"Дунаю, Дунаю", лемківська народна пісня

แชร์
ฝัง
  • เผยแพร่เมื่อ 21 ธ.ค. 2024

ความคิดเห็น • 130

  • @Red__viburnum
    @Red__viburnum 8 หลายเดือนก่อน +8

    Чарівне виконання! Файние дівчата! Велике задоволення слухати. Величезна подяка.

  • @Північна_горлиця
    @Північна_горлиця หลายเดือนก่อน +5

    Найчарівна пісня! Які талоновиті наші красуні! Важки часи, саме наші пісні допомогают жити, велика дяка !

  • @NataliiaTer
    @NataliiaTer 11 หลายเดือนก่อน +15

    Які прекрасні голоси!!! Дякую за таку чудову пісню.🙏

  • @ПетроДанів-ю8ш
    @ПетроДанів-ю8ш 4 หลายเดือนก่อน +7

    Неймовірно прекрасне виконання, а мелодія і спів просто казкові, дівчата красуні ви володієте прекрасним талантом, Дякую Вам дівчата!

  • @ss_veslo
    @ss_veslo 20 วันที่ผ่านมา

    Дууууже гарні голоси!!+++++

  • @МаріяГречанник
    @МаріяГречанник 9 หลายเดือนก่อน +4

    Молодці, дівчата.

  • @yaroslavdriuchin6861
    @yaroslavdriuchin6861 2 ปีที่แล้ว +9

    Ох, дівчата, дякую, Це було дуже проникливе і дуже потужне виконання на мові яку я не до кінця розумію але повністю відчуваю.

  • @magpiemagpie6607
    @magpiemagpie6607 3 ปีที่แล้ว +21

    Неймовірні виконавці неймовірної пісні.

    • @natalyakostyak7133
      @natalyakostyak7133 3 ปีที่แล้ว +1

      Виконавиці. У джазі тільки дівчата ;)

  • @ТамараГайдамака
    @ТамараГайдамака 3 ปีที่แล้ว +24

    Боже ! Яка ж це красиво ! Неперевершено !

  • @sf-maestro1936
    @sf-maestro1936 ปีที่แล้ว +4

    Краса у всьому😍

  • @vrrv1871
    @vrrv1871 3 ปีที่แล้ว +15

    Нерозв’язана загадка цікавить,
    Навіває жаль або тугу -
    Все те приємні почуття.
    Розв’язана, може зранити або вбити.
    Іван Франко

  • @ВолодимирАртим-ь1ф
    @ВолодимирАртим-ь1ф 2 หลายเดือนก่อน +2

    Дякую за чудову пісню і прекрасне виконання. Дякую!!!

  • @opanasolezhko
    @opanasolezhko 4 ปีที่แล้ว +17

    Капець, як круто!

  • @ОрестКучерин
    @ОрестКучерин ปีที่แล้ว +1

    Дякую. Щасливими будьте.
    Ви ми ся лем вподобали.
    Любіть і любимими будьте.

  • @ochopyk1
    @ochopyk1 4 ปีที่แล้ว +14

    Чудесні!

  • @Oleh150
    @Oleh150 ปีที่แล้ว +3

    довершене виконання.

  • @ІгорКо-ъ6б
    @ІгорКо-ъ6б 3 ปีที่แล้ว +34

    Дівчатка, ви просто неймовірні, дякую за чудову пісню та магічне виконання!

  • @МатвійчукЮлія
    @МатвійчукЮлія 3 ปีที่แล้ว +9

    Рай для вух♥️

  • @ivanmanko6196
    @ivanmanko6196 3 ปีที่แล้ว +14

    Дякую, дуже гарно

  • @СтраГора
    @СтраГора 3 ปีที่แล้ว +6

    Дякую за те що є Здоров'я Вам

  • @ВіталійШугай-у9ь
    @ВіталійШугай-у9ь 4 ปีที่แล้ว +15

    Чудово!

  • @romankholiavka2129
    @romankholiavka2129 2 ปีที่แล้ว +12

    Вам би записати альбом з такими піснями і створити сторіночку в Spotify.
    Це прекрасно.

  • @larisal4688
    @larisal4688 2 ปีที่แล้ว +4

    Дякую за чудове виконання.Мої Найкращі побажання

  • @jarekborkiewicz8574
    @jarekborkiewicz8574 ปีที่แล้ว +4

    Świetne wykonanie! Чудове виконання!

  • @ЛіліяСереда-т3й
    @ЛіліяСереда-т3й ปีที่แล้ว +2

    Дуже гарно!

  • @Анна-щ8в3ъ
    @Анна-щ8в3ъ 11 หลายเดือนก่อน +2

    Прекрасно ! По душе !

  • @BorisovePole
    @BorisovePole 4 ปีที่แล้ว +21

    *Здравствуйте!*
    *Щиро дякую вам за таку гарну лемкімську пісню про кохання!* 👍 ✒️ 🔔 📝

  • @ТимошСафронець
    @ТимошСафронець 3 ปีที่แล้ว +7

    Як гарно!

