Щодо сина. Сьогодні ще раз підтвердили, що він має с. Аспаргера. Я не мала дзвіночків, щодо того, щоб навіть подумати, що це аутизм. Бо я так само як син мала феноменальну пам'ять, була зациклена на числах і ходила як маятник без сенсу. І вважала , що син пішов "по мамі" особливостями характеру. До 1,5 року син постійно грав кубиками, пірамідкою, машинками. Перші слова були у 5 місяців: баба, мама. В рік говорив багато слів. Після 2 років рахував 20, задавав тисячі питань, знав як кого звуть з родини, сусідів, знайомих, хто з ким живе, хто кому є, навіть, як звати у тих людей їх домашніх улюбленців. Коли пішов в садочок в 2. 4 то говорив більше 4 річних діток. Багато розумів. В 6-7 усно додавав та віднімав в межах 100. Потім після 8 в межах 1000. Ніколи не вчила рахувати в стопчик. Цікавився історичними фактами. Читання та писання важче. Особливо, з розумінням тексту. Теж контактовий, грав з дітками, має друзів. Але не вміє зчитати емоції , їх розуміти. До 4 років мусила кормити з ложки, майже нічого не їв, це була трагедія. Потім зі змінами мешкань, шкіл якось це все зникло. Почав більше їсти(вибірково) , менше було цього крутіння в коло. І не повзав майже, ходив по стінці в 9 місяців(як опора) або просто сидів та грав. В Польщі зявилася проблема, що він зриває уроки, є не сконцетрований, часами наче "в своєму світі" Але ж знову таки ми приїхали після 5 місяців окупації. За місяць мусили вивчити польський алфавіт і він одразу пішов до 2 класу. Я думала , що це адаптація. Він соромязливий. Важко йому з кимось подружитися. А якщо подружиться, то має привязаність сильну. Зараз його почали нервувати всі, трудності і школі... Починаємо корекцію. Але ніколи б не подумала до січня 2024 року, що Аутизм. І вдвох одразу💔💔💔 Гойдалки та каруселі це просто жах. Розгойдується і розкручується сильно. Не має меж небезпеки. Не розуміє їх. Є занадто щирий з іншими людьми. Все розповідає і адрес, і хто батьки, яка школа і т.п. Всіх запрошує в гості. Щодня про це говоримо, що не можна , але... Ще одне помітила, що він не проявляє емпатії, йому байдуже часто на почуття інших. Це все виявилося аутизмом, а не складним характером ... Дякую вам ще раз, що висвітляєте цю тему. Це дуже важлива тема для мам з дітками у спекті аутизму і для оточення. Найбільше болить осуд інших: погана мама, невиховані діти... Бо зараз істерики доньки це постійність. І просто вийти на прогулянку, майданчик, магазин з нею-- це виклик для мене.
А я педагог-вихователька у дитячому садочку і мені дуже цікаво дізнатись з перших вуст про таких діток. Ще не доводлось працювати з дітками у яких діагностовано РАС, але розумію, що у деяких дітей, з якими я працювала, були схожі поведінкові моделі. Продовжуйте вести свій блог, ви вмієте гарно та доступно розповідати, Здоров"я вам та сил, успіхів вашій донечці!
Слухаючи ваші розповіді я згадала декілька ситуацій. Моя донька теж проявляла таку поведінку,як у вашої дівчинки. Пам'ятаю,як ми вчили її говорити і у 8 місяців вона починала говорити- "мама,папа,баба",потім різко забула все і говорила "своєю мовою" довгий час,навіть не зверталась до мене "мама"(почала говорити після 3х років). Ще донька ніколи не показувала пальцем що їй потрібно. Вона часто крутилась довкола себе, тривалий час, вже падаючи вставала і знов крутилась, її неможливо було відволікти.Іграшки теж розкладала в рядок.Боялась шуму та голосних звуків(музику і т.д),закривала ручками вушка. Лише після 3 років почала говорити і дивна поведінка припинилась. Я думаю,що це було передвісником аутизму,але в один момент вона ніби пройшла бар'єр. Ніби якась тонка межа, через яку потрібно пройти...😢 Батькам всіх особливих діток бажаю спокою,терпіння та сил у вихованні своїх бажаних дітей !❤
У мене також донька старша з РАС і молодший син. Я пам'ятаю свій такий же шок, коли я просто в голос запитала сама себе де ж твої черевики, повертаюсь і бачу як мій молодший син йде і бере свої черевики і дає мені їх! Йому було всього 1,5 року! Я нахилилась і так здивувалась, що він мене розуміє. Бо старша донька прохання ніколи не виконувала, а їй було майже 4. Я на той момент ще також не знала, що в неї розлад. Тільки зараз, їй вже 6 вона почала виконувати прохання і вона і ми дуже тішимось з цього. А так все слово в слово було, просто 100%, все, і мої гойдалки, і маршрути, і без емоційність і не тактильність в зовсім ранньому віці. Зараз правда це краще стає. Вони вже граються разом, і він настільки її розуміє і любить! Це просто щастя!
