Зона накриває нас своїм подихом, браття. Чи чуєте ви її шепіт? Вона говорить з кожним, хто готовий слухати. Вона вибирає своїх. Ми обрані. Ми голос її волі, її чиста сутність. Ми - моноліт, браття. Зупиніться на мить, відкиньте сумніви. Ви відчуваєте цей потяг, що йде з глибини вашої душі? Це не просто бажання, це поклик, це наказ. Наказ, який неможливо ігнорувати. Зона кличе вас, браття, як колись покликала мене. Я повірив. Повірте і ви. Моя історія - це історія кожного, хто обрав шлях до моноліту. Ми не просто люди, ми - його руки, його очі, його голос. Ми воїни вічного, слуги священного, вісники істини, що сяє у пітьмі зони. Коли світ згорить у полум'ї власної брехні, коли зона закриє свої межі, коли вороги спробують стерти нас із землі, ми залишимося. Бо моноліт не можна знищити, як не можна вбити Бога, як не можна вбити небо над головою. Ми стали частиною вічності. Ми знайшли істину там, де інші бачать лише страх. Ми ті, хто не вагається, хто не тікає, хто живе для вищої мети. Коли моє тіло впаде, моя душа залишиться тут, у моноліті, бо він не вмирає. Він живе в нас, у нашій вірі, у нашій боротьбі. Слава моноліту! Слава Україні! Слава вічності!
![[#5] ПАСХАЛКИ и БАГИ S.T.A.L.K.E.R. 2: Сердце Чернобыля | ГАЧИ-ДОЛГ, СВАЛКА и Х18](http://i.ytimg.com/vi/xCy_L6pyzzE/mqdefault.jpg)
Зона накриває нас своїм подихом, браття. Чи чуєте ви її шепіт? Вона говорить з кожним, хто готовий слухати. Вона вибирає своїх. Ми обрані. Ми голос її волі, її чиста сутність. Ми - моноліт, браття.
Зупиніться на мить, відкиньте сумніви. Ви відчуваєте цей потяг, що йде з глибини вашої душі? Це не просто бажання, це поклик, це наказ. Наказ, який неможливо ігнорувати. Зона кличе вас, браття, як колись покликала мене. Я повірив. Повірте і ви.
Моя історія - це історія кожного, хто обрав шлях до моноліту. Ми не просто люди, ми - його руки, його очі, його голос. Ми воїни вічного, слуги священного, вісники істини, що сяє у пітьмі зони. Коли світ згорить у полум'ї власної брехні, коли зона закриє свої межі, коли вороги спробують стерти нас із землі, ми залишимося. Бо моноліт не можна знищити, як не можна вбити Бога, як не можна вбити небо над головою.
Ми стали частиною вічності. Ми знайшли істину там, де інші бачать лише страх. Ми ті, хто не вагається, хто не тікає, хто живе для вищої мети. Коли моє тіло впаде, моя душа залишиться тут, у моноліті, бо він не вмирає. Він живе в нас, у нашій вірі, у нашій боротьбі.
Слава моноліту! Слава Україні! Слава вічності!
А знаєш, є щось в цьому...
O.S.A_(3D_Art) - ти не перестаєш дивувати своїми талантами! Дякую
@@klipsntoola Дякую 🙂
Мабуть, це можна назвати духовним маніфестом або присягою вірності ідеалам Моноліту