Дивує походження козацьких слів з німецької чи інших мов, тих хто раніше мало цікавився козацтвом, або погано знає історію козацтва. Так те що гетьман німецького походження я знав ще в школі.
Дякую. Дуже цікаво. Моя ріднесенька українська мова. З чотирнадцятого намагаюсь спілкуватись виключно солов'їною. Корні-черкащина. Хоча родився, виріс та жив багато років на Донеччині, ,,жил на русском,,. Але вже все, так званий рубікон перейшов. Думаю українською.
Чудове відео! Однак, дуже дивно бачити виведення слова козак з турецького kazak від українського філолога, коли є більш древня і близька до нас культурно і географічно тюркська мова та знаменитий словник до неї. Я, звичайно, кажу про половецьку та Codex Сumanicus. У ньому є слово Cosac - «vigil», «excubiae» (ст. 143). Тобто, варта. Що є абсолютно логічною самоназвою, якщо відмовитися від російського наративу про козаків, як втікачів селян і прийняти те, що це спочатку змішаний слов'яно-тюркський напівкочовий народ що жив між Руссю і половецькими землями. Немає нічого дивного в тому, що їх культура і мова мали стільки "запозичень" з тюркських. Тому що це були ніякі не запозичення, це була основа етногенезу. archive.org/details/codexcumanicusbi00kuunuoft/page/268/mode/2up?q=cosac
Деякі польські імена за своєю формою явно видаються запозиченнями з української, нажаль, прямо зараз не зможу їх навести. Звичайно, що є запозичення з української мови в инших мовах: uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC
Карвасари і курвасари... :'D Ну чесно кажучи, моя рідна мова турецька, хоча я теж не помітив зв'язку зі "караван-сарай до того, як ви про це згадали. :D:D:D До речі kervan або караван(ну вже знаєте що означає це слово) і saray(палац, розкішна будівля) походять із перської мови, але так, найімовірніше завдяки туркам існує це слово в українській мові. Із задоволенням дивлюся ваші відео, і як майбутній філолог та Могилянець сприймаю вас прикладом для себе.
Дякую вам за канал. Можливо не тільки мене цікавлять наступні теми (в основному порівняльні з російською недомовою). 1)Топоніми. Колись один киянин сказав мені мов би Київ завжди був російськомовним, але не знайшов відповіді чому ж тоді район міста Печерськ, а не Пєщерск. І таких прикладів маса;2) Простота. В нашій мові багато предметів та явищ описується одним словом: олія, хрущ, іменник, сонечко, натомість в російській для позначення використовують два слова!; 3) Багатство мови. Українці мають назви для всіх предметів (тобто іменник) , натомість росіяни використовують описи явищ. Ми кажемо: холодець, морозиво, печеня. Росіяни кажуть: халоднає, мароженає, жаркоє. У них бідна мова.; 4) Послідовність. Українська мова природня, і утворення слів зрозуміле. Приклад: ліки-лікар-лікарня. У російській мові: лекарства-доктор-больница. Корінь взагалі не зрозумілий. Далі буде...
Ой, та забудьте. Українців (Русів) у історії постійно показують як яких ось дикунів, що по деревах лазили. Хіба вони могли мати якійсь вплив на інші мови і народи? :) От дивіться, як приклад. Ми знаємо всього два ГУНСЬКИХ слова. І ці слова: "Мед" і "Страва". Як вам? :)
@@Andrew-ic4sj ну для диких в ЄС окремі зали мають в готелях і до шведського столу не підпускають, бо іншим гостям нічого не лишиться, вони їх руssкими називають. А про нас Кобзар писав: "Німець скаже "Ви моголи"... та й до того історію нашу нам розкаже... І в слав'янофіли так претесь... Не дуріте самі себе, учітесь, читайте"
Дякую за цікаве відео. Як завжди, - вподобайка. Єдине, з чим не згоден, так це те, що етимологія вже відповіла на всі питання. Якраз етимологія - є саме неоране поле в мовознавстві. У жодній іншій дисципліни з мовознавства немає такої кількості суперечливих врсій і гіпотез. Чому є підтвердженням навіть це відео. Сучасна українська етимологія навіть не не вибудувала стрункої методології. Хоча в цьому є провина насамперед істориків. Упевнений, що помилково виводити українські слова з турецької, польської чи німецької. Швидше буде правильно шукати відповідності в тих протоязиках, які і стали основою для сучасних. Так я вважаю, що сучасна українська, польська та німецька мови сформовані на субстраті венедської та готської, а окремо українська, до того ж ще, - скіфської, куманської та іврита. Не згоден також з версією про *шаблю* . Хоча б тому, що ляхи не раніше познайомилися з модярами (яких тоді до речі звали турками), ніж ті пройшли зі сходу на захід через старовинну радханітську факторію - Київ . Не без проблем, відомо. Так що шаблю кияни скуштували від угорців безпосередньо. ソ
Дуже цікаво! А взагалі, як тільки люди не пояснюють собі зміст незрозумілих іншомовних слів. Наприклад, моя сусідка, повернувшись із відпочинку у Єгипті, сказала що бедуіни - це ті, що бідують у пустелі. Їй на думку не спало, що це випадкова схожість зовсім різних слів.
Дякую за відео. Було б цікаво послухати етимологію назв річок - зокрема, чи залежать ці назви від народів, які проживали поруч чи нападали на ці території.
