Дякую, неймовірно цікаво. Хочу, щоби ви стали головним по давньоруській мові в українському ютьюбі) Може, запишете якось відео щодо міфів про давньоруську мову? В нас їх багато... По коментарям видно
@@Istoria-Movy з напів пом'якшеними буквами та використовую деякі слова давньоруської мови, такі як "любо", "оже", "аже" "надобъ" та ін. І мої співрозмовники все це розуміють.
ТЕОРІЯ теж дуже цікава. Навіть тим, хто нічого в ТЕМІ не тямить. Бо з давніх часів залишилися якісь запитання, які НЕОДМІННО ТРЕБА ЗАКРИТИ. А впали перегляди тому що коли світла ... зась, то кожний обирає собі якийсь мінімум. Дуже цікаві ПЕРЕХРЕСТЯ. Це коли слухаєш лінгвістичні розслідування, а доповнення раптом знаходяться або в лекціях по релігієзнавству, або лекціях із філософії. Або археології. Дуже цікаво. Ще б хотілося якось почути порівняння церковно слов'янського (старо болгарського) із СТАРО УКРАЇНСЬКИМ. Бо отого ... болгарського хоч совковою лопатою греби, а староукраїнська якось ... наче ніколи й не було.
@@Istoria-Movy та я ж не кажу про щось глобальне. Одну дві фрази маленькі. Як вони читаються. Спочатку на болгарській, потім українській. Петро разом з катюнею спеціально нищили староукраїнські книги, залишаючи болгарські. Це дуже важливо зрозуміти. Вони, московити, на цьому грунті підмінили нам мову та історію.
Дуже цікаво, дякую! У Вінницькій області теж говорять "хотять" . І багато висловів є такі, які вважала як діалект, а виходить, що це ще з древніх років йде)
На жаль, сучасні новонавернені адепти чистоти мови часто-густо відкидають наше питоме на догоду мертвій букві слововжитку, що його розробили академіки, сидячи у душних ґабінетах у відриві від живих носіїв мови.
Дай Боже здоровля козаче. Гину глипати сі твої відейка. Ти в сім ділі чуть кумекаєш і файно сі віходи. Се мні сі вдало. Ніц ніде не видів подібного на нашім краю ютуб. Дєкую.
Коли бувала в північній частині Житомирщині прислуховувалась як там розмовляють місцеві жителі. Там досі "О" часто-густо вимовляют як "ОУ", "ОУВ". Як приклад : -"ти мені довжен" (у Волиськ.обл. і інш.) "Ти мені доувжен" - у Коростеньському районі (нинішнього об'єднання). І ще там кажуть не "дружина"(яке з'явилось пізніше за 12 століття), а "жОнка", "жона". І ще багато інших слів які зустрічаються в давніх літописах, а в інших областях "позабулися". Дякую за цикаве відиво👍.
@@DUARD-vw2uk "ЛЬканння" вживають на Полтавщині ("Польтавські галюшкИ") і ще чула від представників Закарпатських районів. У Волинської обл., в одному з районів(в північн. частині) є вислів "гасай у гейтку" - більшість з нас знає як "стрибай у жито". А, в моє дитинство (серед моєї рідні; ми тоді жили в Узбекістані), була фраза "давай гасай сюди". Інши діти, які приходили до нас гратися (не укр. походження) нас не розуміли. Батьки мого тата були родом із Слобожанщині і Черкаської обл., а мати -"волиняка". ### Слова "гейтка, гасай" дуже давні і значення можна знайти,як я дізналась, аж в санскриті! Це підтверджує що гупи наших соплемнніків були в Індії, принесли туди багато знань. Індійці зберегли санскритську мову в незмінному стані. І в Україні зберіглося багато топонімів і гідронімів значення яких знаходяться в санскриті.
Дякую за вашу працю! Неймовірно цікаво спостерігати за тим, як мова з часом змінюється, а саме її фонетика, лексика, граматика. Інколи соромно слухати деяких "фахівців", які стверджують, мовляв, на Русі говорили мовою, яка мало відрізнялася від сучасної української. Але ж, скажімо, старофранцузька чи староанглійська помітно відрізняються від своїх сучасних форм. І це універсальний принцип. З нетерпінням чекаю на другу частину відео про те, як мовознавці визначпють звучання давньої мови.
Нє, ну все-таки українська змінилася набагато менше, ніж англійська. Нам не так складно розуміти середньовічні тексти, а ось для англійців староанглійська майже недоступна
@@Istoria-Movy ви мені?😅 Якщо так, то перепрошую, я пишу чисто мої враження, як людини, що вивчала мови, не як філологині. І якщо щоб читати давньоруською в оригіналі й не відчувати проблем у розумінні, мені, можливо, варто було вивчити трохи архаїчної лексики, а решта було інтуїтивно зрозумілим, то зі знанням сучасної англійської на рівні С1 я абсолютно не розумію Old English... можливо, справа ще в тому, що я українською дуже багато читала, в тому числі й письменників, які пишуть діалектами, але все одно давньоруська не настільки разюче інша від української, як Old English від сучасної англійської
прикольно все це згадувати - вивчала колись давньоруську і писала 3 курсові плюс дипломну роботу на цю тему. Диплом з відзнакою. Здавалось, все вивітрилось, аж раптом випливають в голові шматки тексту. Якісь форми у певному відмінку, а завкафедри сучасної мови не розумів ні слова з моїх робіт під час захисту дипломної, наприклад. Ба більше, коли я сама не читала довго свої ж курсові, то й сама переставала щось розуміти. Джерело було "Повість временних літ". Предмет дуже специфічний і вузьконаправлений...
