Бляха, цей фільм- це не лише ігрова, але й культурна бомба в розніжене західне суспільство, тотальний респект творцям! Трембічу - дяка за огляд. Слава Україні та її Героям, смерть ворогам та окупантам!!!
Прийшлось знову усе пережити-це був жах! 25 лютого мені виповнилось 50! Я провів його в черзі до військомату, пішов добровольцем. Скоро три роки, як на сході. Спочатку випадково тебе побачив на ютубі у сталкері-2. Одразу підписався, і усе переглянув на одному диханні! А сьогодні ютубі запропонував мені ось це відео. Дякую друже за твій труд! Слава Україні...
Десь за пів року, до повномасштабної війни, я пішов служити в національну гвардію україни, по контракту. До армії, я був звичайною людиною, який цікавився життям, мріями та буденністю. Десь за місяць, до війни, нам по службі почали просовуватися чутки про те що, росія не просто так, влаштовує "навчання" під кордонами України, але більшість людей з якими я проходив службу, так і взагалі мої рідні з жартом та посмішкою відреагували на це. Все ближче до судного дня по телевізору було більше новин про це. Нам говорили на службі "Хлопці, це реально може трапитися. Будьте готові ви, підготуйте ваших рідних на випадок початку війни". По телевізору все частіше говорили про ту саму "валізу" з усім необхідним. Хочу також додати, що як до війни, так і до початку, я підтримував зв'язок зі знайомими з росії. Ми також з ними обговорювали можливий початок війни, але з кожною такою розмовою всі сходились до того, що "Ну не может такого быть!" "Да никогда росия не нападёт на Украину!". І ще я пам'ятаю, що десь за неділю до початку війни, ми обговорювали початок нинішнього хаосу не вірячи в це все. Як я зустрів війну : Якщо я не помиляюсь, увечері 23 лютого, я та моя дівчина лягли раніше спати, бо на ранок наступного дня мені потрібно було їхати на службу в армію. 24 лютого. Мене розбудила дівчина, десь о 5 ранку зі словами "Я чула що були якісь вибухи на вулиці, але напевно то здалося". Я ще навіть не сильно прокинувшись, встав, взявши в руки телефон здивувався що він був розряджений, підзарядивши трішки телефон, мені прийшло повідомлення про 60-70 дзвінків від мого командира, телефоную йому і відразу ж чую в телефон "Ти де!? В нас війна! Росія напала на Україну! Давай бігом їдь сюди!". . . . . . . . . . . . . .Я сиджу здивований, дівчина запитала що сталося, я відповів" Що почалася війна, треба їхати". Дівчина впала в істерику і відразу ж почала готувати свої речі, зі словами" Я їду з тобою". Я її зупинив, більш менш заспокоїв і ми домовилися що я повернуся найближчим часом і пішов з дому. Приїхавши в частину, нам повідомили що на певних наших територіях висаджується десант і є команда, щоб ми його зупинили. Не скажу що всі були готові до цього, але як виявилося то це наші командири.Нам дали зброю у вигляді пістолета та бронежилетів, посадили в машини й повезли на місце зіткнення з ворогом. На рахунок сталкера 2. Я пам'ятаю ще в дитинстві читав книги по сталкеру та грав у всі частини. З кожною грою та книгою я все більш мріяв про те, щоб потрапити в Зону, подивитись, перейнятися навколишнім середовищем. Але як і сказав Філіп, що якщо ви все ж бажаєте туди поїхати, то треба їхати відразу, бо ця мрія дуже швидко заростає і відпадає на задній план.
До повномасштабного вторгнення я очно навчався в Харкові. І як раз був на канікулах, вдома в Кривому Розі, і вони мали закінчитись в 14 числах лютого, але його продлили до березня через ковід. У мене на 24 число були квитки до Харкова, але срані сусіди... З ранку я не зрозумів взагалі нічого, що мені казали родичі, але потім вже я все зрозумів. І потям прогтягом трьох місяців, я сидів в ночі, і моніторив тривоги, щоб винести сплячого брата до коридору і розбудити маму, та щоб вона перейшла в коридор. В укриття ми не бачили сенсу бігти... І протягом цих трьох місяців, я лягав спати об 6-8 ранку бо мама прокидалась, і просинався об 16 вечора. Я був спокійнішим і відчував велику відповідальність про те, що треба вночі під час тривоги перевести хочаб до коридору усіх своїх. Потім я дізнався від бабусі, що батя(батьки розведені) в ТРО пішов. Але він не сказав мені про це, і я був дуже розчуленим, і сильно переживав за нього, і не міг привести до ладу до свої емоції, але потім я набрався сил і подзвонив йому. І він усим поділився зі мною. То якось так я пережив початок повномасштабного вторгнення. P.S. Моя общага була за 20км від кордону до сусідів, у П'ятихатках Харківської обл, 15км від уніку, в общагу прилетіло....
24го лютого в мене було стільки заплановано і в дні після. Проснулась від того що мене розбудив хлопець зі словами почалась війна... Я не повірила, розвернулась далі спати сказала мені на роботу скоро не чіпай мене. Але я почула вибухи і поспіхом почала збирати рюкзаки, ми вирішили що нікуди краще не їхати і лишились вдома. Якби не хлопець я б була в неймовірній паніці. Він супер спокійний обіймав і заспокоював. В перші ж дні мої близькі пішли в добровільці ( деякі по декілька разів). Взяли лише одного... Все ще не віриться, що таке відбувається...
