Дивіться, не проблема в самій російській літературі, але ЧОМУ ми будучи сусідами словаків, угорців, румунів, поляків, білорусів - НІЧОГО не вивчаємо в школі про їхню літературу, натомість все знаємо про якогось єсєніна? Оце і є питання! Тобто російська література заполонила нашу свідомість, тому, варто від неї відмовитися хоча б тимчасово, щоб дати шанс цивілізаційним процесам відбутися. Слава розуму!
Вивчаємо в рівній мірі всі шедеври світової літератури. Звісно, в планетарному масштабі, а не в межах добросусідства. До того ж, ви не вловили суті культурознавства (як науки).
Одна річ - відмовитися самому, інша річ - вирішити, що потрібно відмовитись, за інших. Ми не до того мали прийти, щоб вирішувати за інших. Чому? Бо це світова класика, знана у світі у багатьох країнах. Від того, що Німеччина напала на сусідів, світ не перестав читати Гете чи слухати Бетховена. Від того, що Наполеон вів завойовницькі війни, світ не перестав читати французьких класиків та просвітників. Ви ж маєте можливість вивчати зараз - будь-які культурні надбання будь-якої країни, будь-якого народу. Не позбавляйте цієї можливості інших. Не можна знищувати чи забороняти будь-яких культурних здобутків, бо це збіднює нас самих, наших дітей. Не можна своїми руками збіднювати, відрізати, стирати, забороняти. Це робили совки. Не будьмо такими, як вони. Література не вбиває. Вбивають люди, які нехтують культурою. Так, розуму слава.
Їх справді було забагато і прямо зараз не треба. І в цілому погоджуюся з Назаренком в усьому, зокрема що в школі може й не треба, а спеціалісту мабуть не обійтися, може крім музея Булгакова якому ймовірно все-таки треба змінити форму
Згодна, слід вивчати російськомовну культуру України з українського погляду і в українському контексті, поширювати її українське бачення у світі, адже саме нами і саме так вона має викладатися в інших країнах ! Дякую за цікаву розмову!
Дуже і дуже цікаво. Контроверсійність письменників як і інших діячів це данність, нічого ми з цим не зробимо. Маємо приймати складність і кожен робити свої висновки для себе. Це і світова тенденція. Дякую
а поговірть ше може після цього онлайн з паном Григорієм Грабовичем? і теж запитайте, яке місце в його професійному та у приватному житті посідала російська література? оце я би послухала! До речі, теж досліжував Шевченка, і з Шевченківською премію має історію 😅, і премію теж має за 2022 рік :)
а проти нагородження Назаренка теж були публічні заяви і колективні листи? Здається, не було. Цікаво, чому? Може тому, що претензії до Грабовича були обґрунтованими, а претензії до Назаренка далі "ой, леле, йому "Амадока" не подобається" не йдуть?
@@hjálmberi-uðr Были к Назаренко претензии. Мол, что человеку, переводившему после 2013 года для русского издательства книгу "Большое и маленько" Шевченковскую премию давать нельзя. Правда, в отличие от многих нынешних патриотов, замаранных сотрудничеством с рф после 2013 года в куда более грязных делах, чем русские переводы, Назаренко не пытается стать святее Папы Римского и брызгать слюной от избытка святости. А потому цеплять его особо не получается.
@@locustaacrididae1462 претензії є до всіх. Забужко он і після 2022 дала свої твори Ра переклад російською. Я не про претензії загалом, а про офіційні листи, наприклад, колективні виступи на академічному рівні й так далі.
Дякую) Цікавий гість і дуже важлива тема Маленькими буквами 😶 по можливості коротші відео, бо багато інформації, яку хочеться осягнути, а година, навіть з ускореним переглядом, забагато Вибачте ❤, звичайно це моя суб'єктивна думка
Прекрасно! Михаил Иосифович, примите благодарности и поздравления. Этого недостаёт. Такие месседжи нужно трубить регулярно. Чтобы "хуторская психология" украинского инфополя сменялась вдумчивостью и тягой к осмыслению.
@@user-bp6yj6fk2q по-перше, це вільний простір для висловлювання; по друге мою тезу про вузьке хуторянство багатьох наших ви блискуче підтвердили. My congratulations.
15'30'' пане Назаренко, ви, не знаю, свідомо чи несвідомо, ви змішуєте поняття відчуття національної належності з політичними поглядами, тим самим, намагаючись перемішати у нас в головах та зробити невід'ємними одна від одної російську та українську культури....
Ви плутаєте етнічність і національність. Відчуття національності завжди є політичним вибором. Подвійна ідентичність, про яку я говорю, - усвідомлення приналежності й до колонізованої групи, й до імперської спільноти, - звичайна справа в добу імперій. Коли Волтер Скотт відчував себе і шотландцем, і британцем, а Гоголь - і українцем, і руським ("русским"), тут немає жодного підступного плану перемішати щось у вашій голові. Тут є історико-культурні факти.
в рос імперії неможливо було друкувати книги українською, але гість говорить про двомовність авторів і про те, що в Шевченка було 2 шляхи і "спокуса" стати русскім письменником. Спокуса :)
Можно было. И печатали. И печатали бы больше, если бы пытались судиться, многие украиноязычные произведения суд разрешал. Но некоторые от этой процедуры просто отказывались.
Зауважу викладачу історії російської літератури, що п'єси рос. драматурга О.Шаховського він не читав, бо про Марусю Чурай там не йдеться жодним чином. Кохану поета- пісняра Климовського лише звали Маруся. Так само неправдиві тези про про Квітку як про обожнювача царя або про шлях російського поета як про спокусу. Рекомендую прочитати епістолярій обох, щоб вивітрити цю думку. Одним словом, Остапа понесло на всі 100 після присудження премії за книгу, у якій національний поет саме так і представлений: приписаним Назаренком йому віршем російською мовою "Нищий", який насправді є віршем рос. поета.