Дивіться статті професора Костянтина Тищенка (є у вільному доступі): "Правда про походження української мови", "Асиміляція середньовічних меншин до української мовної спільноти", "Араби на півночі", "24-та перська сатрапія в історії України", "Топонімічний слід в Україні арабо-хозарської війни 710-737 років"
@@Daniel_Poirot нашо ви ходите по усім коментам і несете оцю х... несенітницю? якшо Остап помиляється - візьміть та запишіть своє відео з детальним аналізом його помилок. Він є кваліфікований спеціаліст. До речі, у германистиці. Замість плюватися - напишіть де, як, які саме факти вам вдаються недостовірними, напишіть тут у коментарях детальний аналіз слів. А скакати і плюватися - це шось дурнувате...
@@bahiraluna , покажіть мені, де я плювався. Я нічого проти Остапа не казав окрім критики в одному чи двох місцях. І здебільшого, коменти я не йому пишу.
Етимологія може і не практична, але походження слів - це надзвичайно цікава тема. Сподіваюсь, що ця рубрика стане постійною. Цікаво, чи можливо дослідити походження назв базових поцесів та явищ (наприклад, сонце, грім, земля, життя, іти, цвісти, бачити, назви кольорів тощо). Чи взагалі можливо дізнатись чому певні первинні речі, які завжди оточували людей називаються саме так, а не інакше? Адже навряд їх запозичували, оскільки такі явища були з людьми завжди і якось їх та й називали.
Браво!!!! Молодець який Ви, шановний оповідачу!!! Дуже цікаво Вас слухати! Всій Вашій команді дякую за це прекрасне відео! Радію, що є в нас така мудра, талановита, енергійна і патріотична молодь, як Ваш гурт!.. Браво!
Що браво??? - Чоловіче добрий, якщо слово "козак" походить з якоїсь з тюркських мов, чому воно не перекладається? Тобто, спробуймо перекласти словосполучення "вільна людина" на казахську, киргизьку або турецьку мову і в нас нічогісінько схожого на "козак" не вийде. Навіть припустимо, що "көч", "көш" або "göç" - це українською гуляти або поневірятися. Якщо саме слово "козак" з цього тюркського кореня виникло в слов'янському мовному середовищі завдяки суфіксу "ак" на зразок слів "русак", "бідняк", воно б, скоріш за все звучало як "кошак" або "кочак", бо є слово в українській мові "кощій", що виникло від цього ж кореня. Тож питання номер один, як "ш" або "тш" ("ч") перетворилося на "з"??? Така метаморфоза здається вкрай малоймовірною. Можлива заміна "с" на "з", заміна одного суфіксу на інший, наприклад "ин" на "ак" (русин - русак). Чесно, не витримує критики версія походження слова "козак" від слова "кочівник" або кореня "коз" у слов'ян від кореня "көч", "көш" або "göç" у тюрків. Здається мені, треба шукати інше пояснення походження слова "козак". Як доказ моїх слів існують не змінені на інші давні українські прізвища тюркського походження Кочубей, Кошуба, де корінь "көч", "көш" залишилися незмінними ще з середньовіччя. Можливо, правда схована трохи в давнішій історії. Чому ще в народі на козаків казали "козара́"? Приклад: Шолохов "Тихий Дон".
aглійське "сіт даун" звучить як українське "сідай" тай означає,власне. одне й те саме. дякую за ваше дослідження. дуже файно.ще один англіцизм:) до речі .на заході України праску називають "залізко". а англійське "айрон"( залізо) означає в тім числі і праску.вибачте за трансліт.
Дивіться статтю Костянтина Тищенка "Правда про походження української мови" (є й серія відео тут, на TH-cam). Також у відкритому доступі є його статті "Асиміляція середньовічних меншин до української мовної спільноти", "Араби на півночі", "24-та перська сатрапія в історії України", "Топонімічний слід в Україні арабо-хозарської війни 710-737 років" тощо.
Та взяти хоча б "Отче наш". Колись у мене в селі цю молитву співали церковнослов'янською: "Отче наш, іже єсі на небесіх...". Я ніколи не розуміла, що це означає і, впевнена, не розумів ніхто. Бо коли я запитала у бабці, що воно таке оте "Іже єсі", вона відповіла: " І жиє си", тобто живе собі, як кажуть в нас на Галичині ) Це я про народну етимологію
Невеличка помилка - першим великим гетьманом у Польщі та Литві став саме великий гетьман ЛИТОВСЬКИЙ, і це був князь Костянтин Іванович Острозький у 1497 році. У "Короні" такий уряд був утворений лише шість років по тому. Це були часи особистої Унії двох держав, до Любліна лишалося понад 70 років. (Сергій Марущенко)
Пане Підпільна Гуманітарка, дякую за відео. до речі глядачам, і вам, думаю, буде цікаво, що слово Козак, не від того що з Польщі мандрували, а від того що на Козаків, Половецька культура, вплинула не менше за Русинську. Бо Козаки були осілими, і їх поселення, знаходилися між двома Українськими річками. І вони там існували дуже давно... за довго до часів речі посполитої. фактично за однією з теорій, це нащадки тих, хто залишилися, під час монгольської окупації, з русинів та половців, та опосіли там, бо не хотіли жити у місті, де була влада хана, і його закони, і монголи не могли їх, там, знайти.
Ще було б цікаво дізнатись про виникнення відмінків. І у цім зв’язку, чому українське "я - мене - мені - мене - мною - мені", де "я" вибивається з системи, виглядає цікаво, знаючи, що тюркскими мовами "я" буде "мен" (принаймні, казахською, туркменською і узбецькою)
Відмінки у тих сучасних індоєвропейських мовах, в яких вони збереглися, сходять до праіндоєвропейської. Себто тут коретніше говорити не про виникнення, а про редукцію та/або зміну - не те щоб їх не було, а потім з'явилися, а рівно навпаки, спершу були, а потім пропали або змінилися. Впевнена реконструкція далі за праіндоєвропейську в давнину поки що неможлива - як коректно зауважив в цьому відео Остап, навіть ностратична гіпотеза щодо спільного предка праєвропейських, алтайських, уральських, картвельських та дравідійських мов є поки що занадто ненадійною.