Якщо хто не знав, то в кінці 2022 року загинув під Бахмутом Володимир Єжов, він же Локі, лідер Волі на Янові в Поклику Прип'яті. Я не знаю, чи загинув хтось ще з працівників компанії GSC. Пардон якщо це є в відео, просто я ще не все подивився. Фільм крутий. Ну а рузкіє випробували помилки реакторів на українській землі замість своєї. Бачачи що імперія вже розвалюється, вони на останок вирішили без наслідків для "домінуючого народу" випробувати недоліки реакторів і лишити найпотужнішу колонію з радіоактивним гнійником на століття
""ну а рузкіє випробували помилки реакторів на українській землі замість своєї" -- ці тварі і на своїй теж так само насрали з ядеркою десь в 57 "киштимська аварія" і ще якась була.
"Немає у світі розробників які хочуть випустити щось незавершене, чи хочуть зробити щось що гравцям буде не цікаво" Тотально не згоден на болотах розробники саме хочуть випускати щось незавершене та не цікаве гравцям. 😂😂😂 Дуже класний фільм. С задоволенням подивився.
Я з батьком 24 в Запоріжжі збирав до купи машину після перефарбування. Ми мали їхати до Литви працювати через місяць. Замість цього ми поїхали евакуювати бабусю та її сусідів з села під арт обстрілом. Я досі згадую, як на підʼїзді до села, з висоти пагорбу, я побачив стовпи диму в різних місцях і просто застиг. Були проблеми зі звʼязком і в той момент ми не знали чи в неї все добре. На блокпості військові не хотіли нас пропускати, але ми змогли їх вмовити і відкривши всі вікна помчали до села. Часто було чутно вибухи. Спочатку я їх рахував, але після 20 вже перестав. Закинувши речі в машину і розсадивши всіх хто вміщався, я схопив собаку на руки і ми поїхали назад до Запоріжжя. Я вже тільки вдома до кінця зрозумів в якій небезпеці ми тоді були. І як все погано могло закінчитись.
Я з Луганська ну точніше з Петровська місто з вайбом покинутого хімзаводу. Жив деякий час в Сєверодонецьку і війну зустрів в Харкові коли прилетіла ракета в двір мого друга через дорогу. Для мене вже було звично чути вибухи та бачити паніку. Тму я пішов купляти горілку та сигарети тошо знав що їх потім просто не буде, так було в 2014. Весь час думаю тільки про те що я так давно не був вдома і не бачив хімзавдо. Сталкер 2 чекаю. Бля я стільки вже пережив тепер треба дожити до релізу. Я в Харкові зараз і вайб дуже клевий )) Всіх запрошую в Ха місто сонця, ХТЗ 🌄🏙
Що можу сказати.. Я малий свиздюк і 24 лютого я пам'ятаю тоді був четверг і я прокинувся з гарним настроєм і кажу мамі: "Який гарний день! Жаль що сьогдні у школу" а мама відповідає:"не буде сьогодні школи" я питаю: "чого?" А вона каже:"війна почалась.." Після цього ми пішли стригтися по дорозі чули дофіга гелікоптерів "я живу у Полтаві місто біля Харкова, Києва та Дніпра" після стрижки пішли додому мені привезли мою подругу з дитсадку, після цього моя мама поїхала у військомат як і мій брат але так їх і не взяли. А далі я не пам'ятаю. Усім дякую хто прочитав та усім гарного дня.
Як я зустрів повномаштабне? Вночі лягав спати з думками, що це був останій спокійний вечір.. зранку мене розбудив звінок мами і ще до того як я відповів я вже зрозумів, що щось сталось.. я відповів і перші слова мами по телефону "війна, москалі бомблять Київ". ось так я зустрів цей момент.
враховуючи, що у грі немає мікротранзакцій (не досліджував це питання, але скоріш за все так), то хочеться купити гру за фулл прайс, щоб хоча б дати їм змогу платити зарплатню робітникам, що пішли на війну, не кажучи вже про те, що ми отримаємо крутезну гру і продовження життя компанії
Розгубленість, страх за рідних і не стримне бажання помсти, мене тоді так і не взяли в ЗСУ. Я пішов в патруль з поліцією. Потім неймовірна гордість за людей в місті (Львів). Всі чимось допомагали, з мого кола ніхто не сидів без діла. Дружина пішла готувати їсти на вокзал вдень, я вночі з другом патрулювати вулиці. Друзі врзили речі і продукти по школам де перебували переселенці. Це було неймовірно. Шкода що багато про це забуввють.