  • @ЄвгенМиколайчук-и6м
    @ЄвгенМиколайчук-и6м 3 ปีที่แล้ว +6

    О Боже ! Як потрапив у дитинство , велика шана та подяка , вилики вподопайки!!!

  • @СергійВіталійович-р6ы
    @СергійВіталійович-р6ы 3 ปีที่แล้ว +6

    Вельми потужне виконання! Дякую в захваті!

  • @Valerai
    @Valerai 4 ปีที่แล้ว +19

    прекрасно!

  • @ЛюдмилаПікуляк-ь5у
    @ЛюдмилаПікуляк-ь5у 4 ปีที่แล้ว +28

    Дякую дівчатам за співанку Дунай

  • @ninathurey7602
    @ninathurey7602 ปีที่แล้ว +1

    Чудово , завжди чудово , дякую

  • @BorisovePole
    @BorisovePole 4 ปีที่แล้ว +19

    *_Слава Богу за таланти, подаровані людям, які так прикрашають наше Земне життя!_*

  • @МасімоКасетті
    @МасімоКасетті 2 หลายเดือนก่อน

    Це щось неймовірне🔥🔥🔥 Дякую, дуже гарно !!!

  • @AndriiSyla
    @AndriiSyla 3 ปีที่แล้ว +7

    Гарно!

  • @игорьлевчук-щ8ш
    @игорьлевчук-щ8ш 3 ปีที่แล้ว +6

    Дякую

  • @tarasz9368
    @tarasz9368 2 ปีที่แล้ว +4

    Ви,фантастичні!!!!!!Дякую !!!

  • @catnap387
    @catnap387 3 ปีที่แล้ว +9

    Absolutely beautiful

  • @olenasokalska1252
    @olenasokalska1252 2 ปีที่แล้ว +3

    Неймовірно! Дякую!

  • @ВикторЯрынич
    @ВикторЯрынич 3 ปีที่แล้ว +4

    Неперевершено!!!😃😃😃

  • @irinabortkevich2462
    @irinabortkevich2462 2 ปีที่แล้ว +7

    Браво!!!

  • @vlitfond
    @vlitfond 3 ปีที่แล้ว +4

    Maravilloso!

  • @jozsefpatyi9200
    @jozsefpatyi9200 10 หลายเดือนก่อน +3

    Beautiful!
    greetings from Hungary!

  • @ГостьяЭтогомира
    @ГостьяЭтогомира ปีที่แล้ว +2

    Очень красиво, душевно и трогательно. Браво!!!

  • @raikota164
    @raikota164 3 ปีที่แล้ว +6

    Дякую , дуже гарно!!!

  • @olehlish8255
    @olehlish8255 3 ปีที่แล้ว +2

    дівчатка, ви неймовірні

  • @ivanshchetinin6705
    @ivanshchetinin6705 3 ปีที่แล้ว +9

    Огонь))) у меня мама чистокровная лемка) ее родители так разговаривали

    • @РаїсаСусідко
      @РаїсаСусідко ปีที่แล้ว +4

      не лемка а лемкиня

    • @LimeMortar
      @LimeMortar ปีที่แล้ว

      А ти став кацапьонком. Яке позорисько.

    • @sandpiper2949
      @sandpiper2949 10 หลายเดือนก่อน

      Мама то була лемкинею, а ти вже став москалем.

  • @rigirigi7086
    @rigirigi7086 2 ปีที่แล้ว +1

    Як чудово ,просто бомбезно ,яке чудове виконання ,і зйомка теж чудова,спаааассссииибббііі)))

  • @AvRo-Ra
    @AvRo-Ra ปีที่แล้ว +1

    Надбання прабатьків... До мурашок! 💙💛

  • @МайяРевенок
    @МайяРевенок 8 หลายเดือนก่อน

    ❤❤❤ДЯКУЮ.

  • @korilan_kia
    @korilan_kia 2 ปีที่แล้ว +3

    Супер!

  • @jeanpierrezutter587
    @jeanpierrezutter587 2 ปีที่แล้ว +4

    A nice song !!
    Very nice voices !!

  • @ИринаЛукиянова-й1и
    @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

    Ті ж слов'яни, які сіли біля озера Ільменя, називалися своїм ім'ям - слов'янами, і побудували місто, і назвали його Новгородом. А інші сіли по Десні, і по Сейму, і по Сулі, і назвалися сіверянами. І так розійшовся слов'янський народ, а по його імені І грамота назвалася слов'янської.