Не знаю, чи маю право вас виправляти... "Дякую" і "велике" не пасують разом. Бо "дякую" це дієслово. Дякую як? Дуже, красно, уклінно. Якщо хочете "велике", то до нього пасує слово "спасибі".
Наскільки та наближена до розмовної мова з "Київського літопису" схожа на ту що надряпували на стінах Софії Київської прихожани, чи можна їх якось співставити?
Мова що розглядається в цьому відео і мова що на графіті Софії Київської - це одна і та ж мова. Ви тільки не думайте що графіті Софії Київської написані нібито сучасною українською мовою, як деякі помилково думають.
На стінах Софії основний корпус записів - це "Господи, помилуй раба ..." Оті поодинокі побутові записи - вони дуже погано досліджені. Точніше, досліджені одним фахівцем, який не допускає до них нікого іншого. І таке привласнення йому дає досить великий простір для фантазування.
В Новгороді була своя мова. Берестяні грамоти там знайдені це чіто показують. Тому з Києва писали не на своїй розмовній, а наближеній до книжної/цеpковнослов'янської, аби в Новгороді зрозуміли.
Незважаючи на схожість, я все ж бачу велику різницю між архаїчною (давньоруською) мовою (що, схоже, зазнала впливу письмової староболгарської) і живою українською мовою, що її увіковічнив Котляревський. І це при різниці в часі «всього» в 650 років!
@@Frater_Imperator4 майже всі написи ті мають церковний характер на кшталт "Боже поможи рабу *вставити ім'я*". І лише іноді там проскакують слова з розмовної мови, іще рідше там проскакують слова з рисами характерними київському діалекту. Ніякої там української мови на графіті Софії Київської немає.
@@Frater_Imperator4 так все правильно. Староукраїнська почала формуватися після умовно 1400 року, так вже часів Речі Посполитої та ВКЛ. А в 1700-х роках сформувалась сучасна українська мова.
Ха-ха, якою в біса українською мовою в давньому Новгороді. Там взагалі був давньоновгородський діалект, по факту майже окрема мова. Те що давньоновгородському діалекті у деяких випадках ять "ѣ" переход в "и" - не робить тей дуже архаїчний та відмінний діалект, нібито українською. Там дуже сильні відмінності від української.
@@ashfoxua Ха ха ха "Когда я в первый раз услышал новгородское наречие, я принял говорившего за малороссиянина... Новгородцы были южного происхождения.. Несомненно, что с наречием Новгородцы сохранили и черты нравов и быта, приближавших их к Южноруссам..- Н.Костомаров "О значении Великого Новгорода..."
Ви помилково м'якшите приголосні перед е, до того ж на півночі Русі приголосні перед ѧ вимовлялися теж твердо, а саме ѧ близько до е (Припеть). Раджу перечитати початкові розділи Історичної Фонології Української Мови Юрія Шевельова
@@Istoria-Movy на основі праці всього життя мабуть найвидатнішого українського лінгвіста і головного знавця еволюції руської мови. А тогочасну мову ви не чули так само як і я, чи не так?
@@Istoria-Movy перечитав. ”Огляд загальних теоретичних міркувань, матеріалу давньоукраїнських пам’яток і сучасних українських говірок наводить на думку, що твердість приголосних перед рефлексами е , ѧ, ь (у вигляді е ) та і в українській мові продовжує їхній праслов’янський статус, не бувши перерваною періодом м’якшення.“
@@Istoria-Movy В авторитетном "Словаре языков" Эндрю Долби 1999г говорится о том, что Украина "та территория, откуда праславянский язык распространился в частности в Беларусь и Новгород."
@@mykolaserdiukov3158 воно похідне від давньоукраїнського сей, та й уже не використовується, є книжковим. Не знаю, чи раніше використовувалося у розмовній мові.
Tema: V Brianskoi-Kurskoi oblasti est' hidronim - reka Сейм. Kokuju obščiuju etimologiju etot hidronim imeet s politonim Litovskogo "parlamenta" SEIMAS ili Lavii SAAIMA? Kak očutilsja etot politonim v Polše?
После христианизации Киевской Руси язык Киева стал похож на древне-македонский язык ("старославянский"), на котором была написана библия, которую изучали в Киеве. А как говорили до македонизации Украины, какие имена были? Какая религия была?
@@Nezalez Витаеш в мире приятных сказок? Я озвучил информацию, известную всем лингвистам, кроме любителей духоподъёмных мифов о величии собственной нации.