Добрий вечір, Альонка! Дякую за цікаві сюжети, дуже корисна інформація. Я щиро бажаю вашій родині здоров'я і всього найкращого. Обов'язково продовжуйте нам розповідати, бо інформації з власного досвіду людей не так вже й багато, особливо з такою подачею і приємною українською❤❤
І Вам гарного ранку, дня чи вечора😊 Ви знаєте багато. Робите добру справу, коли розповідаєте та ділитесь своїм досвідом ❤ Сили Вам та міцненького здоров'ячка усім рідним 😘
Доброго дня. Дуже вдячна за вашу щирість та розповіді. За ваш контент Червоні прапорці були з самого початку(це просто зараз йде повний аналіз мій дитинства моїх діток) Сьогодні забрала результати тестувань ще з однієї клініки. Винос нервової системи. Я на етапі спийняття. У доньки, їй 6,5 рокіа-- дитячий аутизм середнього ступеню тяжкості. У сина , йому 9,5 років, zespół Aspargera, висикофункціональний аутизм. До зараз не було дієт, бо вони і так майже нічого не їдять. Перші дзвіночки були в доньки, що їй до 2 років майже ніхто не був потрібен. Вона не знала кольорів, але мозаїку складала за кольорами, любила кубики та пірамідку. Потім ми переїхали в місто і пішли в перший садочок. Там вона була тихою. А до садочку жбурляла речами, не давала себе ні обняти, ні вдягти. Після садочку раптові 20 хвилинні істерики, не реагувала ні на що. Я думала , що це адаптація. Маршрути: ми ходили завжли додому однією дорогою, і в неї була така фішка, що вона має обійти всі сходи на цьому шляху, всі пороги крамниць, кав’ярень. Пам'ятаю, що я довго цього не розуміла. З двох до трьох вона все зв'язувала шнурівками, всі ніжки стільців, столів... Потім знову зміна садочка і квартири, вона почала відмовлятися сама їсти, сама одягатися , хоч вміла це робити з року. Весь час малювала. І досі має зацикленість на малюванні. Не запам'ятовує інформацію. До 10 ми так і не навчилися рахувати. Потім війна, окупація, знову зміна садочка, квартири, країни. Саме тут в Польщі звернули увагу, що вона грається сама весь час, говорить сама до себе ... Я мала внутрішній супротив. Що це просто характер. Що просто криза 3, 5 років, що це пережитий стрес, наслідки війни... але вийшло , що аутизм . В очі дивиться лише рідним, з іншими має такий біглий зоровий контак. Збивало що: вона контактова, говорить з іншими, всіх без розбору обіймає(як виявилося, що це перекос теж зі спектру аутизму) , грає в рольові ігри, дивиться нам в очі, реагує на ім'я. Але коли почалися рядочки, тільки так мусить стояти стілець і т.п почала вивчати тему аутизму, і винити себе, що не помітила раніше. Пишу в підтримку. І можливо, комусь буде корисно
@@ПташкаХерсонська Дякую, що поділилися! Насправді так, людям важливо чути, читати розповіді реальних людей, а не тільки узагальнену інформацію в інтернеті на тему нейротипів.
Добро дня ! Дякую за відео дуже корисна інформація. В мене також син аутист, і все що ви розказали відгукується в нас тоже. Саме основне це підтримка близьких, але всі стикаються з таким вперше і ніхто незнає, як себе поводити з такими дітьми. Про це ніде не розказують не вчать дуже складно коли я сама вчуся і вивчаю це питання а рідні не розуміють, засуджують і звинувачують в неправильному вихованні. Побільше б доносити інформації в суспільство
Ви робите надзвичайно корисну справу, розповідаючи людям про РАС. На вулиці все частіше можна побачити діток з відхиленнями. Але їхні батьки ще не розуміють, що це відхилення.
я слушаю тебя и понимаю что ты говоришь точно такие же вещи как я думаю. особенно в начале видео про качели и вдруг здоровый навык.молодец что говоришь про это.
Ми, як суспільство, не готові до цих прекрасних дітей! Наші норми створені на основі більшості. Я бажаю вам більше розуміння до вашої дитини, тому що як вам важко з нею, то їй іще важче у цьому світі. Я також підозрюю свого сина в аутизмі (легшої форми) і хочу навчитися приймати його таким яким він є і не підтесувати під потреби соціуму.
@@innapavonska6260що Ви маєте на увазі «таких прекрасних» дітей? Думаю, треба вже зрозуміти, що суспільство і складається з усіх нейрорізноманітних людей. Ми говоримо зараз про нейровідмінності, а не психічні розлади. У людей з РАС і РДУГ, наприклад, просто по-іншому функціонує мозок. Це треба розуміти. Це не можливо вилікувати. Це не хвороба. І їх не треба «виганяти» із суспільства, а достатньо створити необхідні умови, щоб було зручно всім. Чому серед видатних вчених так багато аутистів? Тому що їхній мозок функціонує в такий спосіб, що вони можуть в щось дуууже сильно заглиблюватись, винаходити, збирати, розбирати, досліджувати. Цю глибину ніколи не зрозуміти людям з іншими типами нервових систем. Так, при цьому «просідають» комунікативні навички. Але знову ж таки, повторюсь, потрібно створити необхідні умови для функціонування нейрорізноманітних людей разом. Це великий труд, про це треба говорити
@@alenamulenko я саме це і мала на увазі! Це не хвороба і це не лікується, а діагностується. Але це прекрасно тому що це відмінно від інших. І чим більше цих діагнозів буде тим швидше це ввійде в норму. Тому що нормальний світ був «підігнаний» під нормальних людей. Але та нормальність насправді не така і природня як здається. Тому що різноманіття людей насправді більше ніж жайворонок і сова. Я бажаю вам та вашій дочці усього найкращого! І я знаю як це важко, я це говорю як людина з рдуг і найімовірніше моя дитина також це має. Або аутизм, або іще якийсь «розлад» Але ці діти прекрасні і не варто їх ламати та підстроювати під цей «нормальний» світ Я ні в якому разі не хочу вас образити, я вважаю що ваша робота дуже велика та важлива тому що ви відкрили дуже важливу тему, таких дітей/людей насправді більше ніж здається і потрібно змінювати не їх, і ставлення до них.
Коментар не дуже в тему. Я мрію бачити щодня близько літаки,і аеропорт Шопена моя любов.Живемо на заході Польщі,і люблю стояти біля Ісуса в Свєбодіні,спостерігаючи за літаками в високості .Бажаю таких гарних миттєвостей нашим українцям.Щоб над Україною літали літаки,мирні і гарні .❤
Ви добре розповідаєте,все зрозуміло....приємно вас слухать...я працюю в садочку де теж є такі дітки.Тому старалась, шукала інформацію стосовно таких діток ,шоб можно було з ними працювати.Бо я не завжди розумія як краще зробити,в тій чи інній ситуації.Дякую вам за правдиву інформацію.Дітки різні ,і вихователі на фоні інших діток бачуть що щось не так. Хочеться допомогти .
