Дякую! Я хотів саме донести до глядача ідею того, що слово може міняти свої значення протягом століть. Бо багато хто вважає, що мова (та її слова) ніяк і ніколи не міняються і є "викарбувані на камені"
@@Istoria-Movy : "Ще більше? :)" Більше і частіше! Бо, ми не користуємось нашими словами - не знаючи їх, а інколи, з-за того, що вважаємо де-які слова московитськими, а вони наші, але запозичені московитами. Дякую за ваші старання!
Я родом з Поділля (хмельницького) у нас в селі справді "потереблений" означає очищений. А "потеребити" значить "очистити". Непотріб, в тому числі означає щось забруднене, зіпсуте.
підтвердженням такого ланцюжка є теперішнє літературне слово "потрібний", який є необхідним для чогось. Як діалектизми є слова трібний / нетрібний у значенні здібний або такий що щось може, або відповідно - нездібний, ні до чого непридатний
@@Istoria-MovyПодивився у словнику старослов'янської мови Р. Цейтлін. Там наведено слово "трѣба" у двох значеннях: 1) жертва, жертвоприношение ("вьзискати и влачити крьстияны на трѣбы и на оскврьнениѥ" Супр 125, 13); 2) нужно, требуется ("о мьнѣ бо нѣсть трѣбѣ плакати сѧ"; "трьпѣнию бо имате трѣбѣ"; "трѣбѣ быти, имѣти"). Крім того, у словнику наведено такі слова як "трѣбованиѥ" - потребность, нужда, "трѣбовати" -нуждаться, испытывать потребность (до речі, обидва ці слова перейшли в російську і використовуються практично в тому самому значенні). У словнику Белея наведено аналогічні значення, але без прикладів із старослов'янських текстів. Тож, за даними словників, у старослов'янській "треба" також означало і потребу. Та яким би не було джерело, це не відміняє факту, що слово "треба" є запозиченим)
По-русинськы мож уповісти "трібный" авадь "не трібный" до чогось, мож даже у формі іменника. Наприклад "сись нетрібняк нич робити не хоче", авадь "там платя продавут такоє гет нетрібноє". Туй можеме собі пояснити, ож тото платя такоє недоброє, ож його никому не треба.
"Теребовля" походить від < теребъ «ділянка, очищена від лісу» або "тереба", "*теребъ" «жертва». Етимологічний словник топонімів України [2014], сторінка 468
Цікаво, як з'явилося чеське třeba у значенні "можливо, імовірно" (на противагу je třeba "потрібно, є необхідність"). Чи це калька з німецького soll, чи це щось давнє, що зникло в інших мовах.
Чи міг би Пан порадити літературу з вивченя тієї мови з того періода, про яку розповідаєте у відео? Було б цікаво знати, як відбувались різні лінгвістичні зміни та якіб джерела, літлписи там можно було почитати? Дякую
Пане Андрію! Я читав деякі статті у Вікіпедії і помітив зовсім нові речі для себе. В одній статті пишуть, що існує достатньо слів-запозичень української мови з готської. Або ж, що слова "бачити", "пан" та інші були взяті з персидської українською, польською і білоруською мовами. Чи є це вірним або брехливим? Чи існують в українській мові дійсно слова, походження яких пов'язане з проживанням на наших землях давніших племен та народів? Типу скіфів, сарматів, трипільців та інших. Велике дякую вам зв контент та щасти вам! Бережіть себе!
наскільки знаю, скіфо-сарматський пласт запозичень налічує кількасот слів, найвідоміше - хата (місцепоховання предків), на відміну від загальнослов'янського dom.
Браво, дуже подобається ваше дослідження! Маю таке питання- знаю що в старій, так би мовити, Європі, середньовіччя закінчується з відкриттям Америки. Чому в нас часто можна почути про XVI-XVII ст як про снредньовіччя? Коли воно закінчується для нас?
Я пошукав етимологію і не знайшов нічого про очищення. Можна джерело? Бо "теребити" навпаки схоже, наприклад, на "терти", і за чисто wiktionary вони і справді походять від одного ПІЄ-корня. "Треба" ж походить від ПІЄ-корня, що значить "задовольняти".
