Мої перші книжки також були казки. Але потім трапився Всеволод Нестайко) І це була моя любов. "Лісова школа" та інші твори. А далі був Гаррі Поттер. І зараз мені 16 років, а я досі з теплотою згадую Нестайка)
Ну як не залишити ще один коментар після Ваших прощальних слів????? "Більше жартуйте про Славіка" - саме те, що потрібно, щоб підняти мені настрій))))))))
наскільки я пам'ятаю, Гудвін - це персонаж "Чарівник Смарагдового Міста" Александра Волкова, який буквально списав все у Баума (що загалом типово для популярної російської дитячої літератури того періоду)
Думаю першою книгою якою я захопилася в дитинстві були Теодори з Васюківки. Настільки вона мене вразила, що я людина, яка ненавиділа читати ковтнула її за кілька днів. Дякую за відео♡
Мене Ніна оминула, а от «Ірка Хортиця - надніпрянська відьма" - ні... у мене було 7 книг, і я теж асоціювала себе з нею, шукала на сраці хвоста😄 І так - було б цікаво подивитися відео про "Сутінки". Це була перша книга, коли я спочатку прочитала її, а потім побачила екранізацію на Новому каналі. І тоді, в 16 чи 17 років, це було щось для мене. Просто анріал.
Я закінчила буквар російською в 5 років, хоча мене намагалися навчити читати в 3 роки, бо я обожнювала абетку. А потім почала читати усе, що можна. Пізнайко в класі, книги з бібліотеки, Гаррі Поттер знайомої, Ніна, Король Артур. А через якийсь час відкрила для себе книги Росмен в серії Терра Інкогніто і все, я притащила їх школу і понеслася. Ми обмінювалися книгами, читали їх онлайн, обговорювали. А там багато авторів, тому десь книги дві-три нові ми читали. Я навіть в сьомому класі почала читати Гру престолів, бо я не могла для себе щось знайти. Підручники з літератури прочитувала в перші тижні. Мені зараз трошки жалко себе малу за оту кількість булщіту, котру я прочитала
Серія книг з якої почалось мою любов до читання, це Лола. А прям кохання, це були Часодії. От їх я могла читати цілий день і відірвати не відірвеш. Не могла читати щось інше, тільки їх))
Я читав Лола та аварійний вхід, брав цю книжку в шкільній бібліотеці, але вже не пам'ятаю сюжет, але пам'ятаю, що вона не могла там подружитися зі своїм котом
"Русалонька із 7- В" це моя улюблена історія із сучасної шкільної літератури! Досі пам'ятаю, як зраділа коли знайшла перші дві частини в сільській бібліотеці . Пам'ятаю сюжет досить добре, хоча читала ну дуже давно, але після вашого відео, де вона згадалася хочу перечитати. Я настільки захопилася цією книгою в свій час, що мені навіть снився сон , як я залазила у шафу, говорила ІЛАРОК та переносилася у часі, що на фото у моїх руках. Наступні частини через деякий період я змогла скачати на телефон та прочитати. Чекаю, коли моя сестра піде у 7 клас, щоб підсадити її на цю прекрасну книгу
Не мала ні Гаррі Поттера ні Ніни, ви шо, магія то гріх) Але Хроніки Нарнії - це чомусь було дозволено, і вони теж круті) До речі, одна з крутих читацьких речей з дитинства - коли мама читала нам вголос різні книги. Повторю зі своїми дітьми)
Баум - як раз той самий письменник, хто повністю придумав і написав серію книжок про країну Оз. Просто у вас, шановна авторко відео, були друга і третя книги. А саме у першій йшлося про те, як Дороті вперше потрапила у країну Оз. Там як раз і той чарівник був. Тільки Гудвіном його звали лише у російському плагіаті/перекладі Волкова. В оригіналі його звали Оскар Зороастер Фадріг Ісаак Норман Генкель Еммануель Амброз Діггз (ну того його, зрозуміло, справжнім ім'ям ніхто не називав😆). А всього книг у цій серії 14. Ну, романів принаймні. Там ще збірки оповідань були.
Було круто послухати про книжний початок, аж навіть трохи заздрю людям, які насолоджуються читання аж настільки, що батьки ховали книги, бо вона знов закрилась у ванні і читає. Я з тих хто змушувала себе прочитати задане по шкільній програмі, не кажучи вже про почитати для себе. Зараз я більше куди читаю фанатські твори по різним фандомам, англійською (кажу собі, що я так вдосконалюю свою англійську, а не просто люблю фанфікі по 6 Воронів Лі Бардуго, брехати собі теж треба вміти).
ААААААА, боже, Ніна ❤️ Настільки ж сильно мені подобалися книжки цієї серії! Чудова література, (я читала в дитинстві, не помічала російських елементів, окрім як факту, що дідусь Ніни - росіянин. Просто сподіваюсь, що там не буде дрочки на росню, я хотіла перечитати, не хочу собі розбити серце) дуже цікаві книжки, дуже нетипові та чесні з дитиною, насправді. Діти там використовують справжні емоції, навіть якщо ці емоції глибоко негативні, а те що з ними траплялось, і як авторка не жаліла геройок/героїв лише через те, що вони діти - то взагалі бімба. Книга настільки мені сподобалась, що я вирішила, що якщо в мене будуть діти і буде саме дочка, то я назву її Ніною (досі Ніна - моє улюблене ім'я), тому що мені хотілось і досі хочеться, щоб вона була саме такою, як головна героїня цієї історії) Дякую за вашу роботу, відео прекрасне і ви також ❤️ P.S. дуже хочеться огляд на Сутінки!
У мене була купа книг про грецьку міфологію) а ще була слов'янська, східна, кримська ну і інша) здається, період казок в моєму житті був дуже коротким. Крім міфології були найрізноманітніші енциклопедії і різні твори Всеволода Нестайка. Був в моєму житті і Гаррі Поттер (половину позичила по однокласниках, а ще кілька книг - в бібліотеці), і Сутінки. Ще була серія якихось невеличких рожевих книг, серед них були і російською, і українською. Зараз тільки пам'ятаю "Костя+Ніка" і "Княжна Ніна", але їх було значно більше. Ну і дуже багато фанфіків) скільки себе пам'ятаю, постійно була з книгою в руках (потім з телефоном і електронною книгою). Мені завжди купували всі книги, які я хотіла, хоч і батьки тоді не були багатими.
Моя любов до читання почалася з книги "Хроніки Нарнії. Лев, чаклунка, та стара шафа." Тоді ще до фільму далеко було, а книга вже була. Жаль, що Свічадо видало тільки 4 книги з серії. А "сутінки" брала в коліжанки, їй тато на роботі роздруковував на листочках А4 😅
А я в дитинстві надзвичайно любила Хроніки Нарнії)) і коли перечитала в дорослому віці, рада, що чари не розвіялись, хоча й знайшла там капець скільки релігійних мотивів...((
Книги дитинства номер 1: Чароділ. Усе. В дитинстві не любила читати, тому що тоді шкільна бібліотека не могла запропонувати щось, що б могло мені сподобатися, а купувати, як ви і сказали, було дорого.
Моєю улюбленою книгою від 3 по 9 клас була «Пеппі...». Якщо переглянути формуляри мої у бібліотеці, то кожного року 5-6 разів я брала цю книгу. «Вінні Пух», правда по-москальськи, тоді багато літератури було доступно лише цим язиком. «Чарівник країни Оз», казки. Журнал «Малятко» - це неймовірне диво, що був у час радянського союзу і знищення всього українського - мені пощастило родитися у Львові!!!
Дуже заздрю вашій дитячій бібліотеці. Мене "годували" Бєляніним, казками Пушкіна (це ж святе) і, прости господи, Донцовою. Але є й плюс - тепер у мене відраза до рос.літератури х))
В моєму дитинстві крім казок були ще міфи Греції та Єгипту. Потім десь більш в підлітковому то Шерлок Холмс, Буба, 39 ключів, Кокотюха , "Дракула" Брем Стокер(не знаю як я до цього прийшла) й може ще щось. Ну ще все, що пропонували уроки зарубіжної літератури. Я читала багато, але мало запам'ятовувала. До речі про Бубу. Мені 20 й знайшла ту Бубу яку читала підлітком. Ще з тією обкладинкою (яку більше не друкують). Я щаслива
Теж в дитинстві читала «Ніну») Перші чотири мені дуже сподобались, тому в підлітковому віці купувала і наступні три. З них мені «зайшла» лише п’ята частина. Чи то я вже виросла з такого жанру (мені було років 17 на момент читання), чи то справді вже не варто було продовжувати цю серію книг 🤷♀️ Щодо Френка Баума - він і був першим автором серії книг про країну Оз. У нас просто популярнішим був «Чарівник смарагдового міста» Олександра Волкова, що вийшов значно пізніше. «Чарівника» Волкова ще називають авторизованим перекладом першої книжки оригінального циклу. Моїм же улюбленим письменником був ( і мабуть ним і залишиться) Всеволод Нестайко. У мене є всі його книжки, видані у серії «Найкращі твори Всеволода Нестайка», а також книжка «Неймовріні пригоди Колька Колючки та Косі Вуханя». Саме завдяки цим книжкам у мене з’явилась любов до читання 🥰 Звісно, є і «Тореадори з Васюківки», але вони були трохи пізніше. І «Хроніки Нарнії» - теж любов на все життя)
Яка тема!!!! Дуже багато читала в дитинстві (зараз, на жаль, вільного часу бракує, тому читаю набагато менше). Була купа книг з казками, всі 6 частин "Чарівника Смарагдового міста", книги Всеволода Нестайко і т. д. . Однією з улюблених книг була " Тім Таллер або проданий сміх".
