Все про ПАНІЧНІ АТАКИ! Як опанувати тривогу? | Клятий раціоналіст
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 3 มิ.ย. 2024
- Чому виникають панічні атаки? Коли панічні атаки свідчать про серйозну хворобу? Як уникнути панічних атак? Що робити, якщо трапилася панічна атака? Про все це у новому відео Клятого раціоналіста.
Оформити Зелену картку онлайн: hotline.finance/s/klyatyjrats...
Промокод на знижку: KR10
💥Підтримати мене можна тут:
Patreon: / rationalist
PayPal: artemalbool@gmail.com
Картка ПБ: 4149 6090 0223 1688 Албул Артем Олександрович
Монобанк: 5375 4141 1793 9578 або за посиланням: send.monobank.ua/jar/scxvoUMXw
Спонсорувати: / @k.rationalist
Матеріали: bit.ly/3T3b4Mr
Підписуйтесь на FB-спільноту: / klyatiyrationalist
Телеграм-канал: t.me/klyatiy_rationalist
Інста: / rationalist_ua
Мене звати Артем Албул, моє критично налаштоване альтер-его - Клятий раціоналіст. На цьому ютуб-каналі я створюю україномовні науково-популярні відео, намагаюся протидіяти псевдонауці, розбираю фейки та пропагую критичне мислення.
00:00 так не буває
0:21 стигматизація
1:18 що таке панічна атака?
3:08 коли звертатися до лікаря
4:40 реклама
5:24 що робити під час панічної атаки
7:42 як допомогти людині з панічною атакою
8:51 причини та тригери
10:58 профілактика панічних атак
11:29 ВАЖЛИВЕ
![ตัวอย่างภาพยนตร์ Venom: The Last Dance [Official - Sub Thai]](http://i.ytimg.com/vi/DHPjvAwmnRE/mqdefault.jpg)
Важливе уточнення: я чомусь сказав, що "у більшості людей трапляються панічні атаки". Я хотів сказати, що про потенціні атаки, але невдало сформулював. Насправді, оцінки поиширеності панічних атак коливаються в доволі широкому діапазоні, за оцінкою 2006 року для США це було 22,7%.
🔥Задонатити на армію:
savelife.in.ua/donate/
prytulafoundation.org/#f3a70b6ac0224d5c8063ac7779e75151
💥Підтримати мене можна тут:
Patreon: www.patreon.com/rationalist
PayPal: artemalbool@gmail.com
Картка ПБ: 4149 6090 0223 1688 Албул Артем Олександрович
Монобанк: 5375 4141 1793 9578 або за посиланням: send.monobank.ua/jar/scxvoUMXw
Спонсорувати: th-cam.com/channels/ioz7pLeEpBNrFfwHb2m-pA.htmljoin
То трохи інше.
Артеме, нам потрібне відео не про те як боротися з панічними атаками, а як їх створювати та експортувати на схід (і трохи на північ) від України.
я прочитав "як боротися з північними атаками"))
@@duchessik з північними атаками ніби розібрались, на черзі східні та південні.
До того ж у великій кількості 😏
в окупованому Криму бавовна викликала не одну панічну атаку у окупантів. Тому приклад є)
@@user-ww9lp9nl8p бавовни це вже роблять.
Яка ж я щаслива, що в моїй країні популярні такі канали... Інтелектуальний, якісний та корисний контент. Сподіваюсь, що Ваш канал буде й надалі розвиватись, рости й ставати поширенішим серед мас. Спасибі Вам і таким як Ви!!!
Дякую!
Погано тільки, що замало людей дивляться такий контент
У моєї дружини була панічна атака у бомбосховищі у Чернігові під час обстрілу. Мене не було поруч, але люди дали їй у руки кішку, і це допомогло! Вподобайка!👍
Нехай Бог береже вас і вашу жінку 🙏🏼
Так, звірята допомагають заземлитися)
Котики - це скарб
У мене генералізований тривожний розлад, і дуже допомагає т.зв. "квадратне дихання": 3-4 секунди глибокого вдиху, 3-4 секунди затримки дихання, 3-4 секунди максимального видиху і знову 3-4 секунди затримки дихання. При дуже сильних панічних атаках мене особисто заспокоює на відносно тривалий час))
Маю ще невеселу ситуацію з ліфтом: одного разу застрягла в ліфті і після того тривожилася щоразу, як доводилося ними користуватись. Одного разу я звикла, і... через кілька днів знову застрягла 🙈
надеюсь, Вы уже лечитесь медикаментозно. если нет, то возможно стоит начать. удачи с выздоровлением!
Це може бути дивним, але я користувався цим методом, аби заспокоїтись перед публічним виступом :D
Дякую! Побачила Ваш коментар і вирішила спробувати, мені допомагає. Чудова порада, яка дійсно працює. В останній час багато стресу і почалися знову панічні атаки.
@@annamargrese приємно знати, що комусь іще допомагає 🥰
Пане, ви робите дуже корисні відео, я впевнена що воно багато кому допоможе. Велике дякую вам за вашу роботу. Успіхів у подальших проектах.
Дякую!
Я років близько двадцяти тому мав період, коли мене переслідували панічні атаки (після гіпертонічної кризи, яка сталась в транспорті). Вони справді були подібні до агорафобії, але проявлялись хитро, а саме тоді, найчастіше, коли я мав їхати досить довгу зупинку в транспорті, який не міг зупинитись будь-де за моїм бажанням і я не мав, відповідно, змоги вийти (хоча б теоретично). Наприклад, їдучи тоді ще трамваєм з Подолу на лівий берег Києва, я мав виходити перед мостом Патона і переходити Дніпро пішки, бо зупинка через міст була аж надто довга, а вийти в середині її навряд чи я б зміг. В метро теж були проблеми. Про літак тоді й мови не було, хоча перед цим літав десятки разів і страху перед самим по собі польотом ніколи не мав. Але ж з літака теж посеред його "зупинки" не вийдеш. А от, наприклад, на поїзді чи на теплоході я міг їхати як завгодно довго, хоча з них теж вийти по бажанню не було змоги. Такі от в мене тоді були "особливі потреби".