Мені не подобається етимологія цього слова, наведена у wiktionary. Я користувався Етимологічним словником української мови та міркуваннями, отриманими у дискусіях з колегами.
ого як цікаво. А скажіть, зустріла слово ТРИБ, це назва книжки Мирослава Дочинця. ще не вникнула що то за слово, але воно вельми схоже) Ви не поясните?
"Триб" це щось на кшталт "правило" або "правда". Доречі Андрій Ворон це напіввигаданий персонаж. Така людина існувала, але у віці близько 100 років він не помирав, а значно молодшим.
Зараз в усій Україні, без виключно, навіть за межами, використовується слово "теребити" - у сенсі : "теребити московитів до денаціфікації й демілітаризації".
неточність: ми "ять" не читали, як "є". Ми її читали як "ій" або "і" (бо є напис "в мори" , що могло читатися "в морі"). Тому скоріше було "трійбʼітʼі" чи "трійбити". Навіть на іконі Андрія Рублӫва написано "пріидѣте" (тобто "прійдіте"/"прійдітє").
Вимова ѣ не була постійно однаковою. До 13 ст. - як вузький /е/ або дифтонг /іе/, починаючи з 13 ст. - /і/. "приидѣте" - звичайне давньоруське закінчення наказового способу. До 13 ст. - /pr·ijьdėt·е/, після 13 ст. - /prıjd·ite/
@@Istoria-Movy , прямо аж "є" в "і" трасформувалося. Скоріше було "іє" чи "іе". Якби справді було так, то на стіні Софії був би напис "в море" чи "в моріе". Але там написано "в мори" ("в морі")
@@sharghorodethj Наприклад, у берестяних грамотах, знайдених на Львівщині, які датуються 13-м століттям, звук /ѣ/ у декількох випадках переданий літерою "єсть" (Є): мънє (замість мънѣ), не надобє (замість "не надобѣ"), приєдю (замість приѣдю) і багато інших джерел того часу.
Цікаво як сталося таке співпадіння, що українське слово "нехай" і російське "пусть" при додаванні префікса "за-" залишилися однаковими за значенням: "занехаяти" и "запустить". Наприклад англійське "Let" і "Neglected" мають різні корені.
Крім латинського запозичення " neglect", в англійській є успадкований від давньогерманської синонім "give up" одне зі значень якого "занеха(я)ти". І він має хоч "нещиро" але спорідненого щодо кореню, свого відповідника в німецькій мові ( aufgeben, хоч він більше відповідає подібному староанглійському, поетичному і з тим же значенням "upgive)". А також give up має повністю спорідненого відповідника в данській мові "give op", який навіть звучить однаково чи майже однаково Слово "занехати" має діалектний відповідник в білоруській мові, літературні споріднені відповідники в словацькій, польській і чеській. Ясно, що значення впливає на вибір якогось кореня для створення нового кореня ( тобто нового слова). Іноді значення має близьку природу за наявності різних коренів у різних мовах. Наприклад - "відповідальність" походить від слова "відповідь" і, хоч значенню "відповідальність" не є однакова з тим словом ("тобто :відповідь") повністю але у слов'янських і не слов'янських мовах є зв'язок цих двох слів по значенню через деякі подібні значення понять "відповідь" і "відповідальнсть. І корені в них теж однакові. Але між мовами корені для цих двох понять ("відповідь" і "відповідальність") різні хіба що відповідні українські і польські словахю мають однакові корені між собою. Отже: білоруська "адказ - адказнасць", російська - "ответ - ответственность", болгарська - "отговор - отговорность", - іспанська "response - responsabilidad" (в англійській теж подібне явище , якщо брати якийсь синонім чи слово близького значення до "відповідь" - "response". Данська - "swar - answar". У німецькій та ж ситуація ситуація - щоправда корінь там трохи інший (споріднений з англійським "word", а не з англійським "swear" як данське і звучить у німецькій як "Antwort" ) і має однокореневого відповідника для "відповідальність" (Verantwortung). Українське "занехаяти" (у деяких випадках його застосування спершу було "занехати" від впливу, до речі діалектного слова "нех" - скороченого відповідника слова "нехай") має спільний префікс і різний корінь з російським ( треба порівняти основне слово для пробачати в англійській і данській чи шведській - спільний префікс, різний корінь). Але воно на відміну від російського має "заперечну" форму. Тому що воно заперечує якесь одне або кілька з багатьох значень (таких, що не завжди співпадають у різних мовах) занальнослов'янського слова "хаяти" - "чистити", "чіпати", подекуди, "піклуватися", "лаяти" і т.д. Тобто, "НЕ хаяти". Отже з одного боку якась близькість значень слова "пустить" звідки й "пусть", пустити у вільний розвиток і українського "НЕ чіпати". А щодо українського, більш вживаного синоніму "занедбати" (теж заперечення) то вже прямого зв'язку значень з "нехай" і "пусть" не має.