Я почала читати, коли в 9 років майже місяць лежала у лікарні, зайнятися було нічим, і батьки купили мені 6 перших (фізично - 3, просто спарені) книжок серії "Ірка Хортиця". То була і залишається любов. Зараз я розумію, наскільки цінною і актуальною вона була б сьогодні, із цим світом української міфології. Потім читала інші серії: "Сестри Грімм" Майкла Баклі, "Мефодій Буслаєв" Ємця (прости Господи Боже), "Земномор'я" Урсули Ле Гуін. Власне, тому не читала "Гаррі Поттера", бо було багато чого іншого цікавого.
Моїми улюбленими пародіями на Гаррі Поттера були серії книжок "Таня Гроттер" і "Мефодій Буслаєв". Вони досить непогані, хоча гумор там дивний. Також подобалася серія "Страшилки" Роберта Стайна, особливо там, де треба було самостійно обирати сюжет. І книги з соціальним підтекстом про неблагонадійні сім'ї від Жаклін Вілсон
Це напевне кожна дівчинка, яка народилась в 2000-03 роках, пережила ці етапи читання. Все, що ти розказувала збігається з моїм шляхом читання. Особливо ностальгічно слухати за міську бібліотеку. А за "Ніну" то взагалі класно, що в тебе є всі частини, бо я ще коли її читала дуже багато років тому не змогла знайти 2-гу частину і дотепер не можу знайти її
Також читала Ніну. Пізніше придбала собі 5 частину, максимально в ній розчарувалась. Що видання надрукувало з орфографічними помилками, що сюжет якийсь жахливий. Тому на наступні частини навіть не дивилась. А взагалі читати почала з Матільди Роальда Дала. Теж хотіла перечитати всю бібліотеку і мати здатність до телекінезу. Ще був Ходячий Замок Хоула Діани Уінн Джонс. Прочитала до того як дізналась про екранізацію від Міядзакі. Дуже раджу, дуже сподобалась, на той час навіть більше ніж аніме.
Боже, Ніна то любов до сих пір, в мене 6 книжок є, а Русалоньку із 7В я теж усю з бібліотеки прочитала і була така типу "воу, у школі щось круте на літературі читаємо, нічосі", хоча це дивне відчуття, обговорювати у школі щось, що дійсно сподобалось... А так я нажаль виросла на книжках видавництва росмен типу зерцалія, пардус, живі і т.д. і звісно часодії та лунастри просто любов для мене були. У більш ранньому віці читала Нестайка "Дивовижні пригоди у лісовій школі" з цього почалась моя любов до читання) Тореадори з Васюківки то є база, ґрунт, фундамент, ну і в 9 років я прочитала ВСЬОГО Гаррі Поттера і від сьомої книжки мені снились жахіття, тому я її жодного разу не перечитувала. З 9 років. Так. Оце моя дитяча травма. Ще обожнюю Персі Джексона, вперше у 12 рочків прочитала серію, але зараз перечитую в оригіналі і розумію що взагалі не гірше читається ніж у ранньому підлітковому віці, усім рекомендую)) а відео як завжди класне, авторці респект!
Трохи заздрю вам, бо в моїй бібліотеці україномовні книги з'явились лишень в 10 класі. Тож, моя бібліотека і любов до читання зростала на російському або російськомовному спочатку Таня Гроттер, потім серія книг про сестер відьом, Метро 2033.
Дякую за чудове відео! Приємно було зануритись у таку атмосферу ностальгії) У мене любов до читання почалась з серії книжок Артур і Мініпути. Мені на день народження подарували подарункове видання з усіма частинами, змусити себе почати читати я змогла лише через пів року і з тих пір читаю кожен день. А Сумерки мене взагалі стороною оминули. Бо фільми показували пізно, а книги мене не цікавили, так я к ми з друзями читали якісь дивні кгиги-фанфіки по Сталкеру.
Моя улюблена серія книг була Лола авторки Ізабель Абеді з Німеччини. Мало хто про неї знав у моєму колі. А щодо Сутінок то я б дуже хотіла побачити огляд на них! Дякую💙💛
Серце защемило коли побачила Ніну, дуже любила ці книги і асоціювала себе все дитинство з цим персонажем. Я любила Артура і мініпутів, там наче 5 частин було, але мій абсолютний фаворит це була трилогія Ерагон. Boy oh boy, як я любила цю історію! Дякую за відео!
Чекаю ваш огляд на "Сутінки" Сама десь умудрилася відкопати перші три частини серії, а от з 4 проблеми - ніде немає! Може це якесь прокляття, зібрати усі книги,крім однієї. А взагалі цікава історія з тією серією. Я нею зацікавилася, коли анонсувався вихід "Сонця опівночі", а мене на такі речі дуже легко купити, коли історія буде переповідатиметься від лиця іншого персонажа)) Тим більше мені інколи прямо потрібні легенькі підліткові книги з зрозумілим сюжетом, щоб розслабитися, тому і від серії я багато не очікувала. Я примудрилася зібрати 3 книги і уже більше року шукаю 4. І що саме цікаве за весь цей час я так і не побачила, щоб якесь українське видавництво взялося за переклад "Сонця опівночі"😕 Подивилася ваш огляд на дитячі книги і так, я відношуся до тих самих людей, що почали читати після "Гаррі Поттера"))
Бляха, любов мого дитинства, це була серія книг О. Волкова у новому виданні. Шикарна серія для дітей, яскраві ілюстрації, чудовий переклад, дуже цікавий сюжет :)
крутий огляд, дуже цікавий і легенький, Ви молодець! моя любов до читання почалась з серії тамари крюкової про гордівницю, але читала я її аби як, почала з останньої книги в серії, а закінчила другою з п’яти 🫠. а ще я взагалі багато її книг читала, майже всі дитячі були її та всеволода нестайко. потім в 6 класі відкрила для себе «часодіі» і моє життя вже не було таким, як раніше. я почала обожнювати наталію щербу і любила її творчість до цього року, бо вона москвофілка і я сильно розчарована 🥲 а ще помню в дитинстві я дуже хотіла серію книг «школа добра і зла» але тоді вже я була такою москвофілкою і жадала тільки російського, тому зараз, 9 років потому, я нарешті купила ці книги українською і можу спокійно здійснити дитячу мрію 🤭
Дуже дякую за відео) мала схожу історію з гелігійною літературою… блін так харить, що в дитинстві мені старались нав‘язати релігійні погляди, лякаючи пеклом… було б зашибісь дати ознайомитись з всією цією кашою релігій самостійно… а потім благополучно стати атеїстом
В дитинстві знаковими книжками для мене були - віднесені вітром, мені її на ніч читали, але мені було цікаво що трапиться і я її читала і сама наперед, те ж саме з володарем кільця. Не знаю яким чином ці зовсім не дитячі книги я читала у років 7 і ще багато разів перечитувала. А любита я детективи дитячі, позичала їх у сусідів, енід блайтон, ще була серія хічкока, і серія про чорне кошеня, всі вони про групу дітей яка щось розслідувала, я їх просто обожнювала. А ще любила гортати біблейські легенди з ілюстраціями, вона була важка і ілюстрації великі і деталізовані, дуже подобалося. Були ще різні казки, але їх я не дуже любила. Читала все що попадеться, але зараз окрім оцих названих і не згадаю що ще було. У п'ятому класі влітку прочитала Зачаровану десну і вона мене вразила, дуже сподобалося. Після неї у старших класах Кайдашева сім'я видавалась страшенно депресивною і жахливою, не розумію навіщо це вивчати у школі та ще і як приклад гумору, коли там травма на травмі.
