4хай не пиздише а прочитає автора книги Аз і Я. А то у нас все так оригіналу не має але ми за таку трактовку Слова, Оригінал згорів а ось Мусін Пушкін на диво живий лишився, треба ідеша думеша, а не казки слухати.
Не можу не написати: я рада, що Слово - це справжня частина нашої історії та літератури. Шкода, що я властиво так мало знаю цю тему і одночасно тішуся, що є такі люди, як ТПГ, які пояснять, розтлумачать, просвітять. Дякую!
Ну, ви самі повинні розуміти, пане Українець, що тут зібралися не лише філологи😉🤫Велика подяка вам за вашу натхненну працю над нашою самосвідомістю👏👏👏 я пам'ятаю цей аргумент про помилки підчас численних переписувань (ще десь із 1984-85 року, коли вчили уривок плачу Ярославни), чомусь так приємно, що документ таки справжній, не "святі мощі"🤗
Я збирався лише глянути на просту відповідь: так чи ні, але якимось дивним чином ця специфічна тема мене так захопила що я отямився тільки в кінці видива.
Дотично до енклітик: людину, яка намагається імітувати галицький діалект, можна дуже легко відрізнити від галичанина за вставлянням ся в місця, де воно ніяк не лізе. Без додаткових знань навіть цю одну деталь імітувати не так просто. Що вже говорити про якісь давні закономірності.
Десь на середині відео захотілося дістати математичний довідник і почитати про інтеграли чи щось з фізики просто, щоб нагадати собі, що теж щось знаю)))
Пригадую, у школі вчителька літератури не обмежувала нас тим, в якому перекладі (чи без нього) це читати, тож прочитав в оригіналі. Відчуття класні, хоча фонетику, звісно, відтворював у голові неправильно.
Офігенно. Дякую велике! Це цікавезно і викладаєте ви цікавезно. Єдине в чого в мене є невтамована спрага, це якби ви всетаки розповідали чого ми кажемо так чи інакше, з глибоким і смачним екскурсом в усілякі ці двоїни, минулі неозначені часи з їх детальним розглядом і слідів в сучасній мові (якщо такі лишились, можливо в якихось діалектах, чи щось там). А так дуже дякую!
Пригадується опис слідів ітеративу (повторюваної дії в минулому) в статті К. Тищенка "24-та перська сатрапія над Дніпром", яке інтерпретується як мовний вплив іранських імперій в купі з археологічними артефактами. Ну і цікава, але чомусь нарізана на шматки лекція про українську мову у колі інших слов'янських: th-cam.com/video/8HtXo41GCTs/w-d-xo.html Маю надію, що це буде для Вас та інших глядачів цікаво.
Спасибо, наконец кто-то так веско доказал подлинность СЛОВА О ПОЛКУ... Влюбилась в это произведение когда в подлиннике прочла, а не то сглаженное масло, что нам в школе давали. Таким отголоском всех моих укр и белорус предков пахнуло - филологически, что не зная тонкостей, никогда не сомневалась в подлинности эпоса. Прямо в подсознание вошло всеми непонятными порой переливами речи. Отзвуками бабушек слышанными в детстве речами.
Вячеслве Ко ⛄️ теж саме і зі мною ... і ваш вислів ..."але дослухав до краю" ... це повністю 😲 українською!!! І я дивуюся, як хлопці чудово нею володіють! Молодці!!! Вчора було написав свій коментар, з бубличками, маківками, з черешенкою, що посміхаючись, весело б'є в барабачики на самих макових вершинках 😁, ... але вирішив пізніше і ... забув , -- треш його забери за ліве вухо правою п'яткою -- і ось витанцьовую новий коментар, правда, зранку! А тому сивухи ще не пив, на коника 🎠 не сідав і, під барабанний дріб червоної черешенки, пишу казна що ! АЛЕ ... таки українською... 😁👴👶
Дуже дякуємо! Філологи українські відстоюють українські пам'ятк! також є проект "Повертаємо культурну спадщину" видавництва Горобець, де також ведеться подібна праця. Цікаво продовжувати повертати джерела, зокрема і церковно-співані, які найчастіше звучали і катехизували людей, і церковнослов'янська мова відкриває також артефакти давньоукраїнської редакції. дякуємо за справжню науку!
