@@U_MOII_HOLOVI Коли починаю з чоловіком (військовий, учасник бойових дій) говорити, то він злиться. Я пояснюю, що мені не ок. Не кричу, спокійно, я повідомленнями, а він гиркає, що я його задовбую. І таки втік. До своєї мами.
@@Ksenya2013значить ви готові були з першого дня говорити, а він зовсім ні, не готовий. І це приставання з розмовами капец як напрягає, звісно хочеться втекти. Комусь треба кілька тижнів, комусь якісь місяці.
@@Ksenya2013з собою працювати)). Виходячи з того що реальність - це дзеркало, а інші люди відзеркалюють нам нас же. То змінити інших можна лише через зміну себе))
Дуже кохаю чоловіка, і він вже 10 років на війні, багато читаю, слухаю та дивлюся військових психологів. Сама щоб не зійти з розуму почала займатись волонтерити. Але військова психологія на 99% направлена на розуміння поведінки і підтримки саме військового. А так мало літератури, точніше її взагалі немає для дружин, не як підтримати чоловіка військового, а де шукати сили на підтримку і розуміння… Я його розумію підтримую і безмежно кохаю і обовʼязково дочекаюсь. Але є розуміння що мої мізки вже киплять. Розмови з психологами закінчуються або що треба говорити з чоловіком, або щоб він прийшов на прийом. Це не мій варіант. Якщо можна порекомендуйте літературу або посилання на відео, де знайти сили залишатися ніжною коханою жіночною дружиною ВІЙСЬКОВОГО, коли ти вже багато років і татко і мама для дітей і всі хатні обовʼязки на тобі, а ше розумініння, що саме важке в сімейних відносинах попереду, коли на твої плечі ляже адаптація чоловіка до цивільного життя…
Моїй родині трішки запізно, брат вже загинув на війні 😢 Але я дуже дякую, Вам Андрію, за Вашу працю!!!! Це дуже важливо знати!!! Мій брат приїжджав один раз у відпустку і нам було дуже складно зрозуміти як себе поводити. Поширюю! Аби усі українці розуміли і готували суспільство до післявоєнного часу 🙏 Слава Україні! Слава Героям!🇺🇦
Привет, прикольно преподносишь информацию!) , думаю многие будут благодарны!) Мой брак тоже не выдержал испытание войной ...Постоянно грызлись по мелочам ....жена вообще не оценила мой поступок идти защищать родину...
Дуже важливі теми, дякую. Було б добре , щоб подібні передачі та обговорення були на державному рівні підтримані, для відновлення соціальної безпеки в суспільстві.
У 15 році син воював на 0.Йому казали що його туди не посилали.Дружина сказала що він вбивця людей.Він залишився лише з батьками.24 лютого він пішов знову захищати Україну.Важко поранений.Спочатку провідували друзі а зараз знову лише з батьками.Оживає лише в шпиталі.Там він серед своїх.За забором шпиталю народ опускає очі.Ось вам життя Героя.
Пане Андрій,Ви Дійсно психолог від бога-Гарна дикція,Гумор відчувається ВЕЛИКИЙ Професіоналізм.Ви своєю розмовою Лікуєте людей.Міцного Вам Здоров'я і Щастя. Бережіть Себе,Кріпіть Наших Воїнів Світла. Дякуємо!
Ваші відео дуже змістовні, повчальні, і в одночас стільки любові і піклування в них! дякую від усього сердця за вашу роботу Андрію, вам і вашій команді, це дійсно важливо❤❤❤
Дякую, Андрію. Ваш спосіб лагідно і з любов'ю розповідати про складні речі мені дуже подобається. Те ,що Ви розповідаєте про дійсних дітей беру для своєї внутрішньої дитини. І про відпочинок після відпочинку дуже заходить. Бережи Боже Вас і всіх наших захисників.🙏❤️
Вынос МОЗГА это когда вы уже плешь проели в его голове и 200 раз повторили и он точно сейчас не будет выполнять ваш запрос но он о нём помнит и поставил дату когда реализует его а вы снова на любимый на мозоль!
Дуже дякую за такий корисний, потрібний контент❤Я кожне відео дивлюсь і так багато сенсів нових знаходжу і якраз це практикую.І це дууууже допомогах більше розуміти себе і військового і не створювати конфліктів.Дякую від усього серця!Продовжуйте свою справу😊
Дякую, для мене дуже корисне відео - важливо пересвідчитися, що все робиш правильно (або хоч намагаєшся😊). Дякую, пане Андрію, чекаю наступних випусків.
Даа... і коли він повертається на 10 днів, і це все відбувається мега швидко, паралельно він має ще відремонтувати всі штуки...і на відпочинок немає часу😢....