В дитинстві я не дуже багато читала. В більшості через брак коштів на книги та відсутності в шкільній бібліотеці цікавих для мене історій. В домашніх бібліотеці є 4 книжки, які читала: "Веселі пригоди Мицика й Кицика", "Пригоди журавлика", "Дивовижні пригоди в Лісовій школі" та "Матильда". Причому, саме з "Матильди" почалась моя любов до читання. Що правда, коли прочитала цю книгу, то моя мама на наступний день купила "Маленькі жінки". Для 12-річної дитини це, звісно ж, була доволі нудна, тому я не прочитала навіть половину. Після цього перестала читати книги Але через 1,5-2 роки вже спокійно перечитала "Маленькі жінки" і вернулась любов до читання. Прочитала ще декілька книг і навіть своїх подруг затягнула в це (ненадовго правда, але байдуже). Зараз, на жаль, не читаю книг, так як у батьків нема достатньо коштів на них (а вони то зараз капець, які дорогі)
Але зараз існує інтернет. І у ньому можна знайти масу книг -- українською, російською, англійською, якою завгодно. І абсолютно безкоштовно! Так що, було б бажання )
@@Пчілка-ф4ч Довгий час я скачувала книги з інтернету. Але більше так не роблю по деяким причинам, а саме: 1. Мені не зручно так читати; 2. Вже конкретно набридли електронні книги (вже в печінці сидять); 3. Все-таки це піратство і це не дуже круто. Хіба що до уваги можна не брати книги зі шкільної програми, бо в підручниках іноді навіть нема переказів. Нормальним це може бути, коли хочеш глянути, чи цікава історія і дійсно варто купляти книгу, чи краще не потрібно. Мені набагато більше подобаються паперові книги, інформацію краще сприймаю й легше позначати щось в них (різні цитати підкреслювати або коротко занотовувати дещо на полях)
@@thevaliaboiko от за це я дуже ціную електронку). У мене вдома досить велика бібліотека, понад три тисячі томів. І немало з них читані тільки раз. Тобто це книги, що не сподобались, читати їх ніхто вже не буде, вони засмічують бібліотеку, і не уявляю, як їх здихатись. Я ціную можливість читати різні детективчики і фентезі в електронці, не витрачаючись на них, а купую тільки те, чого в інтернеті не знайдеш, і що повинно бути під рукою)
Не дивно. Брати Грімм - записи народних казок. Усі ці "жорстокі" подробиці гріммівських казок цілком лягають у дитячу концепцію справедливості: "зло покаране, добро перемогло". Тож відрубані пальці в сестер Попелюшки або розпечені залізні черевики, в які взули злу мачуху Білосніжки, - з дитячої точки зору цілком заслужена кара за зло. Розуміння гуманізму приходить трохи пізніше. І ті ж таки Попелющині сестри (що знущаються з героїні) для дитини мало чим відрізняються від нашого ж таки українського Змія, якому Котигорошко, що визволяє викрадену сестричку Оленку, без жодних вагань відтинає голови.
@@ВолодимирПанченко-г1ю Мені навпаки в дитинстві багато які покарання в народних казках здавалися несправедливими, бо зазвичай там бісячий принцип "ГГ завжди праві".
Теж в дитинстві любила казки. В другому класі подарували ,, казки народів Африки,,. Все геть відрізнялось від читаного досі. Вражена була, що в павука може бути ім'я.)) Пам'ятаю його досі- Анансе.))
Відразу почала думати про те, що я читала в дитинстві. Спочатку теж були різні казки, пізніше на день народження дарували енциклопеції(ота велика рожева енциклопедія леді теж була). Але ніяких серій книг не читала. Бо у батьків не вистачало грошей на щось базове, уже не говорячи про купівлю книжок. Та і якогось "культу" книжок не було в дитинстві. Лише слухала від мами, що вона в мої роки читала багато, а я взагалі книжки в руки не беру. В бабусі була велика власна біблотека, але в ній було багато літератури москальською(якою мені було важко читати) або про те, який совок був прекрасним і який хороший дєдушка Лєнін - та це читати мені не хотілося. В шкільні роки почала ходити в дитячу бібліотеку, але одного разу мене звинуватили в тому, що я не повернула книгу(хоча це була не правда), і бажання туди йти зникло назавжди. Потім була хвора на голову вчителька літератури, з якою бажання читати вмирало на кожному уроці. І лише в 9 класі я дізналася про трилогію Голодних ігор, які прочитала за тиждень, в електронному форматі. І зараз маю велику кількість книжок, які купувала і купую сама, хоча і не багато часу на читання.
оооой, я читала дуже багато і майже все було взяте мною у шкільній бібліотеці. доречі, своє серйозне знайомство з книгами я почала з серії книг про Гаррі Поттера і відтоді закохалася у книги
В дитинстві читала, як навіжена, все, що потрапляло до рук, щоправда, не могла читати російською ( а у бібліотеці, як не дивно, якраз російськомовних книжок було найбільше). З найцікавішого: «Бабусин дідусь», Всеволод Нестайко - прям спонсор щасливого дитинства, а ще був «Митькозавр з Юрківки», «Бухтик з тихого затону», «Гості на мітлі», «Мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми», «Чарівник країни ОЗ» і його клон «Смарагдове місто» з купою продовжень, «Земля світлячків» Близнеця, була чудово ілюстрована, Савур-могила з її легендами і переказами, Жуль Верн, Джек Лондон і «Гаррі Поттер», куди без нього) А потім в бібліотеку завезли нові книги, які можна було брати по 50коп. на тиждень і 10коп. за кожен наступний день. Між смаколиком і книгою вибір був очевидний 😊 от тільки прикро було, якщо ковтаєш книжку за 2-3 дні, а решту все одно не повертають 😢. От тоді я читала «Артеміса Фаула» (тоді було всього три книги, здається), «Ераґона» (теж тільки 3 книги було, я досі не знаю, чим все закінчилося), «Артура і мініпутів», «Голову професора Доуеля (там була збірка з трьох книг) і з цієї ж серії «Пурпурові вітрила» в знову Джека Лондона😊 А от хто додав у дитячий відділ «Тринадцяту легенду» я досі не розумію. 😮Воно цікаво було, але дитячу невинну психіку ламало безжально.
Побачила Ніну і така ностальгія. В мене було тільки перші дві (коли ми прийшли купувати третю її вже не було тому в мене є "Володар драконів" Корнелії Функе). Також памятаю дитячу районну бібліотеку в якої я брала дитячі детективи "Чёрный котёнок". І була також книга в дизайні як "Легенди та оповідання" але там були вірші, колядки та інше.
Цікаво було порівняти які дитячі книги були модні у вашому і моємі дитинстві. Ваше явно було різноманітніше, вибір книжок явно більший, ніж у 1980-х рр. ))) До речі, моя улюблена книга з картинками була - 10 томів дитячої енциклопедії ( спадок з маминого дитинства), без картинок - Міфи Давньої Греції. Опришків і Довбуша я би почитала, но їх в СРСР не видавали 🤷А от перша книга, яку я прочитала сама, без обговорення з батьками, без їх відома, і зрозуміла - це моя книга!!!! - це Річард Адамса "Небезпечні мандри"
Одна з перших книг, які я запам'ятала і яку таскала усюди - Савур Могила😅хто пам'ятає: там багато про демонів, чортів, відьом. У нас вона ще й була облита якимось напоєм, через що я думала вона зачарована😅А потім всі дивувалися, чому я не можу спати без світла і у підлітковову віці бігала по кладовищам) А взагалі у дитячій бібліотеці я читала "Анжеліку і король", бо вибір був м'яко кажучи не дуже. Тому доводилося читати таке...
У мене теж все почалося з Ніни і умовно "закінчилося" сутінками в 6-тому класі х) я ще свого часу читала Тореадорів з Васюківки, а також дві милі історії "Ксаня на підмостках театру" і "Сезон дощів", а взагалі, моєю величезною любов'ю була історія про Ірку Хортицю, написана чомусь російською😅
З нетерпінням чекала на ваше нове відео💜💜💜Воно таке чудове✨✨✨Багато чого мені знайомо з вашої історії: випрошування книг чи подаровані томи з різних серій в неправильній послідовності. Якщо говорити про фентезі, то моєю книгою дитинства теж не був Гаррі Поттер, натомість це був Ерагон. А із спільного- Русалонька із 7-В.
З раннього шкільного дитинства - блискучі повісті наших казкарів, що друкувались у "Барвінку". "Незвичайні пригоди в лісовій школі" Нестайка, "Хочу літати" Костецького, "Вікентій Прерозумний" Ярослава Стельмаха... але найбільшим "хітом" стала "Земля світлячків" Близнеця. Це справді було ЩОСЬ.