@@Tomas-Taveira это мне пишет мне татарин о моей стране? Тогда почему сейчас украинцы и беларусы разговаривают на язьıках, которьıе развились из восточнославянского? Или по твоей логике мы разговаривали на восточнославянском, потом на церковнославянской (невозможный переход) и потом сново на восточнославняский? Почему половина текстов за даже 12 столетие( 200 лет после принятия Христианства) все еще бьıли документы на восточнославянском языке?
@@Nezalez белорусской и украинский произошли из древнечешского и древнепольского - предки беларусов и украинцем мигрировали с территории современной восточной германии, когда её начали колонизировать германцы. Часть словян там и осталось и живёт по сей день, их называют лужицкими сербами - два вида языка. Мои предки древляне полторы тысячи лет назад мигрировали на территорию современной Житомирской области с территории, на которой сейчас находится современная восточная Германия, из деревни со словянским названием в деревню с таким же словянским названием в Украине, и из этого названия образована моя фамилия. Подобная история и у немецких городов Малин и Росток. Эмигранты из немецкого Малина в житомирской области образовали город Малин. Я нигде не писал, что предки украинцев перешли на церковнославянский. Церковнославянский постепенно интегрировался в язык Киевской руси по мере его использования, и очень большое количество слов и грамматики в современном украинском языке - именно из церковнославянского. Это не моё утверждение - а лингвистов. Как пример - большинство имён в украинском языке или заимствованные, или переделанные из иностранных. Владимир - из Waldemar, Valdemar, Woldemar, Ольга - из Helga и т. д.
дуже цікаво, але все рівно не зрозуміло чому сталась українська мова як така а не давнєруське одоробло...Другий раз запитую Вас про книгу Михайла Красунського (1879), Давність української мови....Дякую за коментар
Під попереднім відео з вашим запитанням автор вже відповідав вам. Він сказав що все що можна сказати про цього нібито "вченого" вже написано на Українській Вікіпедії, автором якої до речі є я. А саме, що так званий "Михайло Красуський" навіть до кінця не зрозуміло хто такий та чи взагалі була така людина. Як вчений він звичай антинауковий мракобіс, який в своїй не науковій праці "Древній малоросійської мови" понаписував бздури, яку ніхто з сучасних українських та світових західних вчених мовознавців не сприймає всерйоз та ніколи ніхто з лінгвістів на його так звану працю не посилається, через явний антинауковий характер.
Якщо ви випадково повелися казочки які пишуть про цього "М. Красуського" то шкода. Поки не пізно кидайте все невігластво та цікавитися дійсною науковою лінгвістикою. Бо українська мова не є "найдавнішою мовою світу" та не є предком для всіх інших мов.
@@ashfoxua Не вигадуйте. Шахматов, Крамський та iншi писали, що сучасна мова подiбна мовi Поднiпров,я часiв Руci. Срезневський та iншi, як Красуський, писали, что Украiнська мова найдавнiша. Потрiбно добре вивчати iсторiю i будете знати iсторичнiсть мови.
@@Сармат-п8ч щоб знати про мови треба вчити не історію, а лінгвістику (мовознавство) - науку яка якраз і вивчає історію/розвиток мови та й мови взагалі. Так от з лінгвістикою я добре знайомий. А вам би не завадило побороти деякі внутрішні комплекси меншовартості. На жаль для вас факт в тому, що українська не є "найдавнішою мовою". Але ж це зовсім не робить її якоюсь поганою та не такою. Те що понаписував "Красуський" - антинаукове мракобісся та невігластво. Не говоріть тую бздуру десь у цивілізованому світі, в Європі чи Америці, бо у вас за таке засміють як навіженого, а українців будуть вважати бувдурами які не зважають на досягнення світової науки лінгвістики.
Невже тоді була російська вимова? Звідки ж взялася українська вимова? Мова початку 17-го століття вже повністю з українською вимовою. Якось дивно.Мова Котляревського, 200 років тому, практично, не відрізняється від сучасної. І то при таких шалених темпах прогресу, в т.ч. гуманітарного. То чому ж вона мало так радикально відрізнчтися , якщо, скажімо, "відмотати" 200 років в іншу сторону, коли темпи життя були набагато повільнішими?
Не було тоді ніякої російської вимови. Вимова 17-го століття не "повністю українська". Бо як мінімум, відрізнялося пом'якшення приголосних, був звук /ü/ в певних місцях на місці сучасного /і/, не кажучи вже про граматику. Якщо маєте на увазі сучасну тверду вимову приголосних перед Е, И, то це ствердіння розпочалося орієнтовно у 14 столітті і тривало ефектом доміно ще приблизно 100 років. Темп фонетичних змін в українській мові не такий вже й швидкий. Погляньте на англійську: мова змінилася з 1400 року до 1500 року настільки, що мовці з різницею у 100 років навряд чи могли б зрозуміти одного взагалі.
