З Днем Енергетика! Так, я енергетик, тому ПУЕ (правила улаштування електроустановок) моя настільна книга, кожен рік по ньому здавав екзамени. Чому треба використовувати ПУЕ в тому числі і для підключення акумулятора? Норми ПУЕ досить жорсткі і надлишкові, ПУЕ написано здоров'ям і життями людей. Основна мета ПУЕ забезпечити пожежну безпеку і норми техніки безпеки при роботі з електроустаткуванням. ПУЕ спершу було розроблене на Заході. В США воно називається Електротехнічний Кодекс. Після впровадження електрофікації різко зросла кількість пожеж і нещасних випадків з причини електрики тому, що люди неправильно підключали електрообладнання. Це і викликало появу ПУЕ. Пожежі - перегрів дротів і контактів, площа яких не може бути меншою за переріз дроту, а бажано більшою, бо контакти окислюються з часом. І ось це нам і потрібно при роботі з низьковольтними системами. Переріз дроту має бути таким, щоб він не грівся (або грівся у допустимих межах) від заданого струму. Це обов'язково стосується і контактів. А як взнати який переріз нам потрібен якщо погано вчився в школі? Послухати сусіда, подивитися в гаманець і вибрати найдешевший провід ... і отримати пожежу (не дай Боже) або поломку не самого дешевого обладнання. Ні, просто виконати норми ПУЕ які є в інтернеті. Ті таблички, де вказані залежності між перерізом провода і максимальним струмом який тече по ньому вони взяті, або корелюються з ПУЕ і у всьому світі приблизно однакові, бо закони фізики скрізь однакові. Можна довго бурчати, що норми ПУЕ жорсткі та надлишкові, але виконуючи їх ви отримаєте безпеку самим простим способом без усіляких знань. З.І. Трохи лікбезу автору роліка - 230В - це діюче (еквівалентне) значення яке відповідає тому, нібито по дротах тече постійний струм напругою 230В. Амплітудне значення цього змінного струму - 325 В. Тому норми ПУЕ можна і треба застосовувати і до постійного струму.
@@vadoovadimeich6555 вітаю вас з днем енергетика! Я покроково пояснив, чому пуе не підходить для вибору кабелю і як треба перевіряти. Пуе годиться для випадку "не згорить і добре", а для працює належним станом - ні. Але ж дипломовані енергетики не палять інвертори, не роблять помилок при обранні перетину, та й взагалі святі люди :) тільки ось розгрібати після енергетиків чомусь доводиться іншим
Ви помиляєтеся в своєму P.S. Втрати енергії в провідниках будуть різними для постійного і змінного струму. 10А постійного струму яким еквівалентні 10А змінного ефективного струму по різному нагріють один і той самий провід.
@@moya-sprava-admin вы разгребание после таких же ламеров как вы. То что человек называет себя электриками совершенно не означает что они ими являются. Развести 220 по розеткам не так сложно - все решения для ламеров уже описаны. А вот когда ламеры начинают лезть туда о чем они понятия не имеют, приходят ламеры следующего уровня, самоуверенные, пиздливые, но безграмотные. Просто когда и после них нужно все восстанавливать их уже не зовут и об своих кладбищах они не в курсе
@@hostra_sokira При таких величинах струму 10 А і частоті 50 Герц чи постіному струмові/напрузі. Втрати енергії в провідниках з міді чи алюмінію будуть на 99,999% однаковими. Бо омічний опір він же активний буде однаковий на 99,999%. Проблеми виникають коли велична струм стає більше 2000 ампер при промисловій частоті в 50 Герц через поверхневий ефект. Цю особливість враховує ПУЄ при рекомендації допустимих струмів по ШИНАХ мало того враховуєтеся яка це шина плоска, кругла , квадратного перетину сторінка 53...55 ПУЕ - nmcpz.ho.ua/document/biblio/pue_13.pdf - Але в побуті таких струмів 2000...30 000 А не буває. Так що немає про що говорити.
Почав слухати коли почув що мулитимете/омметр міряє імпеданс 6:00 (6:30) і звісно "внутрішній опір" провідника на цьому можна було вже вимкнути. Бо любий омметр/мультиметр міряє тільки Омічний опір провідника при даній температурі і більше нічого. Так притому при малих значення опору що мріяєтеся є вплив провідників. Для цього щоб цього не відбувалось є вимірні мости опору які підключаються по чотири провідній схемі. При цьому опір провідників які підходять до місця заміру компенсуються і не враховуються. Так чотрипровідну чи спрощену три провідна схема часто використовують при замірі температур за допомогою опорів. Притому повністю виключаєтеся вплив значення опорів яким підключаєтеся до термоопору втім і зміна опору в залежності від температури цих провідників. Жодний омметр/мулитимете і навіть вимірний міст не міряє неємнісної складової ні індуктивної. Тому що вони працюють виключно на постійному напрузі а для них цих параметрів як ємність чи індуктивність не існує. Це є характеристика виключно для змінної напруги. А змінний струм/напруга 6:40 якраз і міряє ІМПЕНДАНС притому враховує індуктивну та ємністю складову а не тільки активну складову чи омічний опір. І цей опір завжди є більший за то що миряться Омметром/мульиметром. Також значення Імпедансу залежить від частоти і немає такого стандарту один кілогерц для заміру імпендансу. Це Китайська вигадка як і пікова потужність інвертора яка є в два а то і втри рази більша від дійсної. На різних частотах значення різні особливо якщо використовуються нелінійні елементи як трансформатори дроселя та інше з феромагнітними осердям. Також на вимір імпедансу впливає величина струму який проускаєш через коло і геометрія провідника і не тільки. Бо є тае явище як "поверхневий ефект" це витиснення електронів відповідно струм на поверхню провідника. Тому провідники на великі струми або високі частоти роблять виді труб та на ВЧ пристроях покривають сріблом. Дречі це дуже добре враховано в ПУЕ при виборі привідників (шин). Там для змінної напруги 50 герц допустим значення струму є менше ніж для постійного. Також даєтеся два при опори. Зиченя яке міряє звичайний омметр і активну складову яка обумовлена якраз цим явищем витиснення чи інакше -скін ефектом ( з англійської шкурний ефект). Дивись таблиці 1.3.45 і 1.3.46, на сторінках 53-55 - nmcpz.ho.ua/document/biblio/pue_13.pdf . Також в ПУЕ враховуються коефіцієнти в залежності від температури 1.3.41 , 1.3.49 та інших табличках.