Вилікувався я від цієї халепи не дуже традиційним способом. Якось мені було конче потрібно поїхати у відрядження на інший край Європи, майже за три тисячі кілометрів. Робити нічого, я туди я поїхав, ясно, що "безпечними" автобусом і залізницею. Але такий шлях виявився аж надто довгим - півтори доби в дорозі - і дуже вже втомливим. Тому на зворотній шлях, робити нічого, я вирішив таки взяти квиток на літак. Так собі думав: якщо вже побачу, що не зможу сісти в літак, то в гіршому випадку, відмовлюсь летіти, здам квитка, нехай навіть втрачу якісь гроші, і поїду так само, як і сюди, малою швидкістю. Зате залишусь живий, бо ж ясно, що в противному випадку, десь з чотири години польоту і, відповідно, мук, душа моя не витримає.
Не буду описувати, які страшні муки я пережив, поки чекав посадки і як мало не вискочив з літака, коли вже мали зачинити двері. (Це зараз все воно здається вже навіть смішним, а тоді мені було абсолютно не до сміху.) Але настав момент, коли вже пізно було відступати. Двері зачинились і літак поїхав на злітну смугу. Іще декілька хвилин пекельних мук, літак злетів і... мене відпустило. Повністю, абсолютно, раз і назавжди, наче й не було
Дуже вас розумію, це якесь поєднання панічних атак і клоустрофобії. Було таке частенькі і зі мною..хочеться вистрибнути з тіла.
Розумію вас дуже добре
Я теж коли усвідомлюю що не можу керувати своїми діями ,то хапає страх) наприклад коли неможу вийти де мені потрібно
Крутий видос, дяка.
Добрий прийом «повернутися в реальність». Шо ми робимо - знаходимо 3-4 речі навколо себе і описуємо: зелена маленька трава, у мене бородатого кольору борода, прозора вода в дивній склянці.
Бажано, торкаємось речей, краще свої)
Бородатого кольору борода. Найс
Мені допомогає думка «це ж було вже. Було і нічого не сталося»
Дякую вам за відео! Я стикнулася з панічними атаками у січні 14-го року, коли на фоні, як на даний момент, незначних труднощів у житті (проблеми з викладачем в універі, зміни в особистому житті, смерті дідуся) у мене розвинувся депресивний розлад. Тож з власного досвіду хочу сказати: якщо ви помічаєте ознаки панічної атаки регулярно, або вони повторюються декілька разів на тиждень, то краще зверніться до лікаря. Інакше напади ставатимуть все частішими та довшими.
Зрозуміти, що в іншої людини панічна атака може бути важко. В цілому, в цей момент виглядаєш так, наче щойно прокинувся від найжахливішого кошмару, тільки ти не спав. Частіше перші напади трапляются вночі, тож якщо ваша дитина "прокидаєтся від кошмару" через 20 хвилин після того, як ви її поклали спати - є вірогідність, що це панічні атаки.
Якщо не звернутися до спеціаліста, то панічні атаки можуть привести до безсоння (безсоння, у свою чергу, також може викликати панічні атаки, це як загадка про курку та яйце), що точно вплине на соціальне життя. І чим довше тягнути зі зверненням за допомогою, тим довше лікування вас чекає.
Це не обов'язково будуть якісь важкі препарати, інколи стає достатнім припити комплекс вітамінів та валер'янки.
На особистому досвіді (нагадую, що лікувала депресивний розлад, панічні атаки були лише симптомом), лікування медикоментозне зайняло півтора року, за цей час панічні атаки зменшилися з приблизно 10-15 раз на добу до 1-2 разів на місяць.
Присутність такої проблеми подарувала мені страх лишатися одній (бо під час панічних атак може перехоплювати подих, відчуття, наче тонеш, доводиться нагадувати собі дихати і перший час мені потрібна була людина, яка б казала мені робити це), боязнь темряви (бо більшість нападів траплялися вночі, в цілому, звичайний нічник із цим може допомогти, але не завжди), та страх людних місць (бо є підсвідоме розуміння, що чужі люди в метро можуть не помітити, що тобі погано або навіть затоптати). Лікування панічних атак - це важлива справа, яка потребує підтримки близьких і багато часу. Кількість нападів та їх частота зменшуєтся в геометричній прогрессії, і минулого літа я вже могла спокійно сходити на концерт з друзями без неприємних наслідків.
Моя порада, якщо у вас панічна атака: якщо ви і людному місті (наприклад, у вагоні метро), відійдіть у найспокійніше місце, яке зможете знайти, притулітся спиною до стіни (якщо є) - коли ви відчуваєте опору, буде легше з цим вопоратися, особливо, якщо вона прохолодна. Глибоко дихайте, та рахуйте вдихи. Якщо напад стався в темряві - пробуйте вийти до світла або ввімкнути ліхтарик (підійде навіть екран телефону, якщо немає можливості підсвітити більш яскраво), це допоможе швидше пережити це. Інколи допомагає пити воду невеликими ковтками та рахувати їх. Вам просто треба зосередитися на простих процесах, які ви можете контролювати. Іще можуть допомогти дуже міцні обійми, якщо поруч з вами хтось є, нехай вас обіймуть зі спини, або збоку, притискаючи ваші руки до тіла, щоб ви відчували руками себе.
Також маю зазначити цікавий, як на мене, факт: на початку повномасштабного вторгнення, коли моє місто було під обстрілами і ми ховалися в підвалі, я психологічно почувалася краще, ніж до війни та краще, ніж після того, як ми евакуювалися в безпечне місце (мій депресивний розлад усе іще за мною, не певна, чи можна його взагалі вилікувати повністю, але я працюю над цим😊). Чула також багато схожих історій, про людей, які у цій стрессовій для всіх нас ситуації почуваються краще, ніж до того, як війна зачепила всіх.
Дякую, що поділилися своєю історією
Сил вам!)
Дякую, що поділились своїм досвідом
З приводу останньої вашої тези: моя психологиня мені казала, що найлегше зі стресом війни справляються люди з генералізованим тривожним розладом.
