Колись моя вчителька не прийняла моє бачення сенсів "Майстра і Маргарити", оскільки вона розходилася з тією, що була в підручнику... сказала я не зрозуміла твір... ))
Про форми мистецтва та професії теж тру, подивився купа роликів про людей які мають знання з багатьох професій і стали успішними. І це справді руйнує той міф, що ти мусиш обрати одну професію щоб стати професіоналом. Ніфіга, якщо ти не можеш зібрати команду з 10 людей, а на початку ніхто не може, то корисно мати базові знання з великої кількості професій, щоб могти працювати добре хоча б в одній. Привіт великий сучасний світ поліспеціалістів.
Наприклад мені сторітейлінг взагалі потрібен для зйомки реклами, і це вже десь 20-й навик на базовому рівні який я освоюю щоб зробити свій малесенький проектик, але зробити його добре. На Теді є ролик, де чувак доводить що для освоєння будь якого навику на базовому рівні потрібно 20 годин. І загалом це правда - десь трохи більше, десь трохи менше, але 20 годин для розуміння бази вистачає. А для професіоналізму як усі знають - 10 000 годин. Отут вже можна обирати основну діяльність.
Як же мене бісила в школі ця фігня! Книги можуть писати лише обрані, а розуміти взагалі ніхто. Ну хіба що якийсь академік, який написав чергову маразматичну хрестоматію і там всім розказав як треба думати. А дітям думати своєю головою і розуміти прочитане категорично ЗАБОРОНЕНО, інакше не бачити тобі гарних оцінок. І доречі: Классна футболка))))
О, і я це теж давно кажу: книжки розуму не додають, вони лише одна з чисельних розваг. І в 2к20му вони на пряму конкурують з іншими: фільмами та іграми. Це раніше книги читали бо вибору не було, зараз я читаю лише те, що цікавіше за той чи інший фільм чи гру і тільки такі книги можуть досягнути успіху. Те саме і з навчанням. Якщо в навчальній літературі купа води, то нафіг її - краще пошукати навчальне відео чи поїхати на курси. Це швидше ніж читати довгі мануали. От яка є перевага в книги, для мене, бо я саме паперові книги люблю - це можливість відволіктися від гаджетів. З тієї ж причини і граю в настільні ігри(привіт днд і сторітейлінг) - це ніби ковток свіжого повітря - відкласти гаджет і поспілкуватися вживу чи почитати справжню паперову книгу.
курси тренінги фільми надають поверхневі знання, і "вода" в навчальній літературі, це те, що дозволяє глибше внинкути та зрозуміти суть процесів, законів та практичного використання знань
Дякую за корисний контент! Крім корисної інформації з літератури я поступово стаю спеціалістом з вирощування картоплі ))))) Так би мовити два в одному. Дякую, Вам, Владе за вашу працю!
Це щось нове. Ніколи про таке коло не чула. І коли я починаю розбирати історію по його сцемі, воно дійсно працює. Дякую. Попрактикуюся на своїх творах.
Дякую за такий корисний контент. Що стосується викладанні в школі, то це ще половина біди. Я навчалась на філологічному, і там ми постійно обсмоктували "що хотів сказати автор" замість конкретних практичних лайфхаків
Екзамен із сучасної української літератури склала винятково тому, що зуміла розібрати свою книжку. Просто фізично не сприймаю Оксани Забужко, а саме вона мені й попалася. До речі, весь початок книжки я потім до трясці переписала, тож дякую системі: вона показала мені мої помилки! Працює ідеально!
Чергувати потрібно, на помилках корисно вчитися, але я б таки надав перевагу конструктиву, десь на рівні 60-65% до 30-35%. Більше деструктиву буде трохи не оч, як на мене. Бо я от зараз тільки вчуся і мені б хотілося чогось спочатку набратися а потім уже розбирати помилки, на початку розбір помилок не дає нічого, бо нема ще чого руйнувати.
Дякую за чергове цікаве і корисне відео! Новачкам обов'язково потрібно знати ці базові речі, щоб потім їх використовувати прямо або правильно "ламати канони" для досягнення незвичного літературного/художнього/емоційного та/або інших ефектів (не бийте мене, будь ласка, за канцелярит :) ) А деструктивні поради без конструктивних будуть менш дієві, ніж їх чергування чи поєднання. P.S. Дякую за позитивний коментар на "Експансії" ;)
@@vladstoryteller та яка деанонімізація? Ви ж далеко не мені одному залишили позитивний коментар :) Та й може то взагалі не позитивний коментар, а просто заспокоюючий. Або я взагалі все про коментар вигадав ;)
Дякую, було цікаво! :) Схоже на гібрид "Шляху героя" Кемпбела з "5-актною парадигмою" Сида Філда, адаптований для сценаристів серіалів :) Хоча боюсь, що половина авторів навіть таких страшних слів не чули ніколи))
Дякую! :) А шкода, що не чули! Хоча на власному прикладі можу сказати, що якщо просто начитатися отих книжок про схеми без практики, то в голові каша буде, і писати стане, навпаки, складніше. Це коло - крута штука, тому що не містить якихось фахових термінів, не фокусується на тому, де по об'єму твора має бути певний пункт, все просто і по суті.
@@vladstoryteller ну самоосвіту ще ніхто не відміняв) Причому не обов'язково філологічну. Як не дивно, про "Шлях героя" я вперше почув на вебінарі для геймдизайнерів. Та й літературних лекцій зараз в інтернеті безкоштовно вистачає - було б бажання і час їх вивчати. Але без практики то все дійсно проходить мимо. Коли я вперше почув тезу, що "роман - це насамперед правильно вистроєна ієрархія лейтмотивів" - в мене волосся стало дибки настільки я нічого не второпав. Але пройшло пару літ експериментів та літконкурсів - і зараз я сам міг би провести вебінар, як ту ієрархію структурно будувати) Ну не теорію, а на рівні практичних прийомів, що працюють :)
@@rodich75 Йой, від тої фрази про лейтмотиви у мене почалася філфачна алергія :) Чесно кажучи, на мій особистий погляд, такі речі потрібні радше для аналізу вже написаного. Що безперечно, то це те, що роман має бути не про одне. Грубо кажучи. Але для мене це інтуїтивний шлях, який я зараз якраз проходжу.
@@vladstoryteller ну мабуть справа ще в тому, що я більше технар за освітою і образом думок) Я твір спочатку "проєктую", а потім вже пишу)) А тут вже без чіткої структури і розуміння відношення між різними деталями - нікуди! :)
Ой, я про школу пам'ятаю, що вивчали якесь оповідання Бредбері про Марс, але ніхто не сказав нам, що "Марсіанські хроніки" - це такий цикл оповідань. Вивчали "Диво" Павла Загребельного, але ніхто не пояснив нам, що існує такий жанр - альтернативна історія. Про все це я довідалась уже згодом.
Але ж... У багатьох історіях головний герой на початку нічого такого особливого не хоче, хіба що спокою і продовження свого звичайного життя, а у вир подій потрапляє випадково і не за власним бажанням. Наприклад: Більбо, Артур Дент з "Автостопом по Галактиці", Том Кармоді з "Координат Див", Марті МакФлай... І це лише перше, що прийшло в голову, а відчувається, що такого багато.
Написала, а потім вже зрозуміла, що у всіх згаданих мною історіях бажання з'являється у героя вже після потрапляння у незвичну ситуацію. І у всіх одне й те саме - повернутися додому!
@@nadiazajchenko Тільки хотів написати ) А загалом це лише одна загальна схема, яка допомагає вам зорієнтуватися у власній історії, а не диктує, як саме робити.
@@vladstoryteller Можливо, я колись і напишу свою історію... Часто мені ліньки/ніколи (залежно від ситуації) писати навіть коменти, дописи на своїй фб-сторінці, довгі особисті повідомлення. Що вже казати про художній твір 🙄 Натхнення приходить ненадовго... А поки що, після того як дивлюся ваші відео, мені стає цікаво подивитися новим поглядом на давно відомі історії та на нові, ще невідомі також, помічати якісь нюанси, на які раніше не звертала уваги.