Чи враховуєте дослідження Бирчак В. "Візантійська церковна пісня і "Слово о полку Ігоревім", Серегина, Н. «Слово о полку Игореве» и русская певческая гимнография XII века, 2014
Було дуже цікаво! Хотілось би ще почути Вашу думку про вживання слів із половецької мови в Слові. Наприклад, Олжас Сулейменов досліджував тюркський вплив на Слово.
Підтримую цей коментар і хотів би почути компетентну думку. Про тюркізми в Слові писалося багато різними авторами, але не фахівець в цих роботах сам не розбереться.
Як же люблять розкидатися термінами "славетний". Сумніваюсь, що його знають за межами спеціалізованої тусовки. Що, власне, вкладено, в цей термін, окрім твердження, що хто його не знає, той невіглас, або з ним нема про що говорити?
@@TheDoctorShutka цього разу не дарма це слово вжито. Омелян Йосипович Пріцак - видатний український історик та сходознавець світового масштабу. Заснування Центру дослідження України в Гарвардському університеті (кафедра історії, кафедра мови), заснування журналу Harvard Ukrainian Studies, дослідження історія тюркських народів та народів алтайської групи - із заснуванням наукових журналів, заснування на запрошення президента НАН України Патона інституту сходознавства ім. Агатангела Кримського (чиїм учнем Пріцак був), плідна праця та повага серед передових науковців Німеччини та США, авторство велетенської багатотомної праці "Походження Русі" на основі малодосліджених скандинавських та східних джерел - цього замало, щоб називати його славетним? Раджу завітати до музею О. Пріцака у Києво-Могилянській академії, де його приміщення розташоване на першому поверсі. В них є TH-cam-канал, де детальніше розповідають про досягнення цього українського вченого. Я б хотів там побувати. І в Лінгвістичному музеї в Київському національному університеті. Треба мені якось завітати до Києва як до культурного центру, а не транспортного вузла.
@@Oleksa-Derevianchenko Дякую за інформацію.. хоча мене і на далі, скоріш за все, буде бісити застосування слова "славетний", та в даному випадку я згоден з епітетом "видатний". Поцікавлюся здобутками пана Пріцака більш докладно. Я не хотів нікого образити своїм коментарем. І визнаю себе невігласом на фоні інформації, що Ви навели. І хочу відмітити той факт, що серед мого оточення мало хто дотягує до мене за рівнем, ну, нехай не знання, а знайомства з історією. І якщо я написав такий коментар, то слово "славетний" є таки перебільшенням. На жаль. В контексті того, що належної слави не отримують люди, які на неї заслуговують. І навпаки.
@@TheDoctorShutka я сам про Омеляна Пріцака дізнався зовсім нещодавно завдяки відеолекціям та статтям К.М. Тищенка, який цитував тезу про Русь як "степовий конгломерат племен за участю слов'ян". Ось, раз згадав, на прикладі К. Тищенка проілюструю своє бачення різниці між "славетним" й "видатним". Видатний - не завжди широко відомий і глибоко шанований в колі науковців, часто цитований та знаний серед широкої публіки. Омелян Пріцак, безперечно, видатний науковець надзвичайної працьовитості. Його особистий доробок тягне на цілий інститут. Але понад тим він ще й добре знаний серед публіки, що цікавиться історією України і здійснив великий вплив на інтелектуалів України та діаспори. Про нього не перестають говорити, його музей відкрито в одному з найкращих університетів країни - це не славетність? Студенти всіх спеціальностей, гості академії - всі, проходячи навіть повз стіни музею дізнаються про існування цієї постаті та її велич. А от К. Тищенко, попри видатні здібності та революційні методики в теорії мовознавства та зчитуванні значення назв населених пунктів, є видатним вченим, але ще не славетним (хоча низка публічних лекцій та видань в Українському тижні принесли йому певну популярність - за що безмежно радий, бо так його й відкрив для себе). Можливо, колись його ім'я увійде до переліку світових класиків. Але це вже питання майбутніх оцінок. Недостатньо бути видатним, щоб стати славетним. Видатний - це як добре вино. Славетний - це як таке вино, що має багаторічну витримку, перевірене часом та високо оцінене.
