Я з огидою пригадую, як Олесь Бузина написав повний вигадок пасквіль "Вурдалак Тарас Шевченко". Оцей наратив, що мова не про росіянина, а лише про солдата імперської армії (без прив'язки до національності) там чітко був ним прописаний і потім неодноразово тиражувався
Дякую. Тема переосмислення класики -- актуальна. Так само задумувалася над присвятою... Шевченко не стільки картає, скільки застерігає українців, що росія -- це зозуля, як сказала Дзвінка Торохтушка. Шевченка не сприймає багато хто не стільки через начебто сільські теми, а про історіосоціальні: людям хочеться кохання, балів, панських тем ) "Катерина" -- багатоаспектна поема, є про що поговорити ). Син Катерини перейме від кобзаря ментальні наративи, уже на вищому рівні, цебто дворянин-чужинець поділився своїми генами з дівчиною (яка, до речі, навіть не сумнівалася, що може увійти в дворянське коло) з поневоленого народу, що з того буде, покаже час. Офіцер, на мою думку, ніколи й не шукав душевного тепла, тільки розрахунку, і його саме таке одруження закономірне. Щодо гуманності. Згадати б хоч фільм "Сестри Магдалини", Ірландія, 50-ті роки ХХ ст, дівчина -- беззаперечна жертва, а покарана саме вона. Катерина ж сама бігала до "москалика", мати-батько до певного часу заплющували на це очі, вичікували, чим закінчиться, дали можливість народити дитину. Вони гуманні на той час. Поведінка Катерини трактувалася як розпуста. Люди забувають Ісусові слова: "Сказав до неї Ісус:"І Я тебе не суджу: іди і більше не гріши!" Ів. 8: 11" . Приклад із життя моєї покійної бабці (початок ХХ ст.): її мати не дозволяла своїм дочкам бути на весіллях до заходу сонця; коли ж ті запізнювалися, мати замикала хлів з коровами; недоєна скотина ревла, дочка сиділа під хлівом і так само плакала, бо через неї страждала худоба. Катерині не всі селянки співчувала )
Дякую. Завдяки Вам поглянула намцей твір з іншого ракурсу. Закінчувала школу в 90-х, коли нам на уроках все ще розповідали про трагедію Катерини, яку збезчестив та покинув офіцер царської армії. І тільки так. До речі, в радянській школі москаль перетворювався на росіянина, коли це було потрібно. В тому ж таки 9-му класі, але раніше, вивчали побіжно літературу барокко, і от там був сюжет, де козак разом з москалем перемагають смерть. Так ось у цьому випадку москаль був росіянином.
Дякую, дуже цікаво. Подивилася на "Катерину" під іншим кутом. Мене завжди вражала жорстокість матері, але тепер я розумію її краще, хоча всеодно плачу над цією сценою. Було б дуже цікаво почитати продовження про сина, може хтось із наших сучасних авторів захоче зробити сиквел? 💙💛
Ніколи не розглядала Катерину з такої точки зору; в голові була намертво забита шкільна методичка радянського зразка про те, як має бути прочитаний текст. Можливо, подальша українська доля сина героїні - це, у тому числі, ще одне повідомлення в майбутнє про вибір ідентичности на межі легітимного роздвоєння в абсолютно сучасному її політичному трактуванні? Адже у ньому порівно що тієї, що тієї крові. І от в цьому калейдоскопі сучасних теорій "медіа - і є послання", нам кажуть, що якщо ти щиро обираєш Україну, то й вона вибере тебе?
І на День Незалеежності Україїни Україну постійно показують в образі МАЛЕНЬКОЇ ДІВЧИНКИ. Але ж наша держава не настільки маленька. І не з 1991го року. Якась підміна понять.
Може це алюзія: Катерина(Україна) померла, але не до кінця бо її син з Кобзарем живе, передає історію і зберігає пам'ять про минуле народу. Сирота з Кобзарем..