Як я цю думку зрозуміла - люди з ГТР в максимально стресовій ситуації опиняються в свой стихії, до якої вони власне і готувались. Така людина була поряд зі мною перший місяць війни. І в той час, коли мене добряче роз'їбало, він був прям бодрячком. Цікаво було рефлексувати і спостерігати, як різні психіки з цим справляються :)
Кст жиза, якщо є реальна загроза то психіка перемикаються з усіх цих проблем у режим виживання і симптоми відступають. Деякі люди так на екстремальні хоббі підсажуються.
О, до речі, так. Дійсно з початком війни частота панічних атак навіть дещо зменшилась. Моя психологиня радила що деяким людям злість допомагає легше переносити панічні атаки (в неї на щастя великий досвід у роботі саме з такими людьми), іноді і для мене працює, а злість це саме те, що більшість українців зараз відчуває.
@@PARIZHANIN13 порадьте пліз психолога
Крута фраза шо захисники роблять неможливе, а ми маємо робити все що можливо
Артеме, дякую за це відео!
Страждаю від панічних атак із 2019 року і перші кілька разів взагалі не могла зрозуміти, що воно таке зі мною відбувається.
А лікуватися почала лише минулого року, коли все погіршилося настільки, що навіть просто вийти з дому стало для мене квестом з надважким рівнем складності.
Тому раджу всім, хто помічає, що з ним щось відбувається не те, одразу звертатися до лікаря.
Звертатись за психологічною підтримкою - це не соромно. Психіатри і антидепресанти - це теж не соромно.
Просто бережіть себе і піклуйтеся про себе ❤
Я волонтерила закордоном і до нас приєдналася жінка з Ірпеня, вона якраз евакуйовувалась через той зруйнований міст під час обстрілів. У нашому центрі поставили телевізор і ми включали новини, і там якраз почали показувати кадри з Бучі, Ірпеня, і коли побачила це жінка, в неї почалась панічна атака, їй було тяжко дихати, і постійно повторювала, що вона була там. Тоді я взяла її за руку і почала масажувати її подушечки пальців, і гладила по руці, повторювала їй, що вона в безпеці, потім почала розпитувати ким вона працювала, і яке у неї захоплення, і вона почала потихеньку розказувати, і так вона заспокоїлась))
В мене ці атаки вже більше 20 років.Думаю ,що сталося з тим ,що почула дуже пагану новину про рідну людину.Теж думала що помираю ,або сходжу з розуму.Особливо вночі ,або тільки заснула.Сниться ,що не має чим дихати.Це страшно.Боялась темряви ,ліфтів ,літати в літаку.Допомогає мені до когось пртиснутись ,щоб почувати себе захищеним ,і якесь тепло в ноги ,бо вони холодні.Так ,тепер я знаю ,що вони проходять ,ці атаки.І що я не одна ,а то думала ,що сходжу з розуму.Коли новини погані почую ,вночі буде атака.Це погано ,але треба себе заспокоювати ,або вийти на вулицю.Бо хочеться вискочить ,наче в квартирі не має повітря.Дякую ,Артеме ,за відео.Перший раз дивлюся!Будьте здорові ,мої любі і нескорені Українці!Люблю Вас!
Зверніться, будь ласка, до спеціаліста, не варто нехтувати цим, подібне може призвести до фобій чи ще якихось розладів. Бережіть себе, українці безцінні
Проходила курси першої і домедичної допомоги кілька років тому. За цей час доводилось пару разів допомагати при втраті свідомості і застосувати прийом Геймліха... на своїй собаці. Такі знання додають немало впевненості. Я знаю, що робити в кожній ситуації і головне - як не зробити гірше (вітання всім, хто пхає ложку до рота епілептикам).
Уроки першої допомоги варто було б ще у школі всім проводити замість щорічного малювання плакатів про наркотики.
У мене панічні атаки виникають в основному від кофеїну, алкоголю та нікотину. Раніше постійно пила каву, не гребувала келихом вина і часто курила кальян (не пишаюся цим😞). В певний період часу в мене почалися панічні атаки. Перший раз - підчас куріння кальяну. Потім - навіть від чашечки кави, чи навіть мізерної кількості алкоголю. Тому зараз я відмовилася від вищезазначеного і почуваюся набагато краще. Але якщо таки накриває, а це буває вже набагато рідше, то намагаюся контролювати дихання і переконую себе, що панічна атака не шкідлива і дуже скоро мине. А взагалі, стан цей дуже неприємний. В мене виникає задуха, нудота, холонуть руки, крутиться голова, складається враження, ніби зупиняється серце. Нікому не раджу і не зичу 🥲
Дуже дякую за відео, Артем. Я хочу поділитись досвідом, можливо комусь це теж допоможе. Я маю генералізований тривожний розлад. Раніше панічні атаки у мене були регулярно. Завжди підчас них були лякаючі симптоми, біль у грудях, задуха тощо. Був страшний страх смерті. І це завжди траплялося вночі. Але одного разу я прослухала інтерв'ю головного лікаря клініки, що займається ментальними хворобами, на жаль не пам'ятаю його ім'я. І він сказав фразу, яка стала рятівною для мене: "Запам'ятайте, ще жодна людина в світі НЕ померла від панічної атаки. Так, вам може здаватися що це кінець, але це не так." Ця фраза закарбувалась в моїй пам'яті і після цього я більше не маю цієї проблеми. Звичайно, тривожність нікуди не ділась, але панічних атак більше нема🥰
Так, намагатися не забувати і тримати в голові цей факт доволі важлива частина терапії під час самої атаки. Проте її ефективність залежить від людини та від сили самої атаки.
@@PARIZHANIN13 ну мене сильно хапало. Єдиний хто вміє мені допомогти в такій ситуації - мій чоловік. Але коли він був у відрядженнях, було пекло.
Я вас розумію! Дійсно, думка, що від панічної атаки не помирають і це фальшивий викид адреналіну дуже сильно підтримувала мене, коли відчуття смерті було надто сильним! Я гладила себе в зоні серця і в голові розмовляла з ним, заспокоювала, казала, що все пройде, все буде добре, наче розмовляла з дитиною і це також трошки заспокоювало
Дякую, корисне відео.