@@nadiazajchenko О! Це, власне, той погляд, який я намагаюся транслювати. Бо це дійсно не лише для того, щоби, можливо, писати самому. Приміром, розбиратися в нарративах означає бути більш стійкими до маніпуляцій.
привіт! дякую за цікаве відео. а чому тільки в Америці? наскільки мені відомо, в Шевченка був чи є факультет літературної майстерності, де навчають не літературознавців, а саме письменників. у мене там знайома навчалась, і я не знаю, точно яка там програма, але з тезою щодо повального обману погодитись не можу. у нас в школі на уроці зарубіжної літератури під час проходження Шерлока Холмса було не обов'язкове творче завдання написати власний детектив, але виконали його лише декілька людей. більшості дітей в школі письменництво не здається чимось складним, їм просто не цікаво цим займатися. І в плані заохочення до творчості теж багато залежить від учителя. В будь-якому разі, хто хотів, той писав. Наприклад, фанфіки. А ще, в Києві є КПДЮ, де в різні роки були літературні гуртки, присвячені саме написанню, я сама відвідувала гуртки у трьох кураторок! все залежить від того, в якому інформаційному просторі живе кожен окремий юний письменник
Дуже радий про це чути. Те, про що ви кажете, просто чудові прояви ініціативи з боку викладачів, але не є мейнстрімом. Мейнстрім - це те, про що я кажу. На жаль.
Проаналізувала на предмет кола історії свій перший роман litnet.com/ru/book/spletenie-putei-b230698 (посилання тут просто так, я ні на що не натякаю:) ) І от що у мене вийшло: 1. Герой гине в автокатастрофі і відкриває для себе життя після смерті. (Ох, не надто звичне для нього середовище і тим більше навряд чи зона комфорту. Не сходиться). 2. Він дізнається, що його колишня дружина знаходиться в пеклі з його вини, і хоче це виправити. (Сходиться!) 4. Щоб врятувати дружину, герой має потрапити до раю, але для цього спершу треба пройти митарства, які змінять його, зроблять придатним для перебування в раю. (Це грубе й примітивне формулювання). 3. Герой проходить через це випробування і освоюється в райському середовищі. (Тобто, пункти 3 і 4 помінялись місцями). 5. Тепер герой має можливість із раю звести докупи людей, які зможуть вимолити його померлу дружину із пекла. (В православному християнстві насправді вважається, що молитва живих людей дієвіша навіть за молитву святих). (Сходиться). 6. Яку ціну платить мій герой, я не зрозуміла. Принаймні, він нічого не втрачає. Хіба що вважати ціною саме ту роботу по зведенню докупи потрібних людей. 7. До зони комфорту герой якось не повертається. Мабуть тому, що - дивись пункт 1 - зони комфорту в нього і не було. 8. Герой не змінився, а отримав бажаний результат - дружину звільнили з пекла. Тобто, насправді він змінився, але ще в пункті 4. Цей аналіз привів мене до певного висновку. Коло історії насправді годиться для серіалів, де знімається по кілька сезонів, які з чогось треба клепати. На те воно й коло, щоб бути нескінченним. Недарма це придумали в Америці, де в разі успіху проекту обов'язково робиться продовження, і робитиметься, поки продаватиметься. А якщо зважити, що продовження вдалих проектів часто бувають недолугими і тільки псують попередні враження, то для серіал-мейкерів схема дуже навіть корисна. В літературі вона підходить для серій романів. Але коли ти пишеш один роман, який не потребує продовження, то для нього, як я інтуїтивно відчула, доречніші якісь лінійні схеми. Але все одно дякую за цікаву інформацію і можливість провести над собою цікаве дослідження. :)
Цікаво! Насправді автокатастрофа - це якраз його вихід зі світу, до якого він звикнув. Чи ви розкриваєте, яким він був при житті? Якщо не дуже хорошою людиною, тоді те, що він робить потім, і є його зміна. Щодо ціни - це не обов'язково, але, на мою думку, в розвитку героя дуже приємний для читача пункт. Що не просто так він все поробив. Якщо ж ваш персонаж свята людина при житті та після - ок, тоді він не змінюється, а змінює світ навколо себе, у даному випадку - потойбіччя. Коло історії, як я й казав, підходить всюди, де йдеться про шлях героя. У вас також в цілому, навіть без моїх зауважень.
Насправді, мене дуже бісило(і бісить), як нас вчать розуміти твір лише по одному шляху без можливості, відкривати цікаві( і справді корисні) сторони як сюжету, так і персонажів. Наприклад, минулого року ми з української літератури проходили твір Гроші або Сто тисяч, а пізніше в контрольній роботі мали написати УВАГА твір РОЗДУМ на тему " Чи є актуальним цей твір сьогодні", і на цьому моменті я відчула себе чуваком з мему який казав " нємножко текст по дєбільному напісан"😅. Ну мене і понесло, я написала про те що сьогодні така схема (хто знає той знає) не проканає, що сьогодні є такі служби як податкова яка зацікавиться раптовим припливом грошей, що також гроші не так просто підробити, бо на одній купюрі може бути і 20 різних унікальних технік для безпеки і тд.. Попробуйте вгадайте чи мені зарахували відповідь??? Ні(╯°□°）╯︵ ┻━┻! А знаєте чого?) Бо блін по програмі, правильна відповідь так а не ні, і в розгорнутому варіанті я мала б начеркати про те що твір актуальний через людську жадібністьಥ╭╮ಥ В мене насправді є ще як мінімум 3 історії такі ಥ‿ಥ
@@vladstoryteller Фільм незвичний. Не шаблонний. Фантастика. Але особисто для мене якась дивна. Якісь дивні персонажі, дивний розвиток подій. Не знаю як коротко описати. Коли згадуєш цей фільм, то ніби декілька фільмів подивився, бо дуже багато подій. Хоча фільм тече повільно. Ніяких екшенів. А може там просто декілька кіл було, тому і таке враження лишилось.
Так, це не правило, але ж саме за колом і за 12кроками будуються всі сучасні поп історії в першу чергу звісно режисерського мистецтва. І якраз за допомогою нього часто можна гратись і маніпулювати з трьохфазною структурою сюжету
Можна якісь поради по автобіографічних творах? Доводиться постійно писати від свого імені. Буду вдячний за відповідь, найкраще в формі чергового фільму :)
В сенсі прямої автобіографії? У художньому творі ви у будь-якому разі стаєте персонажем, тобто не залишаєтеся собою, і тут діють ті самі закони. Або це може бути публіцистика, себто есеї, і це геть інше, бо там немає сюжету у традиційному сенсі.
@@OrdoMaiorum Це публіцистика. І не зовсім фокус мого каналу. Проте в кожному такому творі автори все одно розповідають якісь історії з життя та інше. Решта - думки і всіляка філософія. Тут набагато важливіші самі ідеї, ну і стилістика. Структура - вже так собі.
@@OrdoMaiorum Вдалі приклади - ледь не найкраще, що можна читати. Особисто мені подобався стиль Ніцше - при тому, що я з ним не погоджувався. Але його пристрастна аргументація... Досі пробирає.
Трішки не по темі, але хочу сісти писати сюжетну лінії до потенційної гри на пк. Що можете порадити почитати що б структурно якось це все собі організувати, тощо?