Ви плутаєте п'єсу Шаховського "Козак-стихотворець" (де справді Марусі Чурай немає) і його повість "Маруся, малороссийская Сафо", яка й породила міф про поетку XVII ст. Що Квітка обожнював царя - видно і з його листування, і з "Листів до любезних земляків", і з повістей. Твердити, що у Шевченка не було спокуси стати двомовним поетом, означає погано знати його біографію, творчість і зокрема епістолярій. У листі до Г. Тарновського від 25 січня 1843 року Шевченко пояснював, чому написав російською "Тризну": "Щоб не казали мсклі, що я їх язика не знаю". Саме це я і називаю "спокусою". Авторство ж вірша "Нищий" залишається предметом наукових дискусій. Дискусій, а не безсоромного навішування ярликів, тим більш в коментах н ют'юбі. Мали би вже сміливість звинувачувати мене в обличчя.
@@petrogulak як випадковому читачу ваших коментарів хочеться зрозуміти. Ви називаєте "спокусою" те, про що автор пише "я доведу, що й так можу"? Спокуса в чому? чому це не було "викликом" або "доказом таланту", "випробуванням"? як зараз кажуть "челендж" - вилити відро льодяної води собі на голову це довести, що я можу це, але не спокуса полюбити це робити
@@Solo23V Спокуса - бути як всі. Працювати на імперію і тримати фігу в кишені. Писати двома мовами, причому переважно російською. Не йти на конфлікти. Робити кар'єрочку. Або просто припинити писати - бо нащо? Бути як Гулак-Артемовський, Квітка, Гребінка, Боровиковський - не останні люди в нашій літературі. Тоді це була НОРМА. І Шевченко мусив обрати - чи малювати далі ілюстрації до "Русских полководцев", чи писати "Три літа". Він обрав - і прийняв усі наслідки.
@@user-bp6yj6fk2q Маруся Чурай - російська вигадка. Див. докладно: Л. Г. Пономаренко. Пісні, приписувані Марусі Чурай: текстологічний аспект. - Запоріжжя, 2006.
Зацікавив епізод про передмову до Кобзаря 47-го року. Реакціонери підтримували українську літературу, а ліберали цькували. Підкажіть будь ласка пару прізвищ. Дякую
Коментар з Фейсбуку Михайла Назаренка:Серед тих, хто ненавидів Шевченка, №1 - це, безумовно, Віссаріон Бєлінський. Він усю вкраїнську літературу не сприймав, крім Основ'яненка, і того умовно. А, з іншого боку, лютий реакціонер Степан Бурачок, для якого і Шекспір був підозріло-нехристиянським, охоче українців друкував, бо вони милі "природні люде", "благородні дикуни", й розтлінний Захід їх не зачепив. Рекомендую статтю Миколи Бондаря про Шевченкову передмову в "Шевченківській енциклопедії", в мережі всі томи є.
Неможливо порівнювати Булгакова і Гоголя. Булгаков -син російського священника,якого направили у Київ з земель російських. Ніякого зв‘язку з цією землею,людьми ,що тут живуть (українці ,євреї,поляки) він не мав .Споглядав на все,як діти британських чиновників на Індію. А Гоголь- син землі української ,просочений запахами,піснями,казками,мовою Полтавщини.Иак хотів стати великоросом ,що кінці віддав.
Ви поширюєте неправдиву інформацію. Батько М. Булгакова був богословом і викладачем, а не священником, пізніше за сумісництвом працював у цензорстві. Священниками були обидва дідусі письменника. Батька ніхто в Київ не направляв, він приїхав сюди здобувати освіту в Могилянці, яка тоді була перейменована у Київську духовну академію.
Україна запанує не тоді, коли ми переможемо імперське минуле, бо минуле перемогти не можна через те, що ми - не там, де воно, а тоді вона запанує, коли наші університети припинять бути розсадником комуністичних ідей. Одна з таких ідей - боротьба з імперіями, яка пішла конкретно від праці Леніна "Імперіалізм як вища ступінь розвитку капіталізму"
Дуже класні, виважені, думки по суперечливим авторам, як для кабінетів і катедр. Але ж трохи і на вулицю треба виходити. В катастрофі війни ми маємо приймати українофобську позицію деяких авторів? Навіщо нам це у масовій свідомості? Навіщо? Вивчайте в університетах. Але з вулиці треба прибрати.
Є велика проблема, виросши в російськомовному контексті, і почавши читати українську літературу в виші, пан Назаренко так і лишився в російськомовному просторі. І це зрозуміло, з його формулювань. По перше до політичного аспекту, який впливає і на літературу, пан Назаренко звертається коли йому хочеться. Бо російська Гоголя, Квітки-Основ'яненка, Котляревського, це результат політичного аспекту, якби вони писали іспанською, німецькою, ісландською, хінді, могло б говорити про особистісні обставини, або певний інтерес. булгаков не є представником російськомовної української спільноти, він росіянин, ще один який був в Києві. "Геніальність" булгакова це родова травма русифікованих українців, народжених після 70х. Опис Києва в "білій гвардії" жодним чином не є "об'єктивно" найкращим, це пан Назаренко плутає літературну критику і юнацькі "впечатлєнія" від прочитання. Щодо наданн контексту, знову ж таки, пан Назаренко тяжіє до російської, і тому починає навалювати про необхідність знання російської для розуміння контекстів, але дуже типово, що він говорить одразу про російську. Але ми читаємо дуже багато творів світової літератури, не знаючи контекстів, "Алісу" або "Гулівера" до прикладу, того ж "Фауста", але тут про контексти Назаренко не переживає. Певні його думки, безумовно розумні і корисні, але як людина яка сама є травмованою русифікацією, і відмовляється від неї лікуватись, як може така людина пропонувати рецепти іншим? Його коментарі до "Трубадурів" тільки зайвий раз це підкреслюють.
От дивіться: я нічого не казав про "геніальність " Булгакова, не називав його опис Києва "об'єктивно найкращим" і не твердив, що Булгаков належав до "російськомовної української спільноти" Києва. Може, варто полемізувати з тим, що я справді казав, а не з вашими фантазіями? Коментарі до Томпсон ви читали, мабуть, з такою ж уважністю (якщо читали взагалі), бо авторів приміток там двоє.
