Мислити українською: вчора і сьогодні. Головні міфи та упередження
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 16 ก.ย. 2024
- - Чи можна було філософувати українською за радянських часів?
- Чи заборонялася українська мова у сфері філософських знань?
- Яким був стан української філософії у 20-х - 80-х роках ХХ сторіччя?
- Як ставитися до свідчень про філософське життя 60-х - 80-х років? Переваги та недоліки усної історії філософії.
- Яка атмосфера панувала в Інституті філософії у 1958-1988 роках?
Українська радянська філософія: розквіт чи занепад?
- Чи був "лінгвоцид" української мови?
- Які міфи та упередження існують стосовно української філософії радянської доби?
Стати патроном на Patreon-каналі:
/ andriibaumeister
Карта ПУМБ 5355 2800 0528 7451 UAH
Карта Приватбанку 4149 4991 3111 9297
![[LIVE] : ONE ลุมพินี 79 | คู่เอก "ก้องชัย vs อาเมียร์"](http://i.ytimg.com/vi/WfPSA1A0NHc/mqdefault.jpg)
Моя підтримка, Андрію Олеговичу. Подяка за працю.
Дякую!
Дякую за те що почали розвивати український канал. Це підсилює нашу Державу і розвиває наше суспільство.
@@user-wp4ps4ep4u У яких відео і які саме висловлювання були українофобними?
Гадаю, що така людина як ви, інтелектуал, який уміє публічно говорити, здатна очолити розвиток української філософсофії, щоб вона росла та виходила за межі маленьких груп філософів, та починала впливати на загальний світогляд українців та людства.
Угу. Розвиток. У "філософстких студіях" з Арестовичем.
Дякую, Пане Андрію, за Вашу працю!
Дякую пане Андрію за чудовий український контент.
Шановний пане Андрію, настільки приємно і корисно Вас слухати!! Многая Вам літа!!
Тут як подивитися. В Києві був один магазин, зуд творчості, де можна було купити вишиванку. Там я її і купила. Але на роботі до мене підійшов керівник відділу І ПОПРОСИВ ТАКЕ НЕ ... вдягати на роботу . Книги. Якось мене занесло не в ті двері. А там. В пустій залі. Сидить жіночка. Біля неї повне наукове зібрання творів когось із український письменників. Я тільки й вспіла запитати і з'ясувати ЩО НА ОЦЕ МОЖНА ПІДПИСАТИСЯ, як мене виловили мої колеги, винесли з того магазину. Ми чомусь довго бігли, а мене на бігу благали ніколи не йти туди знову і ніколи ніяких підписок не робити. Я моїм колегам довіряла, поклялася що ніколи в житті ні ні. Багато років пройшло. І мені пояснили: всіх ідіотів, які лізли роззявивши рота підписуватися, дуже щільно кгб брали під ....опіку. Вишиванки були офіційно дозволені на концертах самодіяльності, працівникам "апарату". Коли нарешті , це я вже не в Києві працювала, бо наш інститут .... розформували...., ...мій керівник прийшов привітати мене З ОФІЦІЙНОЮ НЕЗАЛЕЖНІСТЮ УКРАЇНИ, І я, як ідіотка, зраділа : ой! тепер я можу надіти вишиванку! в мене є! я завтра!.... Мене знов дуже дуже благали НЕ РОБИТИ ЦЬОГО. В 1976, 1980, 1990... все було як було. В селі можна було надіти вишиванку. Більшість книг українською, це була, наприклад, МАЛА ЗЕМЛЯ БРЕЖНЄВА. Матеріали з'їздів кпрс(у) . Якщо була команда - берем веревки и дружно вешаемся - так. Вдівали вишиванки. Хто мав. Інші - біла блузка. Книги були в основному дозволені цензурою для школи. Все. Я це пам'ятаю, бо була тоді "приший кобилі хвіст". Ми приїхали в Україну, в середині десятого класу. В все навколишнє мене шокувало. В Києві ніхто українською НЕ розмовляв. Всі навчальні заклади тільки російською. Тільки Киево-Могелянська шикувала українською мовою. І вони принципово всі ходили в своїй формі. Хрещатик вдівав вишиванку після десятої ночі. Світла ліхтарей практично не було. І у напівтемряві дівчата сяяли в вишиванках. Я знаю, бо одного разу, після вистави "Лесі Українки" ми пішки вийшли на Хрещатик. Це було відчуття свободи і свята. Ми були молодими. А мене постійно хтось хапав і ховав. Бо я як свого рота відкривала А ПОЧЕМУ.... До 24.02.2022 було "а почему". А тепер лише "якого дідька!" Особисто вам, я вдячна. Хай ваші лекції не українською, але вони РУСЬКОЮ МОВОЮ, а не російською. Руська в російська не ідентичні. І завдяки саме вам, я НАРЕШТІ!!!! КУПИЛА СОБІ ДІАЛОГИ ПЛАТОНА УКРАЇНСЬКОЮ! Що я вам скажу. Між "тем что я читала когда училась" і цим перекладом ...як небо і земля. Ці діалоги треба в школи читати. І ніякого порівняння з інтернетом примірником в паперовим теж немає. Довбатиму в далі наш крихітний книжковий магазин, вони мені потроху ще когось з класиків знайдуть. Розумієте. Я не забула за пів століття, ЩО я хотіла прочитати. Нам свідомо обрізали істину до якоїсь правди. Нам казали правду. Але то не була істина. Тих "правд" - безліч. Кожна людина - окрема правда. Саме за це судили Сократа. На страту. В кожний збирає до купи, те, чим він являється. Одні - рожеві камінці. Другі - ...болотні. А світ різнокольоровий. Хто тим нехтує, ніколи істини не знайде. Дякую за лекції.
Дякую п. Андрію за бесіду!
З власного досвіду.
Я закінчив школу у 1988му у райцентрі Кіровоградської області, Світлодську. В моїй школі, російськомовній, запровадили наприкінці 70х два спецкласи (я вчився в одному з них) з англійської (з першого класу по одному-два уроки щодня). Такі ж класи почали відкривати пізніше ще у двох школах, також з російською мовою викладання. Тобто, найкращих дітей з усього міста відбирали саме туди.
У місті було 10 шкіл. Тільки дві з них - з українською мовою викладання. Мій старший брат закінчував одну з них. А вже коли до неї пішла моя молодша сестра у 1984му, школа вже стала із російською мовою викладання. Тобто, на той час вже залишилася єдина україномовна школа. Вона була серед приватного сектору і вважалася найменш престижною.
Розмовляти тоді з друзями чи однокласниками українською було соромно, бо вважалося ознакою селюцтва та недоумковості.
