Дякую за огляд. Це неймовірний фільм і я залишилася під глибоким враженням. Звісно для нас, українців він болючий і актуальний. Коли все закінчиться, росіяни будуть скидати з себе відповідальність, та ще більше ніж ці. Бо німецька політика пам'яті зовсім не бездоганна, як люблять подавати самі німці. P.S. Після перегляду трейлеру і до виходу фільму в лютому, пошукала про долю сім'ї Гьоссів і прочитала інтерв'ю його доньки, що перебралася в Америку. Там саме те, що очікуєш.
Ще тільки у списку, ніяк не дійду до цього фільму. Кролік Джо Джо, це фільм який залетів прямо у серденько, наскільки він гармонійно зроблений і плавно переходить від комедії до драми. А від сцени зі шнурками, сльози течуть одразу же. У тому році, це кращій фільм року, по особистому враженню. У вас прекрасні відео. Ви чудово розкриваєте тематику і відчувається професіональна освіта.
Дуже цікавий фільм, обов'язково подивлюсь його після цього обзору. Думаю, автор книги, за якою знятий серіал, краще пам'ятає післявоєнні рокі, а його батьки прямо зустріли війну, тому йому кращі відомі всі ці жахіття. Німеччина в ті самі роки і зараз активно створює політику відбілення, що мов то все СС, Гітлер та інша верхівка, а прості люди вони не такі були, нічого не знали, і взагалі кожний в своєму підвалі ховав по 20 євреїв. Звичайно, що хтось був не таким, але звичайні люди дійсно жили поруч з канцтаборами та тюрмами, де палили євреїв, ромів та інших, вони отримували листи від своїх чоловіків, братів, синів, де ті вихвалялись як катували, вбивали та ґвалтували поляків, українців, інших європейців. Через їх намагання відбілити власну історію, в нас активно поширюються міфи про 2 млн зґвалтованих жительок Берліну. Тому добре, що також є такі фільми, які показують реальну історію. Наскільки зло було звичним, повсякденним, наскільки відкритим до нього були прості німці. Хоча, може, під кінець навіть їм стало бридко від такого життя і смерті. Особливо, коли союзники вже стали наближатись і було зрозуміло, що Берлін довго не простоїть. Вони справді намагаються це рефлексувати, але інколи строять з себе більших жертв, ніж їх справжні жертви. І ми це бачимо по згаданій в ролику партії. Також я розумію, що коли росія програє вони візьмуть цей досвід Німеччини, щоб обілити себе, скинути всю провину на путина, вагнерів ще когось. Я не хочу, щоб нашу історію, наші страждання вкотре переписували. росія й так це робить зараз. Я також втомилась, де нам показують неоднозначне зло. Інколи погані люди дійсно просто погані. Не тому що мають дитячі травми, психічні розлади, обставини їх змусили. Зло може бути примітивним.
Дякую! Дуже імпонує ваш стриманий, трохи академічний стиль, сповнений в той самий час пристрастю до теми. Ваш канал - безумовна перлина і відкриття! Саме ж кіно... В мене до нього дещо змішані почуття. Навіть радше не до нього, а до тем до яких воно звертаєтся. З одного боку я чудово розумію наскільки моторишний контраст породжує цей прийом "Slice of life" з життя чудовиськ. Найповніше втілення тези про банальність зла на кіноекрані яке я бачив. І наскільки для чутливого, "неляканого" мешканця цивілізованих мирних заможніх країн є витончено поданою ця жахлива трагедія з натяками на пекло десь поза межами екрану. Це дуже витримане, технічно винахідливе кіно. Але... Не можу позбутися думки що рефлексія над цим злочином що тягнется вже три покоління є добре знайомим, досконало вивченим прихистком для роздумів над темрявою людської душі. Прихистком від сучасних огидних хвороб людства і незнайомих викликів. Як дослідження давно переможеного вірусу під час епідемії спричиненої новим. Певно сюди накладаєтся те що трагедія власного народу сьогодні мені болить більше ніж хоч і дуже майстерна, але все ж таки чергова спроба подумати про однозначно жахливу трагедію минулого. Та позбутися думки на прикінці сеансу що почути щось на додачу до вже сказаного про жахи нацизму і холокосту не вийшло я так і не зміг.