  • @leylabakurska2022
    @leylabakurska2022 2 หลายเดือนก่อน

    Підписалася 🇺🇦❤️❤️❤️❤️🇬🇪

  • @ИринаЛукиянова-й1и
    @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

    радимичі ж і в'ятичі - від роду ляхів. Були ж два брата у ляхів-Радим, а інший - Вятко; і прийшли і сіли: Радим на Соже, і від нього прозвалися радимичі, а Вятко сів з родом своїм по Оці, від нього отримали свою назву в'ятичі. І жили між собою в світі поляни, древляни, сіверяни, радимичі, в'ятичі і хорвати. Дуліби ж жили по Бугу, де нині волиняни, а уличі і тиверці сиділи по Дністру і біля Дунаю. Було їх безліч: сиділи вони по Дністру до самого моря, і збереглися міста їх і донині; і греки називали їх «велика Скіфь».
    Всі ці племена мали свої звичаї, і закони своїх батьків, і перекази, і кожні - свою вдачу. Галявині мають звичай батьків своїх лагідний і тихий, сором'язливі перед невістками своїми і сестрами, матерями і батьками; перед свекрухами і діверами велику сором'язливість мають; мають і шлюбний звичай: не йде зять за нареченою, але призводить її напередодні, а на наступний день приносять за неї - що дають. А древляни жили звіриним звичаєм, жили по-скотськи: вбивали один одного

  • @ethnotraveller
    @ethnotraveller 2 ปีที่แล้ว +2

    Файно!

  • @Lucystyd
    @Lucystyd 2 ปีที่แล้ว +2

    Чудово. Щиро дякуємо!

  • @ИринаЛукиянова-й1и
    @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

    Через багато часу сіли слов'яни по Дунаю, де тепер земля Угорська і болгарська. Від тих слов'ян розійшлися слов'яни по землі і прозвалися іменами своїми від місць, на яких сіли. Так одні, прийшовши, сіли на річці ім'ям Морава і прозвалися морава, а інші назвалися чехи. А ось ще ті ж слов'яни: білі хорвати, і серби, і хорутани. Коли волохи напали на слов'ян дунайських, і оселилися серед них, і гнобили їх, то слов'яни ці прийшли і сіли на Віслі і прозвалися ляхами, а від тих ляхів пішли поляки, інші ляхи - лутичі, інші - мазовшани, інші - Поморяни.
    Так само і ці слов'яни прийшли і сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші - древлянами, тому що сіли в лісах, а інші сіли між Прип'яттю і Двиною і назвалися дреговичами, інші сіли по Двіні і назвалися полочанами, по річці, що впадає в Двіну, іменованої Полота, від неї і назвалися полочани. Ті ж слов'яни, які сіли біля озера Ільменя, називалися своїм ім'ям - слов'янами, і побудували місто, і назвали його Новгородом.

  • @ИринаЛукиянова-й1и
    @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

    у Сільцях під Рязань, саме в 1943 році була написана знаменита Пісня "Ока".
    Слова Леона Пастернака (1910 - 1969) - польського поета, сатирика і політичного діяча.
    Музика Стефана Турського.
    Мене зацікавили в ній перші два куплети.
    У польському я, на жаль, не сильний. Довірився популярному інет перекладачеві і трохи відредагував його результат.
    Ось ці самі рядки: Szumi dokoła las, - Вокруг лес шумит,
    Czy to jawa, czy sen ? - Это правда или мечта?
    Co ci przypomina, - Что напоминает вам,
    Co co przypomina - На что похоже
    Widok znajomy ten ? - Посмотри, как это знакомо?
    Żółty wiślany piach, - Желтый Вислинский песок,
    Wioski słomiany dach. - Соломенная крыша села.
    Płynie, płynie Oka, - Течёт, течёт Ока,
    Jak Wisła szeroka, - Как Висла широка,
    Jak Wisła głęboka. - Как Висла глубока.

  • @ИринаЛукиянова-й1и
    @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

    Ця схожість нашої російської Оки з польською річкою Віслою була настільки вражаючою, що Леон Пастернак (пол. Leon Pasternak) просто не міг не згадати про це у своїй пісні.
    Полякам в Сільцях здавалося, що вони якимось дивом перенеслися на батьківщину на береги рідної і улюбленої ними річки.
    Ось я і подумав:
    Напевно Ось також і Вятко, засновник роду в'ятичів, разом зі своїми одноплемінниками, був здивований цій вражаючій схожості, побачивши нашу красуню Оку.
    Вона нагадала їм їх історичну прабатьківщину - Віслу, також як в 1943 році солдатам з дивізії Тадеуша Костюшки.

  • @Kitty-qz3bb
    @Kitty-qz3bb 5 หลายเดือนก่อน

    Ох це чудово…

  • @ИринаЛукиянова-й1и
    @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

    Зараз традиційні фінно-угорські назви переглядають як балтські, балтські-як особливий діалект стародавніх слов'янських говірок. Зараз звертають трошки увагу на те, що" фінські "начебто назви на"- ва " і балтські назви фіксуються в Прикарпатті, середньому Подунав'ї і т.д. наприклад, в Польщі є річка Масква або Москва.

