дякую, настільки чудова лекція, багато інсайтів! я саме з тих людей, які незручно почуваються, коли їм роблять компліменти, а на критику реагую дуже бурхливо. моя садистка з'явилась, бо не було опори, була парентифікація, і били всі в родині. ніколи не почувалась розслаблено, багато прокрастиную (і ненавиджу себе за це😓) і ні на мить не вірю в себе. опори немає навіть на себе, не те, що на інших. ще раз дякую, чудове відео, є про що подумати 💖
Дякую за важливу інформацію ❤️ Хочу поділитися своїм досвідом, чому в мене є внутрішній садист. В дитинстві мене дуже часто не захищали від інших і я часто була сама чи від мене відмовлялися; у підлітковому віці мене взяла під своє крило сестра, яка пояснювала, що мені повинно подобатися і якою бути, щоб приваблювати до себе людей, і це певний час працювало. Потім я постійно спеціально шукала собі сильних фігур у житті, які б казали, в чому себе потрібно виправити. Зараз я намагаюся взнати себе такою, як є, але не виходить, бо я навіть не можу слухати якусь музику чи дивитися якісь фільми, бо вони "дурні". І взагалі, я намагаюся максимально мати смаки на речі, які надто нейтральні, щоб їх критикували. До теплих людей звертаюся, але важко себе до них адаптувати, бо є певне завчене сприйняття, що вони слабкі і дурні 😢 (я не спеціально так думаю).
Як вчасно…. Сьогодні вперше за купу місяців я сказала собі, що ненавиджу себе, і це мене дуже ранило. Я дуже хотіла подивитися і послухати щось подібне. Дякую🙏❤️
Дякую, Юлія, за ваші лекцї, не зупиняйтеся, будь ласка для мене вони велика допомога до особистої терапії, і в великій мірі помагають передивитись свій досвід минулого і побачіти чим це було насправді
корисна інформація, дякую. дійсно є проблеми з внутрішнім критиком. і оце погане - одразу до максимуму в голові, але хороше - нє, то від мене шось хочуть, тому і кажуть, типу маніпуляція, хоча це все внутрішні таргани
Ще не послухала , але ваш коментар і про мене..є тривожність, що щось забуду зробити, і все якщо як на бігу відбувається, а розслабитися повністю не вдається. Але тут про ненависть до себе.. я себе люблю , і оберігаю
Я тікаю від компліментів. Відчуваю себе якось незручно. Якби, що я не варта щоб мені так казали. Що це не в тему. Що так можна і розбалувати , що я зазнаюсь
а якщо уявити що ви зазналися уже - то як це проявиться ? бо я собі ніяк не можу такого уявити - в плані я не впевнена що знаю як поводяться люди які зазнались - хіба лише неосвічені люди які по дурному поводяться, але то трошки інше. тому цікаво що люди цявляють вони будуть робити коли кажуть про зазнайкуватість?гординю? лінь? пафос? неадекватність?
@@natalka-poltavka. тоді на грудень потрібно відправити садиста у відпустку - бажаю Вам чудового Дня народження ✨ тому що Дні народження- це святкування від просто нашого існування ❤️
Дуже знайомо, останні роки кожень день народження сприймається з острахом і засмученням, починаються думки про те що я взагалі не заслуговую на святкування адже в свої 30+ не досяг нічого
і якщо собі щось не дозволяєш то і в інших людях не пробачаєш їм їх "недоліки" От раніше мене б дуже прям дратувало до стану що я не змогла б слухати вас ваша вимова певних звуків - бо що це ви ведете блог говорячи не попрацювавши з дикцією . 🙈 прискіпливість до інших щоб не дивитись на себе , щоб відчути себе трошки кращою за іншу людину. а зараз лише відмічаю інколи цю особливість бо в мене й подруга є яка так говорить і в житті це дуже мило звучить, та й в принципі це ен важливо бо воно ніяк не заважає розуміти, все чітко ж, ніяк не впливає на якість ,а вона у вас масимально висока і концентрована . Це лише моє особисте відчуття по відношенню до чогось, бо перфекціонізм це тема з якою я кілька років вже працюю і яка дійсно закладалася сукупністю багатьох умов в дитинстві. дуже заважає жити, і часто перекошує сприйняття звичайних неважливих речей. величезний вам уклін за один з найякісніших каналів по психологічним глибоким поясненням важливих і тонких тем 💖
Коли я просила щоб мене втішити, жалілася мені казали що ти впала у у жертву і треба взяти відповідальність за себе. Від цього ще гірше ставало. А взагалі все як ви казали якщо захисти себе прилітали ще більше. Тепер і живу в дисоціації ізольовано😢
Дуже відгукується. Все влучно, тільки чому така фіксація саме на побитті батьками? У мене є все що ви описали, але батьки мене не били, з цим справився булінг. Навіть усвідомлюючи все що ви кажете, дуже важко бодай почати перестати себе гнобити. Не знаю, чи можливо взагалі це..