я не кінознавчиня, тому від цього кіно-есе у мене в голові сплив фільм "хлопчик в смугастій піжамі", бо чимось деталі сюжету здавалися схожими. мабуть, "зони інтересу" теж запишу собі на майбутній перегляд. дякую за відео!
Вони схожі лише головною темою, злочини нацистів, концентраційні лагері і життя євреїв у них. Хлопчик в смугастій піжамі - більш прямолінійний та простий в плані сприйняття. Тут тобі майже все показують напряму. Він розрахований на ширшу аудиторію, віковий рейтинг 12+, і тому він зроблений так, щоб ідею зрозуміли як дорослі так і підлітки. І викликали емоцію у будь-якого глядача. Зона інтересу зроблена вже для тих, хто знає що відбувалось в лагерях. Тут тобі не показують жодної картинки полонених, вбивств, взагалі нічого. Бачиш просто паркан і звуки за ним. Ти знаєш що відбувається в концтаборі, бо вже бачив, читав, дивився про це. І ти малюєш у своїй уяві жахливі муки, які там трапляється з людьми тільки через фоновий звук. І все це на фоні красивого життя звичайної сімʼї. І як в тобі боряться відчуття від того що ти бачиш, з тим що ти розумієш що там насправді відбувається
Дякую за випуск, було цікаво подивитися розбір по гарячих слідах, повністю погоджуюся із думками вище, про ігнорування дослідження темної сторони людської ідентичності, стає страшно, що ми як вид здатні на таке… + це кіно декламує ще одну істину, indifference is the new fascism, бути «внє палітіки»/ байдужим до подій/жити своє звичне життя і ховатися за радощами - є не меншим злом за відкриту агресію ..
Дякую вам за черговий цікавий випуск і прекрасний огляд ! Кіно справило на мене дуже двояке враження- з одного боку це було велике пригнічення від споглядання тих жахів що не показувались відкрито але ,напевно , для більшості глядачів були зрозумілими ! Усвідомлення циклічності історії і безкінечні паралелі з Україно - російською війною заставила ще глибше проникнутися цим фільмом ! Але за всіма жахами і реальними подіями я не переставав захоплюватись геніальною і акторською грою і операторською а особливо жахливо - вражаюча була робота звукорежисера! Ще більш жахливо з погляду нашої війни є той факт що ні Рудольф ні Ільза до самої смерті ( а прожили вони ще довго - Рудольф помер в 1987 а Ільза аж в 1995 ! ) не розкаялися в своїх діях і поглядах ! Негідник і нелюд до самої смерті залишається негідником !
Там є різниця між Рудольфом Гессем і Рудольфом Гьоссом. У «Зоні інтересу» представлений саме другий і у 1947 році його засудили до смертної кари через повішення.
Як жаль, що такі геніальні фільми майже ''не доходять'' до своїх цільових мішеней: людей, які закриваються у власній бульбашці, або які дають простір режиму диктатури. Требп якусь культурну диверсію провести для рашки: включити по всім каналам Тенгіза Абуладзе ''Покаяння'', хоча вони те теж перекрутять під свою ''дудку'' Згадався німецький фільм ''Екперимент: Хвиля"... Чудове кіно-есе, щиро дякую!
я фінальну сцену на сходах зрозумів по іншому: Гьосс спокійно повідомив свою дружину, що буде повертатись, він впевнено йде зі свого кабінету додому, але тут його раптом починає вивертати - це тому що вся його сутність розуміє, що він повертається в те жахіття, і повністю противиться цьому, в той момент коли ноги ведуть його саме в темряву. всередині нього людина, яка розуміє увесь жах подій, але ззовні він комендант табору, член нсдап і у нього в цьому своя роль
Подяка авторці за відео. Вкажіть будь ласка назви фільмів, які були використані у відео. Я собі згадую , як я побачив трейлер цього фільму і потім постійно перевіряв його наявність на сайтах, як наркоман)) . Недавно подивився ,нарешті, і о це так фільм. Взагалі фільми Глейзера для мене ну надто артхаусні, стрьомно дивитися. А тут просто спокійне життя родини на фоні труби з якої рветься дим спалених в'язнів. О це і є справжній фільм жахів , документалістика апокаліпсису,фільм паралізує цим всім пеклом.