Чоловік повернувся з війни(демобілізувався), та лише зараз вилізли усі симптоми птср( не спить ночами, курить сигарету одну за одною, якщо лягає трішки поспати - сняться жахи і трупи, крім цього апатія, депресія до всього, дратівливість, від мене закрився, не хоче ніяк проводити час разом. Не проти лікування, але я не знаю як знайти спеціаліста, щоб не стало гірше? щоб не закрився потім від допомоги зовнішньої? зараз просто пьє таблетки заспокійливі, особливо толку немає((😭
Дуже корисна інформація, яка в теорії знадобиться більшості українців. Трохи напружує, що ви весь час говорили саме про чоловіка-військовослужбовця, хотілось би більше згадок про жінок а також трошки інформації про взаємодію їх як матерів з дітьми, бо ці стосунки часто мають відмінності від стосунків батька і дитини
Дуже, дуже дякую за все, що ви робите. Це безцінно. В мене дивна ситуація склалася. Колишній чоловік зараз воює. По телефону спілкуємося нормально, ніякої агресії не чую. А приїхав у відпустку, то якийсь жах - кричить, постійно в якійсь напрузі. У нас син 7 років, дуже хочу щоб між ними склалися відносини. Він цікавиться його життям, допомагає. Але не розуміє чому малий не хоче з ним спілкуватися по телефону. Або мало говорить. А малий його любить , згадує і мріє що буде, коли тато прийде з війни. Хотіла б розібратися як з вести себе з військовим, зробити все, щоб наладити їхні відносини. Дякую за цінні поради
Накопичилась ціла купа побутових проблем, чекала допомоги. Розумію, що за десять днів всього не вирішиш, але так хотілось нарешті чоловіка в хаті, а він ліг і пролежав переважну частину відпустки. Ти сильна жінка, давай, паши і далі( хотілось розуміння, що і я жива людина і сильно втомилась
Якщо накопичилося купа справ, ти маєш право на те, аби тобі допомогли. Якщо в тебе дуже мало справ, ти також маєш право аби тобі допомогли. Але - це треба проговорювати. Не чекати на допомогу, а проговорити. Сказати прямо: «Коханий (любий, сонечко, ей ти, як там тебе) мені треба твоя допомога». Справа в тому, що наші очікування неочевидні. Ми чекаємо на букет квітів, а отримуємо наліпку в месенджері. Ми не вміємо читати думки інших. Тож давайте навчимось говорити про свої потреби і чути потреби наших партнерів
Яке всі тут розумні, без побутових проблем! Яке право ви маєте обезцінювати почуття людини? Та ще й нав'язувати провину? Побутова втома жінки вважається якоюсь невидимою і неіснуючою! А вона колосальна! Але ми чуємо постійно " та що ти там робила вдома" "та хіба то важко"... Важко! Без вихідних! Потребує допомоги! Авторку коментаря обняла ❤ і пішли всі в сраку
Я передбачаю, що мій хлопець після повернення після війни і після контузії відмовиться від психолога і реабілітолога, бо буде вважати, що все пройде і так. І як би я не доводила свою потребу в тому, щоб він відновився після такого стресу, він може відмовитися. Я не роблю сцен, навожу свою думку, не ображаюсь, але він може забити на реабілітацію, хоча в нього наразі на фронті після контузії вже головний біль, паранойя, сумні думки. Давити не хочеться, бо це чутлива тема, і пропоновані опції, як Ви казали, теж можуть бути відкинуті. То як мені вмовити його звернутися до психолога і інших лікарів? Перечекати і дати йому час, але ж час грає проти нас, коли йде мова про наслідки контузії і ПТСР 🤔
@@U_MOII_HOLOVIмій дуже коханий чоловік 7 місяців як пішов добровольцем в бойовий підрозділ (до того був в ТРО міста) всю свою енергію спрямовує на продуктивну роботу і на протязі всього часу проявляв увагу до мене і казав що кохає, проте останній місяць він постійно на бойових виїздах, дуже втомлений і як приїхав, перерва 3 дні, сказав що не відчув себе вдома і хоче розтатися. Будь ласка підкажіть Як мені діяти??
Про поділитися історіями: однокласник з фронту відчитав мене, що психологи не готуються до їх повернення. Мені мало чим було захищатися:(, хоч я психолог у школі. Більше робиться на низовому рівні, хоча дещо виходить на рівень громад. Рада, що ваше керівництво дозволяє робити ці записи. Вода камінь точить. Ще раз дякую.
Дуже класна подача! От би мені це відео подивитися в 2014 році, бо стільки разів наступала на одні й ті ж самі граблі😅 Все пройшла методом проб та помилок, зараз дивлюся й думаю: так то ж елементарно)))
Дякую Вам за відео!!! Можна питання? Коли партнер на війні і каже, що йому легше не спілкуватись, що все буде після закінчення війни. Як правильно реагувати? Чи варто надалі підтримувати його і якщо так, то як саме? Дякую
Дивилась відео і дуже хотілось, щоб якумога більше військових та їх партнерів подивились це відео! Важливі слова, які можуть запобігти багатьом болючим історіям!
у грудні 22 року чоловік зізнався що його не мобілізували а він сам пішов на війну.подарунок на 8 березня(сарказм). пів року переварюю це але не можу.для мене це зрада.чому пішов? чому одразу не сказав?і якщо йшов чому навіть не готувався?до військомату пішов по дорозі на роботу.а йшов "на відправку".бред якийсь. тепер всі навкруги кричать герой, і він так і хоче щоб я його так сприймала, але я не можу.для мене він мене кинув, зрадив і щей вимагає підтримки.я і далі передаю передачі питаю що треба?як і будьякій людині допомагаєш по можливості.не можу найти виправдань йому і що робити не знаю.хочу щоб все було як до 8 березня.але ж це неможливо.
Нє, під час війни всі сварки треба відкласти, посваритись можна завжди, а от помиритись можна і не встигнути. У мене до мого чоловіка є дуже багато питань, але вони наразі не на часі, тому всі питання я відкладаю. От після війни я вже відірвуся )))))))
мій дуже коханий чоловік 7 місяців як пішов добровольцем в бойовий підрозділ (до того був в ТРО міста) всю свою енергію спрямовує на продуктивну роботу і на протязі всього часу проявляв увагу до мене і казав що кохає, проте останній місяць він постійно на бойових виїздах, дуже втомлений і як приїхав, перерва 3 дні, сказав що не відчув себе вдома і хоче розтатися. Будь ласка підкажіть Як мені діяти??
А ще цікава ваша думка, як підтримати військових після поранення, яке вже не дозволяє повернутись на службу і в цивільному житті людина вже не може виконувати звичні для неї речі? Часто стикаюсь з дуже сильними депресивними явищами у цих людей і буває, що вже немає ні ідей ні ресурсів, щоб допомогти їм знаходити сенси!
Випадково потрапила на Ваш канал,чому дуже рада.В мене на квартирі живе військовослужбовець із Мелитороля.Мати в окупаціїх,та не знає навіть ,що він служить...Дуже важко психологично вести бесіду із людиною,яка прийшла із нуля...Йому склро вже 60 років буде, сім'ї не має,місяць живе у мене в окремому будинку,почав пити,цілими днями сидить у планшеті...Хочеться йому допомогти психологічно ...Скажіть,чи є обісцінення чоловічої гідності,якщо я купляю йому футболки,шкарпетки?Вибачте за сумбур ...
Думаю, що алкоголем людина "забувається", втеча від пережитої реальності. Точно допоможе розмова, довга повільна розмова, з перепроживанням/проговоренням емоцій/спогадів, від яких людина біжить. Як спонукати людину до такої розмови - це інше питання.