Теж маю досвід панічних атак з 2015-го. Але тоді я про них нічогісінько не знала. Спочатку думала, що проблеми з серцем (пришвидшене серцебиття), пропила якісь безобідні пігулки, що призначила лікар. Але стан не покращувався, а тільки збільшувалась кількість панічних атак. Часто це траплялося через 1.5 години після засинання. Враження, що сходиш з розуму і це лякало.
Звернулася до психологині, але та виявилася шарлатанкою. Тобто називала себе психологом, а діяла як знахарка, що яйцями страх викачує. Таких обходьте стороною, запитуйте де вони навчалися, які сертифікати мають.
Випадково послухала радіопередачу психотерапевток на радіо «Аристократи» і звернулася до однієї з них. Вдалося безмедекаментозно, але довго витягувати себе з цього стану.
Звісно я б хотіла, щоб панічні атаки взагалі пропали з мого життя, але варто прийняти факт, що якщо організм може так реагувати на стрес, то ймовірність появи панічних атак зберігатиметься протягом життя. Хороша новина в тому, що ти вже знаєш як діяти конкретно тобі (що саме допомагає твоєму організму) при панічній атаці і після лікування вони можуть траплятися набагато менше.
Я вдячна своїй психотерапевтці за допомогу!
Вона мені дала вправу, яка включає всі органи. Потрібно сісти в зручне положення: спиною опертися об спинку стільця, руки покласти на коліна, а ступні на підлогу. Це таке собі заземлення і включає тактильні відчуття. Очі - поглядом проходити по об'єктах, фіксуючи їх, можна про себе називати їх (жовта стіна, висока прозора ваза...). Слух - фіксувати, що я чую поруч, що я чую в кімнаті і що я чую з вулиці. Запах - які запахи мене оточують. Смак - який зараз присмак в роті. І завершується цикл знову тактильними відчуттями - як прилягає спина до стільця, що відчуваю під руками і порухати стопами по підлозі.
Секрет в дієвості всіх вправ полягав у тому, щоб натренувати їх до моменту настання панічної атаки. Бо в момент панічної атаки важко сконцентруватися і ще гірше розгубитися забувши, що потрібно робити. Тому протягом дня через рівні проміжки часу в мене спрацьовував будильник і разів п'ять на день я повторювала цю вправу. Приблизно протягом тижня. Звісно це звучить нудно. Але коли вночі я просиналася від панічної атаки, то автоматично відтворювала вправу, не задумуючись і як результат швидше приходила в норму.
Бажаю всім міцного здоров'я і хороших психотерапевтів 🥰
дереалізація - це відчуття відірваності від реальності
а от деперсоналізація - це відчуття відірваності від власного тіла
Так, дякую за виправлення. Десь загубив проміжне речення🙈
@@K.Rationalist дякую вам за такий крутий і корисний контент😋
Мої панічні атаки почались у репетитора з української під час підготовки до ЗНО. Проте вони були підсвідомими, бо насправді я не переймався щодо вступу. Тоді я впорався без лікаря, але атаки все ж іноді виникали, і таки дістали мене пізніше. Спочатку в перукарні, потім декілька разів вдома, що супроводжувалось підвищенням артеріального тиску до 160/120. Вирішивши, що так далі не можна, я звернувся до лікаря, після чого пролежав 2 тижні в лікарні у відділенні психосоматики, і потім ще півроку приймав антидепресанти. Після цього атак майже не було, але іноді вони все ж трапляються. Наприклад, в супермаркетах. Перукарні теж викликають мало приємного, тому стрижусь я рідко.
Артеме, було б чудово, якби Ви зробили відео про розлади харчової поведінки (булімія, анорексія, рхп). Це дуже актуальна проблема, майже половина населення має розлади харчової поведінки, 1% населення світу має анорексію. Але попри таку поширеність, люди мало що знають про ці розлади, вони обвиті численними міфами і стереотипами.
Дуже потрібний матеріал, сподіваюся на подальший вихід відео
двічі проходила подібні курси. Після них отримала панічну атаку, бо переживала, що не зможу врятувати чиєсь життя (іронічно). На жаль, вміння й знання дуже швидко втрачаються
Розумію вас
Чудове відео! Шо до русні - це 800 річний тригер, лікі від якого, на даний момент, це ЗСУ і наша згуртованість!
Приблизно 10 років тому у мене була панічна атака. Чесно кажучи я думав, що помру але як бачите живий і здоровий 😄
В двох словах можу описати: жахливе тремтіння рук, ніг та взагалі всього організму, дуже сильне серцебиття (буквально відчував як тарабанить серце, думав от-от розірветься), холодний піт та запаморочення. Але найстрашніше те, що нападає абсолютно нестримний, звірячий страх. Більшого страху в житті мені не приходилося відчувати (а побачив я багато в житті).
Ви лікувались чи це пройшло само собою? 🙂
@@nadiianadiia8450 може з два рази за все життя таке відчував, шо лікувати?)
Воно триває може 2-3 хв і все🤷♂️😁
Моя перша панічна атака назавжди залишиться в пам'яті. Це дійсно був жах. На жаль, тоді ще не було подібних відео і мені довелось розбиратись з проблемою самостійно. Таке відео дуже корисне, я покажу його своїй мамі, в якої саме нещодавно була перша в житті панічна атака, щоб вона знала, що робити.
До речі, в мене панічні атаки виникають при зміні погоди і іноді супроводжуються болем у суглобах. То я вже знаю, що через два дні буде дощ або сніг.