@@Istoria-Movy Дякую за запитання Ні, тільки коментую. Хоча й зараз недостатньо контенту про порівняння лексикостатистичного , фонетикостатистичного й етимологічного складу мов трьох основних європейських мовних груп, але перспективи щодо можливості швидко урізноманітнювати контент поки що є для мене туманні. З політичних мотивів коментую.
@SergeTarkovski, цитую : "... Князю треба йти на Київ". Ця фраза побудована неправильно, ані за орфографією, ані за змістом! Правильно: "Князю треба йти на Москву!"
А чому ви ґвалт перекладаєте як насильство? Що, слово ґвалт уже не варто вживати, бо нема в московитській мові? Я розумію, що це германізм. Але ж нормальне таке частовживане слово.
![[МОВА ДАВНІХ ГРАМОТ] Галичина, 1140-і рр.](http://i.ytimg.com/vi/OLKhPtbXe5Q/mqdefault.jpg)
![[МОВА ДАВНІХ ГРАМОТ] Галичина, 1140-і рр.](/img/tr.png)
![[ІСТОРІЯ СЛОВА] Руський](http://i.ytimg.com/vi/NLitSpUqltA/mqdefault.jpg)
Це те чого бажала моя душа. Саме оце досить коротке відео занурює в глибину розуміння як і під якими впливами мінялась наша мова.
Дякую! Я хотів саме донести до глядача ідею того, що слово може міняти свої значення протягом століть. Бо багато хто вважає, що мова (та її слова) ніяк і ніколи не міняються і є "викарбувані на камені"
Теребовляни вивчили на пам'ять цей матеріал, дякуємо!
Хах молодці! :)
Треба більше такого контенту. Дякую!
Ще більше? :)
@@Istoria-Movy ну, вже як вийде у автора)
@@Istoria-Movy : "Ще більше? :)"
Більше і частіше! Бо, ми не користуємось нашими словами - не знаючи їх, а інколи, з-за того, що вважаємо де-які слова московитськими, а вони наші, але запозичені московитами. Дякую за ваші старання!
Я родом з Поділля (хмельницького) у нас в селі справді "потереблений" означає очищений. А "потеребити" значить "очистити". Непотріб, в тому числі означає щось забруднене, зіпсуте.
Дякую, що поділилися цією інформацією. Це корисно знати!!!
класно! дякую за добру справу!
Комент для підтримки каналу. Слухаю, надихаюсь, працюйте👍 І ще, дуже цікавить значення слова Пращури. Це змінене слово? Чому щури?
Однозначно, що походить не від "шури-мури"! Посміхайтесь - на вас дивиться все прогресивне людство!
Файно. Цікаво. Не зле 👍
Так, так - "... не зле тихе слово ...".
Уже є потреба переглядати ваші цікаві відео, бо хочеться знати більше!❤
Треба бо потреба!
Дякуючи ІСТОРІЇ КОЛЬОРІВ, я одразу знайшла аж три цікавих канали. Всі три вподобані, дзвіночки ВСІ
Дякую. Дуже цікаво послухати. Люблю ваш контент. Ви найцікавіший блогер про давньоруську та староукраїнську мову.
Дякую на добрім слові!
Етимологія слів дуже важлива і цікава 😊
Може етимологія?
Дякую за працю. Дуже цікаво 👍
У вас дуже цікавий контент
Дякую
підтвердженням такого ланцюжка є теперішнє літературне слово "потрібний", який є необхідним для чогось.
