Звідки взялась українська мова? Частина 2: праслов'янська проти общерусского
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 26 ก.ค. 2020
- Перша частина серії: • Звідки взялась українс...
Історична фонологія української мови: irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UK...
Чому общерусский язык, а не вібчоруська мова?: irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UK...
Підтримати Гуманітарку:
Патреон: / undergroundhumanities
PayPal: yourhumanities@gmail.com
ТПГ - єдиний канал, який вміє філологічним контентом розворушити мозок, а не приспати його) Велика вам подяка!
Дзякуй, за гарную лекцыю! Можа калі-небудзь пра параўнаньне ўкраінскай і беларускай зробіце?
Думаю, серію зіставлення української зі слов'янськими саме з білоруської почнемо.
@@pidpilnahumanitarka😍😍😍
Між іншим Шевельов й про білоруську писав: Problems in the Formation of Belorussian. Де б її тільки знайти зараз...
@@pidpilnahumanitarka, можна відео про проблеми вимовляння букви "Ф" в українській мові?
Білоруси, говоріть своєю мовою і будe вам щастя😀
Чому ж так круто, мабуть що ніколи не замислювався над цим всерйоз?!
Дякую філологам-дослідникам
Мабуть просто мало хто займається популяризацією науки в нас.
@@MrDoomBom логічно припустити, що багато талановитих людей в Україні просто не мають часу та можливості на висвітлення своїх геніальних ідей та доробку.
Ну як ніхто? Той самий Шевельов все життя працював. Але про нього тут мало чули під совєтами та й зараз із ним воюють, ви могли чути як в Харкові знищували присвячені йому меморіяльні таблички.
Остап схожий на батюшку) але несе просвіту - така парафія мені подобається!
Він подібний на Байрона але без гафрованого жабо
@@vasiliyfutsur2815 , невже кульгавий із тростиною?!:))
мені він схожий на хіпстера, батюшка навіть в голову ен приходив))
Мова не про Остапа,мова йде про цілу науку!!!
@@lidialidia61 , тобто ?
Тема походження мов дуже цікава - маю надію що ви закінчите цю серію роликів! І, сподіваюсь, крутих сорочок вистачить на всі випуски:))
Сергій Щербина треба вже переходити на вишивані сорочки
Мене у Шевельова найбільше зачепили ось такі прості тези:
1. Якщо східнослов'янська мовна спільність справді існує, то вона має не постулюватися, а її існування має доводитись.
2. Північно-східні й південно-західні групи говірок давніші за саму українську мову (старо-, давньо- тощо) і протягом її становлення відбулося зближення цих груп говірок.
Дуже мало прикладів. Будь ласка, робіть більше.
Більше таких прикладів у мене на каналі. Наприклад, щодо праслов'янських дифтонгів: th-cam.com/video/XHe_P5NgA_Q/w-d-xo.html
I надто швидко зникають, не встигаю осмислити.
Чудовий огляд! Хочу підтвердити, дійсно вживаються часто форми "ходю", "сидю" - до прикладу, моя бабуся, до речі, східнячка, тільки такі форми й вживала. Але не погоджуюся із минулим часом. Українська мова є дещо багатіша від инших довкола, адже ми маємо т.зв. плюсквамперфект. Та ж таки моя бабуся східнячка вживала речення накштали "Хотіла була купити хліб, але побачила, що вдома є", і я також абсолютно натурально в мові вживаю цей час.
А про двоїну би ролик не завадив. Тема цікава і мало хто знає про неї.
руці ще не дійшли
@@deepfuchsia7204 :D
підтримую, ні в школі ні в універі навіть і не згадували про це
Очі - якраз таки двоїна ;)
@@besconst Двоїна позначає конкретну кількість предметів (відома кількість), а множина позначає лише абстрактну кількість (невідому). Тому саме у двоїні записується значна частина парних органів людини. Перевірити можна за орудним відмінком, на відмін від польською та російської наша мова зберігає двоїнне закінчення МА: плечі (зрозуміло, що їх два) - плечиМА, очі - очима, руці - ручма (у словниках є слово власноручма), вуші (вуха - це множина) - вушима, брові/брови - бровима, а також ВСІ числівники (бо вони вказують на кількість): двоМА, сімоМА, двадцятьМА, стоМА, трьохсотМА (нині все частіше використовують трьомастами), тисячМА (тисячами - більш абстрактна величина, типу дуже багато)... + кількоМА, обоМА, всіма (порівняти з російською - двуМЯ, несколькими, обоими, всеми; російська в орудному відм. зберегла лише в числах цю рису і все, більше ніде на відмін од нашої мови).