Ох пам'ятаю як мене рік бомбило, ходив до лікарів думав щось з сердцем, всі казали що все норм, а я вмирав) А коли просто прочитав що таке панічна атака і як рукою зняло))
Привіт, я раніше багато займався на курсах першої домедичної допомоги. І хотів би пожалітися на дещо. Вже декілька разів на декількох каналах зустрічав, як люди говорили про епілепсію, а конкретно про напад. Або просто про судоми, але це майже одне й теж зі сторони, якщо ти не лікар, не відрізниш. Так от, люди звалилися, що засунувши комусь в рот свої брудні пальці, або обіссану собакою гілку, вони врятували людині життя. Але науці невідомо жодного випадку асфіксії під час судом, проте відомо про тисячі випадків порізаних піднебінь, порваних щік та вибитих зубів завдяки таким "помічникам". Під час судом достатньо перевернути людину на бік і тримати голову, щоб вона нею не вдарилась, усе. Було б добре, якби ви це десь згадали або навіть зібрали десь у купку такі пострадянські міфи і зробили відео. Бо на заході про таке оба не чули, або вважають варварством. До речі я теж з Миколаєва))
Тикайте усіх оцим відео чудової неврологині: th-cam.com/video/HZDrbWBVo9U/w-d-xo.html
@@K.Rationalist Я можу тикати усіх томами сучасної медицини, а хіба ж це допоможе?) Поки помилка людства під назвою срср не витреться з пам'яті зовсім
🤤 новий відос! Дуже корисний в наші дні. Дякую, Артеме!
З розповсюджених порад для заспокоєння ще радять погладити траву або якийсь фактурний матеріал
Всі ми періодично хочемо погладити траву)
це не до Артема, це до Пана Залужного, він головний постачальник панічних атак на північний схід
@@K.Rationalist є таке😊
А нам рекомендували затиснути щось тверде в руці
@@K.Rationalist а ще помітив, що мене заспокоює щось розбирати і збирати. Нещодавно сам поміняв екран на старому телефоні Марічки і дуже сильно кайфанув. Копирсання в цих схемах, шлейфах та маленьких гвинтиках вимагає уваги і дуже файно відволікає.
(Телефон тепер повністю працюючий, а це додаткове покращення емоційного стану)
Класне відео!!! Що правда трохи з запізненням. Панічні атаки здолав 3 роки тому. Дуже співчуваю людям що потерпають від цього. Це справді неприємно.
Ходила на курси першої домедичної допомоги в зеленку, загалом рекомендую - класний чорний стендап від Ярослава Вуса, добре запам'ятовується.
До теми відео - виявилося що похід на такі курси для людини із генералізованим тривожним розладом не найкраща ідея. Уже два тижні кожної ночі ловлю панічні атаки. До речі під час панічних атак важко і воду пити і дихати. На піку панічної атаки всі поради псу під хвіст. Просто пережити
Всім хто має таку ж проблему - тримаймося в цій боротьбі із вітряками 👊
Артем, вдячна вам за відео. У вашій легкій подачі ця важка для мене тема здається менш драматичною
Просто пережити! Згодна! На піку мені нічого не допомагає
Спробуйте алкоголь міцний, розширює судини і попускає швидко, як перша ступінь, звичайно потім треба буде переходити на пиво і згодом на воду)
12 років боровся з цією бідою, а потім зрозумів, що боротись з цим не варто. Просто спочатку навчився з цим жити, а потім воно якось само потрохи почало проходити. Не варто пручатись, варто "помиритись з собою"
Мені 28 років і одного разу в мене була панічна атака, але в той момент я ще не знав, що це таке. Це відбулося, коли я був декілька діб на острові і, мабуть, це сталося через те, що я не міг контролювати момент повернення додому і це відбулося вночі, ніхто цього не бачив, але я це чітко пам'ятаю, бо це було недавно - десь пару років тому. В голові були думки на кшталт "я хочу додому, треба повертатися додому як умога скоріше", прискорене серцебиття, запаморочення, пітливість, тривожність. До цього моменту я вже бував в подібній ситуації, але панічних атак не було. Але звісно, конкретно на острові до цього я ніколи не був. Я міг тижнями жити в умовах далеких від цивілізації, у лісі, без електрики та обїєктів інфраструктури, де я в принципі не міг ніяк контролювати своє місце-положення, не міг в будь-який момент поїхати додому, але не було панічних атак. Я думаю, це саме факт, що саме острів - відокремлена земля.Не знаю, чи нормально це, але ось таке було) Хоча до цього моменту не було ні страху ні фобії, нічого подібного. Після цього випадку більше не було панічних атак, навіть коли почалось повномасштабне вторгнення, вибухи, літаки над головою, постріли - ніяких панічних атак.
І головне: періодичні панічні можуть минути і минають (як у моєму випадку). Дякую за чудове відео! До всіх прийомів я дійшла сама, бо в свій час не знайшла достатньо інформації як поводитися під час панічних атак
І що ви робили? що вам допомагало? Мені от лише прослуховування музики допомагало
Перш за все - правильний психотерапевт і ліки. До того, 5 років був неправильний 😔. Перебіг ПА полегшувало усвідомлення, про яке згадував пан Артем: це не смертельно і це зараз мине. Плюс позбулась причин ПА.
Після війни перестала за них згадувати, бо довелося почати нове життя з дитиною за кордоном 🙂.
До речі, найдовша «безпанічна» перерва була тоді, коли інтенсивно займалася в спортзалі
Незнаю на скiльки це науковий пiдхiд, i звичайно нiкому не раджу використовувати просто тому що побачили в коментах (!)
Але напишу про власний досвiд подолання.
Не можу сказати що це була прям глибока проблема, але "зловив" кiлька панiчок i пiсля цього почався страх наступних тому що будь якi поради для заспокоювання не допомагали. А потiм десь почув не причину виникнення, а саме процесс чого мене так тiпає пiд час цього та тiло все болить. Типу пiд час атаки видiляється багато адреналiну, але через те що ми його не витрачаємо то тiло починає так реагувати (щось подiбне як з кофеїном, п'єш енергетик та танцюєш на концертi - все ок, п'єш та просто сидиш на диванi - може початись тремор). Тому рiшення досить просте - витратити цей адреналiн. Пострибати (джампiнг-джеки), або поприсiдати. Не кiлька разiв, а саме витратити надлишок цього адреналiну. I от в наступний раз я згадав про цю пораду - i о диво, це дiйсно спрацювало. Це не значить що панiчнi думки зникли, не значить що все стало гаразд та пiднявся настрiй. Але коли фiзичного дискомфорту значно менше стало то й сприймалось краще. Ще в наступний раз так само вчинив i теж допомогло. I далi, саме через те що дiзнався як покращити фiзичний стан - то й пройшов страх наступних панiчних атак, а вже через це - вони повнiстю зникли.