Живу в сумській обл. й наразі нікуди не виїхав й не планую. Раніше через брак інфи і в основному інфа була з рашки, я чітк оне знав що відбувається на Донбасі, хто по кому стріляє і так далі, типу каша в голові. Хоч Крим віджали росіяни я все одно відносився до них як до людей як до рівних. Був навіть друг з яким ми грали у онлайн ігри. І десь там я дійсно вірив що ми типу "братьський народ", що це все політичні понти і ніякої повномаштабної не буде бо брат на брата війною не піде по наказу старого божевільного маразматика. Але. 24 лютого 22 року коли я почув перші нові для мене звуки вибухів, в той момент мене моментально перемкнуло - наче всі пазли зібрались самі собою в чітку картину. Я зрозумів хто такі росіяни й росія в цілому, аж наче мурашки по шкірі пройшли від "прозріння" але то не був страх. Страх я відчув коли літали вітаки й скидували бомби, тоді я зрозумів чому у "страха очі великі" й швидко угамував себе типу "не очкуй все нормально то далеко" . Взагалі я не вважаю себе боягузом, бо зберігаю якусь холоднокровність, навіть коли ми з батьком їхали в місто забирати маму з роботи по дорозі бачили підбиту техніку, я бачив як в далені піднімається густий чорний дим, і вже біля артучилища ми побачили розбиту техніку, навколо якої лежали тіла невідомих людей з зафарбованими гос номерами. Оце незнання мене бісило, хто де звідки й куди. Я зупиним машину батько вийшов бо теж не знав що робити, допомагати чи то свої чи ні, а воно горить і вибухає наче стрілянина якась. І в цей момент я бачу що у сій цій картини на фоні сидить на стільці наш воїн, трішки піднявшись пильно наблюдає за нами )) Стало трішки зрозуміло що тут відбулось, наші Воїни дають пезди гандонам ! Респек у сім воїнам й вічна шана. Героям Слава
у перші дні повномасштабки лежала хвора, все було як в тумані, а тепер оглядаюся назад і розумію, наскільки страшні моменти тоді доводилося переживати. Проте самі спогади про відчуття страху розмиті, мабуть, птср спрацював, за це йому дякую. Зараз вже так не працює, все запам'ятовується в деталях :(
Є в нас один дуже хороший політичний журналіст який 23.02.24 десь в обід пиклав відео на свому каналі з роздумами яке називалось "вторгнення протягом 48 годин". Тому гадаю інформація була) Я це відео на роботі на обідній перерві подивився десь в 19:00 (вечірня зміна була в супермаркеті, бригадиром касової лінії) і ще сидів покращував звіти вдома до 3:00 з думками: "Портніков, ти дуже крутий чувак і майже ніколи не помиляєшся, але сподіваюсь зараз помиляєшся", ліг спати і через 2 години і 50 хвилин в 5:50 вже було не до сну)))) Залишу посилання на це відео тут: th-cam.com/video/TrNDOcwr1q8/w-d-xo.html
20:50 як я памятаю, шмат хто ўяўляў, якую загрозу нясе радыяцыя. асабліва пасля Карыбскай Крызы саўковая агітацыя раздзьмухвала страх перад ядзернай вайной. на час аварыі на ЧАЭС мне было 9 гадоў, нават у такім узросце шкаляроў гатавалі да ядзернай вайны. нам распавядалі пра ядзерную небяспеку не як пра магчымасць, а як пра нешта немянучае, што "Коварный Запад" абавязкова выкарыстае ядзерную зброю ў дачыненні да СССР. на уроках па грамадзянскай абароне нас у першую чэргу навучалі дзеянням пад час ядзернага выбуху. як наследак Халоднай Вайны нават было псіхічнае захворвэнне - радыёфобия справа ў тым, што насельніцтву на забрудненных тэрыторыях улады нічога не распавялі пра сам факт аварыі, не кажучы ужо аб маштабах катастрофы. мае бацькі даведаліся аб аварыі ад сваячкі, якая працавала ў інстытуце ядзернай энэргетыкі. таму, што адна з яго лабараторый займалася радыё-маніторынгам і там пабачылі захмарны ўзровень радыяцыі ў Мінску праз два дні пасля аварыі, а ізатопы адпавядаюць тым, якія выкарыстоўваюць у прамысловых рэактарах
Мені батько зібрав ZX Spectrum ще в далекому 91ому коли я народився, але потім як виріс я почав цікавитися і грав на цьому ПК, так почалася моя любов до ПК і геймінгу
Я зараз проходжу і кайфую. Дуже подобається досліджувати цей світ і історія класна. Але, буду чесним,сьогодні вона виглядає посередньо. Ніяких інновацій там нема.Це майже те саме,що і оригінал.Але для мене головне атмосфера. Тому 10/10.
Despite being in this movie i did not know the rest of it before watching it. I rarely cry, but this movie made me cry. Volodymyr Yezhov will not be forgotten.
Колись пішов у магазин придбати якусь гру. (Курс 7 грн. Назбирав 50 зі стипендії) Зайшов у магаз питаю яка є гарна стрілялка. Продавець відповідає Масс Ефект (75 грн диск). Думаю "Йобобо" які ціни. А що дешевше? Каже ось є Сталкер (50 грн диск), каже "наша" у Києві зроблена. Я тоді взагалі не знав що в Україні є ігрові розробники, хоча і чув про Козаків. Взяв сталкера, що цікаво, на диску була версія 1.0 і на моєму відрі на низьких налаштуваннях..... короче запоров я перший симестр. :)
Ми просто з друзями за 3 дні до повномасштабки обговорювали, чи буде війна, чи ні. Хтось казав, що буде і нам пізда. хтось казав, що не буде. Але пам'ятаю прекрасно, що саме в ніч на 24 я не міг заснути. Була якась тривожність. А вже десь за 4 ранку почув перший шелест від далекого вибуху і здригання вікон. По новинах побачив, що почалась війна і що десь в межах Дружківки пролітають ракети. Перша реакція була "А якщо в нас дистанційка, то уроки будуть, чи ні?"
починалося усе важко... я посварилася з коханим 23 ввечрі ,який за кордоном, але перший призив військовий, бо служив раніше морпіх спецпідрозділ... я єдина в місті з мамою з родини а вона до мене дозвонитися не могла бо я ревіла весь вечір вирубилася і нічого не чула... а потім треш...другий день мене затримує непонятно хто нать не тро ...б"ють ...везуть в поліцію на допит відпускають в 2 ночі за 5 кілометрів від дому... потім звонять погрожують що сподобалися фото з гуглфото інтимні...наступного дня з самого ранку їду до мами і вмовляю не їхати на піший кордон вона ледь вижила щойно від ковіду і мороз...дуже важко але за кілька днів вмовила... плюс коханий їде вже в україну і вже приступає служити...загинув через 19 днів взнала я на 39 день і ті дні каторги незнання ніколи нікому не побажаю нать ворогу.... це реально гірше саме що буде в житті а було всяке ужасне... ... 24 число то початок кінця мого морального здоровя як і в багатьох, до того 3 роки одних втрат побратимів... але це... просто жах жахів... тримаймося
Мені 24го лютого тільки місяць як стукнуло 15 років. Сам я був в тихому містечку, то ж не прокинувся від обстрілів чи ще чогось. Пам'ятаю лише одне: Прокидаюсь вранці і взагалі нічого не розумію, а через годинку роздупляюсь і починаю в паніці звонити всім рідним та друзям.