Всі кадри з фільмів, які використовуються у відео, завжди підписані у правому верхньому кутку 🙌🏼 Джонатан Ґлейзер не для всіх, але його кіно варте уваги.
Дякую за відео, але є дещо щоб я б хотіла змінити: - ні мати головної героїні, ні будь яка частина сімʼї відчуває провину чи сором. Навіть в інтервʼю режисер зазначив, що матері було просто некомфортно знаходитися і відчувати запах з газових камер. Легко бути частиною геноциду коли не дивишся на тіла, що вона і зробила. А моя власна думка, що дитина банально повторює за дорослими. Єдина справжня героїчність в цьому фільмі це польська дівчина, і до речі після цього вона мала багато проблем з радянською владою Тривіально але мене вибило наскільки все нагадувало росіян. Особливо детермінація Хедвіг залишитися в будинку який вкрадений , в країні яка окупована. Цей фільм необхідно показувати вестернам.
Режисер по-різному висловлювався у інтерв'ю і то казав про те, що всі ці герої є зображенням так чи інакше людей, то те, що це буквально тварини і нічого людського в них нема. Я думаю, що в образі матері головної героїні змішалось все і одразу. Щодо дітей, то дивлячись про кого ви говорите: якщо про старших, то я теж кажу, що вони банально зростали у цій напрузі та жаху, а тому й стали такими ж. Якщо про меншого, то це ніби світло у кінці тунелю, але ж ми всі знаємо, що діти до кінця виправдовували нацизм. Мені теж сподобався цей фільм у своєму жанрі, нарешті ми маємо проєкт про війну (зокрема від Німеччини), де ворог є ворогом, а не тим, кого треба розуміти і олюднювати.
Мені залишились три сцени незрозумілими. Де хазайка запропонувала покурити своєму робітнику. До чого це було? Це сталось одразу після від'їзду чоловіка, і я подумала, може вона шукає собі сексуальних розваг, що було б досить банально, але ніякаго продовження не послідувало. Потім сцена з рудою дівчиною, що прийшла до головного перед його від'їздом. Це німкеня чи єврейка, чи полячка? Що хотіли сказати цією сценою? І ще про їхню доньку, що погано спить и сидить в коридорі. Коли її батько вперше питає в чому справа, вона каже що "вона знову розкладає яблука" ( не дослівно, пишу по пам'яті). То знову в мене не клеїться звідки вона могла знати про ту дівчину, що вночі розкладає яблука і чому батькова реакція така спокійна. Буду вдячна, якщо зможете пояснити!
Можливо, продовження сексуальних розваг жінки і було, просто нам цього не показали. Але Ґлейзер послідовно знімав втому героїні і небажання спілкуватись із чоловіком. Щодо сцени з рудою жінкою: не думаю, що є важливою національність (хоча так вільно себе навряд чи відчувала б «служниця»). Це просто ще одна сцена, яка зображає особисте життя пари, яка не вміє спілкуватись, спить у окремих ліжках, має різне бачення майбутнього. Про яблука: це метафора, зв'язка реальностей та сцен, у яких вони зображені. Тобто є концтабір та сім'я, дівчина, що розкладає яблука, і її родина. Вони не бачились у реальному житті і донька Гьосса не знає її. Але батько читає дівчатам «Гензель і Гретель», де діти рятуються від відьми, обманюючи її, як це й робила маленька полячка насправді.
суб'єктивна думка: фільм виграє в деталям демонстрації життя на фоні жаху, яке ці люди самі й створили і прийняли, так само як і виграє через вмілу демонстрацію людини як монстра(хто, як не ми зараз знаємо про це вже не гірше будь якого старого єврея). але фінал був вкрай непереконливий і двозначний, що підтверджують деякі рев'ю; і що книга, що в результаті і фільм залишають через свою двозначність спроби продемонструвати дуальність монстра та "спробу тіла і душі відрефлексувати жахливі дії людини". ігнорую будь які існуючі тропи, що підводять до цього, бо ми вже бачили такі спроби, і побачимо їх ще не один раз.