@@Oleksa-Derevianchenko дякую, Ви докладно все пояснили :) Можу лише добавити, що дуже, ну дуже маленька частка людей цікавиться історією.. Хоча знання її - надважливий чинник для виживання нації. Хоча б не на фундаментальному рівні. А а на рівні, того ж каналу ім. Т.Г. Шевченка (брати Капранови). Але, достатньо подивитись на кількість підписників у них, і у якого-небуть попсового блогера з-за порєбріка..
Шикарний випуск. Навіть при тому, що я не всі терміни розумію, загалом все викадено зрозуміло (пробачте за каламбур, чи тавтологію, я технар, а не гуманітарій) і цікаво. Дуже хотілося би ще випусків про "Слово"
Як же перфектно! Я от думаю - про що я собі думку гадала на парах з історії мови, якщо лише аж тепер, після такого грамотного розбору, розклала собі в голові деякі її закономірності?!)))
Ну, слава богу, справжнє. А то сиділа й думала: якщо що, то як в школі викладати)))) Адже з Велесовою книгою так вийшло: в програму ввели, тексти надрукували в хрестоматіях, а теорію - в підручниках. А потім хлопс - вже не треба. Чому? - так і не пояснили))))))))
Від того, що майбутній час составний, це ще не значить, що він не існує. У англійській мові, наприклад, більшість часів утворюються за допомогою допоміжних діеслів. I will read - чим це принципово відрізняється від "я хочу читати"? І це вважається формою майбутнього часу, а не теперішнього. А дієслово "бути" і його форми "буду", "будеш" - це теж теперешній час? Чи можна сказати, що принаймні одно дієслово мало прості форми майбутнього часу? До речі, сучасна українська має несоставний майбутній час ("писатиму" замість "буду писати"). Точно давньоукраїнська не мала таких форм? Ну, можна, звичайно, сказати, що цей тип майбутнього часу теж виник зі складної форми "писати маю", але чомусь у романських мовах аналогічні за походженням форми вважаються формами майбутнього, а не теперішнього часу.
Дякую за вiдео, відмінна робота! У вiдео про Велесову книгу ви погрожували кинути в глядачiв чимось важким. Тут також можна було кинути тим ж :). Комусь може бути корисним
До речі, "Слово"- це, мабуть, перший твір давньоукраїнської літератури, у якому зустрічається слово "свідомий": "А мої то куряне - свідомі..." Беззаперечне свідоцтво споконвічної українськості нині російського міста Курська! 😅
Шановні, а такий момент. Колись читав, що є така версія, що "Слово" написане на тюрксько-слов'янському суржику. Що в "Слові" є багато слів, котрі не можуть зрозуміти славісти, але сенс з'являється, якщо прийняти, що то є тюркські слова. Це лінгво-спекуляції, чи в цьому є раціональне зерно?
Так, Олжас Сулеменов «Аз и я», я про це почула в році 2013-2014, тому дуже прошу пана Остапа дати коментар про це. Я ж ту книгу навіть скачала, але так і не прочитала.
@@anastasiiagirka3856 Я лично была в восторге от книги. Читала и конспектировала для себя кое-что. Я сама живу в Казахстане. Лет 7 смотрю украинские каналы, и таким образом сейчас понимаю язык части моих предков. Про тюркизмы в украинском и русском языках могу сказать следующее: они существуют в таком количестве и в таких местах грамматики, что просто диву даёшься. Историзмы типа ямщик чи кiш или бытовые слова урюк, тасьма - это только верхняя часть айсберга.
@@ОльгаЕрёменко-ь9х Пообщавшись с турком (гражданином республики Турция) ваше спостереженя я так же отметил для себя. Сейчас потихоньку разбираюсь в этом вопросе. Могу скзать следующее, степная-тюркская составляющая огромна в украинцах. Меленький пример про кторый мало кто знает, наприер зона расселения тюркских людей(татар) была аж до Польши! Торговля, культурные контакты. Все это и сотворило современную Украину так отличную от Белорусов. Тот же феномет Козак, чисто тюркская культурная традиция просто приписаная словяноязычным людям без объяснения. Потому в украинцах очень много от тюрок и я думаю последующие иследователи будут расскрывать эту особеность. Сейчас никто этим вопросом не занимается в Украине.