Розумiю що в будь який момент можуть повторитись, але з впевенностью що зможу собi допомогти - не боюсь i готовий.
Дякую за уточнення щодо того, що це лише ваш власний досвід) такої поради не зустрічав, але цілком приймаю, що для це може бути вирішенням
Кілька років тому я протягом пів року мав стресовий розлад. Напади паніки викликав вигляд будинку, в якому я працював, вигляд вулиці мимо котрої їздив на роботу й багато подібних парадоксальних чинників. Позбутися розладу допомогла методика десенсибілізації за допомогою руху очей (eye movement desensitization and reprocessing, EMDR). Сутність методу полягає в тому, що особа свідомо переживає в пам'яті подію, яка її травмувала, і при цьому робить певні рухи очима, аж та подія врешті поступово перестає травмувати особу.
Була на курсах першої допомоги, звичайних і з уклоном на травми під час війни. Без практики основи забуваються. Робіть докладні записи під час навчання, навіть якщо інструктор каже, що не треба і в них практичний курс. Переглядайте записи час від часу. І хай ці знання ніколи не знадобляться
Жив я значить,жив і тут дізнався, що панічки в мене це буденність, не сильні але є,от такий виявився дуже корисний випуск, вподобайка і коментар від мене
дійсно корисне відео! я часто чула про панічні атаки, але так і не могла з'ясувати, чи переживала їх, тому що у всіх знайомих були різні симптоми. зараз розумію, що близько 2 років тому під час стресового періоду я мала панічні атаки. особливо згадався страх збожеволіти та відчуття задишки й нудоти. поради звучать дієвими, тож постараюся запам'ятати на всяк випадок. дякую!
Дякую за відео! Більшість свого життя (17 років уже) живу з панічними атаками, але завдяки медикаментозному лікуванню та роботою з психологом (до яких я скептично відносився до того і вважаю себе повним ідіотом через це) навчився жити з ними і якнайбільше зменшувати їх частоту та вплив на життя.
Так шкода що немає таблетки щоб позбутися цього раз і назавжди
Дякую за важливу тему. Тільки зараз наважилась подивитись це відео, бо боялась схопити тригер😅
З фізіологічних причин я мала кілька місяців панічних атак, які перейшли в майже безперервний стан (давно було, зараз вже майже без рецидивів). Можу підтвердити кожне ваше слово з цього відео. Крім того, маленька підказка тим, хто бореться з атаками: я в моменти загострень не могла згадати навіть отче наш, не кажучи вже про схеми, скільки яких відчуттів маю назвати)) Тому робила наступне: берете будь-яке слово (хоч слово "слово", або назву предмету, на який дивитесь), і починаєте подумки повільно писати його своїм почерком на папері. Увага буде зіскакувати посеред букви, повертайтеся на початок букви і "пишіть" її подумки, поки не побачите букву в усіх деталях. Потім другу і т.д. Закінчилось слово - починаєте його ж спочатку. Це було буквально єдине, на що особисто я була спроможна, і що правда допомагало зупинити розкручування панічної атаки.
І не знаю, чи це було вже сказано десь у коментарях, але їсти достатню кількість їжі надважливо в таких випадках) Про сон і інше ви казали, повністю згодна. Біг (навіть на місці) або швидка хода - це взагалі головний ключик, бо треба кудись скидати адреналін. Бажаю успіхів усім, хто на шляху ❤
Просто, пізнавально і вельми корисно. Потрібні знання, якщо не для себе, то для ближнього. Дякую.
Гидотна штука, в мене під час па ще й німіли руки і обличчя, перші рази я думала що то інсульт)))) І десь півроку я не могла вийти з дому. А допомогла, до речі, індуїстська мантра з якоїсь дихальної йоги (перша-ліпша з ютубу)
Так, дихальні вправи дійсно корисні)
Дуже допомогає (мені особисто) перевірка як по чек листу оцих симптомів. Здається шо в серці шось не те і от от помреш? Прощупай пульс, впевнись що все окей. Німіє лице? Думаєш що інсульт, провіряй по чек листу біля дзеркала вправи на міміку. Попускає відразу
@@The122PelZZzzz мене, хвала богам, попустило, вже кілька років нема нападів. Мені дуже допомогла книжка про механізм панічних атак, як вони працюють і мантра відволікала, допомагала втримати дихання. Пам'ятаю останню атаку - руки німіють, дихати важко, але вже не було страху та паніки. Воно ж така гидота, що ти постійно в очікуванні, що ось-ось почнеться і сам же себе доводиш до наступної
Вельми вдячний за якісний україномовний наукпоп контент!
А зробіть ще відео про постійну тривожність. Це також дуже сильно заважає просто жити
Знов я одне вночі не сплю... ну хоч перший на відос залетів хд
В мене ОКР і завжди був ірраціональный страх, коли я не виконував свої рітуали (зараз я вже роки 3 на антидепресантах і відчуваю хіба що дискомфорт), але мені напевно пощастило що до панічних атак не доходило (або вони були не такі виразні щоб їх помиітити).
Спільний кордон з расєею це тий ще стрес, це точно :D
Дякую за відос, було корисно і цікаво)
Більшість інфи про панічні атаки я знав, але от що точно треба це краще вивчити симптоми інсульту/інфаркту, щоб точно побачити різницю і знати, чи можеш ти домогти людині сам чи треба викликати швидку...
розумію (це я про сон)
ну панічні атаки дійсно не обовʼязковий симптом ОКР, тому добре, що оминули
@@K.Rationalist сон для слабаків🥲
@@demoninthedark_ua 😅
@@K.Rationalist ахах вибачаюсь що заплутав, я іноді пишу комент так мовити поступово, або через пам'ять або через те, що потім може стати ліньки😂
Не знаю, чи робить так ще хтось...
Дякую! Потрібна тема. Була одного разу на одноденному тренінгу з надання допомоги при кровотечі. Дуже рада, що пішла, хочу ще поглиблювати знання з теми першоі' допомоги. Вам довіряю! Слава ЗСУ!