З колом історії, я думаю, в мене все гаразд. 1. Спочатку протагоніст доживає свого віку зі своєю коханою. В нього невиліковна хвороба, але його кохана за сумісництвом є його лікуючою лікаркою, тож вона дбає про нього, аби подовжити його життя ліками й певним режимом. 2. Але протагоніст не хоче помирати переможеним. Він хоче довести перед смертю, що він досі є найкращим приватним детективом у своїй країні. 3. Отож, протагоніст береться за останню справу, не маючи при цьому сил, як це було коли він був здоровим, для розслідування. Його задача - знайти людину, що викрала сина дуже впливового бізнесмена, раніше, ніж це зробить його головний конкурент, якого також наймають для пошуків. З кожною новою відповіддю в розслідуванні він почувається все гірше, поки не потрапляє до лікарні в комі. 4. Але у своєму розслідуванні він зайшов настільки далеко, що до нього в лікарню прийшов помічник антагоніста і дав йому випити своєї крові. Так-так, і помічник, і антагоніст - вампіри. Протагоніст із кров'ю отримав додатковий час для завершення розслідування, адже кров вампіра тимчасово дає людині невеликі надприродні сили. 5. Протагоніст розгадує загадку, він знаходить вампірку, яка викрала сина впливового бізнесмена, він отримує всі відповіді раніше за свого одвічного конкурента, він переміг. 6. Але дія крові добігає кінця й він помирає. Проте викрадачка не дає йому померти, вона обертає його на вампіра та щезає. 7. Протагоніст довів, що він кращий і тепер він знову може займатися тим, що любить понад усе в житті: розгадувати загадки, розслідуючи злочини. 8. Але бути вампіром - це дотримуватися абсолютно інших правил гри, з якими йому тепер треба розібратися, адже він більше не є тим, ким був раніше. Це перша частина книги. Потім є друга з невеликим колом історії викрадачки. А потім - третя, в якій коло історії вже стосується і протагоніста, і викрадачки одночасно. Що скажеш, Владе? Я правильно зрозумів суть кола?
Вау, дуже цікавий план! Так, по колу все чітко по пунктах. Але є питання: чому саме раптом помічник протагоніста допоміг героєві? Напевно, ця причина є, просто тут не розкрита, але я би ретельно перевіряв мотивації персонажів. Бо в них часто бувають проблеми.
@@vladstoryteller, так-так, для цього є дуже конкретна мотивація. Протагоніст вийшов на слід Порушниці Традицій, тобто, вампірки, яка розкрила свою природу смертним. Ну це та сама викрадачка. І ніхто, крім протагоніста, до неї не зміг підібратися (на що є мотивація у викрадачки: щоби не втратити контроль над Звіром, їй треба після вбивств чинити добро, отож, вона врятувала протагоніста від смерті, давши йому становлення, він був у цьому плані ідеальним кандидатом, бо його не треба було шукати й зайвий раз наражати себе на ризик, він уже був поруч, сам її знайшов). Тому антагоніст просто вирішив скористуватися протагоністом для досягнення своєї цілі: пошуку Порушниці Традицій з подальшою її стратою (для цього, звичайно, є помічник антагоніста, який дав крові протагоністу). Ооооооот. Якщо чесно, я стільки разів чув від (кіно)критиків наїзди на відсутність мотивації в персонажів, що я над мотивацією кожного з персонажів своєї історії запарився максимальним чином. Утім, я більше, ніж упевнений, що якщо я таки колись видам свою книгу і її (у вигаданому, паралельному Всесвіті, адже в нашому цей варіант абсолютно нереальний) хтось візьметься покритикувати, мене все одно рознесуть за відсутність мотивації в персонажів. Навіть у головних. Ахахахахахахах!
Доброго Дня. А Ви не думали написати книгу подібної теорії? Можна з прикладами з фільмів, з книг, думаю буде цікаво. Бо я вже давненько шукаю подібну теорія, по фото знайшов, але по сторітелінгу - це проблематично.
@@vladstoryteller колись мені закортіло зрозуміти, як Гібсон пише короткі оповідання, і я сів і довго деконструював його "Готель Нова троянда")) Виокремлюючи структуру, як він мікшує минуле, сучасне, рефлексії і дуже минуле. Сподобалося - потім переніс цю модель на свій твір))
как же жизненно про этот анализ... всегда кумарило! "что хотел сказать этой калиной автор". да ёёёёёёёёёёёёёё. никаких интересных разгонов по сюжету, никаких реально интересных обсуждений. только шаблонное "це журба/це любов/це cільский срач-драма"
Допоможіть: не дуже розумію. Як той самий перший акт, експозицію, героя в звичайному становищі поєднати з цікавим та динамічним початком. Ну або те або те, разом якось не виходить. Або експозиція на 10 сторінок, або такий раптовий початок дій, що навіть я забуваю де хто що і навіщо робить.
У всіх свої рецепти. Оце у Влада бачила випуск якраз про початки історії, з нього сюди перейшла, щоб згадати про коло історій. Так от, вам в будь-якому випадку доведеться робити компромісс - що показати в першу чергу та як. Чи персонажа, чи світ, чи двіжуху. При цьому зробити це цікаво, щоб зачепити читача. В зоряних війнах 4 спочатку показують текст, як натяк на епічну історію, потім двіжуху - бійку на космічному кораблі, а вже потім переходять до персонажа, який знаходиться у своєму звичайному стані, і виводить його з цього стану знаходження роботів та їх ремонт. Опис світу не обов'язково з перших рядків викладати, можна пізніше і шматочками, а на початку якусь цікаву деталь, яка вказує на його незвичність. Дайте з перших рядків натяк, що це буде за книга, про що, романтика чи жах, фантастика чи фентезі, чи реалізм, чи... Головне, щоб коротко, зрозуміло та яскраво. "Чаклун у дорогій замшевій мантії похапцем вирвав з розслаблених пальців жертви блокнот та кинув у вогонь. Полум'я жадібно вчепилося у зім'яті папірці, мимоволі освітивши розгромлений кабінет алхіміка. Чоловік, гидливо притримуючи мантію, переступив калюжу крові та попрямував до виходу. - Тепер ніхто не завадить мені... - прошепотів він, причиняючи двері. За стінною панеллю маленький служка нарешті зміг видихнути."
в школі ніколи не будуть вчити писати, уроки літератури більше нагадують лекції з політики партії - розяснити учням що хотів сказати автор, незалежно від того що дійсно хотів сказати автор, а залежно від того який політичний курс країни
@@vladstoryteller Дякую за відповідь. На жаль, це не зовсім те: "Зелений рекрут" підходить під "Наївний" - уявлення персонажа про світ не переживають зустрічі з реальністю. "Воїн" - активно працює над тим, щоб змінити світ відповідно до своїх ідеалів. ????? Мандрівник? Не пам'ятаю. "Мудрець" - уникає власноручного втручання, роздає квести гобітам. "Командир-самодур" технічно підходить.
Гм. Насправді я не вважаю, що школа ледь не з першого класу в обов'язковому порядку має навчати, як писати, бо насправді писати хочуть і будуть далеко не всі. Куди серйозніша драма з тим, що школа не вчить бути нормальним сучасним читачем :( Вона тупо вчить, як прошелестіти хрестоматійну програму, зазубрити кілька сотень термінів і скласти іспит. От принаймні годину на тиждень я б виділила на те, щоб розібрати зі школярами те, чому їм "не пішов" якийсь твір. Або навпаки, що дуже добре "пішло". І на цьому етапі виявиться, що причини можуть бути дуже й дуже різними: несприймання досвіду, про який розповідають або який переживають герої; нерозуміння реалій історичної епохи; нерозуміння канонів побудови літературного твору в певну історичну епоху; несприйняття жанру/стилю; і, нарешті, фейл самого автора, який, звісно ж, не буває ідеальним, навіть коли йдеться про хрестоматійний зразок класики. Ось тут і можна натякнути на труднощі процесу написання твору та взаємодії автора з гіпотетичним читачем. А для науки творчості може чудово підійти літераторський гурток, група в тг/вайбері чи канал в ютубі :) і туди вчащатимуиь справді зацікавлені, що зекономить купу часу та зусиль. ...і так, зараз смішно з себе самої, що я наївно гадала, ніби на філологічному вчитимуть писати або принаймні якось заохочуватимуть літературну творчість. Насправді перші три з половиною роки ми готувалися до важкої долі сільських/міських вчительок, а потім з'явилися кілька цікавих курсів (методологія літературознавчих студій, наприклад), де вже хоча б на критика/есеїста навчали.
Ахахах... А я ледве не поступила на літературну творчість в Острозьку академію. Потім тільки рада була що не втрапила, бо знайомі письменники що там вчились всяке розповідали. Основне - звідти виходять скоріше критики ніж письменники. 😏
Цікаве відео але мені не вистачило прикладів з якихось відомих фільмів типу Титанік чи Матриці. Щоб зробити окремий, жирний акцент що коло історії в її первозданному вигляді скоріше виняток чим правило адже частіше герой отримує те що хотів в кінці а не десь в середині твору. А може я знову щось не так зрозумів.