@@victortregubov3059 це все так. Але в тому, що слово "козак" походить з тюркських мов і є запозиченням, ми не сумніваємось. Так може і форми на "мен-" теж є запозиченням? І не обов'язково треба шукати праіндоївропейскість там, де її нема. А щодо відмінків загалом - то їх багато різних в різних мовах. Це у слов'ян вони майже однакові скрізь. Цікаво, у кого крім слов'ян такий самий чи схожий набір, і де не такі.
А ще у церковнослов'янській я буде "аз". Це свідчить про те, що перша особа однини змінює свій займенник частіше, ніж здається. Тому може і "я" ми запозичили від скандинавів, наприклад, а до того було "мен", як в тюркських.
@@OleksiiBurdin ні-ні, це просто історичний збіг. В індоєвропейських мовах завжди існував "водорозділ" між займенником "я" у називному відмінку з одного боку (хеттське "uk", санскр. "aham", грець./лат. "ego", давньонорвезька "ek", давньоперська "az" тощо), а з іншого боку - непрямі відмінки і присвійні займенники, де як раз і з'являються форми з "m-" ("мій", "мене", скандинавське "min", хеттське "mis", санскр. "mām", лат. "meus", "mihi" тощо). В індоіранських мовах з розпадом системи відмінювання колишні форми непрямих відмінків зайняли нішу основної форми. Так у перській зникло "az", натомість зараз "я" буде "män". В гінді зникло старе "aham", в зараз вони кажуть "main". Схоже явище - в англійській: "it's ME" або "ME too" коли форма "мене" використовується замість "я". Тюркські форми "ben", "men", "män", "min" до цих процесів не мають ніякого відношення. Так співпало.)
@@РодіонПопов оце дуже ґрунтовний комент! Дякую Вам! Тобто якщо там і є зв'язок, то непрямий, і скоріше у зворотньому напрямку. Дуже радий, що знайшлася людина із фаховими знаннями! Хороший канал :) Я про це "мен-" прочитав в Ольжаса Сулейменова, але у нього то радше художній твір, получається...
@@buyten4371 , та я знаю, що це слово тюркского походження і про цю версію (приятель, друг) теж. Просто хотілося, щоб Остап і йому приділив увагу та підтвердив або спростував дану версію
@@mandry5063 справді схоже, може осе ба- з'явилося під впливом сього слова, але щоб волна та вовна було з німецької - скоріше ні. Слова сі точно споріднені на Індо-Європейскьому рівні, навіть однакові (окрім різних мовних змін)
@@bohdanvasylovych4302 Україну складно назвати " середньостатестичною" країною у середні віка, це було дуже розвинена держава і технологічно ( якщо це так можно назвати) і інтелектуально! Це запоребрекові принижують здобутки України, частіше присвоюють здобутки українців, а більшість з нас чомусь ( ще дивніший момент) їм вірять....
@@anastasha_6697 Справа у тому, що дике Залісся було навіть не хрещеним на той момент (як і зара в принципі). Проте еталоновою державою в час Київської Руси була Візантія, не Русь. Польша вже мала навіть свою кам'яну інфраструктуру, ми ж боролися у міжособицях у дерев'яних фортецях.
розберіть назви очерету, камишу, рогозу. Їх біля 50-60 різних, причому вони часто в залежності від регіону позначають різні рослини, десь рогіз це рогіз а десь камиш, а камиш тоді рогіз чи навіть очерет.
Поліщуки - то народність полісся; Ковальчуки -звісно ковалі; Литвини - жителі великого князівства літовського; Войт, Войтенко - то від колишнього старости міста - войта; Стельмах - колишня професія, колеса робили; Пінчуки - жителі навколо міста Пінськ; Кучма - або бараняча шапка, а бо просто чуприна; Кушнір, кушнерук - колишня професія, шкіру обробляли; Гутник - від гута, скло виплавляли; Пасічник - звісно від пасіки; Бортник - теж мед збирав, але у диких бджіл (професія); Петренко - це сержант ))), покажіть документи; Бойко - то від карпатського етноса Боїв; Гончаренко - тому шо гончар; Шевченко - від професіїї швець (чоботяр); Гармаш - гарматник; Дідук - різдвяний сніп; Бучинські - трактовку не знаю, але призвище польське; Тартак, тартачний - верстат для розпилювання дошок; Ну й звісно "іменні" (від імен): Лук'янчук, Тимошенко (від Тимофей), Потапенко, Савченко (Сава), Луценко (Луцько), Дем'яненко, Ничепорук (Ничепір), Олексійчук; Це що по пам'яті.
Venedy ne buli slověnami, a lětopisne imę Ingvarь je dostemenno germanske. Natomestь imę Ingor (Igorь) dějsno maje praslověnske poxodženie, vlastne *Ǫgorъ albo Ugorecь sučasnoju mъlvoju.
привіт! в книзі Афанасьева-Чужбинського "Нариси Дніпра" існують дуже багато слів, які стосуються судноплавства на річках (табань, шабаш, назви елементів керування, тощо). чи могли б про цю тематику зняти відео?