"Описова частина "білої гвардії" це блискуча проза, і один з найкращих описів Києва, об'єктивно." це ваша цитата з цього відео. Так само ви його називаєте найвідомішим письменником з Києва. У цього теж є прямі і всім відомі причини, ви їх просто ігноруєте. "Булгаков є продовженням і закінченням Гоголівської лінії, повної інтеграції в російську імперську культуру" але на відміну від Гоголя, який був українцем, якому для досягнення успіху треба було інтегруватися в імперську культуру, Булгаков - син російських батьків з орловщини. Його батько приїхав викладати в знищену Могилянку і працював цензором. Він і був російською імперською культурою. Описи булгакова якихось незрозумілих українців, які взялися нізвідки, в "білій гвардії" є прямою вказівкою на те, що жодних українців булгаков в Києві не бачив, а точніше свідомо ігнорував, враховуючи в чиєму домі на Андрієвському він жив. Хоча про це ви теж говорите, але вважаєте, що Булгаков має лишитися. Проблема в тому, що ми не маємо стільки грошей, щоб перебивати російські наративи. А існування певних російських маркерів завжди є певною точкою повернення росії. І якщо за Гоголя варто боротися, то булгаков є тотально чужим. Чому немає розмови про єврейську літературу Києва? Або мусульманську? Або пільше про польську? Чи пов'язано це з простим фактом, що ви в першу чергу русист? Зрозумійте правильно, ви говорите багато важливих і правильних думок. З дуже багатьма вашими тезами я погоджуюсь. Але є одна суттєва проблема з одного боку ви послаєтеся на певні історичні і політичні аспекти, а з іншого їх жеш ігноруєте. І це дивовижа просто. Чи має Толстой французьку ідентичність? За вашою логікою безумовно має. Мені тому і скидається на те, що ви в собі маєте глибоку тоавму русифікації, і за спробою "бути об'єктивним" якраз і ховається тяжка втрата вами своєї ідентичності. І це я васне ображаю жодним чином, я частково такий самий, і мої батьки і багато хто ще. Але цю двоготривалу роботу російської імперії ви просто ігноруєте "плаваючі ідентичності" ? Ви розумієте самі чому вони існують взагалі? Раз ви надаєте їм таке визначення. Щодо книжки Томпсон. Спрощуючи, Толстой спокійно може бути "прекрасною людиною" але в той самий момент і імперіалістов. Книжка Томпсон розглядає Толстого імперіаліста, ви своїми коментарями розмиваєте данний погляд, розповідаючи про "прекрасну людину". Або ще простіше, нинішні "російські ліберали" це умовний толстой, наскільки прекрасними вони не були їх діяльність в основному не полегшує наш боротьбу, а досить часто навіть ускладнює її. Бо вони намагаються перетягнути "інформаційну ковдру" на себе, але при цьому нічого реального не здатні зробити. Не дивлячись на те, що ви досліджуєте українську культуру, і ваші знання, обізнаність і ерудованість набагота більше(що і зрозуміло) за наприклад мої, ваша позиція знаходиться наче як "над полем бою", така собі "мультикультурність" або "космополітизм". І от це на мою думку, є наслідком травми. І я жодним чином не закликаю вас до "шароварщини наволо Шевченка", ваше формулювання про необхідність зваженного, детального, контекстного і тд підходу важлива, а точніше сама така і необхідна. Але при цьому ви не можете перебувати над ситуацією, бо тоді самі стаєте поза контекстом подій. Якщо спростити, то складається враження що ви вивчаєте те, що не любите, і це відчувається як недолік. Від коментарів до "Трубадурів" склалось враження, що вашою ціллю є не надання широкого контексту, а спроба заперечення її постколоніального дослідження як такого, і ви доскіпуєтеся до всього, аби нівелювати їх. І то що ви активно ігноруєте причини "двомовності" українських культурних діячів, а називаєте це "плинністю ідентичностей" наводить на думку про внутрішнє небажання визнання травми від русифікації. Адже те, що ви послуговуєтесь, як і я між іншим, російськими мемами це наслідок, по-суті, акту насильства. А отже ми є його жертвами.
@@petrogulak але я пам'ятаю, як ви співробітничали з російськими фантастами-українофобами. Ну і ви російський філолог - ви добровільно обрали цю спеціальність
мені сер*и на Булгакова. я хочу заводи по виробнитству танків, артилеріі, ФПВ, літаків і тд. ось цей Булгаков прям завдання номер один? прям через нього не можемо? правда? дійсно? трохи дістало. де ваші размови про видатних Українців хоча б? що ви той булгаков зробив? чи пушкін? вони здохли і я їх чита, можу розрізняти імперськи наративи, ватаном не став. як нам зробити Нову конституцію чи щось інше щоб Держава була сильна?
Думаю, що Києву не потрібний музей Булгакова. Можна розмістити в цьому будинку Музей однієї вулиці, який тулиться нижче і згадувати в ньому і Нечуя-Левицького, і Кошиця , і Григора Тютюнника, і Булгакова, а так останньму забагато честі.
Києву потрібен музей Булгакова, бо цей письменник є частиною історії міста, а музей відповідно є філією Музею історії Києва. Булгаков беззаперечно є всесвітньовідомим письменником, і знищувати його музей через культ образи на нього і розтиражоване хейтерство за погляди сторічної давнини, ще й у художньому творі, а не у листах чи щоденнику - це варварство.
Після того, що Михайло Назаренко писав про Амадоку, яку тепер найбільше перекладають з української сучасної літератури за кордоном, як можна його питати про сучасну українську літературу як експерта? він не те, що не побачив, що Амадока - це неймовірний сучасний український роман, який стане найбільш перекладеним і є тою українською літературою, яку завжди хотілося мати. він писав про цей текст обурливі речі.
Людина може мати свою думку? Це лише сприяє інтересу Я,наприклад,не збиралася читати Амадоку після інтерв’ю Андрухович. А тепер прочитаю Хочу мати власну думку
Ні, він був посереднім художником і взагалі не був архітектором. Саме тому про нього пишуть у підручниках в політичному контексті, бо він був політиком, в першу чергу.