У дитинстві дуже обожнювала "Енн із Зелених Дахів". Мені її подарувала хрещена на день народження. Потім попросила батьків купити ще кілька книг із цього циклу, але вони перегнули палицю і купили всі книги включно із "Енн з Інглсайду". Решту вже купували через Інтернет. Зараз перечитую деякі епізоди з "Рілли з Інглсайду", бо нинішня атмосфера подій цьому неабияк посприяла. До речі, сюжет як ніколи актуальний, і є навіть кілька паралелей із теперішніми подіями, особливо в тому епізоді, де персонажі переконували себе, що війна закінчиться через декілька місяців, а все було ще гірше. А з "Русалонькою із 7-Б..." було кілька життєвих казусів, причому дуже веселих (Палпатін сказав би: "Іронічно") ))). Ще в дитинстві читала "Дракулу" Брема Стокера, причому я навмисно читала її перед сном, щоб були кошмари, але нічого такого не сталось (ось хто справді був дивною дитиною 😅). Але вампірська тематика зацікавила мене через мангу та аніме, а от "Сутінки" пройшли трохи повз мене. Ще була "Кораліна". Сподобався і мультик, і книга, хоча сюжети там трохи відрізнялись.
Ніну побачила колись у супермаркеті (в підлітковому віці) і мені так сподобалась обкладинка, що я купила. Але, оскільки то була не перша частина (а я на момент покупки не знала, що це цілий цикл, бо в магазині інших книг серії не було) - мені толком нічого не було зрозуміло і я не дочитала. А от серія книг, з яких почалась моя любов до читання - дитячі детективи "5 юных сыщиков и верный пес". Після того я ще багато дитячих детективів читала, різних авторів)
Я фанат Гаррі Поттера. Десь у 8 років мені подарували першу частину (від видааництва росмєн, а купували то в АТБ, пхпхпх), згодом дізнався, що є інші частини і прочитав в електроній версій. Побачив в бібліотеці про Гаррі і знов почав читати 🤣 Ну а так, читав так нормально. І казки, і енциклопедії, і оповідання. У бабусі щось було в бібліотечки(був навіть Франко, на що я був дуже здивованим).
Для мене книгою яка допомогла полюбити читання стала серія "Часодії". Вже після неї я почала регулярно ганяти в бібліотеки, діставати маму, щоб мені щось купили і позичати книжки у друзів))
я росла в не надто читаючій родині, але з класичною совковою домашньою бібліотекою, тому моїми дитячими авторами були рускіє класікі - Булгаков, Лєрмонтов і Толстой🥲 файненьких ілюстрованих козочок ніхто особливо мені не купував, але хтось подарував неймовірно старезну збірку східноєвропейських казок, яка включала в себе багато смертей та різноманітних каліцтв. прочитання гри престолів в доволі юному віці, після такого бекґранду, певно не було надто дивною подією... з нормальних дитячих книг мала серію про Персі Джексона Ріка Ріордана, але зараз бажання перечитувати його немає ( Гаррі Поттера я прочитала та подивилася вперше аж у 9 класі, після того як вчителька англійської задала написати есе по цьому шедевру літератури, справедливо вважаючи що всі мої однолітки з ним знайомі, за що я їй безмежно вдячна♥️ приблизно тоді ж я відкрила для себе неймовірну Бардуго Лі на просторах піратських руснявих сайтів з калічними перекладами☠️, а згодом, саме її книги стали моїми першими прочитаними англійською мовою найдивнішим з моїх дитячих книг, певно, була відсутність будь-яких енциклопедій для дівчаток, хоча точно пам'ятаю як дуже сильно кортіло мати оту дівчинку на всі 100% в рожевій обкладинці (певно доля і небажання батьків купувати книги врятувало мене від цього шедевру) загалом, читати обожнювала і обожнюю зараз, навіть спромоглася змусити маму прочитати кілька сучасних фентезі, які їй сподобалися 😍
У мене була "Міла Рудик" - книга про відьму типу Гаррі Поттера, але від кримської авторки. А ще книги з ВСЛ з серії Обережно дівчатка - Моя сестра Каті, Невгамовна Кейті і тд. А років в 10 читала Дарію Донцову🤣
О боже, я думала я одна така Юля, від якої мама ховала книжки 😂 від мене їх ховали в швейній машині, яка замикалась на ключ. Але я знала, де ключ і брала книги звідти. А потім повертала книжки назад до приходу мами з роботи, щоб їм не знайшли нову схованку 😅
Мені дуже шкода, що мої дитячі книжки десь ділися з дому і тому не можу згадати, що саме там було. Хоча точно можу пригадати казки Братів Грім, Вінні Пуха, Хроніки Нарнії, дуже багато енциклопедій (дякувати богові не тільки дівчачих, а й на різні інші теми) і, нажаль, вдома було багатсько Донцової, яку я почала читати після Шерлока
Я почала любити читати саме після Ніни😅. А потім Ірка Хортиця (в ній теж в кінці кожної книги є додаткові матеріали: закляття, бестіарій, словник тощо), Персі Джексон і Міла Рудік (прикольна пародія Гаррі Поттера).Але Ніна назавжди в моєму серці❤️
Саме згадувала, що ж я читала в дитинстві і пам'ятаю як обожнювала читати серію "Русалонька з...") Ще перечитала всі можливі детективи та серію "Енн з ..." і досі хочу купити книгу "Клас пані Чайки"
я в дитинстві не читала( почала читати лише у 6 класі, коли прочитала чарлі і шоколадна фабрика з маленьким принцом, ну а затягнули мене в читання «часодії» досі дуже люблю цю серію і кожен рік перечитую(((
Мої перші книжки які я добре памятаю це були книги на російській мові😅 А так в мене було багато казок які перейшли мені від інших братів і сестер) І першу товстелена книжка казка на українській мові яка мені сподобалась це та яку я читала брату) Мої також були подарували Гаррі Потера але я його так і не прочила навіть зараз
В мене теж була Ніна, тицьнула на відео, бо була в шоці, що в когось вона теж була. Я читала Тореодорів з Васюківки теж прекрасна книга для дітей.
Також читала Ніну, а Тореадори - то безумовно топ для дітей.
Я точно так само почала дивитися відео, бо подумала, що Ніну ніхто не читав крім мене 😂
І в мене так само була Ніна, не думала, що хтось ще її читав
Нестайко це прекрасно в мене є його книжка і це прекрасно
@@НадіяГеник-е9к Нестайко один з найкращих авторів для дітей, дарую його книги усім племінникам
Мої перші книжки також були казки. Але потім трапився Всеволод Нестайко) І це була моя любов. "Лісова школа" та інші твори. А далі був Гаррі Поттер. І зараз мені 16 років, а я досі з теплотою згадую Нестайка)
"Дивовижні пригоди у лісовій школі" - це краще, що траплялося зі мною!
Я не згадувала про неї років 20, без перебільшення! Дякую, що нагадали!
@@irysyaphoto так!!! Я теж!!! Маю десь 4-5 книг, Всеволод геніальний письменник, так тепло згадувати пригоди в лісовій школі.. ех)
@@irysyaphoto спогади про твори Нестайка по справжньому дуже затишні❤️
Ну як не залишити ще один коментар після Ваших прощальних слів?????
"Більше жартуйте про Славіка" - саме те, що потрібно, щоб підняти мені настрій))))))))
Хочу огляд на Сутінки!!
наскільки я пам'ятаю, Гудвін - це персонаж "Чарівник Смарагдового Міста" Александра Волкова, який буквально списав все у Баума (що загалом типово для популярної російської дитячої літератури того періоду)
Думаю першою книгою якою я захопилася в дитинстві були Теодори з Васюківки. Настільки вона мене вразила, що я людина, яка ненавиділа читати ковтнула її за кілька днів. Дякую за відео♡
Мене Ніна оминула, а от «Ірка Хортиця - надніпрянська відьма" - ні... у мене було 7 книг, і я теж асоціювала себе з нею, шукала на сраці хвоста😄
І так - було б цікаво подивитися відео про "Сутінки". Це була перша книга, коли я спочатку прочитала її, а потім побачила екранізацію на Новому каналі. І тоді, в 16 чи 17 років, це було щось для мене. Просто анріал.
Здається, я читала якусь одну з серії, бо взяла в бібліотеці
Хортиці 7 книг? Я читала тільки три. Постійно перечитувала коли хворіла, допомагали мені виздоровіти))
О так! Обожнювала Хортицю. В мене були 3 книги українською, а далі траплялися тільки роснявою і ми з батками не хотіли їх вже купувати(
Я закінчила буквар російською в 5 років, хоча мене намагалися навчити читати в 3 роки, бо я обожнювала абетку. А потім почала читати усе, що можна. Пізнайко в класі, книги з бібліотеки, Гаррі Поттер знайомої, Ніна, Король Артур.