  • @ИринаЛукиянова-й1и
    @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

    Землі в'ятичів були поділені між чернігівським, Ростово-Суздальським і Рязанським князівствами. В останній раз в'ятичі згадуються літописом під своїм племінним ім'ям в 1197 році. Археологічно спадщина в'ятичів в культурі російського населення простежується до XVII століття

  • @ИринаЛукиянова-й1и
    @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

    В'ятичі - так називалося це слов'янське плем'я, прийшли на окські землі із Заходу.
    У "Повісті временних літ", літописному зводі 12 століття, про це йдеться ось наступне:
    Радимичі ж і в'ятичі - від роду ляхів. Були ж два брата у ляхів-Радим, а інший - Вятко; і прийшли і сіли: Радим на Соже, і від нього прозвалися радимичі, а Вятко сів з родом своїм по Оці, від нього отримали свою назву в'ятичі.
    Ляхи (пол. Lędzianie) - західнослов'янське плем'я полян (поляків).

  • @ИринаЛукиянова-й1и
    @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

    І після цих братів став рід їх тримати князювання у полян, а у древлян було своє князювання, а у дреговичів своє, а у слов'ян в Новгороді своє, а інше на річці Полоті, де полочани. Від цих останніх відбулися Кривичі, що сидять у верхів'ях Волги, і в верхів'ях Двіни, і в верхів'ях Дніпра, їх же місто - Смоленськ; саме там сидять Кривичі. Від них же походять і сіверяни. Коли ж слов'янський народ, як ми говорили, жив на Дунаї, прийшли від скіфів, тобто від хазар, так звані болгари, і сіли по Дунаю, і були поселенцями на землі слов'ян. Потім прийшли білі угри і заселили землю Слов'янську. Угри ці з'явилися за царя Іраклії, і вони воювали з Хосровом, перським царем. В ті часи існували і Обри, воювали вони проти царя Іраклія і мало його не захопили. Ці Обри воювали і проти слов'ян і гнобили дулібів - також слов'ян.І після цих братів став рід їх тримати князювання у полян, а у древлян було своє князювання, а у дреговичів своє, а у слов'ян в Новгороді своє, а інше на річці Полоті, де полочани. Від цих останніх відбулися Кривичі, що сидять у верхів'ях Волги, і в верхів'ях Двіни, і в верхів'ях Дніпра, їх же місто - Смоленськ; саме там сидять Кривичі. Від них же походять і сіверяни. Коли ж слов'янський народ, як ми говорили, жив на Дунаї, прийшли від скіфів, тобто від хазар, так звані болгари, і сіли по Дунаю, і були поселенцями на землі слов'ян. Потім прийшли білі угри і заселили землю Слов'янську. Угри ці з'явилися за царя Іраклії, і вони воювали з Хосровом, перським царем. В ті часи існували і Обри, воювали вони проти царя Іраклія і мало його не захопили. Ці Обри воювали і проти слов'ян і гнобили дулібів - також слов'ян. Поляни ж, що жили самі по собі, як ми вже говорили, були зі слов'янського роду і тільки після назвалися полянами, і древляни походять від тих же слов'ян

  • @ИринаЛукиянова-й1и
    @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

    В'ятичі довше за інших чинили опір асиміляції, зберігали політичну автономію в рамках Чернігівського князівства. І землі в'ятичів в 14 столітті стали ядром відновлення російської державності

  • @ИринаЛукиянова-й1и
    @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

    Поляни ж жили в ті часи окремо і управлялися своїми пологами; бо і до тієї братії (про яку мова в подальшому) були вже Поляни, і жили вони все своїми пологами на своїх місцях, і кожен управлявся самостійно. І були три брати: один на ім'я Кий, інший - щік і третій - Хорив, а сестра їх - Либідь. "Повість временних літ."руський літопис про утворення Русі.

  • @ЛехаМаляр-ж6р
    @ЛехаМаляр-ж6р หลายเดือนก่อน

    Хорошая песня

  • @Wels79
    @Wels79 6 หลายเดือนก่อน

    💗👍👍👍

  • @ИринаЛукиянова-й1и
    @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

    Ще Кобичев помітив рух слов'янських гідронімів від Карпат і Дунаю з утворенням зменшувальних суфіксів.
    З яких пір гідроніми на-ва стали фінськими? У Польщі є цілий регіон Пруссія. Присутність в Польщі балтських гідронімів цілком пояснюється. Питання не в одиничному присутність, а в локальному безлічі. Колись було балто-слов'янський Мовний континуум. Але розпад цієї спільності був до розселення слов'ян на схід. Але на всіх картах ми бачимо голядь (голінди), а не мерю на місці Москви. Карти пам'ятаю дореволюційні. Та й великий часовий розрив. Хоча і не виключено, що голядь прийшла в поочье разом із західно-слов'янськими в'ятичами і радимовичами. Враховуючи, що відмінності в мові західних і східних слов'ян були меншими, ніж зараз.
    "Ава" - вода на фінських говірках. Це завжди було для фіннолюбов обгрунтуванням аборигенства фінно-угрів в ростово-суздальських краях і Підмосков'ї
    Єдінственний фінно - Угорський мову, на якому вода "ва" - це комі. Але де комі, а де Москва.

