Що ви бачили в чиємусь домі, що змусило вас по-іншому поглянути на цих людей? | Реддіт українською
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 11 พ.ค. 2024
- Тред з Реддіт: Що ви бачили в чиємусь домі, що змусило вас по-іншому поглянути на цих людей?
#reddit #реддітукраїнською #реддіт - บันเทิง
Якби хтось нині зайшов до мене в гості, то вирішив би, що я несповна розуму і хворію на накопичування всякого непотребу. Проте це не я, а батько. Наприклад, я ледве зуміла змусити його розгребти балкон, але тепер усі ці ящики переїхали до кімнати, яку я ще сприймаю як мамину. Й не знаю, скільки часу так її сприйматиму. Скажімо, вже невдовзі півроку минатиме, а я досі не можу чіпати її речей. Отож намагаюся не зазирати до цієї кімнати, а також до тієї, в якій живе батько, бо там узагалі смітник. Він обіцяє, що вивезе це все до села, проте це теж буде казна-коли. А ще перед отриманням квартири у спадок я мушу зробити новий техпаспорт. І просто не уявляю, як пускати сюди чувака з рулеткою! Якщо батько таки поїде днями в село й забере принаймні частину сміття, то чудово, решту я якось приберу. А як ні, то це буде гаплик, чуваки...
Будь ласка, будьте обережні, бо якщо ви викинете весь хлам без його згоди, це може спровокувати агресію. Або на вас- побиття, або на себе- якийсь приступ. Важкий стан, на жаль.
@@rainarai5296 Дякую за турботу! Так, я чудово це все тямлю, тож таки змусила його принаймні прибрати все зайве самостійно (це був до трясці довгий процес), а купу зайвого, що валялося на стінці, тумбі тощо, як-от десяток банок із перекисом водню, просто склала до пакета: так воно все лежить ув одному місці, а я принаймні змогла вперше за рік (!) стерти з меблів пилюку. Купу коробок, ящиків і ще казна-чого батько нарешті вивіз до села. Тож його кімната тепер схожа на кімнату, зате хата перетворюється на склад. Її колись будували як фазенду, тож хата величезна, має десяток кімнат, велику кухню й комору. Якби довести її до ладу, зашпаклювати стіни, зробити якесь обігрівання (бо нема нічого), то хата б коштувала доброго півмільйона. А так просто слугує за місце для складання непотребу батькові й дядькові. Мама ще намагалася з цим боротися, а тітка вже просто махнула рукою й не їздить туди, як і ми з кузеном. Хай собі ті накопичувачі сидять на своєму смітті, як їм так подобається!
До речі, дечого я так і не розумію. Щодо батька - так, його до цього привчила ще бабця. У їхній квартирі теж був постійний срач (бо бабця походила з боліт), а ниньки там живе молодший батьків брат і теж загиджує квартиру до стану, яким би погидували навіть болотяні почвари (це не жарт). Але той дядько, котрий тітчин чоловік і про якого йшлося раніше, наче ж не має болотяних генів. А теж усе тягне, що добрі люди б викинули чи спалили. Може, це просто тому, що все їхнє покоління якесь таке? Хтозна... Хоча теж ні. Мій керівник старший за батька на рік - і це справжній господар, уважний до деталей, ненависник сміття і бруду (мама така була). Тож усе-таки ставлення до речей, оточення й місця проживання залежить не від болотяних генів, а від того, що людині в голові робиться.
Думаю я не одна людина з квартирою без ремонту. Це про нас багато каже. Особливо моя ванна, ніби з фільму жахів про закинуту психлікарню.
Знаєте, півтора року я існувала в Польщі й упродовж року з того часу наймала "кавалерку" (однокімнатну квартиру-студію), яку колись переробили з художньої майстерні, а до того там була сушарня. То душ і туалет були відокремлені і я мусила бігати мити посуд ув умивальнику. Це було весело, бо хтось із сусідів міг щомиті прийти, щоби повісити чи зняти випрані речі (там були ще три сушарні), а я в довгій футболці лажу... Тамтешній душ ледве поміщався. Це була кабінка метр на метр на два метри, яка так собі зачинялася. Щоразу, як я її мила, там усе одно щось лишалося на стінках. Щоразу. І я не знаю, що це було, бо воно не відмивалося!
Тобто дарма я не ховаю гумові пісюни коней, коли запрошую гостей...😂
Гарні відео та приємний голос дякую за роботу!
Дякую за підтримку)
Цікаво.
1:59 Дуже нагадало книгу Вбити пересмішника