А через якийсь час відкрила для себе книги Росмен в серії Терра Інкогніто і все, я притащила їх школу і понеслася. Ми обмінювалися книгами, читали їх онлайн, обговорювали. А там багато авторів, тому десь книги дві-три нові ми читали. Я навіть в сьомому класі почала читати Гру престолів, бо я не могла для себе щось знайти. Підручники з літератури прочитувала в перші тижні. Мені зараз трошки жалко себе малу за оту кількість булщіту, котру я прочитала
Серія книг з якої почалось мою любов до читання, це Лола. А прям кохання, це були Часодії. От їх я могла читати цілий день і відірвати не відірвеш. Не могла читати щось інше, тільки їх))
Я читав Лола та аварійний вхід, брав цю книжку в шкільній бібліотеці, але вже не пам'ятаю сюжет, але пам'ятаю, що вона не могла там подружитися зі своїм котом
точно так само!) «Часодії» й досі моя любов
Лола? Хтось її знає???
Мене чомусь завжди крінжувало з цієї серії, вона настільки... стереотипна і слащава, що вже у 8 років мене починало рвати😐
@@musiyenko-dz2dt у всіх різні смаки, це нормально)) мені вся серія дуже зайшла в такому віці
@@musiyenko-dz2dt +
Всеволод Нестайко, Джеральд Даррел, Євген Дудар топ з того, що я читала у шкільні роки. Завдячую їм своїм почуттям гумору.
"Русалонька із 7- В" це моя улюблена історія із сучасної шкільної літератури! Досі пам'ятаю, як зраділа коли знайшла перші дві частини в сільській бібліотеці . Пам'ятаю сюжет досить добре, хоча читала ну дуже давно, але після вашого відео, де вона згадалася хочу перечитати. Я настільки захопилася цією книгою в свій час, що мені навіть снився сон , як я залазила у шафу, говорила ІЛАРОК та переносилася у часі, що на фото у моїх руках. Наступні частини через деякий період я змогла скачати на телефон та прочитати. Чекаю, коли моя сестра піде у 7 клас, щоб підсадити її на цю прекрасну книгу
Не мала ні Гаррі Поттера ні Ніни, ви шо, магія то гріх) Але Хроніки Нарнії - це чомусь було дозволено, і вони теж круті)
До речі, одна з крутих читацьких речей з дитинства - коли мама читала нам вголос різні книги. Повторю зі своїми дітьми)
Побачила Ніну й тицнула на відос зі швидкістю світу 😂🙏
Баум - як раз той самий письменник, хто повністю придумав і написав серію книжок про країну Оз. Просто у вас, шановна авторко відео, були друга і третя книги. А саме у першій йшлося про те, як Дороті вперше потрапила у країну Оз. Там як раз і той чарівник був. Тільки Гудвіном його звали лише у російському плагіаті/перекладі Волкова. В оригіналі його звали Оскар Зороастер Фадріг Ісаак Норман Генкель Еммануель Амброз Діггз (ну того його, зрозуміло, справжнім ім'ям ніхто не називав😆). А всього книг у цій серії 14. Ну, романів принаймні. Там ще збірки оповідань були.
Було круто послухати про книжний початок, аж навіть трохи заздрю людям, які насолоджуються читання аж настільки, що батьки ховали книги, бо вона знов закрилась у ванні і читає. Я з тих хто змушувала себе прочитати задане по шкільній програмі, не кажучи вже про почитати для себе. Зараз я більше куди читаю фанатські твори по різним фандомам, англійською (кажу собі, що я так вдосконалюю свою англійську, а не просто люблю фанфікі по 6 Воронів Лі Бардуго, брехати собі теж треба вміти).
ААААААА, боже, Ніна ❤️
Настільки ж сильно мені подобалися книжки цієї серії! Чудова література, (я читала в дитинстві, не помічала російських елементів, окрім як факту, що дідусь Ніни - росіянин. Просто сподіваюсь, що там не буде дрочки на росню, я хотіла перечитати, не хочу собі розбити серце) дуже цікаві книжки, дуже нетипові та чесні з дитиною, насправді. Діти там використовують справжні емоції, навіть якщо ці емоції глибоко негативні, а те що з ними траплялось, і як авторка не жаліла геройок/героїв лише через те, що вони діти - то взагалі бімба. Книга настільки мені сподобалась, що я вирішила, що якщо в мене будуть діти і буде саме дочка, то я назву її Ніною (досі Ніна - моє улюблене ім'я), тому що мені хотілось і досі хочеться, щоб вона була саме такою, як головна героїня цієї історії)
Дякую за вашу роботу, відео прекрасне і ви також ❤️
P.S. дуже хочеться огляд на Сутінки!
Ніна то є кохання усього мого дитинства, була дуже рада знову почути про ці книжки
У мене була купа книг про грецьку міфологію) а ще була слов'янська, східна, кримська ну і інша) здається, період казок в моєму житті був дуже коротким. Крім міфології були найрізноманітніші енциклопедії і різні твори Всеволода Нестайка. Був в моєму житті і Гаррі Поттер (половину позичила по однокласниках, а ще кілька книг - в бібліотеці), і Сутінки. Ще була серія якихось невеличких рожевих книг, серед них були і російською, і українською. Зараз тільки пам'ятаю "Костя+Ніка" і "Княжна Ніна", але їх було значно більше. Ну і дуже багато фанфіків) скільки себе пам'ятаю, постійно була з книгою в руках (потім з телефоном і електронною книгою). Мені завжди купували всі книги, які я хотіла, хоч і батьки тоді не були багатими.
Княжна Ніна це часом не про Джаваху?😍
Який чудовий огляд, так приємно і легко було дивитись 🥰
І чекаємо на огляд Сутінок!
чекаю огляд на сутінки хіхі
Моя любов до читання почалася з книги "Хроніки Нарнії. Лев, чаклунка, та стара шафа." Тоді ще до фільму далеко було, а книга вже була. Жаль, що Свічадо видало тільки 4 книги з серії.
А "сутінки" брала в коліжанки, їй тато на роботі роздруковував на листочках А4 😅
Оо ніна, я через цю книгу пішла в хім-біо клас бо хотіла вивчати хімію поглибленно
А я в дитинстві надзвичайно любила Хроніки Нарнії)) і коли перечитала в дорослому віці, рада, що чари не розвіялись, хоча й знайшла там капець скільки релігійних мотивів...((
Я досі в шоці, що Аслан - то буквально Ісус 😂
А в мене, нажаль, розвіялись(( В дитинстві читала кілька разів. А своїй дитині не змогла дочитати до кінця, нудно було(
Книги дитинства номер 1: Чароділ.
Усе.
В дитинстві не любила читати, тому що тоді шкільна бібліотека не могла запропонувати щось, що б могло мені сподобатися, а купувати, як ви і сказали, було дорого.
Моєю улюбленою книгою від 3 по 9 клас була «Пеппі...». Якщо переглянути формуляри мої у бібліотеці, то кожного року 5-6 разів я брала цю книгу. «Вінні Пух», правда по-москальськи, тоді багато літератури було доступно лише цим язиком. «Чарівник країни Оз», казки. Журнал «Малятко» - це неймовірне диво, що був у час радянського союзу і знищення всього українського - мені пощастило родитися у Львові!!!
Дуже заздрю вашій дитячій бібліотеці. Мене "годували" Бєляніним, казками Пушкіна (це ж святе) і, прости господи, Донцовою. Але є й плюс - тепер у мене відраза до рос.літератури х))
В моєму дитинстві крім казок були ще міфи Греції та Єгипту. Потім десь більш в підлітковому то Шерлок Холмс, Буба, 39 ключів, Кокотюха , "Дракула" Брем Стокер(не знаю як я до цього прийшла) й може ще щось. Ну ще все, що пропонували уроки зарубіжної літератури. Я читала багато, але мало запам'ятовувала. До речі про Бубу. Мені 20 й знайшла ту Бубу яку читала підлітком. Ще з тією обкладинкою (яку більше не друкують). Я щаслива
Теж в дитинстві читала «Ніну») Перші чотири мені дуже сподобались, тому в підлітковому віці купувала і наступні три. З них мені «зайшла» лише п’ята частина. Чи то я вже виросла з такого жанру (мені було років 17 на момент читання), чи то справді вже не варто було продовжувати цю серію книг 🤷♀️
Щодо Френка Баума - він і був першим автором серії книг про країну Оз. У нас просто популярнішим був «Чарівник смарагдового міста» Олександра Волкова, що вийшов значно пізніше. «Чарівника» Волкова ще називають авторизованим перекладом першої книжки оригінального циклу.
Моїм же улюбленим письменником був ( і мабуть ним і залишиться) Всеволод Нестайко. У мене є всі його книжки, видані у серії «Найкращі твори Всеволода Нестайка», а також книжка «Неймовріні пригоди Колька Колючки та Косі Вуханя». Саме завдяки цим книжкам у мене з’явилась любов до читання 🥰 Звісно, є і «Тореадори з Васюківки», але вони були трохи пізніше.
І «Хроніки Нарнії» - теж любов на все життя)
Тепер хочу перечитати усі частини Ніни 🥲🥲🥲 Улюблена книга дитинства - Країна сонячних зайчиків Всеволода Нестайко💫
Яка тема!!!!
