Теж цікавлять ці слова. Знаю, що на Закарпатті "люди" - це чоловіки в значенні особи чоловічої статі, а жінки - "жони". Виходить, щоб звернутися до всіх, треба сказати " люди і жони"))
@@aiinesk"челядь" и "чилядь" суть просто фонетичні різновиди того самого слова. Закарпатці просто мовлять е [ε] перед м'якими шелестівками, як и [ɪ]. Чилядь; динь; днись; типирь; абощо.
Дякую! Як не дивно, перший раз зустрічаю таке повне пояснення. До речі як на інших слов'янських мовах: Вялікдзень (білоруська), Великден (болгарська), Wielkanoc (польська), Veľká noc (словацька), Velika noč (словенська), Ускрс (сербська), Veligdan (сербсько-хорватська), Velikonoce (чеська), Па́сха (російська)
Інформативне відео, приємно слухати вимову як українською, так і іншими мовами у відео. Короткий формат, поширив, думаю ніхто не полінуеться подивитися
Дякую! Було пізнавально! Ваші відео дають поживу для роздумів) Дуже доречно згадали про вислів "мати городів руських", що є калькою з грецької) Чекаємо на нові цікаві етимологічні розвідки.
Зараз коп'я ламають пасха чи паска, а виявляється ще в Візантії в Константинополі в греціькій мові було обидва варіанти і так до Русі-України й прийшли обидва варіанти.
в следующем году Пасха по обеим пасхалиям будет праздноваться в один день. Поговаривают, что Ватикан и Патриарх Варфоломей очень готовятся в следующем году прийти к консенсусу по вопросу даты празднования Пасхи
З приводу Великої ночі. В каноні Пасхи авторства св. Іоанна Дамаскина пише: "Ꙗ҆́кѡ вои́стиннꙋ сщ҃е́ннаѧ, и҆ всепра́зднственнаѧ сїѧ̀ спаси́тельнаѧ но́щь, и҆ свѣтоза́рнаѧ, свѣтоно́снагѡ днѐ, воста́нїѧ сꙋ́щи провозвѣ́стница", бо і саме Воскресіння сталось вночі, і пасхальна служба в церкві тому правиться також вночі.
Те, що західні слов'яни називають Великою ніччю Великдень робить сумнівним, що східні й південні (не знаю чи всі) слов'яни це слово запозичили з грецької мови. Бо звідки тоді західні слов'яни запозичили цю назву? Вочевидь було якесь уявлення про величність цієї доби.
Песах 14-15 нісана, тобто наше 15 квітня, це в шестиденці відповідає нашому святу Рахманський Великдень чи Права середа. Через випередження юдейського календаря і відставання Великодня за пасхалією, свята часто накладаються, тому виникла плутанина різних свят. І спроможіться подивитися у нас та європейських народів приблизні слова до юдейського песах. Ви будете здивовані, що значення приблизно однакове або мають похідне значення, коли розумієте міфологічний сюжет. Тому не бачу сенсу юдеям дарувати слово.
И не только слово! А еще до Никейского Собора ходили к иудеям и спрашивали когда у них Песах чтобы отпраздновать Воскресение Христово ( почти 300 лет)!
@@ashfoxua Знаю, що все те що відкидає єврейських богів, офіційні доктринальні документи не сприймають. Я уже раніше відповідав на одному каналі російською мовою з цього приводу а тому дам без перекладу. Предки украинцев - это скифы-колоксаиты, они же борисфениты. Мы сейчас, как и две тысячи лет назад, на свой самый главный праздник ВЭЛЫКДЭНЬ выпекаем фаллосоподобные хлеба . Верх этой праздничной выпечки намазываем взбитыми яичными белками как символ спермы, возле этого фаллоса кладем окрашенные в красный цвет куриные яйца как символ мужских яичек. Этот праздник у нас еще со скифских времен и он празднует день весеннего равноденствия при котором происходит весеннее зачатие земли для "гарного врожаю", небесным фаллосом Бога Папая. Еще этот фаллический хлеб у нас называется ПАСКА, ПАПКА, ПАПА. Красим в красный цвет яйца так как это символ мужских яичек, они в середине тела имеют красный цвет. Есть пословица на эту тему "Наша Гапка пекла Папку - всі ворота в тісті. " Есть фамилии у украинцев - Неїжпапа. Так до чого тут евреї з своїми кривавими ритуалами?
