วีดีโอ

Питання - Чи багато журналістів з інших країн пишуть іншою мовою, а не мовою країни, де працюють?

Згодна з Глібом і з його "непопулярною" думкою (яка насправді надпопулярна). Люди, які не розуміють складність соціальних середовищ - дуже дивують своєю засліпленою наївністю.

"Цей хейт мене тригерить. Але, це контрпродуктивно на хай левел." Вона справді розмовляє українською?!!!

Цікаво слухати, ніби долучився до дискусії

Опять они МОВУ вытянули ... Люди не хотят понять что подонки , ублюдки, там насильники - ГОВОРЯТ НА РАЗНЫХ ЯЗЫКАХ - и дело совсем не в 😛. Лючше тему , войны для БЕДНЫХ осветите , это шобло уже хочет узаконить откуп от мобилизации .

Дійсно, існує україномовна бульбашка свідомих патріотичних людей, які постійно декламують як воно має бути, але якщо ви поїдете у східні або південні міста, наприклад, ви будете вражені наскільки ваша бульбашка є саме бульбашкою, а реальність насправді трохи інша. І дай Боже нам розуму якось делікатно це вмістити в себе і якось переварити, бо все ж таки нам потрібно будувати міцну, об'єднану національну державу з розумними і толерантними один до одного людьми.

І ніхто не написав, що Кобі Браянт не міг приїхати на вечірку у Францію, бо він загинув у авіакатастрофі у 2020 році

мені здається от це і є комплекс меншовартості.

Коли пан Гусєв казав про цю вечірку у Франції, було важко позбутися думки, шо йому сумно. Сумно, що його туди не покликали😂 Певно якби він теж пив з ними Moet Chandon, то відчуття кінця світу в нього б теж дещо притупилося. Лишається лише порадіти за Кобі Браянта, який був на цій вечірці, незважаючи на те, що помер у 2020 році.

Прослухала всі випуски вашого подкасту. Багато з тим, про що говорить Катерина згодна❤ Зачепило те, що Катерина зробила акцент на тому, що зайвий раз не хизується своїм життям в соцмережах, щоб не скривдити когось цим, бо не на часі. І в цей же час говорить про огиду до російськомовних (підозрюю українців), бо з росіянами все ясно й так. Я з дитинства україномовна і для мене особисто ці слова не є проблемою. Проте враховуючи, що російська є рідною мовою для половини країни це дивує. Тобто боятися виставити сторіз з умовного басейну під Києвом і не боятися говорити про огиду, висловлюючи цим ставлення до мільйонів людей, які говорили свої перші слова і вчилися думати цією мовою. Це неповага, хоча емоційно ці пасажі зрозуміти можна. Але на довгій дистанції це може стати деструктивною позицією, на жаль. Я щиро розділяю ваші почуття стосовно того, коли хтось зі знайомих виїздить за межі України зараз (хоча лишалися в країні перші два роки після повномасштабного вторгнення). Проте чи не вбачаєте ви звʼязку між вашою позицією (зокрема як головної редакторки медіа) та цими виїздами? Я наприклад не хочу ростити дітей у країні, де так відверто демонструється огида до людей, які є носіями певної мови. На мою думку, це робить і так складне життя в Україні ще більш токсичним, а найсумніше, що це йде від твоїх співгромадян, з якими ви маєте буті пліч о пліч в цю мить.

З розмови абсолютно зрозуміло чому на українську перейшла Катерина. Але за величезною кількістю різних загальних аргументів не зрозуміло чому цього не зробив Гліб. Було б правильно з цього почати. Типу я не переходжу на українську тому що це принципова позиція. Або мені просто в падлу. Або я не можу. Розуміючи причину, можна будувати аргументовану розмову. А так, це схоже на позу.