За інших не скажу, але у нашій школі у 80х запровадили доплати вчителям російської (і фізкультури😊), а української - ні.
Моя дружина закінчувала школу на Оболоні також у 1988му. Так у них були класи, де викладали українською, В і Г , які вважалися найвідсталішими. Туди відбирали найменш здібних дітей. Оскільки вона була відмінницею, то її у середніх класах перевели до Б класу, російськомовного...
Тобто, радянська влада грала на зросійщення у довгу, приділяючи основну увагу школі, де закладається світоглядна база людини. Потім і примушувати відмовлятися від рідної української не потрібно було - всередині спрацьовував внутрішній цензор, який підказував, що вживання української буде контрпродуктивним у твоєму житті та кар'єрі...
Щодо масового книговидання українською. Так, їх видавали багато. Але хто їх читав, у масі своїй? У школі прищеплювали таку "любов" до української літератури, що я потім довго не міг відкрити книгу україномовного письменника чи поета.
Всі перекладні збірки творів, що цікавили мене у дитинстві - Купер, Верн, Дюма, По, Дойль, Мопассан, Ремарк, та інші - були російською. Так були окремі рандомні книги в українському перекладі, але я їх прочитав всього відсотків з 10. Хоча читав їх із не меншим задоволенням ніж російською.
Чому значно менше стало видаватися українською у 90ті? На мою думку, кілька причин.
Перша, фінансовий крах видавничої справи.
Друга, інерційна звичка читати російською після 80х.
Третя, нестача цікавого місцевого українововного контенту, а не отой весь "селянський декаданс" радянської школи.
@@user-wp4ps4ep4u у цій бесіді я не почув чогось українофобського. Можливо, десь є в інших відеозаписах?..
Завдяки таким людям, як Андрій Баумейстер починаєш вірити, що в України є майбутнє!
Дуже багато пізнав філософії з його лекцій
Ти шо саєнтіст позитивіст???
Та нормальний погляд ззовні російської людини на українську філософію
@@ВячеславАртюх якщо вже так говорити, то єврея , але це не має значення
@@user-hu7il4pz7g та ні - російської
людини.
Напишу з власного досвіту. Навчалась у Дніпропетровську в російськомовній школі. У місті всі розмовляли російською, у селах українською. Тих хто розмовляв українською називали селюками та вважали якимось відсталими людьми. Тому зовсім не було бажаня вивчати мову. Коли я була перший раз у Києві в 1981 році то дуже здивувалась як багато людей розмовляли українською у місті. Коли перший раз була у Мукачеві в 1989 році там я чула тільки українську, але я руськомовна не відчувала неповаги до себе з боку місцевих, хоч перед поїздкою наслухалась якись дивних міфів про злих западенців .
ой ви оце розказуєте типу Баумейстер не знає? типу з ним було інакше і він все свідоме життя після української школи говорив українаською, читав українаською Кант з Гегелем і кожен вечір слухав казочку діда Панаса по ут-1)) звичайно нє, але він вам буде насипать що нє всьо так однозначно, що існує дві сторони конфлікту а він хвілософ поза політикою, він з об'єктивних вершин зара вас нагодує подвійною локшиною з рашатудей)) можете перекреслити свій особистий, суб'єктивний досвід, бо в найкращому із світів совдепії був хор вєрьовки і танцювали гопака, нажріться вашою культурою шо вам ще? село неблагодарноє, підручник українською з матиматики перечитайте, хамло нєабразованоє))
Я зараз вимушений жити в дніпропетровський області. І розумію чому у ваш час людей які там розмовляли «українською» називали селюками. Тому що за 1,5 року життя тут я жодного разу не чув українську мову. Це навіть не суржик, а викревлена російська. Вони просто розмовляють російською мовою по українськи: у январі, носочки, полотенечко, у сентябрі, на новий год, у августі, покрасити лесницю, піднятись по ступеньках і т.і. Це просто жах. Тобто це мова якої не існую, вони не здатні вивчити і не володіють жодною мовою. Тому їх і називали «селюками» , тобто людьми не здатними до навчання. Зрозуміло що це стереотип, але він надаль існує
@@alexdpl5647 але погодьтесь зараз картина абсолютно протилежна? рускоязичність какая разніца ета мой радной мнє так удобнєй свідчить про обмеженість розумових здібностей?
Закарпаття це не "западенці". Це один із найбільш строкатих і толерантних регіонів не тільки в Україні, але й, якщо вірити екскурсоводам, в Європі. Там, до речі, багато людей голосували за Януковича, звідти походить про-кремлівській політик Шуфрич. Це ви переплутали з галичанами.
@@sergeivakalchuk4407нет. Это не имеет отношения к умственнымиэ способностям в том смысле, что вы имеет юе ввиду. Неи желания подаваться галимой пропаганде укр националистической. В южной укр у меня с детсва были и укр и пусск книжки и тв на 2х языках и в школе равное количество часов укр мовы и лит и руч яз, обучение было по- русски, но и в семье мы разговаривали по- русски т к русско- укр семья. Укр мову знаем и воспринимаем, но не считаю нужным возможным подаваться на манипуляции и переходить на мову. Мова это не щит, мова это следствие позора, а позор в том, что влада и коррупционеры розмовляють укр лучше всех и грабят крайну. Уже ес и штаты откровенно сказали- прекратите красть. Так что войну ,если укр проиграет, то не из-за рашистов и русск языка, а из-за укр националистов и укр коррупционеров.
Андрей Олегович огромное спасибо за ваши замечательные и очень трезвые и многогранные лекции.
Слушаю все ваши эфиры.
Я вам очень благодарна за ваш труд.
Дякую за українську! Та за ваші такі змістовні та цікаві відео.❤
Дякую, за відео. Продовжуємо складну дискусію. Я повністю за складне мислення. За реальне, комплексне висвітлення подій, які були.
Пане Баумейстер тільки не закривайтесь у собі. Ви робити гарну працю. Але є інші думки і ми хочемо їх проговорювати, розбирати, вислуховувати.
Я вражена, що вам вдається так гарно висловлюватися як українською, так і російською мовою
Взагалі то він автор творів українською мовою
Будь яка людина, яка живе в Україні з початку відновлення незалежності має гарно розмовляти українською. Як що ні, то ця людина немає нормальної розумової здібності.
А чому тільки з початку Незалежності? Двомовними було багато і у радянські часи.
@@user-sr8it1ho4h Ви вважаєте , що можете оцінювати чиїсь розумові здібності , за цим критерієм? Що ж тоді з вашими?
@@muscha4008 я так вважаю.
Послухав і наче побував в тому часі!