Я, на жаль, не читала першоджерело, але «Зона інтересу» мені сподобалась своєю однозначністю. У нас на все є відповідь, нічого не треба додумувати. Саме ліричність і лякає мене у фільмах такої тематики, а «Зона інтересу» такого не має, тут нема навіть кохання між чоловіком та дружиною (їх нічого не робить людьми). Гьосс був Гьоссом до кінця зі своїми думками про газові камери і збільшення їхніх обсягів. Мене також підкупила принциповість команди щодо воєн і військових конфліктів сьогодення, хоча шкода, що це не показали безпосередньо у трансляції BAFTA, а лише виклали у TH-cam.
@@fincherkubrykom до речі, і це саме зі слов режисера, вступний біт з відпочинком біля річки і слугував метою показати, що вони в першу чергу -- виглядають звичайними людьми, звичайною родиною, і це єдине що може їх підвести до такого визначення :) водночас, й нагадати нам про вовків у чужій шкурі, ждунів та інших потвор, які нам самім знайомі -- наче звичайні люди.
@@fincherkubrykom Можу, але я не веду канал та не заохочую аудиторію дивитись мій контент. Моє повідомлення не має під собою критики фільму лише фідбек про те що я очікував і що отримав від Вашого ролика. Масса поваги, сподіваюсь, моє повідомлення дозволить Вам звернути увагу на слабкі сторони контенту. Дякую, що прочитали.
Я не вбачаю деталей, які можна критикувати у цьому кіно. Як на мене, єдині питання, які можна ставити до проєкту, стосуватимуться формату/форми, а це дуже суб'єктивне і не впливає на загальну оцінку. Візуально і аудіально це цікаво, сценарій дає відповіді на все, актори зіграли чудово (навіть діти). Тому я й навпаки підкреслюю якість кіно. А ось четвертий сезон «Справжнього детектива» (попереднє відео) я, наприклад, критикую. Тому я так вмію, але ж критика - це не тільки вишукувати щось негативне.
Станьте спонсором TH-cam: th-cam.com/channels/j0KeEL2t5V3VDxch37w3VA.htmljoin
Buy Me A Coffee: www.buymeacoffee.com/fincherkubrykom
Patreon: www.patreon.com/fincherkubrykom
Картка ПриватБанку: 4149 4991 6970 1941
Спільнота в Telegram: t.me/fincherkubrykom
Дякую за огляд. Це неймовірний фільм і я залишилася під глибоким враженням.
Звісно для нас, українців він болючий і актуальний. Коли все закінчиться, росіяни будуть скидати з себе відповідальність, та ще більше ніж ці. Бо німецька політика пам'яті зовсім не бездоганна, як люблять подавати самі німці.
P.S. Після перегляду трейлеру і до виходу фільму в лютому, пошукала про долю сім'ї Гьоссів і прочитала інтерв'ю його доньки, що перебралася в Америку. Там саме те, що очікуєш.
Ще тільки у списку, ніяк не дійду до цього фільму. Кролік Джо Джо, це фільм який залетів прямо у серденько, наскільки він гармонійно зроблений і плавно переходить від комедії до драми. А від сцени зі шнурками, сльози течуть одразу же. У тому році, це кращій фільм року, по особистому враженню. У вас прекрасні відео. Ви чудово розкриваєте тематику і відчувається професіональна освіта.
