А я пам'ятаю ще дух від паровозів!!! Паровози навіть по центру Дніпра колись ходили, немов трамваї! Від залізничного вокзала до млинкомбіната (тепер "Дніпромлин"), посеред вулиці (тоді Ленінградської, а тепер князя Ярослава Мудрого) рейки лежали до 1964 року! У 1964 році рейки з вулиці прибрали і проклали колію посеред промислової зони. Тоді ж маневрові паровози поступово почали замінювати тепловозами ЧМЕЗ.
@@logrusm , а я навіть катався немовлям саме на тих паровозах, які заїжджали з вулиці на Дніпромлин... Але саме цього моменту я чомусь не пам'ятаю. Лише мама розповідала, що коли мене прогулювала на руках, часом давала машиністам паровоза мене на руки, і вони заїжджали зі мною на руках на млинкомбінат чіпляли аба відчіпляли вагони і знову за 5-10 хвилин виїжджали на вулицю. Паровози на вулиці стояли довже аніж на млинкомбінаті. То мабуть через заходи пожежновибухової безпеки. Але я пам'ятаю лише моменти коли паровози їхали вулицею або стояли перед транспортними воротами.
@@logrusm , за совка я строкову служив у Нікопольській бригаді ППО. 1988 року ми поїхали на навчально-залікові стрільби на полігон ППО СРСР на Ембу (західний Казахстан, Актюбінська область). Волгу переїжджали у Саратові. До Саратова наш ешелон тягнули електровози, а за Саратовом лише тепловози І паровози! Бо там НЕ БУЛО контактної електромережі!!! Мабуть І досі нема!!! 😁🤣🎉
@@ВолодимирКуницький-ц6ц А я тоді в Генічеську я був зовсім малим і не пам'ятаю, чи віз наш потяг саме паровоз, чи ні. Зате добре пам'ятаю як боляче довбанувся ногою о рельсу, коли переходили через з/д шляхи :)
молодець . красунчик. у мене син сусідки припер три машини шпал топити. так що не треба іти на станцію нюхати. день і ніч живемо на залізниці прямо серед рейок. але тема цікава. залізниця і потяги заворожують. мені вже років багато , багато було поїздок по всьому ссср , але подорожі поїздом в душі назавжди. довелося і на швидкісних європейських покататися ( останній раз кьольн- париж), але то було не те. ні станційних запахів з пиріжками , ні просякнутих сечою вагонів, ні провідниць з синяками і перегаром, ні гудків і циган в поїзді. підпис і лайк. розтривожив душу. спасибі.
Насправді це велика дурість - палити в печі шпалами, просоченими креозотом. Продукти горіння креозоту, як і сам креозот - канцерогени, так що отруює синок і своїх, і сусідів 😱😵💫. А на додачу ще й сажею посилено забивається весь димохід.🤔
Цікаво що в метро на кожну рейку свій ряд шпал не зв'язанний із сусідньою , мабуть заглиблення між шпалами потрібно для достатнього кліренсу щоб пройти механізмам підвіски , адже вагон відчутно нижче . І вони також несуть запахом креозоту .
Зараз перебуваю в Німеччині. Тут від поїздів немає а ні запаху, а ні звуку. В Києві часто ходили з сином на вокзал, в музей залізниці та й просто на перони. А тут зовсім не цікаво на вокзалі.
Завжди між шпалами буває різна відстань. На важких та швидкісних лініях епюра шпал 2000-2200 на кілометр колії,на лініях не дуже навантажених 1500-1600 на кілометр,на під'їздних коліях до підприємств достатньо 800.
@@vladhrynchyk2871якщо дуже важка колія (багато підйомів),навантаження,швидкість та інтенсивність руху видстані між шпалами треба зменшувати,але треба більшу кількість шпал на кілометр колії. Шпали це як фундамент.
Та чим завгодно. Шпали,мастило,дим від тепловозів,дим від котлів опалення пасажирських вагонів. Сюди ще терті чавунні гальмівні колодки,перегріті композиційні колодки. От чому,вагонний чай такий смачний та запашний,якийсь особливий залізничний,а вдома не такий?
@@PROzaliznyciuзгоден! А які були вагони! Пам'ятаю,як колись у 1998 прийшов на ремонт до нас в депо купейний вагон мікст з установкою кондиціювання повітря Stone-Carrier побудови заводу RABA, Угорщина,1965 року. Це був його останній ремонт. Мікст,це коли передня частина салону має чотиримістні купе зі звичайними полками,як у вагонів німецького заводу,а далі чотири купе вже були з м'якими диванами,вкритими зеленим велюром. В цих купе були навіть попільнички,тоді ще можна було палити цигарки навіть у купе. Вагон на 32 місця.