  • @ИринаЛукиянова-й1и
    @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

    Згідно з "Повістю временних літ«, в'ятичі і радимичі були» від роду ляхів", тобто західних слов'ян.
    За археологічними спостереженнями, розселення в'ятичів відбувалося з території Дніпровського Лівобережжя або навіть з верхів'їв Дністра (де мешкали Дуліби).
    Більшість дослідників вважає, що субстратом в'ятичів було місцеве Балтське населення. Попередниками слов'янського населення в басейні верхньої Оки були представники сформованої до III-IV століть мощинської культури. Такі особливості культури, як домобудівництво, обрядовість, керамічний матеріал і прикраси, зокрема речі, інкрустовані кольоровими емалями, дозволяють віднести її носіїв до балтомовного населення. Археолог Т.Н. Нікольська, яка присвятила більшу частину свого життя археологічним дослідженням території басейну верхньої Оки, у своїй монографії «Культура племен басейну верхньої Оки в I тисячолітті нашої ери» також зробила висновок про те, що верхнеокська культура близька до культури древніх балтів.

  • @Nikolay_Chavarga
    @Nikolay_Chavarga ปีที่แล้ว +9

    *МиколаЧаварга*
    - Для справки: Слово "дунай" - то давнє українське слово, означає "велика вода", не обов'язково річка, могло означати розлиту під час повені річку і т.д., Під словом "дунай" розуміли не тільки річку Дунай, власне річку Дунай може і в останню чергу, Атлантичний океан також називали Дунаєм.
    "Не бий ня муже, не карай...
    Лишу ті діти, діти ті лишу,
    А сама піду за Дунай..
    Коли м на шифу сідала...
    В цій пісні мова йде про втечу жінки від чоловіка-пяниці в Америку, за Дунай, тобто за океан. Ніякі шифи по річці Дунай тоді не плавали (шифа - корабель, з німецької), мова йде про посадку емігрантів на корабель десь в Англії, Фрвнції, Італії .
    Лемки фактично не мають відношення до річки Дунай, в лемківських піснях мається на увазі просто велика вода. Моя мама іноді користувалася цим словом іменно в значенні "велика вода" (я ніби також лемко, із Березнянщини на Закарпатті).

    • @ТатьянаЯ-ъ3в
      @ТатьянаЯ-ъ3в 10 หลายเดือนก่อน +1

      Слово "дунай" древнеславянское, восходящее с от кельтского. Какой на хрен украинский? Где вы уловили хоть какой-то признак украинского ( и русского) слова "вода"? Вот слово " Волга " тоже обозначает "вода" - влага, волога по-древнерусски (и, если угодно, по-древнеукраински - предок то один у языков). Кстати, Дон - того же происхождения, что и Дунай.

    • @Nikolay_Chavarga
      @Nikolay_Chavarga 10 หลายเดือนก่อน +5

      @@ТатьянаЯ-ъ3в **Где вы уловили хоть какой-то признак украинского ( и русского)** .
      -- Вас всю жизнь обманывали, "русский язык" создан на основе староукраинского (русьского), не могли угро-финнские племена создать славянский язык, а угро-финны составляют базу того, что теперь называют "московиты". А слово "дунай" и теперь употребляется в нашем языке лемков в значении "большая вода". Мы свами не один народ, и даже не родственники, вы - угро-финно-монголо-татары, именно так ведете себя, развязав против нас очередную войну. Украденный у нас язык и история, это как украденный пароль, - разрушает нашу способность сопротивляться.

    • @ТатьянаЯ-ъ3в
      @ТатьянаЯ-ъ3в 10 หลายเดือนก่อน

      @@Nikolay_Chavarga я понимаю, эту чушь вам вбивали в головы многие годы, вы с ней выросли. Но придёт время - и вы узнаете правду. Будете изучать историю языков не по вашим учебникам, а в соответствии с мировыми достижениями языкознания. Кстати, у вас есть возможность с ними сейчас ознакомиться.