дякую за відео, Філіп. мені здається, коли є важлива інформація зліва по центру (як імʼя людини і її посада), треба робити твоє віконечко в іншому місці. не вистачає розуміння чим займається та чи інша людина, яка в данний момент є оповідачем
всі повторюють одне й те ж, що люди нібито не знали що таке радіація. а що було під час холодної війни, не було жодних навчальних матеріалів? сцовок же збирався обмінюватись ядерними бімбами з сша...
Коли 23 лютого Пентагон сказав, що вторгнення розпочнеться протягом 24 годин - тоді я зрозумів, що це - серйозно. Прокинувся о 5 ранку і прочитав що почалася війна. Я був у Швеції.
Я живу на окупованих територіях з 2014 року і бачив цю техніку, яка вже їхала колонми з 20 лютого. Після початку моє ставлення до багатьох людей, які живуть тут змінилося і реальних друзів у мене залишилось менше десяти
24 лютого був в Києві. 15 березня вже в теробороні під Києвом. Осінь 22 вже переведений в регулярні частини ЗСУ і гнали під Херсоном рускіх . Літо 2024- списання по сукупності поранень з бойової посади. Але все ще намагаюсь чіплятися за посаду ближче до ЛБЗ.
був я біля ЧАЕС осінню 2021р, якось воно все заросло, то вже не так цікаво.... але точно скажу варто побачити рлс та центр Прип'яті, решта тупо нецікаве по причіні дестроя
Пам'ятаю як десь на початку війни виїжджав з Миколаєва якраз над моєю головою пролітав російський десант в вертольотах (знаю нікому не цікаво, просто ділюсь історією)
Думаю Сталкер 2, це не кінець, повинно далі розробляти нову, з повномасштабним вторгненням, як наша зона, і вме в ній знищує прокляту русню, я молю розробників зробити таку гру!!!
Цей фільм повинні подивитись всі, а особливо за кордоном, чим більше, щоб всі, всі зрощуміли, що тоеба зупинити рашистський фашизм інакше світу капець, чому вони цього до цих пвр не зрозуміли, ми в Харкові не живем, а чекаєм смерті, кожного дня, кожну годину, кожну хвилину, секунду, тікати, де, де тікати??? Кому ми потрібні, тим більше пенсіонер.
Тремба, ну не матюжся так, ну не гарно, невже у тебе такий малий словесний запас, що ти матюжишся у прямому ефірі, діти дивояться, мені за 60 і я дивлюся, трохи менше, лякую за твій контент.
Одні збирались,щоб дати відсіч оркам, інші збирались, щоб в'ї.ати з Києва, як останнє сикло! (В мене випадок був, мій однокласник на третій день здриснув з Києва і сидів в вінн обл, грався в пс4, а через 2 роки війни каже ,, ну якшо зайдуть в Київ, тоді я візьму зброю до рук''. А я запитую, то чого ти обісцявся і втік звідти на 3й день? А він відповідає '' ну я за сім'ю переживав'')
підписуйтесь на twitch та приходьте на стріми! - www.twitch.tv/thetremba
1:02:40 Мій брат купив телік за 2ві неділі до повномоштамбного вторгнення, пришлось теж його залишити, пізніше з'ясували шо він вже не вмикається 😢
Я так скажу, росiя почала вiйну бо ми стали розумнiшими
Бляха, цей фільм- це не лише ігрова, але й культурна бомба в розніжене західне суспільство, тотальний респект творцям! Трембічу - дяка за огляд. Слава Україні та її Героям, смерть ворогам та окупантам!!!
Прийшлось знову усе пережити-це був жах! 25 лютого мені виповнилось 50! Я провів його в черзі до військомату, пішов добровольцем. Скоро три роки, як на сході.
Спочатку випадково тебе побачив на ютубі у сталкері-2. Одразу підписався, і усе переглянув на одному диханні! А сьогодні ютубі запропонував мені ось це відео. Дякую друже за твій труд!
Слава Україні...
Десь за пів року, до повномасштабної війни, я пішов служити в національну гвардію україни, по контракту. До армії, я був звичайною людиною, який цікавився життям, мріями та буденністю. Десь за місяць, до війни, нам по службі почали просовуватися чутки про те що, росія не просто так, влаштовує "навчання" під кордонами України, але більшість людей з якими я проходив службу, так і взагалі мої рідні з жартом та посмішкою відреагували на це. Все ближче до судного дня по телевізору було більше новин про це. Нам говорили на службі "Хлопці, це реально може трапитися. Будьте готові ви, підготуйте ваших рідних на випадок початку війни". По телевізору все частіше говорили про ту саму "валізу" з усім необхідним. Хочу також додати, що як до війни, так і до початку, я підтримував зв'язок зі знайомими з росії. Ми також з ними обговорювали можливий початок війни, але з кожною такою розмовою всі сходились до того, що "Ну не может такого быть!" "Да никогда росия не нападёт на Украину!". І ще я пам'ятаю, що десь за неділю до початку війни, ми обговорювали початок нинішнього хаосу не вірячи в це все.
Як я зустрів війну : Якщо я не помиляюсь, увечері 23 лютого, я та моя дівчина лягли раніше спати, бо на ранок наступного дня мені потрібно було їхати на службу в армію.
24 лютого. Мене розбудила дівчина, десь о 5 ранку зі словами "Я чула що були якісь вибухи на вулиці, але напевно то здалося". Я ще навіть не сильно прокинувшись, встав, взявши в руки телефон здивувався що він був розряджений, підзарядивши трішки телефон, мені прийшло повідомлення про 60-70 дзвінків від мого командира, телефоную йому і відразу ж чую в телефон "Ти де!? В нас війна! Росія напала на Україну! Давай бігом їдь сюди!". . . . . . . . . . . . . .Я сиджу здивований, дівчина запитала що сталося, я відповів" Що почалася війна, треба їхати". Дівчина впала в істерику і відразу ж почала готувати свої речі, зі словами" Я їду з тобою". Я її зупинив, більш менш заспокоїв і ми домовилися що я повернуся найближчим часом і пішов з дому.