@@vladstoryteller важко сперечатись з спеціалістами, але і власний досвід важко ігнорувати. З тих книг які я недавно прочитав це Кінга Аутсайдер і Інститут. Герої отримали те що хотіли в самому кінці. Така ж ситуація із аніме які перші прийшли в голову Наруто до прикладу весь серіал хотів стати старостою села і повернути свого друга але тільки під кінець у нього це вийшло. Да гг трилерів чи детективів також здебільшого отримує те що хотів в кінці.
@@vladstoryteller цікаво, в цьому винна зла відьма, яка тисячу років тому зачаклувала письменників нікому нізащо не розповідати таємниці успіху чи звичайна неосвіченість?
Дуже перепрошую, але ви виглядаєте як той чувак з офісу з яким починає зустрічатись головна героїня шоб потім кинути його заради якогось придурка на байку із складним характером 😂 [Звучить так собі, але головна думка тут це те, що ви маєте вигляд кіно актора]
Совітьска література пропагувала що Митець!!!111 33 роки медитує на злиденнйи та відлюдкуватий. А поітм спускається з гори і несе Світло Думки! Ідееююю! Він відає ідею людям і як Прометей замотаний у рубіще повертається на свою гору медетувати. Здобувати нове знання. Походу видавці сьогодні думають так само. Щось ваша трактова погано збігається зі Шляхом Героя Кембела? Пункти тіж але ви додали свого змісту. А як що до фрактального методу поубдови історії ? Він дуже популярний на заході у авторів. І як на мене дуже зручний
@@vladstoryteller це класні новини, але я впевнена, що це тільки початок! Хоча, з одного боку це класно і круто, тепер багато людей зможуть спробувати свої сили у ролі авторів і будуть знати з чого почати, а з другого боку - пройдуть ці часи коли Влад відповідав на кожний комент ( на це просто не буде часу). Від цього трошки сумно.... Однак покращень буде більше!!!!!
Картопля так неочікувано вривається в потік розповіді, що мене дуже повеселило))
з точки зору картоплі коло історії - це сівозміна
Щиро дякую за відео! За ці 15 хвилин я дізналася, в чому була моя проблема весь цей час та як її вирішити. І розповідаєте Ви дуже цікаво 🤗
Колись моя вчителька не прийняла моє бачення сенсів "Майстра і Маргарити", оскільки вона розходилася з тією, що була в підручнику... сказала я не зрозуміла твір... ))
Уф. Тяжкий випадок. Співчуваю. Літературознавство у нас - зло.
Дякую вам за ваші відео, вони дуже цікаві та корисні) щодо майбутніх - гарна ідея чергувати констурктив та деструктив: і те, і інше потрібне)
Дякую за підтримку. Якраз лінькуюся писати наступне відео... Але тепер доведеться :)
Про форми мистецтва та професії теж тру, подивився купа роликів про людей які мають знання з багатьох професій і стали успішними. І це справді руйнує той міф, що ти мусиш обрати одну професію щоб стати професіоналом. Ніфіга, якщо ти не можеш зібрати команду з 10 людей, а на початку ніхто не може, то корисно мати базові знання з великої кількості професій, щоб могти працювати добре хоча б в одній. Привіт великий сучасний світ поліспеціалістів.
Наприклад мені сторітейлінг взагалі потрібен для зйомки реклами, і це вже десь 20-й навик на базовому рівні який я освоюю щоб зробити свій малесенький проектик, але зробити його добре. На Теді є ролик, де чувак доводить що для освоєння будь якого навику на базовому рівні потрібно 20 годин. І загалом це правда - десь трохи більше, десь трохи менше, але 20 годин для розуміння бази вистачає. А для професіоналізму як усі знають - 10 000 годин. Отут вже можна обирати основну діяльність.
Як же мене бісила в школі ця фігня! Книги можуть писати лише обрані, а розуміти взагалі ніхто. Ну хіба що якийсь академік, який написав чергову маразматичну хрестоматію і там всім розказав як треба думати. А дітям думати своєю головою і розуміти прочитане категорично ЗАБОРОНЕНО, інакше не бачити тобі гарних оцінок.
І доречі: Классна футболка))))
Коло Гармона і справді дуже крутий інструмент.
Принаймні воно не заганяє мене в ступор, як всякі п'ять актів.
О, і я це теж давно кажу: книжки розуму не додають, вони лише одна з чисельних розваг. І в 2к20му вони на пряму конкурують з іншими: фільмами та іграми. Це раніше книги читали бо вибору не було, зараз я читаю лише те, що цікавіше за той чи інший фільм чи гру і тільки такі книги можуть досягнути успіху. Те саме і з навчанням. Якщо в навчальній літературі купа води, то нафіг її - краще пошукати навчальне відео чи поїхати на курси. Це швидше ніж читати довгі мануали. От яка є перевага в книги, для мене, бо я саме паперові книги люблю - це можливість відволіктися від гаджетів. З тієї ж причини і граю в настільні ігри(привіт днд і сторітейлінг) - це ніби ковток свіжого повітря - відкласти гаджет і поспілкуватися вживу чи почитати справжню паперову книгу.
курси тренінги фільми надають поверхневі знання, і "вода" в навчальній літературі, це те, що дозволяє глибше внинкути та зрозуміти суть процесів, законів та практичного використання знань
Дякую за корисний контент! Крім корисної інформації з літератури я поступово стаю спеціалістом з вирощування картоплі ))))) Так би мовити два в одному. Дякую, Вам, Владе за вашу працю!
Дякую за відос українською, шукала багато про сюжет, мені потрібно для створення коміксу, щоб було не гівно
Дуже класно сформулювали вимогу))
А ще таке відео робив про структуру сюжетів: th-cam.com/video/4k_9POayrRk/w-d-xo.html
@@vladstoryteller дякую ❣️
Погоджуюсь з твоїми роздумами. Я так розумію коло історії можна модифікувати та адаптувати і це доволі цікаво.
5:59. Не звертай уваги.
Так, а тепер освіжимо пам'ять і ще раз подивимось про коло історії.
У мене схема теж під рукою постійно)
Мені порадила вас моя знайома, і я дуже тішуся, що знайшла стільки корисного контенту!) Дякую за відео, і удачі!)
Дуже радий) ви вчасно, за 4 роки є багато що дивитися)
@vladstoryteller І передивлятися включно із тим, оскільки декілька відео передивилася. Але треба ще занотовувати і запам'ятати.
спасибі.
аж плачу що нам так у школі не викладали
Це щось нове. Ніколи про таке коло не чула. І коли я починаю розбирати історію по його сцемі, воно дійсно працює. Дякую. Попрактикуюся на своїх творах.
Ви ще про трьохактну структуру про всяк випадок подивіться: th-cam.com/video/4k_9POayrRk/w-d-xo.html
@@vladstoryteller дякую, гляну. Я поки що йду з кінця 😅
Очень интересно. Спасибо!
Це було реально дуже цікаво, крім жартів! Дякую!
Та ні, жарти мені теж сподобалися ;)))
Дякую за такий корисний контент. Що стосується викладанні в школі, то це ще половина біди. Я навчалась на філологічному, і там ми постійно обсмоктували "що хотів сказати автор" замість конкретних практичних лайфхаків
Дякую вам, застосую це у свіоїх заняттях!
Дякую від любителя шкільних алгоритмів
Екзамен із сучасної української літератури склала винятково тому, що зуміла розібрати свою книжку. Просто фізично не сприймаю Оксани Забужко, а саме вона мені й попалася. До речі, весь початок книжки я потім до трясці переписала, тож дякую системі: вона показала мені мої помилки! Працює ідеально!
Дуже дякую за цікаве відео!
8:45 Оце так поворот! Аж розпереживався.
Чергувати потрібно, на помилках корисно вчитися, але я б таки надав перевагу конструктиву, десь на рівні 60-65% до 30-35%. Більше деструктиву буде трохи не оч, як на мене. Бо я от зараз тільки вчуся і мені б хотілося чогось спочатку набратися а потім уже розбирати помилки, на початку розбір помилок не дає нічого, бо нема ще чого руйнувати.