Автор сором'язливо забув пригадати основний "секретний інгредієнт" того самого запаху - залишки результату роботи людсько організму, що так мило і люб'язно совєтські інженери вирішили залишати прям на коліях...
До речі, про паровози... Колись на перегоні між Тернополем і Львовом (чи не біля Золочева?) було величезне депо, де стояли законсервовані паровози... Як казали: на випадок війни! Щоправда останнім часом не бачив його... Чи розформували депо, а паровози на металобрухт? Чи графік руху потягів так змінився, що його затемна минаємо (звісно спимо)??! Тож цікаво було би дізнатися, чи ще "наш бронєпоєзд стаіт на запасном путі"??! 🧐😜😁😁😁
З дитинства пам'ятаю, що таке депо паровозів законсервованих було у Львові. Як з вокзалу в напрямі на Брюховичі виїжджати (станція Клепарів, здається) - повно їх за бетонним парканом стояло.
На час війни тепловози зараз, а під паровози вже відсутні інфраструктура і персонал. Зараз на електрифікованих ділянках де можливі прильоти ворожих снарядів/кабів використовують тепловозну тягу.
Оця дурня - "паровози на випадок війни" - й досі жваво гуляє москваротим ютюбом. Набіса вони потрібні на війні? Рибки гуппі (80% споживачів інтернету) про це навіть не замислюються. Ну от, дочекалися, зараз війна. Якої не було вже 75 років у Європі. І що?... Де ті паровози? Нащо вони потрібні? Хто і як буде їх експлуатувати? Чим їх заправляти?...
ПРОКИНЬСЯ агов, те шо на виадок війни було то зараз і є війна, і цитати на мордорській мові ПЕРЕКЛАДАЙ на нашу руську мову. Не потрібно бруднути Українські літери пишучи ними цитати на мордорській
@@diversantUPA , я не сплю, друже. А кацапсяче есперанто я, нашими літерами передав їх недолугу фонетику, процитував слова лукавої совкової пропагандонської пісні. Лукавої, бо приспів починався словами:"Мьі мірньіє люді, Но..." і далі за текстом, як я раніше зацитував! Ще на початку 70-х нам школярам вчителька історії втирала: - РуSSкіє (читай «кацапи») НІКАҐДА на другіх НЄ нападалі! Процитував той спіч язіком-еспнранто оригіналу, але мені огидно перемикатися на рашанську розкладку, тому українськими літерами. Тоді у кінці 60-х та усі 70-ті йшла шалена рашкафікація українців, зокрема і в Дніпрі! У дитсадку 60-х я не пам'ятаю щоб нас малечу навчали українських пісень чи віршиків! Лише кацапсячим язіком! На щастя, в моєму дитинстві був Львів! Майже увесь час влітку я жив у рідних у Львові та на Львівщині. А з 1975 року, коли трошки виріс, почав сам їздити на зимові канікули до Галичини. Вдома, у Дніпрі, з мамою теж спілкувались українською! Тож я з дитинства, з самих пелюшок, двомовний. Цікаво та символічно, що навіть коли перший раз я йшов до школи, після святкової лінійки, урочистого шикування, на самому вході до школи, я побився з кацапом-однокласником у дверях школи. Так всі десять років школи я з ним бився, час від часу. Доки, у 10 класі мені не набридли остаточно напади того кацапсюри, і я не скрутив його так, що мало не порвав йому всі жили на руці! От тоді він відчепився від мене остаточно! Бо відчув силу! Раніше він мабуть вважав мене слабшим за себе... Цілком як московія проти України!!! Ще цікаво, що мати того кацапчика в нашій школі була вчителькою уzzького яzіка і літератури. Вона з самого початку написала заяву на звільнення свого виблядка від вивчення української мови та літератури! Так той шакал і тинявся школою або сидів у мамці в учительській усі українські уроки!!!
Ооо, нарешті достойні рекомендації від ютюбу🌝 цей канал - те, що мені не вистачало в мережі. Дякую автору за цікавий матеріал!
Запах вугілля в морозну погоду - просто клас!