Також у двоїні нині записуються двері (отвір для входу і виходу) - дверима, гроші (купівля-продаж) - грішма або грошима, граблі (об'єднання із 3-4 вил) - граблима (але нинішній правопис змушує писати граблями)... Жартома, ридма... і ще багатенько можна перелічувати...
До речі, Скрипниківка враховувала двоїну. У 1933 році двоїна разом із літерою Ґ (і не тільки) потрапила під радянську заборону. (Бо ж концепція "братнього наріду" виходить зовсім не доречна...). Попри заборону самого явища "двоїни" вона дуже сильно зберігає свої позиції навіть нині. Страшно уявити яке вона мала широке використання до заборони...
Також поряд із іменниками у двоїні цю форму набували й деякі інші частини мови - гАрнима очИма, цимА дверИма (в Полтаві всі говорять саме цимА, а не цИми), моЇма всімА грошИма...
Приклад розрізнення двоїни і множини: Коли воротар власнОручма (влАснима рУчма) вхопив м'яч, стадіон його жваво підтримав руками. - у воротаря відомо, що 2 руці (тому ручма); на стадіоні невідома кількість людей, тому кількість рук "стадіону" абстрактна - руками.
Ще з першого відео про історію здогадався, що на серію усіх відео помітно вплинув Шевельов… і чекав посилання хоч на "Вібчоруську", і ось воно. Хотів ще додати заувагу про те, що не сказали про політичний аспект питання і про те, що теорії походження мов у науковців навіть у часи Шевельова могли мати дуже великі відмінності (можна згадати хоч конфлікт Шевельова з Якобсоном, як на рівні наукової теорії, так і загалом життя, як такого). Власне, добре було б хоч трохи оглянути й інші пізніші теорії походження мов, хоч би й того ж Якобсона для наочності, заради наукової об'єктивності. Але… якщо й згадувати Якобсона і його теорію двох стрижневих слов'янських мов, то це доведеться її і розвінчувати… А це вже не тягне на науково-популярний контент, тому дякую і за цей огляд, чекатиму наступних випусків! До речі (якщо комусь досі цікаво це читати), якщо вже зайшла мова про Шевельова, то він ще й цікавий літературознавець, хоч для нього це було й хобі (принаймні він так сам стверджував). В нього цікаві, але водночас прості й дотепні і детальні рецензії та огляди на купу різноманітних письменників. Та й спогади теж цікаві - він наживо бачив театр Курбаса, знав неокласиків і навіть товаришував з Домонтовичем, мало не очолював найбільше мистецьке угруповування 40-х на еміграції - МУР… Словом, цікаве життя прожив, історична фонологія серед усього цього може здатися найнуднішою його діяльністю
спогади Шевельова зараз перевидає Савчук (другий том вже на підході) savchook.com/books/ya-mene-meni-dovkrugy-spogady-1-v-ukrayini/
Наша справа в цей момент - Вподобайка і Комент!😀
Дякую, чудовий випуск, дуже цікаво було б побачити окреме відео про двоїну, впевнений, що багато хто хотів б почути про неї
Не ходю а ходю!
так куди наголос?
Варто зазначити, що вчора нарешті долучився до команди патронів Гуманітарки. От так)
За згадку Шевельова лайк, і за все інше
Так гарно розказано, що захтілося дати грошей.
Ми завжди вдячні)
@@pidpilnahumanitarka скажіть. Чи може бути правдою те, що слово ещё [йиштшйо] (польське єще) походить від українських слів є і ще? Чи це просто вигадка?
Як добре слухати розумний, послідовний виклад матеріалу.
Дякую. Давно хотів розібратися. Зекономив багато часу😉
Коли більше прикладів стає зрозуміліше. Дякую
повчально і корисно знати таку інформацію, дякую)
Дякую, чітко і просто пояснено. Ці лекції варто транслювати на ТБ. Чемно і якісно оповідати про материнську мову, у нас час - вкрай необхідно.
А чого так коментів та лайків мало? Треба такі відео піднімати в тренди
Перевірте тижнів через два-три :)
@@vitaliibruelov9490 гуманітарії важкі на підйомі?