Дуже цікава ідея. Можливо мати Катерини - це втілення чисто національних ідей та позицій. Себто, мати - правильна позиція українця, щодо всього російського. Сам москаль - типовий персонаж, з типовим ставленням до українців. Використав, забув, полишив. Сама Катерина, це образ довірливого українця/українки, які вірять, що москалі «брати», «друзі»
«Катерина» мені рідна, бо в дитинстві бабуся Катя часто читала мені її. Довго я не усвідомлювала всю глибину прірви Катерини і списувала трагедію на жорсткість патріархального суспільства. Це не просто жіноча травма, це українська колоніальна… Дякую вам, такий розбір цілющий🙏
Отже, Шевченкова Катерина = Україна. Якби назва нашої країни була чоловічого роду, подібні алегорії не вдалися б. До речі, про роди. Я ось нещодавно тільки помітила, що з фразою "Киев - мать городов русских" щось геть не гаразд із співвіднесенням. Чому це Київ мать? Дякую. Стимулюєте думку
Як же нам неймовірно пощастило що ви прийшли на ютуб. Будь ласка, продовжуйте. Те, що ви робите, дуже важливо
Дуже дякую за вашу діяльність💙 зараз в 11 класі знов перечитую всю програму - тепер все зрозуміло, сенси відкриваються по-новому.
з війною українська класика перепрочитується по іншому, дуже дякую авторам, дуже цікаво і потрібно
У кожному віці перечитується по-іншому, тому це гарна ідея)
Дивно справді 😊
Щіро дякую! Прекрасний подкаст! Завдяки Вам освітницький процес став захопливим і цікавим одночасно. Ви надихаєте на читання, а це найлоговніше.
Дякую, дуже цікаво❤, у школі б так розповідали
зі шкільної програми "Катерина" напевно вразила мене підлітку найбліше. Дякую за розбір! Ваш канал неймовірно цікавий та надихаючий
Дякуємо за добрі слова і підтримку!
Дякую!!!
Щиро вдячна за переосмислення творів шкільної програми! Завдяки вам відкриваю їх для себе наново, роздивляюсь під іншим кутом! Ви чудові! Дякую!💙💛💙💛💙💛
Спочатку ставлю лайк, потім дивлюся❤ Велике Вам дякую за цікавий контент!
Дякую за вашу неймовірно корисну і актуальну розповідь. Ми маємо постійно повертатися до Шевченка, бо він все сказав українцям,
Вперше подивилася на твір з такого ракурсу- приголомшливо!
Захотілося перечитати Шевченка знову. Дякую за роботу!
Я з огидою пригадую, як Олесь Бузина написав повний вигадок пасквіль "Вурдалак Тарас Шевченко". Оцей наратив, що мова не про росіянина, а лише про солдата імперської армії (без прив'язки до національності) там чітко був ним прописаний і потім неодноразово тиражувався
Так, захотілось перечитати Шевченка. Дякую, як завжди чудовий розбір і цікавий погляд!)
Дякую за аналіз!
Дякую ,цікаво,
Дивилась і кайфувала! Це дуже цікаво
Дякую. Тема переосмислення класики -- актуальна. Так само задумувалася над присвятою... Шевченко не стільки картає, скільки застерігає українців, що росія -- це зозуля, як сказала Дзвінка Торохтушка.
Шевченка не сприймає багато хто не стільки через начебто сільські теми, а про історіосоціальні: людям хочеться кохання, балів, панських тем )
"Катерина" -- багатоаспектна поема, є про що поговорити ).
Син Катерини перейме від кобзаря ментальні наративи, уже на вищому рівні, цебто дворянин-чужинець поділився своїми генами з дівчиною (яка, до речі, навіть не сумнівалася, що може увійти в дворянське коло) з поневоленого народу, що з того буде, покаже час.
Офіцер, на мою думку, ніколи й не шукав душевного тепла, тільки розрахунку, і його саме таке одруження закономірне.
Щодо гуманності. Згадати б хоч фільм "Сестри Магдалини", Ірландія, 50-ті роки ХХ ст, дівчина -- беззаперечна жертва, а покарана саме вона. Катерина ж сама бігала до "москалика", мати-батько до певного часу заплющували на це очі, вичікували, чим закінчиться, дали можливість народити дитину. Вони гуманні на той час. Поведінка Катерини трактувалася як розпуста. Люди забувають Ісусові слова: "Сказав до неї Ісус:"І Я тебе не суджу: іди і більше не гріши!" Ів. 8: 11" . Приклад із життя моєї покійної бабці (початок ХХ ст.): її мати не дозволяла своїм дочкам бути на весіллях до заходу сонця; коли ж ті запізнювалися, мати замикала хлів з коровами; недоєна скотина ревла, дочка сиділа під хлівом і так само плакала, бо через неї страждала худоба.