А я пам'ятаю ще дух від паровозів!!! Паровози навіть по центру Дніпра колись ходили, немов трамваї! Від залізничного вокзала до млинкомбіната (тепер "Дніпромлин"), посеред вулиці (тоді Ленінградської, а тепер князя Ярослава Мудрого) рейки лежали до 1964 року! У 1964 році рейки з вулиці прибрали і проклали колію посеред промислової зони. Тоді ж маневрові паровози поступово почали замінювати тепловозами ЧМЕЗ.
Цікаво, не знав цього. Але Л-3535 бачив вживу.
Я один раз бачив діючий паровоз - в 70-х роках десь біля Генічеська.
@@logrusm , а я навіть катався немовлям саме на тих паровозах, які заїжджали з вулиці на Дніпромлин... Але саме цього моменту я чомусь не пам'ятаю. Лише мама розповідала, що коли мене прогулювала на руках, часом давала машиністам паровоза мене на руки, і вони заїжджали зі мною на руках на млинкомбінат чіпляли аба відчіпляли вагони і знову за 5-10 хвилин виїжджали на вулицю. Паровози на вулиці стояли довже аніж на млинкомбінаті. То мабуть через заходи пожежновибухової безпеки. Але я пам'ятаю лише моменти коли паровози їхали вулицею або стояли перед транспортними воротами.
@@logrusm , за совка я строкову служив у Нікопольській бригаді ППО. 1988 року ми поїхали на навчально-залікові стрільби на полігон ППО СРСР на Ембу (західний Казахстан, Актюбінська область). Волгу переїжджали у Саратові. До Саратова наш ешелон тягнули електровози, а за Саратовом лише тепловози І паровози! Бо там НЕ БУЛО контактної електромережі!!! Мабуть І досі нема!!! 😁🤣🎉
@@ВолодимирКуницький-ц6ц А я тоді в Генічеську я був зовсім малим і не пам'ятаю, чи віз наш потяг саме паровоз, чи ні. Зате добре пам'ятаю як боляче довбанувся ногою о рельсу, коли переходили через з/д шляхи :)
Дякую, з дитинства люблю запах залізниці
молодець . красунчик. у мене син сусідки припер три машини шпал топити. так що не треба іти на станцію нюхати. день і ніч живемо на залізниці прямо серед рейок. але тема цікава. залізниця і потяги заворожують. мені вже років багато , багато було поїздок по всьому ссср , але подорожі поїздом в душі назавжди. довелося і на швидкісних європейських покататися ( останній раз кьольн- париж), але то було не те. ні станційних запахів з пиріжками , ні просякнутих сечою вагонів, ні провідниць з синяками і перегаром, ні гудків і циган в поїзді. підпис і лайк. розтривожив душу. спасибі.
Насправді це велика дурість - палити в печі шпалами, просоченими креозотом. Продукти горіння креозоту, як і сам креозот - канцерогени, так що отруює синок і своїх, і сусідів 😱😵💫. А на додачу ще й сажею посилено забивається весь димохід.🤔
От і я кажу: Нахер нам та європа...! Ні, в сересер теж не треба. Ми можемо і маємо бути самобутніми...
Таке саме відчуття після поїздки в потягах TGV. Не зрозуміло, чи ти в потязі, чи в літаку...
Афігезний відос, коли за весь день голова вже тріщить від новин і роботи.
Мені теж подобоється запах креазотом.👍. Затишок і передчуття відпустки
Дякую 👍
Дуже гарний формат і тривалість відео
Цікаво, якось лампово приємно)
Такий приємний контент. Коментар в підтримку)
В метро цей запах люблю, ніяк не можу ним надихатись.
Шпали для метрополітену, а точніше, напів - шпали, просочують сланцевою олією. Оце вона і дає такий своєрідний запах.
@@СтегнийАлександр не знав, дякую!
Дякую за відео. Було цікаво.
А ще запах горілого металу від тормозних колодок.
Дивлюсь відео одне за одним)
Давайте про електровози і тепловози
Дякую, класний контент
Дякую
Цікаво що в метро на кожну рейку свій ряд шпал не зв'язанний із сусідньою , мабуть заглиблення між шпалами потрібно для достатнього кліренсу щоб пройти механізмам підвіски , адже вагон відчутно нижче . І вони також несуть запахом креозоту .
@@Definitely_the_best заглиблення виконує дві функції: для відведення води і якщо людина впаде, щоб їй було де заховатися
Я спершу думав, що тепловози працюють від вугілля, але без води. Креозот - те, що завжди тягне на поїзд, як і квитки!