Ну по-перше, він говорив про історичні періоди, де справді була "Західна Україна". А по-друге це й для "заходу України" цілком нормальний вислів, укотре винайшли дурне правило, точніше взяли стилістичну, ймовірно суб'єктивну, пораду на знамена
Но ведь русскую литературу мы читаем в оригинале, как же ее уравнивать с другими литературами, переводными...И потом...отбрасывая русскую классику, мы обедняем себя не только эстетически, но и в содержательном плане, и ее знать следует не только для восстановления контекста творчества украинских писателей в ту или иную эпоху. Интересно было бы услышать рассуждения о том, как после распада Австро-Венгерской империи Франц Кафка, немецкоязычный входил или не входил в чешскую культуру и литературу....
Російську літературу українці можуть читати в оригіналі тільки з однієї причини, українські землі були колонізовані Московією сотні років. Антиколоніальний рух в Україні природно відштовхує інтелектуальний і культурний продукт колонізатора та його поплічників.
Якби примусово не вчили російську мову з першого класу і вона не звучала з усіх можливих джерел постійно то не могли б. Так само зараз діти вчать інші мови і можуть читати їх літературу в оригіналі. Лише різноманіття більше. Відсутня зацикленість на росії і її цінностях, які безумовно присутні в усій її культурі. А зацикленість на чомусь одному завжди призводить до обмеженості. До речі, вже в 2000х не уся молодь могла вільно читати російською, а та, яка могла без допомоги учительської і суспільної пропаганди про "рускую генільную літєратуру і классіков" не змогла знайти причини ними захоплюватися. п.с. для контексту української літератури треба історію вчити, а не русскіх читати і дивитися на себе чужими очима.
вав, а літературознавця, який передовсім вивчав українську літературу, а не російську, в Києві, звичайно, не знайшлось. а літературознавиці тим більше! нє?
Спочатку треба навчитися не плюватися і не сморкатися собі під ноги, не випалювати пластик на зупинках недопалками, кидати сміття з вікон багатоповерхівок. Тобто, почни з себе і світ зміниться разом з тобою. А читати потрібно абсолютно все, щоб порівнювати
Уровень высшего руководящего чиновника в Украине - даже не калькулятор "электроника" , а счётные палочки . Поэтому мы живём бедно и сумбурно - шарахается из стороны в сторону . Что , если пересмотреть кардинально образование и перевести в факультатив все заумные науки ( вместе с литературой ) , а на первое место поставить в школе физкультуру , основы правильного питания и способы заведения нужных знакомств ?..
ну і Назаренко - русист. тобто він за професією прихильник окупантів. і купу своїх книг він написав російською, орієнтуючись на російський ринок. Це зеленський від літератури
Чому це, українцям дуже потрібні свої дослідники російських культури і мистецтва. Особливо коли це так стає в пригоді, як у його "Крім «Кобзаря»", але насправді й без того нам важливо мати свою думку про те, що вони робили з нами і не тільки
@@user-bp6yj6fk2q видають книжки ті, хто бачать в цьому комерційну доцільність. А те що їх будуть читати - це очевидно, бо це добротна література з ім'ям у світі. То хай читають українською.
![[FULL EP.73] เปิดบ้าน 70 ล้าน "แป้ง Zbing" ยกมาทั้งญี่ปุ่น l เคหสถานบานปลาย l One Playground](http://i.ytimg.com/vi/YBnJhTt07Pg/mqdefault.jpg)
Дивіться, не проблема в самій російській літературі, але ЧОМУ ми будучи сусідами словаків, угорців, румунів, поляків, білорусів - НІЧОГО не вивчаємо в школі про їхню літературу, натомість все знаємо про якогось єсєніна? Оце і є питання! Тобто російська література заполонила нашу свідомість, тому, варто від неї відмовитися хоча б тимчасово, щоб дати шанс цивілізаційним процесам відбутися. Слава розуму!
А Адам Міцкевич? Ми вивчаємо і міфи Греції, і Янонську поезію і арабську творчість. Ми вивчаємо багато всього, тому не перебільшуйте
Вивчаємо в рівній мірі всі шедеври світової літератури. Звісно, в планетарному масштабі, а не в межах добросусідства. До того ж, ви не вловили суті культурознавства (як науки).
Одна річ - відмовитися самому, інша річ - вирішити, що потрібно відмовитись, за інших. Ми не до того мали прийти, щоб вирішувати за інших.
Чому? Бо це світова класика, знана у світі у багатьох країнах. Від того, що Німеччина напала на сусідів, світ не перестав читати Гете чи слухати Бетховена. Від того, що Наполеон вів завойовницькі війни, світ не перестав читати французьких класиків та просвітників.
Ви ж маєте можливість вивчати зараз - будь-які культурні надбання будь-якої країни, будь-якого народу. Не позбавляйте цієї можливості інших.
Не можна знищувати чи забороняти будь-яких культурних здобутків, бо це збіднює нас самих, наших дітей. Не можна своїми руками збіднювати, відрізати, стирати, забороняти. Це робили совки. Не будьмо такими, як вони.
Література не вбиває. Вбивають люди, які нехтують культурою. Так, розуму слава.
@@aite4mauve611 💯
Їх справді було забагато і прямо зараз не треба. І в цілому погоджуюся з Назаренком в усьому, зокрема що в школі може й не треба, а спеціалісту мабуть не обійтися, може крім музея Булгакова якому ймовірно все-таки треба змінити форму
дуже цікава розмова, як завжди
Згодна, слід вивчати російськомовну культуру України з українського погляду і в українському контексті, поширювати її українське бачення у світі, адже саме нами і саме так вона має викладатися в інших країнах ! Дякую за цікаву розмову!
згодна!
Дуже і дуже цікаво. Контроверсійність письменників як і інших діячів це данність, нічого ми з цим не зробимо. Маємо приймати складність і кожен робити свої висновки для себе. Це і світова тенденція. Дякую
Досить цікаве інтерв'ю, як завжди топ від "Бабеля"
Умный,адекватный, интересный гость. Спасибо!
Дякую за цікаве інтерв'ю. Додали трошки адекватності в цей безглуздий срач про "все що руське то проти нас"
руські - то ми з вами, ті що проти нас - то русскіє
@@olena8089 свинособаки вони. Скажені свинособаки, а не однокореневі до слова Русь.