Пройшла курси з домедичної допомоги з інструкторами від Мотохелп - дуже круто! І дуже корисно: і освіжила свої знання, і позбулася деяких старих совкових підходів, плюс надзвичайно корисно відпрацьовувати техніки на манекенах (тепер не боюся проломити грудину в разі непрямого масажу серця :)). Дуже сподіваюсь, що не знадобиться... Але аптечку тепер збираю правильну, на жаль через війну правильні турнікети в дефіциті. Я водій, тому ці знання точно зайвими не будуть і в мирному житті.
У мене була панічна атака одного разу за життя, коли я вперше отримав «погану»-8 оцінку за семестр у 6 класі.
Це йшло 2 години, прийшла мама, та сказала що я влаштовую сцени…
Як завжди, блін.
Дякую за якісний контент, хотілось би частіше їх бачити
Зіткнувшись вперше з панічною атакою, я поняття не мала, що зі мною відбувається. Була пізно ввечері сама дома і це було ДУЖЕ страшно, думала, що помираю. Згодом з опису симптомів дізналася, що це була ПА. Мала кілька епізодів, інтуїтивно виробила для себе таку тактику: вийти на свіже повітря, зосередитись на диханні (використовую техніку, яку описав Раціоналіст) і нагадувати собі, що мені нічого не загрожує і це минеться.
вже багато років страждаю від панічних атак. І хочу сказати, що мені допомагають свої, так би мовити, маленькі ритуали, коли відчуваю що атака наближається. якщо подруга поряд, то відбувається діалог як на початку відео і ми сміємось)) торкнутись чогось масивного (дерева, будинку, підлоги), просто заміряти 20 хвилин і нагадувати собі, що це дуже скоро скінчиться. а головне пам'ятати, що вам точно все буде гаразд. бажаю всім успіху в боротьбі з панічним розладом. бо це дуже заважає жити інколи( все буде добре! :)
В мене за життя було десь 5 нападів. Найнеприємніший був коли я їхав по автобану, з двох сторін були відбійники і не було можливості зупинитися😱Власне через усвідомлення самої ситуації і стався напад
ще помітив що десь 3 з 5 атак були при похміллі
Дуже корисне відео! Дякую за поради і роз’яснення. В мене не було панічних атак, але зустрічалась з цим в знайомих. Курси домедичної допомоги також, на жаль, не проходила, але слід це виправити якомога швидше✌🏻
Щиро дякую за це відео! Через війну та біженство в чужій країні в мене повернулися панічні атаки, тож ваше відео дуже вчасно розповіло що ще з ними можна зробити
Сам страждав від цієї zaлупи півтора року. Зараз трошки краща ситуація, хапає хіба тоді, коли дивлюся вниз на висоті, або йду біля краю моста (висоти боюсь з дитинства).
Відео дуже круте і актуальне, особливо важливо, що українською мовою. Так тримати😉👍👊🏻
Чудове відео. Все так і є. У мене були панічні атаки одазу після короновірусу плюс почалась війна. Я не знала що з цим робити і куди звертатись. Затянула стан до того, що минуле літо пройшло в суцільній панічній атаці. Тоді вже звернулась до невролога а потім до психіатра (жаль що одразу до нього не звернулась). Виходила з цього стану більше ніж пів року.
дайбоже здоровля нашій менталочці це все пережити, дякую за дуже вчасне відео.
8:40 рівно два тижні тому завершив курси першої домедичної допомоги від "Мальтійської служби допомоги". Дуже толково, практично і я свідомий того, що рано чи пізно (ймовірно рано) мені ці знання знадобляться.
Вже ношу з собою дві пари рукавичок.
Класне відео недавно слухав відео одного психолога психіатр і психотерапевт а то вони майже слово в слово теж саме казали дякую за якісний контент
На жаль, мені траплялися і матеріали, де фахівці були недостаньо коректними. Радий, що ви натрапили на якісне відео)
@@K.Rationalist , бажаю вам не відчути на власній, перепрошую, шкурі, все те про, що розповіли.
дякую за важливе відео!
я ше вставлю свої п'ять копійок)) дуже важливо пам'ятати, що ніхто не лікує панічні атаки, коректують тільки захисну поведінку. тобто самі по собі панічні атаки є нешкідливі (якщо немає певних медичних діагнозів), а от саме захисна поведінка псує якість життя.
захисна поведінка, це, наприклад, не робити різких рухів, "краще піду полежу", таблеточки всякі заспокійливі, уникання, гуглення симптомів/досвідів інших людей, постійне обговорення панічних атак з друзями/знайомими і так далі.
зі свого досвіду знаю, що лікарі радо виписують заспокійливі, що робить ше гірше, бо це одна із захисних поведінок + авторитет лікаря. так мозок робить висновок "ага, значить панічні атаки то точно шось дуже страшне, треба боятися/уникати їх ше більше".
як на мене, якщо є панічні атаки і захисна поведінка - то найліпше йти до когнітивно-поведінкового психотерапевта. є чіткий протокол, що з вами будуть робити))) але знову ж таки, панічні атаки не лікують, навпаки знімають поступово усю захисну поведінку. це потрібно, шоби мозок навчився не боятися симптомів панічних атак, не фокусуватися на них + став впевненим, що з паніка прийде і піде, її можна пережити без жодної захисної поведінки.
0:39 Коли в мене були панічні атаки, останнє що я хотіла, це уваги від інших, мені, щоб заспокоїтись, навпаки потрібно було, щоб мене залишили в спокої😐
Це більш корисне ніж то що говорять зазвичай. Запах, і смак і відволікання дійсно допомогає. Що взагалі не допомогає , то контрастний душ
У мене були панічні атаки, доходило до того, що одного разу у мене дуже впав тиск і я осліпла. Повне дослідження організму і як результат - направили до психіатра. Пила ліки, проте, найкраще що я зробила - самостійно боролась з страхом виходити в суспільство. Я заставляла себе і вони повторювались. Я ховалась між будинками, щоб заспокоїтися і продовжувала йти далі. Деколи було дуже важко, але результат приніс свої плоди, чим більше я виходила в магазини, гуляти і чим більше я спілкувалася з людьми - тим більше у мене було відчуття, що люди мені допоможуть, якщо шось трапиться. Також напевно на це вплинула жінка, яка у Винниках(Львів) запропонувала довезти мене до лікарні і це мене мега здивувало і було приємно. Тому, люди в кого панічні атаки і ви чогось боїтесь - боріться з цим, через силу, я знаю як це важко, але ви все зможете і знову заживете життя без страху повторення панічної атаки деінде 🌷
Але найкраще це піти до психотерапевта, у мене не було можливості, проте, якщо є у вас - йдіть і не соромтесь!💖
Дуже інформативно!