Дякую за чергове цікаве і корисне відео!
Новачкам обов'язково потрібно знати ці базові речі, щоб потім їх використовувати прямо або правильно "ламати канони" для досягнення незвичного літературного/художнього/емоційного та/або інших ефектів (не бийте мене, будь ласка, за канцелярит :) )
А деструктивні поради без конструктивних будуть менш дієві, ніж їх чергування чи поєднання.
P.S. Дякую за позитивний коментар на "Експансії" ;)
Так, ото давайте не доводити до деанонімізації! :)
Канцеляриту тут не побачив. Дякую за підтримку, пішов писати наступний випуск (інтри-ига!)
@@vladstoryteller та яка деанонімізація? Ви ж далеко не мені одному залишили позитивний коментар :) Та й може то взагалі не позитивний коментар, а просто заспокоюючий. Або я взагалі все про коментар вигадав ;)
@@Yuriy_Markush Я не я і мініатюра не моя!
гарна історія, шкода, що в ній не знайшлося місця какавелькам 🙁
Дякую, було цікаво! :)
Схоже на гібрид "Шляху героя" Кемпбела з "5-актною парадигмою" Сида Філда, адаптований для сценаристів серіалів :)
Хоча боюсь, що половина авторів навіть таких страшних слів не чули ніколи))
Дякую! :)
А шкода, що не чули! Хоча на власному прикладі можу сказати, що якщо просто начитатися отих книжок про схеми без практики, то в голові каша буде, і писати стане, навпаки, складніше.
Це коло - крута штука, тому що не містить якихось фахових термінів, не фокусується на тому, де по об'єму твора має бути певний пункт, все просто і по суті.
@@vladstoryteller ну самоосвіту ще ніхто не відміняв) Причому не обов'язково філологічну. Як не дивно, про "Шлях героя" я вперше почув на вебінарі для геймдизайнерів. Та й літературних лекцій зараз в інтернеті безкоштовно вистачає - було б бажання і час їх вивчати.
Але без практики то все дійсно проходить мимо. Коли я вперше почув тезу, що "роман - це насамперед правильно вистроєна ієрархія лейтмотивів" - в мене волосся стало дибки настільки я нічого не второпав. Але пройшло пару літ експериментів та літконкурсів - і зараз я сам міг би провести вебінар, як ту ієрархію структурно будувати) Ну не теорію, а на рівні практичних прийомів, що працюють :)
@@rodich75 Йой, від тої фрази про лейтмотиви у мене почалася філфачна алергія :)
Чесно кажучи, на мій особистий погляд, такі речі потрібні радше для аналізу вже написаного. Що безперечно, то це те, що роман має бути не про одне. Грубо кажучи. Але для мене це інтуїтивний шлях, який я зараз якраз проходжу.
@@vladstoryteller ну мабуть справа ще в тому, що я більше технар за освітою і образом думок) Я твір спочатку "проєктую", а потім вже пишу)) А тут вже без чіткої структури і розуміння відношення між різними деталями - нікуди! :)
@@rodich75 справа не в тому - технар або ні. Питання в тому, ви архітектор або садівник? :) Ви, певно, архітектор, а я ні.
Дякую за корисні поради і прекрасне подання. Голосую за конструктивний контент.
Спойлер: чекайте на деякі поради щодо експозиції ;)
молодець!!
оригінальне та зрозуміле подання інформації!
так тримати!!!
Шикарне відео. У кожному відео просто геніальні і супер зрозумілі приклади. Та й картопля це цікаво)))
Дякую за відео! Дивно, що раніше не натрапляла на такий підхід. Цікаво буде затестувати в роботі.
Тому що сценарна сфера надто контамінована "унікальними авторськими" схемами!
Радий бути корисним! :)
@@vladstoryteller Зазвичай ці схеми називаються "Глядач таке любить" і "Ми завжди так робили". ;)
Ой, я про школу пам'ятаю, що вивчали якесь оповідання Бредбері про Марс, але ніхто не сказав нам, що "Марсіанські хроніки" - це такий цикл оповідань. Вивчали "Диво" Павла Загребельного, але ніхто не пояснив нам, що існує такий жанр - альтернативна історія. Про все це я довідалась уже згодом.
Отож. Ніякої корисної систематизації.
Цікаво! особливо сподобався стьоб про шкільну програму )))
Що тут смішного??! НАС ВСІХ ТРАВМУВАЛИ НА ВСЕ ЖИТТЯ!11
Дякую за значний поштовх в розумінні побудови історій!
конструктивні. Хочу більше порад 😏. дякую.
Орест та негритянка - це вже сучасний Голівуд)) тренди.) До речі, згадал мультфільм про літака, який поливав поля, а мріяв стати гонщиком)
Хармон - улюблений режисер та сценарист) Дякую! Підписка-вподобайка)
Дякую, Владе, за корисну інформацію! Мені як початківцю корисніші конструктивні поради. Мабуть, коли буде що критикувати корисніше будуть деструктивні
"Intermezzo" і символізм у всьому вривається у чат. І три собаки теж увірвались. Саме за це я і не любила літературу в школі
Дякую.
дякую
Обожнюю оці картопляні Story🥰😂
Дякую за корисний контент та креативну подачу!
Хотілося б більше конструктивних порад, будь ласка )
Дякую! Далі буде 😉
"Потрапляє у незвичну ситуацію: йому відмовляють". Це, мабуть, фантастика якась. У картоплю на Марсі я ще повірив, але тут вже якась небувальщина.
Але ж... У багатьох історіях головний герой на початку нічого такого особливого не хоче, хіба що спокою і продовження свого звичайного життя, а у вир подій потрапляє випадково і не за власним бажанням. Наприклад: Більбо, Артур Дент з "Автостопом по Галактиці", Том Кармоді з "Координат Див", Марті МакФлай... І це лише перше, що прийшло в голову, а відчувається, що такого багато.
Написала, а потім вже зрозуміла, що у всіх згаданих мною історіях бажання з'являється у героя вже після потрапляння у незвичну ситуацію. І у всіх одне й те саме - повернутися додому!
@@nadiazajchenko Тільки хотів написати ) А загалом це лише одна загальна схема, яка допомагає вам зорієнтуватися у власній історії, а не диктує, як саме робити.
@@vladstoryteller Можливо, я колись і напишу свою історію... Часто мені ліньки/ніколи (залежно від ситуації) писати навіть коменти, дописи на своїй фб-сторінці, довгі особисті повідомлення. Що вже казати про художній твір 🙄
Натхнення приходить ненадовго...
А поки що, після того як дивлюся ваші відео, мені стає цікаво подивитися новим поглядом на давно відомі історії та на нові, ще невідомі також, помічати якісь нюанси, на які раніше не звертала уваги.
@@nadiazajchenko О! Це, власне, той погляд, який я намагаюся транслювати. Бо це дійсно не лише для того, щоби, можливо, писати самому. Приміром, розбиратися в нарративах означає бути більш стійкими до маніпуляцій.
@@vladstoryteller Дякую за відповідь! ☺️
Ну і взагалі за цей канал 😍
Ти глянь, після тієї рекомендації на майже стотисячному каналі підписників дійсно стало більше, за ніч іще сто додалось.
У ЦЕ НЕМОЖЛИВО ПОВІРИТИ! (с) СТБ
На фоні пригод Ореста згадав "Вівторкова скибочка світу" Філіпа Фармера.
привіт! дякую за цікаве відео. а чому тільки в Америці? наскільки мені відомо, в Шевченка був чи є факультет літературної майстерності, де навчають не літературознавців, а саме письменників. у мене там знайома навчалась, і я не знаю, точно яка там програма, але з тезою щодо повального обману погодитись не можу. у нас в школі на уроці зарубіжної літератури під час проходження Шерлока Холмса було не обов'язкове творче завдання написати власний детектив, але виконали його лише декілька людей. більшості дітей в школі письменництво не здається чимось складним, їм просто не цікаво цим займатися. І в плані заохочення до творчості теж багато залежить від учителя. В будь-якому разі, хто хотів, той писав. Наприклад, фанфіки. А ще, в Києві є КПДЮ, де в різні роки були літературні гуртки, присвячені саме написанню, я сама відвідувала гуртки у трьох кураторок! все залежить від того, в якому інформаційному просторі живе кожен окремий юний письменник
Дуже радий про це чути. Те, про що ви кажете, просто чудові прояви ініціативи з боку викладачів, але не є мейнстрімом. Мейнстрім - це те, про що я кажу. На жаль.