В Києві в 1972 році Тато з Мамою вибираючи між російською і українською школами, вибрали українську. Все життя їм дякую за цей вибір.
Правда і не вдалося в КПІ здати математику, запутався в перекладі))
Все життя радію цьому. Бо пішов в Армію і з відти потрапив в Військове Ленінградське Політучилище війсь ПВО.
Там і познайомився з Філософією. Майор Прокудін, показав як використовувати Діалектику і Логіку в житті на прикладі боротьби з Не Статутними взаємовідносинами в армії.
До речі Ви згадали Московських філософів, певен що в тодішньому Ленінграді їх теж було "трошки". Період паралельний нашим 30 рокам - із Культурної столиці СССР зробити гімном в "Питере Пить"!
Філософія допомогла в Армії бути завжди кращим))
Українізація Збройних Сил перших років Незалежності це класичний взірець боротьби не Держави, а Пострадянської бюрократії з Національною ідеєю. Так "перестаралися", що і у простих українців до українського виникла антипатія!
І це продовжувалося всі ці роки.
Ви дуже чітко визначили , що Націоналізм це не Наука.
Але зараз, як і 30 років томі Філософи не можуть побачити, що Національна ідея це не лозунги, а інструмент для побудови Держави. На зараз, а вже потім будемо Філософією займатися. Хоч я певен, без Філософії не буде Держави. Але Треба розуміти, що Національна ідея не є противником побудови Держави, а пострадянська-олігархічна структура є Головним Ворогом на цьому етапі.
Не чубіться з націоналістами, не протиставте Українську ідею розвитку Цивілізації. Об'єднання дає Силу! Розбрат Слабкість!
Покажіть по Філософськи як потрібно Об'єднатися!!! От Тоді Вас і зрозуміють! І зрозуміють навіщо Філософи в Світі!
Дякую, що за Вашу відданість Філософії та Україні.
Слава Героям!
❤
Дякую! за можливість слухати Вас і продовжувати навчатися! Ви робите неймовірно важливу роботу!
Дуже дякую за вашу роботу! Ви потрібна людина у нашому суспільстві!
Дякуємо! 🙏
боже, приємно бачити інтелектуалів в укр контенті
Дякую , було дуже цікаво та пізнавально .
Я наверное на любом языке готова вас слушать)))
Как жительница Беларуси, понимаю процентов 95.
Спасибо ☀️
А я - 99,99% 🙂У гэтым эфіре толькі адно слова "невіглаз" незнаёмая, але па зместу зразумела. У астатніх эфірах наогул усе словы зразумелыя.
@@AlikaLi357 таму што на мове добра размау́ляеце :)
@@phoenixxbird4573 на якой мове? Не, я дрэнна размаўляю.)
@@AlikaLi357 Ну так, моваў больш за 7000 :)
@@aliaksiejhudovic511 чаго больш за 7000?)
Чудовий виклад полярних думок, варіанти поєднання протилежностей. Навчання людей мислити чи не найважче в освітньому процесі. Ви філософ майбутнього. Дякую.
Андрію я вас підтримую! Я розумію що ви робите аналіз робіт українських філософів, але є інший досвід побутовий, я як людина яка трошки застала ті роки скажу що за українську мову в побуті цькували, я сама часто була свідком цього, але тільки зараз розумію яку велике принтження терпіли україномовні. Думаю ваші хейтери переносять побутові травми на наукові роботи спеціалістів, тому виникає не порозуміння. Бажаю вам успіху в дослідженнях.
...до слова,зневажливе ставлення до української серед громадян які принаймні формально мали чи досі ,за напевне, прикрою для них звичкою ,-мають українське громадянство проте за уподобаннями вважаючи себе либонь не "гражданами ссср" або просто нарочито маніфестуючи себе "рускімі" ,-були випадки ,ще донедавна траплялось ...і навряд все закінчилось на прикладі одного необачного даїшника часів яника який якось особливо недобираючи слів "висловивився" щодо мови (дехто із безпекових причин мабуть банально пішов в "підпілля")...такі громадяни які охоче знаходитимуть "повноцінність" у вийнятковій прихильності до російської "великодержавщини" ,нехай навіть на обивательскому рівні,-однак не хочуть на цю омріяну " родину" ,а так наче все сподіваються зробити "eë" в Україні,та от біда -"не дают",а то б вже давно "бьіла одна великая страна,одиннарот ,одна великая руская культура"і т.д.і т.п. (під невсипучим "старшобратським" наглядом московської "метрополії" звісно ж).Це, якщо хочете,дещо нагадує людей які не втомлювались допікати Мойсеєві своєю ностальгією за нечуваними "покровительськими" роками "єгипетського благоденствія"...
А чи можна звинувачувати совок за побутовий шовінізм? Здається це питання до суспільства, цінностей суспільства, розвитку суспільства
@@pzuborev якщо се запитання до мене,то-о...не претендуюючи на вичерпність відповіді скажу,що вибіркова й узагальнююча ностальгія за "соціалістичним раєм" до вигнання з якого спокусив "мерзенний Захід" ,цей нестерпний призвідник "крупнейшей геополитической катастрофьі" ,- і була тривалий час своєрідною "цінністю" чи якщо хочете "скрєпой" яку намагалися (або й досі) будьщо вберегти від "нечестивих" посягань й передати в спадок самі ж її носії...я вам не про те що слід буквально позбуватися геть всього і всіх хто жив і творив у ту добу ,а радше про щось інше...
Небелицями про вийнятковий "золотий вік" радянської доби де звісно ж все було краще ,може ви помітили ,в особливий спосіб переймаються з присмаком смутку росіяни та ті хто вирішив розділити з ними це щемливе почування...воно й не дивно адже "ссср" -складова їх великодержавницької мітології, і якщо вони продовжуватимуть знаходити нових "приверженцаф" ,то хто зна чи вкотре не спокусяться через певний час їх "асвабадить" від ворожих впливів "іновірців" ,палко обіцяючи нове "VOZсоединение" в нову "великую страну",бо не має ознак що вони (росіяни) ладні відмовитися від цих своїх "сверхпреднаZначений" в найближчий час,якщо вони тільки взагалі не вбачають в них нічого "ZаZорнава"...
Моя підтримка! Слухаю вас та вчуся постійно! Спасибі вам за це!
Андрію Олеговичу, дякую вам за вашу роботу! Я до недавнього часу не знав що у вас є україномовний канал, може вартує прикріпити цей канал до вкладки "Рекомендовані канали" на вашому основному каналі, щоб більше людей змогли дізнатися про канал?
Так, було б добре
Слава Україні!😀👌🇺🇦🇪🇺
Не "україномовний", а "українськомовний". Ми розмовляємо не Україною, а українською мовою. Так само як не "польщемовний" а "польськомовний", не "німеччиномовний" а "німецькомовний".