    • @ИринаЛукиянова-й1и
      @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

      В'ятичі (др. - Рос. і церк.-слава. вѧтичі)-східнослов'янський племінний союз[1], що населяв в VIII-XIII століттях басейн верхньої і середньої Оки і Верхнього Дону (на території сучасних Московської, Брянської, Калузької, Орловської, Рязанської, Смоленської, Тульської, і Липецької областей)
      Поляни ж, що жили самі по собі, як ми вже говорили, були зі слов'янського роду і тільки після назвалися полянами, і древляни походять від тих же слов'ян і також не відразу назвалися древляни; радимичі ж і в'ятичі - від роду ляхів. Були ж два брата у ляхів-Радим, а інший - Вятко; і прийшли і сіли: Радим на Соже, і від нього прозвалися радимичі, а Вятко сів з родом своїм по Оці, від нього отримали свою назву в'ятичі. І жили між собою в світі поляни, древляни, сіверяни, радимичі, в'ятичі і хорвати. Дуліби ж жили по Бугу, де нині волиняни, а уличі і тиверці сиділи по Дністру і біля Дунаю. Було їх безліч: сиділи вони по Дністру до самого моря, і збереглися міста їх і донині; і греки називали їх «велика Скіфь».
      Всі ці племена мали свої звичаї, і закони своїх батьків, і перекази, і кожні - свою вдачу. Поляни мають звичай батьків своїх лагідний і тихий, сором'язливі перед невістками своїми і сестрами, матерями і батьками; "Повість временних літ."найстаріший літопис Русі

    • @ИринаЛукиянова-й1и
      @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

      В'ятичі, це слов'яни Московської області, таким чином походять від племені ляхів.

  • @Королівна
    @Королівна 3 ปีที่แล้ว +5

    😥🙏🤗😘💛💙🍀🍒

  • @АртурКлымпуш
    @АртурКлымпуш 3 ปีที่แล้ว +2

    ❤️👍!

  • @BADRUBULDURA
    @BADRUBULDURA ปีที่แล้ว

    ❤❤

  • @laxmatov
    @laxmatov 2 ปีที่แล้ว +3

    магично

  • @НатАлекс-ц7ш
    @НатАлекс-ц7ш ปีที่แล้ว

  • @volodymyrstasenko998
    @volodymyrstasenko998 2 ปีที่แล้ว +4

    !!!! оксамитові голоси !!!!

  • @ethnotraveller
    @ethnotraveller 2 ปีที่แล้ว +3

    💙💛

  • @ИринаЛукиянова-й1и
    @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

    В'ятичі-східнослов'янський племінний союз, що населяв в VIII-XIII століттях басейн верхньої і середньої Оки і Верхнього Дону (на території сучасних Московської, Брянської, Калузької, Орловської, Рязанської, Смоленської, Тульської, і Липецької областей) і походять вони від племені ляхів. Згідно народно-етимологічної версії, наведеної в "Повісті временних літ", назва в'ятичі походить від імені родоначальника племені, Вятко - - зменшувальної форми від слов'янського імені В'ячеслав:
    Поляни ж, що жили самі по собі, як ми вже говорили, були зі слов'янського роду і назвалися полянами, і древляни походять від тих же слов'ян і назвалися древляни; радимичі ж і в'ятичі - від роду ляхів. Були ж два брата у ляхів-Радим, а інший - Вятко. І прийшли і сіли: радимо на Сожи, і від нього прозвалися радимичі, а Вятко сів з родом своїм по Оці, від нього отримали свою назву в'ятичі

  • @КузнєцовРусланАнатолійович.Від

    ❤💛💙

  • @ИринаЛукиянова-й1и
    @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

    Та ж літопис під 988 р повідомляє, що Володимир вибирав з підвладних йому племен (в тому числі і в'ятичів) кращих мужів і селив їх в нових містах по межі зі степом (там же. Стб. 38).
    "Повчання Мономаха» (1096 р.) містить важливі для нас відомості про управління В'ятичами. Під цим роком повідомляється, що великий князь Володимир двічі ходив на в'ятичів - «на Ходоту і Сина Його» (там же. Стб. 247). Цей Ходота, очевидно, був вождем племені, влада якого, швидше за все, була спадковою.
    Дорога "наскрізь в'ятичів" довгий час була небезпечною, тому князі з
    Києва змушені були добиратися в північні землі кружним шляхом: спочатку вгору по Дніпру, а потім вниз по Волзі, в обхід в'ятицької землі.
    Першим пряму дорогу через В'ятичів проклав Володимир Мономах, що відображено в його «Повчанні».

  • @ИринаЛукиянова-й1и
    @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

    В'ятичі (др. - Рос. і церк.-слава. вѧтичі)-східнослов'янський племінний союз, що населяв в VIII-XIII століттях басейн верхньої і середньої Оки і Верхнього Дону (на території сучасних Московської, Брянської, Калузької, Орловської, Рязанської, Смоленської, Тульської, і Липецької областей). До приходу В'ятичів в басейні річки Оки проживали фінно-угорські племена.
    Але вже з VIII століття, починаючи з її верхів'їв, ці землі поступово починають заселяти слов'янські племена. В археології ця культура отримала умовну назву Роменської або Борщівської.
    Умовна-тому що в археології назва архелогічної культури присвоюється за назвою тієї місцевості, де вперше були знайдені типові артефакти цієї культури.
    Тобто ніколи не було "борщівських племен".
    А назва культури походить від міста Ромни Сумської області та Борщево у Воронезькій області.