Насправді не факультет, а тільки кафедра і спеціальність на базі Інституту (раніше - факультету) філології. Знаю, бо навчалася там)
@@balatska_vera дякую, буду знати. я не переписувала у знайомої, тож була не впевнена. шкода, що нема окремого факультету
Комікс - детектив не пропонували зробити?
Після стількох відео з Орестом я вже чекаю на роман про нього)
Мені просто подобається слухати Ваш голос, тому записуйте побільше відео і з конструктивом і з деструктивом, і просто так)))
А ви подивіться стрім-розбори, там багато годин АСМР)))
@@vladstoryteller ❤️❤️❤️
Проаналізувала на предмет кола історії свій перший роман litnet.com/ru/book/spletenie-putei-b230698 (посилання тут просто так, я ні на що не натякаю:) ) І от що у мене вийшло:
1. Герой гине в автокатастрофі і відкриває для себе життя після смерті. (Ох, не надто звичне для нього середовище і тим більше навряд чи зона комфорту. Не сходиться).
2. Він дізнається, що його колишня дружина знаходиться в пеклі з його вини, і хоче це виправити. (Сходиться!)
4. Щоб врятувати дружину, герой має потрапити до раю, але для цього спершу треба пройти митарства, які змінять його, зроблять придатним для перебування в раю. (Це грубе й примітивне формулювання).
3. Герой проходить через це випробування і освоюється в райському середовищі. (Тобто, пункти 3 і 4 помінялись місцями).
5. Тепер герой має можливість із раю звести докупи людей, які зможуть вимолити його померлу дружину із пекла. (В православному християнстві насправді вважається, що молитва живих людей дієвіша навіть за молитву святих). (Сходиться).
6. Яку ціну платить мій герой, я не зрозуміла. Принаймні, він нічого не втрачає. Хіба що вважати ціною саме ту роботу по зведенню докупи потрібних людей.
7. До зони комфорту герой якось не повертається. Мабуть тому, що - дивись пункт 1 - зони комфорту в нього і не було.
8. Герой не змінився, а отримав бажаний результат - дружину звільнили з пекла. Тобто, насправді він змінився, але ще в пункті 4.
Цей аналіз привів мене до певного висновку.
Коло історії насправді годиться для серіалів, де знімається по кілька сезонів, які з чогось треба клепати. На те воно й коло, щоб бути нескінченним. Недарма це придумали в Америці, де в разі успіху проекту обов'язково робиться продовження, і робитиметься, поки продаватиметься. А якщо зважити, що продовження вдалих проектів часто бувають недолугими і тільки псують попередні враження, то для серіал-мейкерів схема дуже навіть корисна.
В літературі вона підходить для серій романів. Але коли ти пишеш один роман, який не потребує продовження, то для нього, як я інтуїтивно відчула, доречніші якісь лінійні схеми.
Але все одно дякую за цікаву інформацію і можливість провести над собою цікаве дослідження. :)
Цікаво! Насправді автокатастрофа - це якраз його вихід зі світу, до якого він звикнув. Чи ви розкриваєте, яким він був при житті? Якщо не дуже хорошою людиною, тоді те, що він робить потім, і є його зміна. Щодо ціни - це не обов'язково, але, на мою думку, в розвитку героя дуже приємний для читача пункт. Що не просто так він все поробив.
Якщо ж ваш персонаж свята людина при житті та після - ок, тоді він не змінюється, а змінює світ навколо себе, у даному випадку - потойбіччя.
Коло історії, як я й казав, підходить всюди, де йдеться про шлях героя. У вас також в цілому, навіть без моїх зауважень.
Дякую)
Дивився на передодні серіал Академія Амбрелла - дуже чітко проглядаєються перелічені у відео етапи подій.
Наскільки я знаю, він досить професійно зроблений.
Насправді, мене дуже бісило(і бісить), як нас вчать розуміти твір лише по одному шляху без можливості, відкривати цікаві( і справді корисні) сторони як сюжету, так і персонажів. Наприклад, минулого року ми з української літератури проходили твір Гроші або Сто тисяч, а пізніше в контрольній роботі мали написати УВАГА твір РОЗДУМ на тему " Чи є актуальним цей твір сьогодні", і на цьому моменті я відчула себе чуваком з мему який казав " нємножко текст по дєбільному напісан"😅. Ну мене і понесло, я написала про те що сьогодні така схема (хто знає той знає) не проканає, що сьогодні є такі служби як податкова яка зацікавиться раптовим припливом грошей, що також гроші не так просто підробити, бо на одній купюрі може бути і 20 різних унікальних технік для безпеки і тд..
Попробуйте вгадайте чи мені зарахували відповідь???
Ні(╯°□°）╯︵ ┻━┻! А знаєте чого?) Бо блін по програмі, правильна відповідь так а не ні, і в розгорнутому варіанті я мала б начеркати про те що твір актуальний через людську жадібністьಥ╭╮ಥ
В мене насправді є ще як мінімум 3 історії такі ಥ‿ಥ
Уффф співчуваю
Коло-Історія Ореста дуже нагадала "Downsizing" з Метом Деймоном. :)
Не бачив фільму, але, напевно, воно там є :)
@@vladstoryteller Фільм незвичний. Не шаблонний. Фантастика. Але особисто для мене якась дивна. Якісь дивні персонажі, дивний розвиток подій. Не знаю як коротко описати. Коли згадуєш цей фільм, то ніби декілька фільмів подивився, бо дуже багато подій. Хоча фільм тече повільно. Ніяких екшенів. А може там просто декілька кіл було, тому і таке враження лишилось.
@@Andrew-ic4sj я бачив огляд. Казали, що він зроблений непослідовно, ніби з двох фільмів.
Так, це не правило, але ж саме за колом і за 12кроками будуються всі сучасні поп історії в першу чергу звісно режисерського мистецтва. І якраз за допомогою нього часто можна гратись і маніпулювати з трьохфазною структурою сюжету
Можна якісь поради по автобіографічних творах? Доводиться постійно писати від свого імені. Буду вдячний за відповідь, найкраще в формі чергового фільму :)
В сенсі прямої автобіографії? У художньому творі ви у будь-якому разі стаєте персонажем, тобто не залишаєтеся собою, і тут діють ті самі закони. Або це може бути публіцистика, себто есеї, і це геть інше, бо там немає сюжету у традиційному сенсі.
@@vladstoryteller Так, есеї! Саме цього мені бракувало для зрозуміння! Мабуть. "Сповідь" Августина, або Зощенка це есей?
@@OrdoMaiorum Це публіцистика. І не зовсім фокус мого каналу. Проте в кожному такому творі автори все одно розповідають якісь історії з життя та інше. Решта - думки і всіляка філософія. Тут набагато важливіші самі ідеї, ну і стилістика. Структура - вже так собі.
@@vladstoryteller Дякую за відповідь. Що порадите мені прочитати по цій темі?
@@OrdoMaiorum Вдалі приклади - ледь не найкраще, що можна читати. Особисто мені подобався стиль Ніцше - при тому, що я з ним не погоджувався. Але його пристрастна аргументація... Досі пробирає.
Влад передбачив планові відключення за 2 роки до того, як вони стали популярними
Не НАСА, а ДКАУ
Не афроамериканка Сьюзі, а кримськотатарка Суваде
Залюбки! Але ж то все для максимального контрасту було, зрозуміло ж? :)
Трішки не по темі, але хочу сісти писати сюжетну лінії до потенційної гри на пк. Що можете порадити почитати що б структурно якось це все собі організувати, тощо?