Дуже відгукується позиція Катерини щодо багатьох питань. Але от позиція Гліба здивувала. Загалом раніше я була прихильницею лагідної українізації. Згодна, нам потрібно витіснити російську у всіх можливих сферах. Бо просто заборона російської не спрацює. І тому потрібні шедеври літератури, культури, кіно, музики українською. Але тут одразу виникає питання: а хто має ці шедеври створювати? У російськомовних на це немає запиту узагалі. Крихітний відсоток україномовних? Тих, яких із кожним днем меншає? А якщо ці шедеври зараз уже зʼявляються, але їх потрібно популяризувати. І так, зараз просто віральними вони не стануть, якщо у російськомовних українців буде стабільний природний запит на російськомовний продукт. А хто їх популяризуватиме тоді? У цьому й сенс цінності переходу на українську - не для того, аби просто перейти і позбавитися тиску суспільства, а щоб цією мовою створювати щось цінне і популяризувати роботу інших. А тому і створювати запит на україномовний продукт.

Ведучому надзвичайно важко дається українська мова. Дуже відчувається, що в побуті він нею геть не спілкується і робить це лише в публічному полі (не дуже добре). Рівень володіння мовою та словниковий запас, як у продавця овочів на Володимирському базарі, вибачте. Це не рівень співробітника медіа. І найсумніше, що це відбувається під великим примусом, це видно навіть по виразу обличчя й тих наративах, які він транслює. Відверто кажучи, то більше поваги викликало б те, якщо б ця людина себе так «не ламала» і продовжувала говорити рідною для себе мовою. Меседж про Панаса Мирного і Достоєвського закинутий публіці, щоб зайвий раз «не докапувалися». Ймовірно, що спікеру все ж ближчий Достоєвський, хоча він усіляко намагається відхреститися від цього. Врешті виходить, як у фільмі Міхалкова, про якого ви тут згадували - свой среди чужих, чужой среди своих (з тією різницею, що спікер ніде не свій тепер). Бо для україномовних нещирий перевертень, а для російськомовних українців не найвдаліший конформіст. Можна по-різному ставитися до Арестовича, але він зараз виглядає більш цілісною та консистентною людиною у своїй поведінці, ніж пан з відео.

Дивує глибоке нерозуміння авторами минущості категоричного заперечення всього російського. Зараз не час саморелефксії, а час виживання. Претензії до суспільства в надмірній емоційності взагалі виглядають як самомилування. Слухайте Євгенію Кузнєцову, вона використовує науковий підхід в дослідженні мови, а не емоції.

Та мля,ти жив десь за кордоном???вже почали Україну обсирати до неможливості,та я на уроці коли в ісп.ходив до школи,хотів анг.деякі слова сказати з мене ржали як з посліднього))і наоборот

Дякую що ускладнюєте дискурс 🙏. Продовжуйте.

Класна розмова, задоволення, дякую) До речі, я теж вважаю, що "Утомленные солнцем" - це ідеально ємка форма передачи суті тоталітарної влади, створеної Сталіним (ледь не написала машинально Путіним). А піздьож, на мій погляд - невід'ємна частина військової пропаганди. На жаль. І з цим нічого не поробиш.

Які ви вапняки

Ооо да уявляєте собі є україномовний совок))

Я капітан очевидність але все ж таки все просто: Україна - українська росія - російська. Минуле України важке. Нас вбивали і вбивають. І зараз ми боремося за майбутнє. Я не хочу російського майбутнього і нічого з цим повʼязаного. + коли бачу підлітків/дітей які говорять російською відчуваю огиду, і боюсь щоб історія знов не ходила по колу. Ці підлітки слухають російський контент. До чого це нас приведе?

1.Кількість слова - паразита «типу» на хвилину часу заважає почути думки, врешті і співрозмовник інфікується цим словом.2. чому ж «такі геніальні фільми міхалкова» , якщо вони такі вартісні, як ви говорите, ні разу не спрацювали як «щеплення» для населення рф?!?