Ви дуже обьєктивні, як завжди! Дякуємо!❤
Андрій Олегович, дякую! Дуже цікаве багатоохопоююче відео! Ви підмічаєте і збираєте всі вірні факти і деталі. Все-все так. І в ссср було багато добрих речей. На рівні де я жила, я не встигла побачити негатив, можливо я пристосовуванка і не революціонерка. Я там в ссср народилася, виросла, вчилася, працювала. Вчилася українською і російською. І ,як я знаю, не переслідували за мову. Просто вона в житті країни, науки, техніки, в діловодстві, в навчанні не була потрібна. Тому мала би загинути з поколіннями. Або лишитися, як мистецтво.
Я розумію, що люди різного рівня культури і людяності ЗА українську мову. Тому ви отримуєте негатив. Ми всі не ідеальні.
Я пишу коментарі, тому що виникає багато думок в зв'язку з тими питаннями, що ви підіймаєте. Дякую.
Також пишу, тому що це дає певні плюси для того відео, до якого коментар. А ваші відео несуть чисте бачення питань , які ви роз'яснюєте , а не крайності і відхилення.
Вибачте, я ЗА українську мову. І звичайно хочу, щоб було більше ваших робіт нашою українською мовою. Але рахую, що це ваш вибір і право писати і творити мовою, яку ви обираєте. І у вас є причини і мотиви на це. А ви талановитий і багато працюючий чоловік. Для мене один з кращих, якщо не кращий філософ і лектор.
Дякую! Ви круті. Успіхів Вам❤
Приємно бачити, в які повіки, нормальний цивілізований, збалансований погляд на питання свободи наукового аналізу, історичної ситуації та загального світосприйняття.
Якщо ми всі навчимося хоча б цьому, то зусилля Андрія Олеговича не пропадуть задарма.
ВЧИТЕСЯ МІРКУВАТИ САМОСТІЙНО
дуже дякую за Вашу виважену позицію і приклад здорової дискусії який Ви демонструєте. Головна проблема, яка кидається у вічі - це масова нестабільність психіки людей, в такому стані мислення дається важко, адже нашими думками керує психотравма. Напевно, тільки заспокоївшись, людина здатна вести конструктивний діалог, але ж більшість людей навіть не помічають свій неврівноважений стан, і їх дуже "заносить" в процесі висловлення думки...
Кидається в очі - впадає в очі.
Дякую за такий багатогранний аналіз мовної проблеми.
Що змінилося з Радянських часів, так це вектор мовної політики, а інструменти (заборони, примус, пропаганда, маніпулювання, образи) загалом залишилися аналогічними.
Я із Дніпропетровського регіону. Досить таки проблемний регіон з точки зору мовного питання.
Дійсно, в радянські часи працювали українські школи, як в сільській місцевості, так і в містах, у томі числі в Дніпропетровську, були українські підручники, у сільських районах - колективи народної творчості, українські театральні постановки. Однак обласний центр цілеспрямовано русифікувався: створювався образ престижу російської мови, російська мова стала мовою науки та індустріальної сфери, а українську в Дніпропетровську сприймали як сільську мову малограмотного населення, на україномовних дивилися косо та зверхньо в громадському транспорті і медичних закладах, у технікумах і ПТУ викладали російською (як мені розповідали про один технікум, 70-80 % студентів були випускниками українських шкіл, приїжджали в 60-70ті роки з районних центрів і сільських районів, а в технікумі все викладання - російською), факультет російської філології був престижнішим за український, українські філологи (звичайно, не всі) на перервах спілкувалися російською, вища технічна освіта, математична, медична - російськомовні, науково-дослідні інститути, конструкторські бюро - російськомовні. Ще й російських спеціалістів чимало приїжджало в регіон. Як наслідок, дніпропетровські вчені і науковці не змогли (може, й не хотіли), навіть у кінці 90х - на початку 2000х повноцінно перейти на україномовне викладання, в той час, коли студенти вже були готові сприймати україномовний контент. Яскравий приклад - мовний скандал із професором філософії технічного ВУЗу Дніпра, який відмовився у 20му (!) році викладати українською.
І навіть зараз під час війни з Росією процентів 70-80 жителів Дніпра продовжують спілкуватися російською, тому що це звично, масово, зручно (активна мова завжди ж потребує зусиль і вольового рішення), та й рухатися за течією взагалі комфортніше, ніж проти течії... Хоча й української зараз значно більше і ставлення змінюється до неї. А проблема більше не в тому, хто винен (політика Радянського Союзу чи царських часів), а як мотивувати людей подібних регіонів мислити і вчити дітей українською і як тих, хто не пройшов такий період русифікації, мотивувати поважати ситуацію та вибір інших.
Сам вчився в школі Дніпра і на початку 90-х, в одній школі вчителька української не знала мови. Могла щось як сказати, що весь клас "випадав" від сміху. Наприклад: "Загоруйко дай днэвнык!". А потім перейшов в іншу школу ліцейну і там була класна вчителька з Західної України яка дуже любила свій предмет і ця любов передавалася учням... А в вузі були різні викладачі, деякі намагалися викладати спеціальні предмети українською(переводили, докладали зусиль), а були деякі -хто сприймав українську навіть з огидою... Важаю їх пережитком радянської пропаганди. Для того щоб змінити менталітет -повинно бути викладання у всіх закладах і всіх предметів українською. І вважаю, що згодом буде значний перелом.
Погоджуюсь на 100%. І ні до чого заборони та переслідування. Навіть зараз пан Андрій продовжує цю практику, видаючи переважно російськомовний контент. Адже таким чином він отримує більшу аудиторію.
Начебто так і повинно бути: якісна безальтернативна середня та вища освіти українською мовою мають бути потужним стимулом для українізації регіону, ще й під час російсько-української війни.
Проте, незважаючи на те, що у сфері освіти і культури заборонені російські мова, література, музика, книги, все це не стимулює більшість пересічних російськомовних дніпровців переходити на українську. Один із парадоксів сучасного Дніпра - російськомовні приватні дитсадки, які не підконтрольні Міносвіти (державні при цьому на дистанційці).
То й виходить, що свідомість української інтелектуальної верхівки не готова прийняти те, що нікуди ми не дінемося від російськомовних українців, принаймі найближчим часом, як на сході України, так і в еміграції, у тій же Варшаві, а свідомість русифікованих громадян зазвичай не сприймає високих націоналістичних ідеалів українізації!
@@lanasvitlana7060 Цілком згоден. Вважаю, що кожному треба починати з себе. Так формується колективна думка і згодом можливі зміни.