Ніколи не міг би подумати, що такі складні речі як розбір автентичності історичних документів, які сповнені складними термінами і важкі для розуміння по суті, можна так цікаво і захопливо передати. Браво Остапе! Вчуся у вас української!
Ніколи не думала що 20 хвилинний розбір автентичності давної розповіді може бути таким захоплюючим!
Честь і хвала - не думав, що таке можливо - розкопати в собі цікавість до філології. Завдяки вам. Дякую)
4хай не пиздише а прочитає автора книги Аз і Я. А то у нас все так оригіналу не має але ми за таку трактовку Слова, Оригінал згорів а ось Мусін Пушкін на диво живий лишився, треба ідеша думеша, а не казки слухати.
Дякую за цікаву інформацію. Слава Україні і ЗСУ!!!
Таки так!
Не можу не написати: я рада, що Слово - це справжня частина нашої історії та літератури. Шкода, що я властиво так мало знаю цю тему і одночасно тішуся, що є такі люди, як ТПГ, які пояснять, розтлумачать, просвітять. Дякую!
Ну, ви самі повинні розуміти, пане Українець, що тут зібралися не лише філологи😉🤫Велика подяка вам за вашу натхненну працю над нашою самосвідомістю👏👏👏 я пам'ятаю цей аргумент про помилки підчас численних переписувань (ще десь із 1984-85 року, коли вчили уривок плачу Ярославни), чомусь так приємно, що документ таки справжній, не "святі мощі"🤗
бажаю всім філологічним факультетам бодай _приблизно_ такого ж компетентного викладача❤️
Я збирався лише глянути на просту відповідь: так чи ні, але якимось дивним чином ця специфічна тема мене так захопила що я отямився тільки в кінці видива.
Дотично до енклітик: людину, яка намагається імітувати галицький діалект, можна дуже легко відрізнити від галичанина за вставлянням ся в місця, де воно ніяк не лізе. Без додаткових знань навіть цю одну деталь імітувати не так просто. Що вже говорити про якісь давні закономірності.
Не тільки ся є ще сі;)
Не тільки ся чи сі, ви не все перерахували
Dajte sy na strymannje, ne denerwujte mi!
Рідне галицьке слово "сі", "си" та інші.
та людина часто оте "cи"/"ся" може ненароком здублювати. не до кінця розуміючи, де ся воно мусит прибрати(ся).
Каналу та автору дякую. Здоров'я та процвітання Вам!
Дякую! Писав по "Слову" дипломну роботу й не сумнівався в його автентичності, але тепер маю й хороші аргументи щодо саме цієї теми.
Супер, дякую за цікавий вечір! Була рада Вас бачити.
Неочікувано приємно та все чітко й ясно пояснив для людини далекої від філології. Дякую
Видно, що це дуже кропітка робота, а тому і дуже крута. Дякую за нову та цікаву тему для вивчення.
Ось це важливе відео!
Виглядає так, ніби Остап навмисно літає в Польщу лише для того, щоб відоси для Гуманітарки записувати.
Місце сили, та й австрійський генштаб недалеко
Коментар на підтримку каналу!🖤❤️
Сподіваюся, що буде цікаво. Очікую з нетерпінням.
Десь на середині відео захотілося дістати математичний довідник і почитати про інтеграли чи щось з фізики просто, щоб нагадати собі, що теж щось знаю)))
+100
Я думала, що одна така
Гуманітарій: ну все ж просто, як на шкільному уроці. Та це всі розуміють. Почитаєш такі коментарі, і відчуття неповноцінності як рукою знімає ))
@@КатеринаКатаки з
ахах який муд
який крутий випуск! це треба передивитися, бо за один раз то осягнути важко)
Дяка за урок.
Пригадую, у школі вчителька літератури не обмежувала нас тим, в якому перекладі (чи без нього) це читати, тож прочитав в оригіналі. Відчуття класні, хоча фонетику, звісно, відтворював у голові неправильно.
Дякую автору. Дуже цікаво і аргументовано розкрита тема.
