ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 3 ส.ค. 2024
- 💰Підтримати канал:
⚫️ монобанка:
send.monobank.ua/jar/2YGr5TPLVN
☕️ Buy Me a Coffee
www.buymeacoffee.com/vsevolod...
🔵 WAY FOR PAY
secure.wayforpay.com/button/b...
⚪️ Patreon
/ vsevolodkhoma
👹Мій проєкт CENSURA (обговорення новин, філософські читання, дискусійний клуб):
t.me/+xXN9dHhdfvZlYTdi
🔴Соціальні мережі
Telegram: t.me/vsevolodkhoma
Instagram: @vsevolod_khoma
TikTok: www.tiktok.com/@k.h.o.m.aaa
Свобода це одна з наших головних цінностей. Ми знаємо коли вона в нас є, а коли в нас її забирають.
Але чи можемо ми сказати про свободу щось суттєве? Як про неї взагалі можна говорити і не бути базікалом, що розкидається метафорами?
Спробуємо відповісти на ці питання, проаналізувавши міркування політичного філософа Ісаї Берліна.
📚 Література:
1) (укр) Ісая Берлін «Дві концепції свободи» (в «Чотири есе про свободу»)
2) (англ) Isaiah Berlin “Two concepts of liberty”
Таймкоди
00:00 Вступне слово
03:04 Чому варто говорити про свободу?
05:52 Ісая Берлін: дві концепції свободи
07:34 Визначення негативної свободи
10:55 Визначення позитивної свободи
13:22 Перспективи свободи
17:46 Свобода і підхід спроможностей
21:34 Заключне слово
![บุษบา - วงชานเมือง [LiveCoverVertion] Original : เมนทอล](http://i.ytimg.com/vi/Dm81sKcd9rs/mqdefault.jpg)
Ісая Берлін і Всеволод Вінниця про людину та свободу.
Під час прослуховування дуже хочеться сісти на каремат із термосом у руках, і та, вдягнути футболку із лого)))
Влітку всім в Славське в обов’язковому порядку!
@@Censuraeducation Ловлю на слові)
Сєва, дякую за простір для подумати!
Як на мене, свобода - це такий стан, де людина може повною мірою ухвалювати рішення щодо свого життя та нести відповідальність за власні рішення. А держава має забезпечувати невтручання у цей процес+створювати можливості для реалізації можливостей людини.
Розмежовувати свободу позитивну та негативну доречно на концептуальному рівні. Але не на практичному, імхо.
Згоден. Гадаю, що тобі сподобаються аргументи теорії справедливості Марти Нусбаум))
Дякую за цікавий контент, як раз такий шукав а тут ще й на українській мові, дякую вам!
Сподіваюсь, що скоро його буде більше)
Всеволоде, дякую за цікаве подання цієї теми
Радий, що знайшли цей матеріал корисним. Продовження тут:
th-cam.com/video/pz8gm7txio8/w-d-xo.html
Дякую за якісний контент!
Дякую)
Дякую за відео, Сєва! Тема нагадала курси з прав людини і спонукала глибше покопатися в теорії)
Щодо твого питання - чи варто зберігати поділ на свободу позитивну і негативну? Мені здається, як теоретична складова поняття свободи цей поділ може залишатися, оскільки свобода по факту завжди буде перевищувати будь-які концептуальні спроби її схопити (Можливо, коли я обдумаю те, що сказала детальніше, то зміню думку, але поки так).
@@yuliiatkachyk тобі може все ж позитивна свобода?))
Супер!!!)))
merci)
А ще про пандемію, автократії та демократії
Багато досліджень свідчать, що автократії можуть краще впоратися з інфекційними захворюванням. А от демократії краще дають раду неінфекційним (діабет, серцево-судинні хвороби). Бо це про публічні блага
Приветик, послушал, решил поддержать дискуссию, раз уж пошло такое дело)
Будет немного бессвязно
Про свободу. Я хотел написать немного о том, что мне кажется, что концепции позитивной и негативной свободы не являются устаревшими, а скорее просто могут быть слишком широко интерпретированы, да так что теряют какой-то конкретный смысл. И так это было всегда. Потому что это можно применить, как к политической философии, так например, и к условной философии жизни (Ницше), и к популярной психологии в стиле неомарксизма (Фромм).
Я хорошо помню, что и для Ницше и для Фромма аспект позитивной свободы и самореализации всегда играл наибольшую роль и вообще означал определенную взрослость индивида, который может принимать на себя ответственность и быть полноправным членом общества (может не для Ницше, конечно, тут не знаю) .
А от той же Ханны Арендт (которая сейчас актуальна как никогда) мы знаем, что все таки определенная политическая осознанность, которая связана в том числе и с индивидуальной самореализацией (и поощрением этой реализации со стороны государства), играет одну из ключевых ролей в недопущении тоталитарных режимов, поскольку они в основном ставят на массовость.