@@СветланаАсауленко-ы1н Дякую Вам! Розумію, сама шукаю багато інформації як спілкуватися зі своєю дитиною та як їй допомогти, в основному польською. Українською, на жаль, якось мало контенту. Бо що таке аутистичний спектр інформації вистачає, а от що з цим робити, як працювати з такими дітками - не дуже. Буду надалі ділитися нашим досвідом, може, комусь це буде корисним
Дякую за відео, у вас чудова українська мова. Ваша українська мова, як пісня лунає. Я в Америці живу, родом з України. Хотіла вас запитати, як у вас вагітність з Аланкою проходила, все було добре? Я зараз вагітна першою дитиною, тому почала дивитися відео і потрапила на ваш канал в TH-cam. Я колись була сироідкою 10 років, зараз все добре я все можу їсти. Дивилася лекції давно повʼязані з правильним харчуванням. David Wolfe and Donna Gates діти які аутисти, змінювали харчування дітям. Були дуже цікаві зміни на краще. Це глутен, сахар і багато інших продуктів дітям autism не вживати. Харчування для дітей autism дуже важливо. Обіймаю вас В мене в Україні в племінниці дитина хлопчик autism, але хлопчик нічого не їсть крім солодкого, в туалет ходить раз на три дні. Грудного вигодовування не було, ним мати зовсім не займається. Він, як Мауглі. Але нічого не можливо зробити, племінниця не хоче вірити і бачити, що з дитиною щось не так. Ви прекрасна мама, так як ви усвідомлюєте проблему дитини.
@@LuciaTomlinson-ho5mz Дякую Вам велике! Вагітність була достатньо легкою, без проблем. А от пологи складними, якось про це розкажу. 34 години тривали схватки, першу вдома як відчула, думала в мене стрімкі пологи і треба швидко їхати в шпіталь, бо така нестерпна біль була. Приїхала а там нещасний 1см відкриття😳 Короче, далі все як в страшному сні, було 10см, і толку не було. Закінчилося все екстренним КР. Як потім зʼясувалося, (хз чому потім, а не раніше перед пологами), що в мене диспропорція плоду до обʼєму тазу. Тобто в ті часи, коли не було кр, я б просто померла, бо ніколи б ту дитину сама не народила, занадто крупний плід для мого організму, хоча для когось це норм (3810кг, а син 4040кг) З харчуванням у нас складно, сильна перебірливість і страх пробувати нове, дієти особливої немає, але я намагаюсь дотримуватися правила 80 на 20, щоб більша половина раціону була нормальна здорова їжа і менша якісь смаколики.
У мене пан директор)) І з емоціями проблема велика. З розумінням ситуацій, що відбувається і хто саме що зробив. Зараз синок дуже тактильний, навіть надміру, весь час лізе на мене, але пам'ятаю як мінімум 2 періоди по кілька місяців, коли казав "ніколи мене не цілуй взагалі". Дякую за відео! Найкраще, що я почула за останній час на цю тему ❤️
Тільки зараз зрозуміла, що головний герой серіалу "Юний Шелдон" та "Теорія великого вибуху", має РАС. Через серіал, людям показують, особливості поведінки та емоцій. Дякую за вашу розповідь.
@@anastasiiah7018 Ну бачите, ніхто із авторів цього серіалу не наголошує на тому, що в героя с.Аспергера, а так воно і є по самим класичним канонам цього розладу. Тобто цей персонаж максимально «книжковий», часто аутистів у фільмах чи серіалах роблять геніями, але це одиниці, багато хто з них просто люди і живуть звичайне життя. А дивилися серіал «Уроки хімії»? Там теж головна героїня ну точно має Аспергера, серіал на реальних подіях. На скільки памʼятаю на аутизмі теж не наголошувалось. А шкода, більше б людей мали хоча б якийсь образ цієї нейровідмінності
@@alenamulenko нажаль так. Дивишся серіал, без прив'язки до розуміння, що людина має нейровідмінність, а не ексцентрична чи ще якась. А "Уроки хімії" обов'язково подивлюсь, дякую за рекомендацію.
Модливо потрібно попробувати з шахматами і там вона себе проявить або віддати її в музичну школу. Інтересна у вас дитина з одного боку повно мінусів а з інщого повно плюсів)Фактично кожна людина особлива так само і вона. Всього найкращого вам і вашій сім,ї
@@logcom482 Дякую Вам!) Так, на рахунок музичної школи роздумуємо, донька казала, що хоче грати на гітарі. Я сама маю музичну освіту, граю на фортепіано і вдома маємо інструмент, але до нього інтересу немає. Будемо пробувати, дякую за пораду)
Дякую дуже гарна подача.Успіхів вашій дитині.В мене син дивно поводився я теж підозрювала аутизм.Почав говорити в 4.5.Але пальчиком в книжці показував з 2 роки.Зараз збирае кубік рубік але з шнурами важкувато.
В мене син 5 років , почав битись, особливо сестру старшу, і знає, що не можна і ще з того сміється. Або надворі спокійно іде і в одну секунду може підійти до дитини навіть малесенької, вдарить може і ногою 😢
Ми до трьох років у сина спостерігали багато симптомів, схожих на перелічені вами. Сходили до спеціалістів, слава Богу, діагноз не підтвердтився. Але це був найстрашній і найтривожніший період в моєму житті, тому дуже розумію про "емоційні гойдалки" батьків. Невідомість - це дуже важко🫂
@@АнастасіяІвченко-ю5б нам страшно, бо про аутизм і РДУГ знаємо дуже мало і це зазвичай дуже стереотипні речі. Коли копаєш глибше, то вже страшним нічого не видається. РАС і РДУГ це моє щоденне життя і все добре)
Переживаю за сина, бо в 4 роки мало говорить, прослухала, з нашого тут тільки необережність вибігти на дорогу і то поодинокі випадки... А от вдумалась, тут кілька дзвоників саму мене в дитинстві нагадують, хоча я дуже рано почала говорити, швидше ніж ходити
@@Юлія-х8с6п бачите, аутичні риси можуть бути присутні у всіх людей, і це не аутизм. Якшо говорити про РАС, то кількість таких рис має бути значною, точно не 2-3 симптоми. В першому своєму відео я розповідала про доньку, там більше прикладів проявів
@@lidakostenko9547 Не підскажу( я говорила у якомусь із відео, що це трапилось дуже швидко: з памперсу відразу на унітаз з накладкою. Ніякого горщику - була істерика. Рівно в 3 роки
Вибачте за таке питання. А ваша друга дитина від того ж самого чоловіка що і дочка? Я до чого, що в одних тих самих батьків перша дитина з аутизмом, а друга нормотипова?