@@Istoria-Movy Наші преди - скіфи-колоксаити, вони же борисфеніти. Я писав відповідь автору одного з відео россійською. Тому дам без переводу його. Мы сейчас, как и две тысячи лет назад, на свой самый главный праздник ВЭЛЫКДЭНЬ выпекаем Фаллосо/ /Подобные хлеба, верх этой праздничной выпечки намазываем взбитыми яичными белками как символ спермы, возле этого фаллоса кладем окрашенные в красный цвет куриные яйца как символ мужских яичек. Этот праздник у нас еще со скифских времен и он празднует день весеннего равноденствия при котором происходит весеннее зачатие земли для "гарного врожаю", небесным фаллосом Бога Папая. Еще этот фаллический хлеб у нас называется ПАСКА, ПАПКА, ПАПА. У нас даже есть пословица "Наша Гапка пекла Папку - всі ворота в тісті. " Красим в красный цвет яйца так как это символ мужских яичек, они в середине тела имеют красный цвет. Є у нас і прізвища - Неїжпапа. Так до чого тут українці до кривавих еврейських ритуалів.
Я думю що Великдень у давніх слов'ян був саме у день весіннього ріввнодення, то пак 18 березня.Давні язичницькі астрономи пойняли, що весь період роста та панування сонця складає рівно 100 днів . Від цього вичисляли всі весенні свята .25 рахманський великдень, п'ятидесятницю і т.д. То пак календар у нашіх предків був чисто сонечним, прив'язанмм до землеробської культури.
Та велика ніч взагалі-то на Різдво. Після того меншає. До речі про Різдво. Паска є найбільшим святом християн східного обряду. А Різдво - західного. Начебто так.
Там не зовсім так. Перша неділя після новолуння чи повнолуння після рівнодення. Використано сонячно- лунний календар. Але в православ'ї ще поправка, що не може співпадати с єврейською. То, коли співпадає, то переносять ще на тиждень вперед
@@Istoria-Movy до чого тут недосконалий календар? Якщо свято розраховується по сонячно-місячному календарю. Навіть рівнодення не береться як стала дата, що це 21 березня. Вони теж розраховується. В цьому році воно припадало на 19 березня і від цієї дати йшли в розрахунку Великодня. Свято давнє, на яке наклалося християнська традиція. А перші календарі у всіх народів були місячні, сонячні, або змішані.
@@Istoria-Movy мегаліти кам'яного віку були більш ніж досконалими. Промінь сонця чітко проходив між камінням лише раз на рік. Тож з календарем все було ок далеко до десятого століття. Певен поганські свята були чітко прив'язані до дня року. Великдень, думаю, чисто попівське слово. Тоді воно має сенс, який надає сакральність новій релігії. Хоча я не філолог, чисто особисті, профанські висновки))) тож окрім особистих міркувань, інших аргументів немаю)))
Даруйте, нехай "жертва", але ж походить від слова "минати" (?). Щодо Великодня. "Пасха" тут ні до чого. Ага, Ви кажете. Так, це є НАШЕ Святр Бога Сонця.
![[ІСТОРІЯ СЛОВА] Київ - мати городів руських](http://i.ytimg.com/vi/EO70jCWVkD8/mqdefault.jpg)
![[ІСТОРІЯ СЛОВА] Київ - мати городів руських](/img/tr.png)
![[ІСТОРІЯ СЛІВ] Король](http://i.ytimg.com/vi/8gLO9O5p1Z8/mqdefault.jpg)
![[ІСТОРІЯ СЛОВА] Руський](http://i.ytimg.com/vi/NLitSpUqltA/mqdefault.jpg)
Христос воскрес, дякую за цікавий ролик
Во істину воскрес!
Дякую! Дуже цікавить походження слів "чоловік" і "люди/людина"
колись зроблю
Теж цікавлять ці слова. Знаю, що на Закарпатті "люди" - це чоловіки в значенні особи чоловічої статі, а жінки - "жони". Виходить, щоб звернутися до всіх, треба сказати " люди і жони"))
@@РоманВолошин-и3д На Закарпатті ще є слово чилядь/чилядник теж у значенні людина/люди. Напевно, споріднене з челяддю
@@aiinesk"челядь" и "чилядь" суть просто фонетичні різновиди того самого слова. Закарпатці просто мовлять е [ε] перед м'якими шелестівками, як и [ɪ].
Чилядь; динь; днись; типирь; абощо.
Супер .Цікаво.Розіслав усім родичам.Дякую.
Дякую
Підписався на цей канал коли ще він мав кількасот підписників. Тепер значно більше. Радію. Сподіваюсь колись перетне мільйон.
Ха дякую за відданість!
Дякую за цікавий контент. Вподобайка для підтримки каналу. Всіх вітаю з Великднем!
Вітаю зі святом!!
Дякую! Як не дивно, перший раз зустрічаю таке повне пояснення. До речі як на інших слов'янських мовах: Вялікдзень (білоруська), Великден (болгарська), Wielkanoc (польська), Veľká noc (словацька), Velika noč (словенська), Ускрс (сербська), Veligdan (сербсько-хорватська), Velikonoce (чеська), Па́сха (російська)
Ускрс)) це типу від воскресіння?