@@bogdanvoronyuk7549 , це і є найскладніше, щоб людина почала розмовляти про це. Але люди не можуть розуміти, що від реальності ти ніколи не втечеш: рано чи пізно ти в неї повернешся
Тут , насправді, є проблема в тому , що така людина не усвідомлює своєї залежності , їй здається що все під контролем , і не розуміє наслідків такого самознищення . Це ілюзії вирішення якихось внутрішніх конфліктів , а по суті загон себе в більше болото . Поки сам не усвідомить що він руйнує таким чином , ніякі розмови непомічні . Ну і насправді родина і близьки таким залежним якби створюють своїми діями пролонгацію залежності ( рятують, покривають борги , дають гроші на алкоголь /наркотики ...і.т.д ) . Для ефективного результату, родини потрібно створити для залежного умови в яких він втратить свій комфорт ( про це дуже гарно розповідають психологи які працюють саме з залежностями ) - тобто дружині, мамі , партнерці потрібно для початку працювати над собою і виходити з співзалежності у стосунках з людиною, в якої є залежність ) ....
Деякі наші військові маніпулюють своєю контузією, от подивись це відео-ти все зрозумієш, Я розумію, а от військовий розуміє тіки себе, а не цивільних…. Треба відео поведінки(настанов) правил, тіки для військових-що робити і не робити з цивільними 😢
Як бути з такими ситуаціями, коли наші проблеми на дуже різних рівнях, наприклад, я втомилася від побуту, бо у мене немає допомоги, а у чоловіка там помирають побратими, складності у самій роботі, виходить його проблеми глобальніше і серйозніше моїх, але я настільки виснажена побутом з маленькими дітьми, що у мене взагалі немає часу. Виходить замкнене коло, коли він не має ресурсу і я не маю ресурсу один одному допомогти. Чи є тут якісь варіанти ( хоча ми все проговорюємо, але все одно часто конфлікти на цьому підґрунті
Вельми дякую! В лютому до мене приезжало моє Сонечко у відпустку. Якихось змін не помітила. Ми така чарівна пара, що взагалі не сваримось (нууу, майже😉), але пофиркати один на одного можемо. Був момент незадоволення. Буквально перед його приїздом перегоріла лампочка, я не встигла купити і вкрутити нову. Він приїхав, сходив, купив, вкрутив: "Ось бач!!! Я приїхав і полагодив" - "Ой, Сонечко, ой Масєчка, ой що б я без тебе робила!". І з цього все почалось, то там зробив, то те зробив (не тільки по господарству). В якийсь момент це переросло в такі розмови, наче він поїхав і тут прям все без нього розвалилося. Мені було дуже не приємно! Наче я тут з двома дітьми і фактичною інвалідністю ніхера не робила і тільки й чекала, коли ж то чоловік приїде і все зробить. Не обезцінюйте вклад своїх партнерів!
Ооо, це дуже типовий кейс. Коли він поїхав, то передав свою роль господаря тобі. І звісно ж хотів її на себе забрати при поверненні. Але зроблено це було трішки куцо. Буває. Але я читаю яка ви шикарна пара і мене проймає тепло. Нехай горять всі лампочки світу від вашої любові
Дякую вам за це відео! Мій коханий заблокував мене в усіх соц.мережах після мого приїзду до нього в Запоріжжя, бо його не відпускали. Довго намагалася відновитись, бо найгірше те що не було жодного пояснення. Я навіть не намагалася виясняти відносини, просто забила... спочатку злилася, потім у відповідь його заблокува. Але насправді і досі переживаю за нього. Для мене допустимий варіант що він може приїхати з примиренням, але я не знаю як правильно себе повести, бо мене кидає від прощення до агресії(
Це дуже важка ситуація, коли партнер блокує і неможливо прояснити і проговорити ситуацію. Тому що варіантів мільйон. І всі вони спалюють ресурс. Якщо буде можливість все таки якось звʼязатися з партнером, то шикарно було би сказати про свої почуття і вислухати його. Я ні в якому разі не буду мотивувати про збереження стосунків чи розірвання їх. Важливо аби ти усвідомила, що ти ні в чому не винна і маєш право на своє щасливе життя
@@U_MOII_HOLOVI ооо, тут у мене все ок. Я ні на грамульку не вважаю себе винною і прекрасно розумію що це все у нього в голові. У мене було лише одне питання - чому ось так? Адже до мого приїзду у нас було багато розмов про спільних дітей, про пошук хорошого психолога і т.д. Я все рівно чекаю що у нього там зійдуться усі пазлики і він зробить свій вибір. Бо у мене вони зійшлися і не зважаючи ні на що я щиро бажаю йому тільки всього найкращого. Сподіваюсь що ми зможемо поговорити, а якщо буде потрібна допомога, то тепер я знаю до кого можу звернутися🤗 Ну а як ні, то значить так мало бути)) мені дуже допомагають ваші стріми, є нюанси про які я не знала взагалі. Дякую за вашу роботу! Бережіть себе!❤️
Ви дуже позитивна людина , але ви живете в якомусь дивному світі. Люди , а зараз особливо , схильні до авторитарності. Нав'язують все іншим , від толерантності до деяких речей , до своїх поглядів у різних грубих формах. В грубих формах , це не те щоб насильство , а безапеляційність. І це зараз дуже помітно і в інтернеті і наживо при спілкуванні.
Цивільні, які не виїзжали за кордон під час повномасштабного вторгнення теж частково контужені, треба щоб ви донесли і цю сторону медалі військовим 😊ми в окопі не сиділи, але нам не на багато легше)
Доброго дня, Андрію. Чоловік порадив ваше відео, сказав щоб я подивилась, але воно мені не сподобається. А якраз вийшло навпаки, у вас знайшла підтведження своїх думок. З чоловіком до війни не вміли сісти і словесно вирішити проблему, а зараз після його служби втратили все: любов, пристрасть, не розуміння одне одного, однакові погляди на ситуації, тощо. Можливо знайти вашу допомогу? Як це зробити? Дякую.