Топоніми, це справді особлива цікава тема. Обожнюю подорожувати і читати назви сіл, річок і так далі. Під Острогом є село Коломьє, на Рівненщині село Лідаво. Ніяких асоціацій, лише сприймаються назви як якісь французькі слова.
Пропоную відео зробити про найбільші помилки аматорів-етимологів: ігнорування часових меж в яких існувало слово, викидання/вставляння голосних коли їм захотілося, читання слів направо/наліво. Бо ви ж бачите скільки Задорнових у коментарях - треба напалмом їх підсмажити трохи, може хтось перестане займатися дурнею 🤓 Мені колись потрапив до рук журнал «Наука и жизнь» зі статтею «О професиональной и любительской лингвистике» - то я, як то мовиться, gained a level і смішно бачити тепер оці «стРАждання фаРАонів» 😆
Дивує походження козацьких слів з німецької чи інших мов, тих хто раніше мало цікавився козацтвом, або погано знає історію козацтва.
Так те що гетьман німецького походження я знав ще в школі.
Дякую. Дуже цікаво. Моя ріднесенька українська мова. З чотирнадцятого намагаюсь спілкуватись виключно солов'їною. Корні-черкащина. Хоча родився, виріс та жив багато років на Донеччині, ,,жил на русском,,. Але вже все, так званий рубікон перейшов. Думаю українською.
Сприйняв. Не все зрозумів, але ще маю час взяти до розуму.
Маєтє мою повагу, моє захоплення та інтерес.
Дякую щиро.
Чудове відео! Однак, дуже дивно бачити виведення слова козак з турецького kazak від українського філолога, коли є більш древня і близька до нас культурно і географічно тюркська мова та знаменитий словник до неї. Я, звичайно, кажу про половецьку та Codex Сumanicus. У ньому є слово Cosac - «vigil», «excubiae» (ст. 143). Тобто, варта. Що є абсолютно логічною самоназвою, якщо відмовитися від російського наративу про козаків, як втікачів селян і прийняти те, що це спочатку змішаний слов'яно-тюркський напівкочовий народ що жив між Руссю і половецькими землями. Немає нічого дивного в тому, що їх культура і мова мали стільки "запозичень" з тюркських. Тому що це були ніякі не запозичення, це була основа етногенезу.
archive.org/details/codexcumanicusbi00kuunuoft/page/268/mode/2up?q=cosac
Мені тепер цікаво, чи є в інших мовах слова запозичені з української?
Деякі польські імена за своєю формою явно видаються запозиченнями з української, нажаль, прямо зараз не зможу їх навести. Звичайно, що є запозичення з української мови в инших мовах: uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC
про російську і вплив на неї укранської було на каналі відео. Сирник - тварожнік і т.д. ))
@@AndriiPetrov Насправді, в російській є слово "творожник")
Підтримую. Особливо інших мов (не рашиської).
@@gastinsibonacci8146, але ж не так розповсюджене, як "сирник".
Сижу, роблю роботу яку мене навчив колега, слухаю вас. І тут ви згадуєте слово - Прізвище того самого колеги. Оце так співпадіння))
Я і купа інших туристів дуже-дуже би хотіли почути про етимологію карпатських топонімів :)
Дякую, дуже корисний етер!
Підкаст значно звичніше для вуха і легше для язика, ніж подкаст. Особливо, коли ти не зустрічаєшся в особистому житті з російською.
І це теж.
Вкотре дивлюсь та радію цьому випуску.
Дякую за крутий контент! Хотілося б про козацькі прізвиська, які згодом стали прізвищами, не утвореними з двух слів, а простими!
Видео выложили час назад, 63 тыс просмотров. Це насправді успіх. Дуже інформативно, цікаво та приємно слухати. Подальших успіхів вам.
Клас! Дякую! Було дуже цікаво дізнатись! Особливо про чайку - шайку!
:)
Круто. Дійсно мав хибні уявлення щодо походження багатьох згаданих слів.
Дякую.
Щира подяка Вам за працю і правду пане !
Слава Україні !
Героям Слава 🇺🇦
Добрий день, дякую за роботу. Цікаво було дізнатись про впливи української мови, на польську, німецьку, взагалі на інші європейські мови.
шикарне відео, дуже дякую! реально деякі походження дуже несподівані))
От такої! Виявляється варто переглядати старі відео!
Гарну справу робить Остап.
☺️☺️☺️☺️☺️ ООО найприємніше відео, що дивився за останній рік.
Чекаю на подовження !!
Карвасари і курвасари... :'D Ну чесно кажучи, моя рідна мова турецька, хоча я теж не помітив зв'язку зі "караван-сарай до того, як ви про це згадали. :D:D:D До речі kervan або караван(ну вже знаєте що означає це слово) і saray(палац, розкішна будівля) походять із перської мови, але так, найімовірніше завдяки туркам існує це слово в українській мові.
Із задоволенням дивлюся ваші відео, і як майбутній філолог та Могилянець сприймаю вас прикладом для себе.
За українську - 👍
@@НесторовыйГлуздъ Емм... ви про те, що пишу українською? :)
@@silentscreamofeast так, бо як Ви розмовляєте українською не чув.
@@НесторовыйГлуздъ ерм... Я більш 2 років живу в Україні. 😁
@@silentscreamofeast Ви в Україні через жінку; вгадав?