@@Толік-б1ы Так, тато в них один. Все може бути. На сьогоднішній день вченим не відомі чинники які впливають на народження нейровідмінної дитини. Немає конкретного гену, який «відповідає за аутизм»
@@alenamulenkoвибачте що влізаю. Чи стикались ви з книгою «Кишківник та мозок»? В ній наведена теорія та спостереження/експерименти щодо звʼязку між мікробіотою кишківника та аутизму (і не тільки його). Та вказується звʼязок між грудним вигодовуванням, прийомом антибіотиків у перший рік життя дитини та розвитком симптомів аутизму. Може звучати як дурість, але може й щось цікаве на подумати/приміряти на себе та свою ситуацію. Сил вам якнайбільше 🙏🏻
@@Oksana-qo4tm почитайте цю книгу, бо вона справді багато на що розкриває очі. І ще дає рекомендації, як позитивно повпливати на мікробіоту кишківника. Я сама намагаюся зараз навчитися цьому. У мене дуже погано з роботою кишківника (постійні здуття тощо). Я дуже багато лежала у лікарнях, через моє тіло пройшло дуже багато антибіотиків на жаль. З дитинства. В цьому році мені поставили діагноз РДУГ (мені майже 35). Також у мене постійно повторювані епізоди депресії (зараз четвертий, найдовший), та КПТСР (комплексний після стресовий розлад). Розглядаю свою ситуацію з різних боків і намагаюсь знайти дієві способи самопоміччі.
@@kitty0worldНа розвиток аутизму має вплив загальна інтоксикація (від всього), в тому числі інтоксикація, що накопичується у батьків дитини через їх вік (зрілі батьки). Саме тому зараз з'являється багато таких діток (через екологію, ліки, "пізні" діти...)
@@alenamulenko добрый совет людям. У вас классные информативные видео, но очень медленно и долго раскачиваетесь, пока скажете что-то, что действительно важно.
@@ЮлияСкуратова-т3ю я не розумію для чого це писати. Я майже всі відео на ютубі дивлюсь на швидкості від 1,5, бо мій мозок по-іншому не сприймає, навіть коли говорять в помірному темпі. Але, я під жодним переглянутим відео не написала «пораду» щодо швидкості. Просто для чого? Хтось не сприймає інфо в швидкому темпі. Всі різні
@@uliska8595 Не хочу зводити свій блог до власної особистості і особистого життя, в мене ціль - допомагати людям зрозуміти як працює наш мозок з РДУГ чи РАС, чи всім разом, як з цим жити, і також донести ці знання до нейротипових людей, бо як не як, а ми живемо на одній планеті і кожного дня контактуємо один з одним. Чоловік є, він відсутній більшість часу у звʼязку з роботою.
@@uliska8595 Дякую Вам! Зараз, чесно кажучи, почало життя налагоджуватись, тому що недавно діагностувала у себе РДУГ і багато чого стало зрозумілим. Тепер легше в якомусь плані, бо знаю як допомогти собі самій.
Вам треба зайнятись монтажем, плюс, не додавайте будьласка субтитр вертикально, особливо якщо це щось важливе. Картинка гарна, але багато багато завтиків і зайвих вставних слів, які прекрасно можна вирізати і буде легше дивитись. Дякую за контент, бажаю вам успіху)
![[TH] RNT vs SPG - VCT Ascension Pacific - Day 1](http://i.ytimg.com/vi/RUTkf8Detj8/mqdefault.jpg)
Щодо сина. Сьогодні ще раз підтвердили, що він має с. Аспаргера.
Я не мала дзвіночків, щодо того, щоб навіть подумати, що це аутизм. Бо я так само як син мала феноменальну пам'ять, була зациклена на числах і ходила як маятник без сенсу. І вважала , що син пішов "по мамі" особливостями характеру.
До 1,5 року син постійно грав кубиками, пірамідкою, машинками. Перші слова були у 5 місяців: баба, мама. В рік говорив багато слів. Після 2 років рахував 20, задавав тисячі питань, знав як кого звуть з родини, сусідів, знайомих, хто з ким живе, хто кому є, навіть, як звати у тих людей їх домашніх улюбленців. Коли пішов в садочок в 2. 4 то говорив більше 4 річних діток. Багато розумів. В 6-7 усно додавав та віднімав в межах 100. Потім після 8 в межах 1000. Ніколи не вчила рахувати в стопчик.
Цікавився історичними фактами. Читання та писання важче. Особливо, з розумінням тексту.
Теж контактовий, грав з дітками, має друзів. Але не вміє зчитати емоції , їх розуміти. До 4 років мусила кормити з ложки, майже нічого не їв, це була трагедія.
Потім зі змінами мешкань, шкіл якось це все зникло. Почав більше їсти(вибірково) , менше було цього крутіння в коло. І не повзав майже, ходив по стінці в 9 місяців(як опора) або просто сидів та грав.
В Польщі зявилася проблема, що він зриває уроки, є не сконцетрований, часами наче "в своєму світі"
Але ж знову таки ми приїхали після 5 місяців окупації. За місяць мусили вивчити польський алфавіт і він одразу пішов до 2 класу. Я думала , що це адаптація. Він соромязливий. Важко йому з кимось подружитися. А якщо подружиться, то має привязаність сильну.
Зараз його почали нервувати всі, трудності і школі...
Починаємо корекцію. Але ніколи б не подумала до січня 2024 року, що Аутизм. І вдвох одразу💔💔💔
Гойдалки та каруселі це просто жах. Розгойдується і розкручується сильно. Не має меж небезпеки. Не розуміє їх. Є занадто щирий з іншими людьми. Все розповідає і адрес, і хто батьки, яка школа і т.п. Всіх запрошує в гості. Щодня про це говоримо, що не можна , але...