Автор відео Ніхрена нерозуме що таке внутрішній опір. Це поняття "внутрішній опір" відноситься виключно до джерел живлення. Враховуєтеся тільки в такій формули як Закон Ома для Повного кола. Де заміть Напруги є ЕР,С (Електро Рушійна Сила) та додатково додається окрім опору зовнішньої мережі ще і внутрішній опір джерела. Для джерел постногоструму/напруги це такий самий омічний опір як і попір провідника. Також для постійного струму/напруги не має значення який це провідник феромагнетик, це за звичайна звичайна сталь, чи не феромагнетик зазвичай мідь чи алюмінії, також це може бути срібло чи золото. А далі через це нерозуміння і китайські прилад для виміру "імпедансу акумуляторів" Остапа понесло. Мов імпеданс менший внутрішній опір провідника. Імпеданс це в першу чергу комплексне число яке розраховуєтеся по трикутнику опорів ( univer.nuczu.edu.ua/e-books/326/320.html чи простіше 3net.org.ua/pruklad/?%D0%AF%D0%BA%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2 ) в якому є як омічна чи активний опір "R" про який учать в школі так і опір індуктивний/ємнісний що позначаються "Х". А сума цих опорів (гіпетинуза) по правилу трикутника Z - і називається імпедансом. Імпеданс завжди має більше значення ніж люба його складова. Так що ж на справді міряє китайській прилад для тестування акумуляторів на частоті 10000 герц. А насправді він міряє опір провідників пластин акумулятора "Ro" який зазвичай э мікро/нанооми. Це то саме стосується і індуктивної складової. А головне що він міряє це ємнісну складову між пластинами (електродами) акумулятора. І це і є той самий Імпеданс про який мова. По суті це електричний опір координатора. Величина якого залежить від площини пластин конденсатора, вданому випадку електродів "+" і "-" акумулятора та стану діалектика між ними. Це є сам електроліт та особливо має значення повернісний шар яким покритий цей електроліт. Ця величина само пособі практично нічого не говорить і не має прамого відношення до роботи акумулятора. Але якщо мати заводський замір та заміряне значення то можна оцінити на скільки деградувала поверніть електродів. Причому погане любе відхилення як в більшу сторону. Це означає що утворилась додаткова плівка на поверхні. Для кислотного акумулятора це явище сульфітації . Погано і зменшення цього "імендасного опору" бо це свідчить про зменшення поверненого прошарку. Для кислотна це банальне заохочення між електродами банки. А от для літій іонного це небезпека його загорання. Так чому замір проводитися зміною напругою а не постійним струмом. не тому що тут вмішуєтеся активна складова опору провідників причина інша. Це те саме ЕРС чи напруга холостого ходу акумулятора яка не дає можливості поміряти цю ємність в фарадах між пластинами акумулятора. Тому береться джерело змінної напруги яке вмикається через конденсатор тим самим відсікаєтеся постійна ЕРС. Далі мріяєтеся значення струму яке буде проходити через акумулятор. Це можна робити як на частоті 100 герц як 500 чи 10000 герц. Але для красоти заміру взяли красиве число 1000 Герц. Це дає і прилад зробити компактним і якимось чином стандартизувати виміри. Бо це треба робити приладами на одній частоті щоб якимось чином можна було порівнювати значення. Бо значення буде залежить від частоти джерела. А як же це міряли раніше до КИТАЙЦІВ ?!. Та ніяк це не міряли. бо як казав ця величина немає жодного значення як що не знаєш значень які були початково для цього акумулятора. Подібна ситуація з заміром ємності високовольтних виводів трансформаторів замір якої давно практикують для ізоляторів на напругу 110 і вище кіловольт. На меншу напругу ємність це ніхто не міряє. Навіть є прилад точніше захист який це опосередковано постійно міряє під робочою напругою - КИВ-500. Тільки на практиці від нього жодної користі. Бо на попередження сигнальну ступінь мало хто регаує. А коли доходить до спрацювання вимираючої то тут в 80% випадів разом з цим сигналом від починає вилітати з трансформатора як ракета. після чого спрацьовують основні захисти трансформатора які і так є на вісх трансформаторах.
Правила улаштування електроустановок (далі - Правила) встановлюють вимоги до електроустановок загального призначення змінного струму напругою до 750 кВ та постійного струму напругою до 1,5 кВ.
@@АлексПоддаки Я оновлене ПУЄ піля 2019 року мало зустрічав але це дуже інтересно. І поясню чому. До 2017 року в ПУЕ в було написано - " 1.1.1. Правила улаштування електроустановок (ПУЕ) поширюються на електроустановки до 500 кВ, новоспоруджуванітаті, які реконструюються, у тому числі на спеціальні електроустановки, зазначені у розділі 7 цих Правил. " Тобто максимальна змінна напруга була лише 500кВ. Це рудимент ще з совкового ПУЕ 1960 років. Про постійну взагалі не згадувалось. Так от коли я на Запоріжській АЕС в 2016, якраз налагоджував обладнання на 750кВ. Мені постійно казали що я щось роблю по правилах і маю робити все відповідно до ПУЕ. На той час я вже знав про це й рудимент. Тому перейшов в "режим юриста" і тикнув пальцем в ПУЕ. Подібне я робив і раніше, але що стосується інших нормативних документів. Таким чином я показав що вони так не знають про свою "Незаконність". Після цього я з тим самим приколився вже на підстанції Макарів 750кВ біля Києва. Це були мої бувші колеги по першій роботі, як і на той час вже працювали на цій підстанції Укренерго. Тільки після цього в редакції від 2017 року внесли зміну написали " до 750кВ". А от про постійну якось не звернув увагу. Тут теж повна фігня до 1,5кВ. Бо далі по тесту згадуєтеся клас пасатної напруги 3,3кВ яку використовують на залізниці. Не кажучи про пристрої на вищу постійну напругу . Треба якимось чином це Укренерго звернути Увагу. Зараз це проблематично після березня 2022 року.
Автор помиляється у термінах. Електричний імпеданс - комплексний опір двополюсника для гармонійного сигналу.(Вікі) Для постійного струму відсутнє поняття імпеданс. І реактивні складові теж. Для постійного струму імпеданс рівний активному опору. Також не може бути внутрішній опір провідника. У провідника є просто опір. Поняття внутрішнього опору справедливо тільки для джерел струму. Внутрішній опір двополюсника - імпеданс в еквівалентній схемі двополюсника, що складається з послідовно увімкнених джерела напруги та імпедансу. Тут не потрібно вищої освіти. Просто потрібно знати закон Ома для повного кола. Пане, Ваші відео про ІТ мають кращий успіх. Давайте краще про мережу щось.
@@dvke :) добре, не буду більше. Проте раджу вам погортати літературу англомовну, ви для себе відкриєте багато цікавого і виявиться, що радянська фізика трохи відрізняється від фізики інших країн. Імпеданс був придуманий, щоб показати загальний опір всіх складових. Так як в шкільному підручнику фізики вважається, що окрім омічного опору не існує інших складових, то і підручнику вказали, що імпеданс відноситься до постійного струму, а в реальному житті так не буває. Ви легко спіймаєте на дротах постійного струму електромагнітне відлуння змінного струму, бо вони поруч знаходяться, плюс Термонестабільність, плюс нелінійні характеристики опору різному по потужності струму будуть призводити до того, що опір не є константою, хоча підручник вам каже інше. Що для школи гарно, то для життя не дуже.