  • @ulianakukunova8379
    @ulianakukunova8379 ปีที่แล้ว +1

    Правдива лемківска

  • @ИринаЛукиянова-й1и
    @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

    За даними археології територія в'ятичів мала наступні межі. Південно-західний кордон в'ятичів проходить по вододілу Оки і Десни[. У верхів'ях Десни і її приток, а також в басейнах приток Оки, Жиздри і Угри, виділяється смуга, де вятицькі кургани сусідять з кривицькими, пам'ятники зі знахідками семилопатевих скроневих кілець в'ятичів сусідять зі знахідками браслетоподібних зав'язаних скроневих кілець кривичів смоленсько-полоцьких.
    Потім кордон в'ятичів проходить уздовж долин Угри і Оки аж до впадання Москви в Оку, минаючи басейни Протви і нари. Далі межа розселення в'ятичів слід на північний захід уздовж правих приток до верхів'їв Москви-ріки (де також зустрічаються пам'ятники кривичів), а потім повертає на схід у напрямку до верхів'їв Клязьми. При впадінні учі в Клязьму кордон повертає на південний схід і йде спочатку по Лівому березі Москви, а потім Оки. Крайня східна межа поширення семилопатевих скроневих кілець-Переяславль-Рязанський

  • @ИринаЛукиянова-й1и
    @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

    Ляхи (пол. Lędzianie) - західнослов'янське плем'я полян (поляків).
    Спочатку вони проживали на Дунаї, але після того як на них напали волохи, вони були змушені оселитися в районі Вісли.
    У тому ж літописі також йдеться про це:
    Коли волохи напали на слов'ян дунайських, і оселилися серед них, і гнобили їх, то слов'яни ці прийшли і сіли на Віслі і прозвалися ляхами, а від тих ляхів пішли поляки, інші ляхи - лутичі, інші - мазовшани, інші - Поморяни.
    Волохи (влахи, волОхи)-Східно-романська народність, предки сучасних румунів і молдаван.
    Але чому ж в'ятичі, на чолі зі своїм ватажком, осіли саме на оці?

  • @ВіталійРебрик
    @ВіталійРебрик 11 หลายเดือนก่อน +1

    Сеажіть мені лемки це що не українці.Чому ви виділяєте їх пісню в окрему народну.

    • @sanproekt
      @sanproekt 10 หลายเดือนก่อน

      А чому лемки - українці? Бо українці - москалі?

    • @mariuszlech9173
      @mariuszlech9173 4 หลายเดือนก่อน

      Потому что их личность и язык формировались в среде и на основе латинской культуры, а не византийской, и попутно развивались и другие грамматические формы языка, как в украинском языке. И, наконец, не важно, что говорят украинцы о карпато-русинах, главное - то, что думают о себе сами карпато-русины.

  • @ИринаЛукиянова-й1и
    @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

    "Ава" - вода на фінських говірках. Це завжди було для фіннолюбов обгрунтуванням аборигенства фінно-угрів в ростово-суздальських краях і Підмосков'ї.
    Єдина фінно-Угорська мова, на якій вода "ва" - це комі. Але де комі, а де Москва. В інших-адже, вуд, Вид, весі і т.д. і до речі, це індоєвропейські запозичення.
    Ось саме тому, серед інших причин, я вважаю мерю, мурому і мещеру балтами.
    Голядь (др.-Рос. Голддь)-балтомовне плем'я, що мешкало, згідно давньоруським письмовим джерелам XI-XII століть, у верхів'ях річки Протви (на території сучасних Московської, Смоленської і Калузької областей), між землями в'ятичів і кривичів. Археологічно співвідносяться мощинської культури. Назва племені (етнонім) ідентична галіндам. dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/630628
    Голядь
    dic.academic.

  • @ИринаЛукиянова-й1и
    @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

    Взагалі літописні згадки в'ятичів сходять ще до IX ст.Лаврентіївський літопис під 859 р повідомляє, що в'ятичі платять данину хазарам «по Белі і веверіці від диму» (Лаврентіївський літопис, 1846. Стб. 19; Іпатіївський літопис, 1908. Стб. 14). Через понад століття (у 964 р.) в'ятичі продовжували виплачувати Хазарському каганату данину, але дещо іншу - «від шьлягу від рала» (Лаврентіївський літопис, 1846. Стб. 65).
    У 966 р.великому князю київському Святославу Ігоровичу вдалося звільнити в'ятичів від влади хазар і підпорядкувати їх Києву (Лаврентіївський літопис, 1846. Стб. 65). Однак войовничі в'ятичі чинили опір цьому («заратилися»), так що син Святослава, князь Володимир, в результаті двох походів на в'ятичів (981, 982 рр.) знову наклав на них данину «від плуга» (там же. Стб. 35).