![[МОВА ДАВНІХ ГРАМОТ] Галичина, 1140-і рр.](http://i.ytimg.com/vi/OLKhPtbXe5Q/mqdefault.jpg)
![[МОВА ДАВНІХ ГРАМОТ] Галичина, 1140-і рр.](/img/tr.png)
![[ІСТОРІЯ СЛОВА] Руський](/img/n.gif)
Добру справу робите, Бог на поміч.
Дякую, неймовірно цікаво. Хочу, щоби ви стали головним по давньоруській мові в українському ютьюбі)
Може, запишете якось відео щодо міфів про давньоруську мову? В нас їх багато... По коментарям видно
Так, треба було б спочатку ці міфи визначити...
Дякую за пояснення в цьому відео. Дуже цікаво.🇺🇦✌️
Дякую! ❤
Мені, навпаки, саме такі відео з теорією подобаються найбільше. Дуже цікаві розбори! З нетерпінням чекаю наступного!
З цим каналом я багато дізнався про стародовню Русь, дякую Вам.
Дуже гарно пояснюєте тему! Вам би зробити колаб з Ідеєю Олександрівною, впевнений що ваш канал почне значно більше людей дивитися. Бажаю успіхів!
Обожнюю вашу рубрику про мову княжого Києва, я навіть почав розмовляти в житті частково з деякими рисами давньоруської мови.
Улюблена рубрика цього каналу!
Поліська, сіверська та західноукраїнські говірки мають дифтонги, які залишилися від староруської мови.
Як саме?
@@Istoria-Movy з напів пом'якшеними буквами та використовую деякі слова давньоруської мови, такі як "любо", "оже", "аже" "надобъ" та ін. І мої співрозмовники все це розуміють.
@@Роман-я8л5ю я не одна така дивачка😁
І головне, ще ніхто нічого не помітив)
10:28 це дивно, але зрозуміло. Дякую, що розжували
ТЕОРІЯ теж дуже цікава. Навіть тим, хто нічого в ТЕМІ не тямить. Бо з давніх часів залишилися якісь запитання, які НЕОДМІННО ТРЕБА ЗАКРИТИ. А впали перегляди тому що коли світла ... зась, то кожний обирає собі якийсь мінімум. Дуже цікаві ПЕРЕХРЕСТЯ. Це коли слухаєш лінгвістичні розслідування, а доповнення раптом знаходяться або в лекціях по релігієзнавству, або лекціях із філософії. Або археології. Дуже цікаво. Ще б хотілося якось почути порівняння церковно слов'янського (старо болгарського) із СТАРО УКРАЇНСЬКИМ. Бо отого ... болгарського хоч совковою лопатою греби, а староукраїнська якось ... наче ніколи й не було.
Дякую за відгук! Щодо перехресть, то це треба інших ще спеціалістів запрошувати.
@@Istoria-Movy та я ж не кажу про щось глобальне. Одну дві фрази маленькі. Як вони читаються. Спочатку на болгарській, потім українській. Петро разом з катюнею спеціально нищили староукраїнські книги, залишаючи болгарські. Це дуже важливо зрозуміти. Вони, московити, на цьому грунті підмінили нам мову та історію.
Дуже файноє відео.
Щиро дякую!до зустрічі
Дякую за Вашу працю. Цікаво, змістовно.
Дуже цікаво, дякую! У Вінницькій області теж говорять "хотять" . І багато висловів є такі, які вважала як діалект, а виходить, що це ще з древніх років йде)
На жаль, сучасні новонавернені адепти чистоти мови часто-густо відкидають наше питоме на догоду мертвій букві слововжитку, що його розробили академіки, сидячи у душних ґабінетах у відриві від живих носіїв мови.
Особисто я тут за теорію, тим паче з такими яскравими прикладами
Я теж люблю теорію
Важлива робота для державності
Дай Боже здоровля козаче.
Гину глипати сі твої відейка.
Ти в сім ділі чуть кумекаєш і файно сі віходи.
Се мні сі вдало.
Ніц ніде не видів подібного на нашім краю ютуб.
Дєкую.
Край ютубскый повенъ дивъ дивныхъ а чудъ чудьныхъ. А мы въ нюмъ тулько свѣдкы єсмо.
@@Istoria-Movy Пасує.
Мні сі вподобало.
на годиннику 3:25 а я насолоджуюсь цим відео, хоча зіваю і очі спати хочуть :)
Круто!
Дякую Вам за науку!❤
Коли бувала в північній частині Житомирщині прислуховувалась як там розмовляють місцеві жителі. Там досі "О" часто-густо вимовляют як "ОУ", "ОУВ". Як приклад : -"ти мені довжен" (у Волиськ.обл. і інш.) "Ти мені доувжен" - у Коростеньському районі (нинішнього об'єднання). І ще там кажуть не "дружина"(яке з'явилось пізніше за 12 століття), а "жОнка", "жона". І ще багато інших слів які зустрічаються в давніх літописах, а в інших областях "позабулися". Дякую за цикаве відиво👍.
Дякую, що поділилися!
На сході Київщині почув слова : бульо,мальо.