Дякую ❤️
Дуже цікавий фільм, обов'язково подивлюсь його після цього обзору. Думаю, автор книги, за якою знятий серіал, краще пам'ятає післявоєнні рокі, а його батьки прямо зустріли війну, тому йому кращі відомі всі ці жахіття. Німеччина в ті самі роки і зараз активно створює політику відбілення, що мов то все СС, Гітлер та інша верхівка, а прості люди вони не такі були, нічого не знали, і взагалі кожний в своєму підвалі ховав по 20 євреїв. Звичайно, що хтось був не таким, але звичайні люди дійсно жили поруч з канцтаборами та тюрмами, де палили євреїв, ромів та інших, вони отримували листи від своїх чоловіків, братів, синів, де ті вихвалялись як катували, вбивали та ґвалтували поляків, українців, інших європейців. Через їх намагання відбілити власну історію, в нас активно поширюються міфи про 2 млн зґвалтованих жительок Берліну. Тому добре, що також є такі фільми, які показують реальну історію. Наскільки зло було звичним, повсякденним, наскільки відкритим до нього були прості німці.
Хоча, може, під кінець навіть їм стало бридко від такого життя і смерті. Особливо, коли союзники вже стали наближатись і було зрозуміло, що Берлін довго не простоїть. Вони справді намагаються це рефлексувати, але інколи строять з себе більших жертв, ніж їх справжні жертви. І ми це бачимо по згаданій в ролику партії. Також я розумію, що коли росія програє вони візьмуть цей досвід Німеччини, щоб обілити себе, скинути всю провину на путина, вагнерів ще когось. Я не хочу, щоб нашу історію, наші страждання вкотре переписували. росія й так це робить зараз.
Я також втомилась, де нам показують неоднозначне зло. Інколи погані люди дійсно просто погані. Не тому що мають дитячі травми, психічні розлади, обставини їх змусили. Зло може бути примітивним.
Погоджуюсь з вами 🙌🏼
Дуже дякую за огляд. Деякі деталі виявились незрозумілими, а деякі впустила, через що врешті трохи змішане було враження. Тепер все стало на місця.
Цей фільм - наймоторошніше, що я бачила на дану тему. Режисерові - браво.
Коментар та вподобайка для просування українського ютьюбу!
Дякую за Український вміст.
Як завжди змістовно глибоко та цікаво. Дякую, ваш голос дуже приємний
Я коли Фінчер Кубриком дивлюсь, відчуває себе більш інтелігентнішим
🥰
Дякую! Дуже імпонує ваш стриманий, трохи академічний стиль, сповнений в той самий час пристрастю до теми. Ваш канал - безумовна перлина і відкриття!
Саме ж кіно... В мене до нього дещо змішані почуття. Навіть радше не до нього, а до тем до яких воно звертаєтся. З одного боку я чудово розумію наскільки моторишний контраст породжує цей прийом "Slice of life" з життя чудовиськ. Найповніше втілення тези про банальність зла на кіноекрані яке я бачив. І наскільки для чутливого, "неляканого" мешканця цивілізованих мирних заможніх країн є витончено поданою ця жахлива трагедія з натяками на пекло десь поза межами екрану. Це дуже витримане, технічно винахідливе кіно.
Але... Не можу позбутися думки що рефлексія над цим злочином що тягнется вже три покоління є добре знайомим, досконало вивченим прихистком для роздумів над темрявою людської душі. Прихистком від сучасних огидних хвороб людства і незнайомих викликів. Як дослідження давно переможеного вірусу під час епідемії спричиненої новим. Певно сюди накладаєтся те що трагедія власного народу сьогодні мені болить більше ніж хоч і дуже майстерна, але все ж таки чергова спроба подумати про однозначно жахливу трагедію минулого. Та позбутися думки на прикінці сеансу що почути щось на додачу до вже сказаного про жахи нацизму і холокосту не вийшло я так і не зміг.
Дякую за відгук 💔
Неймовірно
я не кінознавчиня, тому від цього кіно-есе у мене в голові сплив фільм "хлопчик в смугастій піжамі", бо чимось деталі сюжету здавалися схожими. мабуть, "зони інтересу" теж запишу собі на майбутній перегляд. дякую за відео!
Одразу ж пригадав це кіно як аналогію.
Вій товариш теж згадав цей фільм коли я розповідав йому про зону інтересу
Вони схожі лише головною темою, злочини нацистів, концентраційні лагері і життя євреїв у них. Хлопчик в смугастій піжамі - більш прямолінійний та простий в плані сприйняття. Тут тобі майже все показують напряму. Він розрахований на ширшу аудиторію, віковий рейтинг 12+, і тому він зроблений так, щоб ідею зрозуміли як дорослі так і підлітки. І викликали емоцію у будь-якого глядача.