Дякую! У сербській - просто "Воскресіння" (Ускрс).
Так, так як би в нас було "Во́скрес" від воскреснути за моделлю вигин-вигнути
@@Istoria-Movy в російській також є "воскресенье", але воно - день тиждня!!! дивна, як на мене логіка ;)
Дякую. Вподобаєчка. Використовуймо таке слово. Якось воно щиріше звучить. Краще ніж "лайк", коротке як - "гав"😀
Та якось таке довге слово, як на мене.
Дякую за нові знання! З прийдешнім святом!
Дякую за науку
і знову молодець! дякую за добру справу - дуже цікаво...
Дякую. Цікаво було послухати.
Інформативне відео, приємно слухати вимову як українською, так і іншими мовами у відео. Короткий формат, поширив, думаю ніхто не полінуеться подивитися
Дякую! Було пізнавально! Ваші відео дають поживу для роздумів) Дуже доречно згадали про вислів "мати городів руських", що є калькою з грецької) Чекаємо на нові цікаві етимологічні розвідки.
Дякую за відео!
Дякую 👍 Дуже цікаво
Дуже цікаво, дякую!
Зараз коп'я ламають пасха чи паска, а виявляється ще в Візантії в Константинополі в греціькій мові було обидва варіанти і так до Русі-України й прийшли обидва варіанти.
Дякую за відео Андрію
Яка Ви розумнічка. Дякую за розʼяснення. Тому що більшість навіть не розуміють значення цих слів. І головне їх походження.
Дякую на доброму слові!
Прекрасний випуск!❤
Всіх вітаю з Великоднем!
Вітаю!
Слава Українським Богам! 🖤❤
В цьому році православна Пасха ну дуже пізно! Ми в Чехії відславили Веліконоце ще 31.березня.
в следующем году Пасха по обеим пасхалиям будет праздноваться в один день. Поговаривают, что Ватикан и Патриарх Варфоломей очень готовятся в следующем году прийти к консенсусу по вопросу даты празднования Пасхи
❤
ухти дякую за знання
З приводу Великої ночі. В каноні Пасхи авторства св. Іоанна Дамаскина пише: "Ꙗ҆́кѡ вои́стиннꙋ сщ҃е́ннаѧ, и҆ всепра́зднственнаѧ сїѧ̀ спаси́тельнаѧ но́щь, и҆ свѣтоза́рнаѧ, свѣтоно́снагѡ днѐ, воста́нїѧ сꙋ́щи провозвѣ́стница", бо і саме Воскресіння сталось вночі, і пасхальна служба в церкві тому правиться також вночі.
Он воно що! Дякую
я хотів би побачити відос з аналітикою на перші засвідчені слова слов'янського\балтського походження, а саме страва і медус
Занадто суперечлива тема. Різні дослідники по-різному трактують.
Те, що західні слов'яни називають Великою ніччю Великдень робить сумнівним, що східні й південні (не знаю чи всі) слов'яни це слово запозичили з грецької мови. Бо звідки тоді західні слов'яни запозичили цю назву? Вочевидь було якесь уявлення про величність цієї доби.
Чого ж тоді у грецькій мові теж є такий самий вираз ?
@@Istoria-Movy не знаю. Може збіг.
Чекаю наступне відео. Вмієте зацікавити.
😉
Спасибо, очень интересно)
Не знал, что Великдень - это просто калька с греческого)
не дуже добре зрозумів, отже Пасха це свято на яке приносили жертву паску?
Ні, жертвою могла бути якась свійська тварина, і така жертва називається песах
Песах 14-15 нісана, тобто наше 15 квітня, це в шестиденці відповідає нашому святу Рахманський Великдень чи Права середа. Через випередження юдейського календаря і відставання Великодня за пасхалією, свята часто накладаються, тому виникла плутанина різних свят.
І спроможіться подивитися у нас та європейських народів приблизні слова до юдейського песах. Ви будете здивовані, що значення приблизно однакове або мають похідне значення, коли розумієте міфологічний сюжет. Тому не бачу сенсу юдеям дарувати слово.
Та ми ж не даруємо. Навпаки, ми в них взяли.
И не только слово! А еще до Никейского Собора ходили к иудеям и спрашивали когда у них Песах чтобы отпраздновать Воскресение Христово ( почти 300 лет)!
Назву Великдень не ми взяли в греків а греки у наших предків - скіфів. У Великій Скіфії святкували Великдень.
Де це таке написано!?
@@Istoria-Movy У книзі "Сакральна Філософія Українського Етносу"
@@миколакамянский якесь псевдонаукове чтиво
@@ashfoxua Знаю, що все те що відкидає єврейських богів, офіційні доктринальні документи не сприймають. Я уже раніше відповідав на одному каналі російською мовою з цього приводу а тому дам без перекладу.