@@DUARD-vw2uk "ЛЬканння" вживають на Полтавщині ("Польтавські галюшкИ") і ще чула від представників Закарпатських районів. У Волинської обл., в одному з районів(в північн. частині) є вислів "гасай у гейтку" - більшість з нас знає як "стрибай у жито". А, в моє дитинство (серед моєї рідні; ми тоді жили в Узбекістані), була фраза "давай гасай сюди". Інши діти, які приходили до нас гратися (не укр. походження) нас не розуміли. Батьки мого тата були родом із Слобожанщині і Черкаської обл., а мати -"волиняка". ### Слова "гейтка, гасай" дуже давні і значення можна знайти,як я дізналась, аж в санскриті! Це підтверджує що гупи наших соплемнніків були в Індії, принесли туди багато знань. Індійці зберегли санскритську мову в незмінному стані. І в Україні зберіглося багато топонімів і гідронімів значення яких знаходяться в санскриті.
@@DUARD-vw2uk Це звичайні слова. Незвична лише вимова напівм'якого звука Л.
Дякую, шановний! Як завжди все дуже цікаво
Будемо чекати наступне відео
Надзвичайно цікаво, дякую за інформацію
Дякую за ретельну роботу, було цікаво і корисно слухати вас.
Дякую за вашу працю! Неймовірно цікаво спостерігати за тим, як мова з часом змінюється, а саме її фонетика, лексика, граматика. Інколи соромно слухати деяких "фахівців", які стверджують, мовляв, на Русі говорили мовою, яка мало відрізнялася від сучасної української. Але ж, скажімо, старофранцузька чи староанглійська помітно відрізняються від своїх сучасних форм. І це універсальний принцип.
З нетерпінням чекаю на другу частину відео про те, як мовознавці визначпють звучання давньої мови.
Люба мова постiйно змiнювалася на протязi столiть, але те нiчого не значить. Граматика завжди стала. Ярослав Мудрий говорив сучасною мовою.
Нє, ну все-таки українська змінилася набагато менше, ніж англійська. Нам не так складно розуміти середньовічні тексти, а ось для англійців староанглійська майже недоступна
Ви самі собі суперечите
@@Istoria-Movy ви мені?😅
Якщо так, то перепрошую, я пишу чисто мої враження, як людини, що вивчала мови, не як філологині. І якщо щоб читати давньоруською в оригіналі й не відчувати проблем у розумінні, мені, можливо, варто було вивчити трохи архаїчної лексики, а решта було інтуїтивно зрозумілим, то зі знанням сучасної англійської на рівні С1 я абсолютно не розумію Old English... можливо, справа ще в тому, що я українською дуже багато читала, в тому числі й письменників, які пишуть діалектами, але все одно давньоруська не настільки разюче інша від української, як Old English від сучасної англійської
@@RuthenianGirl Ні, не вам. Там вище людина пише, що мова міняється, а граматика - ні. І це абсолютна профанація.
13:00 так цікаво почути, що настільки змінилася мова навіть за якесь століття)
Відкрию таємницю: мова міняється постійно. Я чую навіть зміни у фонетиці між моїм поколінням і сучасними школярами, не кажучи вже про лексику.
У нас у Закарпатті все ще вживаються такі слова.
9:23 в нас кажуть "в ню" (неї), Львівщина))) як люблю помічати старі форми)
Я з Сумської обл., в нас теж зустрічається " хотять" замість хочуть.
прикольно все це згадувати - вивчала колись давньоруську і писала 3 курсові плюс дипломну роботу на цю тему. Диплом з відзнакою. Здавалось, все вивітрилось, аж раптом випливають в голові шматки тексту. Якісь форми у певному відмінку, а завкафедри сучасної мови не розумів ні слова з моїх робіт під час захисту дипломної, наприклад. Ба більше, коли я сама не читала довго свої ж курсові, то й сама переставала щось розуміти. Джерело було "Повість временних літ". Предмет дуже специфічний і вузьконаправлений...
Так, треба вміти подати так, щоб було цікаво ширшій аудиторії.
@@Istoria-Movy Випуск зі словом Бог був дуже вдалим
Дякую велике за відео ❤ чекаємо на наступні
Не знаю, чи маю право вас виправляти... "Дякую" і "велике" не пасують разом. Бо "дякую" це дієслово. Дякую як? Дуже, красно, уклінно. Якщо хочете "велике", то до нього пасує слово "спасибі".
Прошу автора розказати про останні два слова в реченні на 10:50.
Дякую.
Так, необачно пропустив. Доповню в наступному.
Слава Україні!!!
Героям слава!!!
вони хотять особисто мені знайома форма. правда вже не пригадую достеменно чи це я почерпнув пізніше чи чув з дитинства.
У Ю. Федьковича знайшла: "Іди, доню, за кого тобі любо"😊
Так, у Федьковича подекуди архаїчні вирази трапляються.
Тут немає архаїчності. Любо дивитися, любо глянути, наше сучасне
@@ЄвгенійПанасенко-н2к "любо" з займенником (мені, тобі тощо) - все ж таки архаїзм.