Дякую вам за канал. Можливо не тільки мене цікавлять наступні теми (в основному порівняльні з російською недомовою). 1)Топоніми. Колись один киянин сказав мені мов би Київ завжди був російськомовним, але не знайшов відповіді чому ж тоді район міста Печерськ, а не Пєщерск. І таких прикладів маса;2) Простота. В нашій мові багато предметів та явищ описується одним словом: олія, хрущ, іменник, сонечко, натомість в російській для позначення використовують два слова!; 3) Багатство мови. Українці мають назви для всіх предметів (тобто іменник) , натомість росіяни використовують описи явищ. Ми кажемо: холодець, морозиво, печеня. Росіяни кажуть: халоднає, мароженає, жаркоє. У них бідна мова.; 4) Послідовність. Українська мова природня, і утворення слів зрозуміле. Приклад: ліки-лікар-лікарня. У російській мові: лекарства-доктор-больница. Корінь взагалі не зрозумілий. Далі буде...
Круто, це дуже цікаво! По більше би розтлумачення слів з козацьких часів. До прикладу етимологію побутову, одяг, їжу, і т.ін.
Дуже цікаво. Я почав вивчати українську мову
Дякую за пізнавальне відео.
Наснаги вам панове. До речі, дивне слово «наснага».
Надзвичайно цікаво! Дякую! Будь ласка, ще!
Обожнюю етимологію!❤ Дякую за відко!
Супер, що сказати ;) дякую!
от би відео про наші слова в іноземних мовах і загалом наш вплив на інші мови
Про те, як українці створили писемність, а потім з неї чудь і меря почали по-своєму бакалать 😉
+, бо у статті на Вікіпедії написано лише про слово "козак", можливо, є ще цікавинки
@@romanmutel7692 , яке не є тюркським.
Ой, та забудьте. Українців (Русів) у історії постійно показують як яких ось дикунів, що по деревах лазили. Хіба вони могли мати якійсь вплив на інші мови і народи? :)
От дивіться, як приклад. Ми знаємо всього два ГУНСЬКИХ слова. І ці слова: "Мед" і "Страва". Як вам? :)
@@Andrew-ic4sj ну для диких в ЄС окремі зали мають в готелях і до шведського столу не підпускають, бо іншим гостям нічого не лишиться, вони їх руssкими називають. А про нас Кобзар писав: "Німець скаже "Ви моголи"... та й до того історію нашу нам розкаже... І в слав'янофіли так претесь... Не дуріте самі себе, учітесь, читайте"
Неймовiрно цiкаво! Можливо, щось порадите прочитати з цiеï теми?❤
Дякую за інформативне відео!) Місцями було весело)
Дякую запрацю дуже цікаво пізнавально
Не всім словам пощастило бути українськими.))))) Це треба записати)
Дякую за цікаве відео. Як завжди, - вподобайка. Єдине, з чим не згоден, так це те, що етимологія вже відповіла на всі питання. Якраз етимологія - є саме неоране поле в мовознавстві. У жодній іншій дисципліни з мовознавства немає такої кількості суперечливих врсій і гіпотез. Чому є підтвердженням навіть це відео.
Сучасна українська етимологія навіть не не вибудувала стрункої методології. Хоча в цьому є провина насамперед істориків. Упевнений, що помилково виводити українські слова з турецької, польської чи німецької. Швидше буде правильно шукати відповідності в тих протоязиках, які і стали основою для сучасних. Так я вважаю, що сучасна українська, польська та німецька мови сформовані на субстраті венедської та готської, а окремо українська, до того ж ще, - скіфської, куманської та іврита.
Не згоден також з версією про *шаблю* . Хоча б тому, що ляхи не раніше познайомилися з модярами (яких тоді до речі звали турками), ніж ті пройшли зі сходу на захід через старовинну радханітську факторію - Київ . Не без проблем, відомо. Так що шаблю кияни скуштували від угорців безпосередньо. ソ
Випуски стають усе продуманішими. Гарний вступ.
Цікавезно! Так, етимологія це дуже цікаво, побільше подібних випусків будь ласка!
Дуже цікаво! А взагалі, як тільки люди не пояснюють собі зміст незрозумілих іншомовних слів. Наприклад, моя сусідка, повернувшись із відпочинку у Єгипті, сказала що бедуіни - це ті, що бідують у пустелі. Їй на думку не спало, що це випадкова схожість зовсім різних слів.
Дякую за відео. Було б цікаво послухати етимологію назв річок - зокрема, чи залежать ці назви від народів, які проживали поруч чи нападали на ці території.
Дивіться статті професора Костянтина Тищенка (є у вільному доступі):
"Правда про походження української мови", "Асиміляція середньовічних меншин до української мовної спільноти", "Араби на півночі", "24-та перська сатрапія в історії України", "Топонімічний слід в Україні арабо-хозарської війни 710-737 років"
Вподобайка каналу дякую
Найвеличніший гуманітарій всія ютубу
Тільки в цьому відео, він багато в чому помилився.
@@Daniel_Poirot ви в своєму житті багато в чому помилились
@@Міша-ь3с , що ви маєте на увазі?
@@Daniel_Poirot нашо ви ходите по усім коментам і несете оцю х... несенітницю? якшо Остап помиляється - візьміть та запишіть своє відео з детальним аналізом його помилок. Він є кваліфікований спеціаліст. До речі, у германистиці. Замість плюватися - напишіть де, як, які саме факти вам вдаються недостовірними, напишіть тут у коментарях детальний аналіз слів. А скакати і плюватися - це шось дурнувате...
@@bahiraluna , покажіть мені, де я плювався. Я нічого проти Остапа не казав окрім критики в одному чи двох місцях. І здебільшого, коменти я не йому пишу.
Дякую Вам.
Етимологія може і не практична, але походження слів - це надзвичайно цікава тема. Сподіваюсь, що ця рубрика стане постійною.