Шмарклі, які перейшли на українську з самих емоційних причин два роки тому назад...блд...вчать мене раціо...йоб вашу матььььь...не завжди рускагаварящую

на третьому році війни, в 2024 році в Україні чувак сидить й виправдовує свою недолугість. і це український журналіст? вигляає жалюгідно

Я бачу, що багатьом потрібно проговорити свої відчуття та свій досівід переходу на українську. Це дійсно непростий процес. Він пов'язаний у першу чергу з тим багатовіковим нашаруванням оросійщення і приниження україномовних. Тому поділюся і своїм досвідом. Я перейшла на українську після початку повномасштабної війни. Так як це була друга і цього разу свідома спроба переходу, я намагалася для себе усвідомити, що саме я хочу досягти цим переходом. При цьому - це повинні були бути підстави, які змодуть перейти назавжди, а не тимчасово. Мені здається, я їх знайшла. 1. Я не маю хейту до людей, які не перейшли. Бо я розумію, що це нелегко. 2. Я лише розмовляю українською і питаю, чи мій опонент її розуміє. Цього достатньо. І мій вже майже трьохрічний досвід показує, що це працює. 3. Перехід паправлений не для того, щоб зробити назло російськомовним, а для популяризації української. 4. Я володію загалом 4 мовами і кожного дня ними користуюся. І в залежності від ситуації стрибала з української на російську і навпаки. Але мені обрида була сама ситуація, що я стрибаю. Тому вирішила, що я повинна зупинитися на одній мові з людьми, які її розуміють. Тому російська зараз у мене лише для розмови з людьми, які не розуміють ніякої іншої мови. Стрибати потрібно зараз менше 5. Для себе я хотіла досягти того рівня, щоб я говорячи українською почуіалася натурально, вільно, не помічаючи цього. Щоб не залишалося ніяких потаємних незручностей. Тобто як поляки говорять польською і це для них нормально, чехи - чешською, серби-сербською. При чому я тут свідомо навожу носіїв мов, які схожі на українську. Тому що я несла відчуття, що коли я говорила українською - це було незручно і штучно, я відчувала, що мої опоненти не зовсім мене сприймають і що я в один момент належала не до більшості , а до меншості. Через 2 роки я досягла всіх цілей. Я перйшла на новий рівень. Я не відчуваю незручностей, я не ненавиджу російську і я слухаю навіть іноді російськомовних блогерів, я не відчуваю себе меншістю. Тобто українська мова стала частиною мене. І всі мої друзі, знайомі також реагують на цей факт абсолютно нормально. Тому головне як на мене вірно проставити вірні цілі переходу, щоб почуватися у переході комфортно

Дуже доречна розмова! Дякую що піднімаєте такі питання для обговорення

Лаченков- мажористе суддівське дитя. Там серед тих випускників юракадемії ім. Ярослава Мудрого вистачає підприїмчтвих хлопчиків. Вони завжди будуть там, де гроші. Доречі, йому вже 25 років і мобілізовувати його ніхто не буде

Дякую.. цікаво

Дякую...ви дуже розумні люди.. цікаво було подивитись .

Типу, типу, типу, ну типу. Просто хочеться блювати від тих, для кого після повномасштабного вторгнення сталося откровення,прозріння і вони "перейшли" з рідної російської мови на українську і тепер оте "типу-типу". А что случілось?Бомба страшна? А у 2014 нормік було? Просто від'їб..ся від людей за ту мову

Дякую.. цікаво

Примітивно... "Все геніальне - просто", "Якщо щось має вигляд свині, хрюкає як свиня і смердить як свиня - це напевно свиня". Я радію тому, що на особин "з рускагаварящєй челюстью" дивляться як на дегенератів.

Я з тих хто взагалі не пише коментарі... і нікого не хейчу за кацапську, і всім рекомендувала Бабель... На 15й хвилині геть почало вивертати від т.з.аргументів Гліба. Дуже захотілось щоби у його бульбашку зайшло вдосталь 'раціонального', нормальних мовних пояснень (Мова-меч Є.Кузнєцової?) і глибоке розуміння хибності вкорінення понять типу "російських українців". Не треба демонізувати українців, в яких є жива ПОТРЕБА жити в безпечному, україномовному середовищі. Катерино, не узагальнюйте неясно чию думку. Ви така сама молодчина, як і ті хто перейшов на українську до повномасштабної! Для чого ця штучна другосортність? Спокійно поширюйте свої старі дописи. .. здається, Ви геть не враховуєте тих людей які 'тихо' згодні з Вами, який більшість. Просто якесь нікчемне щось висере агресивно-критичне - і Ви вже гадаєте що ВСІ українці Вас 'захейтять'. .. просто багатьом норм людям ліньки писати нейтрально-хороші коменти. Ідея подкасту про болючі теми - супер, підтримую. Але вже на минулій темі про хороших кацапів трохи стискались зуби, а тут - ну занадто по живих і давніх ранах... щоби що? Я, україномовна, яка перейшла з суржику в студенстві .. більше зрозуміла, заглибилась в контекст Гліба і йому подібних, була ще більш толерантною, ще більше давала їм часу і виправдань? ..Під соусом розмови інтелектуалів й лідерів думок.. ? Певне, ви не розумієте рівня своєї відповідальності