Врятувати кицьку Блейка Снайдера, там є 15-бітна трьохактна структура
@@vladstoryteller Дякую!!!
0:59 Я яка вчуся в школі: "Я знала!"
З колом історії, я думаю, в мене все гаразд.
1. Спочатку протагоніст доживає свого віку зі своєю коханою. В нього невиліковна хвороба, але його кохана за сумісництвом є його лікуючою лікаркою, тож вона дбає про нього, аби подовжити його життя ліками й певним режимом.
2. Але протагоніст не хоче помирати переможеним. Він хоче довести перед смертю, що він досі є найкращим приватним детективом у своїй країні.
3. Отож, протагоніст береться за останню справу, не маючи при цьому сил, як це було коли він був здоровим, для розслідування. Його задача - знайти людину, що викрала сина дуже впливового бізнесмена, раніше, ніж це зробить його головний конкурент, якого також наймають для пошуків. З кожною новою відповіддю в розслідуванні він почувається все гірше, поки не потрапляє до лікарні в комі.
4. Але у своєму розслідуванні він зайшов настільки далеко, що до нього в лікарню прийшов помічник антагоніста і дав йому випити своєї крові. Так-так, і помічник, і антагоніст - вампіри. Протагоніст із кров'ю отримав додатковий час для завершення розслідування, адже кров вампіра тимчасово дає людині невеликі надприродні сили.
5. Протагоніст розгадує загадку, він знаходить вампірку, яка викрала сина впливового бізнесмена, він отримує всі відповіді раніше за свого одвічного конкурента, він переміг.
6. Але дія крові добігає кінця й він помирає. Проте викрадачка не дає йому померти, вона обертає його на вампіра та щезає.
7. Протагоніст довів, що він кращий і тепер він знову може займатися тим, що любить понад усе в житті: розгадувати загадки, розслідуючи злочини.
8. Але бути вампіром - це дотримуватися абсолютно інших правил гри, з якими йому тепер треба розібратися, адже він більше не є тим, ким був раніше.
Це перша частина книги. Потім є друга з невеликим колом історії викрадачки. А потім - третя, в якій коло історії вже стосується і протагоніста, і викрадачки одночасно. Що скажеш, Владе? Я правильно зрозумів суть кола?
Вау, дуже цікавий план!
Так, по колу все чітко по пунктах. Але є питання: чому саме раптом помічник протагоніста допоміг героєві? Напевно, ця причина є, просто тут не розкрита, але я би ретельно перевіряв мотивації персонажів. Бо в них часто бувають проблеми.
@@vladstoryteller, так-так, для цього є дуже конкретна мотивація. Протагоніст вийшов на слід Порушниці Традицій, тобто, вампірки, яка розкрила свою природу смертним. Ну це та сама викрадачка. І ніхто, крім протагоніста, до неї не зміг підібратися (на що є мотивація у викрадачки: щоби не втратити контроль над Звіром, їй треба після вбивств чинити добро, отож, вона врятувала протагоніста від смерті, давши йому становлення, він був у цьому плані ідеальним кандидатом, бо його не треба було шукати й зайвий раз наражати себе на ризик, він уже був поруч, сам її знайшов). Тому антагоніст просто вирішив скористуватися протагоністом для досягнення своєї цілі: пошуку Порушниці Традицій з подальшою її стратою (для цього, звичайно, є помічник антагоніста, який дав крові протагоністу).
Ооооооот. Якщо чесно, я стільки разів чув від (кіно)критиків наїзди на відсутність мотивації в персонажів, що я над мотивацією кожного з персонажів своєї історії запарився максимальним чином. Утім, я більше, ніж упевнений, що якщо я таки колись видам свою книгу і її (у вигаданому, паралельному Всесвіті, адже в нашому цей варіант абсолютно нереальний) хтось візьметься покритикувати, мене все одно рознесуть за відсутність мотивації в персонажів. Навіть у головних. Ахахахахахахах!
Цікавий сюжет. Бажаю вам знайти гарного видавця. А я буду вірити, що невдовзі ця книга побачить світ) бо заінтригували, хочеться прочитати)
@@SamBorhes дякую! Працюю 😉
@@SamBorhes, це ви Владові написали? Чи мені?..
Доброго Дня. А Ви не думали написати книгу подібної теорії? Можна з прикладами з фільмів, з книг, думаю буде цікаво. Бо я вже давненько шукаю подібну теорія, по фото знайшов, але по сторітелінгу - це проблематично.
Ні, я намагаюся написати свою художню нарешті, а то все оповідання, оповідання...
Думаю, можна з впевненістю сказати, що на автора справило значне враження відео про картоплю.
Шикарна передача!
Скоріше марсіанин...який його викрав 🌚
І деструктивні, і конструктивні поради знадобляться. Можете їх чергувати. Самі відео класні.
Дякую! Поки думаю: три деструктивних, а потім три конструктивних на схожі теми. Щоб не сильно багато між ними проходило часу.
Конструктивні та деконструктивні поради :)
@@rodich75 Learn and destroy!
@@vladstoryteller колись мені закортіло зрозуміти, як Гібсон пише короткі оповідання, і я сів і довго деконструював його "Готель Нова троянда")) Виокремлюючи структуру, як він мікшує минуле, сучасне, рефлексії і дуже минуле. Сподобалося - потім переніс цю модель на свій твір))
@@rodich75 круто! А цей аналіз не заважає вам отримувати насолоду від твору?
Серденько за наш альманах на поличці :)
Вчасно згадав! Шер у групі за промо? :))
@@vladstoryteller, ні, шер був непідкуплений)
Ви точно пишите і монтуєте сюжети на істv ))))
Ннііі
професіонал
как же жизненно про этот анализ... всегда кумарило! "что хотел сказать этой калиной автор". да ёёёёёёёёёёёёёё. никаких интересных разгонов по сюжету, никаких реально интересных обсуждений. только шаблонное "це журба/це любов/це cільский срач-драма"
Допоможіть: не дуже розумію. Як той самий перший акт, експозицію, героя в звичайному становищі поєднати з цікавим та динамічним початком. Ну або те або те, разом якось не виходить. Або експозиція на 10 сторінок, або такий раптовий початок дій, що навіть я забуваю де хто що і навіщо робить.
Еге ж, питання на мільйон доларів)
У всіх свої рецепти.
Оце у Влада бачила випуск якраз про початки історії, з нього сюди перейшла, щоб згадати про коло історій.
Так от, вам в будь-якому випадку доведеться робити компромісс - що показати в першу чергу та як. Чи персонажа, чи світ, чи двіжуху. При цьому зробити це цікаво, щоб зачепити читача.
В зоряних війнах 4 спочатку показують текст, як натяк на епічну історію, потім двіжуху - бійку на космічному кораблі, а вже потім переходять до персонажа, який знаходиться у своєму звичайному стані, і виводить його з цього стану знаходження роботів та їх ремонт.
Опис світу не обов'язково з перших рядків викладати, можна пізніше і шматочками, а на початку якусь цікаву деталь, яка вказує на його незвичність.
Дайте з перших рядків натяк, що це буде за книга, про що, романтика чи жах, фантастика чи фентезі, чи реалізм, чи...
Головне, щоб коротко, зрозуміло та яскраво.
"Чаклун у дорогій замшевій мантії похапцем вирвав з розслаблених пальців жертви блокнот та кинув у вогонь. Полум'я жадібно вчепилося у зім'яті папірці, мимоволі освітивши розгромлений кабінет алхіміка. Чоловік, гидливо притримуючи мантію, переступив калюжу крові та попрямував до виходу.
- Тепер ніхто не завадить мені... - прошепотів він, причиняючи двері.
За стінною панеллю маленький служка нарешті зміг видихнути."
без лічильника картоплі(
По чому в Ореста кіло картоплі?
10 гривень, налітай
Я знала, що рано чи пізно ви згадаєте Ріка і Морті
Вподобайка і комент і отримаєш контент, а щоб все не пропустити сміло тисни на підписку!
СЛАВА УКРАЇНІ!