Я перепрошую, Новгород Ільмерський, чи Руський?
Той що біля озера Ільмень. Не Новгород-Сіверський.
у теперішній Новгородській області РФ.
Наскільки та наближена до розмовної мова з "Київського літопису" схожа на ту що надряпували на стінах Софії Київської прихожани, чи можна їх якось співставити?
Мова що розглядається в цьому відео і мова що на графіті Софії Київської - це одна і та ж мова.
Ви тільки не думайте що графіті Софії Київської написані нібито сучасною українською мовою, як деякі помилково думають.
На стінах Софії основний корпус записів - це "Господи, помилуй раба ..." Оті поодинокі побутові записи - вони дуже погано досліджені. Точніше, досліджені одним фахівцем, який не допускає до них нікого іншого. І таке привласнення йому дає досить великий простір для фантазування.
В Новгороді була своя мова. Берестяні грамоти там знайдені це чіто показують. Тому з Києва писали не на своїй розмовній, а наближеній до книжної/цеpковнослов'янської, аби в Новгороді зрозуміли.
Ні, навпаки. Новгородці писали в Київ на київській мові, щоб кияни розуміли. Бо київська мова вважалася універсальною.
А під Васильковим був Новий Новгород
коли це?
Правильніш було б прочитать [ɲixⱱɔntɐ] 4:30 ? Чи ми вважаємо що читаємо од якогось геть грамотного священника?
['ɲixⱱɔntɐ]
???🤯
Чому [ɲ]?
Дзвука [ⱱ] не'ма в жодній индоєвропейскій мовї. Мислили 'сте певно дзвук [ʍ] ~ [xʷ].
Так! Видатна транскрипція, дякую!
Незважаючи на схожість, я все ж бачу велику різницю між архаїчною (давньоруською) мовою (що, схоже, зазнала впливу письмової староболгарської) і живою українською мовою, що її увіковічнив Котляревський. І це при різниці в часі «всього» в 650 років!
Звісно різниця є тому що це дві різні мови. Хоча одна постала з іншої.
Давньоруська лише у книжній формі зазнала впливу церковного. У берестяних грамотах взагалі своя їжа, свій всесвіт
@@Frater_Imperator4 майже всі написи ті мають церковний характер на кшталт "Боже поможи рабу *вставити ім'я*". І лише іноді там проскакують слова з розмовної мови, іще рідше там проскакують слова з рисами характерними київському діалекту. Ніякої там української мови на графіті Софії Київської немає.
@@ashfoxua саме так, давньоруська то давньоруська. Українська же ± під час ВКЛ почала формуватись
@@Frater_Imperator4 так все правильно. Староукраїнська почала формуватися після умовно 1400 року, так вже часів Речі Посполитої та ВКЛ. А в 1700-х роках сформувалась сучасна українська мова.
Давня форма знахідного відмінка цілком присутня і у сучасній мові, напр. пасти корови.
Так! Але лише у множині.
@@antonzemanek7770 вона є правї відсутня в однинї музького роду. Инде може бути зчаян таки знахідний відмінок.
❤
Дякую. 'яти' і 'поєша' це слово одного кореня ?
Так, у наступному відео поясню.
Чого номер карточок не прикріпите?назбираєм вам на камеру, мікрофон
Гарна ідея. Буду анонсувати у відео.
11:14 селяни галичини - над Дністром , - теж так мовлять... я колись думав , що то в них московізми відкладені паралельно з полонізмами...
Найбільш вкурвлює, коли питомі українські слова приписують до російських або польських.
Посъли въ нь; Закарпаття- якщо посилають когось до мене то кажуть: "пошли дов ня(або нє) го" - тобто відправ його(когось) до мене.
Це трохи інше. Бо "дов ня го" = "до мене його".
А звідки ми знаємо який наголос був?
Є давні документи, де проставлені наголоси.
До речi, у Новгородi теж говорили сучасною украiнською, як пишуть Даль, Костомаров i то й же Красуський.
До речі, ні.
Ха-ха, якою в біса українською мовою в давньому Новгороді. Там взагалі був давньоновгородський діалект, по факту майже окрема мова. Те що давньоновгородському діалекті у деяких випадках ять "ѣ" переход в "и" - не робить тей дуже архаїчний та відмінний діалект, нібито українською. Там дуже сильні відмінності від української.
@@ashfoxua Ха ха ха "Когда я в первый раз услышал новгородское наречие, я принял говорившего за малороссиянина... Новгородцы были южного происхождения.. Несомненно, что с наречием Новгородцы сохранили и черты нравов и быта, приближавших их к Южноруссам..- Н.Костомаров "О значении Великого Новгорода..."
@@Сармат-п8ч все то фігня. Давньому Новгороді не було української та навіть чогось близького до української
@@ashfoxua "Затем Киев сделал выселок в Новгород... Север сохранил говор, ближавший к южному, колыбели своей...В.Даль.
У нас на півночі Запорізької області доволі часто кажуть "хотять". Я раніше думав, що то вплив російської...
Ні, це староукраїнське.