Згодна
бажаю розвитку каналу) як бальзам на душу)
Ой, як гарно українською ❤ Ви дуже гармонійний, коли українською!
Бережи Вас Бог!!! Дякуємо Вам!
@@user-wp4ps4ep4u Вірить Більше чім Папа ....!!!!
Дякую за цікавий екскурс! Ваші думки і досвід дуже цінні для нас звичайних, але мислячих і свідомих. Разом переможемо і відбудуємо сучасну Україну, якщо усвідомимо і зробимо правильні висновки із минулого!
Такого контенту дійсно не вистачає! Дуже класно!
Андрій Олегович, дякую вам за це відео! Все своє не довге життя я мешкаю у Криму, і хоча не можу назвати себе інтелектуалом або філософом, останні вісім років я намагаюсь знайти для себе відповідь на питання що означає бути українцем особисто для мене. Моя думка також будується апофатичними чином. Я відчуваю себе українцем, але в навколишньому середовищі це ніяк не можливо виразити, особливо російською мовою. Зараз я розумію що бути українцем, це плакати коли я намагаюсь написати цей текст. Дякую вам, що надаєте мені зв’язок з сучасною українською думкою та культурою
Я, розумію Вас, і вважаю що Ви справжній українець, а не декларативний. 17:24 ❤
От якби про це поговорив філософ!
Дякую за український контент! Андрій Олегович, здоровʼя вам!
Якщо говорити про школи, то тренд був суто на зменшення українських шкіл. Я робив графік за післявоєнний період і до 1989 року кількість українських шкіл зменшилась із 80% до 49%. При цьому слід розуміти, що більшість цих шкіл - це сільські малочисельні школи. Якщо рахувати за кількістю учнів - то до 1989 р. переважна більшість навчалась російською. Оскільки ВУЗи були на 90% російською, українська була рудиментом, і мала зникнути як і білоруська. Лише розвал союзу зупинив цей тренд.
Підтримую. Дякую. Світ не чорно-білий. Хто шукає, той знаходить...те, що шукає:)
Мені завжди була цікава філософія але якось не було з ким поговорити про неї у моєму колі і трохи далі. Я відмовлявся від свого бажання. Дякую, за популярізацію філософії.
Будь ласка, робіть більше українського контенту. І спробуйте створити англомовний канал, я у вас вірю.
Три канали на різних мовах - це занадто, мені здається. Тим більш доволі складно розмислювати на такі складні теми, як філософія, не являючись носієм англійського або не володіючи нею як мінімум на рівні B2. Але коллаборацію А. О з умовним Пітерсоном я б залюбки подивився
@@Oxamyt3109 було б не погано але казали що Пітерсон за русню.
Я хочу щоб Баумейстер почав англ бо він недооцінює свій рівень. Він взорве англ. інет.
@@Oxamyt3109 на русский забить лол
@@Oxamyt3109Пітерсон не бачить глибину, як Баумейстнр, тому, на сою думку, колаборація - не допечна.
Господь Бог дав розум і відомий вчений опановує українську. Це позитив. Розвитку вам у цьому напряму.....
Краще пізно, ніж ніколи.
Але хоча б відкрито визнав свою також відповідальність за слабий розвиток української інтелектуальної думки за ті останні 30 років незалежності.
А хвалити Арестовича - це зараз крінж!
Респект! Дуже симпатично і зворушливо.🙂
дякую за україномовний канал! нарееееешті!
Пане Андріє, це чудове відео потребує ще одного відео, в якому б слід розібрати це відео:)
Ви підняли правильні питання, але все ж таки слід спочатку розібратись з фактами, що б потім ми змогли їх інтерпретувати.
Мої аргументи грунтуються на книзі Оксани Забужко "Українській палімпсест. Оксана Забужко у розмові з Ізою Хрислинською". Там зазначається, що українські переклади іноземної класики були можливі в 20-х роках минулого століття, переважна більшість тих перекладачів була репресована, та в 60-х роках. Автори таких перекладів зазнали менших, але все ж таки репресій, у порівняння із своїми колегами з 20-х.
Починаючи з 1972 року заборонялось перекладання іноземної класики українською мовою, тому багато українських інтелектуалів намагались купити відповідні книги в перекладі на польську мову, яку вони знали краще, ніж відповідну мову оригіналу. Оксана Забужко описує свій страх, що до неї в квартиру прийдуть з КДБ та заберуть переклади українською мовою Мопасана.
Мова викладання в університетах та інших навчальних закладах була лише російська. Знову Забужко згадує, як вона, відповідаючи на питання викладача, допустила часткову відповідь українською мовою, а він, з прихованою доброзичливісті поглянув на неї.
Не тількі перекладати, а і впускати в інформаційне поле було дозволено не всіх авторів. Так, неможливо було не те, щоб прочитати, а і обговорити роботи згадуваних Вами Шевельова чи Донцова, або Бердяєва. Натомість Сартра можна було читати і обговорювати, він же друг СССР:)
Тому, як Ви правильно натякнули, справжне філософське обговорення було можливе лише поза офіційних меж кафедр, наприклад, за пляшкою.
Чому ж у Незалежній Україні не з'явились велика кількість публікацій? Прямо зараз Забужко надає цю відповідь тут:
th-cam.com/video/qHN15fspVk4/w-d-xo.html
та Ви і так знаєте, що фактично не було українськіх видавництв, першодруки українських авторів були зроблені на гроші діаспори, натомість російська продукція та російські видавництва фактично захопили цю нішу в Україні.
Що ж з націоналізмом? З ним все погано, адже я вважаю, що його немає! Керівництво держави, яке ще вчора було російськомовним і російськоорієнтованим, намагається увести суспільство в англосаксонській фарватер, знову принижуючи українську мову, українських мислителів, українській історичний шлях.
А здоровий націоналізм існує в Чехії (можна безкоштовно вчитись в головному університеті країни, навіть якщо ти іноземець, за умови, що ти володієшь чеською мовою. А якщо англійською - то за гроші), Польші (ця країна не виконує приписив европейського керівництва, якщо вони суперечать національним інтересам) та в ряді інших країн, перелічувати які немає необхідності.
Попередній висновок: керівництво СРСР як би показувало, що "Вы, хохлы, без нас ничего не можете. На вашей мове можете балакать в школе, а если лезите в науку, то только на великом и могучем русском языке. У вас ничего своего нет, мы дали вам литературу (Пушкин, Толстой Достоевски), науку и философию".
Тому зараз актуальним є вивчення СВОЇХ авторів.
Перелік СВОЇХ авторів, будь ласка, в студію.
@@siruser7747 Вже зазначав перелік.
