NeuroAffect - Павук

У тіні й у світлі мене не побачиш ти,
А я до тебе плету свої повітряні мости.
Вітер день до сонця заходу несе,
Ти сидиш один,не чекаючи мене.
Чуєш, як у лісі
Спiва трава?
До тебе повзу,
Чорна я вдова.
Проступить піт, i заплаче темрява,
Нажаль я вже не той ,а ти все ще та.
Зникнуть слова, розум сон стулив,
Як я була жива,як ти мене любив.
Струмить зоряна отрута
У небі на виду.
Я стережу тебе,
В опівнічному пилу.
Легкою хвилею страх оселиться в кістках,
Я принесла тобi спокій,на маленьких іклах.
Бо відчинені двері, й ти забув заслон,
Мій останній подарунок - твій нескінченний сон.
Тіло спить у тиші,
Серце глухо б’ється.
Все скінчилось давно,
Павук тобі здається...