@@Istoria-Movy може бути, бо в нас переважно вихідці з Чернігівщини та Полтавщини за походженням. Але Київщина теж була
@@mykolaserdiukov3158 Люблю Запоріжжя та Херсонщину. Там люди якісь особливі: кремезні, прямі, щирі і гостинні.
Ви помилково м'якшите приголосні перед е, до того ж на півночі Русі приголосні перед ѧ вимовлялися теж твердо, а саме ѧ близько до е (Припеть). Раджу перечитати початкові розділи Історичної Фонології Української Мови Юрія Шевельова
Про "помилково" - ви це пишете на основі того, що власними вухами почули у ХІІ столітті?
@@Istoria-Movy на основі праці всього життя мабуть найвидатнішого українського лінгвіста і головного знавця еволюції руської мови. А тогочасну мову ви не чули так само як і я, чи не так?
@@NestorPyasetsky Ви, бодай, Шевелова трохи неуважно читали. Перечитайте ще раз про напівпом'якшені приголосні.
@@Istoria-Movy перечитав. ”Огляд загальних теоретичних міркувань, матеріалу давньоукраїнських пам’яток і сучасних українських говірок наводить на думку, що твердість приголосних перед рефлексами е , ѧ, ь (у вигляді е ) та і в українській мові продовжує їхній праслов’янський статус, не бувши перерваною періодом м’якшення.“
Можно и сейчас "А" в том древнерусском контексте сказать:
- Тяжко с этим бычьём... А не хочу с ними жить!
На Закарпаттї воно має ще вдне давнє значіннє "и"(and):
- Два а три - пять.
@@Ωμέγα-Άλφα Это чехизм.
@@Ωμέγα-Άλφα здається, в польській, словацькій та чеський воно так і є
Було би цікаво подивитися окреме відео про слово "сей", якого чомусь немає в інших слов'янських мовах
Є когнати цьому слову в інших слов'янських мовах. Наприклад подивіться етимологічний словник української мови
У мене є відео про "сей". Пошукайте - десь пару років тому.
@@Istoria-Movy В авторитетном "Словаре языков" Эндрю Долби 1999г говорится о том, что Украина "та территория, откуда праславянский язык распространился в частности в Беларусь и Новгород."
А російське "сей"
@@mykolaserdiukov3158 воно похідне від давньоукраїнського сей, та й уже не використовується, є книжковим. Не знаю, чи раніше використовувалося у розмовній мові.
Tema: V Brianskoi-Kurskoi oblasti est' hidronim - reka Сейм. Kokuju obščiuju etimologiju etot hidronim imeet s politonim Litovskogo "parlamenta" SEIMAS ili Lavii SAAIMA?
Kak očutilsja etot politonim v Polše?
Може бути якась інша балтська мова, яка до нас не дожила.
Дажьбог возможно от корня гореть, который в слове "деготь"
Не хочю въ нихъ бъіти - на Закарпатті так кажуть, коли хтось не хоче бути в когось як приклад у гостях:" я ни хочу в них бъіти"
Ну то понятно ж
Віче просто так не буває. То значить, що влада в Києві уже тоді була протинародною?
Влада завжди апріорі антинародна внаслідок різниці у світогляді.
@@Istoria-Movy Дійсно, то моя помилка, бо вибрані на віче - владою і не називались, лише правлінням, чи головуючими, або й керівниками.
Вища математика нагадує слово "вівторок"
Щодо "хотять", у нас на Закарпатті кажуть "хóтять"
На Закарпатті є багато архаїчних слів!
После христианизации Киевской Руси язык Киева стал похож на древне-македонский язык ("старославянский"), на котором была написана библия, которую изучали в Киеве. А как говорили до македонизации Украины, какие имена были? Какая религия была?
Таким как тьı тяжело даже доказать что 2+2=4.
@@Nezalez Витаеш в мире приятных сказок?
Я озвучил информацию, известную всем лингвистам, кроме любителей духоподъёмных мифов о величии собственной нации.
@@Tomas-Taveira это мне пишет мне татарин о моей стране? Тогда почему сейчас украинцы и беларусы разговаривают на язьıках, которьıе развились из восточнославянского? Или по твоей логике мы разговаривали на восточнославянском, потом на церковнославянской (невозможный переход) и потом сново на восточнославняский? Почему половина текстов за даже 12 столетие( 200 лет после принятия Христианства) все еще бьıли документы на восточнославянском языке?
@@Nezalez белорусской и украинский произошли из древнечешского и древнепольского - предки беларусов и украинцем мигрировали с территории современной восточной германии, когда её начали колонизировать германцы.
Часть словян там и осталось и живёт по сей день, их называют лужицкими сербами - два вида языка.
Мои предки древляне полторы тысячи лет назад мигрировали на территорию современной Житомирской области с территории, на которой сейчас находится современная восточная Германия, из деревни со словянским названием в деревню с таким же словянским названием в Украине, и из этого названия образована моя фамилия.
Подобная история и у немецких городов Малин и Росток. Эмигранты из немецкого Малина в житомирской области образовали город Малин.