Катерині не всі селянки співчувала )
Супер👏які цікаві Акценти та Наративи, дякую 👏👍🤝
Дякую! Пішов перечитувати.
Дякую за цікаву розмову. Дозволили зовсім по-іншому подивитися на знайому історію
Прекрасний подкаст!щиро дякую!❤
чудовий канал
Щиро вам дякую! Дуже цікаво завжди вас слухати.
ДЯКУЮ 💚💚💚
Дякую. Завдяки Вам поглянула намцей твір з іншого ракурсу. Закінчувала школу в 90-х, коли нам на уроках все ще розповідали про трагедію Катерини, яку збезчестив та покинув офіцер царської армії. І тільки так. До речі, в радянській школі москаль перетворювався на росіянина, коли це було потрібно. В тому ж таки 9-му класі, але раніше, вивчали побіжно літературу барокко, і от там був сюжет, де козак разом з москалем перемагають смерть. Так ось у цьому випадку москаль був росіянином.
Дякую, дуже цікаво. Подивилася на "Катерину" під іншим кутом. Мене завжди вражала жорстокість матері, але тепер я розумію її краще, хоча всеодно плачу над цією сценою. Було б дуже цікаво почитати продовження про сина, може хтось із наших сучасних авторів захоче зробити сиквел? 💙💛
Ніколи не розглядала Катерину з такої точки зору; в голові була намертво забита шкільна методичка радянського зразка про те, як має бути прочитаний текст. Можливо, подальша українська доля сина героїні - це, у тому числі, ще одне повідомлення в майбутнє про вибір ідентичности на межі легітимного роздвоєння в абсолютно сучасному її політичному трактуванні? Адже у ньому порівно що тієї, що тієї крові. І от в цьому калейдоскопі сучасних теорій "медіа - і є послання", нам кажуть, що якщо ти щиро обираєш Україну, то й вона вибере тебе?
І на День Незалеежності Україїни Україну постійно показують в образі МАЛЕНЬКОЇ ДІВЧИНКИ. Але ж наша держава не настільки маленька. І не з 1991го року. Якась підміна понять.
Я за маму Катерини!
Я наче десь читала, що поводирі теж згодом ставали кобзарями, то, цілком можливо, що Катеринин син пішов би цим шляхом.
Може це алюзія: Катерина(Україна) померла, але не до кінця бо її син з Кобзарем живе, передає історію і зберігає пам'ять про минуле народу. Сирота з Кобзарем..
Дуже цікава ідея. Можливо мати Катерини - це втілення чисто національних ідей та позицій. Себто, мати - правильна позиція українця, щодо всього російського. Сам москаль - типовий персонаж, з типовим ставленням до українців. Використав, забув, полишив. Сама Катерина, це образ довірливого українця/українки, які вірять, що москалі «брати», «друзі»
«Катерина» мені рідна, бо в дитинстві бабуся Катя часто читала мені її. Довго я не усвідомлювала всю глибину прірви Катерини і списувала трагедію на жорсткість патріархального суспільства.
Це не просто жіноча травма, це українська колоніальна…
Дякую вам, такий розбір цілющий🙏
Продовжуючи тему алегорій: Катюша, Кася і Катруся - одна з калини ягода th-cam.com/video/7EW0d0wIG8c/w-d-xo.html
pr໐๓໐Ş๓ 💔
Цікавий канал. Дякую
мені вас дуже бракувало у школі :(
Отже, Шевченкова Катерина = Україна. Якби назва нашої країни була чоловічого роду, подібні алегорії не вдалися б. До речі, про роди. Я ось нещодавно тільки помітила, що з фразою "Киев - мать городов русских" щось геть не гаразд із співвіднесенням. Чому це Київ мать? Дякую. Стимулюєте думку