@@moya-sprava-admin "імпеданс" у нас має термін "комплексний опір", я особисто не проти будь-якого з визначень, головне щоб всім було зрозуміло про що йдеться. Комплексний опір також вимірюється в Омах, але має дві складові: дійсну і уявну, тобто активну і реактивну. Те одне число що ми бачимо на вимірах - модуль комплексного числа. Наведені струми? Окей вони є, але там де це проблема використовують екранування. Тут воно не потрібно, бо мала довжина кола. Та й фаза і ноль кіль змінного струму мають прокладатися разом, чим майже компенсують поле і відповідно індуковані струми в колах поруч. "Термонестабільність"... Шо воно таке незрозуміло, давайте розбиратись. Є два процеси залежні від температури провідника: зміна активного опору і зміна розмірів. Залежність опору від температури Rt = R20*(1 + K*(t-20)), де К - температурний коефіцієнт електричного опору (для міді дорівнює 0,0043 1/К, R20 - опір при 20С, t - кінцева температура, Rt - опір при кінцевій температурі. Візьмемо мідний провід перетином 35 кв.мм. (2AWG) довжиною 1 метр. Його питомий опір приблизно 0,5 Ом/км. Тобто для одного метру складатиме 0,0005 Ом при 20С. При 80С його опір буде... 0,00063 Ом. Збільшився? Так. Катастрофічно? Ні. На 26%. Відповідно на ньому так само виростуть і втрати. Але опір контактів завжди буде більше. В рази. Про теплове розширення я навіть не хочу казати. Так, воно є. Так, воно здатне послабити контакти. Ну гровер підкласти і всі справи. Або раз на півроку підтягувати.
Окремий лайк за донесення інфи за 2:45 хв. 3 пристрої - далі сам. Можливо варто продовжити? Перші пару хв тезісно чому. А кому важливі деталі саме ЧОМУ + приклади - велкам.
9:35 - Змінний струм зменшує опір. Звідки автор таку хирінь взяв. Навпаки опір збільшується особливо поздовжній індуктивна складова Повітряних Ліній Електропередач чи стумо оводів (шин). Це головним обмежувальним фактором по передачі електроенергії на далекі відстані. Тому повернулись до ідеї використання ЛЕП на постіну напругу замість постійну на велику відстань замість змінної. Свого часу працювала ЛЕП постійної напруги ВОЛГА-ДОНБАС з напругою +/- 400кВ працювала поки були придатні до роботи трофейні німецькі ртутні високовольтні іністори на 100кВ. Коли вони своє відпрацювали спроба заміни на совкові кременеві тиристори виявилась провальною. Так в в любому довіднику по Повітряних ЛЕП починаючи від 110 кіловольт індуктина складова є більший за омічний опір провідників в ЛЕП 330...750кВ це значення може бутив п'ятеро більше тому часто при розрахунках струмів короткого замикання звичайний омічний опір(внутрішній) опір проводу не враховують. Це сваме стосуєтся трансформаторів чи струмо обмежувальних реакторів. Реактор в даному випадку це не то що на АЕС а звичайна котушка з дроту чи дросель в електроніці, назва йде від Реактивний опір чи індуктивний котушки. Те саме що і звітам і реактивна енергія в енергетиці. 10:00 Що до пробою окису на контактах. Тут теж не все так просто. Проблема є тільки для постійної напруги до 30 вольт. Пристрої на постійну наднапругу більше 30 вольт прекрасно пробивають цю оксидну плівку та руйнують її. Загалом це стосується малих напруги і струмів в мікроампери. І проблеми окислення є одинакові що дна постіну що на змну напругу. Зазвичай це відбувається на стику (контакту) різних металів, зазвичай мідь-алюміній. Притому окислення відбувається однаково не залежно від роду напруги/струму. З часом перехідний опір і нарнів стає одинаково великим незалежно це постійна чи змінна напруга. Що до ємності на таких контактах. То вона для частоти 50 герц практично є "безмежною" (сотні кілооми) і при напрузі менше до 20 вольт так само не пробиваєтеся як і постійною напругою І звісно головна наїзд на Священну книгу первописання , білію Енергетиків ПУЕ 10:50 . Так там що до провідників є місця де чітко розділяють допустимі струми між постійним та зміним струмом. Але це в тих місцях де це дійсно має значення, це великі значення струмів сотні і тисячі ампер. В кабелях того немає по одній причині струми набагато менше критичних значень і не виникає явище поверхневого ефекту через їх геометрію. А там де має значення який тип струму протікає все навпаки. Для постійного струм у є більше допустимі значення ніж для змінного. Все через поверхневий ефект витиснення змінного струму назовні. promenergia.com.ua/dopustymyj-tryvalyj-strum-provodiv-ta-shyn/ - Таблиця 1.3.31. Допустимий тривалий струм для шин прямокутного січення Струм *, А, при кількості полос на полюс і фазу числівник - змінний струм, знаменник - постійний струм !!!!!!! МІДЬ | АЛЮМІНІЙ кіл. шин 1 2 3 4 1 2 3 60х6 1125/1145 1740/1990 2240/2495 - 870/880 1350/1555 1720/1940 - 80х6 1480/1510 2110/2630 2720/3220 - 1150/1170 1630/2055 2100/2460 - 100х6 1810/1875 2470/3245 3170/3940 - 1425/1455 1935/2515 2500/3040 - 60х8 1320/1345 2160/2485 2790/3020 - 1025/1040 1680/1840 2180/2330 - 80х8 1690/1755 2620/3095 3370/3850 - 1320/1355 2040/2400 2620/2975 - 100х8 2080/2180 3060/3810 3930/4690 - 1625/1690 2390/2945 3050/3620 - 120х8 2400/2600 3400/4400 4340/5600 - 1900/2040 2650/3350 3380/4250 - 60х10 1475/1525 2560/2725 3300/3530 - 1155/1180 2010/2110 2650/2720 - 80х10 1900/1990 3100/3510 3990/4450 - 1480/1540 2410/2735 3100/3440 - 100х10 2310/2470 3610/4325 4650/5385 5300/6060 1820/1910 2860/3350 3650/4160 4150/4400 120х10 2650/2950 4100/5000 5200/6250 5900/6800 2070/2300 3200/3900 4100/4860 4650/5200
13:20 -Ще один без підставний наїзд на священу книгу ПУЕ . "Забивають на Тепрературу". А теплові коефіцієнти які зменшують допустиме значення протікання струму по кабалю чи провіднику для кого написано . Бо в основних таблиці 1.3.27 чітко написано це при температурі +25 градусів. Якщо температура більша то треба враховувати температурний коефіцієнт. А також в ПУЕ окрім січення враховуєтеся кількість жил в кабелі - чим більше жил в кабелі тим менший допустимий струм. Умови прокладання в землі/повітрі/приміщені - Вземлі більше допустимий струм а в приміщеннях може на 30% менше. Кількість рядом прокладених кабелів і як вони прокладені. Чим біле кабелів тим менше можна завантажувати та багато чого. ВИСНОВОК - Перед тим як розповідати якісу дич як НЕУК. Спочатку Прочитай таку книжку як ТОЕ - Теоретичні Основи Електротехніки а не тільки обмежена шкільний курс фізики. А як ще була така вчителька як в мене чи племінника були в школі то не дивно що чому НЕУК. І Звісно прочитати хоча розділ 1,3 священного писання ПУЕ. А найкраще щоб ПУЕ лежало на столі поряд з Християнською Біблією, або Какраном чи Талмудом. Що час відчасу освіжати свої знання. І к роблять священики чи інженери краще зробити закладки в ПУЕ в самих відповідальних місцях.