Дуже багато читала в дитинстві (зараз, на жаль, вільного часу бракує, тому читаю набагато менше). Була купа книг з казками, всі 6 частин "Чарівника Смарагдового міста", книги Всеволода Нестайко і т. д. . Однією з улюблених книг була " Тім Таллер або проданий сміх".
Крюс - визначний талант. До "Тіма Талера" додам ще перекладену українською мовою казкову дилогію: 'Мій прадідусь і я" і "Мій прадідусь, герої і я" :)
Я почала читати, коли в 9 років майже місяць лежала у лікарні, зайнятися було нічим, і батьки купили мені 6 перших (фізично - 3, просто спарені) книжок серії "Ірка Хортиця". То була і залишається любов. Зараз я розумію, наскільки цінною і актуальною вона була б сьогодні, із цим світом української міфології.
Потім читала інші серії: "Сестри Грімм" Майкла Баклі, "Мефодій Буслаєв" Ємця (прости Господи Боже), "Земномор'я" Урсули Ле Гуін. Власне, тому не читала "Гаррі Поттера", бо було багато чого іншого цікавого.
Моїми улюбленими пародіями на Гаррі Поттера були серії книжок "Таня Гроттер" і "Мефодій Буслаєв". Вони досить непогані, хоча гумор там дивний. Також подобалася серія "Страшилки" Роберта Стайна, особливо там, де треба було самостійно обирати сюжет. І книги з соціальним підтекстом про неблагонадійні сім'ї від Жаклін Вілсон
В сенсі самостійно обирати сюжет?😳
@@bertdasha1242 там по закінченню епізоду були розгалуження сюжету, які вели на різні сторінки. Тому можна було самостійно обирати 😅
Радий розвитку українського ютубу. Дякую за працю
Це напевне кожна дівчинка, яка народилась в 2000-03 роках, пережила ці етапи читання. Все, що ти розказувала збігається з моїм шляхом читання. Особливо ностальгічно слухати за міську бібліотеку. А за "Ніну" то взагалі класно, що в тебе є всі частини, бо я ще коли її читала дуже багато років тому не змогла знайти 2-гу частину і дотепер не можу знайти її
Також читала Ніну. Пізніше придбала собі 5 частину, максимально в ній розчарувалась. Що видання надрукувало з орфографічними помилками, що сюжет якийсь жахливий. Тому на наступні частини навіть не дивилась. А взагалі читати почала з Матільди Роальда Дала. Теж хотіла перечитати всю бібліотеку і мати здатність до телекінезу. Ще був Ходячий Замок Хоула Діани Уінн Джонс. Прочитала до того як дізналась про екранізацію від Міядзакі. Дуже раджу, дуже сподобалась, на той час навіть більше ніж аніме.
Наскільки я розумію, то Махаон надрукував лише перші чотири частини, а решту - якесь інше видавництво 🤔
@@prolit_ Ні, таки махаон, пошукала в інтернетах, це вони.
Дякую ! Слава Україні ! Героям Слава ! 💙💛🌼
Дуже цікаве відео. Дякую вам за контент. Ви чарівна ❤️ будь ласка зробіть огляд на Сутінки🙏🏻
Боже, Ніна то любов до сих пір, в мене 6 книжок є, а Русалоньку із 7В я теж усю з бібліотеки прочитала і була така типу "воу, у школі щось круте на літературі читаємо, нічосі", хоча це дивне відчуття, обговорювати у школі щось, що дійсно сподобалось...
А так я нажаль виросла на книжках видавництва росмен типу зерцалія, пардус, живі і т.д. і звісно часодії та лунастри просто любов для мене були. У більш ранньому віці читала Нестайка "Дивовижні пригоди у лісовій школі" з цього почалась моя любов до читання) Тореадори з Васюківки то є база, ґрунт, фундамент, ну і в 9 років я прочитала ВСЬОГО Гаррі Поттера і від сьомої книжки мені снились жахіття, тому я її жодного разу не перечитувала. З 9 років. Так. Оце моя дитяча травма. Ще обожнюю Персі Джексона, вперше у 12 рочків прочитала серію, але зараз перечитую в оригіналі і розумію що взагалі не гірше читається ніж у ранньому підлітковому віці, усім рекомендую)) а відео як завжди класне, авторці респект!
Трохи заздрю вам, бо в моїй бібліотеці україномовні книги з'явились лишень в 10 класі. Тож, моя бібліотека і любов до читання зростала на російському або російськомовному спочатку Таня Гроттер, потім серія книг про сестер відьом, Метро 2033.
Дякую за чудове відео! Приємно було зануритись у таку атмосферу ностальгії)
У мене любов до читання почалась з серії книжок Артур і Мініпути. Мені на день народження подарували подарункове видання з усіма частинами, змусити себе почати читати я змогла лише через пів року і з тих пір читаю кожен день.
А Сумерки мене взагалі стороною оминули. Бо фільми показували пізно, а книги мене не цікавили, так я к ми з друзями читали якісь дивні кгиги-фанфіки по Сталкеру.
Моя улюблена серія книг була Лола авторки Ізабель Абеді з Німеччини. Мало хто про неї знав у моєму колі.
А щодо Сутінок то я б дуже хотіла побачити огляд на них! Дякую💙💛
Серце защемило коли побачила Ніну, дуже любила ці книги і асоціювала себе все дитинство з цим персонажем.
Я любила Артура і мініпутів, там наче 5 частин було, але мій абсолютний фаворит це була трилогія Ерагон.
Boy oh boy, як я любила цю історію!
Дякую за відео!
Чекаю ваш огляд на "Сутінки" Сама десь умудрилася відкопати перші три частини серії, а от з 4 проблеми - ніде немає! Може це якесь прокляття, зібрати усі книги,крім однієї. А взагалі цікава історія з тією серією. Я нею зацікавилася, коли анонсувався вихід "Сонця опівночі", а мене на такі речі дуже легко купити, коли історія буде переповідатиметься від лиця іншого персонажа)) Тим більше мені інколи прямо потрібні легенькі підліткові книги з зрозумілим сюжетом, щоб розслабитися, тому і від серії я багато не очікувала.
Я примудрилася зібрати 3 книги і уже більше року шукаю 4. І що саме цікаве за весь цей час я так і не побачила, щоб якесь українське видавництво взялося за переклад "Сонця опівночі"😕
Подивилася ваш огляд на дитячі книги і так, я відношуся до тих самих людей, що почали читати після "Гаррі Поттера"))
Бляха, любов мого дитинства, це була серія книг О. Волкова у новому виданні. Шикарна серія для дітей, яскраві ілюстрації, чудовий переклад, дуже цікавий сюжет :)
крутий огляд, дуже цікавий і легенький, Ви молодець! моя любов до читання почалась з серії тамари крюкової про гордівницю, але читала я її аби як, почала з останньої книги в серії, а закінчила другою з п’яти 🫠. а ще я взагалі багато її книг читала, майже всі дитячі були її та всеволода нестайко. потім в 6 класі відкрила для себе «часодіі» і моє життя вже не було таким, як раніше. я почала обожнювати наталію щербу і любила її творчість до цього року, бо вона москвофілка і я сильно розчарована 🥲
а ще помню в дитинстві я дуже хотіла серію книг «школа добра і зла» але тоді вже я була такою москвофілкою і жадала тільки російського, тому зараз, 9 років потому, я нарешті купила ці книги українською і можу спокійно здійснити дитячу мрію 🤭
Русалонька з 7-В стала однією з тих книг, через які я почала читати і полюбила фентезі😍 то був мій «Гаррі Поттер»😅
Дуже дякую за відео) мала схожу історію з гелігійною літературою… блін так харить, що в дитинстві мені старались нав‘язати релігійні погляди, лякаючи пеклом… було б зашибісь дати ознайомитись з всією цією кашою релігій самостійно… а потім благополучно стати атеїстом
В дитинстві знаковими книжками для мене були - віднесені вітром, мені її на ніч читали, але мені було цікаво що трапиться і я її читала і сама наперед, те ж саме з володарем кільця. Не знаю яким чином ці зовсім не дитячі книги я читала у років 7 і ще багато разів перечитувала. А любита я детективи дитячі, позичала їх у сусідів, енід блайтон, ще була серія хічкока, і серія про чорне кошеня, всі вони про групу дітей яка щось розслідувала, я їх просто обожнювала. А ще любила гортати біблейські легенди з ілюстраціями, вона була важка і ілюстрації великі і деталізовані, дуже подобалося. Були ще різні казки, але їх я не дуже любила. Читала все що попадеться, але зараз окрім оцих названих і не згадаю що ще було. У п'ятому класі влітку прочитала Зачаровану десну і вона мене вразила, дуже сподобалося. Після неї у старших класах Кайдашева сім'я видавалась страшенно депресивною і жахливою, не розумію навіщо це вивчати у школі та ще і як приклад гумору, коли там травма на травмі.