Коментар на підтримку каналу
Зараз перебуваю в Німеччині. Тут від поїздів немає а ні запаху, а ні звуку.
В Києві часто ходили з сином на вокзал, в музей залізниці та й просто на перони.
А тут зовсім не цікаво на вокзалі.
Оооо, в мене в колишньої дружини дід побудував хату з таких шпал😂.
Не пропитані , а просякнуті
А ще пам'ятаю як проходить біля вагону робітник і молоточком на довгій ручці б'є по колесу. Звучить як музика довгого шляху.
У літню спеку деякі залізничники отримують хімічні опіки через пари креозоту.
А ще креозот канцерогенний, через що його заборонили в Європі.
Дякую за інформацію. Запах на залізниці і справді навіює якесь хвилювання....
Авторе каналу, а Ви працюєте на залізниці?
@@ОлегЗаг-о3ю колись працював
А опори ліній електропередач, ті що дерев'яні, теж креазотом оброблені?
(В нас, на Львівщині, кажуть "електричний стовп")
@@marianhorbach7775 земляки, звідки саме ви, який район?
Розкажіть буль ласка чому між шпалами саме така відстань, чому не менша чи більша?
Завжди між шпалами буває різна відстань. На важких та швидкісних лініях епюра шпал 2000-2200 на кілометр колії,на лініях не дуже навантажених 1500-1600 на кілометр,на під'їздних коліях до підприємств достатньо 800.
@@GHUCHUNDRAВигадки це все.
@@Performer_sm але в чому фізичний сенс цієї відстані?
@@vladhrynchyk2871якщо дуже важка колія (багато підйомів),навантаження,швидкість та інтенсивність руху видстані між шпалами треба зменшувати,але треба більшу кількість шпал на кілометр колії. Шпали це як фундамент.
На вічній мерзлоті використовують лише деревяні шпали із креозотом. Щоб непросіло полотно.
Так само і в країнах близького сходу, що шпали, що опори ЛЕП, використовують просоченні кам'яно - вугільною олією (кривозотом).
Шпали не шкідливі, якщо їх не палити
...
Порубаними шпалами опалюють вагони
@@dmytro_vr вагони опалюють вугіллям, а деревину від шпали використовують для розпалювання, вона швидко загорається
.Very nice, like.
Біля трамвайних колій у місті теж можна вловити оцей запах....
Кажеш не розколюються але розтріскуються шей як!
Самі поширені запахи, це він спалювання вугілля, дизельного палива і від вагонів, які не мають ЕЧТ.
Так, запах залізниці ні з чим не сплутаєш )
У пасажиських вагонах ще буває стільки різних запахів...
Забув частину запаху від старих туалетів))) там також нормальна доля
👍
Спочатку кажуть шо шпали палити не можна, а потім згадують як ними палять в тепловозах)) бідні машиністи
Що? Тепловоз не опалюється згоранням дрів чи вугілля, там є обігрівачі. А машиністи взагалі не займаються опалюванням, будь-де
@@doctorbrown2169якраз машиніст вмикає/вимикає електроопалення вагонів!
Та чим завгодно. Шпали,мастило,дим від тепловозів,дим від котлів опалення пасажирських вагонів. Сюди ще терті чавунні гальмівні колодки,перегріті композиційні колодки. От чому,вагонний чай такий смачний та запашний,якийсь особливий залізничний,а вдома не такий?
@@Performer_sm смачним він був коли☕ титан дровами топили, ото був аромат🥹
@@PROzaliznyciuзгоден! А які були вагони! Пам'ятаю,як колись у 1998 прийшов на ремонт до нас в депо купейний вагон мікст з установкою кондиціювання повітря Stone-Carrier побудови заводу RABA, Угорщина,1965 року. Це був його останній ремонт. Мікст,це коли передня частина салону має чотиримістні купе зі звичайними полками,як у вагонів німецького заводу,а далі чотири купе вже були з м'якими диванами,вкритими зеленим велюром. В цих купе були навіть попільнички,тоді ще можна було палити цигарки навіть у купе. Вагон на 32 місця.
І відходи з туалетів воняють...
А від пасажирів не смердить?
@@vitos4475 Буває ще й як!
Автор сором'язливо забув пригадати основний "секретний інгредієнт" того самого запаху - залишки результату роботи людсько організму, що так мило і люб'язно совєтські інженери вирішили залишати прям на коліях...
І запах цигарного диму у тамбурі!
