10. Чи правильно говорити "Велике дякую"?

แชร์
ฝัง
  • เผยแพร่เมื่อ 27 ม.ค. 2025

ความคิดเห็น • 25

  • @ИринаВащенко-п7ь
    @ИринаВащенко-п7ь ปีที่แล้ว +12

    Файно дякую і Вам за корисні уроки.

  • @TestTest-ky9sk
    @TestTest-ky9sk ปีที่แล้ว +11

    Краще - щиро вдячний...

  • @sergeygektor4946
    @sergeygektor4946 ปีที่แล้ว +2

    Сердечно дякую!

  • @natalyashvets1697
    @natalyashvets1697 ปีที่แล้ว +3

    Дякую і спаси вас Бог.🇺🇦💙💛

  • @galinakovalenko1500
    @galinakovalenko1500 ปีที่แล้ว +7

    В Закарпатті кажуть - гарно дякую!

  • @ВалерийИвановичМайборода

    А взагалі, взаємодії і взаємовливи мов - це об'єктивна реальність. І залежно з якою іншою країною межує мова, звідти і йде вплив. І це особливо видно, коли читаєш прозу Івана Франка, в якій відчувається подих Європи, від українських письменників, що межують поруч з Беларусю, а тим більше з РОсією. І навіть в Одесі на українську мову впливає дуже сильно місцевий колорит з єврейськими і молдавськими говірками. Що для художнього літературного твору додає виразну образність.
    Красно дякую💖. І щиро вдячний. 🐈😍

  • @ДідЮрась
    @ДідЮрась ปีที่แล้ว +3

    Щиро дякую. Красно дякую... ,,Велике дякую" це таке як - ,,великий данкє-шьон"..! 😂

  • @brobdingnagswift8582
    @brobdingnagswift8582 ปีที่แล้ว +4

    ще за часів радянщини методист міськвно, а за сумісництвом - моя вчителька української, повчала: казати "дуже дякую" - це стилістична помилка. краще: щиро (красно) дякую, велике (сердечне) спасибі.

  • @ОлегП-х7ц
    @ОлегП-х7ц ปีที่แล้ว +3

    Хворий під час виписки з лікарні передав лікарю конверт з презентом і сказав: " дуже дякую". Лікар заглянув до конверта і відказав: "Бачу, що дякуєте, але не дуже!"

  • @ЛюдмилаБабенко-с2з
    @ЛюдмилаБабенко-с2з ปีที่แล้ว +6

    Дякую зараз доречно нас навчять 👍🙏🏻💙💛🇱🇷

  • @ТаняТюмикова
    @ТаняТюмикова ปีที่แล้ว +1

    Нужны разговорные словарики

  • @ОлександрЛисенко-г2у
    @ОлександрЛисенко-г2у 9 หลายเดือนก่อน +1

    Спасає тільки Бог тому правельно казати Спаси Бог або СпаСибо простіше дякую. А казати спаси.. неможна бо нечисть вбиває Душу людини.Говоріть правельно.Слава Ісусу Христу. Слава Україні. Дякую

  • @teodoziagalchin7765
    @teodoziagalchin7765 ปีที่แล้ว +2

    Чи вірно говорити "правильно"???

    • @NataVana
      @NataVana  ปีที่แล้ว +2

      Так, цілком.

    • @AntonDiachuk
      @AntonDiachuk ปีที่แล้ว

      Неправильно казати "вірно" у значенні "правильно"

    • @teodoziagalchin7765
      @teodoziagalchin7765 ปีที่แล้ว +1

      @@AntonDiachuk Вірне рішення?
      Не вірне?

    • @AntonDiachuk
      @AntonDiachuk ปีที่แล้ว +1

      @@teodoziagalchin7765 вірний - ближче до значення до слова "відданий"

    • @teodoziagalchin7765
      @teodoziagalchin7765 ปีที่แล้ว

      @@AntonDiachuk На мій сільський розум все залежить від змісту.
      Вірний пес та вірне рішення.
      А правила це штучні лещата що обмежують нашу мову

  • @ІринаМудракова-к4б
    @ІринаМудракова-к4б ปีที่แล้ว

    Говоріть - не говоріть, а ось вам приклад з життя. Сніданок з 1+1 від сьогодні спецкор Ковальов був на виставці і в кінці - дякую дуже! а це журналіст! мабуть, набігався дуже....

    • @NataVana
      @NataVana  ปีที่แล้ว +1

      Я теж інколи дивлюся "Сніданок 1+1".
      Згодна з Вами - журналісти занадто часто помиляються... На жаль...

  • @ganssula1389
    @ganssula1389 ปีที่แล้ว +2

    В українській мові немає слова " спасибі" є дякую ! Спасибі це перекручене російське " спасіба " !

  • @argoss9
    @argoss9 ปีที่แล้ว

    Дозвольте не погодитися щодо "дуже ( або щиро) дякую". Чому "дуже хочу" або "дуже радію" має право на існування, а "дуже дякую"- ні? Тут прислівник " дуже" показує ознаку міри дієслова " дякую", помилки немає. А от ГрінчЕнком називати ГрІнченка мовознавцю не годиться.

    • @urikor
      @urikor ปีที่แล้ว +1

      Бувши гімназистом і студентом, а згодом і в літературному житті, Борис Грінченко, хоч і порвав з родиною, але не задумувався над неприроднім наголошенням свого прізвища, успадкованого від батьків. Те, що наголос на Е - Грінченко - був неприродній і не вкладався у свідомість оточення, свідчить той факт, що видаючи свій славетний словник Борис Грінченко був змушений поставити над літерою Е свого прізвища знак наголосу. Це було потрібно, бо “неправильне” наголошення цього прізвища було масове. Очевидно, що забобони мають силу не лише серед забобонних людей. Забобон про благородне наголошення прізвища дворян Грінченків поширився серед мовників та мовознавців України, і то так, що, борони Боже, кому з невтаємничених у дворянських забаганках громадян наголосити це ім’я так, як його споконвіку наголошують українці. Одразу цьому простакові далекі від дворянських примх сучасні ерудити зроблять зауваження, яке вперше пролунало з уст предків або й самого дворянина Дмитрія Грінченка:
      “Не Грінченко, а Грінченко!”.