Приїхавши в частину, нам повідомили що на певних наших територіях висаджується десант і є команда, щоб ми його зупинили. Не скажу що всі були готові до цього, але як виявилося то це наші командири.Нам дали зброю у вигляді пістолета та бронежилетів, посадили в машини й повезли на місце зіткнення з ворогом.
На рахунок сталкера 2. Я пам'ятаю ще в дитинстві читав книги по сталкеру та грав у всі частини. З кожною грою та книгою я все більш мріяв про те, щоб потрапити в Зону, подивитись, перейнятися навколишнім середовищем. Але як і сказав Філіп, що якщо ви все ж бажаєте туди поїхати, то треба їхати відразу, бо ця мрія дуже швидко заростає і відпадає на задній план.
Пістолети? Серйозно?
@@NeProstyjHlop ось така вона реальність...
Михайло моя повага😉
До повномасштабного вторгнення я очно навчався в Харкові. І як раз був на канікулах, вдома в Кривому Розі, і вони мали закінчитись в 14 числах лютого, але його продлили до березня через ковід. У мене на 24 число були квитки до Харкова, але срані сусіди... З ранку я не зрозумів взагалі нічого, що мені казали родичі, але потім вже я все зрозумів. І потям прогтягом трьох місяців, я сидів в ночі, і моніторив тривоги, щоб винести сплячого брата до коридору і розбудити маму, та щоб вона перейшла в коридор. В укриття ми не бачили сенсу бігти... І протягом цих трьох місяців, я лягав спати об 6-8 ранку бо мама прокидалась, і просинався об 16 вечора. Я був спокійнішим і відчував велику відповідальність про те, що треба вночі під час тривоги перевести хочаб до коридору усіх своїх. Потім я дізнався від бабусі, що батя(батьки розведені) в ТРО пішов. Але він не сказав мені про це, і я був дуже розчуленим, і сильно переживав за нього, і не міг привести до ладу до свої емоції, але потім я набрався сил і подзвонив йому. І він усим поділився зі мною. То якось так я пережив початок повномасштабного вторгнення. P.S. Моя общага була за 20км від кордону до сусідів, у П'ятихатках Харківської обл, 15км від уніку, в общагу прилетіло....
здоров'я твоїй сім'ї, дядьку
вау це був суперський фільм, півгодини після перегляду плакала. Хоч я і не фанат сталкеру тепер зобов'язана купити аби підтримати цю компанію!)
24го лютого в мене було стільки заплановано і в дні після. Проснулась від того що мене розбудив хлопець зі словами почалась війна... Я не повірила, розвернулась далі спати сказала мені на роботу скоро не чіпай мене. Але я почула вибухи і поспіхом почала збирати рюкзаки, ми вирішили що нікуди краще не їхати і лишились вдома. Якби не хлопець я б була в неймовірній паніці. Він супер спокійний обіймав і заспокоював. В перші ж дні мої близькі пішли в добровільці ( деякі по декілька разів). Взяли лише одного... Все ще не віриться, що таке відбувається...
Якщо хто не знав, то в кінці 2022 року загинув під Бахмутом Володимир Єжов, він же Локі, лідер Волі на Янові в Поклику Прип'яті. Я не знаю, чи загинув хтось ще з працівників компанії GSC. Пардон якщо це є в відео, просто я ще не все подивився. Фільм крутий. Ну а рузкіє випробували помилки реакторів на українській землі замість своєї. Бачачи що імперія вже розвалюється, вони на останок вирішили без наслідків для "домінуючого народу" випробувати недоліки реакторів і лишити найпотужнішу колонію з радіоактивним гнійником на століття
""ну а рузкіє випробували помилки реакторів на українській землі замість своєї" -- ці тварі і на своїй теж так само насрали з ядеркою десь в 57 "киштимська аварія" і ще якась була.
Дуже цікавий, і ох...о зробино кіно ( емоційне) 👍. Дякую.
"Немає у світі розробників які хочуть випустити щось незавершене, чи хочуть зробити щось що гравцям буде не цікаво" Тотально не згоден на болотах розробники саме хочуть випускати щось незавершене та не цікаве гравцям. 😂😂😂
Дуже класний фільм. С задоволенням подивився.
Я з батьком 24 в Запоріжжі збирав до купи машину після перефарбування. Ми мали їхати до Литви працювати через місяць. Замість цього ми поїхали евакуювати бабусю та її сусідів з села під арт обстрілом. Я досі згадую, як на підʼїзді до села, з висоти пагорбу, я побачив стовпи диму в різних місцях і просто застиг. Були проблеми зі звʼязком і в той момент ми не знали чи в неї все добре. На блокпості військові не хотіли нас пропускати, але ми змогли їх вмовити і відкривши всі вікна помчали до села. Часто було чутно вибухи. Спочатку я їх рахував, але після 20 вже перестав. Закинувши речі в машину і розсадивши всіх хто вміщався, я схопив собаку на руки і ми поїхали назад до Запоріжжя. Я вже тільки вдома до кінця зрозумів в якій небезпеці ми тоді були. І як все погано могло закінчитись.