Зона інтересу зроблена вже для тих, хто знає що відбувалось в лагерях. Тут тобі не показують жодної картинки полонених, вбивств, взагалі нічого. Бачиш просто паркан і звуки за ним. Ти знаєш що відбувається в концтаборі, бо вже бачив, читав, дивився про це. І ти малюєш у своїй уяві жахливі муки, які там трапляється з людьми тільки через фоновий звук. І все це на фоні красивого життя звичайної сімʼї. І як в тобі боряться відчуття від того що ти бачиш, з тим що ти розумієш що там насправді відбувається
Геніальна картина видатного майстра! Бажаю просування відео🎉
Дякую за випуск, було цікаво подивитися розбір по гарячих слідах, повністю погоджуюся із думками вище, про ігнорування дослідження темної сторони людської ідентичності, стає страшно, що ми як вид здатні на таке… + це кіно декламує ще одну істину, indifference is the new fascism, бути «внє палітіки»/ байдужим до подій/жити своє звичне життя і ховатися за радощами - є не меншим злом за відкриту агресію ..
Як завжди, браво, Вашій роботі!👏🏻
Вкінці відео я плакала
😭💔
Той випадок, коли рецензія круче за фільм. Дякую!
цікаво було почути про фільм на таку відповідальну тематику, дякую за ваші чудові відео!
Ваш канал - це любов 🫶🏻 дякую за розбір і кадри за лаштунками, дуже цікавий підхід і форма яку обрали оператор та режисер
Дякую вам за черговий цікавий випуск і прекрасний огляд ! Кіно справило на мене дуже двояке враження- з одного боку це було велике пригнічення від споглядання тих жахів що не показувались відкрито але ,напевно , для більшості глядачів були зрозумілими ! Усвідомлення циклічності історії і безкінечні паралелі з Україно - російською війною заставила ще глибше проникнутися цим фільмом ! Але за всіма жахами і реальними подіями я не переставав захоплюватись геніальною і акторською грою і операторською а особливо жахливо - вражаюча була робота звукорежисера! Ще більш жахливо з погляду нашої війни є той факт що ні Рудольф ні Ільза до самої смерті ( а прожили вони ще довго - Рудольф помер в 1987 а Ільза аж в 1995 ! ) не розкаялися в своїх діях і поглядах ! Негідник і нелюд до самої смерті залишається негідником !
Там є різниця між Рудольфом Гессем і Рудольфом Гьоссом. У «Зоні інтересу» представлений саме другий і у 1947 році його засудили до смертної кари через повішення.
@@fincherkubrykom дякую вам за уточнення ! Справді я переплутав цих двох персонажів ! 🤦🏻♂️
Дякую за огляд! Після тогорічного тріумфу на західному фронті був дуже радий побачити саме таку стрічку.
дякую, гідний матеріал
Дякую за відео!
Чудове відео.
Який глибокий розбір, я у захваті 🙌 Лише 2 сеанси у Жовтні мовою оригіналу 😒
Дякую ❤
У нас наразі дивна ситуація навіть з дубляжем, що вже казати про покази мовою оригіналу. Те, що прокатують фільм - це вже перемога.
Тиждень назад дивилась в дубляжі в мультиплексі
Дякую
👍дякую за огляд
Як жаль, що такі геніальні фільми майже ''не доходять'' до своїх цільових мішеней: людей, які закриваються у власній бульбашці, або які дають простір режиму диктатури.
Требп якусь культурну диверсію провести для рашки: включити по всім каналам Тенгіза Абуладзе ''Покаяння'', хоча вони те теж перекрутять під свою ''дудку''
Згадався німецький фільм ''Екперимент: Хвиля"...
Чудове кіно-есе, щиро дякую!
Яка ще культурна діверсія, божечкі. Ім це подобається.
@@user-gr3qh9ct6p згоден, марна справа. Як кажуть, ідея хороша та безглузда
Просто плачу вже від зачитки синопсису.