Дякую Вам. Та не накручуйте, не залякуйте🤣працю з пораненими це ангели це добряки, виховані, так між собо по чоловічі спіткуються, а з жінками все в нормі. Просто знайдуться тварюки які будуть їх навмисне провокувати
Потрібно не брехати самим собі. У нас НЕМА військових Їх було 150 тис разом із силами забезпечення. Багато загиблих, особливо тих, хто покінчав " військові кафедри" і ше більше поранених. От 150 і закінчились. Зараз штат близько 1 млн І це менеджери/діджеї/будівельники. Професійних фійськових у нас не-ма! А що таке професійний? Чи може людина за 6 тижнів стати професійним? Деяким справам треба вчитись роками , вдосконалюватись. Тому це ті самі звичайні люди просто у формі. І , очевидно, психологічно ніхто не готовий вбивати, або бути вбитим, або і те, і інше. І дуже шкода, шо армія навіть зараз , коли все знищено ,не будується за ПРОФЕСІЙНИМ принципом, а штампують , як біляші на вокзалі " операторів" різної зброї.
Все відео про те, що треба говорити, комунікувати, домовлятися. А що як воно не працює? І проблеми почалися давно, розмови не допомогли, в решті решт стало зрозуміло (принаймні мені), що розмовляти нема про що. Людина агресивна, конфліктна, дуже токсична сама по собі, навіть на відстані примудряється все псувати. Нема в мене потягу, нема ніякого бажання жити разом. Але ж війна. Але ж людина воює. Є повага до воїна взагалі, вдячність і провина за те, що почуття вже нема. Є також діти. Як бути? "Проговорити" не наш випадок, з жахом чекаю повернення, хоч і бажаю бути цілим і неушкодженим, дай боже.
Тут я бачу дві проблеми: дискомфорт в стосунках через неможливість сконтактуватись з партнером, він просто не йде на діалог і провину через думку про розлучення під час війни. 1. Я не думаю, що тут можна щось радити, крім як піти на терапію і ретельно попрацювати з фахівцем. Бо деталей дуже багато і через коментарі таке не виправиш. 2. Однозначно треба переглянути свій спосіб життя і підняти свій ресурс. Бо багато виснаження. 3. В мене дуже багато поваги до тебе, що ти все одно тримаєшся і намагаєшся (бʼєшся) втримати ваші стосунки. Це дуже круто
@@U_MOII_HOLOVI дякую, але ви надто гарно про мене думаєте)) я вже не б'юсь... Тільки відчуваю провину через думку про розлучення під час війни. А однобока терапія, на мою думку, може допомогти тільки мені. Дякую за увагу і відповідь! І за цікавий контент))
![เกิดใหม่ทั้งทีก็เป็นสไลม์ไปซะแล้ว ซีซั่น 3 - ตอนที่ 67 [ซับไทย]](http://i.ytimg.com/vi/he_uIQ-Xv_Q/mqdefault.jpg)
Крім того, що ви подаєте дуже цінну інформацію, у вас приємний і заспокійливий голос. Дякую пане Андрію!
Блін, чого так мало переглядів і лайків?! Це мега корисна і потрібна тема, розкрита по-максимуму! Дякую. І аоширюю далі
Навіть якщо мало, то комусь допоможе)) далі більше. Дякую
Короткий переаз відео: говоріть, говоріть про все словами через рот. Наче проста істина, але як мало людей справді вміють спілкуватись
Та про це і кажу постійно #говориротом ) Дякую
@@U_MOII_HOLOVI Коли починаю з чоловіком (військовий, учасник бойових дій) говорити, то він злиться. Я пояснюю, що мені не ок. Не кричу, спокійно, я повідомленнями, а він гиркає, що я його задовбую. І таки втік. До своєї мами.
@@Ksenya2013значить ви готові були з першого дня говорити, а він зовсім ні, не готовий. І це приставання з розмовами капец як напрягає, звісно хочеться втекти.
Комусь треба кілька тижнів, комусь якісь місяці.
@@Ksenya2013з собою працювати)). Виходячи з того що реальність - це дзеркало, а інші люди відзеркалюють нам нас же. То змінити інших можна лише через зміну себе))
Дуже кохаю чоловіка, і він вже 10 років на війні, багато читаю, слухаю та дивлюся військових психологів. Сама щоб не зійти з розуму почала займатись волонтерити. Але військова психологія на 99% направлена на розуміння поведінки і підтримки саме військового. А так мало літератури, точніше її взагалі немає для дружин, не як підтримати чоловіка військового, а де шукати сили на підтримку і розуміння… Я його розумію підтримую і безмежно кохаю і обовʼязково дочекаюсь. Але є розуміння що мої мізки вже киплять. Розмови з психологами закінчуються або що треба говорити з чоловіком, або щоб він прийшов на прийом. Це не мій варіант.
Якщо можна порекомендуйте літературу або посилання на відео, де знайти сили залишатися ніжною коханою жіночною дружиною ВІЙСЬКОВОГО, коли ти вже багато років і татко і мама для дітей і всі хатні обовʼязки на тобі, а ше розумініння, що саме важке в сімейних відносинах попереду, коли на твої плечі ляже адаптація чоловіка до цивільного життя…
Дякую, пане Андрій. Дуже потрібна тема і складна для всіх людей, особливо розділ з дітьми. Бережіть себе.
Дяк вам) та ви теж бережіть себе. ❤
Дякую за стрім. Ви на стільки дрібниць звертаєте увагу, про які ніколи б не подумали, що вони важливі. Хай щастить!
Дякую що дивитесь, та бережіть себе
Моїй родині трішки запізно, брат вже загинув на війні 😢
Але я дуже дякую, Вам Андрію, за Вашу працю!!!! Це дуже важливо знати!!! Мій брат приїжджав один раз у відпустку і нам було дуже складно зрозуміти як себе поводити.
Поширюю! Аби усі українці розуміли і готували суспільство до післявоєнного часу 🙏
Слава Україні!
Слава Героям!🇺🇦
Героям слава! Обіймаю...
Светлая Вечная память
Дуже шкода😢😢
Вічна пам'ять Героям України.
Ви робите неймовірну роботу (і військову, і психоедукаційну). Дякую. Дуже.