Як діалектизми є слова трібний / нетрібний у значенні здібний або такий що щось може, або відповідно - нездібний, ні до чого непридатний
Дякую. Це так само як кажуть "я не годен" = "я не можу".
@@Istoria-Movy до речі, годен і вся навкологодна тема - гарне слово для розбору на 2-3 ваших випуски
@@tokach Так, треба спобі занотувати.
Неймовірно цікаво! А я гадав, що "треба" -- це запозичення з церковнослов'янської, а виявляється, що з польської.
З польської, бо у церковнослов'янській не було саме цього значення.
@@Istoria-MovyПодивився у словнику старослов'янської мови Р. Цейтлін. Там наведено слово "трѣба" у двох значеннях:
1) жертва, жертвоприношение ("вьзискати и влачити крьстияны на трѣбы и на оскврьнениѥ" Супр 125, 13);
2) нужно, требуется ("о мьнѣ бо нѣсть трѣбѣ плакати сѧ"; "трьпѣнию бо имате трѣбѣ"; "трѣбѣ быти, имѣти").
Крім того, у словнику наведено такі слова як "трѣбованиѥ" - потребность, нужда, "трѣбовати" -нуждаться, испытывать потребность (до речі, обидва ці слова перейшли в російську і використовуються практично в тому самому значенні). У словнику Белея наведено аналогічні значення, але без прикладів із старослов'янських текстів. Тож, за даними словників, у старослов'янській "треба" також означало і потребу. Та яким би не було джерело, це не відміняє факту, що слово "треба" є запозиченим)
Дякую Вам за цікавий контент.
Дякую! Дуже чекала на ваші відео
Дякую! Дуже цікаво!
❤
🩸♥🔰♾💲‼🔞 Стікаючою кров'ю, з любов'ю до України (вічної) - економічно потужною, з необмеженим захопленням (не "по-дєтскі")!
Ну очень интересное слово. Вот в словаре церкославянского. Да я встречал .то слово. И от этого слово требище. Если можно обьясните еще про капище.
Дякую ❤ !!!
Треба... поставити лайк!
Дякую!
Дякую. Дуже цікаво.
є виведення праіндоєвропейського кореня чи якісь когнати?
З того, що я бачив, - неоднозначне і переконливе (як на мене).
По-русинськы мож уповісти "трібный" авадь "не трібный" до чогось, мож даже у формі іменника. Наприклад "сись нетрібняк нич робити не хоче", авадь "там платя продавут такоє гет нетрібноє". Туй можеме собі пояснити, ож тото платя такоє недоброє, ож його никому не треба.
А місто Теребовля? Місце дохристиянських пожертвувань?
"Теребовля" походить від < теребъ «ділянка, очищена від лісу» або "тереба", "*теребъ" «жертва».
Етимологічний словник топонімів України [2014], сторінка 468
Можна потім про історію слова «ще»? Чув десь, що у східних слов'ян було колись «ощє», але не знаю, чи то правда. Лише відаю про «пакы»
Так, було ощє
Зробіть, будь ласка, відео про слова хист, захист, хижак - це ж похідні слова?
А місто Теребовля - то до якої версії посил?
До другої
До Windows 10, жартую!
Цікаво, як з'явилося чеське třeba у значенні "можливо, імовірно" (на противагу je třeba "потрібно, є необхідність"). Чи це калька з німецького soll, чи це щось давнє, що зникло в інших мовах.
Ну чеська інновація, а не якась збережена архаїчна семантика
Можливо як переосмислення чогось на кшталт "треба розуміти, що..." = "імовірно, що..."
Чи міг би Пан порадити літературу з вивченя тієї мови з того періода, про яку розповідаєте у відео? Було б цікаво знати, як відбувались різні лінгвістичні зміни та якіб джерела, літлписи там можно було почитати? Дякую
Я дав невеличкий перелік літератури в описі під відео.