Сильний фільм, сподіваюсь Сталкер 2 буде Легендарною грою
Я з Луганська ну точніше з Петровська місто з вайбом покинутого хімзаводу. Жив деякий час в Сєверодонецьку і війну зустрів в Харкові коли прилетіла ракета в двір мого друга через дорогу. Для мене вже було звично чути вибухи та бачити паніку. Тму я пішов купляти горілку та сигарети тошо знав що їх потім просто не буде, так було в 2014. Весь час думаю тільки про те що я так давно не був вдома і не бачив хімзавдо. Сталкер 2 чекаю. Бля я стільки вже пережив тепер треба дожити до релізу. Я в Харкові зараз і вайб дуже клевий ))
Всіх запрошую в Ха місто сонця, ХТЗ 🌄🏙
Бляха чувак на досвіді, пішов по горілку і цигарки
Що можу сказати.. Я малий свиздюк і 24 лютого я пам'ятаю тоді був четверг і я прокинувся з гарним настроєм і кажу мамі: "Який гарний день! Жаль що сьогдні у школу" а мама відповідає:"не буде сьогодні школи" я питаю: "чого?"
А вона каже:"війна почалась.." Після цього ми пішли стригтися по дорозі чули дофіга гелікоптерів "я живу у Полтаві місто біля Харкова, Києва та Дніпра" після стрижки пішли додому мені привезли мою подругу з дитсадку, після цього моя мама поїхала у військомат як і мій брат але так їх і не взяли. А далі я не пам'ятаю.
Усім дякую хто прочитав та усім гарного дня.
Нічого ти так строчиш як для "свиздюка" із дитсадочка.
@BealiGrande Ти трохи не зрозумів) я вчюсь у школі, а ми з подругою знайомі з дитсадка
Як я зустрів повномаштабне? Вночі лягав спати з думками, що це був останій спокійний вечір.. зранку мене розбудив звінок мами і ще до того як я відповів я вже зрозумів, що щось сталось.. я відповів і перші слова мами по телефону "війна, москалі бомблять Київ".
ось так я зустрів цей момент.
У мене є так мрія зроби гру про аварію, щоб люди відчули історії різних людей від першого лиця
враховуючи, що у грі немає мікротранзакцій (не досліджував це питання, але скоріш за все так), то хочеться купити гру за фулл прайс, щоб хоча б дати їм змогу платити зарплатню робітникам, що пішли на війну, не кажучи вже про те, що ми отримаємо крутезну гру і продовження життя компанії
Дуже емоційно.
Команда Сталкеру величезні молодці❤
На кінець фільму розплакалась. Ми були дуже налякані, але в нас такий дух) що навіть під час скрути ми перевертаємо гори і робимо щось дуже круте)
Розгубленість, страх за рідних і не стримне бажання помсти, мене тоді так і не взяли в ЗСУ. Я пішов в патруль з поліцією. Потім неймовірна гордість за людей в місті (Львів). Всі чимось допомагали, з мого кола ніхто не сидів без діла. Дружина пішла готувати їсти на вокзал вдень, я вночі з другом патрулювати вулиці. Друзі врзили речі і продукти по школам де перебували переселенці. Це було неймовірно. Шкода що багато про це забуввють.
Живу в сумській обл. й наразі нікуди не виїхав й не планую.
Раніше через брак інфи і в основному інфа була з рашки, я чітк оне знав що відбувається на Донбасі, хто по кому стріляє і так далі, типу каша в голові. Хоч Крим віджали росіяни я все одно відносився до них як до людей як до рівних. Був навіть друг з яким ми грали у онлайн ігри. І десь там я дійсно вірив що ми типу "братьський народ", що це все політичні понти і ніякої повномаштабної не буде бо брат на брата війною не піде по наказу старого божевільного маразматика. Але.
24 лютого 22 року коли я почув перші нові для мене звуки вибухів, в той момент мене моментально перемкнуло - наче всі пазли зібрались самі собою в чітку картину. Я зрозумів хто такі росіяни й росія в цілому, аж наче мурашки по шкірі пройшли від "прозріння" але то не був страх. Страх я відчув коли літали вітаки й скидували бомби, тоді я зрозумів чому у "страха очі великі" й швидко угамував себе типу "не очкуй все нормально то далеко" .
Взагалі я не вважаю себе боягузом, бо зберігаю якусь холоднокровність, навіть коли ми з батьком їхали в місто забирати маму з роботи по дорозі бачили підбиту техніку, я бачив як в далені піднімається густий чорний дим, і вже біля артучилища ми побачили розбиту техніку, навколо якої лежали тіла невідомих людей з зафарбованими гос номерами. Оце незнання мене бісило, хто де звідки й куди. Я зупиним машину батько вийшов бо теж не знав що робити, допомагати чи то свої чи ні, а воно горить і вибухає наче стрілянина якась. І в цей момент я бачу що у сій цій картини на фоні сидить на стільці наш воїн, трішки піднявшись пильно наблюдає за нами ))
Стало трішки зрозуміло що тут відбулось, наші Воїни дають пезди гандонам !
Респек у сім воїнам й вічна шана.
Героям Слава
На скільки ж потужно і якісно знято, я в захваті!
у перші дні повномасштабки лежала хвора, все було як в тумані, а тепер оглядаюся назад і розумію, наскільки страшні моменти тоді доводилося переживати. Проте самі спогади про відчуття страху розмиті, мабуть, птср спрацював, за це йому дякую. Зараз вже так не працює, все запам'ятовується в деталях :(
Світла пам'ять Володимиру Єжову! 🕯️
топовий документальний фільм про розробку гри і геймдев студію
Мій батько ліквідатор, йому вже 70 років. Його троюрідний брат пвдполковник, на гелікоптері тушив реактор, слава богу він живий.
Усе відео на одному диханні!дуже круто)Я в ЗСУ З 2021)хто як готовився😅Дякую прям від душі !
Ми були перщі.