Наприклад: Вахтанг Кебуладзе, Оксана Забужко, Віра Агеєва, Іван Багряний, Євген Сверстюк, Юрій Шевельов, Валер’ян Підмогильний, Микола Хвильовий, Михайль Семеник, Богдан-Ігор Антонич, Євген Плужник, Євген Маланюк, Василь Симоненко, Микола Бажан, Сергій Кримський, Майк Йогансен, Мирослав Попович, Ярослав Шрамко, Дзвінка Матіяш, Марія Матіос, Микола Зеров, Гаска Шіян, Василь Стус, Ганна Улюра, Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Ігор Калинець, Ліна Костенко, Іван Малкович, Іван Драч, Григір Тютюник, Улас Самчук, Всеволод Нестайко, Микола Вінграновський, Олена Теліга, Василь Шкляр, Сергій Плохій, Вікторія Амеліна, Артем Чех і це не повний перелік особистостей 20 та початку 21-го століть.
Зауважте, я не згадував ні Лесю Українку, ні Нечуй-Левицького, ні Шевченка, ні Сковороду, ні Котляревського, ні Вінніченка, ні Аркаса, Івана Франка, ні Марію Башкірцеву (її щоденики це окрема тема), ні інших видатних українських мислителів, які відомі на широкий загал; ні Івана Пулюя, хоча він міг би отримати Нобелівську премію з фізики. При цьому він був не тільки фізиком, а і філософом і навіть теологом.
@@tendersmr605, прекрасний допис, дякую!
@@siruser7747 спробуйте відвідати книжковий сайт
@Мова викладання в університетах та інших навчальних закладах була лише російська@ - 70і роки, політехнічний у Львові -кілька дисциплін на українській.
Дякую Вам, Андрію Олеговичу!☀️
Нагадуєте про здоровий глузд і логіку в моїх післябойових станах; один з них, до речі, це роздратованість низькою культурою спілкування і мислення нашого суспільства, що його багато хто з нас вирішив захищати ризикуючи власним життям.
З повагою📚❤
Дякую за це відео!
Дякую вам за таку роботу з людьми 🙏
Шкода Вашого часу…
Виправдовуватись перед обмежиними людьми, які не вміють критикувати, а тільки ображати та принижувати - невдячна праця.
Дякую за намагання ,зліпити щось простойне з нашого суспільства. Бажаю побільше Вам часу та натхнення.
З повагою, з фронту
1. Я вчився на факультеті прикладної математики львівського університету і в факультетській бібліотеці книжки видані в радянський час були всі російською, жодної книги українською мовою я не находив. Українською мовою були книжки вже видані за незалежності.
2. Відомий український математик Анатолій Скороход видав 13 книг: 3 українською і 10 російською (згідно з вікіпедією). Причому зверніть увагу, що 2 з тих що українською є невеликим за розмірами, підручниками вступного рівня (вони так і називаються "елементи"). При цьому підручників Скорохода в моїй факультетській бібліотеці я не находив.
3. Моя мама, теж математик, збирала ще за часів навчання різні математичні книжки (не шкільні підручники). На двох полицях з близько 50 книг тільки дві були українською - одна невелика по чисельних методах видана в 86-му році і одна для школярів з різними головоломками і цікавими задачами. 2 з 50! Це при тому, що вона і її батьки (обоє вчителі) шукала книги в першу чергу українською, і в них вдома дійсно були 2 шафи україномовних книжок української літератури і деякі переклади класики.
4. Обоє моїх батьків в 80-х займались наукою, мама математикою в Ужгороді, а тато фізикою у Львові. Вони писали дисертації і видавали статті - все російською, так українською не було заборонено, але українською не можна було нічого видати, і не можна було захистити дисертацію.
Тому, коли пан Баумейстер каже, що "істина десь по середині", і закликає до нюансного мислення він або:
1. Не розуміє значення фрази "десь по середині", бо істина дуже близько до однієї з крайнощів.
2. Не правильно висловився.
3. Відверто маніпулює.
От і ні. Навіть спеціальну бесіду про це записав.
А вам би тільки звинуватити когось.
Краще створюйте щось
@@AndriiBaumeister бачите, такий вже нюанс ютубу, що створений мною коментар (подобається він вам чи ні) підвищує міру популярності вашого каналу. Отак я створюю вам популярність попри ваші заперечення.
@@Alfermial вдячний за розкрутку каналу))
".. .не можно було нiчого видати ..." -- навiщо ця маячня!? Навiщо писати те, що не знаеш, те, що е зухвалою брехнею!? Чи гнила жадоба недобитих бандерiвцiв до помсти всьому радянському затьмарюе Вам, Пане, розум?
Украiнською мовою можна було друкувати i пiдручники, i монoграфii, i статтi y численних наукових журналах в Украiнi з усiх напрямкiв науки. Крiм того, "Доповiдi АН УРСР" друкували, як правило украiнською, статтi зпову ж таки з усiх галузей науки; так само науковi журнали видавництв унiверситетiв Украiни. Матерiали республiканських сипозiумiв I конференцiй у бiльшостi були двомовними.
Чи, можливо, Ви, Пане, хотiли б, щоб найближча до мови Святого Рiвноапостольного Володимира Хрестителя мова взагалi зникла в Украiнi?
Оце наша сьогоденна реальнiсть - безграмотна брехлива особа - профанацiя Львову - е некомпетентною щодо предмету дискусii, aле вже поспiшае опаплюжити професора Баумейстера (який ще надто-надто лагiдно описуе реальнicть залишкiв Великоi Украiнськоi Науки за часiв "незалежностi").
То може ще покараете його, Пане, як колись бандерiвцi карали украiнських вчительок?
Все цікаво і грамотно. Звернула увагу на слова да і вот, і раджу звернути і Вам.
Дякую Вам Андрій,
нещодавно натрапив на ваш україномовний контент
стало цікавіше слухати👍
Андрію Олеговичу, дякую за вашу роботу.
Дякую. Згоден з кожним аргументом. Вже 10 років, як постійно кажу, що основна і найсуттєвіша зараз відповідальність за стан нашої країни і культури саме на нас самих. А стосовно інтелектуалів, то кому як не цим людям це потрібно розуміти особливо чітко. Майбутнє країни, то результат праці кращих з її громадян. Заборони ніколи не змінювали щось на краще. Лише творці на це спроможні, яким дуже важко зʼявитися в культурі заборон.
@@user-wp4ps4ep4u Дякую за те, що в пан Андрій рішуче захищає точку зору не лише свою, але й багатьох інших інтелектуалів. Дякую за те, що взяв на себе роль криголама. А Вам, думаю, варто відповісти собі на декілька важливих запитань. Що таке любити батьківщину? Що таке взагалі любити? Що таке повага? І на останок, все ж таки варто наводити аргументи, а не вішати ярлики.