Пане Андрію! Я читав деякі статті у Вікіпедії і помітив зовсім нові речі для себе. В одній статті пишуть, що існує достатньо слів-запозичень української мови з готської. Або ж, що слова "бачити", "пан" та інші були взяті з персидської українською, польською і білоруською мовами. Чи є це вірним або брехливим? Чи існують в українській мові дійсно слова, походження яких пов'язане з проживанням на наших землях давніших племен та народів? Типу скіфів, сарматів, трипільців та інших. Велике дякую вам зв контент та щасти вам! Бережіть себе!
наскільки знаю, скіфо-сарматський пласт запозичень налічує кількасот слів, найвідоміше - хата (місцепоховання предків), на відміну від загальнослов'янського dom.
З іранських мов також запозичені слова: топор, собака, бог, мир, рай ще на етапі праслов'янської, наскільки я знаю.
А з готської запозичені слова: меч, шолом, хліб, князь, лікувати та інші.
Від трипільців в нашій мові нічого немає.
Від скіфів та сарматів - хата, Дніпро, (через поляків) пан, бачити.
Ця етимологія не є брехливою.
Дякую вам всім за пояснення! Чекаю ще пояснення від пана Андрія
ох, як вдало знайшлося "у вірі нікому не треба насильства чинити": це ж якраз про "не насильне" т.зв. "хрещення" Руси ВОГНЕМ І МЕЧЕМ)..
Та вони ж не вважали, що християнство було нав'язано насильницьким шляхом. Це цитата з листування про розборки православних з католиками.
@@Istoria-Movy так українські православні й нині не бачить, що пуйло робить з Україною те ж саме, що й тодішній "мирний" Володимир робив.
Юра, ви язичник?
@@Victoridingdongius тобто чи я не йудей, не належу до євреїв, до Ізраїля і чи не поклоняюсь їх богу Йегові? тоді я язичник.
@@Victoridingdongius Віктор, головне, що Юра не орк! А чи язичник, християнин, мусульманин, чи атеїст - неважливо!
Шо ти мене теребиш? - казала баба (вимагаєш). Тобто - вимога. Ось і все - теребити- вимагати.
Це воно і є. В якому регіоні?
Теребовля - мабуть від цього походить.
То ж так.
Браво, дуже подобається ваше дослідження!
Маю таке питання- знаю що в старій, так би мовити, Європі, середньовіччя закінчується з відкриттям Америки. Чому в нас часто можна почути про XVI-XVII ст як про снредньовіччя? Коли воно закінчується для нас?
Є раннє середньовіччя і пізнє середньовіччя. А є Новий час. Треба питати в істориків.
Я пошукав етимологію і не знайшов нічого про очищення. Можна джерело? Бо "теребити" навпаки схоже, наприклад, на "терти", і за чисто wiktionary вони і справді походять від одного ПІЄ-корня. "Треба" ж походить від ПІЄ-корня, що значить "задовольняти".
Мені не подобається етимологія цього слова, наведена у wiktionary. Я користувався Етимологічним словником української мови та міркуваннями, отриманими у дискусіях з колегами.
теребити = теребонькати
Ну таке
ого як цікаво. А скажіть, зустріла слово ТРИБ, це назва книжки Мирослава Дочинця. ще не вникнула що то за слово, але воно вельми схоже) Ви не поясните?
А це про що?
"Триб" це щось на кшталт "правило" або "правда". Доречі Андрій Ворон це напіввигаданий персонаж. Така людина існувала, але у віці близько 100 років він не помирав, а значно молодшим.
Я думав, що слово "теребити" це діалектизм і окрім нашого регіону так ніде не говорять: "теребити біб" і так далі
Зараз в усій Україні, без виключно, навіть за межами, використовується слово "теребити" - у сенсі : "теребити московитів до денаціфікації й демілітаризації".
А потім можна можна?
Не можна можна
Слово "можна" запозичене від поляків
З "можна" і без того все зрозуміло, хіба ні?
@@Istoria-Movy мовознавцю, можливо й зрозуміло. Мені - ні
А потім "можна", і не один раз, як ви самі правильно підмітили!
Так дивно: мали своє слово, забули і запозичили знову ще й двічі
Так... Наприклад було більш питоме "поропор", а замінили його запозиченням з староцерковнослов'янської "прапор"
@@ashfoxua А ще ми мали слово "поромінь", яке заступило польське "промінь".