@@snork2000000 Думаю, більшість глядачів каналу - якраз не гуманітарії, а просто любителі цікавого українськомовного контенту. Ну і 5К переглядів за півдоби при 20К підписників - не так і погано. Багато людей люблять дивитися подібне тоді, коли ніхто і ніщо не відволікає, і не для всіх такий час випадає у перші півдоби після виходу відео.
@@vitaliibruelov9490 дійсно так, стосовно необхідності дивитися в спокої. Точно не той випадок, коли можна передивитись відео в напханому автобусі по дорозі на роботу)
Ну, це ж не кліп потапа!
Гугл підказав канал і я дуже радий. Максимально цікавий контент!
Дзякуй за лекцыю.
Наконт 16:05 - у беларускай таксама захавалася "дж", нават як асобная літара. Да прыкладу, "дождж", "хаджу", "джала", "ураджай" ігд.
Мені за ,,балакали‘ знизили оцінку за твір у радянські часи
Олена Ігнатенко , мені теж. А бабуся завжди так казала.
А я теж радянську владу не люблю))))
недоумкуваті перевіряли...
@@user-gs7ge6ve2b не дивно, я б теж не любив аби мене в космос відправили
@@ukiz 😄😄😄😄
Просто чудово! Справді цікаво, науково обґрунтовано та правильно викладено!
Дуже чекала на це відео! Дякую за цікаву інформацію:)
Дякую за цікаві матеріали. Доречі, в македонській мові "влк" / наше "вовк" так і залишився досі. Цікаво було б послухати про порівняння української і македонської мов. Зараз проживаю в Македрнії. Можу відмітити, що коли читаєш македонською розумієш набагато більше, ніж коли її чуєш, бо коли чуєш напочатку нічого взагалі не розумієш. З часом вже краще, особливо як з вчителем позаймався. І цікавий факт, вони, македонці, нас краще розуміють, ніж ми їх. В македонській багато слів як з укр.коренями, так і з російськими, а може то просто з болгарськими? Дякую Вам ще раз.
Коментар для підтримки чудового відео
ДИВИНА !!! АНГЕЛ ХОРОНИТЕЛЬ ПОКРИВАВ СВОЇМИ КРИЛАМИ ЦЕ ВІДЕО КОМЕНТАМИ МУДРИМИ , РОЗСУДЛИВИМИ , ПІЗНАВАЛЬНИМИ З ЛОГІКОЮ КУЛЬТУРИ....БЕЗ МАТЮКІВ ВІД ЯКИХ ТРІЩИТЬ ЕФІР . ДЯКУЮ ВАМ , ЛЮДИ !!!
Поки слухав ваше відео, дивився в текст "Всякому городу нрав і права" Сковороди і намагався шукати там мовні риси, про які йшлося. Припускаю, що деякі деталі зараз вже буде важко відновити (наприклад, наявність чи відсутність ікавізму). Але є й риси, досить надійно зафіксовані ритмом або римами:
1) рими манір-повір та амур-дур можуть вказувати на українську депалаталізацію р (хоча трохи слабші рими на р-рь теж не можна повністю виключати)
2) "лікар В подряд", "как би Умерти" і трохи більш суперечливе "В позов" після коми є слабким аргументом за відсутність чергування у/в, на яке Остап вказував як на одну з небагатьох універсальних рис усіх українських діалектів
3) "не йдет" - невластиве російській чергування і/й
4) "смерте", "косо" - кличний відмінок, який в російській на той час вже зник (наскільки можна про це судити з тогочасної граматики Ломоносова)
5) вжиток коротких і повних форм прикметників, - всяка, панскії, замашная, острую, страшна, - десь на півдороги між сучасними стандартними російським та українським вжитком, хоч тут в обох мовах границі літературної норми широкі і взаємопроникні
6) "грунтА", здається, може бути тільки російською формою, хоч зараз і утворює множину за іншою парадигмою (недоведене припущення: може, в орієнтованому на сільське господарство мовному середовищі Сковороди це слово було більш вживаним, ніж зараз, і тому знаходилось в іншій російській "категории освоенности", що й визначало падигму словозміни?)