Почитайте визначення змінного струму. І яка ж напруга на максимумі синусоїди? Прикинь, "руху" сруму в зворотному напрямку при вимірі ЕРС яка більша за напругу вимірювального приладу ніде не має. Забудь слово "імпеданс". Немає втрат по струму. Є активні та реактивні втрати. 100 А не великі струми. На кожне болтове з'єднання є норма зусилля затяжки. Найбільше споживання "напруги" це ЕРС комірки. Почитай що таке падіння напруги на ділянці кола, необхідно казати правильні визначення.
Не траба, от не треба було випускати це відео.... Сьогодні день енергетика... Я сам є енергетиком.... Під час перегляду Вашого відео всю дорогу рукалице...
Щось дядько намішав в одну купу все що можна і не можна.Передача постійного струму завжди була набагато вигіднішою, за рахунок відсутності реактивного опору та відсутності випромінювання. Саме тому весь цивілізований світ переходить на високовольтні мережі постійного струму. Якщо не вірите, загугліть "високовольтна лінія постійного струму". У змінного лише одна перевага - його легко трансформувати. Що до використання ПУЕ відносно аккумуляторів, тут причини невідповідності зовсім інші. А саме втрата напруги на дротах. Якшо для систем на 220 вольт, на першому місці нагрів проводу навіть при втраті на них же, допустимо 10 вольт, то в низьковольтних системах така втрата буде просто недопустима. Бо втративши на слабих проводах по дорозі від 12ти вольтового аккумулятора навіть 3 вольти буд-який безперебійник подумає що аккумулятор сів та вимкнеться. Хлопаки, що займаються професійним автозвуком, від 12ти вольтових аккумуляторів тягнуть до підсилювачів іноді провода і по 75 квадратів, іноді і ще більше, І не тому що провід не витримає, а щоб при тих потужностях жодного вольту не втратити.
Що до вимікювання внутрішнього опору аккумуляторів саме змінним струмом, та ще й 1 кілогерц, вважаю не зовсім корректним. Ще не зустрічав жодного перетворювача, у якого б не стояли по входу аккумулятора конденсатори, які й беруть на себе всі стрибки струму навантаження. там хоч і постійним струмом можна міряти. Похибка буде в межах погрішності приладу вимірювання.
@@androidpasha :) дякую, хоч на 3 вийшло, шара прийшла. Якщо серйозно, мета була геть інша, не людей з дипломами посмішити, а на пальцях всім іншим пояснити що треба і чого не треба робити. 99.9% людей як не більше не відрізнять слова "внутрішній опір" від "опір" і розповідати їм треба не термінами, а пальцями показувати, що я і намагаюся робити. Ви дуже помиляєтеся, якщо вважаєте, що лише дипломовані енергетики підключають акумулятори до інверторів.
Пригадав одну із серій руйнівників міфів, коли вони перевіряли легенду в який в'язень зміг втекти із цугундера перерізавши решітку електричним струмом. Адам взяв проводи встромив у 110v і нічого в нього не вийшло. А Джері з радіо приймача зробив перетворювач на постійний струм та зміг "перепиляти" решітку ( то зайняло багато часу , але факт )
TLDW: Автор прочитав один розділ ПУЕ (як вибирать переріз кабелю, щоб той кабель не згорів) і дуже вражений що в системі напругою 12В такий переріз не проходить по падінню напруги на ньому. Звичайно ж що все проходить, треба лише перейти на високовольтні акумулятори (як мінімум підглянути до звичайних електромобілів), або прочитати ПУЕ трохи глибше. А юзери 12В систем - і повинні страждати (від ціни, жорсткості і ваги тих всіх кабелів), тут немає ради. ПУЕ: Глава 1.3 вибів провідників за нагрівом 1.3.1: ...Якщо переріз провідника визначений за цих вимог, виявився менше від перерізу, який вимагають інші вимоги ( термічна і електродинамічна стійкість за струмів КЗ, ВТРАТИ ТА ВІДХИЛЕННЯ НАПРУГИ, механічна міцність, захист від перевантаження), то треба приймати найбільший переріз, який вимагають ці умови.
Що за маячня? В CC режимі струм буде однаковий у всіх ділянках кола, тобто на клемах зарядного і на проводах та акумуляторі, очевидно! Потім у режимі CV струм почне падати і в кінці кінців, для ліфера, стане близьким до 0, а напруга на клемах зарядного та акумулятора зрівняються - також очевидно. Чи я щось не так розумію?
розумієте ви вірно, тільки чуєте лише себе. я повторював, що чим більше загальний опір кола, тим більше буде похибка на зарядному пристрої (чи на розрядному), тому що НЕ ВІРНО вимірюється напруга, а це БУДЕ ПРИЗВОДИТИ до не вірного оцінювання стану акумулятора, таким чином заряджання буде розтягнуто в часі, тому що зарядний пристрій зарано скине струм і перейде в режим CV, а розрядний пристрій зарано відключиться від акума при розряді, тому що не вірно виміряє його напругу. Я повторював це не одноразово, але це досі не зрозуміло?
@@moya-sprava-admin Так це ви не чуєте нікого. ПУЕ регламентує мінімально можливий перетин кабеля для заданого струму. Якщо ваш техпроцесс чутливий до падіння напруги на кабелі, то ви повинні збільшувати переріз кабеля. Саме це і вказано в пункті 1.3.1 ПУЕ (принаймі в редакціях до 2020 року, в новіших номер пункту може змінитися). То може ви б краще уважніше почитали би ( і не тільки ПУЕ, а взагалі теоретичні основи електротехніки, щоб не ганьбитися) перш ніж стверджувати, що "по ПУЕ не можна обирати кабель".
Провокаційна назва і протиречивий випуск і веселі коментарі. ))) Зараз спробую розказати, як я (простий електромонтажник, а не аж цілий енергетик) збираю акуми, які працюють як годинник. Я на усіх своїх акумуляторних збірках підбираю кабель користуючись звичайною таблицею по підбору струму, але завжди, для зменшення опору постійного струму, обираю провідники із запасом у 20-30% відносно рекомендованого перетину для жили яка "лежить окремо в лотку" ну і іще цей запас іноді компенсує жадібність деяких виробників кабелю. Усі контакти змащую антиоксидною мастикою і виходить цілком пристойно по фінішу. Спочатку не завжди так робив і тепловізор показував збільшення температури на окремих ділянках де я "поекономив" на кабелі при випробуваннях на порогових значеннях потужності. Тепер термограма виглядає цілком пристойно. Але працювати з низькою напругою (12В) важко., на тих самих комірках часто не вистачає площі контактної поверхні, або сили притискання до терміналів (тому я недолюблюю EVE105) Краще мати справу з 24В, або 48В. А щодо ПУЕ, то воно не тільки про перетин провідника, воно про загальні правила влаштування електроустановок, наприклад там категорично не рекомендують обкладати дровами акумуляторні комірки. ))) Якщо покласти на нього то рано чи пізно побачиш червону машину під своїми вікнами (і це буде не Ferrari), та, або машину з червоним хрестом. Дякую за випуск, сприймаю його як тему для обговорювання яку корисно було підняти. P.S. Порадьте будь ласка якийсь роутер на заміну гігабітному Кенетику в квартиру. Дякую. P.P.S. На хамів, особливо болотяномовних не звертайте уваги, вони і так природою ображені.