неточність: ми "ять" не читали, як "є". Ми її читали як "ій" або "і" (бо є напис "в мори" , що могло читатися "в морі"). Тому скоріше було "трійбʼітʼі" чи "трійбити". Навіть на іконі Андрія Рублӫва написано "пріидѣте" (тобто "прійдіте"/"прійдітє").
Вимова ѣ не була постійно однаковою. До 13 ст. - як вузький /е/ або дифтонг /іе/, починаючи з 13 ст. - /і/. "приидѣте" - звичайне давньоруське закінчення наказового способу. До 13 ст. - /pr·ijьdėt·е/, після 13 ст. - /prıjd·ite/
@@Istoria-Movy , прямо аж "є" в "і" трасформувалося. Скоріше було "іє" чи "іе".
Якби справді було так, то на стіні Софії був би напис "в море" чи "в моріе". Але там написано "в мори" ("в морі")
@@sharghorodethj ви, звісно, можете собі мати свою думку, але є наукові факти.
@@Istoria-Movy , і з яких джерел ви дізналися , що до 13-го століття "ѣ" на наших землях читався, як "є"? Бо я таких джерел знайти не можу.
@@sharghorodethj Наприклад, у берестяних грамотах, знайдених на Львівщині, які датуються 13-м століттям, звук /ѣ/ у декількох випадках переданий літерою "єсть" (Є): мънє (замість мънѣ), не надобє (замість "не надобѣ"), приєдю (замість приѣдю) і багато інших джерел того часу.
у румунській мові це слово наявне, може не конче його cлід пов'язувати лише із польською мовою?
Румунське "treabă" запозичене зі староцерковнослов'янського "трѣба "
Румуни запозичили болгарське тряб(в)а.
А як же потрібно?
Потрібно - це вже похідне від "потреба", а потреба - похідне від "треба". Тому його немає сенсу розглядати, як третій рівень походження.
@@Istoria-Movy Дякую. Ще дуже хотілось би почути про походження слова ХАТА. Воно є у польській Chata і англійській Hut
@vlad.danko_2402 Далеко не все, що схоже звучить, має спільне коріння. Трава зелена і крокодил теж зелений, але вони ніяк між собою не споріднені.
@@Istoria-Movy крокодил зелений для маскування під зелень 😁
Ще слово теребити використовують коли пальцями щось перебирають
Було б класно якби вийшло відео на тему як правильно читати тексти типу Беринди
Та вони ж читаються майже як сучасна мова
0:17 ні не знала. Тільки чула слово, але не знала значення
ну от воно як буває :)
А як би в руській передали таке речення :" мені не треба"?
не надобѣ ми // мънѣ не надобѣ
Цікаво як сталося таке співпадіння, що українське слово "нехай" і російське "пусть" при додаванні префікса "за-" залишилися однаковими за значенням: "занехаяти" и "запустить".
Наприклад англійське "Let" і "Neglected" мають різні корені.
Так, цікаве спостереження! Дякую
Крім латинського запозичення " neglect", в англійській є успадкований від давньогерманської синонім "give up" одне зі значень якого "занеха(я)ти". І він має хоч "нещиро" але спорідненого щодо кореню, свого відповідника в німецькій мові ( aufgeben, хоч він більше відповідає подібному староанглійському, поетичному і з тим же значенням "upgive)". А також give up має повністю спорідненого відповідника в данській мові "give op", який навіть звучить однаково чи майже однаково
Слово "занехати" має діалектний відповідник в білоруській мові, літературні споріднені відповідники в словацькій, польській і чеській.
Ясно, що значення впливає на вибір якогось кореня для створення нового кореня ( тобто нового слова).
Іноді значення має близьку природу за наявності різних коренів у різних мовах. Наприклад - "відповідальність" походить від слова "відповідь" і, хоч значенню "відповідальність" не є однакова з тим словом ("тобто :відповідь") повністю але у слов'янських і не слов'янських мовах є зв'язок цих двох слів по значенню через деякі подібні значення понять "відповідь" і "відповідальнсть. І корені в них теж однакові. Але між мовами корені для цих двох понять ("відповідь" і "відповідальність") різні хіба що відповідні українські і польські словахю мають однакові корені між собою. Отже: білоруська "адказ - адказнасць", російська - "ответ - ответственность", болгарська - "отговор - отговорность", - іспанська "response - responsabilidad" (в англійській теж подібне явище , якщо брати якийсь синонім чи слово близького значення до "відповідь" - "response".