Дякую за просвітницьку роботу 🙏 цікаво і пізнавально 👍💛💙
Офігенно. Дякую велике! Це цікавезно і викладаєте ви цікавезно.
Єдине в чого в мене є невтамована спрага, це якби ви всетаки розповідали чого ми кажемо так чи інакше, з глибоким і смачним екскурсом в усілякі ці двоїни, минулі неозначені часи з їх детальним розглядом і слідів в сучасній мові (якщо такі лишились, можливо в якихось діалектах, чи щось там).
А так дуже дякую!
Пригадується опис слідів ітеративу (повторюваної дії в минулому) в статті К. Тищенка "24-та перська сатрапія над Дніпром", яке інтерпретується як мовний вплив іранських імперій в купі з археологічними артефактами.
Ну і цікава, але чомусь нарізана на шматки лекція про українську мову у колі інших слов'янських:
th-cam.com/video/8HtXo41GCTs/w-d-xo.html
Маю надію, що це буде для Вас та інших глядачів цікаво.
@@Oleksa-Derevianchenko гляну обов‘язково
@@СвятославМарченко-м5р радий, що маю змогу поділитися інтелектуальним задоволенням
Ваав, дуже цікаво, щиро вдячний Підпільній Гуманітарці та Остапові зокрема
Шедевральний випуск. Молодчина Остап!
Щирв подяка Вам за працю і правду ! Слава Україні !
Навіть людині далекій від філології цікаво слухати, справжній професіоналізм
Вподобайка і комент для просування віде 💪🏻💪🏻💪🏻 🔥🔥🔥
*-о!
Юху! Давно чекала :) Спасибіще!
Спасибо, наконец кто-то так веско доказал подлинность СЛОВА О ПОЛКУ... Влюбилась в это произведение когда в подлиннике прочла, а не то сглаженное масло, что нам в школе давали. Таким отголоском всех моих укр и белорус предков пахнуло - филологически, что не зная тонкостей, никогда не сомневалась в подлинности эпоса. Прямо в подсознание вошло всеми непонятными порой переливами речи. Отзвуками бабушек слышанными в детстве речами.
👍💞🌹
Було дуже цікаво. Дякую!!!
👏👏👏👏
Ото розумна людина... "...аж страшно..." Майже нічого не зрозумів, але дослухав до краю.
🤣👉. 🤘😂👍
Вячеслве Ко ⛄️ теж саме і зі мною ... і ваш вислів ..."але дослухав до краю" ... це повністю 😲 українською!!! І я дивуюся, як хлопці чудово нею володіють! Молодці!!! Вчора було написав свій коментар, з бубличками, маківками, з черешенкою, що посміхаючись, весело б'є в барабачики на самих макових вершинках 😁, ... але вирішив пізніше і ... забув , -- треш його забери за ліве вухо правою п'яткою -- і ось витанцьовую новий коментар, правда, зранку! А тому сивухи ще не пив, на коника 🎠 не сідав і, під барабанний дріб червоної черешенки, пишу казна що ! АЛЕ ... таки українською... 😁👴👶
Питання з питань. Дякую ))
Гарне дослідження, давайте ще.
відео ще немає, але - лайк.🖤🖤🖤
Дякую за фахове пояснення. Приємно, коли професіонали розставляють крапки над і там, де сам не тямиш.
Дякую. Я би три лайки поставив :)
Дуже круто, дякую вам за вашу роботу
Спасибі за те що розгромили тих, хто вважає що Слово це підробка. Прохання також про ПВЛ зробити сюжет. Коментар і поширення
Вподобайка і комент на підтримку!
Дуже дякуємо! Філологи українські відстоюють українські пам'ятк! також є проект "Повертаємо культурну спадщину" видавництва Горобець, де також ведеться подібна праця. Цікаво продовжувати повертати джерела, зокрема і церковно-співані, які найчастіше звучали і катехизували людей, і церковнослов'янська мова відкриває також артефакти давньоукраїнської редакції. дякуємо за справжню науку!
Чи враховуєте дослідження Бирчак В. "Візантійська церковна пісня і "Слово о полку Ігоревім", Серегина, Н. «Слово о полку Игореве» и русская певческая гимнография XII века, 2014
Було дуже цікаво! Хотілось би ще почути Вашу думку про вживання слів із половецької мови в Слові. Наприклад, Олжас Сулейменов досліджував тюркський вплив на Слово.