15:16 наважливо кажеш? 🤣 А нічого що сила струму заряду батареї залежить від різниці потенціалів на БЖ та батареях? При малій різниці напруги просто неможливо досягти високої сили струму постійним струмом. 🧐Струм складається з 2х характеристик: напруги й сили струму. По одинці не буває!
Усе неправильно а дещо навіть навпаки. Навпаки опір кабелів постійному струму менший ніж змінному. Термічні коефіцієнти опору мізерні у межах -20 +70 ними можна знехтувати. Опір акумуляторів міряють змінним струмом 1к тільки для того щоб хімія акумулятора не впливала на значення вимірювання, тобто акумулятор міряється як конденсатор, а частота лише 1к бо на більших частотах починає впливати на результат положення дротів тестера. Дроти можна і треба обирати за ПУЕ, тільки прочитати треба усю главу, а не тільки першу табличку. *Розрахунок втрат напруги на дротах* це частина проекту в ПУЕ це теж є. Опір дроту це табличне значення, та і є купа готових калькуляторів. Фактично на струмах до 20 А варто рахувати втрати, на вищих струмах усе перебиває термічний показник. Наприклад 100 А термічний показник - 35 квадратів міддю (при температурі повітря 45 (це максимум для помірного клімату) на температура жили 60 (це щоб ізоляція не осипалася за 1000 годин). Для зарядки акумулятора використовується чотирипроводна система, або усе покладається на BMS. Усе інше це дрочево з пристроями які за фактом не призначені один до одного. *Наприклад* є iMAX і подібні зарядки до яких підключається шлейф від усіх комірок, це єдиний тип зарядки яка може реалізувати режим CC-CV сама, без комунікації з BMS, усе інше це самовнушання та прутнеграйство. Їй не потрібні товсті дроти, бо в неї є шлейф. Інвертор має комунікувати з BMS або працювати на свинці, бо мабуть половина інверторів вибухають, якщо спрацьовують ключі в BMS. Коли інвертор комунікує зі спеціально налаштованою інверторною BMS то вона вимірює напругу та визначає струм заряду, інвертор починає працювати як iMAX. Ключі тоді ніколи не спрацюють, хіба що якщо інвертор чомусь не підкориться наказу BMS. *Контакти* слабнуть бо є контактна напруга розм'якшення металу (без плавлення, цікавий фізичний процес) суть у тому що після розм'якшення контакти треба дотиснути, для цього має бути пружний елемент у з'єднанні наприклад - гровер - тарільчата пружина - шайба зубастик - шайба зірочка Гровер серед них найслабший, тобто сила стиснення мала, але найбільший ход деформації, тарільчата пружина найсильніша - на них як правило крутять високострумові шини. Усі ці шайби одночасно є стопорними. Усі інші методи стопоріння різьби в електриці до сраки, вони послабнуть см вище (сама конструкція затискача чи дроту може бути пружною, тоді може не бути вище вказаних шайб). *Окислення* справа не в роді струму а в напрузі (ви неправильно сказали ~220 В це -311 В +311 В тобто перепад в 622 В) Окисні плівки розповсюджених металів в електротехніці пробиваються на напрузі 50+ В. Тому більшість вимикачів, роз'ємів та з'єднань саме на таку чи більшу напругу. Напруги менше 1 В -- золото; від 1.5 В срібло; Метали з яких дуже легко зірвати механічно оксидну плівку: срібло; нітрид титану; нікель; олово. Мідь, латунь від 50 В, механічне зривання тертя з механічним зусиллям 8 кгс на точку. Алюміній - нема даних. Цинк - від 50 В
На жаль, Ви геть не розбираєтесь в теорії електричних кіл. Постійному струму по барабану на ємність і індуктивність проводу, тобто на імпеданс. Так, при включені/відключенні, виникатиме перехідний процес обумовлений індуктивністю і ємністю, а в тривалому процесі ці параметри не будуть мати жодного впливу. Пульсаціями в масштабі можна знехтувати. Падіння напруги на проводі dU = I*R (струм на активний опір, В). Теплові втрати на проводі dP = I*I*R (квадрат струму на активний опір, Вт) Саме цікаве, що ці формули в першому наближенні можна застосовувати і для змінного струму, але при змінному струмі втрати будуть більшими через ємнісну складову. Опір постійному струму можна глянути в довіднику чи паспорті, чи поміряти ом-метром. Струм очевидно ви обираєте відповідно до вашого акумулятора. Падіння напруги на проводі не повинно бути більше 5% під час максимального навантаження. Це золоте правило є компромісом між необхідністю і марнотратством. Просто міряйте вольтметром по кінцях включеного провода напругу. Все. Звісно, чим більше переріз і менше довжина проводу, тим менше втрати і відповідно нагрів. На відтинку заряду CC втрати на проводі будуть найбільшими, буде певне падіння напруги на проводі і контактах. На відтинку CV струм зменшуватиметься, падіння напруги на проводі відповідно теж, і ви, з рештою, зарядите свій акумулятор до бажаної напруги. Стосовно опору батарей - там ситуація геть інша. Якщо дуже спрощувати, то хімічний елемент можна представити кондесатором. Чим менше його реактивний опір, тим більша ємність: X=1/(j*2*Pi()*f*C). Але щоб виміряти ємність постійним струмом конденсатор (чи батарею) треба розрядити і зарадити (або навпаки - зарядити і розрядити). Це довго, тому легше виміряти опір змінному струму. Тим більше що активна складова повного опору буде додатково вказувати на надмірний струм саморозряду або перехідний опір контактів. Загально прийнято вимірювати опір синусоїдальному змінному струму з напругою амплітудою 1В і частотою 1 кГц. І тут головна проблема що у fnirsi частота не 1 кГц, а 985 Гц. Це вносить певну похибку. Крім того синусоїда неідеальна, але краще ніж у yaorea. Тобто тут вищі гармоніки будуть вноити похибки в обох випадах. Перехід через нуль (тобто наявність складової постійного струму) тут не має жодного впливу, оскільки при вимірюванні опору може легко фільтруватися. Загалом я розумію що у вас немає відповідного фаху і через брак знань у вас трапляються хибні висновки. Попри це ви робите чудову роботу. З прийдешніми святами, хай буде Різдво веселим, а новий рік щасливим. Бажаю габел північним спасатєлям, хай вони всі повиздихають, а ми будемо тут собі тихенько сваритися про своє.
Автор, конечно, путается в терминах, но с другой стороны, всё это видео можно свести к двум правилам: берите провода потолще и затягивайте их посильнее. И первое и второе правило, если им следовать, никакого вреда кроме пользы не принесёт.