Насилля. Якщо наших батьків виховували теж через побиття, то є ризик що та агресія яка збиралась роками, пізніше виходить на своїх дітей. Але тут не тільки фізичне насилля, може було сексуальне або психічне. Людина може бути агресивною теж, тому що має аутистичний спектр. Є тест для дорослих - коєфіціент аутистичного розладу, AQ. Можна перевірити себе або рідних. Спалахи агресіі характерні таким людям, бо вони дуже чутливі до оточення. З точки зору психіатрії - агресія може говорити про деменцію (залежить який вік) або розлади шизофренічного спектру. Що ще може бути причиною - втома, хронічна втома, перенавантаження. Коли ми втомлюємось, ми гірше себе контролюємо, тому агресія виходить за межі.
Знову лекція в саме серце❤️ Ви такими простими словами розкриваєте важкі теми. Все стає ясно, пазли складаються. Дякую дуже❤️
@@marinakuchma6898 дуже рада, що Вам корисно ❤️ дякую , що поділилися
дякую, настільки чудова лекція, багато інсайтів! я саме з тих людей, які незручно почуваються, коли їм роблять компліменти, а на критику реагую дуже бурхливо. моя садистка з'явилась, бо не було опори, була парентифікація, і били всі в родині. ніколи не почувалась розслаблено, багато прокрастиную (і ненавиджу себе за це😓) і ні на мить не вірю в себе. опори немає навіть на себе, не те, що на інших. ще раз дякую, чудове відео, є про що подумати 💖
Дякую за важливу інформацію ❤️ Хочу поділитися своїм досвідом, чому в мене є внутрішній садист. В дитинстві мене дуже часто не захищали від інших і я часто була сама чи від мене відмовлялися; у підлітковому віці мене взяла під своє крило сестра, яка пояснювала, що мені повинно подобатися і якою бути, щоб приваблювати до себе людей, і це певний час працювало. Потім я постійно спеціально шукала собі сильних фігур у житті, які б казали, в чому себе потрібно виправити. Зараз я намагаюся взнати себе такою, як є, але не виходить, бо я навіть не можу слухати якусь музику чи дивитися якісь фільми, бо вони "дурні". І взагалі, я намагаюся максимально мати смаки на речі, які надто нейтральні, щоб їх критикували. До теплих людей звертаюся, але важко себе до них адаптувати, бо є певне завчене сприйняття, що вони слабкі і дурні 😢 (я не спеціально так думаю).
@@helena15731 дякую, що поділилися своєю історією ❤️
Дякую, це космічна лекція! Як чудово, що я на шляху… Цей матеріал неабияк підтримав мене і мою сімʼю ❤❤❤❤
Як вчасно…. Сьогодні вперше за купу місяців я сказала собі, що ненавиджу себе, і це мене дуже ранило. Я дуже хотіла подивитися і послухати щось подібне. Дякую🙏❤️
@@bilshenemoloda радію, що відео прийшло в потрібний момент ❤️
Дякую, Юлія, за ваші лекцї, не зупиняйтеся, будь ласка
для мене вони велика допомога до особистої терапії, і в великій мірі помагають передивитись свій досвід минулого і побачіти чим це було насправді
@@tanyakojhaeva9601 дуже дякую, це так приємно ❤️
Дякую за Вашу працю, Юлія❤❤❤❤
Кожне відео -наче лиш мені та для мене ведете цю терапію😊 дуже змістовно, навіть конспектую Ваші рекомендації.
@@anna8_yudina дуже дякую, Анно ❤️ мені приємно
Дякую за роботу ❤
@@loving0u ❤️
корисна інформація, дякую. дійсно є проблеми з внутрішнім критиком. і оце погане - одразу до максимуму в голові, але хороше - нє, то від мене шось хочуть, тому і кажуть, типу маніпуляція, хоча це все внутрішні таргани
актуально ❣️
@@uncleyoshua ❤️
Це капець. Прям бінго. Думала, що це чисто моя фішка «а раптом я розслаблюся і потім не зберусь до купи»
@@darka_life мені здається - це всеукраїнська фішка; мені досі іноді дьоргає цей страх. Дякую, що поділилися ❤️
Ще не послухала , але ваш коментар і про мене..є тривожність, що щось забуду зробити, і все якщо як на бігу відбувається, а розслабитися повністю не вдається. Але тут про ненависть до себе.. я себе люблю , і оберігаю
Ї
Я тікаю від компліментів. Відчуваю себе якось незручно. Якби, що я не варта щоб мені так казали. Що це не в тему. Що так можна і розбалувати , що я зазнаюсь
@@brwibydgoszcz5440 дуже відгукується, дякую, що поділилися ❤️🙏
а якщо уявити що ви зазналися уже - то як це проявиться ? бо я собі ніяк не можу такого уявити - в плані я не впевнена що знаю як поводяться люди які зазнались - хіба лише неосвічені люди які по дурному поводяться, але то трошки інше. тому цікаво що люди цявляють вони будуть робити коли кажуть про зазнайкуватість?гординю? лінь? пафос? неадекватність?