Шкода, що слобожанський діалект так і залишився в українській літературі явищем маргінальним, стигматизованим подібністю до російської мови. Дуже його люблю, хоч так ніколи й не навчився правильно ним розмовляти. Це українська мова мого дитинства:)
Моя бабця казали "ходю", "косю", "носю" (Чорнобильський район)
Я з південного поділля і в нас так само говорять
в нас так само, захід Рівненщини
+1, Північ Одеської області, на кордоні з ПМР
Харківщина, так і зараз кажуть
В деяких селах Запоріжжя я теж чула такі слова
Слухаю ваші лекції кожен день, і повторюю! З одного перегляду ,важко усе запам'ятати;)😉
Стільки цікавого ,історичного матеріалу. Я в захваті! Дякую !,,😊
Будь ласка ,не зупиняйтеся!!!🇺🇦❤️
Просто супер, чекаю на наступну серію.
Дякую, дуже цікаво. Хоч я і не гуманітарій)
І справді цікаво...хотілось би ще послухати про подібність Української і Лужицько-Сорбської мов...Професор Тищенко про це розповідав але хотілось би стисло про це послухати.
Дуже цікаво було дізнатися про походження своєї мови. Та треба буде передивитися щоб краще зрозуміти. Дякую за відео, процвітання вам та натхнення!
Дякую за вашу працю! Дуже цікавий цікавий контент👍👍З мене лайк та підписка!!!
Браво. Як філолог з великим стажем викладання ставлю вподобайку за доступність і простоту.
Щодо 10:04, тобто про ніби-то дуже сильну близькість слов'янських мов порівняно навіть з романськими і про те, що буцім-то можна зрозуміти більшість слов'янських мов вивчивши праслов'янські корені.
Почнемо з питання про вивчення цих праслов'янських слів. А проблема та, що всі слова з праслов'янської мови часто позмінювали свої вимови і значення в багатьох різних слов'янських мовах.
До того ж далеко незакінчений етимологічний словник слов'янських мов (тобто спільних праслов'янських коренів має аж поза 40 томів. Крім слів, що повністю походять від тих слів і мають часто інше літературне, а той інше діалектне значення в сучасних мовах) з'явилися "похідні слова (деривати) зі ще більше зміненою вимовою і часто з іншим значенням (скажімо укр. "спостерігати" не має прямого повного предка у праслов'янській на відміну, здається од "стерегти" Тому воно стало чужою і "неподібною" лексикою для всіх слов'янських мов). Я вже не говорю про запозичення з різних неслов'янських мов, або про "місцеві корені" (такі як укр. літературне "жбурляти" чи діалектне "фівкати". Тому, часто вчити (активно чи пасивно) інші слов'янські мови зокрема і цей "праслов'янський мовний фонд" - на однакове вийде.
Що ж до романських мов у порівнянні зі слов'янськими то вони в цілому по групі і в найкращому випадку трішки" або "відносно" дальші ніж слов'янські.
Тому що:
1) Практичні дослідження нідерландських лінгвістів довели, що в цілому по групі (точніше по південно- і західнослов'янських підгрупах разом), рівень взаємозрозумілості між слов'янами мав мінімум "трішки" вищий за той що був у романській групі, і менш частіше траплявся ніж у германській групі. А от "середній" відсоток "зрозумілості" для тих учасників які не були взагалі ознайомлені з іншою мовою своєї групи був найнижчий серед всіх трьох груп (включно з германцями). Таке саме з тими хто був ознайомлений.
2)Радянсько-російський лінгвіст О.Трубачов вважав що праслов'янський розділився дещо скоріше ніж це офіційно вважається й увібрав у себе багато давньо-іранізмів.
3) У "теоретичних" підрахунках цих нідерландських науковців виявлено, що синтаксична відмінність найменша саме між романськими мовами (на основі 4 відносно недовгих текстів), а слов'яни - посередині між ними і германцями.
4) Лексичні асиметричні відмінності між романськими (окрім румунської, яка є абсолютним рекордсменом по всіх трьох групах) є менші ніж між слов'янськими. Португальська щодо іспанської і у германській групі - данська щодо шведської (вже у германській групі) мала найменший відсоток "неподібної лексики" (3-5% тоді як чеська і словацька - 8%-10%).Тут ще не було взято порівняння з офіційно "східнослов'янськими", де лексична різниця між російською і польською (чи чеською) може доганяти різницю між румунською й іншими романськими мовами.