15:50 - Що це за така чотири дротова схема виміру Напруги и Струму. За 40-років навчання і роботи ніколи такої на чув. Такі схеми є тільки при вимірі малих Опорів чи темо опорів за допомогою вимірного моста і чотири провідної схеми. Де опорній парі проводів подається опорний струм а по другій міряєтеся напруга безпосередньо на клемах пристрою опір якого міряємся. Там є навіть певні правила приєднання. А от щоб міряли напругу чотирма окремими дротами ніколи не чув. Навіть мілі/мікоро вольти на струмовому шунті міряються двома дротами. А тут цілих 14 вольт. Звісно для того щоб вольт метер вірно міряв напругу на акумуляторі то його треба окремими проводами приєднувати до виводів акумулятора, а не зарядного пристрою. Щоб не враховувати додаткову напругу на провідниках під час заряду чи меншу підчас розряду. Але в режимі холостого ходу це можна робити де завгодно бо опір провідників між акумуляьлром і зарядним пристроєм прицьому не має жодного значення. П.М. З особистого досвіду ДБЖ який є в мене у домі для правильного заміру напруги під час заряду акумулятора. Раз на 10...15 вимикає заряд чекає хвилину заміряє напругу і далі продовжує заряд. Все якраз щоб компенсувати спад напруги на проводах та на контактах акумулятора від нагріву. До речі такий "відпочинок" акумулятора потрібен після досягнення напруги 13,5 вольта з подальшим струмом підзаряджу 0,05С до напруги в 13,8 вольта. Акумулятори які працюють в режимі очікування тобто ДБЖ ніхто не заряджає до напруги в 14.4...14,8 вольт, це не автомобіль. Знов ЧИТАЙ ІСТРУКЦІЮ та хоча би надписи на самому акумуляторі де це зазначено.
16: 30 - Причому тут фіктивний КИТАЙСКИЙ імпеданс акумулятора, тай до дотів на постійний струм такого поняття теж немає, це тільки для змінної напруги актуально, але і при таких випадках ним теж нехтують. Як про це писав окремо це фіктивний опір який на пряму немає жодного відношенню до роботи акумулятора. Що до спадку напруги на дротах. Між акумулятором та зарядним пристроєм. Коли провідники вибрати відповідно до ПУЕ а не так на око як в нас роблять і заряджати акумулятор струмом не більше 0,2С тобто для стандартного автомобільного акумулятора 60 А/Г це лише 12А максимум, краще взагалі 0,1...0,12С чи 6...7А а не як в нас деякі любителі швидкого зраду заряджають струмом 20 чи 30 А. То спадок на провідниках буде мінімальний порядку 0,1...0,2 вольта. Що не суттєво при початковому заряді до 13,5...13,6 вольта. Далі треба дати відпочити акумулятору хоча 15 хвилин і перейти в режим підзарядку 0,02..0.025 Ампер тобто для 60 АГ акумулятора це лише 1,5 А і підтримувати напругу не більше 13,8 вольта. А не 14,2...14,8 вольти. Бо це не автомобіль а БДЖ. де акумулятор 95% часу працює в режимі очікування. Якщо такий великий педант. То виведи два окремо провідники від схеми вимірювання напруги зарядного пристрою прямо до Акумулятора. Але притому ці провідник мають бути приєднані безпосередньо до виводів акумулятора, до речі як то роблять при наявності БМС.
1. При чому тут імпеданс в колах постійного струму? Ми враховуємо реактивну складову конденсаторів на вході в інвертор? На DC? Брр.. Якщо до того, що міліомметр (конкретно ваш) робить виміри на частоті 1КГц, то все одно не зовсім до контексту клеїться... 2. "230В амплітудв 460В". Хм. 230В це "діюче значееня". Діюче значення напруги для змінного струму це значення, рівне значенню постійної напруги, при якому на тому ж самому активному навантаженні буде виділятись та ж потужність. Для сінуса це значення рівне амплітуді, поділенній на корінь з 2. Тобто амплітудне значення 230В == 325В Вибачте, мабуть далі не стану дивитись. Шкода. Так у Вас ролики живі... Тут Ви правильний вступ записали. "Людям з освітою саме цей ролик те треба дивитись". Чесно. Поважаю.
Добре, відповім ще вам, але шось набридло казати речі, на які люди не звертають уваги. Ще раз: шкільна фізика розраховує на ідеальні умови, де опір є константа і тоді все легко і просто рахується і пояснюється, на відмінність від змінного. Саме тому в постійному струмі вважається що опір це омічний опір, а загальний опір, тобто імпеданс дорівнює омічному опору, тому що всі інші опори умовно дорівнюють 0...В реальному житті ЦЕ НЕ ТАК. Банальна залежність від температури ломає об коліно всі розрахунки, проте всі закривають очі, мовляв "ну візьму я кабель на одне значеня більше ото і все - вистачить". Далі, коли ми кажемо про опір, то одразу кажемо про виключення - у генераторів (акумуляторів) просто опір не канає, бо там важко НЕ ВРАХОВУВАТИ динамічні зміни омічного опору + інші опори, тому щоб не плутати імпеданс змінного струму видумали новий термін "внутрішній опір", натякаючи що це типу різні речі, хоча сутність слова імпеданс легко вкладається в данному випадку як визначення сукупного опору. Саме тому в термінології на англійській мові ви можете знайти як слово імпеданс (impedance) стосовно внутрішнього опору акумулятора, так і internal resistance. Але в нас люди звикли до шкільної чіткої визначенності і наші академіки вважають це страшною та величезною помилкою. Ну то мені байдуже, я нікого не намагаюся переконати, кожному треба свої мізки мати та читати не тільки шкільні підручники.
@@moya-sprava-admin можливо це саме ви не вчили шкільну фізику? Температурний коефіцієнт електричного опору, електрорушійна сила і внутрішній опір джерела - це все зі шкільної фізики. Почитайте перш ніж сперечатись.
@@moya-sprava-admin Шкільна фізика... 1. Активний опір дроту при зміні температури змінюється, але залишається активним. Тобто, на DC ніякі погонні ємності та індуктивності ніякого впливу не несуть. Жодних імпедансів сюди ліпити не треба. 2. Внутрішній опір джерела має просте фізичне пояснення, - при протіканні струму на ньому падає напруга. От і все. "Імпеданс" для всіх людей, що не полінились Вам написати, значить суму активного і реактивного опорів. В ланцюгах постійного струму реактивна складова рівна "0". Ви використали цей термін для пояснення якихось своїх відчуттів. Не варто. Цей термін вже давно має загальноприйняте значення.
@@moya-sprava-admin ні. Внутрішній опір це внутрішній опір, а імпеданс це імпеданс. Скачайте/почитайте книги по теорії електро техніки. Автори - Зевеке, Ионкин, Бессонов. Наприклад "Основы теории цепей", "Теоретические основы электротехники"
@ ну да, это так удобно отвечать оскорблениям на второе мое сообщение, когда на первое более наполненное ответить нечего. Вам нужно заканчивать читать книжки по физике для школы. Хотя бы электротехнику уровня техникума/пту открыть для себя
Это вам на память повторно. Бля какая каша в голове! 230 вольт это среднеквадратичное напряжение, полная амплитуда 230*корень квадратный из 2. И все полный размах 325 вольт. На от плюс 325 до минус 325= 650, а просто 325. И для этого не нужно оканчивать академий, а просто включить осциллограф, который у вас есть,вы про них также безграмотно рассказывали. Импеданс действительно включает в себя активную и реактивную составляющую и это не рассказываю в учебники по физики для школы. Но причём тут реактивная составляющая для постоянного тока/напряжения? Импеданс имеет разную реактивную составляющую на разных частотах. Так что с этого? Вы планируете измерять импеданс на всей полосе частот? Строить ачх провода? До какой граничной частоты? Не ожидал такого услышать от вас
Кабель (дріт) не має такої характеристики як ВНУТРІШНІЙ ОПІР, на відміну від джерел живлення див швільний підручник фізики :). Імпеданс існує в колах ЗМІННОГО струму, а в акумах ПОСТІЙНИЙ. Краще автору випускати відео про роутери та мережі а не про закон Ома😂
Поверьте. Познания по сетям у него такие же глубокие как и в электротехнике. У человека что-то получилось. Теперь он считает что он бог в этом. Пользоваться сиюминутными статьями и видео с ютуба и иметь системные знания о чем-то конкретном … в общем безграмотность и раньше проскакивала, но она не была такая явная как в этом видео.