Дропнув десь на середині. Ница спроба виправдання власної нікчемності.

Хейт з приводу мови трохи нагадує "позитивну дискримінацію" (affirmative action), коли якусь групу людей роками дискримінували, а потім їм дають більше можливостей і привілеїв. Проте тут звісно є суттєва різниця, бо affirmative action це політика, яка контролюється й обмежується. Я співчуваю Глібу, що йому доводиться стикатись з негативом, це може бути дуже неприємно. Проте у такого тиску є свої +, хоча б онлайн простір швидко українізується. Хоча велике питання, наскільки така агресивна стратегія ефективна в довготривалій перспективі. Мене просто щиро дивує, коли я приїжджаю у своє рідне місто (226 845 осіб офіційно і біля обласного центру, Дніпра), там майже ніхто не говорить українською. Я перейшла після війни й дядько (йому 55 років) почав мені розповідати історії, як в його школі з україномовних сміялись, тому що це були селюки. Бабушка виправдовується перед гостями, що я перейшла, тому що "це потрібно по роботі". І це не якась сім'я ватників, всі повністю підтримують Україну, просто під час радянського союзу всі в школі були звільнені від української, бо навіщо. Я з цим стикаюсь, коли виходжу зі своєї бульбашки й дивуюсь що це теж частина нашої реальності. І тут має бути якась комплексна робота, медіа, школи, культурні установи.

Мене дуже бісить, коли люди лізуть в приватне життя, влаштовують опитування «а якого російського блогера ви дивилися востаннє», лізуть в телефон тощо. Чуваки, приватність існує не просто так, і комсомолу там не місце

терпіти не могла Іронію долі, олів'є чи шубу іла, але тому, що іншого батьки не готували на новий рік. Все своє життя було відчуття, що все, що мене оточувало в совку не моє. Дослухала це відео до середини і виключила - шкода мені обох ведучиш, ви реально просто перевзулись. позитив - ну, хоч через страх говорите українською

Я осилив половину відео. Не почув від колеги Каті нічого про те, чому він не перейшов повністю на українську, чому Катя норм змогла, а у нього не вийшло. Що складного? Навіщо російська мова сучасній Україні? (для того щоб читати першоджерела? Ну це лол.) ну, багато питань.

Цікаво, що російська мова стала майже таємною мовою для своїх. Нею тепер спілкуються з рідними, з найближчими друзями - тими, хто точно не дорікне "чому не державною". Річ про тих українців, для кого російська мова рідна, так от сталося, цього не відмінити. А коли забороняють спілкування рідною мовою, то доводиться їй переходити у підпілля.

"Розклад" Гліба - це підпирання рашизму, росії і путіна. Бо в голову не вкладається як може українець сьогодні, зараз, користуватись "язіком" ворога. Коли є власна, рідна мова, яку росіяни намаглись знищити продовж сотні (!) років. Коли українець (або той хто вважає себе українцем), який користується російською мовою, заохочує росіян загарбувати українські землі, бо звісно що путін і росіяни подивились на Україну побачили багато російськомовних і подумали: "Наші!" (це не єдина причина, але одна із точно). Коли на сучасному етапі російські війська йдуть війною тільки туди де є помітна кількість російськомовних, яких вони вважають "своїми": Придністров'я, Абхазія, Південна Осетія, Крим, Донбас (щодо Сирії то там також чимало російськомовних, на двох великих російських військових базах). Коли російська мова є основою (!) "руцькаво міра" бо усі російськомовні вважаються часткою того "міра". Відчувається нещирість, що "ненавидів російську і українську літературу". І взагалі гидко слухати Гліба, це відсталість, яка завжди є гидкою. Ненависть? Ні, просто зневага. Тому припинив слухати цю жалюгідність.