Дякую
Слава Україні
Героям слава!
@@K.Rationalist Слава раціоналістам!)))
Ходила колись на групову терапію, нас було щось +- 12 людей, з них 10 з панічними атаками. Років 10 по тому, коли в мене сталася панічна атака, я зразу зрозуміла що відбувається. Нікому не раджу, але хрін тут зробиш, з таким сусідом :С
Дякую за відео. Моя молодша сестра дуже тривожна, і в неї бувають панічні атаки, тому знати більше про це буде дуже корисно
Артем як завжди на висоті і публікує потрібні речі.а не що попало,як багато інших блогерів.вподобайка як завжди
Дякую, корисно) ходила на Курси домедичної допомоги до Ярослава Вуса, декілька років тому. Вважаю це необхідним кожній людині, особливо зараз
Дякую, Артеме, за корисний матеріал! Десь із місяць тому вперше в житті дізналася на власному досвіді яка вона, панічна атака. Мені пощастило, в легкій формі. Нові навички як раз потрібні. P.S. "зелену картку" з Вашим кодом оформила)
Нажаль на часі війни багато хто відчуває панічні атаки 😢багато хто в перше !
Дуже цікаве відео! Дякую 🙂
Цікаво б було побачити відео на схожі теми: соціофобія, загальний тривожний розлад,низька самооцінка. В наш час ці проблеми дуже актуальні!
Паніічні атаки. Моє улюблене )
Артеме, дякую за якісний і як завше цікавий контент.
Вподобайка на підтримку україномовного каналу. Дякую за Вашу роботу
Дуже актуальне відео. Думаю, останнім часом навіть найбільш спокійні та врівноважені люди відчувають додатковий тиск на своє психічне здоров'я. Одне маленьке зауваження: парЕстезія, не парастезія.
нарешті ви повернулись ! скучила ❤️🩹
Дуже дякую. В мене одного разу була ні з чим не переплутаєш. Була така ситуація: ми вижили місяць в окупації в Бородянці, виїхали через міни та обстріли. Приїхали в село біля великого міста та видохнули. Через неділю прилетіло в сарай на подвір'ї де ми зупинились. Осколок просто збили наші, нічого не горіло. Але в мене було відчуття наче я у фільми Пункт призначення , чоловік пів години заспокоював. Було дуже страшно. Дякую, буду знати що робити. Хоча сподіваюсь більше не буде.
І я сподіваюсь. Сил вам!
Лікувався у невропатолога 1.5 роки, всі симптоми панічних атак,було сильне запаморочення,яке взагалі не приходило.Пішов до психіатра,прописав ліки і симптоми сильно знизились,але запаморочення не пішло повністю,на жаль,але нічого не поробиш.Але з часом навчився контрулювати,але симптом запаморочення повністю не відходить,але на цьому і дякую.Моя порада,якщо у вас панічка, то робіть усе навпаки,до того,що ви хочете зробити,запаморочення-покрутись,хочеться сісти-встань,подихайте в лодоні,коротше,я думаю ви зрозуміли і головне не намагайтесь їх уникнути,так ви можете зробити лише гірше
Такі симптоми, як сплутана свідомість, затерпання, тривожність, безсоння, пришвидшене серцебиття і озноб можуть свідчити і про ендокринологічні проблеми. У мене такі стани були через критично низький рівень кортизолу під час стресу і двічі призводили до кількаденної коми. Також варто перевіритися на діабет.
Тому і є заклик звернутися до терапевта, якби би виключив чи підтвердив соматичну природу симптомів)
Дякую вам за відео❤
Дякую вам! Корисно, як завжди, якось була в мене панічна атака від замкненого простору, точніше, сформувався такий трігер
7:30 найкраща вставка у відео)
Розкрутитися зараз приємно і важливо. Дякую
Панічна атака почалася під час перегляду цього відео, коли ви почали перераховувати трігери.
А в цілому хороші поради. Дякую)
Я переймався через це, але інакше інформацію подати я не міг🤷🏻♂️
Дуже класне відео, дякую!
Класний випуск, дякую!
Важливе відео! Дякую, Артеме
Доброго дня! Дякую!
Дякую Артеме!
дякую за цікаве відео! вподобайка! 👍
Дякую Вам за працю та цікаве відео.
Яке актуальне відео. Якраз виписали біфрен. Як де бісить коли тобі кажуть "не нервуйся", ніби я щось спеціально роблю щоб панікувати. Що такого особливого я зробила, випила води, заварила вівсянку, і раптом починається високе серцебиття. І потім на два дні як овоч, бо боюся що це повториться. Не роблю різких рухів, тримаю біля себе ліки тощо. Це може і не дуже підпадає під опис панічної атаки, але все одно бісить, коли тобі кажуть "не хвилюйся"
Зауважу, що біфрен має доволі низьку доказову базу🤷🏻♂️
@@K.Rationalist але я його пила і зараз не страшно пити. Після передозування одним припаратом, який пила в точності як казав лікар, дістала тахікардію і тепер трохи страшно пити не провірені на собі ліки. Якщо є такі, починаю з половини дози. Все складно(
@@K.Rationalist але дякую за інформацію. Матиму на увазі, що варто перейти на щось інше
Дякую за вашу роботу
Як завжди, дуже цікаво та інформативно
Коментар для просування відео. Дякую за працю!
Дякую за працю
Дякую за відео!
Артеме, щиро дякую Вам за це відео!!!!
Дякую, випробуємо описані методи.
Дуже корисно. Дякую
Дякую за те, що говорите про таку важливу тему.