Підтримую цей коментар і хотів би почути компетентну думку. Про тюркізми в Слові писалося багато різними авторами, але не фахівець в цих роботах сам не розбереться.
Прочитав книгу Судейменова,дуже сподобалась
Я тоже была в восхищении от книги Олжаса Сулейсенова. Начиная с того, как он обыграл название своей книги: Аз и Я.
Почав дивитися, бо гадав, що почую якісь нові версії "Слова" щодо географії подій, а потім додивився до кінця. Дякую.
Через малюнок на фоні у Остапа наче оселедець.
Як раз нещодавно читав працю "Ким і коли було написано «Слово о полку Ігоревім»" славетного вченого О. Пріцака.
Як же люблять розкидатися термінами "славетний". Сумніваюсь, що його знають за межами спеціалізованої тусовки. Що, власне, вкладено, в цей термін, окрім твердження, що хто його не знає, той невіглас, або з ним нема про що говорити?
@@TheDoctorShutka цього разу не дарма це слово вжито. Омелян Йосипович Пріцак - видатний український історик та сходознавець світового масштабу.
Заснування Центру дослідження України в Гарвардському університеті (кафедра історії, кафедра мови), заснування журналу Harvard Ukrainian Studies, дослідження історія тюркських народів та народів алтайської групи - із заснуванням наукових журналів, заснування на запрошення президента НАН України Патона інституту сходознавства ім. Агатангела Кримського (чиїм учнем Пріцак був), плідна праця та повага серед передових науковців Німеччини та США, авторство велетенської багатотомної праці "Походження Русі" на основі малодосліджених скандинавських та східних джерел - цього замало, щоб називати його славетним?
Раджу завітати до музею О. Пріцака у Києво-Могилянській академії, де його приміщення розташоване на першому поверсі. В них є TH-cam-канал, де детальніше розповідають про досягнення цього українського вченого.
Я б хотів там побувати. І в Лінгвістичному музеї в Київському національному університеті. Треба мені якось завітати до Києва як до культурного центру, а не транспортного вузла.
@@Oleksa-Derevianchenko Дякую за інформацію.. хоча мене і на далі, скоріш за все, буде бісити застосування слова "славетний", та в даному випадку я згоден з епітетом "видатний". Поцікавлюся здобутками пана Пріцака більш докладно. Я не хотів нікого образити своїм коментарем. І визнаю себе невігласом на фоні інформації, що Ви навели. І хочу відмітити той факт, що серед мого оточення мало хто дотягує до мене за рівнем, ну, нехай не знання, а знайомства з історією. І якщо я написав такий коментар, то слово "славетний" є таки перебільшенням. На жаль. В контексті того, що належної слави не отримують люди, які на неї заслуговують. І навпаки.
@@TheDoctorShutka я сам про Омеляна Пріцака дізнався зовсім нещодавно завдяки відеолекціям та статтям К.М. Тищенка, який цитував тезу про Русь як "степовий конгломерат племен за участю слов'ян".
Ось, раз згадав, на прикладі К. Тищенка проілюструю своє бачення різниці між "славетним" й "видатним". Видатний - не завжди широко відомий і глибоко шанований в колі науковців, часто цитований та знаний серед широкої публіки. Омелян Пріцак, безперечно, видатний науковець надзвичайної працьовитості. Його особистий доробок тягне на цілий інститут. Але понад тим він ще й добре знаний серед публіки, що цікавиться історією України і здійснив великий вплив на інтелектуалів України та діаспори. Про нього не перестають говорити, його музей відкрито в одному з найкращих університетів країни - це не славетність? Студенти всіх спеціальностей, гості академії - всі, проходячи навіть повз стіни музею дізнаються про існування цієї постаті та її велич.
А от К. Тищенко, попри видатні здібності та революційні методики в теорії мовознавства та зчитуванні значення назв населених пунктів, є видатним вченим, але ще не славетним (хоча низка публічних лекцій та видань в Українському тижні принесли йому певну популярність - за що безмежно радий, бо так його й відкрив для себе). Можливо, колись його ім'я увійде до переліку світових класиків. Але це вже питання майбутніх оцінок.