Данська - "swar - answar". У німецькій та ж ситуація ситуація - щоправда корінь там трохи інший (споріднений з англійським "word", а не з англійським "swear" як данське і звучить у німецькій як "Antwort" ) і має однокореневого відповідника для "відповідальність" (Verantwortung).
Українське "занехаяти" (у деяких випадках його застосування спершу було "занехати" від впливу, до речі діалектного слова "нех" - скороченого відповідника слова "нехай") має спільний префікс і різний корінь з російським ( треба порівняти основне слово для пробачати в англійській і данській чи шведській - спільний префікс, різний корінь).
Але воно на відміну від російського має "заперечну" форму. Тому що воно заперечує якесь одне або кілька з багатьох значень (таких, що не завжди співпадають у різних мовах) занальнослов'янського слова "хаяти" - "чистити", "чіпати", подекуди, "піклуватися", "лаяти" і т.д. Тобто, "НЕ хаяти".
Отже з одного боку якась близькість значень слова "пустить" звідки й "пусть", пустити у вільний розвиток і українського "НЕ чіпати".
А щодо українського, більш вживаного синоніму "занедбати" (теж заперечення) то вже прямого зв'язку значень з "нехай" і "пусть" не має.
@@kezgoblair !!! Ви вже робите свій Ютуб про це?
@@Istoria-Movy Дякую за запитання Ні, тільки коментую. Хоча й зараз недостатньо контенту про порівняння лексикостатистичного , фонетикостатистичного й етимологічного складу мов трьох основних європейських мовних груп, але перспективи щодо можливості швидко урізноманітнювати контент поки що є для мене туманні. З політичних мотивів коментую.
Цікаво, чому у московитів є тільки "требовать"? Чи наші українськи предки вживали форми "нужно"?
Вживали "надобѣ", тобто "на добі"
а ще є річка Теребля
А є ще слово мусиш 😁
Тобто просто викидаєш слово "треба" з фрази і отримуєш її давньоруський варіант. "Князю треба йти на Київ" -> "Князю йти на Київ"
Так
@SergeTarkovski, цитую : "... Князю треба йти на Київ". Ця фраза побудована неправильно, ані за орфографією, ані за змістом! Правильно: "Князю треба йти на Москву!"
"Князю, ..."
@@ВасильПетроненко залежить від князя
@@Istoria-Movy Треба обирати правильних "князів".
ого,стільки коментів і лише я один лайк поставив? люди - у вас совість є?)))))))))
Дякую за лойк
Це щось з Ютюбом! бо при перегляді у мене теж "0" лайків, а передивилося вже практично тисяча!
Тому, не винить людей!
@@laravoronenko1111 ви підняли мою віру в людство))))
@@Okshurdna Треба, треба піднімати ... , також - і віру у впевненість!
А чому ви ґвалт перекладаєте як насильство? Що, слово ґвалт уже не варто вживати, бо нема в московитській мові? Я розумію, що це германізм. Але ж нормальне таке частовживане слово.
Бо тоді воно мало трохи інше значення, яке не завжди збігається з сучасним
В російській мові є слово "гвалт"...
@@Istoria-Movy можливо, хоча тут наче усе збігається (принаймні так як "перекладено")
@@mykolaserdiukov3158 не знав
Навіть сталий вираз наберу "Что за шум и гвалт". Властиво для москвинів це якраз якийся шум і крик
Mi potrebbe ( італ. мова ) = Мені потрібно
Народна етимологія у всій своїй красі. Potrebbe це форма дієслова potere, яке походить із латини і нічого спільного з потребою не має
Якщо людині так легше опановувати італійську мову, perchè no? :)
Я знаю що можна теребити фасолю
Тобто вибивати з неї зернята?
@@Istoria-Movy так, ну в смислі чистити, лущити.
Po polsku trzeba brzmi jako тшеба.
Wiem, ale w średniowiecznej polszczyznie brzmiało jak "trżeba".