В дитинстві я не дуже багато читала. В більшості через брак коштів на книги та відсутності в шкільній бібліотеці цікавих для мене історій.
В домашніх бібліотеці є 4 книжки, які читала: "Веселі пригоди Мицика й Кицика", "Пригоди журавлика", "Дивовижні пригоди в Лісовій школі" та "Матильда". Причому, саме з "Матильди" почалась моя любов до читання. Що правда, коли прочитала цю книгу, то моя мама на наступний день купила "Маленькі жінки". Для 12-річної дитини це, звісно ж, була доволі нудна, тому я не прочитала навіть половину. Після цього перестала читати книги
Але через 1,5-2 роки вже спокійно перечитала "Маленькі жінки" і вернулась любов до читання. Прочитала ще декілька книг і навіть своїх подруг затягнула в це (ненадовго правда, але байдуже).
Зараз, на жаль, не читаю книг, так як у батьків нема достатньо коштів на них (а вони то зараз капець, які дорогі)
Але зараз існує інтернет. І у ньому можна знайти масу книг -- українською, російською, англійською, якою завгодно. І абсолютно безкоштовно! Так що, було б бажання )
@@Пчілка-ф4ч Довгий час я скачувала книги з інтернету. Але більше так не роблю по деяким причинам, а саме:
1. Мені не зручно так читати;
2. Вже конкретно набридли електронні книги (вже в печінці сидять);
3. Все-таки це піратство і це не дуже круто. Хіба що до уваги можна не брати книги зі шкільної програми, бо в підручниках іноді навіть нема переказів.
Нормальним це може бути, коли хочеш глянути, чи цікава історія і дійсно варто купляти книгу, чи краще не потрібно.
Мені набагато більше подобаються паперові книги, інформацію краще сприймаю й легше позначати щось в них (різні цитати підкреслювати або коротко занотовувати дещо на полях)
@@thevaliaboiko от за це я дуже ціную електронку). У мене вдома досить велика бібліотека, понад три тисячі томів. І немало з них читані тільки раз. Тобто це книги, що не сподобались, читати їх ніхто вже не буде, вони засмічують бібліотеку, і не уявляю, як їх здихатись. Я ціную можливість читати різні детективчики і фентезі в електронці, не витрачаючись на них, а купую тільки те, чого в інтернеті не знайдеш, і що повинно бути під рукою)
Я так рада вас бачити
Ніііна, моє дитинство 🥺
Коли ми вивчали в школі "русалонька з 7-В". Я була неймовірно щаслива, бо це було нарешті щось цікавеньке з шкільної літератури
Ого, це вивчалось? Я просто читала, гарна серія
Ваушні червоні стрілки
Дякую, було дуже приємно побачити Ніну 🥰
Тежв дитинстві перечитала багато книжок. Казки Братів Грімм взагалі не дивували, мені було норм😅
Не дивно. Брати Грімм - записи народних казок. Усі ці "жорстокі" подробиці гріммівських казок цілком лягають у дитячу концепцію справедливості: "зло покаране, добро перемогло". Тож відрубані пальці в сестер Попелюшки або розпечені залізні черевики, в які взули злу мачуху Білосніжки, - з дитячої точки зору цілком заслужена кара за зло. Розуміння гуманізму приходить трохи пізніше. І ті ж таки Попелющині сестри (що знущаються з героїні) для дитини мало чим відрізняються від нашого ж таки українського Змія, якому Котигорошко, що визволяє викрадену сестричку Оленку, без жодних вагань відтинає голови.
Та я теж цілком нормально те все сприймала 😅
@@ВолодимирПанченко-г1ю Мені навпаки в дитинстві багато які покарання в народних казках здавалися несправедливими, бо зазвичай там бісячий принцип "ГГ завжди праві".
я в шостому класі читала Гру престолів. Я не знаю як бібліотекарка дала мені це читати😅
оо, приємно знати, що я була не одна така
Хата на Тризубі.
Теж в дитинстві любила казки. В другому класі подарували ,, казки народів Африки,,. Все геть відрізнялось від читаного досі. Вражена була, що в павука може бути ім'я.)) Пам'ятаю його досі- Анансе.))
Стрілки шедевральні! 🥰 Дякую за відео) Я дуже любила в дитинстві "Ірку Хортицю", і, звісно, все про Гаррі Поттера) Це вже років 11-12 було.
І, правда, від вас відгук на Сутінки буду дуже чекати))
Дякую за відео! Надзвичайно приємно вас слухати і сміятися з вашого гумору 🙃
Відразу почала думати про те, що я читала в дитинстві. Спочатку теж були різні казки, пізніше на день народження дарували енциклопеції(ота велика рожева енциклопедія леді теж була). Але ніяких серій книг не читала. Бо у батьків не вистачало грошей на щось базове, уже не говорячи про купівлю книжок. Та і якогось "культу" книжок не було в дитинстві. Лише слухала від мами, що вона в мої роки читала багато, а я взагалі книжки в руки не беру. В бабусі була велика власна біблотека, але в ній було багато літератури москальською(якою мені було важко читати) або про те, який совок був прекрасним і який хороший дєдушка Лєнін - та це читати мені не хотілося.
В шкільні роки почала ходити в дитячу бібліотеку, але одного разу мене звинуватили в тому, що я не повернула книгу(хоча це була не правда), і бажання туди йти зникло назавжди. Потім була хвора на голову вчителька літератури, з якою бажання читати вмирало на кожному уроці. І лише в 9 класі я дізналася про трилогію Голодних ігор, які прочитала за тиждень, в електронному форматі. І зараз маю велику кількість книжок, які купувала і купую сама, хоча і не багато часу на читання.
оооой, я читала дуже багато і майже все було взяте мною у шкільній бібліотеці. доречі, своє серйозне знайомство з книгами я почала з серії книг про Гаррі Поттера і відтоді закохалася у книги
В дитинстві читала, як навіжена, все, що потрапляло до рук, щоправда, не могла читати російською ( а у бібліотеці, як не дивно, якраз російськомовних книжок було найбільше). З найцікавішого: «Бабусин дідусь»,
Всеволод Нестайко - прям спонсор щасливого дитинства, а ще був «Митькозавр з Юрківки», «Бухтик з тихого затону», «Гості на мітлі», «Мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми», «Чарівник країни ОЗ» і його клон «Смарагдове місто» з купою продовжень, «Земля світлячків» Близнеця, була чудово ілюстрована, Савур-могила з її легендами і переказами, Жуль Верн, Джек Лондон і «Гаррі Поттер», куди без нього)
А потім в бібліотеку завезли нові книги, які можна було брати по 50коп. на тиждень і 10коп. за кожен наступний день. Між смаколиком і книгою вибір був очевидний 😊 от тільки прикро було, якщо ковтаєш книжку за 2-3 дні, а решту все одно не повертають 😢. От тоді я читала «Артеміса Фаула» (тоді було всього три книги, здається), «Ераґона» (теж тільки 3 книги було, я досі не знаю, чим все закінчилося), «Артура і мініпутів», «Голову професора Доуеля (там була збірка з трьох книг) і з цієї ж серії «Пурпурові вітрила» в знову Джека Лондона😊
А от хто додав у дитячий відділ «Тринадцяту легенду» я досі не розумію. 😮Воно цікаво було, але дитячу невинну психіку ламало безжально.
Побачила Ніну і така ностальгія. В мене було тільки перші дві (коли ми прийшли купувати третю її вже не було тому в мене є "Володар драконів" Корнелії Функе). Також памятаю дитячу районну бібліотеку в якої я брала дитячі детективи "Чёрный котёнок". І була також книга в дизайні як "Легенди та оповідання" але там були вірші, колядки та інше.
Ідея з сутінками дуже подобається. Я теж їх читала і я б залюбки згадала все, бо тоді ж вона все інакше сприймалося)
Дякую за відос)
ой як приємно на українській про літературу!
Хочу подякувати за чудовий та цікавий огляд :3
Було б чудово побачити від Вас огляд на Сутінки💜
Цікаво було порівняти які дитячі книги були модні у вашому і моємі дитинстві. Ваше явно було різноманітніше, вибір книжок явно більший, ніж у 1980-х рр. ))) До речі, моя улюблена книга з картинками була - 10 томів дитячої енциклопедії ( спадок з маминого дитинства), без картинок - Міфи Давньої Греції. Опришків і Довбуша я би почитала, но їх в СРСР не видавали 🤷А от перша книга, яку я прочитала сама, без обговорення з батьками, без їх відома, і зрозуміла - це моя книга!!!! - це Річард Адамса "Небезпечні мандри"
Одна з перших книг, які я запам'ятала і яку таскала усюди - Савур Могила😅хто пам'ятає: там багато про демонів, чортів, відьом. У нас вона ще й була облита якимось напоєм, через що я думала вона зачарована😅А потім всі дивувалися, чому я не можу спати без світла і у підлітковову віці бігала по кладовищам) А взагалі у дитячій бібліотеці я читала "Анжеліку і король", бо вибір був м'яко кажучи не дуже. Тому доводилося читати таке...