Цікаво, чи можливо дослідити походження назв базових поцесів та явищ (наприклад, сонце, грім, земля, життя, іти, цвісти, бачити, назви кольорів тощо). Чи взагалі можливо дізнатись чому певні первинні речі, які завжди оточували людей називаються саме так, а не інакше? Адже навряд їх запозичували, оскільки такі явища були з людьми завжди і якось їх та й називали.
є багато слів, які не можна пояснити
Дякую за професійну роботу!
"Оксана на вишні" це ще нічого в порівнянні з "поплив втоплений" замість "коли втомлений" )))
дякую вам
Браво!!!! Молодець який Ви, шановний оповідачу!!! Дуже цікаво Вас слухати! Всій Вашій команді дякую за це прекрасне відео! Радію, що є в нас така мудра, талановита, енергійна і патріотична молодь, як Ваш гурт!.. Браво!
Що браво??? - Чоловіче добрий, якщо слово "козак" походить з якоїсь з тюркських мов, чому воно не перекладається? Тобто, спробуймо перекласти словосполучення "вільна людина" на казахську, киргизьку або турецьку мову і в нас нічогісінько схожого на "козак" не вийде. Навіть припустимо, що "көч", "көш" або "göç" - це українською гуляти або поневірятися. Якщо саме слово "козак" з цього тюркського кореня виникло в слов'янському мовному середовищі завдяки суфіксу "ак" на зразок слів "русак", "бідняк", воно б, скоріш за все звучало як "кошак" або "кочак", бо є слово в українській мові "кощій", що виникло від цього ж кореня. Тож питання номер один, як "ш" або "тш" ("ч") перетворилося на "з"??? Така метаморфоза здається вкрай малоймовірною. Можлива заміна "с" на "з", заміна одного суфіксу на інший, наприклад "ин" на "ак" (русин - русак). Чесно, не витримує критики версія походження слова "козак" від слова "кочівник" або кореня "коз" у слов'ян від кореня "көч", "көш" або "göç" у тюрків. Здається мені, треба шукати інше пояснення походження слова "козак". Як доказ моїх слів існують не змінені на інші давні українські прізвища тюркського походження Кочубей, Кошуба, де корінь "көч", "көш" залишилися незмінними ще з середньовіччя. Можливо, правда схована трохи в давнішій історії. Чому ще в народі на козаків казали "козара́"? Приклад: Шолохов "Тихий Дон".
Дуже цікаво. Дякую
Ну дуже цікаво, індоєвропейські мови пішли із середньої течії Дніпра, а українські слова всі запозичені!
Те відчуття, коли ти живеш на вулиці Карвасари. Досліджувала теж, карвансара, караван-сарай,готель, постоялий двір...
Джо Байден- це нащадок Байди
Я б'ю байдики. Я теж нащадок.
Трамп = тремпель
@@Dr.Liwsy., якщо ти їх б'єш, то скажи за що, чи для чого? І що воно таке оті байдики? ))))
@@МаркДжонсон-ч9ы трамп - немец. На самом деле, правильно трУмп.
@@boris324 В америці більшість білих, то не нащадки англійців, ірландців та італійців. А саме нащадки німців.
Дуже цікаво! Дякую
п. Остап! Дякуємо за вищу лінґвістику ! Пора знати своє коріння. Слава Україні !
Героям слава!
Дякую за працю Остапе!
Дякую, що показали мартина) і чайку)))
Для полтавки було вельми цікаво!ознайомлюсь залюбки з етимологією любих регіонів України!
надзвичайно інформативно та захопливо! продовжуйте в тому ж дусі!
Відео дуже хороше. Я сам з Кам'янця але чув тільки наукову версію))
"Квітнуть мальви на маминому ґанку,
Я підсів на гуманітарку")))
Дякую. Корисно
Було б цікаво почути щодо етимології топонімів, наприклад півдня України, міську топоніміку
На моєму каналі, коли вийде наступне моє відео, буде теж.
Все майже татарське
aглійське "сіт даун" звучить як українське "сідай" тай означає,власне. одне й те саме. дякую за ваше дослідження. дуже файно.ще один англіцизм:) до речі .на заході України праску називають "залізко". а англійське "айрон"( залізо) означає в тім числі і праску.вибачте за трансліт.
До речі, на Мегого переклали назву фільму як "Помста від Кутюр". Я довго сміявся з перекладу :)
Дужє цікаво і пізнавально спасибі
Розкажіть про зв'язки української з верхньо і нижньо лужицькою.
звязок є, але лише через старословянську і схожий шлях розвитку
@@withoutwords8136 Я читав, що лексично (саме лексично) до української після білоруської найближче лужицькі.
Дивіться статтю Костянтина Тищенка "Правда про походження української мови" (є й серія відео тут, на TH-cam).
Також у відкритому доступі є його статті "Асиміляція середньовічних меншин до української мовної спільноти", "Араби на півночі", "24-та перська сатрапія в історії України", "Топонімічний слід в Україні арабо-хозарської війни 710-737 років" тощо.
Суперово! Дуже корисно й цікаво! Чекаємо на продовження!
Та взяти хоча б "Отче наш". Колись у мене в селі цю молитву співали церковнослов'янською: "Отче наш, іже єсі на небесіх...". Я ніколи не розуміла, що це означає і, впевнена, не розумів ніхто. Бо коли я запитала у бабці, що воно таке оте "Іже єсі", вона відповіла: " І жиє си", тобто живе собі, як кажуть в нас на Галичині )
Це я про народну етимологію
Lesia Melesia а я в дитинстві, взагалі, не розумів що означає "Очи нажи єси", аж пізніше дійшло що то "Отче наш".