Цілком поділяю Ваш погляд, дякую що детально виклали. Далекосяжною політикою СССР безумовно було зникнення української мови, треба людям не замилювати очі. Раз прочитаєш «Інтернаціоналізм чи Русифікація» Дзюби, то набереш імунітет до таких аргументів, які фактично виправдовують Совєтський період.
Пане Андрію, слухав Вас і раніше. Після 2022 року російська стала для мене табу.
Україномовний канал the best!)
Підписався!)
Успіхів Вам у Вашій важливій праці!
Розумний і виважений аналіз. Варто прислухатися!
❤ дякую, Андрій, Ви прекрасно, чудово, говорите українською, аудіорозповіді на мові на ніч можна слухати як казку перед сном❤❤❤
Щира подяка за ваш внесок в українізацію філософії.
Дякую за Вашу працю. Ви робите велику справу.
Я майже все життя цікавлюся філософією та вважаю, що це основа будь-якої людської діяльності.
Все почалося з замполіта (в радянській армії), котрий прозвав мене філософом. Я зараз вже не дуже пам'ятаю теми наших дискусів, але чомусь саме мене він обирав для своїх бесід.)
Ваша розповідь доволі об'єктивна та змістовна, но для розуміння не вистачає деяких моментів.
По-перше, це русифікація промислових міст, таким чином формування ставлення до української мови, як до селянської. Також, до цього можна додати і війскову службу.
По-друге, це майже тотальна фінансова залежність інтелектуалів та людей творчіх професій, що часто стає визначальним в їх творчих вподобаннях та формує специфічну кон'юнктуру.
Дякую за працю, за мудрість, за навчання. Здоров'я вам!!!
Дякую Андрію вам за діяльність.
Дуже приємно завжди Вас слухати , українською глибина сприйняття для мене краща .Дякую Вам
Дякую за Ваш канал ... Цікаві теми . Я не шукаю тих інтелектуалів з якими я б погоджуюся ... Цікаві люди які пропонують сенси над якими цікаво подумати .
Дякую Вам, Андрiй!
ви з арестовичем просуваєте совецкій проєкт для поляризації українського народу.
Пан Олег у своєму репертуарі.
Лекція з двох частин.
Спочатку інформативне дослідження, а потім ліві непов'язані з лекцією висновки.
Тут задля висновку "націоналізм - це зло" обрано один із пасквилів одного з клієнтів ідеології відкритого світу. Суперакадемічно. Суперчесно.
Дякую Андрій.
Дуже приємно чути Вас, дякую за Вашу працю. Терпіння і наснаги Вам. Завдяки Вам маємо надію на майбутнє України ❤❤❤❤
Дякую вам, пане Андрій, за вашу розумну і зважену роботу. Хай щастить 🍀. Дуже рада, що знайшла ваш канал та публікації.
Насолода Вас слухати, честь бути Вашим сучасником ❤ Вірю, що є небезнадійні ("приведете до пам'яті" хоч би їх)
Пане Андрію, я ваш фанат, і захоплююсь вашою роботою. Розділяю вашу позицію!
Не знаю як в Черкасах та Києві, але у нас на Луганщині було інакше. В моєму місті до 40 року було дві школи. І вони були українські. Але після війни усі школи перевели на російську систему навчання. Моя мама вже навчалась в російськомовній школі. Коли я пішов у перший клас, в нашому місті було вже 10 шкіл, та всі вони були вже російськомовні. Мої родичі в селах були україномовні, а ми, ,,городскіє,, знаважали їх... Я ще пам'ятаю вивескі на магазинах українською, та поступово і вони зникали. У мене таке враження що те що зараз воплощає путін готувалось ще за радянські часи. До речі скажу що в бібліотеках таки було багато книжок українською... Мої перші книжки були на українській мові. ,,спартак,, ,,12 стільців,, весь Фенімор Купер... Зараз моє місто на дві третини зруйновано тим руським міром який мені ще з дитинства вбивали в мозок під виглядом ,,совєтскій народ,,
Мені страшенно подобаються Ваші лекції. Але все таки, мене муляло відчуття провини, коли я слухала їх російською. Це дуже хороша ідея розвивати україномовний інтелектуальний контент!
11:00 ви самі вдаєтеся до маніпуляції Argumentum ad temperantiam, принципу хибної золотої середини, ще й прирівнюєте до відвертої брехні іншу "крайність". Саме за це вас і критикують. Це не невігластво, це гірше
власне, щодо радянського дискурсу дисидент Володимир Буковський говорив, що посередині між великою брехнею радянської пропаганди та істиною знаходиться брехня, і що буде помилкою шукати середину між інформацією та дезінформацією.
Ви дуже витончений мислитель
Дякую.
В мене таке враження відносно літератури, що до 1991 року літератури українською мовою було досить багато. Потім протягом декількох років почали з'являтися книжки на теми, які при союзі були заборонені, але потім Україну залило лайно з параші а українська література і переклади майже зникли, до останнього часу.
Відносно фізики і математики - була велика кількість класних книжок для дітей українською мовою, по інших галузях, також. Все моє дитинство пройшло в оточенні цих книжок.
Дякую за вашу роботу, професоре!
Щодо вишиванок - це описував Гончар у щоденнику, якщо не помиляюсь. Вишиванки дощаолялись лише у визначені дати чи заходи. А якщо ти вдягав поза цими офіційними заходами, то ти викликав підозру. Так само як і людей затримували за покладання квітів Шевченку не в установлені дату. Гончар теж це описує.
Пане, скiльки Вам рокiв, що Ви таку мячню несёте?
маячню, вибачте.
@@andresha9391 Читайте спогади Олеся Гончара, там це описано. Гончару, топу української радянської літератури повірите?
Підписався. Дякую. Побільше мудро філософських думок на милій укр мові
Вдячний за підтримку
Bravo 🎉
Дякую за укроїномовний продукт і за Вашу працю. Чи не цікаво було б Вам розібрати працю І.Я. Франка «Перехресні стежки» в контексті того, яке призначення має українська інтелігенція в розвитку українського народу? Заздалегідь дякую за відповідь.
Не "україномовний", а "українськомовний". Ми розмовляємо не Україною, а українською мовою. Так само як не "польщемовний" а "польськомовний", не "німеччиномовний" а "німецькомовний".
@@Sleepyphoenix на 1,5 млрд слів зафіксовано 14 283 вживання слова «україномовний» і 3406 - «українськомовний», тобто у мові функціонують обидва варіанти з виразною перевагою першого (80% проти 20%).