Я там переклав ці 4 англійські тексти на укр. офіційний стиль і виявив аж 37-39,5 % асиметричної лексичної відмінності між українською і російською (наближається до такої ж якоїсь асиметричної різниці між нідерландською й англійською майже відсутня така різниця у романських мовах і майже завжди між півненними й західнослов'чнськими мовами. Це було вирахувано з 764 слів і включно з повтореннями ( англ. tokens) цих слів (як подібних так і неподібних у текстах)
Звісно, там бралися як "неподібна лексика" і близькі за коренем і значенням слова - "увеличение" і збільшення". Але згідно з західним методом вони повинні вважатися "неподібною" лексикою. Хоч вони можуть і полегшувати розуміння, всілякі твердження поо те що вони "екстра легко" перекладаються не є доведені. Звичайно, подібність між російською та українською може зрости, якщо брати інший "ассиметричний" підрахунок - "подібні" синоніми українські" стосовно російських слів, а не "неподібні" щодо кореню і значення українські слова.
Ну, а якщо така відстань є між українською і російською, то чи не досягне російська і польська подібного до румунської і інших романських мов відсотку (57%) лексичної різниці. Адже, скажімо польська має більше "германізмів" або своїх специфічних медичних чи технічних термінів ніж українська, яка саме в польської запозичила більшу частину германізмів, богемізмів (особливо з Чехії) та італізмів. Це, якщо ще незгадувати доведено запозичені "власне полонізми" які мають різний корінь до російських слів (це є рідко) або різне значення (це є часто).
5) Щодо фонетичної відстані (обрахування відсотку змінених звуків на загальну кількість звуків найдовшого з двох слів) то у романських мовах окрім ситуації між італійською та іспанською чи (до деякої міри) між іспанською й португальською) симетрична (вже) різниця є більша у романській аніж у слов'янській. Підраховувати для мене є більш копіткою іважчою справою ніж лексичну відстань. Там і складний метод обраховування - PMI базована" , а не звичайна Нормалізована відстань Левенштейна (NLD). Але кілька слов'янські мови мають фонетичну різницю близьку до найвіддаленіших між собою романських мов. Окрім того ніхто не знає чи не досягла б подібного відсотку PMI-based NLD скажімо відстань між словенською й українською мовами, бо ця відстань не вивчалася. Адже, німецькими лінгвістами було виявлено іншим методом (word adaptation surprising- WAS напротивагу NLD) найбільшу серед державних слов'янських мов (окрім македонської) саме між українською і словенською. Можливо, PMI-based NLD буде теж "рекордно" великою.
Моя мама, як і її, думаю це родинне, до сих пір користується минулим складним часом: я була ходила, була робила...))
Дякую за Вашу працю! Дуже цікаво!
Ох! Те що давно нічого не вчила дається в знаки - місцями складно вслідкувати за думкою. Але дуже цікаво і пізнавально!!! дякую вам!!!
У львівській області досі можна почути наприклад :будеш робив ,будеш спав.
Скоріше не у всій львівській області, а в регінах ближче тернопільскої-франківської.Де всою чергу ,буду їв(ла),спав(спала) ітд ще більше загострюються і набвають іншог акценту.Зауважив це працюючи в Польщі з носіми мови цих регіонів.Я сам з вінничини і мені з початку це різало вухоПізніше,як колишній рок-музикант,(людина з музичним слухом)почав за говіркою розрізняти з якого регіону людина.Дякую за відео.Слава Україні..
@@godovitnevr3360мій знайомий родом з с.Лопатина у Львівській області, так спілкувався .
Моя баба з Волині, та говорить "будеш їв?")))
Цікаво, це конструкція доконаного чи недоконаного виду? Тобто "буду робив" означає "рбитиму" чи "зроблю"?
@@user-dv1xk8pc2d о Лопатин, в Сморжеві так само говорять
Офігенно цікавий випуск! Дякую!
Хочу ще! Давайте ще інформації)
Класне відео. Давно саме чогось такого хотілося послухати. Ще цікаво було б почути про давні іншомовні запозичення, наприклад, з кельтських або іранських мов. Колись читав, що слова "сало" та "брага" - кельтського походження, а "співати" та "півень" - іранського (передалися, можливо, від скіфів)...
Дуже цікаво. Чекаю на наступні частини.
Дуже інформативне відео! Дуже дякую!
Хотілося б більше прикладів, особливо при порівнянні слів в різних мовах.
Дуже цікаво та пізнавально!