Риби в банках - це те, що залишилося в лабораторії на території Досвідченого рибгоспу (біля градирень на 3 черги)
Є в нас один дуже хороший політичний журналіст який 23.02.24 десь в обід пиклав відео на свому каналі з роздумами яке називалось "вторгнення протягом 48 годин". Тому гадаю інформація була) Я це відео на роботі на обідній перерві подивився десь в 19:00 (вечірня зміна була в супермаркеті, бригадиром касової лінії) і ще сидів покращував звіти вдома до 3:00 з думками: "Портніков, ти дуже крутий чувак і майже ніколи не помиляєшся, але сподіваюсь зараз помиляєшся", ліг спати і через 2 години і 50 хвилин в 5:50 вже було не до сну))))
Залишу посилання на це відео тут: th-cam.com/video/TrNDOcwr1q8/w-d-xo.html
20:50 як я памятаю, шмат хто ўяўляў, якую загрозу нясе радыяцыя. асабліва пасля Карыбскай Крызы саўковая агітацыя раздзьмухвала страх перад ядзернай вайной. на час аварыі на ЧАЭС мне было 9 гадоў, нават у такім узросце шкаляроў гатавалі да ядзернай вайны. нам распавядалі пра ядзерную небяспеку не як пра магчымасць, а як пра нешта немянучае, што "Коварный Запад" абавязкова выкарыстае ядзерную зброю ў дачыненні да СССР. на уроках па грамадзянскай абароне нас у першую чэргу навучалі дзеянням пад час ядзернага выбуху.
як наследак Халоднай Вайны нават было псіхічнае захворвэнне - радыёфобия
справа ў тым, што насельніцтву на забрудненных тэрыторыях улады нічога не распавялі пра сам факт аварыі, не кажучы ужо аб маштабах катастрофы.
мае бацькі даведаліся аб аварыі ад сваячкі, якая працавала ў інстытуце ядзернай энэргетыкі.
таму, што адна з яго лабараторый займалася радыё-маніторынгам і там пабачылі захмарны ўзровень радыяцыі ў Мінску праз два дні пасля аварыі, а ізатопы адпавядаюць тым, якія выкарыстоўваюць у прамысловых рэактарах
Мені батько зібрав ZX Spectrum ще в далекому 91ому коли я народився, але потім як виріс я почав цікавитися і грав на цьому ПК, так почалася моя любов до ПК і геймінгу
Я зараз проходжу і кайфую. Дуже подобається досліджувати цей світ і історія класна. Але, буду чесним,сьогодні вона виглядає посередньо. Ніяких інновацій там нема.Це майже те саме,що і оригінал.Але для мене головне атмосфера. Тому 10/10.
Despite being in this movie i did not know the rest of it before watching it. I rarely cry, but this movie made me cry.
Volodymyr Yezhov will not be forgotten.
Колись пішов у магазин придбати якусь гру. (Курс 7 грн. Назбирав 50 зі стипендії) Зайшов у магаз питаю яка є гарна стрілялка. Продавець відповідає Масс Ефект (75 грн диск). Думаю "Йобобо" які ціни. А що дешевше? Каже ось є Сталкер (50 грн диск), каже "наша" у Києві зроблена. Я тоді взагалі не знав що в Україні є ігрові розробники, хоча і чув про Козаків. Взяв сталкера, що цікаво, на диску була версія 1.0 і на моєму відрі на низьких налаштуваннях..... короче запоров я перший симестр. :)
Таке, насипала води наче шарить😂
Я щаслива, що дивлюся ваш контент 🇺🇦✨
Ми просто з друзями за 3 дні до повномасштабки обговорювали, чи буде війна, чи ні. Хтось казав, що буде і нам пізда. хтось казав, що не буде. Але пам'ятаю прекрасно, що саме в ніч на 24 я не міг заснути. Була якась тривожність. А вже десь за 4 ранку почув перший шелест від далекого вибуху і здригання вікон. По новинах побачив, що почалась війна і що десь в межах Дружківки пролітають ракети. Перша реакція була "А якщо в нас дистанційка, то уроки будуть, чи ні?"
дякую за можливість спільного перегляду, сам би я не зміг додивитись навіть до середини - занадто емоційно важко даються ці спогади.
починалося усе важко... я посварилася з коханим 23 ввечрі ,який за кордоном, але перший призив військовий, бо служив раніше морпіх спецпідрозділ... я єдина в місті з мамою з родини а вона до мене дозвонитися не могла бо я ревіла весь вечір вирубилася і нічого не чула... а потім треш...другий день мене затримує непонятно хто нать не тро ...б"ють ...везуть в поліцію на допит відпускають в 2 ночі за 5 кілометрів від дому... потім звонять погрожують що сподобалися фото з гуглфото інтимні...наступного дня з самого ранку їду до мами і вмовляю не їхати на піший кордон вона ледь вижила щойно від ковіду і мороз...дуже важко але за кілька днів
вмовила...
плюс коханий їде вже в україну і вже приступає служити...загинув через 19 днів взнала я на 39 день і ті дні каторги незнання ніколи нікому не побажаю нать ворогу.... це реально гірше саме що буде в житті а було всяке ужасне...
... 24 число то початок кінця мого морального здоровя як і в багатьох, до того 3 роки одних втрат побратимів... але це... просто жах жахів... тримаймося
@@khutor що за жесть... За що затримали...
Дякую за відео)))
1:52:20 А можна написати: "дайте МЕНІ ключик вас Трембіч дуже просить"?
Мені 24го лютого тільки місяць як стукнуло 15 років. Сам я був в тихому містечку, то ж не прокинувся від обстрілів чи ще чогось.
Пам'ятаю лише одне:
Прокидаюсь вранці і взагалі нічого не розумію, а через годинку роздупляюсь і починаю в паніці звонити всім рідним та друзям.
Пережив зі всіма.Дякую незламний народе!
54:12 і кабеля хахаха
дякую за відео, Філіп. мені здається, коли є важлива інформація зліва по центру (як імʼя людини і її посада), треба робити твоє віконечко в іншому місці. не вистачає розуміння чим займається та чи інша людина, яка в данний момент є оповідачем
41:09 Рупори моски починали говорити "та нічого не буде"...а патужний наш казав готуйтесь до шашликів😆😆😆
я не був фанатом "Сталкера", але після цього фільму...Я ЧЕКАЮ!!!