Який Ви классний! Ваша праця дуже важлива, на мій погляд для тих, хто чекає, хтокохає, хвилбється, вірить та намагається підтримувати
Дякую що приділяєте увагу важливим деталям і підіймаєте надважливі питання!
Щиро вдячний Вам за цей випуск! Будьласка, продовжуйте далі! Слава Україні!
Намагаємося як можна частіше давати вам випуски. Але ж ще є війна. Тож дякую за розуміння
Дякую Пане Андрію. Вітання з Одеси. Слава Україні та ЗСУ! ❤ 🇺🇦
Вірю Залужному та нашим воїнам! Тримаймося.
Привет, прикольно преподносишь информацию!) , думаю многие будут благодарны!)
Мой брак тоже не выдержал испытание войной ...Постоянно грызлись по мелочам ....жена вообще не оценила мой поступок идти защищать родину...
Андрію, дякую за висвітлення цієї теми та пояснення!!
Яка це усе правда 😢😢😢дякую😢❤
Дякую ,дякую пане Андрій . завжди слухаю ,завжди корисно. Бережіть себе. Героям Слава!
Слава ЗСУ! Бережіть себе)❤
Дякую. Дуже корисна інформація. Шкода тільки, що так мало людей її почули. Бережіть себе, і дякуємо.
Люблю ваші відео ❤
Дуже важливі теми, дякую. Було б добре , щоб подібні передачі та обговорення були на державному рівні підтримані, для відновлення соціальної безпеки в суспільстві.
У 15 році син воював на 0.Йому казали що його туди не посилали.Дружина сказала що він вбивця людей.Він залишився лише з батьками.24 лютого він пішов знову захищати Україну.Важко поранений.Спочатку провідували друзі а зараз знову лише з батьками.Оживає лише в шпиталі.Там він серед своїх.За забором шпиталю народ опускає очі.Ось вам життя Героя.
Я вас обожнюю! Пане Андрій, Ви - найкращий!!!!
Дякую за неймовірно важливий контент. Практичні рекомендації, які можна втілити в життя.
Дякую! Надзвичайно корисно! Ви доповнили мій арсенал інструментів у взаємодії з коханим.
Так рада бачити та чути вас. Дякую, ви для мене найкращій психолог. Коли мені не добре у мене е ви…❤
Ооо дуже приємно, дякую зо дивитесь, та піклуєтесь про себе ))
дякую за контент, дуже важлива ваша робота!!!
Гарне відео💚, дуже треба власне розуміння, як вести себе із військовим, особливо, коли він партнер ❤ Дякую!
Дяка і вам❤
Пане Андрій,Ви Дійсно психолог від бога-Гарна дикція,Гумор відчувається ВЕЛИКИЙ Професіоналізм.Ви своєю розмовою Лікуєте людей.Міцного
Вам Здоров'я і Щастя.
Бережіть Себе,Кріпіть
Наших Воїнів Світла.
Дякуємо!
Ви молодець, дуже дякую за Вашу роботу!
Ваші відео дуже змістовні, повчальні, і в одночас стільки любові і піклування в них! дякую від усього сердця за вашу роботу Андрію, вам і вашій команді, це дійсно важливо❤❤❤
Хороше відео, дякую. Простими словами про базові і в той же час фундаментальні речі
Дякую! за вашу працю. Ваша манера подачі просто розкішна! 👍
Дякую, Андрію. Ваш спосіб лагідно і з любов'ю розповідати про складні речі мені дуже подобається. Те ,що Ви розповідаєте про дійсних дітей беру для своєї внутрішньої дитини. І про відпочинок після відпочинку дуже заходить. Бережи Боже Вас і всіх наших захисників.🙏❤️
Дякую вам, бережіть себе
Дякую за висвітлення цієї теми та пояснення. Дуже крута праця з вашої сторони. Бережіть себе ❤
І вам дяка, бережіть себе теж
Чоловік не військовий, говоримо про все від самого початку стосунків. Це не так легко, як здається, але коли вже навчилися - це ж прекрано❤
Вас неймовірно приємно слухати. І завжди максимально інформативно.
Дякую!❤
Дякую!
Спасибі велике за випуск, дуже корисно і інформативно❤
Андрію вдячна Вам за цей випуск! Будьласка, продовжуйте далі!!
Будемо, та будемо намагатися частіше 🎉
Дуде крута передача. Дякую вам.
Дяка вам)
Шкода, що ВИРІШИТИ ПИТАННЯ, ПРОГОВОРИТИ- для чоловіків це означає винос мозку, нажаль
Вынос МОЗГА это когда вы уже плешь проели в его голове и 200 раз повторили и он точно сейчас не будет выполнять ваш запрос но он о нём помнит и поставил дату когда реализует его а вы снова на любимый на мозоль!
Дуже дякую за такий корисний, потрібний контент❤Я кожне відео дивлюсь і так багато сенсів нових знаходжу і якраз це практикую.І це дууууже допомогах більше розуміти себе і військового і не створювати конфліктів.Дякую від усього серця!Продовжуйте свою справу😊
Велика подяка за роз'ясненнення важливих тем🙏
Дякую, за інформацію 🙏
Дякую за підтримку!
Дякую, для мене дуже корисне відео - важливо пересвідчитися, що все робиш правильно (або хоч намагаєшся😊). Дякую, пане Андрію, чекаю наступних випусків.
Даа... і коли він повертається на 10 днів, і це все відбувається мега швидко, паралельно він має ще відремонтувати всі штуки...і на відпочинок немає часу😢....
Чоловік повернувся з війни(демобілізувався), та лише зараз вилізли усі симптоми птср( не спить ночами, курить сигарету одну за одною, якщо лягає трішки поспати - сняться жахи і трупи, крім цього апатія, депресія до всього, дратівливість, від мене закрився, не хоче ніяк проводити час разом. Не проти лікування, але я не знаю як знайти спеціаліста, щоб не стало гірше? щоб не закрився потім від допомоги зовнішньої? зараз просто пьє таблетки заспокійливі, особливо толку немає((😭
Минув майже рік...Ви як? Скажіть будь ласка, чи поліпшився стан чоловіка?
Щиро Вам дякую.