Ще одне помітила, що він не проявляє емпатії, йому байдуже часто на почуття інших.
Це все виявилося аутизмом, а не складним характером ...
Дякую вам ще раз, що висвітляєте цю тему. Це дуже важлива тема для мам з дітками у спекті аутизму і для оточення.
Найбільше болить осуд інших: погана мама, невиховані діти...
Бо зараз істерики доньки це постійність. І просто вийти на прогулянку, майданчик, магазин з нею-- це виклик для мене.
А я педагог-вихователька у дитячому садочку і мені дуже цікаво дізнатись з перших вуст про таких діток. Ще не доводлось працювати з дітками у яких діагностовано РАС, але розумію, що у деяких дітей, з якими я працювала, були схожі поведінкові моделі. Продовжуйте вести свій блог, ви вмієте гарно та доступно розповідати, Здоров"я вам та сил, успіхів вашій донечці!
Мене жодним чином тема аутизму не зачепила в реальному житті,але Ваші розповіді настільки цікаві,настільки правдиві,що не можу не слухати Вас далі.❤🌹🌷
Вас дуже цікаво слухати. Приємна мова. Навіть мій 7-річний син сказав, що пані цікаво розповідає.
@@ТетянаВишняк Дякую велике Вам, дуже приємно)
Ви ніби професійний блогер, дуже класно знято, з душею, Ви неймовірна пані! Дівчинці пощастило з матусею! Терпіння Вам, сили, успіхів!!!
@@НастяШкрета Дякую Вам велике!♥️
Слухаючи ваші розповіді я згадала декілька ситуацій.
Моя донька теж проявляла таку поведінку,як у вашої дівчинки.
Пам'ятаю,як ми вчили її говорити і у 8 місяців вона починала говорити- "мама,папа,баба",потім різко забула все і говорила "своєю мовою" довгий час,навіть не зверталась до мене "мама"(почала говорити після 3х років).
Ще донька ніколи не показувала пальцем що їй потрібно.
Вона часто крутилась довкола себе, тривалий час, вже падаючи вставала і знов крутилась, її неможливо було відволікти.Іграшки теж розкладала в рядок.Боялась шуму та голосних звуків(музику і т.д),закривала ручками вушка.
Лише після 3 років почала говорити і дивна поведінка припинилась.
Я думаю,що це було передвісником аутизму,але в один момент вона ніби пройшла бар'єр.
Ніби якась тонка межа, через яку потрібно пройти...😢
Батькам всіх особливих діток бажаю спокою,терпіння та сил у вихованні своїх бажаних дітей !❤
Коментар у підтримку. Ви дуже добру справу робите, здоров'я вам та наснаги. Враження, що більше інформації знаєте, ніж деякі лікарі. 🤗
У мене також донька старша з РАС і молодший син. Я пам'ятаю свій такий же шок, коли я просто в голос запитала сама себе де ж твої черевики, повертаюсь і бачу як мій молодший син йде і бере свої черевики і дає мені їх! Йому було всього 1,5 року! Я нахилилась і так здивувалась, що він мене розуміє. Бо старша донька прохання ніколи не виконувала, а їй було майже 4. Я на той момент ще також не знала, що в неї розлад. Тільки зараз, їй вже 6 вона почала виконувати прохання і вона і ми дуже тішимось з цього. А так все слово в слово було, просто 100%, все, і мої гойдалки, і маршрути, і без емоційність і не тактильність в зовсім ранньому віці. Зараз правда це краще стає. Вони вже граються разом, і він настільки її розуміє і любить! Це просто щастя!
Добрий вечір, Альонка! Дякую за цікаві сюжети, дуже корисна інформація. Я щиро бажаю вашій родині здоров'я і всього найкращого. Обов'язково продовжуйте нам розповідати, бо інформації з власного досвіду людей не так вже й багато, особливо з такою подачею і приємною українською❤❤
@@aliceleroux4618 Дякую Вам велике за такі слова!🤍
І Вам гарного ранку, дня чи вечора😊
Ви знаєте багато. Робите добру справу, коли розповідаєте та ділитесь своїм досвідом ❤
Сили Вам та міцненького здоров'ячка усім рідним 😘
@@lidakozak7246 Дякую Вам!♥️
❤️🩹 Хочеться Вас просто обійняти 🫂🫂
Ви молодець і робите добру справу) Успіху Вам) Все у Вас вийде
@@ОленаКоваляк Дякую Вам🤍
Доброго дня. Дуже вдячна за вашу щирість та розповіді. За ваш контент
Червоні прапорці були з самого початку(це просто зараз йде повний аналіз мій дитинства моїх діток)
Сьогодні забрала результати тестувань ще з однієї клініки. Винос нервової системи. Я на етапі спийняття.
У доньки, їй 6,5 рокіа-- дитячий аутизм середнього ступеню тяжкості.
У сина , йому 9,5 років, zespół Aspargera, висикофункціональний аутизм.
До зараз не було дієт, бо вони і так майже нічого не їдять.
Перші дзвіночки були в доньки, що їй до 2 років майже ніхто не був потрібен. Вона не знала кольорів, але мозаїку складала за кольорами, любила кубики та пірамідку. Потім ми переїхали в місто і пішли в перший садочок. Там вона була тихою. А до садочку жбурляла речами, не давала себе ні обняти, ні вдягти. Після садочку раптові 20 хвилинні істерики, не реагувала ні на що. Я думала , що це адаптація. Маршрути: ми ходили завжли додому однією дорогою, і в неї була така фішка, що вона має обійти всі сходи на цьому шляху, всі пороги крамниць, кав’ярень. Пам'ятаю, що я довго цього не розуміла. З двох до трьох вона все зв'язувала шнурівками, всі ніжки стільців, столів... Потім знову зміна садочка і квартири, вона почала відмовлятися сама їсти, сама одягатися , хоч вміла це робити з року.