Часом носії мови плюють на правила і правила часом змінюють ;)
@@alexs7632 а навіщо вже свідомо плювати на правила?
@@Sleepyphoenix розумієте, мова не є продукт, що привезли звідкилясь. Мову творять люди. І часом правила не збігаються з бажанням людей. Я колись читав про дослідження на цю тему (давно, не знайду). І є випадки, коли вносили зміни, не тільки в українській мові.
Прекрасно! Дякую ❤ Особливо фінал
Дякую за Вашу працю!
Цінно, що говорите про пошук істини.
З задоволенням слухаю завжди і раджу при кожній нагоді!
Дякую, що Ви є. Робота з реальністю - наше все 🙏
Дякую, п. Андрію, дуже обгрунтовано, інтелігентно, як завжди!
Скористаюсь ідеями Івана Дзюби . Одна справа - це умовна рівність ,тобто коли є папірець ,який затверджує рівність усіх мов ,а друга справа - це формальна рівність .І ось тут стає цікавіше ,тому що якщо порівнювати видавництво творів ,то російських було набагато більше (значно більше ) ,а якщо ми говоримо ще й про точні науки ,то знайти укр .підручник стає взагалі не реальним ( хоча варто зауважити ,що певна кількість була ,але значно менше ніж російською ) .Така сама ситуація була із школами , армією ,вищою освітою .Всі вони сприяли зросійщенню , а виходити й говорити в СРСР був клуб Верьовки ,тому все так неоднозначно -це дивно !
Перепрошую, ви забалтуєте. Складне мислення українською цензерувалося в УРСР жорсткіше, ніж ви це описуєте. Всілякі складні галузі математики і фізики вивчали виключно по російськомовним перекладам західних вчених, не лише Арістотеля. До чого тут шкільні підручники? Щодо школи, то в обласних центрах "випадково" найкращі і престижні школи були російськими
Хто ж так старався вислужитися? Не підкажете?
Хто нам заважав 30 років складно мислити Українською? Дацюк каже що вся наша енергія йде на мовно-культурне, але ми навіть в цьому успіху немаємо, з нами явно щось не так.
@@Onujj445p я не бачив ніякого мовно-культурного. Все помітне це Помаранчева революція, коли почали на Радіо і ТВ, кінотеатрах 50% українською вимогати. Я тоді дізнався, що у нас щось є українською.
Ми, як народ застрягли в інфантилизмі. Слава Богу хоч є якийсь внутрішній опір і не дали скатитсь у Беларусь 2.0.
@@eolit1oна цей внутрішній опір і уходить наша енергія, і щось ми навіть в цьому опорі немаємо успіху, якщо ворог на нашій території. Я не здивуюсь якщо у Білорусі і ерефії буде більше перспектив ніж з нашим обмеженим поглядом.
@@Onujj445p взагалі маємо, з тобою говорить русскоязычный. Перейшов 24 лютого.
Я всі ці срачі ніколи не бачив. Більшості було пофігу на все і я був серед них.
Я трошки прокинувся, коли була Помаранчева революція бо прямо бачив, як "Жить по-понятиям" це круто і мене від цього вивертало. І те, як маніпулювали. Я з Одеси, тоді казали що русскоязычных притесняют хоча я бачив навпаки. І Майдан. Остаточно, мабуть, зараз.
Дякую за вашу працю, Андрій Олегович!
Дякую за цікаві, непересічні роздуми! Завжди філософія подобалась мені як високе досягнення людства у розвитку інтелекту.
Спасибо за объемное мышление... Очень этого в стране не хватает.. В моих предпочтениях из современных вы лучший..
Дякую за українську мову!
💙💛 !!! ❤️🖤 !!!
@@user-wp4ps4ep4u Якість мови залежить від практики.
Дуже сильна промова! Справедливо, Андрію Олеговичу. Працюймо! І це стосується не лише філософії, на жаль.
Дякую Вам, Андрію Олеговичу, за ваше роз'яснення в цьому виступі, Ви зняли деякі гострі запитання до Вас, як сучасного філософа. Не знаючи Ваших творчіх планів, я хочу запропонувать об'єднать українських філософів для розробки сучасного філософського словника, це дасть поштовх нашому суспільству!❤
Термінологічний філософській словник
😊
Дякую за український
, для мене так більш зрозуміліше
Не можу не приєднатись до думки пана Андрія, проте маю одне заперечення. У відео кілька разів пролунало нарікання на індоктринацію суспільства, зокрема у випадку змалюванні історії 20 ст. в одному ключі та просування націоналістичної ідеології. Але я не бачу причин, щоб загальний суспільний дискурс міг втілюватися в аргументативну раціональну форму. Обивателі, як мені здається, завжди прийматимуть тільки ідеологію, тільки спрощену картину світу. Хай як би масово ми не видавали книжки по темам Платона та Аристотеля, буде, звичайно, приплив людей, які зацікавляться античною філософією, і це буде кратне збільшення відносно того, що є нині, та все одно для пересічної людини "Платон" означатиме не більше ніж "грецький мудрець", а про Аристотеля може хіба що знати зі шкільних підручників, що він "батько багатьох сучасних наук". І ще така думка: якщо просування націоналістичної ідеології в освіті шкодить, то чи можемо ми відмовитись від ідеології взагалі? Мені здається, вибір полягає лише між різними ідеологіями, різними варіантами спрощеної моделі світу, а не між відсутністю та присутністю її. З самого заснування шкільна освіта у Пруссії служила цілі виховання дисциплінованого населення (поправте, якщо це спрощене бачення з мого боку) заради блага держави. І навіть якщо відкинути такий погляд, то все одно просто з необхідності уніфікації всі школи муситимуть викладати єдиний погляд на історію, який так чи інакше буде служити певним ідеологічним цілям.
Як небесна мана у сухій безжиттевій пустелі! Дякую, і будь ласка, не зупиняйтесь!
Дякую за україномовний канал. Лайк, підписка, коментар. Продовжуйте будь ласка 😊
Щиро дякую за підтримку!
Не "україномовний", а "українськомовний"* Адже ми розмовляємо не Україною, а українською мовою. Так само як не "польщемовний" а "польськомовний", не "німеччиномовний" а "німецькомовний".
Я народився 1963 року в м.Херсон. Коли мої батьки
намагалися віддати мене в дитячий садок виявлося що на весь
Херсон (тоді в місті мешкало приблизно 200 тисяч осіб)
існує 2(!!!ДВІ!!!) україномовні школи і 1(!!!ОДИН!!!)
україномовний садок. А так повністю згоден з
паном Андрієм - в Совєтском союзє з українською мовою
було все гаразд. :)