@ развлекаются. Вы что не знаете что ютуб это для отдыха и развлечения. А системные данные (образование если хотите) получают из литературы чуть выше по сложности чем школьный учебник.
@ ачх будем снимать? Вот только зачем? Как по мне импульсная характеристика полностью описывает поведение аккумулятора, только я например ни где не встречал такой характеристики аккумулятора. Наверно потому что их всегда шунтируют по импульсным нагрузкам высокочастотными, низкоимпендансными конденсаторами. В общем не их это дело.
ох тыж елки палки.. я хоть и не энергетик, и по электротехнике у меня была вымучанная тройка 25 лет назад, но даже у меня от всех этих импедансов и баек про переменный ток (аффтар, амплитудное значение сети 220В - 311В) просто кровь из ушей текла
раджу таки наважитися і почитати як буде час про переклад та тлумачення слова "імпеданс" тільки не від місцевих академіків, але в загальній практиці. А про амплітуду то так, я загнув, там 325
@@moya-sprava-admin вот только импеданс - это исключительно про переменный ток. а переменка у нас только на выходе инвертора, а не на проводах аккумулятора. от инвертора вполне можно и нужно выбирать провода по пуэ. а от аккумулятора - только по сопротивлению. вот потому я и утверждаю что все эти рассуждения про импеданс применительно к постоянному току - бред и ересь недоучки нахватавшегося по верхам умных слов.
Не закінчували академію? Цікаво. А якщо я скажу що струм в провіднику не переносять електрони - це вас здивує? Можу розказувати днями. Довго? Можу і коротко. В школі і навіть ВУЗах вчили досить не точно, точніше, адаптивно . І коротко потрібно вчитися висловлюватись - струм, а точніше передачу електроенергії в провідниках здійснюють не електрони, а поля. Що в постійному, що в змінному напругах. Як саме? А тут вже коротко не розкажеш.
@@nix7705 ви маєте перевіряти опір ланки, бо ви можете взяти і на два кроки вище, а по факту опір за рахунок поганих контактів буде занадто великий. Наше завдання зробити не абияк, а щоб працювало.
@@moya-sprava-admin Не зовсім згоден з Вами, бо поганий контакт то косяк монтажу, а кабель то кабель, який щоб купити треба підібрати спочатку. Не раціонально кабелем намагатися компенсувати опір запобіжника, бмс, чи з'єднань, то варто дивитися в їх сторону
@@moya-sprava-adminні. Треба пояснювати правильно. Такий кабель не загориться (виконання умов ПУЕ) але і не працюватиме (бо 12 В - це дуже низька напруга і падіння напруги на ньому буде завелике)
Не в моїх правилах когось ображати, але автор, просто прийміть той факт, що якщо Ваша справа адмін, то це нормально, що людина може щось не розуміти в інших галузях. Але ви так впевнено розповідаєте, не розуміючи основ, що люди, які далекі від електрики таки ж вам повірять. Ви принесли поняття імпедансу зі змінного струму в постійний. Ви не існує поняття "внутрішнього опору" кабелю, це відноситься для джерел струму. Для того, щоб заміряти опір кабелю, який буде працювати в колі постійного струму - не обовязково подавати синусоїду один кілогерц :) Взагалі, бачу в коментарях все вже пояснили. А про тепловізор згоден. Можна взяти кабель і в три рази більшого перерізу, а погоріти на обжимці чи зʼєднані. Але аргументація зайшла трохи не туди :) успіхів.
@@АндрейЦарь-н9я яких основ, шановний? Назвіть мені хоч один доказ того, що існує постійний струм. Не в вашому уявленні, не шкільних підручниках, а в реальному житті. Ви намагаєтесь натягувати сову на глобус з широко закритими очами, а я вам всього лише кажу, що відкривати очі то корисно
Ой, що ви тут влаштували гвалт. Автор відео по простому пояснив коротко і ясно і по суті все по ділу, а якщо доколупуватисягце вже називається знаєте як? Буквоїдство. Щоправда міліомметри Yaorea YR-1035+ та Fnirsi HRM-10 одного поля ягідки, якщо хвалити один, а інших не хвалитигце вже буде предвзятість, там вони обидва на свої гроші і назва їм-цяцьки-бразчалки якщо чесно, але і один і другий гідні екземпляри за свої гроші.
Справа не в буквоїдстві, Люди заходять та дивляться відео, щоб набратися досвіду, якого в них бракує, А від цього відео навіть в мене каша в голові. Тут одна невідповідність на іншій. Подібні відео лише шкодять. Бо якби то все було розказано правильно, людина то все одно запамятає. І нехай не одразу, а через місяць, але це все одно допомогло б створити правильну картину в голові, і як себе струм поводить, і як напруга. Це ж відео тільки каші в мізки починаючим добавило. Порівняння міліомметрів дешевих... Купіть в інтернеті самий дешевий токовий шунт на 75 мілівольт та перевірте ним свої прилади.
Ми знаємо, що справжні мікроомметри роблять в умані, ПрАТ "мегомметр". Але коштують вони умовно х10, і струми вимірювання там значно більше - можна і спалити вимірювальний опір. Про флюк навіть не згадуємо.
Боже шановний, що за маячня???? Фізику трохи повчити не пробували??? Дурниця за дурницею. Саме зі збільшення частоти емність та індуктивність кабелю починають себе проявляти але для частоти що 50Гц, що 1кГц ними можна знехтувати якщо ви не розглядаєте лінії великої протяжності. Якась маячня про змінний струм, для вимірювання опору не має жодного значення має змінний струм постійну складову чи ні. Все що ви намагаєтесь пояснити ( явно не виходить) зводиться до наступного: системи постійного струму зазвичай низьковольтні ( є і високовольтні аж до 1ГВ але зараз не про них), відповідно для тих же потужностей струми більші, відповідно більші і омічні втрати на кабелі, тому треба обирати кабель товщий настільки щоб по-перше не грівся, по-друге можна було знехтувати втратами на ньому, по-третє щоб це було экономічно доцільно. От і все.
Какой же противный чувак. Налепил чего попало лишь бы запугать. Тот кто плавает в теме и правда побежит смотреть все его видосы подряд. Только туман меньше не станет он половину выдумывает.