Авторе відео, де ви навчалися? Я у АКТІ, а потім у УКРДУЗТ у Харкові. А ви?
@@darklordua ДЕТУТ, зараз мабуть змінилась назва
@@PROzaliznyciu це у Києві?
@@darklordua так
@@PROzaliznyciu не маю, на жаль, знайомих звідти. А який факультет? Я УПП (движенець). А ви?
@@darklordua те саме (УЗТ)
Дякую вам за роботу. Дуже цікава тема.
А ще залізничний дух, окрім "скапуючого" мазуту, додає скапування з туалетів! 😮😱🧐🤪😝😁😂🤣
На фото наприкінці ролика критий перон Львівського вокзалу? 👍💛💙🖤♥️
Tak.
@@denyshvozdetskyi7858а де же залишились арочні навіси? Чи він єдиний на всю Україну?
До речі, про паровози... Колись на перегоні між Тернополем і Львовом (чи не біля Золочева?) було величезне депо, де стояли законсервовані паровози... Як казали: на випадок війни! Щоправда останнім часом не бачив його... Чи розформували депо, а паровози на металобрухт? Чи графік руху потягів так змінився, що його затемна минаємо (звісно спимо)??! Тож цікаво було би дізнатися, чи ще "наш бронєпоєзд стаіт на запасном путі"??!
🧐😜😁😁😁
З дитинства пам'ятаю, що таке депо паровозів законсервованих було у Львові. Як з вокзалу в напрямі на Брюховичі виїжджати (станція Клепарів, здається) - повно їх за бетонним парканом стояло.
На час війни тепловози зараз, а під паровози вже відсутні інфраструктура і персонал.
Зараз на електрифікованих ділянках де можливі прильоти ворожих снарядів/кабів використовують тепловозну тягу.
Оця дурня - "паровози на випадок війни" - й досі жваво гуляє москваротим ютюбом.
Набіса вони потрібні на війні? Рибки гуппі (80% споживачів інтернету) про це навіть не замислюються.
Ну от, дочекалися, зараз війна. Якої не було вже 75 років у Європі. І що?... Де ті паровози? Нащо вони потрібні? Хто і як буде їх експлуатувати? Чим їх заправляти?...
ПРОКИНЬСЯ агов, те шо на виадок війни було то зараз і є війна, і цитати на мордорській мові ПЕРЕКЛАДАЙ на нашу руську мову. Не потрібно бруднути Українські літери пишучи ними цитати на мордорській
@@diversantUPA , я не сплю, друже. А кацапсяче есперанто я, нашими літерами передав їх недолугу фонетику, процитував слова лукавої совкової пропагандонської пісні. Лукавої, бо приспів починався словами:"Мьі мірньіє люді,
Но..."
і далі за текстом, як я раніше зацитував!
Ще на початку 70-х нам школярам вчителька історії втирала:
- РуSSкіє (читай «кацапи») НІКАҐДА на другіх НЄ нападалі!
Процитував той спіч язіком-еспнранто оригіналу, але мені огидно перемикатися на рашанську розкладку, тому українськими літерами. Тоді у кінці 60-х та усі 70-ті йшла шалена рашкафікація українців, зокрема і в Дніпрі! У дитсадку 60-х я не пам'ятаю щоб нас малечу навчали українських пісень чи віршиків! Лише кацапсячим язіком! На щастя, в моєму дитинстві був Львів! Майже увесь час влітку я жив у рідних у Львові та на Львівщині. А з 1975 року, коли трошки виріс, почав сам їздити на зимові канікули до Галичини. Вдома, у Дніпрі, з мамою теж спілкувались українською! Тож я з дитинства, з самих пелюшок, двомовний.
Цікаво та символічно, що навіть коли перший раз я йшов до школи, після святкової лінійки, урочистого шикування, на самому вході до школи, я побився з кацапом-однокласником у дверях школи. Так всі десять років школи я з ним бився, час від часу. Доки, у 10 класі мені не набридли остаточно напади того кацапсюри, і я не скрутив його так, що мало не порвав йому всі жили на руці! От тоді він відчепився від мене остаточно! Бо відчув силу! Раніше він мабуть вважав мене слабшим за себе... Цілком як московія проти України!!!
Ще цікаво, що мати того кацапчика в нашій школі була вчителькою уzzького яzіка і літератури. Вона з самого початку написала заяву на звільнення свого виблядка від вивчення української мови та літератури! Так той шакал і тинявся школою або сидів у мамці в учительській усі українські уроки!!!
просякнуті