Поэтому мне лично кажется, что откидывать идею позитивной свободы совсем было бы немного не верно (да и чего мне кажется все таки в истории не произошло). У идеологических режимов было слишком много разных причин и формальных оправданий - наука и биология, законы истории, законы природы, романтическое влияние с его культом личности и вниманием к национальной тематики, и конечно какая-то объединительная идея, будь-то класс или раса или нация.
Все они делали ставку на то, что знают истинное положение вещей - истинные законы истории и природы, а с этим и истинное положение вещей в будущем, которое широким массам нужно только осознать, чтобы проникнуться своей метаисторической ролью.
И тут конечно, забавно, что победил либерализм, который не требовал от людей никакой осознанной позиции по отношению к своему месту в истории. А с ним победила и концепция негативной свободы.
Но уж точно не победила окончательно и только в очень широком смысле))
После второй мировой же как раз и возникло недоверие к классическому свободному капитализму и либеральным реформам. Тогда многим казалось, что отсутствие планов и социальных гарантий, кризисы, безроботица и несправедливость распределения благ и были тем, что привело к войне. Так что социальные реформы были необходимы. И вообще, если раньше в государстве видели только защитника от внешних и внутренних угроз своим гражданам, то после второй мировой забота о благополучии населения тоже стала восприниматься его неотъемлимой частью. С этим же был связан такой успех социалистических партий (в той же Британии, например), которые пытались определенным образом прийти к стратегическому планированию и создании социальных гарантий, что совсем не соответствовало принципу негативной свободы. Наоборот, можно сказать, что это была попытка определенным образом помочь людям отойти от пережитого и помочь в плане самореализации, что и требовало большого включения государства в социальную жизнь.
За этим, конечно, последовала ответная реакция (60-е, 70-е), но все же я бы точно не ассоциировал позитивную свободу только с тоталитаризмом и не говорил, что ее решили полностью изжить (чтобы ее изжить нужно быть либертарианцем, а эти эксперименты пока что плохо заканчивались)
Я все ещё про свободу. Мне просто кажется, что две концепции Берлина очень удобны в качестве концептов, которые можно использовать для научных дискуссий по разным тематикам, но из-за своей широты они не слишком помогают для политической философии и вряд ли могли помочь и раньше. Так что может быть и правда стоило бы их заменить, но то про что ты рассказывал, мне кажется будет иметь ту же самую проблему, поскольку по сути означает то же самое, но в других словах.
Артемій, я хочу, щоб так коментували всі) ❤️
Свобода дійсно важила завжди, але ми бачимо, що лібералізм (в популярному розумінні) певною мірою узурпує це поняття. І за це його так багато хаять сьогодні. Але якщо в лібералізмі болото інтерпретацій, то як говорити про свободу сьогодні з точки зору марксизму чи консерватизму взагалі не дуже зрозуміло.
Я сподіваюсь, що колись зроблю відео про Ролза. В нього є чудова ідея про те, як нам залишити за собою простір негативної свободи та водночас уможливити позитивну свободу. Хоча він взагалі цими поняттями майже не оперував) Проте й там індивіду не ставиться за умову той чи той спосіб життя, бо всі ми вільні й можемо самі обирати як жити.На жаль, ролзів «розумний плюралізм» теж є пустим та інструментальним.
А от підхід спроможностей Нусбаум зберігає автономію індивіда, але через своє аристотеліанське забарвлення дає можливість нам говорити про речі, які нас об’єднують.
І це про позитивну свободу. Але не обов’язково окремої групи. Радше в загальногромадянському сенсі. Тут ми побачимо, що не стається інтерпретаційного хаосу, бо задана початкова точка - 10 базових спроможностей. Я буду говорити про це у наступному відео.
Нахабно додам, що через Нусбаум можна навіть вийти на тему онтологічної картини Тейлора, адже спроможності - це про наші практики.
П.С. Буду ще в наступних відео критикувати бідну негативну свободу лібертаріанців) Зокрема на прикладі екологічної кризи.
П.П.С. Ну й ще думаю зробити продовження сьогоднішнього відео і розповісти про Петтіта, який пропонує замість двох концецій свободи говорити про свободу як недомінування / недомінацію.
Бережи себе й чекаю на продовження нашої розмови)
@@Censuraeducation Круто! Ролза я ще пам'ятаю, а на Нусбаум ні як не вистачало часу (і зараз, нажаль, також), тож чекаю на наступні відео. Також бережи себе! Успіхів та натхнення у продовженні розвитку каналу!
Мені здається свободу можна визначити як "стан, внутрішніх та зовнішніх речей, який сприяє втіленню людської природи". І тоді, дискусію про свободи можга продовжити в сфері філософської антропології -- а що ж таке людина і її природа?
Тобто, по моєму, відмінність між двома концепціями свободи витікає із різного бачення людини.
Абсолютно! Негативна свобода - мінімальна концепція людської природи, позитивна свобода - широке визначення людської природи.