Дякую, дуже цікавий випуск!
Більше таких відео!
Невеличка помилка - першим великим гетьманом у Польщі та Литві став саме великий гетьман ЛИТОВСЬКИЙ, і це був князь Костянтин Іванович Острозький у 1497 році. У "Короні" такий уряд був утворений лише шість років по тому. Це були часи особистої Унії двох держав, до Любліна лишалося понад 70 років.
(Сергій Марущенко)
Пане Підпільна Гуманітарка, дякую за відео. до речі глядачам, і вам, думаю, буде цікаво, що слово Козак, не від того що з Польщі мандрували, а від того що на Козаків, Половецька культура, вплинула не менше за Русинську. Бо Козаки були осілими, і їх поселення, знаходилися між двома Українськими річками. І вони там існували дуже давно... за довго до часів речі посполитої. фактично за однією з теорій, це нащадки тих, хто залишилися, під час монгольської окупації, з русинів та половців, та опосіли там, бо не хотіли жити у місті, де була влада хана, і його закони, і монголи не могли їх, там, знайти.
пеле - поляни, а взагалі полк це також охоронець, ну вот є ж всякі Святополки, Ярополки і тп
Дякую. Просто чудовий контент.
Добре що хоч чехи відстрілялися за усіх слов'ян "роботом" на віки вперед)
Етимологія вкрай цікава штука, дякую)
сравянє впєрьдьот
Огого! Крута тнма. На клейнодах поставив на павзу, щоб відкоментувати про свій захват і поставити лайк
Ви знаєте, що слово "козак" не є тюркським?
@@Daniel_Poirot а якеж воно?
@@СвятославМарченко-м5р , насправді, ви можете самі здогадатися. Якщо ні, на цю тему я випущу відео.
@@Daniel_Poirot аааа, піаришся)
@@СвятославМарченко-м5р , скажімо так, краще попередити.
Вподобайка 👍 і перегляд ❤️
Ще було б цікаво дізнатись про виникнення відмінків.
І у цім зв’язку, чому українське "я - мене - мені - мене - мною - мені", де "я" вибивається з системи, виглядає цікаво, знаючи, що тюркскими мовами "я" буде "мен" (принаймні, казахською, туркменською і узбецькою)
Відмінки у тих сучасних індоєвропейських мовах, в яких вони збереглися, сходять до праіндоєвропейської. Себто тут коретніше говорити не про виникнення, а про редукцію та/або зміну - не те щоб їх не було, а потім з'явилися, а рівно навпаки, спершу були, а потім пропали або змінилися. Впевнена реконструкція далі за праіндоєвропейську в давнину поки що неможлива - як коректно зауважив в цьому відео Остап, навіть ностратична гіпотеза щодо спільного предка праєвропейських, алтайських, уральських, картвельських та дравідійських мов є поки що занадто ненадійною.
@@victortregubov3059 це все так. Але в тому, що слово "козак" походить з тюркських мов і є запозиченням, ми не сумніваємось. Так може і форми на "мен-" теж є запозиченням? І не обов'язково треба шукати праіндоївропейскість там, де її нема.
А щодо відмінків загалом - то їх багато різних в різних мовах. Це у слов'ян вони майже однакові скрізь. Цікаво, у кого крім слов'ян такий самий чи схожий набір, і де не такі.
А ще у церковнослов'янській я буде "аз".
Це свідчить про те, що перша особа однини змінює свій займенник частіше, ніж здається.
Тому може і "я" ми запозичили від скандинавів, наприклад, а до того було "мен", як в тюркських.
@@OleksiiBurdin ні-ні, це просто історичний збіг. В індоєвропейських мовах завжди існував "водорозділ" між займенником "я" у називному відмінку з одного боку (хеттське "uk", санскр. "aham", грець./лат. "ego", давньонорвезька "ek", давньоперська "az" тощо), а з іншого боку - непрямі відмінки і присвійні займенники, де як раз і з'являються форми з "m-" ("мій", "мене", скандинавське "min", хеттське "mis", санскр. "mām", лат. "meus", "mihi" тощо). В індоіранських мовах з розпадом системи відмінювання колишні форми непрямих відмінків зайняли нішу основної форми. Так у перській зникло "az", натомість зараз "я" буде "män". В гінді зникло старе "aham", в зараз вони кажуть "main". Схоже явище - в англійській: "it's ME" або "ME too" коли форма "мене" використовується замість "я". Тюркські форми "ben", "men", "män", "min" до цих процесів не мають ніякого відношення. Так співпало.)
@@РодіонПопов оце дуже ґрунтовний комент! Дякую Вам!
Тобто якщо там і є зв'язок, то непрямий, і скоріше у зворотньому напрямку. Дуже радий, що знайшлася людина із фаховими знаннями! Хороший канал :)
Я про це "мен-" прочитав в Ольжаса Сулейменова, але у нього то радше художній твір, получається...
Нууу, Остапе, а я ще очікував почути про етимологію слова джура :(
В кримськотатарській мові є схоже слово - джора. Означає приятель, друг. Може бути вони пов'язані.
@@buyten4371 , та я знаю, що це слово тюркского походження і про цю версію (приятель, друг) теж. Просто хотілося, щоб Остап і йому приділив увагу та підтвердив або спростував дану версію
Дякую!
Поділився з родичами :)
Інформативний випуск!