Дуже чекаю на кожний випуск! Дякую за вашу працю і окремо - за посилання на джерела
Дуже круто! З нетерпінням чекаю наступного відео!
Дуже цікаве відео!!
дякую! дуже цікаво і насправді познавально
Дуже Дякую! Було цікаво та інформативно!
Дякую за цінну для мене інформацію та за ваш важкий труд
Круто, фундаментально! Дякую
Фист. Маєш туво лайка!
Як завжди цікаво і пізнавально. Дякую!
Дякую! Дуже цікаво, із задоволенням подивився.
суперовий випуск
Дякую! Відео супер!
Дякую! Прекрасний контент!
Дякую Вам за цікаве відео!
Дякую. Чекаю на продовження. Ще ціково було і про інші слов'янські мови трішки почути. І докладніше про українські діалекти.
Бліна, і гарну книгу порадив. Дякую за Шевельова
Вітаю.
Вподобайка і підписка.
Хай Вам щастить у Ваших справах
Подивився. Хороша лекція!
Однозначно - лайк і підписка.
12:00 хто хотів би побачити такі відео після історії нашої мови , ставте лайки може автор над нами жаліються та випустить відео про те які слов'янські мови за чим схожі одна на одну . Цікаво було б дізнатися .
Чудово! Згадую свою філологічну освіту)))
Дякую! Дуже цікаво! Чекаю на новий випуск!
Окрема подяка за посилання на матеріали.
Дякую. Здоров'я та процвітання Вам!
Один дизлайк від австрійського генштабу
Підозрюю, що якраз не австрійського ;)
😁
Це від того, що на сході України?
@Пошесть Пасхальная пару деревяних у ”обнульоного” заробляєш？
@Пошесть Пасхальная Іди полікуйся.
Дякую за відео! Багато дуже цікавої інформації. Було б добре, якщо б Ви все ж таки зробили відео з аналізом відмінностей української та білоруської мови.
дякую за випуск
Ви просто чудові!) Дякуємо за вашу працю!
З великим задоволенням прослухала. Дякую
попав на 10 років в минуле, коли вивчали Old English на філфаку! круто !
Класна робота і за змістом і за подачею! Дякую!
Дуже цікаво! Хоч вивчала це все колись, але багато забулося! Ви робите дуже корисну освітню справу! Дякую!
Дуже приємно було послухати НОРМАЛЬНИЙ звук)
Нарееешті нове відео!
Вельми дякую, дуже цікаво.
Дууже класно і цікаво, дякую!
Я завжди думав що "ходю" це якесь неправильне висловлювання або ж суржик.....
Таааак виходить я непросто на самому початку пізнавання української мови, я навіть і не зрушив з місця....
🤦🤦🤦😐😐😐
Не буду лицемерить и напишу на не родном мне языке на котором думаю в силу сложившихся и не зависящих от меня обстоятельств хотя знаю и понимаю и родной украинский. Если я слышу почти любое наречие из славянских стран, я если не точно то приблизительно понимаю о чем идет речь даже на техническом языке, но от "русских" слышал всегда только то, что они нихрена не понимают. Просто, как факт...
Как фактом может быть субъективный опыт? Большая была у вас выборка русских людей, которые, якобы, по вашим словам не понимают других славянских языков? Я украинский никогда не учил, мне хватило несколько дней послушать речи, чтобы начать понимать гораздо больше, чем раньше.
@@PavelBader декілька днів так, так як нам з польською - декілька годин і ми польську розуміємо, дехто одразу розуміє, дивлячись з якої области і рівень володіння обома мовами - українською та російською. За моїми спостереженнями, без підготовки, з руба, росіяни нічогісінько не розуміють з української. Я живу закордоном, і в моєму місті часто з ними доводиться пересікатися. І це не дві чи десяток людей, а сотні. Такі слова навіть як сіль, зробити аналіз, що це соль, вони не встані. Люди з РФ з різних регіонів були. Взагалі ніхто з тих, з ким я мені доводилося спілкуватися не розумів української мови, на жаль. Єдина росіянка, яка мене колись розуміла, це моя давня подруга, яка закінчила слов"янський факультет, бо вона вчила староцерковну мову чи старослов"янську. Звісно, що всі ці докази це не докази, а анекдоктичний доказ, але все ж таки це досвід і власні спостереження.