  • @ИринаЛукиянова-й1и
    @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

    в'ятичі-це особлива східнослов'янська спільність, яка багато століть боролася за незалежність від Русі і противилася впровадженню християнства (русь - інша східнослов'янська спільність, яка підкорила в 10-12 ст.численні групи слов'янського і неслов'янського населення Сх. Європа). Далі йшов процес асиміляції і християнізації в'ятичів (як і інших підкорених Руссю племен і народів), який завершився приблизно до середини 13 століття.
    два походи Володимира Хрестителя проти в'ятичів (походи його батька не беремо), два походи Мономаха проти в'ятичів. Вже 4 війни за сто років.
    Наталія, я не знаю, хто такий Мегирдичев, але ясно бачу, що ви якось загадково уявляєте собі нашу ранню історію. Русь не відразу будувалася. І це був процес підкорення російськими дружинами місцевих слов'янських і не слов'янських племен, обкладення їх даниною, позбавлення незалежності. При цьому, дивно, але місцевим жителям це не подобалося. Вони боролися за те, щоб не бути Руссю, а бути древлянами, в'ятичами і т. д.

  • @МихаилГирса
    @МихаилГирса 9 หลายเดือนก่อน

    Деж..для..Вас.найти..хлопаків..

  • @vrrv1871
    @vrrv1871 3 ปีที่แล้ว +5

    Ще не чув таких пісень... Польско-Сербский какой-то язык

    • @natalyakostyak7133
      @natalyakostyak7133 3 ปีที่แล้ว +8

      Лемківський говір української мови.

    • @БогданМалиновский-с9о
      @БогданМалиновский-с9о 3 ปีที่แล้ว +5

      Лемківський діалект. У ньому найбільше запозичень з польської серед усіх українських діалектів

    • @LimeMortar
      @LimeMortar 2 ปีที่แล้ว +3

      а що ти взагалі чув, ванька

    • @vrrv1871
      @vrrv1871 2 ปีที่แล้ว

      потролити? Легко... Жив колись Іван, і насрав в карман. А в кармані була дирка... і так получилось , що вона була малою, і теє гувно не впало на дно. А у ньго був сын ваня, у якого була баня... Казав ваня, що була у нього сестра фрасина, а у неї була племінниця юстина... а бабку звали Виоллетта... то давно ще було, і це все одна родина... але той перший Іван був старший за другого, навіть Виоллетта не знала... тож выйшло так, що є юстина, яка криво щит... але прямо сери. Чув про таку?

    • @mariuszlech9173
      @mariuszlech9173 2 ปีที่แล้ว +1

      Це карпато-руська мова. Це не має нічого спільного з українською. Воно сформувалося на основі старослов'янської, єдиної для всіх слів. Але не мала контакту з турецькою і татарською мовами. І лише із західнолехійськими мовами - польською, словацькою, а також румунською та угорською. Тому українці не розуміють цю мову, а поляки та словаки - не досконало. Є фільм зі Львова, де карпатський русин намагається порозумітися зі львів’янами і ніхто його не розуміє.

  • @hannaharnyk7607
    @hannaharnyk7607 2 ปีที่แล้ว +1

    Це не лемки, це Закарпаття. Там іх нема.

  • @ИринаЛукиянова-й1и
    @ИринаЛукиянова-й1и 3 หลายเดือนก่อน

    Русь не відразу будувалася. І це був процес підкорення російськими дружинами місцевих слов'янських і не слов'янських племен, обкладення їх даниною, позбавлення незалежності. При цьому, дивно, але місцевим жителям це не подобалося. Вони боролися за те, щоб не бути Руссю, а бути древлянами, в'ятичами і т.д. деякі сторінки цієї боротьби потрапили в літописи та інші письмові джерела. Нам пощастило. З іншого боку, це був процес асиміляції - підкорені і переможені поступово усвідомлювали себе російськими людьми. Причому, успішно цей асиміляційний процес проходив в період роздробленості. В'ятичі довше за інших співпоотивлялися асиміляції, зберігали політичну автономію в рамках Чернігівського князівства. І землі в'ятичів в 14 столітті стали ядром відновлення російської державності.

  • @nickborzov4521
    @nickborzov4521 4 หลายเดือนก่อน

    дякую за вашу цікаву і необхідну працю !!!

  • @Comanche-qo4mb
    @Comanche-qo4mb 7 หลายเดือนก่อน +1

    А а а а а👍👍👍👍👍 КЛАСС...СУПЕР КЛАСС!!

  • @павелключинский-э7г
    @павелключинский-э7г 2 หลายเดือนก่อน

    Немає кращих пісень і кращих дівчат в усьому світі як в Україні.Гордий тим що тут народився.

  • @bohdanmalanchuk113
    @bohdanmalanchuk113 ปีที่แล้ว +1

    Браво!!!

  • @olgalytvyniuk5384
    @olgalytvyniuk5384 13 วันที่ผ่านมา

    👍👍👍❤️❤️❤️