Струм, струмінь, струмок, стрімко - stream
Смак - smak
Дякую - Danke
Струмок може бути все ж таки слов'янським, а не германським, як і струмінь, хоча б адже у балтських теж воно є, та схожі в інших мовних групах.
@@mandry5063 все правильно, окрім вовни - вовна від волна або вьлна
Ці всі слова наврядче запозичення, скоріше просто слова одного індоєвропейського походження
@@mandry5063 справді схоже, може осе ба- з'явилося під впливом сього слова, але щоб волна та вовна було з німецької - скоріше ні. Слова сі точно споріднені на Індо-Європейскьому рівні, навіть однакові (окрім різних мовних змін)
Індоєвропейські мови. Це єдине пояснення.
З Туреччини друже Не ображайся
Якщо ми запозичували слова з інших мов, а навпаки були випадки, коли тіж самі німці чи турки запощичували слова з нашої мови?
В немецком слово степь точно из украинского заимствовали. За тюркские не скажу, но наверняка должны быть
Скажу щиро, більшість запозичень відбувалося саме з тих мов, держави яких були технологічно розвинутіші ніж середньостатестичні країни, типу України.
у московитів таких слів повно ))
@@bohdanvasylovych4302 Україну складно назвати " середньостатестичною" країною у середні віка, це було дуже розвинена держава і технологічно ( якщо це так можно назвати) і інтелектуально! Це запоребрекові принижують здобутки України, частіше присвоюють здобутки українців, а більшість з нас чомусь ( ще дивніший момент) їм вірять....
@@anastasha_6697 Справа у тому, що дике Залісся було навіть не хрещеним на той момент (як і зара в принципі). Проте еталоновою державою в час Київської Руси була Візантія, не Русь. Польша вже мала навіть свою кам'яну інфраструктуру, ми ж боролися у міжособицях у дерев'яних фортецях.
"не всім словам пощастило бути українськими" - це супер! беру на озбоєння ;)
розберіть назви очерету, камишу, рогозу. Їх біля 50-60 різних, причому вони часто в залежності від регіону позначають різні рослини, десь рогіз це рогіз а десь камиш, а камиш тоді рогіз чи навіть очерет.
дам лиха закаблукам, закаблукам лиха дам
О, так)
А десь шувар
Привіт! А я, як завжди глядач.
І я глядач. Став лайк, якщо теж глядач
Дуже цікаво
Бомбезний випуск!!!
Етимологія українських прізвищ! Дякую!
Поліщуки - то народність полісся;
Ковальчуки -звісно ковалі;
Литвини - жителі великого князівства літовського;
Войт, Войтенко - то від колишнього старости міста - войта;
Стельмах - колишня професія, колеса робили;
Пінчуки - жителі навколо міста Пінськ;
Кучма - або бараняча шапка, а бо просто чуприна;
Кушнір, кушнерук - колишня професія, шкіру обробляли;
Гутник - від гута, скло виплавляли;
Пасічник - звісно від пасіки;
Бортник - теж мед збирав, але у диких бджіл (професія);
Петренко - це сержант ))), покажіть документи;
Бойко - то від карпатського етноса Боїв;
Гончаренко - тому шо гончар;
Шевченко - від професіїї швець (чоботяр);
Гармаш - гарматник;
Дідук - різдвяний сніп;
Бучинські - трактовку не знаю, але призвище польське;
Тартак, тартачний - верстат для розпилювання дошок;
Ну й звісно "іменні" (від імен): Лук'янчук, Тимошенко (від Тимофей), Потапенко, Савченко (Сава), Луценко (Луцько), Дем'яненко, Ничепорук (Ничепір), Олексійчук;
Це що по пам'яті.
Аєєє, новий контентич!
Про чайку просто чудово, особливо закид московитам😁
Я давно підозрював, що ім'я інгвар походить от слова ігор, не навпаки, і дійсно, виявляється ігор давньослов'янською венедською мовою це мисливець
Venedy ne buli slověnami, a lětopisne imę Ingvarь je dostemenno germanske. Natomestь imę Ingor (Igorь) dějsno maje praslověnske poxodženie, vlastne *Ǫgorъ albo Ugorecь sučasnoju mъlvoju.
Дякую, дуже цікаво! Стільки нового і цікавого дізналася, а також нового про старе 😃😌
привіт! в книзі Афанасьева-Чужбинського "Нариси Дніпра" існують дуже багато слів, які стосуються судноплавства на річках (табань, шабаш, назви елементів керування, тощо). чи могли б про цю тематику зняти відео?
Топоніми, це справді особлива цікава тема. Обожнюю подорожувати і читати назви сіл, річок і так далі. Під Острогом є село Коломьє, на Рівненщині село Лідаво. Ніяких асоціацій, лише сприймаються назви як якісь французькі слова.
Пропоную відео зробити про найбільші помилки аматорів-етимологів: ігнорування часових меж в яких існувало слово, викидання/вставляння голосних коли їм захотілося, читання слів направо/наліво.
Бо ви ж бачите скільки Задорнових у коментарях - треба напалмом їх підсмажити трохи, може хтось перестане займатися дурнею 🤓
Мені колись потрапив до рук журнал «Наука и жизнь» зі статтею «О професиональной и любительской лингвистике» - то я, як то мовиться, gained a level і смішно бачити тепер оці «стРАждання фаРАонів» 😆
Надзвичайно цікаво! Боже, в мене слів не вистачає... Дякую! Багато чого для себе відкрила.
Еее. Як же курінь, сердюк, компанійці?
Люблю етимологію!
Фаланга - це ж не тільки частина пальця, це вид шикування військ і підрозділ. Здається, воно ближче до паланки, ніж пальці.