В грудні мені день народження і внутрішній садист вже кричить мені яка я нікчемна і не досягла нічого.
Дякую Юлія за підтримку ❤
@@natalka-poltavka. тоді на грудень потрібно відправити садиста у відпустку - бажаю Вам чудового Дня народження ✨ тому що Дні народження- це святкування від просто нашого існування ❤️
Дуже знайомо, останні роки кожень день народження сприймається з острахом і засмученням, починаються думки про те що я взагалі не заслуговую на святкування адже в свої 30+ не досяг нічого
А є клуб внутрішніх невдах? Бо мені туди , схоже
@@natalka-poltavka. в мене теж під новий рік ДР.
@@irinaorlenko171 вам тоді як мінімум у клуб красивих невдах)
В мене відчуття що я вцілому не справляюся з життям. Поосто не можу самостійно вивезти життя. Бачу що інші мають якісь ресурси, плани...
@@irinaorlenko171 я думаю, що ніхто не може. Кожному потрібна підтримка ❤️
і якщо собі щось не дозволяєш то і в інших людях не пробачаєш їм їх "недоліки" От раніше мене б дуже прям дратувало до стану що я не змогла б слухати вас ваша вимова певних звуків - бо що це ви ведете блог говорячи не попрацювавши з дикцією . 🙈 прискіпливість до інших щоб не дивитись на себе , щоб відчути себе трошки кращою за іншу людину. а зараз лише відмічаю інколи цю особливість бо в мене й подруга є яка так говорить і в житті це дуже мило звучить, та й в принципі це ен важливо бо воно ніяк не заважає розуміти, все чітко ж, ніяк не впливає на якість ,а вона у вас масимально висока і концентрована . Це лише моє особисте відчуття по відношенню до чогось, бо перфекціонізм це тема з якою я кілька років вже працюю і яка дійсно закладалася сукупністю багатьох умов в дитинстві. дуже заважає жити, і часто перекошує сприйняття звичайних неважливих речей.
величезний вам уклін за один з найякісніших каналів по психологічним глибоким поясненням важливих і тонких тем 💖
@@viphotography3029 мене саму дратує моя шепилявість 😁 дякую, що поділилися Вашою рефлексією ❤️
Коли я просила щоб мене втішити, жалілася мені казали що ти впала у у жертву і треба взяти відповідальність за себе. Від цього ще гірше ставало. А взагалі все як ви казали якщо захисти себе прилітали ще більше. Тепер і живу в дисоціації ізольовано😢
@@boring_nesty ❤️
Дуже відгукується. Все влучно, тільки чому така фіксація саме на побитті батьками? У мене є все що ви описали, але батьки мене не били, з цим справився булінг. Навіть усвідомлюючи все що ви кажете, дуже важко бодай почати перестати себе гнобити. Не знаю, чи можливо взагалі це..
@@MrX-bh1ij Я не помічала фіксації, але можливо вона є через поширення цієї проблеми. Звичайно, булінг теж є проявом насилля і з цим дуже важко ❤️
@@dopomogasobi а чи реально взагалі після цього відновити психіку і після ще великої кількості травм?🙁
Що може бути причиною таких сильних спалахів агресії?
(крім МРО)
@@mariiatkach6126 виснаження, емоційна дезрегуляція (у мене є окремо відео про агресію)
Насилля. Якщо наших батьків виховували теж через побиття, то є ризик що та агресія яка збиралась роками, пізніше виходить на своїх дітей. Але тут не тільки фізичне насилля, може було сексуальне або психічне.
Людина може бути агресивною теж, тому що має аутистичний спектр. Є тест для дорослих - коєфіціент аутистичного розладу, AQ. Можна перевірити себе або рідних. Спалахи агресіі характерні таким людям, бо вони дуже чутливі до оточення. З точки зору психіатрії - агресія може говорити про деменцію (залежить який вік) або розлади шизофренічного спектру.
Що ще може бути причиною - втома, хронічна втома, перенавантаження. Коли ми втомлюємось, ми гірше себе контролюємо, тому агресія виходить за межі.
Мені коли говорять комплімент, я відшучуюся. Я не вірю.