Орест, наголос на О. Прям як моя вчителька з зарубіжної. гггг
Тю, та можна і так, і так))
в школі ніколи не будуть вчити писати, уроки літератури більше нагадують лекції з політики партії - розяснити учням що хотів сказати автор, незалежно від того що дійсно хотів сказати автор, а залежно від того який політичний курс країни
як все моє життя
Про що хоч історія?)
А чи можна побудувати книгу на основі того , якщо ідеї взято із мультфільму?
Звичайно, на ідеї авторське право не розповсюджується. А от на персонажів, конкретних сюжети...
@@vladstoryteller Після трьох крапок я вас не зрозумів.
@@vladstoryteller А можно поцікавитися. А на що розповсюджується авторське право. Я мушу це знати.
@@vladstoryteller Це називається фанфік. Чи взагалі вигідно писати такі книги?
Авторське право стосується готових творів. Фанфіки особисто я вважаю просто тренуванням
Хм а де було відео про коло розвитку персонажа: наївний, воїн, мудрець? Було ж відео про щось таке.
Мабуть, ви це маєте на увазі: th-cam.com/video/VuA04TVtSN8/w-d-xo.htmlsi=ceYZpXzYTSjIglNm
@@vladstoryteller Дякую за відповідь.
На жаль, це не зовсім те:
"Зелений рекрут" підходить під "Наївний" - уявлення персонажа про світ не переживають зустрічі з реальністю.
"Воїн" - активно працює над тим, щоб змінити світ відповідно до своїх ідеалів.
????? Мандрівник? Не пам'ятаю.
"Мудрець" - уникає власноручного втручання, роздає квести гобітам. "Командир-самодур" технічно підходить.
Певно це було на каналі іншого Влада Сторітеллера
@@andrewverbovy4615 ну ось такого я точно не робив)
конструктив вийшов крутий
Дякую! Наступний випуск теж буде конструктивним, не перемикайтеся!
Гм. Насправді я не вважаю, що школа ледь не з першого класу в обов'язковому порядку має навчати, як писати, бо насправді писати хочуть і будуть далеко не всі. Куди серйозніша драма з тим, що школа не вчить бути нормальним сучасним читачем :(
Вона тупо вчить, як прошелестіти хрестоматійну програму, зазубрити кілька сотень термінів і скласти іспит.
От принаймні годину на тиждень я б виділила на те, щоб розібрати зі школярами те, чому їм "не пішов" якийсь твір. Або навпаки, що дуже добре "пішло".
І на цьому етапі виявиться, що причини можуть бути дуже й дуже різними: несприймання досвіду, про який розповідають або який переживають герої; нерозуміння реалій історичної епохи; нерозуміння канонів побудови літературного твору в певну історичну епоху; несприйняття жанру/стилю; і, нарешті, фейл самого автора, який, звісно ж, не буває ідеальним, навіть коли йдеться про хрестоматійний зразок класики.
Ось тут і можна натякнути на труднощі процесу написання твору та взаємодії автора з гіпотетичним читачем.
А для науки творчості може чудово підійти літераторський гурток, група в тг/вайбері чи канал в ютубі :) і туди вчащатимуиь справді зацікавлені, що зекономить купу часу та зусиль.
...і так, зараз смішно з себе самої, що я наївно гадала, ніби на філологічному вчитимуть писати або принаймні якось заохочуватимуть літературну творчість. Насправді перші три з половиною роки ми готувалися до важкої долі сільських/міських вчительок, а потім з'явилися кілька цікавих курсів (методологія літературознавчих студій, наприклад), де вже хоча б на критика/есеїста навчали.
А оте копирсання в какавельках по-іншому називається "синдром пошуку глибинного сенсу";)
Ахахах...
А я ледве не поступила на літературну творчість в Острозьку академію. Потім тільки рада була що не втрапила, бо знайомі письменники що там вчились всяке розповідали. Основне - звідти виходять скоріше критики ніж письменники. 😏
Блін, я заплтуався. Хто головний герой на цьому ютуб-каналі? Орест чи Влад?
Є тільки один - Владорест! 😃
чому Сюзі не пройшла медогляд, невже Сюзі вагітна від Ореста ? 😂
Ну так жеж!))
Я навіть у своїй історії помітив ці кола...
Цікаве відео але мені не вистачило прикладів з якихось відомих фільмів типу Титанік чи Матриці. Щоб зробити окремий, жирний акцент що коло історії в її первозданному вигляді скоріше виняток чим правило адже частіше герой отримує те що хотів в кінці а не десь в середині твору. А може я знову щось не так зрозумів.
Ні, це не так) він може отримати те що хотів і в мідпойнті, але не те, що йому потрібно
@@vladstoryteller важко сперечатись з спеціалістами, але і власний досвід важко ігнорувати. З тих книг які я недавно прочитав це Кінга Аутсайдер і Інститут. Герої отримали те що хотіли в самому кінці. Така ж ситуація із аніме які перші прийшли в голову Наруто до прикладу весь серіал хотів стати старостою села і повернути свого друга але тільки під кінець у нього це вийшло. Да гг трилерів чи детективів також здебільшого отримує те що хотів в кінці.
Чула про це коло, але не знайшла достатньо інформації про нього українською чи хоча б російською :с
Може погано шукала просто 😅
О! Повірте, добре ви шукали. Бо навіть російською про нього лише декілька згадок.
Бо в наших країнах пишуть ТІЛЬКИ ГЕНІЇ і вони нікому не кажуть як!11
@@vladstoryteller цікаво, в цьому винна зла відьма, яка тисячу років тому зачаклувала письменників нікому нізащо не розповідати таємниці успіху чи звичайна неосвіченість?
В Википедии про это есть...
Дуже перепрошую, але ви виглядаєте як той чувак з офісу з яким починає зустрічатись головна героїня шоб потім кинути його заради якогось придурка на байку із складним характером 😂
[Звучить так собі, але головна думка тут це те, що ви маєте вигляд кіно актора]
Дякую, дуже корисні поради!
Я так і знала , постійно думала нащо так розтолковують по тупому....
Мені ще вчитися і вчитися, але, можливо, комусь зайдуть історії і на моєму каналі. Буду вдячна, якщо вказуватимете на помилки ❤
зависла на цьому каналі!
Я теж )
Вже пройшло багато часу...
Розвисли? : ))
Замислилася, що так написане Євангеліє, може, тому, воно сприймається людьми різних культур, незалежно від їх віри або освіти як історії.
Хіба?
Конструктивні
Цікаво!!
Совітьска література пропагувала що Митець!!!111 33 роки медитує на злиденнйи та відлюдкуватий. А поітм спускається з гори і несе Світло Думки! Ідееююю! Він відає ідею людям і як Прометей замотаний у рубіще повертається на свою гору медетувати. Здобувати нове знання.
Походу видавці сьогодні думають так само.
Щось ваша трактова погано збігається зі Шляхом Героя Кембела? Пункти тіж але ви додали свого змісту.
А як що до фрактального методу поубдови історії ? Він дуже популярний на заході у авторів. І як на мене дуже зручний
Бгг, точно, був і такий Митець.
По-перше, це не моя трактовка, а Гармона. По-друге, якщо що, не останній раз про сюжет говоримо ;)
@@vladstoryteller ааа то я не уважно слухав. Ну добре ще поговоримо.))))
хм .. залученість 1:6
Га? Ви про що?
@@vladstoryteller 10 тисяч переглядів : 1,7 тисяч вподобайок. зазвичай розбіжність значно більше
А, це) так, давно помітив
казкар нової доби???
Магічна цифра 888 підпісників :)))
Не встиг зловити))
@@vladstoryteller так, ця цифра дуже швидко збільшилась і це добро, скоро буде 1000, бажаю цю цифру таки спіймати :)
@@anastasha_6697 зможу постити фото та опитування, юху!
@@vladstoryteller це класні новини, але я впевнена, що це тільки початок! Хоча, з одного боку це класно і круто, тепер багато людей зможуть спробувати свої сили у ролі авторів і будуть знати з чого почати, а з другого боку - пройдуть ці часи коли Влад відповідав на кожний комент ( на це просто не буде часу). Від цього трошки сумно.... Однак покращень буде більше!!!!!
Конструктивні