Недостатньо бути видатним, щоб стати славетним. Видатний - це як добре вино. Славетний - це як таке вино, що має багаторічну витримку, перевірене часом та високо оцінене.
@@Oleksa-Derevianchenko дякую, Ви докладно все пояснили :) Можу лише добавити, що дуже, ну дуже маленька частка людей цікавиться історією.. Хоча знання її - надважливий чинник для виживання нації. Хоча б не на фундаментальному рівні. А а на рівні, того ж каналу ім. Т.Г. Шевченка (брати Капранови). Але, достатньо подивитись на кількість підписників у них, і у якого-небуть попсового блогера з-за порєбріка..
Шикарний випуск. Навіть при тому, що я не всі терміни розумію, загалом все викадено зрозуміло (пробачте за каламбур, чи тавтологію, я технар, а не гуманітарій) і цікаво. Дуже хотілося би ще випусків про "Слово"
Дякую! Мені, філологу, було надзвичайно цікаво Вас слухати.
Дякую за відео 😊 Дуже грунтовний аналіз. Було цікаво та пізнавально 😉
Ооо! Чекаємо!
Як завжди чудове відео. Дізналась багато нового)
Розвитку каналу!!!!🇺🇦🇺🇦🇺🇦👍
Клас! По-моєму, дуже аргументовано!
Дякую, дуже цікава тема, і як завжди все дуже професійно.
Круто!
То є гарно завершувати день корисним видевом
Дякую, дуже цікаво!
Другий після віоліті український ютуб-канал, на який підписався. Чітко, інформативно, дивимося всією родиною
Дякую
З великим задоволенням прослухала відео, дуже дякую за неймовірну лекцію.
Дякую за відео!
07.49 довелося гуглити. Бо біс його знає, що то за екземплуми по монастирях шастали. )
Супер! Так тримати!
Як же перфектно!
Я от думаю - про що я собі думку гадала на парах з історії мови, якщо лише аж тепер, після такого грамотного розбору, розклала собі в голові деякі її закономірності?!)))
Дякую за такий детальний розбір, що вибиває з рук усі аргументи проти. Дякую за ту тяжку працю.
Класний детальний аналіз
Дякую, дуже цікаво...
Дуже цікаво!
Дуже цікаво і важливо! Дякую
Це все дуже круто! Обожнюю вас!
Дякую!
Дякую.💛💙
Чудово!
Дякую! Дуже цікаво, інформативно і переконливо.
Молодці
Таж, усе ж уподОбайка.)
Бо - молодці, бо справа дійсно ж добра. Бо фахово й натхненно.
Все просто, фальсифікатор був мандрівником у часі) 😅
🤣🤣🤣🧭🕰
О, і я саме про це подумала! 😉
Напевно я забуду всю цю інфу, термінологію і фактаж, але насолоду отримала. Автору респект
Дуже цікава тема. Мені ще цікаво, коли відео з Романом Ратушним з серії Наша тридцята.
Щойно домонтуємо, вже скоро!
@@eugenelir7876 а другий Степовий коли?
@@pidpilnahumanitarka Et tu Humanitarium
Дякую за гарний контент .
Українці нехай щастить !
Шануймося !
Ну, слава богу, справжнє. А то сиділа й думала: якщо що, то як в школі викладати))))
Адже з Велесовою книгою так вийшло: в програму ввели, тексти надрукували в хрестоматіях, а теорію - в підручниках. А потім хлопс - вже не треба. Чому? - так і не пояснили))))))))
Комент в підтримку каналу, дякую, цікавить історія .
Вперше дізнався про Аорист. А скільки загалом часів було в давньо-українській?)
Презенс, перфект, імперфект, плюсквамперфект, аорист
А майбутнього у нас нема, не було, та й не треба!
😂
@@bigfinger3690 майбутній час висловлювався теперішнім або інфінітивом з дієсловами хотѣти, имати
Від того, що майбутній час составний, це ще не значить, що він не існує. У англійській мові, наприклад, більшість часів утворюються за допомогою допоміжних діеслів. I will read - чим це принципово відрізняється від "я хочу читати"? І це вважається формою майбутнього часу, а не теперішнього.