Весь час малювала. І досі має зацикленість на малюванні. Не запам'ятовує інформацію. До 10 ми так і не навчилися рахувати.
Потім війна, окупація, знову зміна садочка, квартири, країни. Саме тут в Польщі звернули увагу, що вона грається сама весь час, говорить сама до себе ...
Я мала внутрішній супротив. Що це просто характер. Що просто криза 3, 5 років, що це пережитий стрес, наслідки війни... але вийшло , що аутизм .
В очі дивиться лише рідним, з іншими має такий біглий зоровий контак.
Збивало що: вона контактова, говорить з іншими, всіх без розбору обіймає(як виявилося, що це перекос теж зі спектру аутизму) , грає в рольові ігри, дивиться нам в очі, реагує на ім'я.
Але коли почалися рядочки, тільки так мусить стояти стілець і т.п почала вивчати тему аутизму, і винити себе, що не помітила раніше.
Пишу в підтримку. І можливо, комусь буде корисно
@@ПташкаХерсонська Дякую, що поділилися! Насправді так, людям важливо чути, читати розповіді реальних людей, а не тільки узагальнену інформацію в інтернеті на тему нейротипів.
Дякую вам
Добро дня ! Дякую за відео дуже корисна інформація. В мене також син аутист, і все що ви розказали відгукується в нас тоже.
Саме основне це підтримка близьких, але всі стикаються з таким вперше і ніхто незнає, як себе поводити з такими дітьми. Про це ніде не розказують не вчать дуже складно коли я сама вчуся і вивчаю це питання а рідні не розуміють, засуджують і звинувачують в неправильному вихованні. Побільше б доносити інформації в суспільство
Ви робите надзвичайно корисну справу, розповідаючи людям про РАС. На вулиці все частіше можна побачити діток з відхиленнями. Але їхні батьки ще не розуміють, що це відхилення.
Ось воно! Про важко сфотографувати!!! Це да!!! І ніде цього нема. Так. Ви так круто висвітлили інформацію 🙏🏻🙏🏻🙏🏻
Дуже дякую, дуже корисна iнформацiя, повнicтью роздiляю ваши думки
@@elenagileles3591 Дякую Вам за підтримку!
я слушаю тебя и понимаю что ты говоришь точно такие же вещи как я думаю. особенно в начале видео про качели и вдруг здоровый навык.молодец что говоришь про это.
Це досить важко, терпіння вам, тримайтеся❤
Ми, як суспільство, не готові до цих прекрасних дітей! Наші норми створені на основі більшості. Я бажаю вам більше розуміння до вашої дитини, тому що як вам важко з нею, то їй іще важче у цьому світі.
Я також підозрюю свого сина в аутизмі (легшої форми) і хочу навчитися приймати його таким яким він є і не підтесувати під потреби соціуму.
@@innapavonska6260що Ви маєте на увазі «таких прекрасних» дітей? Думаю, треба вже зрозуміти, що суспільство і складається з усіх нейрорізноманітних людей. Ми говоримо зараз про нейровідмінності, а не психічні розлади. У людей з РАС і РДУГ, наприклад, просто по-іншому функціонує мозок. Це треба розуміти. Це не можливо вилікувати. Це не хвороба. І їх не треба «виганяти» із суспільства, а достатньо створити необхідні умови, щоб було зручно всім. Чому серед видатних вчених так багато аутистів? Тому що їхній мозок функціонує в такий спосіб, що вони можуть в щось дуууже сильно заглиблюватись, винаходити, збирати, розбирати, досліджувати. Цю глибину ніколи не зрозуміти людям з іншими типами нервових систем. Так, при цьому «просідають» комунікативні навички. Але знову ж таки, повторюсь, потрібно створити необхідні умови для функціонування нейрорізноманітних людей разом. Це великий труд, про це треба говорити
@@alenamulenko я саме це і мала на увазі! Це не хвороба і це не лікується, а діагностується. Але це прекрасно тому що це відмінно від інших. І чим більше цих діагнозів буде тим швидше це ввійде в норму. Тому що нормальний світ був «підігнаний» під нормальних людей. Але та нормальність насправді не така і природня як здається. Тому що різноманіття людей насправді більше ніж жайворонок і сова. Я бажаю вам та вашій дочці усього найкращого! І я знаю як це важко, я це говорю як людина з рдуг і найімовірніше моя дитина також це має. Або аутизм, або іще якийсь «розлад»
Але ці діти прекрасні і не варто їх ламати та підстроювати під цей «нормальний» світ
Я ні в якому разі не хочу вас образити, я вважаю що ваша робота дуже велика та важлива тому що ви відкрили дуже важливу тему, таких дітей/людей насправді більше ніж здається і потрібно змінювати не їх, і ставлення до них.
Коментар не дуже в тему. Я мрію бачити щодня близько літаки,і аеропорт Шопена моя любов.Живемо на заході Польщі,і люблю стояти біля Ісуса в Свєбодіні,спостерігаючи за літаками в високості .Бажаю таких гарних миттєвостей нашим українцям.Щоб над Україною літали літаки,мирні і гарні .❤
Дякую вам за те, що висвітлюєте цю тему.
Альона, дуже Вам дякую за відео, за чудову подачу інформації! Ви робите хорошу праву! ❤
Дякую. Ви добра, розумна МАМА.
Ви добре розповідаєте,все зрозуміло....приємно вас слухать...я працюю в садочку де теж є такі дітки.Тому старалась, шукала інформацію стосовно таких діток ,шоб можно було з ними працювати.Бо я не завжди розумія як краще зробити,в тій чи інній ситуації.Дякую вам за правдиву інформацію.Дітки різні ,і вихователі на фоні інших діток бачуть що щось не так. Хочеться допомогти .
@@СветланаАсауленко-ы1н Дякую Вам! Розумію, сама шукаю багато інформації як спілкуватися зі своєю дитиною та як їй допомогти, в основному польською. Українською, на жаль, якось мало контенту. Бо що таке аутистичний спектр інформації вистачає, а от що з цим робити, як працювати з такими дітками - не дуже. Буду надалі ділитися нашим досвідом, може, комусь це буде корисним
Подобаються ваші відео. Дякую, що ділитесь. Не могла зрозуміти до кінця, які прояви аутизму. Трохи прояснилось.