Дуже дякую за ефір! Тема дуже важлива ❤
Дуже корисна інформація, яка в теорії знадобиться більшості українців. Трохи напружує, що ви весь час говорили саме про чоловіка-військовослужбовця, хотілось би більше згадок про жінок а також трошки інформації про взаємодію їх як матерів з дітьми, бо ці стосунки часто мають відмінності від стосунків батька і дитини
Дякую.
Дякую,дуже познавательно и полезно ❤❤❤❤
дякую за цікаве відео!
Дякую, дякую, дякую!!!
Дуже, дуже дякую за все, що ви робите. Це безцінно. В мене дивна ситуація склалася. Колишній чоловік зараз воює. По телефону спілкуємося нормально, ніякої агресії не чую. А приїхав у відпустку, то якийсь жах - кричить, постійно в якійсь напрузі. У нас син 7 років, дуже хочу щоб між ними склалися відносини. Він цікавиться його життям, допомагає. Але не розуміє чому малий не хоче з ним спілкуватися по телефону. Або мало говорить. А малий його любить , згадує і мріє що буде, коли тато прийде з війни. Хотіла б розібратися як з вести себе з військовим, зробити все, щоб наладити їхні відносини.
Дякую за цінні поради
💙💛
Круто, дякую❤. Красавчик!!!
Знецінення*
Відео круте
Дякую
Дяка за відео ❤
Дякую за дуже корисні підказки
Накопичилась ціла купа побутових проблем, чекала допомоги. Розумію, що за десять днів всього не вирішиш, але так хотілось нарешті чоловіка в хаті, а він ліг і пролежав переважну частину відпустки. Ти сильна жінка, давай, паши і далі( хотілось розуміння, що і я жива людина і сильно втомилась
Якщо накопичилося купа справ, ти маєш право на те, аби тобі допомогли. Якщо в тебе дуже мало справ, ти також маєш право аби тобі допомогли. Але - це треба проговорювати. Не чекати на допомогу, а проговорити. Сказати прямо: «Коханий (любий, сонечко, ей ти, як там тебе) мені треба твоя допомога». Справа в тому, що наші очікування неочевидні. Ми чекаємо на букет квітів, а отримуємо наліпку в месенджері.
Ми не вміємо читати думки інших. Тож давайте навчимось говорити про свої потреби і чути потреби наших партнерів
А ви уявляєте , як ваш чоловік втомився на війні? Як би мій повернувся , хай би лежав хоч рік. Аби повернувся. Він же не з гульок прийшов.
Ви що,якийсь ходячий накопичувач побутових "проблем"? Де ви їх берете? Пустота в голові не дає покою ногам і створює проблеми і "задачі".
Яке всі тут розумні, без побутових проблем! Яке право ви маєте обезцінювати почуття людини? Та ще й нав'язувати провину? Побутова втома жінки вважається якоюсь невидимою і неіснуючою! А вона колосальна! Але ми чуємо постійно " та що ти там робила вдома" "та хіба то важко"... Важко! Без вихідних! Потребує допомоги! Авторку коментаря обняла ❤ і пішли всі в сраку
@@yuliaukrainian8493, взаємно
Я передбачаю, що мій хлопець після повернення після війни і після контузії відмовиться від психолога і реабілітолога, бо буде вважати, що все пройде і так. І як би я не доводила свою потребу в тому, щоб він відновився після такого стресу, він може відмовитися. Я не роблю сцен, навожу свою думку, не ображаюсь, але він може забити на реабілітацію, хоча в нього наразі на фронті після контузії вже головний біль, паранойя, сумні думки. Давити не хочеться, бо це чутлива тема, і пропоновані опції, як Ви казали, теж можуть бути відкинуті. То як мені вмовити його звернутися до психолога і інших лікарів? Перечекати і дати йому час, але ж час грає проти нас, коли йде мова про наслідки контузії і ПТСР 🤔
Дуже дякую за випуск! Як завжди актуальний, важливий, корисний!💙💛
Дякую за питання, спробуємо зібрати в Є зв’язок ❤
@@U_MOII_HOLOVI дякую❤️
@@U_MOII_HOLOVIмій дуже коханий чоловік 7 місяців як пішов добровольцем в бойовий підрозділ (до того був в ТРО міста) всю свою енергію спрямовує на продуктивну роботу і на протязі всього часу проявляв увагу до мене і казав що кохає, проте останній місяць він постійно на бойових виїздах, дуже втомлений і як приїхав, перерва 3 дні, сказав що не відчув себе вдома і хоче розтатися. Будь ласка підкажіть Як мені діяти??
Про поділитися історіями: однокласник з фронту відчитав мене, що психологи не готуються до їх повернення. Мені мало чим було захищатися:(, хоч я психолог у школі. Більше робиться на низовому рівні, хоча дещо виходить на рівень громад. Рада, що ваше керівництво дозволяє робити ці записи. Вода камінь точить. Ще раз дякую.
І вам дякую за вашу роботу. Психолог у школі - це іноді потребує дуже багато сил. Дякую ❤
Мені подобається, що ви говорите так, що можна дивитись на швидкості х1
Для мене був шок, коли військовий виступив за російську мову. Я відверто не розумію, за що він тоді воює
дякую
Рад видеть, еще находясь в оккупации после 2014 года смотрели ваши передачи.
Дуже класна подача!
От би мені це відео подивитися в 2014 році, бо стільки разів наступала на одні й ті ж самі граблі😅
Все пройшла методом проб та помилок, зараз дивлюся й думаю: так то ж елементарно)))
👍🏻
Теж Вас люблю ❤❤❤❤ Пишаюся!
Общество потребления не приспособлено к войне . Все проблемы от этого 😢
Я шукала вас❤
неодружений, але послухаю. Дуже важке питання насправді.
Дяка тобі земляче
Дякую Вам за відео!!! Можна питання? Коли партнер на війні і каже, що йому легше не спілкуватись, що все буде після закінчення війни. Як правильно реагувати? Чи варто надалі підтримувати його і якщо так, то як саме? Дякую
Любимої стратегія некоторых по отношению к военным - спросить «чому не державною?»😅
Дивилась відео і дуже хотілось, щоб якумога більше військових та їх партнерів подивились це відео! Важливі слова, які можуть запобігти багатьом болючим історіям!