Підозрюю, що вони не стільки зовсім нічого не розуміють, скільки не хочуть розуміти. Шовінізм як він є(
Інформативно, дякую!
Дякую за цю рубрику !
Часто доводиться чути питання:
"Так а на якій же мові говорили в Русі? А мова Русі була ближчою до сучасної української, чи до сучасної російської?"
Нам всім треба врешті-решт зрозуміти, що навіть саме походження української і російської - 👉різне👈
Українська мова розвинулась з живої, народньої мови слов'янського населення Русі. Натомість московітська(яка нині зветься російською)виникла на основі церковно-слов'янської. А от церковно-слов'янську мову, в свою чергу, разом з християнською вірою, привнесли на територію Русі християнські просвітителі Кирило і Мефодій з Болгарії. Саме ця церковно-слов'янська мова згодом послужила інструментом
не тільки християнізації а й інструментом ослов'янення угро-фінського 👉корінного👈 населення Московії.
Саме тому, наприклад, лексично до московітської/російської мови найближчими є не сусідні українська і білоруська, а
👉болгарська👈 (73%спільної лексики)
Російська запозичила багато слів зі слов'янської, але в основі вона типова східна, тобто з повноголоссям. На відміну від західних. Запозичення ніяк не впливають на класифікацію мов. Ви ж не говорите, що англійська то романська мова, бо там купа слів від норманів.
@@ghostress2001 Сама класифікація на західно, східнослов'янські є штучною
питання. українська конструкція типу "я маю" дуже схожа з ангійським "і have", що те, що те може означати як "у мене щось є", так і "я повинен щось робити". чи це випадково? та чи має англійське слово "may" - "можу" якісь етимологічні корені, спільні з "маю" або "можу"?
Так, разом походять від піє *magh.
@@pidpilnahumanitarka а що таке піє?
@@marchenko86 Праіндоєвропейська
Ну у французькій мові дієслова у passe compose вживаються або з etre (бути) або з avoir (мати).
@@denysvoitovych2317 дякую
Неймовірно цікаво дивитись! Приємно коли стикаєшся з такою відданістю і захопленням своєю справою))
Бажаю успіхів!
Дякую! Надзвичайно вдалий баланс змістовності і доступності матеріалу!
"а нашо там "д", якщо "ц" - це уже "тс"))))))) дуже тонко)))) я вас обожнюю))))
:))
Дякую, вантаж прийняв)
Круто! Дуже зрозуміло та інформативно
Вдячна за вашу працю! Насолоджуюся вашими відео.
Цікаво, просто і зрозуміло ❤
Дуже круто! Дивно, але в російськомовному ютубі немає на цю тему настільки якісного матеріалу. А тут ще в контексті української, що ще крутіше!
Микитко сын Алексеев уже не один год на эту тему вещает. Ну и про берестяные грамоты и т.д. есть лекции Зализняка.
@@ddd7386 Микито не професіонал, він просто захопився цім і тому в нього не академічні знання, що дуже видно. А, ще мені у нього дуже не подобається, що він 99% інформації бере з російської вікі, причому він її явно дуже багато студіює і тому він говорить цілими цитатами й темами які там загорнуті (я сам багато її читаю на різних мовах (а точніше на 3-х, які я гарно знаю), тому в мене постійне відчуття дежавю). І це впливає на теми й правдивість інформації, де у російськомовного сегмента якийсь стереотипи, чи цензура. Тому він для мене не авторитет. Так, послухати трохи можна, типу чому російською "звонИт", а не "ЗвОнит". Але не академічні знання викладені спрощено, як це може робити Остап Українець. І звісно не варте дивитися у Микити відео, де може бути політичний відтінок, бо через обмежений ресурс доступний для його знань, він не може нормально охопити всю доступну інформацію і починає будувати думку на тезах тільки з російської вікі. Чого тільки вартий аналіз слова на/в Україні. Якщо причину на/в він ще вірно зміг оформити, то причину появи слова України і як воно з'явилося тупо скопіював з вікі, а там ще інформація часів СРСР. Але якщо слідувати його логікою, то в Росії "Краснодарський Край" і купа ще ".... Край" в Росії це теж окраїна? ))) Ну це ж смішно. Та навіть він не зміг нормально пояснити чого був цей край. В Польщі, де Україна мала свою чітку назву Русь? Чи Росії, якої ще тоді не було і вона була ніхто, бо тільки но розпалася Орда і Московію стала вільної? З якого бодуна, Русь почали називати Україною? Ну це як ми почнемо Донець називати Краєм, ну це ж маячня, якщо є своя історична назва. І він це не пояснив, бо в рос. вікі цієї інформації немає. Хоча насправді, є набагато більш логічні пояснення яких немає на російській вікі.