дякую за такого виваженого, спокійного й компетентного гістя, зараз це велика розкіш
гістя. ору
Дуже цікаве інтерв"ю. Слухав з захопленням
Який цікавий гість !
Дякую за притомність! Добре, що Ви є.
Меморіальна дошка Зерову була. І її вкрали при капітальному ремонті будинку на Богдана Хмельницького, 82.
Дякую за відвертість і цікаві оцінки.
Коментар на підтримку каналу, дуже цікава розмова, запрошуйте пана Назаренка ще)
Дякую за ліберальний контент! Просто ковток свіжого повітря на тлі середньостатистичного укрютьюбного відео
Коментар на підтримку каналу і "Бабеля"
Чудове інтерв'ю. М. Назаренко дуже цікаво веде розповідь.
Гарна розмова, дякую.
Дякую за чудову, глибоку розмову!
Дякую, дуже цікаво.
Крута розмова.
дякую, цікаво, пізнавально. лайк на підтримку україномовного ютубу!
Один з найулюбленіших викладачів. Його завжди неймовірно цікаво слухати. А це рідкість. Дякую!
Спасибо чудесное интервью.
Спокойный и очень глубокий разговор.
Молодцы.
Крута розмова 🔥
Дякую! Цікаво!
Дякую за відео! Дуже цікаво😊
Боже, скільки книжок він прочитав за життя 😮
Респект ведучому. Респект гостю. Поширюю.
треба більше "лайк, комент, підписка!"
Гітлер є один із найвідоміших австрійців. слід лише поставити його в контекст
а ви пропонуєте викреслити Гітлера з підручників історії, ніби його не було?
а поговірть ше може після цього онлайн з паном Григорієм Грабовичем? і теж запитайте, яке місце в його професійному та у приватному житті посідала російська література? оце я би послухала! До речі, теж досліжував Шевченка, і з Шевченківською премію має історію 😅, і премію теж має за 2022 рік :)
а проти нагородження Назаренка теж були публічні заяви і колективні листи? Здається, не було. Цікаво, чому? Може тому, що претензії до Грабовича були обґрунтованими, а претензії до Назаренка далі "ой, леле, йому "Амадока" не подобається" не йдуть?
@@hjálmberi-uðr Были к Назаренко претензии. Мол, что человеку, переводившему после 2013 года для русского издательства книгу "Большое и маленько" Шевченковскую премию давать нельзя. Правда, в отличие от многих нынешних патриотов, замаранных сотрудничеством с рф после 2013 года в куда более грязных делах, чем русские переводы, Назаренко не пытается стать святее Папы Римского и брызгать слюной от избытка святости. А потому цеплять его особо не получается.
@@locustaacrididae1462 претензії є до всіх. Забужко он і після 2022 дала свої твори Ра переклад російською. Я не про претензії загалом, а про офіційні листи, наприклад, колективні виступи на академічному рівні й так далі.
Дуже цікава і змістовна зустріч. Дякую.
Дякую)
Цікавий гість і дуже важлива тема
Маленькими буквами 😶
по можливості коротші відео, бо багато інформації, яку хочеться осягнути, а година, навіть з ускореним переглядом, забагато
Вибачте ❤, звичайно це моя суб'єктивна думка
Час коротких відео тягне суспільство коротких думок
Стандартная лекция длится час двадцать минут.😉
Приходится потихоньку удлиннять нейронные связи...
Прекрасно!
Михаил Иосифович, примите благодарности и поздравления. Этого недостаёт.
Такие месседжи нужно трубить регулярно. Чтобы "хуторская психология" украинского инфополя сменялась вдумчивостью и тягой к осмыслению.
росіянам слова не давали.
@@user-bp6yj6fk2q по-перше, це вільний простір для висловлювання; по друге мою тезу про вузьке хуторянство багатьох наших ви блискуче підтвердили.
My congratulations.
Дмитро, дякую вам з інтервʼю, обожнюю за вибір гостей❤
15'30'' пане Назаренко, ви, не знаю, свідомо чи несвідомо, ви змішуєте поняття відчуття національної належності з політичними поглядами, тим самим, намагаючись перемішати у нас в головах та зробити невід'ємними одна від одної російську та українську культури....
Ви плутаєте етнічність і національність. Відчуття національності завжди є політичним вибором. Подвійна ідентичність, про яку я говорю, - усвідомлення приналежності й до колонізованої групи, й до імперської спільноти, - звичайна справа в добу імперій. Коли Волтер Скотт відчував себе і шотландцем, і британцем, а Гоголь - і українцем, і руським ("русским"), тут немає жодного підступного плану перемішати щось у вашій голові. Тут є історико-культурні факти.
в рос імперії неможливо було друкувати книги українською, але гість говорить про двомовність авторів і про те, що в Шевченка було 2 шляхи і "спокуса" стати русскім письменником. Спокуса :)
писати щоденник російською теж змушували?
@@PaulCezanne_ спокусився магучістю і красотою русского язика
А в якій імперії були надруковані "Енеїда", "Кобзар" і "Чорна рада"?
Можно было. И печатали. И печатали бы больше, если бы пытались судиться, многие украиноязычные произведения суд разрешал. Но некоторые от этой процедуры просто отказывались.
@@locustaacrididae1462 атказивалісь, патамучта іскусілісь русскім ізиком, не хотєлі судіца по процедурє, дурачкі. Боже, звідки ви лізете?
Зауважу викладачу історії російської літератури, що п'єси рос. драматурга О.Шаховського він не читав, бо про Марусю Чурай там не йдеться жодним чином. Кохану поета- пісняра Климовського лише звали Маруся. Так само неправдиві тези про про Квітку як про обожнювача царя або про шлях російського поета як про спокусу. Рекомендую прочитати епістолярій обох, щоб вивітрити цю думку. Одним словом, Остапа понесло на всі 100 після присудження премії за книгу, у якій національний поет саме так і представлений: приписаним Назаренком йому віршем російською мовою "Нищий", який насправді є віршем рос. поета.
