@@Istoria-Movy дякую за зауваження. ))) Буквогриз, у моєму розумінні, це людина, котра прагне мовної та мовленнєвої досконалости, відповідно риючися у мовознавчих плантаціях у пошуках соковитої словесної поживи. Десь так.
@@Istoria-Movy а найцінніші лексичні плоди тому і залягають глибоко. Потрібні бажання та зусилля, щоб їх видістати. Обіймаю кожне українське слово, і маю з того особисту радість.
Вперше на вашому каналі, дуже сподобалося, підписався та поставив уподобайку. Будь ласка, давно шукаю інформацію про історію слова "тяма" і не знайшов нічого путнього. Отже буду дуже вдячний за роз'яснення у якомусь видиві (подкасті).
Я б узяв на себе сміливість (з огляду на невпевненість у цьому питанні у словниках) стверджувати, що у слові "тямити" може бути той самий корінь (але інший ступінь кореня), що й у слові "тім'я" - як дія, яка відбувається в голові / у мозку / у тімені.
Почув у Вашому лексиконі слово "абсолютно", і хоча це запозичене слово, нажаль, вже стало літературною нормою, себе майже привчив казати замість нього "цілком". Отож різануло вухо трохи)
Возможно ли тут этимологическая связь со Стрибогом? Если первую часть имени рассматривать как от *struja (течение, поток ветра, например). Ветры как раз названы Стрибожьими внуками. Как думаете?
@@Istoria-Movy ви ж самi сказали, що "срау" - текти, витiкати, протiкати. Тобто: "срау-ти" - срати, де "-ти" - фоормообразуючий старо балтiйськослов'янська частина слова (дієслова). Наприклад, як у словах нести, текти, плести i т.д.
@@Predgorec Це так не працює, бо у цьому слові справжній корінь "сер", а не "сра", що підтверджують форми серу, сереш, сере. Сра- -- це вже скорочена форма з випадінням проміжного звука Е.
Чудове пізнавальне відео. Дякую автору!!!!
Ого! Як цікаво. Таки молекулярне мовознавство. Мене завжди цікавила етимологія.. Знати родоводи слів варто буквогризам усім!
а _буквогризи_ - це хто? :)
@@Istoria-Movy дякую за зауваження. ))) Буквогриз, у моєму розумінні, це людина, котра прагне мовної та мовленнєвої досконалости, відповідно риючися у мовознавчих плантаціях у пошуках соковитої словесної поживи. Десь так.
@@yevgen5604 Ого! Глибоко!
@@Istoria-Movy а найцінніші лексичні плоди тому і залягають глибоко. Потрібні бажання та зусилля, щоб їх видістати. Обіймаю кожне українське слово, і маю з того особисту радість.
@@yevgen5604 Це чудово! Для цього треба мати своєрідну вдачу, а таких людей мало...
Дуже цікаво! Навіть і в голову мені не приходило, що острів - це те, що обтікається! Сербське "оток" це чітко показує! Дякую 👍👍👍👍👍👍👍👏👏👏
Ну, виходить, що острів - це щось таке о-струменене :) обтечене струями/струменями.
Дякую!
Дуже подобаеться
Прикольно, маємо взаємозв'язок майже всіх мов на планеті
Мені зподобався зв'язок stream - струмінь. Ніколи б його не помітив самостійно)
Хоча цей зв'язок досить прозорий :)
Дякую за відео!
Чому завжди думав, що слово "струя"- це українське слово )
Колись було...
Спасибі за відео.
Гарне відео.
Вітаю, друже✌✌✌
Радий, що подобається!
О супер тема! Island так само деетимогізується. Ea струмок + земля
Який крутяк.
Дякую
Вперше на вашому каналі, дуже сподобалося, підписався та поставив уподобайку.
Будь ласка, давно шукаю інформацію про історію слова "тяма" і не знайшов нічого путнього. Отже буду дуже вдячний за роз'яснення у якомусь видиві (подкасті).
Маєте на увазі тяма як тямити?
@@Istoria-Movy
Саме так
Я б узяв на себе сміливість (з огляду на невпевненість у цьому питанні у словниках) стверджувати, що у слові "тямити" може бути той самий корінь (але інший ступінь кореня), що й у слові "тім'я" - як дія, яка відбувається в голові / у мозку / у тімені.
@@Istoria-Movy
О, дякую за цікаву версію!!
@@pavloshevelo2040 Ну бо все інше якось не пасує.
А річка Стрий все ж таки від чого?
Треба дивитися.
Чекаю на прем'єру :)
Тримаймося купи до прем'єри! ):)
Хороша робота , дякую вам.
Цікаво річки Остер, Дністер цього ж кореня?
Ні, там інший корінь. - ер це лише суфікс.
👍
Як Ви вважаєте, чи має пгерм. strau-maz відношення до слова "шторм"?
ні.
Я в захваті від такого викладу цікавого матеріалу.
Дякую!
Почув у Вашому лексиконі слово "абсолютно", і хоча це запозичене слово, нажаль, вже стало літературною нормою, себе майже привчив казати замість нього "цілком". Отож різануло вухо трохи)
Але ж ніжне у вас вухо :)
цікаво. слово досить мало змінилося з розвитком мов і досі лишається досить схожим
А слова струм і страва одного походження?
Ні. У слові СТРАВА є префікс С-, а корінь ТРАВ
Привіт землякам з Конотопу.
Ні, у слова "страва" зовсім інше походження.
@@ashfoxua Дякую 👍
@@Istoria-Movy Дякую
Мені здається назва річки Дністер містить цей корінь.
навряд чи
Розтлумачте коінь обл будь ласка.
Пробачте, корінь обл (облако, обличчя...)
Що таке коінь?
Возможно ли тут этимологическая связь со Стрибогом? Если первую часть имени рассматривать как от *struja (течение, поток ветра, например). Ветры как раз названы Стрибожьими внуками. Как думаете?
звук /и/ в слові Стрибог буде важко вивести з давнього /au/. Звук /и/ майже ніколи не має спільне походження зі звуком /у/.
⛅🧐🌛
Підозрюю, що ненормативне "ср-ка" а також дієслово, що походить від нього, також має корінь срау)
я б не сказав
@@Istoria-Movy ви ж самi сказали, що "срау" - текти, витiкати, протiкати. Тобто: "срау-ти" - срати, де "-ти" - фоормообразуючий старо балтiйськослов'янська частина слова (дієслова). Наприклад, як у словах нести, текти, плести i т.д.
@@Predgorec Це так не працює, бо у цьому слові справжній корінь "сер", а не "сра", що підтверджують форми серу, сереш, сере. Сра- -- це вже скорочена форма з випадінням проміжного звука Е.
+
Чи наш струмок не родич англійському слову through [THro͞o] - наскрізь ?
На жаль (на щастя?) - ні...
Тепер зрозуміло звідки походить слово яке описує каловиділення
То не те слово ))
@@Istoria-Movy 😁 то інші канали походження
Все життя говорив.. струя..а тут кажуть що в українській його немає
Ну... словники сучасної мови вважають, в українській мові це слово застаріле. Хоча я теж його вживаю.
Зараз що тiльки не кажуть. Викручують мовi руки i шию...