я фінальну сцену на сходах зрозумів по іншому: Гьосс спокійно повідомив свою дружину, що буде повертатись, він впевнено йде зі свого кабінету додому, але тут його раптом починає вивертати - це тому що вся його сутність розуміє, що він повертається в те жахіття, і повністю противиться цьому, в той момент коли ноги ведуть його саме в темряву. всередині нього людина, яка розуміє увесь жах подій, але ззовні він комендант табору, член нсдап і у нього в цьому своя роль
На жаль чи на щастя, ця сцена є чіткою і продиктованою режисером. Та і Гьосс до моменту смерті не каявся за скоєне, а навпаки передав це дітям.
Подяка авторці за відео. Вкажіть будь ласка назви фільмів, які були використані у відео. Я собі згадую , як я побачив трейлер цього фільму і потім постійно перевіряв його наявність на сайтах, як наркоман)) . Недавно подивився ,нарешті, і о це так фільм. Взагалі фільми Глейзера для мене ну надто артхаусні, стрьомно дивитися. А тут просто спокійне життя родини на фоні труби з якої рветься дим спалених в'язнів. О це і є справжній фільм жахів , документалістика апокаліпсису,фільм паралізує цим всім пеклом.
Всі кадри з фільмів, які використовуються у відео, завжди підписані у правому верхньому кутку 🙌🏼
Джонатан Ґлейзер не для всіх, але його кіно варте уваги.
А24 - оазис в пустелі сиквелів, приквелів, ремейків і марвелів, кожен фільм цікаво дивитися, не зважаючи на то, які він емоції залишить у кінці
Дякую за відео, але є дещо щоб я б хотіла змінити:
- ні мати головної героїні, ні будь яка частина сімʼї відчуває провину чи сором. Навіть в інтервʼю режисер зазначив, що матері було просто некомфортно знаходитися і відчувати запах з газових камер. Легко бути частиною геноциду коли не дивишся на тіла, що вона і зробила. А моя власна думка, що дитина банально повторює за дорослими. Єдина справжня героїчність в цьому фільмі це польська дівчина, і до речі після цього вона мала багато проблем з радянською владою
Тривіально але мене вибило наскільки все нагадувало росіян. Особливо детермінація Хедвіг залишитися в будинку який вкрадений , в країні яка окупована. Цей фільм необхідно показувати вестернам.
Режисер по-різному висловлювався у інтерв'ю і то казав про те, що всі ці герої є зображенням так чи інакше людей, то те, що це буквально тварини і нічого людського в них нема. Я думаю, що в образі матері головної героїні змішалось все і одразу. Щодо дітей, то дивлячись про кого ви говорите: якщо про старших, то я теж кажу, що вони банально зростали у цій напрузі та жаху, а тому й стали такими ж. Якщо про меншого, то це ніби світло у кінці тунелю, але ж ми всі знаємо, що діти до кінця виправдовували нацизм.
Мені теж сподобався цей фільм у своєму жанрі, нарешті ми маємо проєкт про війну (зокрема від Німеччини), де ворог є ворогом, а не тим, кого треба розуміти і олюднювати.
Додайте, будь ласка, таймкоди. Гадаю, комусь може захотітися подивитись лише обʼєктивну частину
Еріх Марія Ремарк "Іскра життя"
Мені залишились три сцени незрозумілими. Де хазайка запропонувала покурити своєму робітнику. До чого це було? Це сталось одразу після від'їзду чоловіка, і я подумала, може вона шукає собі сексуальних розваг, що було б досить банально, але ніякаго продовження не послідувало. Потім сцена з рудою дівчиною, що прийшла до головного перед його від'їздом. Це німкеня чи єврейка, чи полячка? Що хотіли сказати цією сценою? І ще про їхню доньку, що погано спить и сидить в коридорі. Коли її батько вперше питає в чому справа, вона каже що "вона знову розкладає яблука" ( не дослівно, пишу по пам'яті). То знову в мене не клеїться звідки вона могла знати про ту дівчину, що вночі розкладає яблука і чому батькова реакція така спокійна. Буду вдячна, якщо зможете пояснити!