Не знаю чому,але лайк не ставиться:). Тому пишу комент-ви розумничка! Дуже все правильно розповідаєте
@@ANNASUN-n3p Дякую Вам!
Дякую за відео, дякую за ваші сюжети, дуже цікаво!
@@ІннаПрокопчук-к3г Дякую Вам🤍
Дякую за відео, у вас чудова українська мова. Ваша українська мова, як пісня лунає. Я в Америці живу, родом з України. Хотіла вас запитати, як у вас вагітність з Аланкою проходила, все було добре? Я зараз вагітна першою дитиною, тому почала дивитися відео і потрапила на ваш канал в TH-cam. Я колись була сироідкою 10 років, зараз все добре я все можу їсти. Дивилася лекції давно повʼязані з правильним харчуванням. David Wolfe and Donna Gates діти які аутисти, змінювали харчування дітям. Були дуже цікаві зміни на краще. Це глутен, сахар і багато інших продуктів дітям autism не вживати. Харчування для дітей autism дуже важливо. Обіймаю вас
В мене в Україні в племінниці дитина хлопчик autism, але хлопчик нічого не їсть крім солодкого, в туалет ходить раз на три дні. Грудного вигодовування не було, ним мати зовсім не займається. Він, як Мауглі. Але нічого не можливо зробити, племінниця не хоче вірити і бачити, що з дитиною щось не так. Ви прекрасна мама, так як ви усвідомлюєте проблему дитини.
@@LuciaTomlinson-ho5mz Дякую Вам велике! Вагітність була достатньо легкою, без проблем. А от пологи складними, якось про це розкажу. 34 години тривали схватки, першу вдома як відчула, думала в мене стрімкі пологи і треба швидко їхати в шпіталь, бо така нестерпна біль була. Приїхала а там нещасний 1см відкриття😳 Короче, далі все як в страшному сні, було 10см, і толку не було. Закінчилося все екстренним КР. Як потім зʼясувалося, (хз чому потім, а не раніше перед пологами), що в мене диспропорція плоду до обʼєму тазу. Тобто в ті часи, коли не було кр, я б просто померла, бо ніколи б ту дитину сама не народила, занадто крупний плід для мого організму, хоча для когось це норм (3810кг, а син 4040кг)
З харчуванням у нас складно, сильна перебірливість і страх пробувати нове, дієти особливої немає, але я намагаюсь дотримуватися правила 80 на 20, щоб більша половина раціону була нормальна здорова їжа і менша якісь смаколики.
У мене пан директор)) І з емоціями проблема велика. З розумінням ситуацій, що відбувається і хто саме що зробив. Зараз синок дуже тактильний, навіть надміру, весь час лізе на мене, але пам'ятаю як мінімум 2 періоди по кілька місяців, коли казав "ніколи мене не цілуй взагалі". Дякую за відео! Найкраще, що я почула за останній час на цю тему ❤️
@@AnielUA Дякую Вам велике!🤍
Молодчинка що звернула увагу на дитину
Тільки зараз зрозуміла, що головний герой серіалу "Юний Шелдон" та "Теорія великого вибуху", має РАС. Через серіал, людям показують, особливості поведінки та емоцій.
Дякую за вашу розповідь.
@@anastasiiah7018 Ну бачите, ніхто із авторів цього серіалу не наголошує на тому, що в героя с.Аспергера, а так воно і є по самим класичним канонам цього розладу. Тобто цей персонаж максимально «книжковий», часто аутистів у фільмах чи серіалах роблять геніями, але це одиниці, багато хто з них просто люди і живуть звичайне життя. А дивилися серіал «Уроки хімії»? Там теж головна героїня ну точно має Аспергера, серіал на реальних подіях. На скільки памʼятаю на аутизмі теж не наголошувалось. А шкода, більше б людей мали хоча б якийсь образ цієї нейровідмінності
@@alenamulenko нажаль так. Дивишся серіал, без прив'язки до розуміння, що людина має нейровідмінність, а не ексцентрична чи ще якась.
А "Уроки хімії" обов'язково подивлюсь, дякую за рекомендацію.
@@alenamulenkoвзагалі то наголошує, про Шелдона в обох серіалах говорять, як про "особливого" і весь його образ, жарти на цій "особливості" будуються
@@laleeberte412 але «особливий» це не назва нейророзладу
У мене старший син має спектр РАС. Дуже допомогла дієта без казеїну та без глютену. І мінімум цукру. Це тяжко, але результат перевершив очікування.
@@maltsevaYulja Дякую Вам!
Модливо потрібно попробувати з шахматами і там вона себе проявить або віддати її в музичну школу.
Інтересна у вас дитина з одного боку повно мінусів а з інщого повно плюсів)Фактично кожна людина особлива так само і вона.
Всього найкращого вам і вашій сім,ї
@@logcom482 Дякую Вам!) Так, на рахунок музичної школи роздумуємо, донька казала, що хоче грати на гітарі. Я сама маю музичну освіту, граю на фортепіано і вдома маємо інструмент, але до нього інтересу немає. Будемо пробувати, дякую за пораду)
Дякую
Дякую дуже гарна подача.Успіхів вашій дитині.В мене син дивно поводився я теж підозрювала аутизм.Почав говорити в 4.5.Але пальчиком в книжці показував з 2 роки.Зараз збирае кубік рубік але з шнурами важкувато.
@@Марі-щ9ы Дякую Вам! Моя теж показувала в книжці пальчиком, памʼятаю, і сама і моєю рукою.