Я нигде не писал, что предки украинцев перешли на церковнославянский. Церковнославянский постепенно интегрировался в язык Киевской руси по мере его использования, и очень большое количество слов и грамматики в современном украинском языке - именно из церковнославянского.
Это не моё утверждение - а лингвистов.
Как пример - большинство имён в украинском языке или заимствованные, или переделанные из иностранных.
Владимир - из Waldemar, Valdemar, Woldemar, Ольга - из Helga и т. д.
@@Tomas-Taveira у тебя видимо мозгов нету, соболезную тогда.
дуже цікаво, але все рівно не зрозуміло чому сталась українська мова як така а не давнєруське одоробло...Другий раз запитую Вас про книгу Михайла Красунського (1879), Давність української мови....Дякую за коментар
Під попереднім відео з вашим запитанням автор вже відповідав вам. Він сказав що все що можна сказати про цього нібито "вченого" вже написано на Українській Вікіпедії, автором якої до речі є я.
А саме, що так званий "Михайло Красуський" навіть до кінця не зрозуміло хто такий та чи взагалі була така людина. Як вчений він звичай антинауковий мракобіс, який в своїй не науковій праці "Древній малоросійської мови" понаписував бздури, яку ніхто з сучасних українських та світових західних вчених мовознавців не сприймає всерйоз та ніколи ніхто з лінгвістів на його так звану працю не посилається, через явний антинауковий характер.
Якщо ви випадково повелися казочки які пишуть про цього "М. Красуського" то шкода. Поки не пізно кидайте все невігластво та цікавитися дійсною науковою лінгвістикою. Бо українська мова не є "найдавнішою мовою світу" та не є предком для всіх інших мов.
@@ashfoxua Не вигадуйте. Шахматов, Крамський та iншi писали, що сучасна мова подiбна мовi Поднiпров,я часiв Руci. Срезневський та iншi, як Красуський, писали, что Украiнська мова найдавнiша. Потрiбно добре вивчати iсторiю i будете знати iсторичнiсть мови.
@@Сармат-п8ч щоб знати про мови треба вчити не історію, а лінгвістику (мовознавство) - науку яка якраз і вивчає історію/розвиток мови та й мови взагалі.
Так от з лінгвістикою я добре знайомий. А вам би не завадило побороти деякі внутрішні комплекси меншовартості. На жаль для вас факт в тому, що українська не є "найдавнішою мовою". Але ж це зовсім не робить її якоюсь поганою та не такою.
Те що понаписував "Красуський" - антинаукове мракобісся та невігластво. Не говоріть тую бздуру десь у цивілізованому світі, в Європі чи Америці, бо у вас за таке засміють як навіженого, а українців будуть вважати бувдурами які не зважають на досягнення світової науки лінгвістики.
Красуський - шахрай. Не бачу необхідності коментувати його недолугу писанину.
++++
Невже тоді була російська вимова? Звідки ж взялася українська вимова? Мова початку 17-го століття вже повністю з українською вимовою. Якось дивно.Мова Котляревського, 200 років тому, практично, не відрізняється від сучасної. І то при таких шалених темпах прогресу, в т.ч. гуманітарного. То чому ж вона мало так радикально відрізнчтися , якщо, скажімо, "відмотати" 200 років в іншу сторону, коли темпи життя були набагато повільнішими?
Не було тоді ніякої російської вимови. Вимова 17-го століття не "повністю українська". Бо як мінімум, відрізнялося пом'якшення приголосних, був звук /ü/ в певних місцях на місці сучасного /і/, не кажучи вже про граматику. Якщо маєте на увазі сучасну тверду вимову приголосних перед Е, И, то це ствердіння розпочалося орієнтовно у 14 столітті і тривало ефектом доміно ще приблизно 100 років. Темп фонетичних змін в українській мові не такий вже й швидкий. Погляньте на англійську: мова змінилася з 1400 року до 1500 року настільки, що мовці з різницею у 100 років навряд чи могли б зрозуміти одного взагалі.
Святослав Ольгович, звісно, і правитель не дуже, і тиран ніякий, та ще й скиглій.
Ярослав Мудрий та княгиня Ольга розмовляли украiнською мовою.
Давньоруською.
Так прямо таки сучасної літературної української розмовляли... Ха-ха, ох вже ж ви і казкарі.
@@Istoria-Movy Руськi русини перейменували себе у 19ст. на украiнцiв та Украiну по Русi. Iнодi пишуть, що ця мова русинська.
Скоріше шведською😅
@@mykolaserdiukov3158 Навiщо вигадав.
8м секунд, і вже НУДНО
Вибачте, що я не задовольнив ваших потреб у жвавості.
@@Istoria-Movy "Інтеллекту" Скиглимо
Все класно, але де обіцяна аналітика геніальної праці Шевельова, щодо історичної фонетики нашої Русі?
Чи обяцянка-цяцянка - дурню радість?
Я такого не обіцяв. Я казав, що прокоментую, як він визначає первинну вимову слів.