А дієслово "бути" і його форми "буду", "будеш" - це теж теперешній час? Чи можна сказати, що принаймні одно дієслово мало прості форми майбутнього часу?
До речі, сучасна українська має несоставний майбутній час ("писатиму" замість "буду писати"). Точно давньоукраїнська не мала таких форм? Ну, можна, звичайно, сказати, що цей тип майбутнього часу теж виник зі складної форми "писати маю", але чомусь у романських мовах аналогічні за походженням форми вважаються формами майбутнього, а не теперішнього часу.
До речі, якщо составні часи не враховувати, то перфекта і плюсквамперфекта теж не існувало.
Моя популяризація славістики - підтримка підпільної гуманітарки!
Ніц не зрозумів, але так цікаво😀
Чому українці люблять розмовляти польським суржиком?
@@UCt7fC6EvjayoJGEbQmB8VRg запозичені слова не означають суржик.
Велика частина інформації незрозуміла, але дивитися було цікаво й видиво пролетіло на одному диханні)
вподобайка
Величезне дякую! Дуже тішить, що не всю нашу літературу переписали і знищили московити
дякую за розяснення по "Слові о полку Ігореві" давно шукав подібний огляд )
Дякую за вiдео, відмінна робота! У вiдео про Велесову книгу ви погрожували кинути в глядачiв чимось важким. Тут також можна було кинути тим ж :). Комусь може бути корисним
У другій частині)
@@pidpilnahumanitarka радий буду подивитись, коли вийде
Дякую, класні ґрунтовні розвідки. Ціную безмежно вашу наукову творчість!
Надзвичайно цікаво!!!
До речі, "Слово"- це, мабуть, перший твір давньоукраїнської літератури, у якому зустрічається слово "свідомий":
"А мої то куряне - свідомі..."
Беззаперечне свідоцтво споконвічної українськості нині російського міста Курська! 😅
Шановні, а такий момент. Колись читав, що є така версія, що "Слово" написане на тюрксько-слов'янському суржику. Що в "Слові" є багато слів, котрі не можуть зрозуміти славісти, але сенс з'являється, якщо прийняти, що то є тюркські слова. Це лінгво-спекуляції, чи в цьому є раціональне зерно?
Так, Олжас Сулеменов «Аз и я», я про це почула в році 2013-2014, тому дуже прошу пана Остапа дати коментар про це. Я ж ту книгу навіть скачала, але так і не прочитала.
брехня
@@anastasiiagirka3856 Я лично была в восторге от книги. Читала и конспектировала для себя кое-что. Я сама живу в Казахстане. Лет 7 смотрю украинские каналы, и таким образом сейчас понимаю язык части моих предков. Про тюркизмы в украинском и русском языках могу сказать следующее: они существуют в таком количестве и в таких местах грамматики, что просто диву даёшься. Историзмы типа ямщик чи кiш или бытовые слова урюк, тасьма - это только верхняя часть айсберга.
@@ОльгаЕрёменко-ь9х Пообщавшись с турком (гражданином республики Турция) ваше спостереженя я так же отметил для себя. Сейчас потихоньку разбираюсь в этом вопросе. Могу скзать следующее, степная-тюркская составляющая огромна в украинцах. Меленький пример про кторый мало кто знает, наприер зона расселения тюркских людей(татар) была аж до Польши! Торговля, культурные контакты. Все это и сотворило современную Украину так отличную от Белорусов. Тот же феномет Козак, чисто тюркская культурная традиция просто приписаная словяноязычным людям без объяснения. Потому в украинцах очень много от тюрок и я думаю последующие иследователи будут расскрывать эту особеность. Сейчас никто этим вопросом не занимается в Украине.
Дякую Вам за вашу роботу хлопці.
❤🇺🇦
Ніколи не міг би подумати, що такі складні речі як розбір автентичності історичних документів, які сповнені складними термінами і важкі для розуміння по суті, можна так цікаво і захопливо передати.
Браво Остапе! Вчуся у вас української!
Чому не можна покласти 20 вподобайок!?
....життя не справедливе ....
Дякую за Вашу просвітницьку роботу!!!
👍👍👍💙💛
шикарно, переглядаю час від часу