Предки украинцев - это скифы-колоксаиты, они же борисфениты. Мы сейчас, как и две тысячи лет назад, на свой самый главный праздник ВЭЛЫКДЭНЬ выпекаем фаллосоподобные хлеба . Верх этой праздничной выпечки намазываем взбитыми яичными белками как символ спермы, возле этого фаллоса кладем окрашенные в красный цвет куриные яйца как символ мужских яичек.
Этот праздник у нас еще со скифских времен и он празднует день весеннего равноденствия при котором происходит весеннее зачатие земли для "гарного врожаю", небесным фаллосом Бога Папая. Еще этот фаллический хлеб у нас называется ПАСКА, ПАПКА, ПАПА.
Красим в красный цвет яйца так как это символ мужских яичек, они в середине тела имеют красный цвет.
Есть пословица на эту тему "Наша Гапка пекла Папку - всі ворота в тісті. "
Есть фамилии у украинцев - Неїжпапа.
Так до чого тут евреї з своїми кривавими ритуалами?
@@Istoria-Movy Наші преди - скіфи-колоксаити, вони же борисфеніти. Я писав відповідь автору одного з відео россійською. Тому дам без переводу його.
Мы сейчас, как и две тысячи лет назад, на свой самый главный праздник ВЭЛЫКДЭНЬ выпекаем Фаллосо/ /Подобные хлеба, верх этой праздничной выпечки намазываем взбитыми яичными белками как символ спермы, возле этого фаллоса кладем окрашенные в красный цвет куриные яйца как символ мужских яичек.
Этот праздник у нас еще со скифских времен и он празднует день весеннего равноденствия при котором происходит весеннее зачатие земли для "гарного врожаю", небесным фаллосом Бога Папая. Еще этот фаллический хлеб у нас называется ПАСКА, ПАПКА, ПАПА. У нас даже есть пословица "Наша Гапка пекла Папку - всі ворота в тісті. "
Красим в красный цвет яйца так как это символ мужских яичек, они в середине тела имеют красный цвет.
Є у нас і прізвища - Неїжпапа. Так до чого тут українці до кривавих еврейських ритуалів.
Я думю що Великдень у давніх слов'ян був саме у день весіннього ріввнодення, то пак 18 березня.Давні язичницькі астрономи пойняли, що весь період роста та панування сонця складає рівно 100 днів . Від цього вичисляли всі весенні свята .25 рахманський великдень, п'ятидесятницю і т.д. То пак календар у нашіх предків був чисто сонечним, прив'язанмм до землеробської культури.
Але ж іудейський календар - місячний.
+++
Та велика ніч взагалі-то на Різдво. Після того меншає.
До речі про Різдво. Паска є найбільшим святом християн східного обряду. А Різдво - західного. Начебто так.
не логічно привязувати паску до рівнодення. її дата плаваюча практично ніколи не співпадає з 22 березня. тож малоймовірно що існує аналогія з колядами
Там не зовсім так. Перша неділя після новолуння чи повнолуння після рівнодення. Використано сонячно- лунний календар. Але в православ'ї ще поправка, що не може співпадати с єврейською. То, коли співпадає, то переносять ще на тиждень вперед
@@АртемАртем-ц1л саме так - великдень завжди пізніше рівнодення.
А може просто через те, що календар сам по собі недосконалий?
@@Istoria-Movy до чого тут недосконалий календар? Якщо свято розраховується по сонячно-місячному календарю. Навіть рівнодення не береться як стала дата, що це 21 березня. Вони теж розраховується. В цьому році воно припадало на 19 березня і від цієї дати йшли в розрахунку Великодня. Свято давнє, на яке наклалося християнська традиція. А перші календарі у всіх народів були місячні, сонячні, або змішані.
@@Istoria-Movy мегаліти кам'яного віку були більш ніж досконалими. Промінь сонця чітко проходив між камінням лише раз на рік. Тож з календарем все було ок далеко до десятого століття. Певен поганські свята були чітко прив'язані до дня року.
Великдень, думаю, чисто попівське слово. Тоді воно має сенс, який надає сакральність новій релігії. Хоча я не філолог, чисто особисті, профанські висновки))) тож окрім особистих міркувань, інших аргументів немаю)))
привіт!!!
Вітаю
Даруйте, нехай "жертва", але ж походить від слова "минати" (?). Щодо Великодня. "Пасха" тут ні до чого. Ага, Ви кажете. Так, це є НАШЕ Святр Бога Сонця.
Бо ж на Песах робили жертвоприношення.
Цікаво. Цікаво саме в такому форматі.
Могло матись на увазі, що Він воскрес вночі, а знайшли пусту гробницю вже зранку. Тому й служба Пасхальна всенощная.