Можливо, продовження сексуальних розваг жінки і було, просто нам цього не показали. Але Ґлейзер послідовно знімав втому героїні і небажання спілкуватись із чоловіком.
Щодо сцени з рудою жінкою: не думаю, що є важливою національність (хоча так вільно себе навряд чи відчувала б «служниця»). Це просто ще одна сцена, яка зображає особисте життя пари, яка не вміє спілкуватись, спить у окремих ліжках, має різне бачення майбутнього.
Про яблука: це метафора, зв'язка реальностей та сцен, у яких вони зображені. Тобто є концтабір та сім'я, дівчина, що розкладає яблука, і її родина. Вони не бачились у реальному житті і донька Гьосса не знає її. Але батько читає дівчатам «Гензель і Гретель», де діти рятуються від відьми, обманюючи її, як це й робила маленька полячка насправді.
@@fincherkubrykom дякую за роз'яснення☺️
суб'єктивна думка: фільм виграє в деталям демонстрації життя на фоні жаху, яке ці люди самі й створили і прийняли, так само як і виграє через вмілу демонстрацію людини як монстра(хто, як не ми зараз знаємо про це вже не гірше будь якого старого єврея).
але фінал був вкрай непереконливий і двозначний, що підтверджують деякі рев'ю; і що книга, що в результаті і фільм залишають через свою двозначність спроби продемонструвати дуальність монстра та "спробу тіла і душі відрефлексувати жахливі дії людини".
ігнорую будь які існуючі тропи, що підводять до цього, бо ми вже бачили такі спроби, і побачимо їх ще не один раз.
Я, на жаль, не читала першоджерело, але «Зона інтересу» мені сподобалась своєю однозначністю. У нас на все є відповідь, нічого не треба додумувати. Саме ліричність і лякає мене у фільмах такої тематики, а «Зона інтересу» такого не має, тут нема навіть кохання між чоловіком та дружиною (їх нічого не робить людьми). Гьосс був Гьоссом до кінця зі своїми думками про газові камери і збільшення їхніх обсягів. Мене також підкупила принциповість команди щодо воєн і військових конфліктів сьогодення, хоча шкода, що це не показали безпосередньо у трансляції BAFTA, а лише виклали у TH-cam.
@@fincherkubrykom до речі, і це саме зі слов режисера, вступний біт з відпочинком біля річки і слугував метою показати, що вони в першу чергу -- виглядають звичайними людьми, звичайною родиною, і це єдине що може їх підвести до такого визначення :)
водночас, й нагадати нам про вовків у чужій шкурі, ждунів та інших потвор, які нам самім знайомі -- наче звичайні люди.
Читав "Комендант Освєнцима". Рекомендовано для тих, хто мало розуміє людську сутність.
Оминайте вас ракети 🤗
Дуже шкода не побачити та не почути критику фільму. Ну, але, дякую за дайджест… мабуть.
Ви можете прописати тут критику чи не погодитись з чимось. Я не проти дискусії.
@@fincherkubrykom Можу, але я не веду канал та не заохочую аудиторію дивитись мій контент. Моє повідомлення не має під собою критики фільму лише фідбек про те що я очікував і що отримав від Вашого ролика. Масса поваги, сподіваюсь, моє повідомлення дозволить Вам звернути увагу на слабкі сторони контенту.
Дякую, що прочитали.
Я не вбачаю деталей, які можна критикувати у цьому кіно. Як на мене, єдині питання, які можна ставити до проєкту, стосуватимуться формату/форми, а це дуже суб'єктивне і не впливає на загальну оцінку. Візуально і аудіально це цікаво, сценарій дає відповіді на все, актори зіграли чудово (навіть діти). Тому я й навпаки підкреслюю якість кіно.
А ось четвертий сезон «Справжнього детектива» (попереднє відео) я, наприклад, критикую. Тому я так вмію, але ж критика - це не тільки вишукувати щось негативне.
@@fincherkubrykom але ж в якому місці я вишукував негативне? Я лише зазначив (згадану Вами) відмінність.
@@psychedelicgulag1356 що у твоєму розумінні є критикою фільму?