десь на 2/3 фільму я тупо прчала плакати...
всі повторюють одне й те ж, що люди нібито не знали що таке радіація. а що було під час холодної війни, не було жодних навчальних матеріалів? сцовок же збирався обмінюватись ядерними бімбами з сша...
1:44:22 що за нереально крута пісня на фоні?
Коли 23 лютого Пентагон сказав, що вторгнення розпочнеться протягом 24 годин - тоді я зрозумів, що це - серйозно. Прокинувся о 5 ранку і прочитав що почалася війна. Я був у Швеції.
17:26 тільки поплатились за це українці і білоруси, а не росіяни😡
Топ фільм!!!
Як добре, що вони зняли цей щоденник...
Дуже сильно
дякую
Я живу на окупованих територіях з 2014 року і бачив цю техніку, яка вже їхала колонми з 20 лютого. Після початку моє ставлення до багатьох людей, які живуть тут змінилося і реальних друзів у мене залишилось менше десяти
Мій син писав мені в Польщу,_мамо,я не можу це уявить.як їх можна терпіти.бо ненавидиш.
Я в Бердосі чув вибухи, тоді тільки мертві не чули вибухи чувак.
24 лютого був в Києві. 15 березня вже в теробороні під Києвом. Осінь 22 вже переведений в регулярні частини ЗСУ і гнали під Херсоном рускіх . Літо 2024- списання по сукупності поранень з бойової посади. Але все ще намагаюсь чіплятися за посаду ближче до ЛБЗ.
Дякую.
Варто глянути усім
Сильні люди, сильної країни - єднаймося і тримаймося! Правда і перемога за нами! Слава Україні!
харош за GSC пояснив хлопові ) мала в тебе бойова бери її в стріми
777 лайк!))) Шановні, протисніть кнопку на ще одну сімку!!!!!!!!!!!
вже подивився все відео
14.02 була корпоративна розсилка залишити Україну до 20.02
Тестувальник якийсь?! … тікай, я їх затримаю
Україна рулить! Ми найкращі! Нашим Героям Слава...
Надіюся що Сталкер 3 уже буде не про ЧАЕС, а про Мацькву.
Героям Слава.
Якщо прочитаєте коментар...дуже багато розповідати але я ще був малий і чув від очевидців бо їх перечислили до нас...
💙💛❤️🔥💙💛
фанаты подождали бы еще хоть 4 переноса, нужно допилить а лайф, срочно
А хто памʼятає гру Веном, наче це теж gsc зробили, ще до сталкера. Вона була теж афігенна
лайк
був я біля ЧАЕС осінню 2021р, якось воно все заросло, то вже не так цікаво.... але точно скажу варто побачити рлс та центр Прип'яті, решта тупо нецікаве по причіні дестроя
27:33 так
🇺🇦💪💙💛
4 ранку... війна... банка... сон...
Пам'ятаю як десь на початку війни виїжджав з Миколаєва якраз над моєю головою пролітав російський десант в вертольотах (знаю нікому не цікаво, просто ділюсь історією)
Якщо кому цікаво то виїхати так і не зміг через перекриття мосту і величезні пробки в об'їзд, а там вже й війська рф підходили
Трембич меня задел........ Я уже неделю дивился его прохождение Сталкер в.2, а тут такое видает, поделился постом в КнигаОбличий :)
топ
Команда Сталкерс просто неимовирна ...........
Сюдаааа
Зустрів дзвінком від мами з-за кордону вранці шо війна почалась і сетра двоюрідна в Києві ховається
Цікаво чому вони вирішили вийти тільки на Xbox. Чому ще немає або взагалі не буде на Sony. Або я пропустив цей момент ?
Зробіть гру про нашу війну
я помятаю , що мені навіть мати не відпускала гуляти , якщо був дождь , бо було не можна , Одеса початок 1990-х
а де саме заплакав я так і не побачила?
Ще б субтитри російські видалили, було б топ.
Друже я не знаю як але ті хто бухав тоді там ті максимально прожили,то чому у грі горілка як антірад?бо це правда значить знали?питання просте.
ви зробили не великий ви зробили просто МЕГА ПРОЕКТ !!!!!!!!!!!!!!!!
+
24.02.22. перший робочий день на новій роботі... Ніколи не забуду
????????????
Проспали вони. А на нивках все добре було чути, аж вікна трусились
Думаю Сталкер 2, це не кінець, повинно далі розробляти нову, з повномасштабним вторгненням, як наша зона, і вме в ній знищує прокляту русню, я молю розробників зробити таку гру!!!
Цей фільм повинні подивитись всі, а особливо за кордоном, чим більше, щоб всі, всі зрощуміли, що тоеба зупинити рашистський фашизм інакше світу капець, чому вони цього до цих пвр не зрозуміли, ми в Харкові не живем, а чекаєм смерті, кожного дня, кожну годину, кожну хвилину, секунду, тікати, де, де тікати??? Кому ми потрібні, тим більше пенсіонер.
Тремба, ну не матюжся так, ну не гарно, невже у тебе такий малий словесний запас, що ти матюжишся у прямому ефірі, діти дивояться, мені за 60 і я дивлюся, трохи менше, лякую за твій контент.
Одні збирались,щоб дати відсіч оркам, інші збирались, щоб в'ї.ати з Києва, як останнє сикло! (В мене випадок був, мій однокласник на третій день здриснув з Києва і сидів в вінн обл, грався в пс4, а через 2 роки війни каже ,, ну якшо зайдуть в Київ, тоді я візьму зброю до рук''. А я запитую, то чого ти обісцявся і втік звідти на 3й день? А він відповідає '' ну я за сім'ю переживав'')