Ви плутаєте п'єсу Шаховського "Козак-стихотворець" (де справді Марусі Чурай немає) і його повість "Маруся, малороссийская Сафо", яка й породила міф про поетку XVII ст. Що Квітка обожнював царя - видно і з його листування, і з "Листів до любезних земляків", і з повістей. Твердити, що у Шевченка не було спокуси стати двомовним поетом, означає погано знати його біографію, творчість і зокрема епістолярій. У листі до Г. Тарновського від 25 січня 1843 року Шевченко пояснював, чому написав російською "Тризну": "Щоб не казали мсклі, що я їх язика не знаю". Саме це я і називаю "спокусою". Авторство ж вірша "Нищий" залишається предметом наукових дискусій. Дискусій, а не безсоромного навішування ярликів, тим більш в коментах н ют'юбі. Мали би вже сміливість звинувачувати мене в обличчя.
@@petrogulak як випадковому читачу ваших коментарів хочеться зрозуміти. Ви називаєте "спокусою" те, про що автор пише "я доведу, що й так можу"? Спокуса в чому? чому це не було "викликом" або "доказом таланту", "випробуванням"? як зараз кажуть "челендж" - вилити відро льодяної води собі на голову це довести, що я можу це, але не спокуса полюбити це робити
@@Solo23V Спокуса - бути як всі. Працювати на імперію і тримати фігу в кишені. Писати двома мовами, причому переважно російською. Не йти на конфлікти. Робити кар'єрочку. Або просто припинити писати - бо нащо? Бути як Гулак-Артемовський, Квітка, Гребінка, Боровиковський - не останні люди в нашій літературі. Тоді це була НОРМА. І Шевченко мусив обрати - чи малювати далі ілюстрації до "Русских полководцев", чи писати "Три літа". Він обрав - і прийняв усі наслідки.
ну і Маруся Чурай - цілком історична особа
@@user-bp6yj6fk2q Маруся Чурай - російська вигадка. Див. докладно: Л. Г. Пономаренко. Пісні, приписувані Марусі Чурай: текстологічний аспект. - Запоріжжя, 2006.
Зацікавив епізод про передмову до Кобзаря 47-го року. Реакціонери підтримували українську літературу, а ліберали цькували. Підкажіть будь ласка пару прізвищ. Дякую
Коментар з Фейсбуку Михайла Назаренка:Серед тих, хто ненавидів Шевченка, №1 - це, безумовно, Віссаріон Бєлінський. Він усю вкраїнську літературу не сприймав, крім Основ'яненка, і того умовно. А, з іншого боку, лютий реакціонер Степан Бурачок, для якого і Шекспір був підозріло-нехристиянським, охоче українців друкував, бо вони милі "природні люде", "благородні дикуни", й розтлінний Захід їх не зачепив.
Рекомендую статтю Миколи Бондаря про Шевченкову передмову в "Шевченківській енциклопедії", в мережі всі томи є.
Топ
Вау ❤ дуже глибока і цікава дискусія! Дякую
Неможливо порівнювати Булгакова і Гоголя.
Булгаков -син російського священника,якого направили у Київ з земель російських.
Ніякого зв‘язку з цією землею,людьми ,що тут живуть (українці ,євреї,поляки) він не мав .Споглядав на все,як діти британських чиновників на Індію.
А Гоголь- син землі української ,просочений запахами,піснями,казками,мовою Полтавщини.Иак хотів стати великоросом ,що кінці віддав.
Ви поширюєте неправдиву інформацію.
Батько М. Булгакова був богословом і викладачем, а не священником, пізніше за сумісництвом працював у цензорстві. Священниками були обидва дідусі письменника.
Батька ніхто в Київ не направляв, він приїхав сюди здобувати освіту в Могилянці, яка тоді була перейменована у Київську духовну академію.
Не можна, а ви порівняли 😊
@@thecolormaster швидше протиставила
Я теж нічого не читаю про війну художнього.
Лише новини і аналітику
А чому тільки про покатоличення шляхти? Потім старшина в російському дворянстві теж зберігала ідентичність.
Дякую
серед кого відомий Булгаков?
Україна запанує не тоді, коли ми переможемо імперське минуле, бо минуле перемогти не можна через те, що ми - не там, де воно, а тоді вона запанує, коли наші університети припинять бути розсадником комуністичних ідей. Одна з таких ідей - боротьба з імперіями, яка пішла конкретно від праці Леніна "Імперіалізм як вища ступінь розвитку капіталізму"
то треба боротися за іиперії?
Дуже класні, виважені, думки по суперечливим авторам, як для кабінетів і катедр. Але ж трохи і на вулицю треба виходити. В катастрофі війни ми маємо приймати українофобську позицію деяких авторів? Навіщо нам це у масовій свідомості? Навіщо?
Вивчайте в університетах. Але з вулиці треба прибрати.
«і так далі, і так далі» - це від Бродського?😄
таки зашкалює це: і так далі!
@@Олександер-г5х всі ми не ідеальні)
Much thank for your work. We'll win only together!🇺🇦
Клас
Є велика проблема, виросши в російськомовному контексті, і почавши читати українську літературу в виші, пан Назаренко так і лишився в російськомовному просторі. І це зрозуміло, з його формулювань.
По перше до політичного аспекту, який впливає і на літературу, пан Назаренко звертається коли йому хочеться. Бо російська Гоголя, Квітки-Основ'яненка, Котляревського, це результат політичного аспекту, якби вони писали іспанською, німецькою, ісландською, хінді, могло б говорити про особистісні обставини, або певний інтерес. булгаков не є представником російськомовної української спільноти, він росіянин, ще один який був в Києві. "Геніальність" булгакова це родова травма русифікованих українців, народжених після 70х. Опис Києва в "білій гвардії" жодним чином не є "об'єктивно" найкращим, це пан Назаренко плутає літературну критику і юнацькі "впечатлєнія" від прочитання.
Щодо наданн контексту, знову ж таки, пан Назаренко тяжіє до російської, і тому починає навалювати про необхідність знання російської для розуміння контекстів, але дуже типово, що він говорить одразу про російську. Але ми читаємо дуже багато творів світової літератури, не знаючи контекстів, "Алісу" або "Гулівера" до прикладу, того ж "Фауста", але тут про контексти Назаренко не переживає.