@@megpavlo по порядку. Микитко - профессионал с соответствующим образованием. Как раз именно академические знания он и предоставляет.
Про слово "Украина". Благо владею разными языками, и почему это слово произошло от "оукраина" (Украина) написано также в научных источниках на английском и немецком. Поэтому это установленный факт, который в академичном мире уже давно все приняли. Её только обсуждают в псевдопатриотичных пабликах, где у людей комплекс неполноценности по поводу названия страны.
В итоге из всех аргументов остаётся, что он Россиянин и что он все данные берёт из российских источников (что далеко не факт). Ну это такие себе аргументы против, граничащие с шовинизмом и выдумкой, учитывая, что Микитко владеет помимо русского польским и английским, отчего, я уверен, вполне ознакомлен с данными западной науки. В которой, к слову, тоже стоит, что "Украина" от слово "окраина".
@@ddd7386 Дайте свое посилання, якщо не брешете. Зрозумійте, офіційні наукові дослідження є російські, та українські (більше цім нормально ніхто не займався). На ці джерела і посилаються іноземні ресурси. Але також вони і посилаються на україсньки, ось приклад: з англ. вікі "
.... that there is a difference between the two terms ukraina україна "territory" and окраїна okraina "borderland". Both are derived from kraj "division, border, land parcel, territory" but with a difference in preposition, u (у) meaning "in" vs. o (о) meaning "about, around"; *ukraj and *ukrajina would then mean "a separated land parcel, a separate part of a tribe's territory". Lands that became part of Lithuania (Chernihiv and Siversk Principalities, Kiev Principality, Pereyaslav Principality and the most part of the Volyn Principality) were sometimes called Lithuanian Ukraina, while lands that became part of Poland (Halych Principality and part of the Volyn Principality) were called Polish Ukraina. Pivtorak argues that Ukraine had been used as a term for their own territory by the Ukrainian Cossacks of the Zaporozhian Sich since the 16th century, and that the conflation with okraina "borderlands" was a creation of tsarist Russia.[24] which has been countered[clarification needed] by other historical sources of Russia.".
@@megpavlo так какие ссылки? Вы сами открыли английскую Википедию и видите, куда ссылается версия об "окраине", а куда ссылается вторая версия. Вторая версия ссылается на Півторака (он единственный, кто пишет о второй версии). На версию об "окраине" английская Википедия ссылается на англоговорящий источник:
"Linguistic divides: Johnson: Is there a single Ukraine?". The Economist. 5 February 2014. Retrieved 12 May 2014.
Похожая ситуация в немецкой википедии. Там тоже фигурирует Півторак.
Теперь пойдёт по научным западным источникам.
www.lexico.com/definition/ukraine
Это Оксфордский словарь. Мы читаем:
Origin
From Old Russian ukraina ‘border region’, from u ‘at, beside’ + kraĭ ‘edge, border’.
www.etymonline.com/word/ukraine
Ukraina, literally "border, frontier," from u- "at" + krai "edge."
И т.д. Везде, где упоминается вторая теория, присутствует единственный Півторак. Это не значит, что он не прав, но рассказывать, что Микитко предвзят по этому поводу, тогда можно рассказывать, что почти весь запад предвзят по этому поводу. Сотни источников презентируют одну теорию и только один источник другую. Причём Півторака упоминает также и российская Википедия, поэтому если бы брал знания из российской Википедии, то он бы это упомянул:
Российская Википедия:
Некоторые украинские историки и лингвисты выдвигают версию, что название «Украина» происходит от слова «край», «краина», то есть просто «страна», «земля, заселённая своим народом»[105][106][107][108]. Эта версия, в частности, приводится в школьных учебниках по истории Украины[109][110]. При этом утверждается, что термины «україна» и «окраїна» всегда чётко различались по смыслу[105].
Учитывая всё это, странно слушать обвинения в сторону Микитки.
Хороший канал, подписался. Про древнерусские диалекты на ютубе материалов мало, поэтому было очень интересно. Надеюсь, эта тема ещё будет освещаться)
дякую, дуже цікаво