Розкажу про досвід, як я вирішив перейти на українську в 11 класі. Буде пізнавально для всіх, хто з умовного Києва хейтить тих, кому важко перейти чи перейти повністю. Це був 2017 рік, Ізюм, схід, де була купа вати і непокараної сєпарні довкола. Російська ж - була домінантною. Коли я почав говорити українською не лише з друзями чи вдома, а в публічних місцях, мені було важко. Бо люди не лише озирались і дивились як на дебіла, але і сварились. Доходило до фраз: "у нас тут так не разгаварівают"/"ти шо фашист?"/"ти патріот чи шо? (так, це така образа)". Я впевнений, що так само було і в десятках-сотнях міст сходу чи півдня. Багато людей не витримували і повертались до російської. Я не підтримую їх, але і не засуджую їх, бо знаю контекст. А тепер уявіть, що їх та інших, хто не проти б перейти на українську, ще й починають мочити свої, замість того, щоб зрозуміти і підтримати на дійсно важкому шляху. Цих людей нерідко цькують по дефолту. Але це шлях в нікуди, точніше - шлях до відторгнення цих людей і дає хіба що відчути власну зверхність над кимось. Не можна казати людині, що вона гівно, зрадник і що через неї почалась війна, і водночас хотіти від неї лояльності і переходу на українську. Для мене публічно говорити російською - крінж і по мірі заохочення і підтримки українською це відійде на маргінес. Це виправляється лише багаторічною підтримкою і сприянням, але аж ніяк не цькуванням, відторгненням і вимогою змінитися от аж одразу.

На побутовому рівніі хейтять найжорсткіше ті, хто гадки не має як це - перейти на українську мову. Це або ті, хто до неї повернулись, або молодь, яка не знає історії своїх батьків, народжених за радянського союзу. І це провина тих самих батьків. Наша провина. І ці хейтери дуже скоро вийдуть і на професійний рівень.

Ми весь час забуваємо попросити підписатись і коментувати, тож, люди добрі і злі, пишіть фідбек тут.

Проста перевірка для всіх, хто пред'являє людям за мову - мобілізуватися. Серед офіцерів, особливо старих, багато російськомовних. Якщо мобілізований активіст піде до кінця і відмовиться виконувати накази російською - супер. Але якщо він перед старшим за посадою і званням запхає язика глибоко у своє велике майбутнє, то така і ціна тої позиції надважливої. Принципи перевіряються тоді, коли за них є наслідки.

ніколи не читала російську літературу, хоча народилась в 1987 році. у нас в школі навіть такого предмету не було, хоча я навчалась за 25 км від києва. російську літературу викладали в рамках зарубіжної. і тут стейнбек переміг достаєвського і булгакова. те саме з радянським і російським кіно. іронію долі я вперше подивилсь в 25 років, а російські тайтли, які я бачила, можна на пальцях порахувати. але судячи з вашої розмови, не в усіх такий бекграунд

Цікава розмова, дякую. Шкода, що нічого про Шульман не сказали, хотілося б про неї почути думку

просто пиздець - українські ліваки просувають наратив про хароших рускіх

Маша в неї😂😂два москаля вчать жити😂

Цікава тема, заступника редактора слухати важко. Якість української мови та кількість слів-паразитів не зовсім відповідають професіональній посаді останнього.

Просто 50 хвилин підлизування росіянам. Іноді є проблиски надії, але потім все вертається назад...

журналісти це особлива кагорта людей, паскудні, повно гівна в голові, я просто в шоці які ви совки, з таким мисленням... конфлік роздмухали медіа, конфлікт роздмухала влада. які ви не розумні, це дивно )