У мене теж все почалося з Ніни і умовно "закінчилося" сутінками в 6-тому класі х) я ще свого часу читала Тореадорів з Васюківки, а також дві милі історії "Ксаня на підмостках театру" і "Сезон дощів", а взагалі, моєю величезною любов'ю була історія про Ірку Хортицю, написана чомусь російською😅
З нетерпінням чекала на ваше нове відео💜💜💜Воно таке чудове✨✨✨Багато чого мені знайомо з вашої історії: випрошування книг чи подаровані томи з різних серій в неправильній послідовності. Якщо говорити про фентезі, то моєю книгою дитинства теж не був Гаррі Поттер, натомість це був Ерагон. А із спільного- Русалонька із 7-В.
З раннього шкільного дитинства - блискучі повісті наших казкарів, що друкувались у "Барвінку". "Незвичайні пригоди в лісовій школі" Нестайка, "Хочу літати" Костецького, "Вікентій Прерозумний" Ярослава Стельмаха... але найбільшим "хітом" стала "Земля світлячків" Близнеця. Це справді було ЩОСЬ.
У дитинстві дуже обожнювала "Енн із Зелених Дахів". Мені її подарувала хрещена на день народження. Потім попросила батьків купити ще кілька книг із цього циклу, але вони перегнули палицю і купили всі книги включно із "Енн з Інглсайду". Решту вже купували через Інтернет. Зараз перечитую деякі епізоди з "Рілли з Інглсайду", бо нинішня атмосфера подій цьому неабияк посприяла. До речі, сюжет як ніколи актуальний, і є навіть кілька паралелей із теперішніми подіями, особливо в тому епізоді, де персонажі переконували себе, що війна закінчиться через декілька місяців, а все було ще гірше. А з "Русалонькою із 7-Б..." було кілька життєвих казусів, причому дуже веселих (Палпатін сказав би: "Іронічно") ))). Ще в дитинстві читала "Дракулу" Брема Стокера, причому я навмисно читала її перед сном, щоб були кошмари, але нічого такого не сталось (ось хто справді був дивною дитиною 😅). Але вампірська тематика зацікавила мене через мангу та аніме, а от "Сутінки" пройшли трохи повз мене. Ще була "Кораліна". Сподобався і мультик, і книга, хоча сюжети там трохи відрізнялись.
Ніну побачила колись у супермаркеті (в підлітковому віці) і мені так сподобалась обкладинка, що я купила. Але, оскільки то була не перша частина (а я на момент покупки не знала, що це цілий цикл, бо в магазині інших книг серії не було) - мені толком нічого не було зрозуміло і я не дочитала.
А от серія книг, з яких почалась моя любов до читання - дитячі детективи "5 юных сыщиков и верный пес". Після того я ще багато дитячих детективів читала, різних авторів)
Ніна - просто топ серія книг мого дитинства
Я обожнювала Астрід Ліндгрен «Ми на острові Сальткрока», «Мадикен», Памела Треверс «Мері Поппінс»
Я фанат Гаррі Поттера. Десь у 8 років мені подарували першу частину (від видааництва росмєн, а купували то в АТБ, пхпхпх), згодом дізнався, що є інші частини і прочитав в електроній версій. Побачив в бібліотеці про Гаррі і знов почав читати 🤣
Ну а так, читав так нормально. І казки, і енциклопедії, і оповідання. У бабусі щось було в бібліотечки(був навіть Франко, на що я був дуже здивованим).
Для мене книгою яка допомогла полюбити читання стала серія "Часодії". Вже після неї я почала регулярно ганяти в бібліотеки, діставати маму, щоб мені щось купили і позичати книжки у друзів))
Білий Бім чорне вухо, пам’ятаю був мій улюблений твір 🥺 плакала в кінці страшно
оооооооооооо, в мене така сама книжка східних казок )
Обожнювала Ніну, досі у батьків на поличці стоїть. Чекатиму відео про цю серію🤍
я росла в не надто читаючій родині, але з класичною совковою домашньою бібліотекою, тому моїми дитячими авторами були рускіє класікі - Булгаков, Лєрмонтов і Толстой🥲
файненьких ілюстрованих козочок ніхто особливо мені не купував, але хтось подарував неймовірно старезну збірку східноєвропейських казок, яка включала в себе багато смертей та різноманітних каліцтв. прочитання гри престолів в доволі юному віці, після такого бекґранду, певно не було надто дивною подією...
з нормальних дитячих книг мала серію про Персі Джексона Ріка Ріордана, але зараз бажання перечитувати його немає (
Гаррі Поттера я прочитала та подивилася вперше аж у 9 класі, після того як вчителька англійської задала написати есе по цьому шедевру літератури, справедливо вважаючи що всі мої однолітки з ним знайомі, за що я їй безмежно вдячна♥️
приблизно тоді ж я відкрила для себе неймовірну Бардуго Лі на просторах піратських руснявих сайтів з калічними перекладами☠️, а згодом, саме її книги стали моїми першими прочитаними англійською мовою
найдивнішим з моїх дитячих книг, певно, була відсутність будь-яких енциклопедій для дівчаток, хоча точно пам'ятаю як дуже сильно кортіло мати оту дівчинку на всі 100% в рожевій обкладинці (певно доля і небажання батьків купувати книги врятувало мене від цього шедевру)
загалом, читати обожнювала і обожнюю зараз, навіть спромоглася змусити маму прочитати кілька сучасних фентезі, які їй сподобалися 😍
Зроби огляд на Сутінки 🤩 Я не читала, але цікава думка читачки)
Дякую за вашу працю чудове відео
13:26 так то любов
У мене була "Міла Рудик" - книга про відьму типу Гаррі Поттера, але від кримської авторки. А ще книги з ВСЛ з серії Обережно дівчатка - Моя сестра Каті, Невгамовна Кейті і тд. А років в 10 читала Дарію Донцову🤣
Я теж любила "Русалонька із 7-В"
о боже, Ніну читала не тільки я. Я так люблю цю серію книжок, думаю що перечитаю знову.
У мене почалися флешбеки, коли Ти згадала про "Малятко"🥰
Перепрошую, а чи буде огляд на Дім Дивних Дітей? Було б дуже цікаво послухати вашу думку про книгу :)
Тааааа, теж було б цікаво послухати. Дуже хороша книга і цикл в цілому 🥰
ЩО БУЛО В МОЇХ ДИТЯЧИХ КНИЖКАХ? | Моя домашня бібліотечка
О боже, я думала я одна така Юля, від якої мама ховала книжки 😂 від мене їх ховали в швейній машині, яка замикалась на ключ. Але я знала, де ключ і брала книги звідти. А потім повертала книжки назад до приходу мами з роботи, щоб їм не знайшли нову схованку 😅
Мені дуже шкода, що мої дитячі книжки десь ділися з дому і тому не можу згадати, що саме там було. Хоча точно можу пригадати казки Братів Грім, Вінні Пуха, Хроніки Нарнії, дуже багато енциклопедій (дякувати богові не тільки дівчачих, а й на різні інші теми) і, нажаль, вдома було багатсько Донцової, яку я почала читати після Шерлока
Я почала любити читати саме після Ніни😅. А потім Ірка Хортиця (в ній теж в кінці кожної книги є додаткові матеріали: закляття, бестіарій, словник тощо), Персі Джексон і Міла Рудік (прикольна пародія Гаррі Поттера).Але Ніна назавжди в моєму серці❤️
Ще перечитала купу детективів. У тата був колега. який їх скуповував. Ходила до нього як у бібліотеку.
я обожнюю Ніну. вона неймовірна
Саме згадувала, що ж я читала в дитинстві і пам'ятаю як обожнювала читати серію "Русалонька з...")
Ще перечитала всі можливі детективи та серію "Енн з ..." і досі хочу купити книгу "Клас пані Чайки"
я в дитинстві не читала( почала читати лише у 6 класі, коли прочитала чарлі і шоколадна фабрика з маленьким принцом, ну а затягнули мене в читання «часодії» досі дуже люблю цю серію і кожен рік перечитую(((
В підлітковому віці обожнювала Мег Кебот "Щоденники принцеси" не знаю як правильно, читала в рос перекладі. Здається 6 книжок точно прочитала
Мої перші книжки які я добре памятаю це були книги на російській мові😅
А так в мене було багато казок які перейшли мені від інших братів і сестер)
І першу товстелена книжка казка на українській мові яка мені сподобалась це та яку я читала брату)
Мої також були подарували Гаррі Потера але я його так і не прочила навіть зараз
Гарний макіяж.