Певні його думки, безумовно розумні і корисні, але як людина яка сама є травмованою русифікацією, і відмовляється від неї лікуватись, як може така людина пропонувати рецепти іншим?
Його коментарі до "Трубадурів" тільки зайвий раз це підкреслюють.
От дивіться: я нічого не казав про "геніальність " Булгакова, не називав його опис Києва "об'єктивно найкращим" і не твердив, що Булгаков належав до "російськомовної української спільноти" Києва. Може, варто полемізувати з тим, що я справді казав, а не з вашими фантазіями?
Коментарі до Томпсон ви читали, мабуть, з такою ж уважністю (якщо читали взагалі), бо авторів приміток там двоє.
"Описова частина "білої гвардії" це блискуча проза, і один з найкращих описів Києва, об'єктивно." це ваша цитата з цього відео.
Так само ви його називаєте найвідомішим письменником з Києва. У цього теж є прямі і всім відомі причини, ви їх просто ігноруєте.
"Булгаков є продовженням і закінченням Гоголівської лінії, повної інтеграції в російську імперську культуру" але на відміну від Гоголя, який був українцем, якому для досягнення успіху треба було інтегруватися в імперську культуру, Булгаков - син російських батьків з орловщини. Його батько приїхав викладати в знищену Могилянку і працював цензором. Він і був російською імперською культурою. Описи булгакова якихось незрозумілих українців, які взялися нізвідки, в "білій гвардії" є прямою вказівкою на те, що жодних українців булгаков в Києві не бачив, а точніше свідомо ігнорував, враховуючи в чиєму домі на Андрієвському він жив.
Хоча про це ви теж говорите, але вважаєте, що Булгаков має лишитися. Проблема в тому, що ми не маємо стільки грошей, щоб перебивати російські наративи. А існування певних російських маркерів завжди є певною точкою повернення росії. І якщо за Гоголя варто боротися, то булгаков є тотально чужим.
Чому немає розмови про єврейську літературу Києва? Або мусульманську? Або пільше про польську? Чи пов'язано це з простим фактом, що ви в першу чергу русист?
Зрозумійте правильно, ви говорите багато важливих і правильних думок. З дуже багатьма вашими тезами я погоджуюсь. Але є одна суттєва проблема з одного боку ви послаєтеся на певні історичні і політичні аспекти, а з іншого їх жеш ігноруєте. І це дивовижа просто.
Чи має Толстой французьку ідентичність? За вашою логікою безумовно має. Мені тому і скидається на те, що ви в собі маєте глибоку тоавму русифікації, і за спробою "бути об'єктивним" якраз і ховається тяжка втрата вами своєї ідентичності. І це я васне ображаю жодним чином, я частково такий самий, і мої батьки і багато хто ще. Але цю двоготривалу роботу російської імперії ви просто ігноруєте "плаваючі ідентичності" ? Ви розумієте самі чому вони існують взагалі? Раз ви надаєте їм таке визначення.
Щодо книжки Томпсон. Спрощуючи, Толстой спокійно може бути "прекрасною людиною" але в той самий момент і імперіалістов. Книжка Томпсон розглядає Толстого імперіаліста, ви своїми коментарями розмиваєте данний погляд, розповідаючи про "прекрасну людину". Або ще простіше, нинішні "російські ліберали" це умовний толстой, наскільки прекрасними вони не були їх діяльність в основному не полегшує наш боротьбу, а досить часто навіть ускладнює її. Бо вони намагаються перетягнути "інформаційну ковдру" на себе, але при цьому нічого реального не здатні зробити.
Не дивлячись на те, що ви досліджуєте українську культуру, і ваші знання, обізнаність і ерудованість набагота більше(що і зрозуміло) за наприклад мої, ваша позиція знаходиться наче як "над полем бою", така собі "мультикультурність" або "космополітизм". І от це на мою думку, є наслідком травми. І я жодним чином не закликаю вас до "шароварщини наволо Шевченка", ваше формулювання про необхідність зваженного, детального, контекстного і тд підходу важлива, а точніше сама така і необхідна. Але при цьому ви не можете перебувати над ситуацією, бо тоді самі стаєте поза контекстом подій.
Якщо спростити, то складається враження що ви вивчаєте те, що не любите, і це відчувається як недолік.
Від коментарів до "Трубадурів" склалось враження, що вашою ціллю є не надання широкого контексту, а спроба заперечення її постколоніального дослідження як такого, і ви доскіпуєтеся до всього, аби нівелювати їх. І то що ви активно ігноруєте причини "двомовності" українських культурних діячів, а називаєте це "плинністю ідентичностей" наводить на думку про внутрішнє небажання визнання травми від русифікації. Адже те, що ви послуговуєтесь, як і я між іншим, російськими мемами це наслідок, по-суті, акту насильства. А отже ми є його жертвами.
@@petrogulak але я пам'ятаю, як ви співробітничали з російськими фантастами-українофобами. Ну і ви російський філолог - ви добровільно обрали цю спеціальність
Не читати!
мені сер*и на Булгакова. я хочу заводи по виробнитству танків, артилеріі, ФПВ, літаків і тд.
ось цей Булгаков прям завдання номер один? прям через нього не можемо? правда? дійсно?
трохи дістало. де ваші размови про видатних Українців хоча б? що ви той булгаков зробив? чи пушкін? вони здохли і я їх чита, можу розрізняти імперськи наративи, ватаном не став.
як нам зробити Нову конституцію чи щось інше щоб Держава була сильна?
Якщо подивитися відео перед тим, як залишати коментарі, то можна дізнатися, що про українців там говорять набагато більше, ніж про Булгакова.
Думаю, що Києву не потрібний музей Булгакова. Можна розмістити в цьому будинку Музей однієї вулиці, який тулиться нижче і згадувати в ньому і Нечуя-Левицького, і Кошиця , і Григора Тютюнника, і Булгакова, а так останньму забагато честі.
Києву потрібен музей Булгакова, бо цей письменник є частиною історії міста, а музей відповідно є філією Музею історії Києва. Булгаков беззаперечно є всесвітньовідомим письменником, і знищувати його музей через культ образи на нього і розтиражоване хейтерство за погляди сторічної давнини, ще й у художньому творі, а не у листах чи щоденнику - це варварство.