В мене син 5 років , почав битись, особливо сестру старшу, і знає, що не можна і ще з того сміється. Або надворі спокійно іде і в одну секунду може підійти до дитини навіть малесенької, вдарить може і ногою 😢
Мені теж здавалося, що сину байдуже і він жорстокий
Ми до трьох років у сина спостерігали багато симптомів, схожих на перелічені вами. Сходили до спеціалістів, слава Богу, діагноз не підтвердтився. Але це був найстрашній і найтривожніший період в моєму житті, тому дуже розумію про "емоційні гойдалки" батьків. Невідомість - це дуже важко🫂
@@АнастасіяІвченко-ю5б нам страшно, бо про аутизм і РДУГ знаємо дуже мало і це зазвичай дуже стереотипні речі. Коли копаєш глибше, то вже страшним нічого не видається. РАС і РДУГ це моє щоденне життя і все добре)
@@alenamulenko так, я мала на увазі саме період невідомості. Найважче - це не розуміти, що відбувається з твоєю дитиною.
Дякую за відео, можете розповісти про те, як протікала вагітність та як пройшли пологи?
@@yevheniia_r Дякую Вам, так, я про це розповім
Переживаю за сина, бо в 4 роки мало говорить, прослухала, з нашого тут тільки необережність вибігти на дорогу і то поодинокі випадки...
А от вдумалась, тут кілька дзвоників саму мене в дитинстві нагадують, хоча я дуже рано почала говорити, швидше ніж ходити
@@Юлія-х8с6п бачите, аутичні риси можуть бути присутні у всіх людей, і це не аутизм. Якшо говорити про РАС, то кількість таких рис має бути значною, точно не 2-3 симптоми. В першому своєму відео я розповідала про доньку, там більше прикладів проявів
Добрий день,у нас внук аутист йому 5 років він не розмовляє і не можемо його приучити до туалету може підскажете як це зробити? Дякую
@@lidakostenko9547 Не підскажу( я говорила у якомусь із відео, що це трапилось дуже швидко: з памперсу відразу на унітаз з накладкою. Ніякого горщику - була істерика. Рівно в 3 роки
Вибачте за таке питання. А ваша друга дитина від того ж самого чоловіка що і дочка? Я до чого, що в одних тих самих батьків перша дитина з аутизмом, а друга нормотипова?
@@Толік-б1ы Так, тато в них один. Все може бути. На сьогоднішній день вченим не відомі чинники які впливають на народження нейровідмінної дитини. Немає конкретного гену, який «відповідає за аутизм»
@@alenamulenkoвибачте що влізаю. Чи стикались ви з книгою «Кишківник та мозок»? В ній наведена теорія та спостереження/експерименти щодо звʼязку між мікробіотою кишківника та аутизму (і не тільки його). Та вказується звʼязок між грудним вигодовуванням, прийомом антибіотиків у перший рік життя дитини та розвитком симптомів аутизму. Може звучати як дурість, але може й щось цікаве на подумати/приміряти на себе та свою ситуацію.
Сил вам якнайбільше 🙏🏻
Хочу дослідити бо в місяць кололи антибіотики,молоко пропало ,дочка правда доросла вже,але в неї емоційні качелі ,ну і кишківник погано працює.
@@Oksana-qo4tm почитайте цю книгу, бо вона справді багато на що розкриває очі. І ще дає рекомендації, як позитивно повпливати на мікробіоту кишківника. Я сама намагаюся зараз навчитися цьому. У мене дуже погано з роботою кишківника (постійні здуття тощо). Я дуже багато лежала у лікарнях, через моє тіло пройшло дуже багато антибіотиків на жаль. З дитинства. В цьому році мені поставили діагноз РДУГ (мені майже 35). Також у мене постійно повторювані епізоди депресії (зараз четвертий, найдовший), та КПТСР (комплексний після стресовий розлад). Розглядаю свою ситуацію з різних боків і намагаюсь знайти дієві способи самопоміччі.
@@kitty0worldНа розвиток аутизму має вплив загальна інтоксикація (від всього), в тому числі інтоксикація, що накопичується у батьків дитини через їх вік (зрілі батьки). Саме тому зараз з'являється багато таких діток (через екологію, ліки, "пізні" діти...)
Слушать на скорости *2… потому что даже на фоне уборки оч долго
@@ЮлияСкуратова-т3ю Це ви для чого? Кожен слухає як йому комфортно😉
@@alenamulenko добрый совет людям. У вас классные информативные видео, но очень медленно и долго раскачиваетесь, пока скажете что-то, что действительно важно.
@@ЮлияСкуратова-т3ю я не розумію для чого це писати. Я майже всі відео на ютубі дивлюсь на швидкості від 1,5, бо мій мозок по-іншому не сприймає, навіть коли говорять в помірному темпі. Але, я під жодним переглянутим відео не написала «пораду» щодо швидкості. Просто для чого? Хтось не сприймає інфо в швидкому темпі. Всі різні
Як ви втомилися, навіть не уявляю як ви все вивозите сама. У попередньому відео ви сказали, що партнер вам не допомагає. Можливо захочете розказати
@@uliska8595 Не хочу зводити свій блог до власної особистості і особистого життя, в мене ціль - допомагати людям зрозуміти як працює наш мозок з РДУГ чи РАС, чи всім разом, як з цим жити, і також донести ці знання до нейротипових людей, бо як не як, а ми живемо на одній планеті і кожного дня контактуємо один з одним. Чоловік є, він відсутній більшість часу у звʼязку з роботою.
@@alenamulenko у мене з чоловіком така ж історія, розумію як вам одній з цим усім. Але ви така молодець. Нехай у вас все буде краще і краще
@@uliska8595 Дякую Вам! Зараз, чесно кажучи, почало життя налагоджуватись, тому що недавно діагностувала у себе РДУГ і багато чого стало зрозумілим. Тепер легше в якомусь плані, бо знаю як допомогти собі самій.
Вам треба зайнятись монтажем, плюс, не додавайте будьласка субтитр вертикально, особливо якщо це щось важливе. Картинка гарна, але багато багато завтиків і зайвих вставних слів, які прекрасно можна вирізати і буде легше дивитись. Дякую за контент, бажаю вам успіху)
@@hollyhope6344 розумію, з часом навчуся😉 Дякую)
А я не помітила зайвих слів, було дуже цікаво слухати
@@Іванна8 Дякую♥️
Я не бачу проблем в якості, дякую за контент.
@@Марі-щ9ы Дякую Вам🤍