Дякую, дуже корисна інформація
P.S. А у вас точно є диплом))
Є, але зараз всі так кажуть😂
Про це треба розказувати розказувати по всим каналам .
Дякую вам! Ці поради корисні і у цивільному житті. Головне щоб говорити ротом намагались обидва. Інакше, на жаль не працює-(
у грудні 22 року чоловік зізнався що його не мобілізували а він сам пішов на війну.подарунок на 8 березня(сарказм). пів року переварюю це але не можу.для мене це зрада.чому пішов? чому одразу не сказав?і якщо йшов чому навіть не готувався?до військомату пішов по дорозі на роботу.а йшов "на відправку".бред якийсь. тепер всі навкруги кричать герой, і він так і хоче щоб я його так сприймала, але я не можу.для мене він мене кинув, зрадив і щей вимагає підтримки.я і далі передаю передачі питаю що треба?як і будьякій людині допомагаєш по можливості.не можу найти виправдань йому і що робити не знаю.хочу щоб все було як до 8 березня.але ж це неможливо.
Нє, під час війни всі сварки треба відкласти, посваритись можна завжди, а от помиритись можна і не встигнути. У мене до мого чоловіка є дуже багато питань, але вони наразі не на часі, тому всі питання я відкладаю. От після війни я вже відірвуся )))))))
мій дуже коханий чоловік 7 місяців як пішов добровольцем в бойовий підрозділ (до того був в ТРО міста) всю свою енергію спрямовує на продуктивну роботу і на протязі всього часу проявляв увагу до мене і казав що кохає, проте останній місяць він постійно на бойових виїздах, дуже втомлений і як приїхав, перерва 3 дні, сказав що не відчув себе вдома і хоче розтатися. Будь ласка підкажіть Як мені діяти??
А ще цікава ваша думка, як підтримати військових після поранення, яке вже не дозволяє повернутись на службу і в цивільному житті людина вже не може виконувати звичні для неї речі? Часто стикаюсь з дуже сильними депресивними явищами у цих людей і буває, що вже немає ні ідей ні ресурсів, щоб допомогти їм знаходити сенси!
Випадково потрапила на Ваш канал,чому дуже рада.В мене на квартирі живе військовослужбовець із Мелитороля.Мати в окупаціїх,та не знає навіть ,що він служить...Дуже важко психологично вести бесіду із людиною,яка прийшла із нуля...Йому склро вже 60 років буде, сім'ї не має,місяць живе у мене в окремому будинку,почав пити,цілими днями сидить у планшеті...Хочеться йому допомогти психологічно ...Скажіть,чи є обісцінення чоловічої гідності,якщо я купляю йому футболки,шкарпетки?Вибачте за сумбур
...
Як бути, якщо військовий під час приїздів додому знімає стрес (він так каже) за допомогою алкоголю?
Думаю, що алкоголем людина "забувається", втеча від пережитої реальності. Точно допоможе розмова, довга повільна розмова, з перепроживанням/проговоренням емоцій/спогадів, від яких людина біжить. Як спонукати людину до такої розмови - це інше питання.
@@bogdanvoronyuk7549 , це і є найскладніше, щоб людина почала розмовляти про це. Але люди не можуть розуміти, що від реальності ти ніколи не втечеш: рано чи пізно ти в неї повернешся
Тут , насправді, є проблема в тому , що така людина не усвідомлює своєї залежності , їй здається що все під контролем , і не розуміє наслідків такого самознищення . Це ілюзії вирішення якихось внутрішніх конфліктів , а по суті загон себе в більше болото . Поки сам не усвідомить що він руйнує таким чином , ніякі розмови непомічні . Ну і насправді родина і близьки таким залежним якби створюють своїми діями пролонгацію залежності ( рятують, покривають борги , дають гроші на алкоголь /наркотики ...і.т.д ) . Для ефективного результату, родини потрібно створити для залежного умови в яких він втратить свій комфорт ( про це дуже гарно розповідають психологи які працюють саме з залежностями ) - тобто дружині, мамі , партнерці потрібно для початку працювати над собою і виходити з співзалежності у стосунках з людиною, в якої є залежність ) ....
Привіт!Цьом-цьом!
Деякі наші військові маніпулюють своєю контузією, от подивись це відео-ти все зрозумієш, Я розумію, а от військовий розуміє тіки себе, а не цивільних…. Треба відео поведінки(настанов) правил, тіки для військових-що робити і не робити з цивільними 😢
Як бути з такими ситуаціями, коли наші проблеми на дуже різних рівнях, наприклад, я втомилася від побуту, бо у мене немає допомоги, а у чоловіка там помирають побратими, складності у самій роботі, виходить його проблеми глобальніше і серйозніше моїх, але я настільки виснажена побутом з маленькими дітьми, що у мене взагалі немає часу. Виходить замкнене коло, коли він не має ресурсу і я не маю ресурсу один одному допомогти. Чи є тут якісь варіанти ( хоча ми все проговорюємо, але все одно часто конфлікти на цьому підґрунті
Після війни в лісах зійду на рік. Візьму тіки собаку і кота
Вельми дякую! В лютому до мене приезжало моє Сонечко у відпустку. Якихось змін не помітила. Ми така чарівна пара, що взагалі не сваримось (нууу, майже😉), але пофиркати один на одного можемо. Був момент незадоволення. Буквально перед його приїздом перегоріла лампочка, я не встигла купити і вкрутити нову. Він приїхав, сходив, купив, вкрутив: "Ось бач!!! Я приїхав і полагодив" - "Ой, Сонечко, ой Масєчка, ой що б я без тебе робила!". І з цього все почалось, то там зробив, то те зробив (не тільки по господарству). В якийсь момент це переросло в такі розмови, наче він поїхав і тут прям все без нього розвалилося. Мені було дуже не приємно! Наче я тут з двома дітьми і фактичною інвалідністю ніхера не робила і тільки й чекала, коли ж то чоловік приїде і все зробить. Не обезцінюйте вклад своїх партнерів!