Наступному гостю Дмитра має бути 56 років!
5-6
Після того, що Михайло Назаренко писав про Амадоку, яку тепер найбільше перекладають з української сучасної літератури за кордоном, як можна його питати про сучасну українську літературу як експерта? він не те, що не побачив, що Амадока - це неймовірний сучасний український роман, який стане найбільш перекладеним і є тою українською літературою, яку завжди хотілося мати. він писав про цей текст обурливі речі.
Людина може мати свою думку?
Це лише сприяє інтересу
Я,наприклад,не збиралася читати Амадоку після інтерв’ю Андрухович.
А тепер прочитаю
Хочу мати власну думку
Так-так, якщо спеціаліст-філолог оцінює текст, то ви не наводите аргументи до дискусії, а продовжуєте писати сторітелінг на емоціях.
@@nadvechir але ж я не фахівець- філолог.
А читач.
може мати думку, але не бути експертом@@user-zr7fh5yl9w
і Гітлер є талановитим художником і архітектором. дурні німці не створили музею в Берліні або у Лінці!
Ні, він був посереднім художником і взагалі не був архітектором. Саме тому про нього пишуть у підручниках в політичному контексті, бо він був політиком, в першу чергу.
И поэтому вы эмигрируете в Германию , чтобы оттуда рассказывать бывшим соотечественникам, как надо быть патриотом по удаленке?
Що робити з рос.літературою?-здати,яу макулатуру на переробку
доцент який говорить "західна" Україна, не є доцентом!
Ну по-перше, він говорив про історичні періоди, де справді була "Західна Україна". А по-друге це й для "заходу України" цілком нормальний вислів, укотре винайшли дурне правило, точніше взяли стилістичну, ймовірно суб'єктивну, пораду на знамена
чудовий опис в шапці. А яка вага і зріст у запрошеного гостя?
стоп. а Квартал є тією масовою культурою? достворювались
Но ведь русскую литературу мы читаем в оригинале, как же ее уравнивать с другими литературами, переводными...И потом...отбрасывая русскую классику, мы обедняем себя не только эстетически, но и в содержательном плане, и ее знать следует не только для восстановления контекста творчества украинских писателей в ту или иную эпоху. Интересно было бы услышать рассуждения о том, как после распада Австро-Венгерской империи Франц Кафка, немецкоязычный входил или не входил в чешскую культуру и литературу....
Російську літературу українці можуть читати в оригіналі тільки з однієї причини, українські землі були колонізовані Московією сотні років. Антиколоніальний рух в Україні природно відштовхує інтелектуальний і культурний продукт колонізатора та його поплічників.
Якби примусово не вчили російську мову з першого класу і вона не звучала з усіх можливих джерел постійно то не могли б. Так само зараз діти вчать інші мови і можуть читати їх літературу в оригіналі. Лише різноманіття більше. Відсутня зацикленість на росії і її цінностях, які безумовно присутні в усій її культурі. А зацикленість на чомусь одному завжди призводить до обмеженості.
До речі, вже в 2000х не уся молодь могла вільно читати російською, а та, яка могла без допомоги учительської і суспільної пропаганди про "рускую генільную літєратуру і классіков" не змогла знайти причини ними захоплюватися.
п.с. для контексту української літератури треба історію вчити, а не русскіх читати і дивитися на себе чужими очима.
ви особисто лише російську і можете читати в оригіналі. Але це ваші особисті проблеми
Гоголь уроженец Полтавской губернии, а Булгаков киевлянин 😂
якщо у хліві народилося порося воно не є членом родини
@@user-bp6yj6fk2q откуда же вы родом, что считаете Киев и Потаву хлевом для скота?
И вообще такое мог сморозить только нехристь
Булгаков і Гоголівська лінія - це просто сова на глобус)))
вав, а літературознавця, який передовсім вивчав українську літературу, а не російську, в Києві, звичайно, не знайшлось. а літературознавиці тим більше! нє?
Мабуть він ще й не квір. Обурливо
😂@@rasto4e4ek
@@rasto4e4ek😂😂😂😂😂
Влучно
Ще й м’ясо жере,напевно!
він ментальна русня що ви від нього хочете? прізвище на -ко нічого не говорить
Спочатку треба навчитися не плюватися і не сморкатися собі під ноги, не випалювати пластик на зупинках недопалками, кидати сміття з вікон багатоповерхівок. Тобто, почни з себе і світ зміниться разом з тобою. А читати потрібно абсолютно все, щоб порівнювати
медыа назване на честь эврейського спывця першоъ конноъ армыъ
Уровень высшего руководящего чиновника в Украине - даже не калькулятор "электроника" , а счётные палочки . Поэтому мы живём бедно и сумбурно - шарахается из стороны в сторону .
Что , если пересмотреть кардинально образование и перевести в факультатив все заумные науки ( вместе с литературой ) , а на первое место поставить в школе физкультуру , основы правильного питания и способы заведения нужных знакомств ?..
тотальний кенселінг російської культури і її знищення - ось наша мета
ну і Назаренко - русист. тобто він за професією прихильник окупантів. і купу своїх книг він написав російською, орієнтуючись на російський ринок. Це зеленський від літератури
"Прихильник окупантів" - це по суті звинувачення у державній зраді. Будь ласка, не розкидайтеся такими словами, якщо не готові довести їх в суді.
Чому це, українцям дуже потрібні свої дослідники російських культури і мистецтва. Особливо коли це так стає в пригоді, як у його "Крім «Кобзаря»", але насправді й без того нам важливо мати свою думку про те, що вони робили з нами і не тільки
а обовьязково картавого ведучого брать?
Так, обов'язково. Ще питання?
І Булгакова, і Гоголя треба перекладати українською.
Гениев, должны переводить гении. И будет нам счастье. Такие как Клим Забарило.
нахіба? може ви їх і видавати пропонуєте?
@@user-bp6yj6fk2q видають книжки ті, хто бачать в цьому комерційну доцільність. А те що їх будуть читати - це очевидно, бо це добротна література з ім'ям у світі. То хай читають українською.
Дякую. Дуже цікаво!