Ооо, це дуже типовий кейс. Коли він поїхав, то передав свою роль господаря тобі. І звісно ж хотів її на себе забрати при поверненні. Але зроблено це було трішки куцо. Буває. Але я читаю яка ви шикарна пара і мене проймає тепло. Нехай горять всі лампочки світу від вашої любові
@@U_MOII_HOLOVI Дякую❤
Дякую вам за це відео! Мій коханий заблокував мене в усіх соц.мережах після мого приїзду до нього в Запоріжжя, бо його не відпускали. Довго намагалася відновитись, бо найгірше те що не було жодного пояснення. Я навіть не намагалася виясняти відносини, просто забила... спочатку злилася, потім у відповідь його заблокува. Але насправді і досі переживаю за нього.
Для мене допустимий варіант що він може приїхати з примиренням, але я не знаю як правильно себе повести, бо мене кидає від прощення до агресії(
😥
Це дуже важка ситуація, коли партнер блокує і неможливо прояснити і проговорити ситуацію. Тому що варіантів мільйон. І всі вони спалюють ресурс. Якщо буде можливість все таки якось звʼязатися з партнером, то шикарно було би сказати про свої почуття і вислухати його. Я ні в якому разі не буду мотивувати про збереження стосунків чи розірвання їх. Важливо аби ти усвідомила, що ти ні в чому не винна і маєш право на своє щасливе життя
@@U_MOII_HOLOVI ооо, тут у мене все ок. Я ні на грамульку не вважаю себе винною і прекрасно розумію що це все у нього в голові. У мене було лише одне питання - чому ось так? Адже до мого приїзду у нас було багато розмов про спільних дітей, про пошук хорошого психолога і т.д. Я все рівно чекаю що у нього там зійдуться усі пазлики і він зробить свій вибір. Бо у мене вони зійшлися і не зважаючи ні на що я щиро бажаю йому тільки всього найкращого. Сподіваюсь що ми зможемо поговорити, а якщо буде потрібна допомога, то тепер я знаю до кого можу звернутися🤗 Ну а як ні, то значить так мало бути)) мені дуже допомагають ваші стріми, є нюанси про які я не знала взагалі. Дякую за вашу роботу! Бережіть себе!❤️
Ви дуже позитивна людина , але ви живете в якомусь дивному світі.
Люди , а зараз особливо , схильні до авторитарності. Нав'язують все іншим , від толерантності до деяких речей , до своїх поглядів у різних грубих формах. В грубих формах , це не те щоб насильство , а безапеляційність. І це зараз дуже помітно і в інтернеті і наживо при спілкуванні.
Цивільні, які не виїзжали за кордон під час повномасштабного вторгнення теж частково контужені, треба щоб ви донесли і цю сторону медалі військовим 😊ми в окопі не сиділи, але нам не на багато легше)
Доброго дня, Андрію.
Чоловік порадив ваше відео, сказав щоб я подивилась, але воно мені не сподобається.
А якраз вийшло навпаки, у вас знайшла підтведження своїх думок. З чоловіком до війни не вміли сісти і словесно вирішити проблему, а зараз після його служби втратили все: любов, пристрасть, не розуміння одне одного, однакові погляди на ситуації, тощо.
Можливо знайти вашу допомогу? Як це зробити? Дякую.
Дякую Вам. Та не накручуйте, не залякуйте🤣працю з пораненими це ангели це добряки, виховані, так між собо
по чоловічі спіткуються, а з жінками все в нормі. Просто знайдуться тварюки які будуть їх навмисне провокувати
Потрібно не брехати самим собі.
У нас НЕМА військових
Їх було 150 тис разом із силами забезпечення.
Багато загиблих, особливо тих, хто покінчав " військові кафедри" і ше більше поранених. От 150 і закінчились.
Зараз штат близько 1 млн
І це менеджери/діджеї/будівельники.
Професійних фійськових у нас не-ма!
А що таке професійний?
Чи може людина за 6 тижнів стати професійним?
Деяким справам треба вчитись роками , вдосконалюватись.
Тому це ті самі звичайні люди просто у формі.
І , очевидно, психологічно ніхто не готовий вбивати, або бути вбитим, або і те, і інше.
І дуже шкода, шо армія навіть зараз , коли все знищено ,не будується за ПРОФЕСІЙНИМ принципом, а штампують , як біляші на вокзалі " операторів" різної зброї.
А як поводитись, якщо я сприймаю чоловіка не героєм, який пішов на війну а зрадником який мене кинув переживати життєві труднощі наодинці.
Задуматися, чи були б живою, якби не такі, як він
Задуматися, чи були б живою, якби не такі, як він
Все відео про те, що треба говорити, комунікувати, домовлятися. А що як воно не працює? І проблеми почалися давно, розмови не допомогли, в решті решт стало зрозуміло (принаймні мені), що розмовляти нема про що. Людина агресивна, конфліктна, дуже токсична сама по собі, навіть на відстані примудряється все псувати. Нема в мене потягу, нема ніякого бажання жити разом. Але ж війна. Але ж людина воює. Є повага до воїна взагалі, вдячність і провина за те, що почуття вже нема. Є також діти. Як бути? "Проговорити" не наш випадок, з жахом чекаю повернення, хоч і бажаю бути цілим і неушкодженим, дай боже.
Тут я бачу дві проблеми: дискомфорт в стосунках через неможливість сконтактуватись з партнером, він просто не йде на діалог і провину через думку про розлучення під час війни.
1. Я не думаю, що тут можна щось радити, крім як піти на терапію і ретельно попрацювати з фахівцем. Бо деталей дуже багато і через коментарі таке не виправиш.
2. Однозначно треба переглянути свій спосіб життя і підняти свій ресурс. Бо багато виснаження.
3. В мене дуже багато поваги до тебе, що ти все одно тримаєшся і намагаєшся (бʼєшся) втримати ваші стосунки. Це дуже круто
@@U_MOII_HOLOVI дякую, але ви надто гарно про мене думаєте)) я вже не б'юсь... Тільки відчуваю провину через думку про розлучення під час війни. А однобока терапія, на мою думку, може допомогти тільки мені. Дякую за увагу і відповідь! І за цікавий контент))
@@U_MOII_HOLOVI і ще сум. То все дуже сумно...
@@yuliaukrainian8493 Бережіть себе.