А яка у вас спеціальність? Так, при протіканні струму в дроті, на дроті щось падає. І так, для зараджання літій-полімеру треба контролювати напругу в другому знаку. І судя по відео ви дійшли до цього самі, тож ви дійсно талановита людина. При протіканні 100А в дроті с опіром 1мОм, на дроті впаде 0.1 вольт. Але якщо дріт 10мОм, то на дроті впаде 1 вольт, що при заряджанні багато. А от змінний струм в цієї історії ні до чого. І майже 50% того, що ви сказали про змінний струм не є вірним, тому морально-готуйтеся, що в каментах вас будуть чморити. Доречі, дріт, що складається із купи тонких жил має відносно велику індуктивність в порівнянні з дротом, що складається з однієї товстої жили. При великих струмах може навіть спалити мосфети (в точковій сварці цей ефект проявляється досить часто).
@@Alexander-mj3jk нікому цього не кажіть, бо люди вас не зрозуміють. Я по життю з палати номер 7, помиляюся і свої помилки визнаю, але так виходить що мені доводиться вирішувати помилки інших людей, які живуть по підручниках... Про змінний струм мені треба буде зняти окреме тому що люди впевнені що в колах постійного струму ніколи не буває змінного. І саме тому я завжди наголошую, що кабелі треба на акуми дуже ретельно обирати саме з мінімальним опором, залужені і так далі, а краще шини, бо з ними проблем ще менше. Але, селяві.
Ты дурачок. Кого ты можешь обидеть. Тебя природа обидела. Зачем ты меряешь сопротивление на частоте если собрался использовать в постоянке? Это риторический вопрос!
И без откровений автора на первых минутах ролика понятно, что он очень далёкий от энергетики и вообще электрики. Почти всё, что он тут говорит - полная противоположность реалиям и бред. Постоянное напряжение на много проще и лучше применять в быту, и сдерживающий фактор здесь - только повышение и понижение его величины для передачи на расстояния. Про действующее напряжение учат ещё в 10 классе, но это не про автора. А ахинея про оксидные плёнки на местах контактов могла бы касаться клемм, например, но точно не сечения проводов. Напряжение на аккумуляторе меряет не зарядное устройство, а BMS, непосредственно на самих ячейках, поэтому сечение и длинна силовых проводов существенно не повлияет на процесс зарядки - BMS всё скорректирует. Раз 100 повторяет слово "импеданс", которому нет места на постоянном напряжении )) У Фнирси нет синусоиды, а "DC-ток в виде синусоиды" - определение, изобретённое автором. Такие малограмотные "учителя" ещё и пытаются учить и давать советы другим. Ужас! А в общем, для технически грамотного человека, монолог автора выглядит как речь сумасшедшего :(
скоріше виринайте на поверхність життя, дядьку, може щось нове знайдете. Я повторював, що в шкільній фізиці вважається опір константою, не залежно ані від сили струму, ані від температури, ані від зовнішнього середовища. В рельному житті це не так, тому і далі можете себе тішити своїми знаннями, які на практиці дають збій. Про фнірсі я взагалі мовчу, бо вам влом було подивитися що там відбувається, тим не менше ви таки вирішили проявити свій інтелект, ну флаг вам в руки.
@@moya-sprava-admin це ви скоріше виринайте та перечитуйте шкільний підручник фізики. Можливо ганьбитись перестанете... Я чесно кажучи спочатку подумав, що ви почитаєте коментарі, та замислитесь, перечитаєте теорію. А ні, продовжуєте стверджувати маячню...
@EugeneC-kp7eo фізика це життя, яке постійно змінюється :) фізичні закони висмоктуються з пальця, щоб пояснити що ми бачимо і не більше. тому ніколи не кажіть ніколи
@@moya-sprava-admin А, ось воно що... То може ви тоді додайте цю вашу фразу про фізичні закони в опис каналу, чи в опис кожного відео, яке ви публікуєте? Просто щоб люди одразу розуміли з ким мають справу
на постоянке лучше горит дуга. Так что, там с коммутацией тоже проблемы есть. Про фнирси он, по всей видимости, подразумевал, что у него в синусоиде есть постоянная составляющая, и у него синус в пределах [0..Umax] а не [-Umax..+Umax]. Я без понятия, так ли это, но если так - то фнирси, конечно, мудаки.
Какой же противный чувак. Налепил чего попало лишь бы запугать. То кто плавает в теме и правда побежит смотреть все его видосы подряд. Только туман меньше не станет он половину выдумывает.
Ты дурачок. Кого ты можешь обидеть. Тебя природа обидела. Зачем ты меряешь сопротивление на частоте если собрался использовать в постоянке? Это риторический вопрос!
З Днем Енергетика!
Так, я енергетик, тому ПУЕ (правила улаштування електроустановок) моя настільна книга, кожен рік по ньому здавав екзамени.
Чому треба використовувати ПУЕ в тому числі і для підключення акумулятора?
Норми ПУЕ досить жорсткі і надлишкові, ПУЕ написано здоров'ям і життями людей. Основна мета ПУЕ забезпечити пожежну безпеку і норми техніки безпеки при роботі з електроустаткуванням. ПУЕ спершу було розроблене на Заході. В США воно називається Електротехнічний Кодекс. Після впровадження електрофікації різко зросла кількість пожеж і нещасних випадків з причини електрики тому, що люди неправильно підключали електрообладнання. Це і викликало появу ПУЕ. Пожежі - перегрів дротів і контактів, площа яких не може бути меншою за переріз дроту, а бажано більшою, бо контакти окислюються з часом. І ось це нам і потрібно при роботі з низьковольтними системами. Переріз дроту має бути таким, щоб він не грівся (або грівся у допустимих межах) від заданого струму. Це обов'язково стосується і контактів. А як взнати який переріз нам потрібен якщо погано вчився в школі? Послухати сусіда, подивитися в гаманець і вибрати найдешевший провід ... і отримати пожежу (не дай Боже) або поломку не самого дешевого обладнання. Ні, просто виконати норми ПУЕ які є в інтернеті. Ті таблички, де вказані залежності між перерізом провода і максимальним струмом який тече по ньому вони взяті, або корелюються з ПУЕ і у всьому світі приблизно однакові, бо закони фізики скрізь однакові. Можна довго бурчати, що норми ПУЕ жорсткі та надлишкові, але виконуючи їх ви отримаєте безпеку самим простим способом без усіляких знань.
З.І. Трохи лікбезу автору роліка - 230В - це діюче (еквівалентне) значення яке відповідає тому, нібито по дротах тече постійний струм напругою 230В. Амплітудне значення цього змінного струму - 325 В. Тому норми ПУЕ можна і треба застосовувати і до постійного струму.
@@vadoovadimeich6555 вітаю вас з днем енергетика! Я покроково пояснив, чому пуе не підходить для вибору кабелю і як треба перевіряти. Пуе годиться для випадку "не згорить і добре", а для працює належним станом - ні. Але ж дипломовані енергетики не палять інвертори, не роблять помилок при обранні перетину, та й взагалі святі люди :) тільки ось розгрібати після енергетиків чомусь доводиться іншим
Ви помиляєтеся в своєму P.S. Втрати енергії в провідниках будуть різними для постійного і змінного струму. 10А постійного струму яким еквівалентні 10А змінного ефективного струму по різному нагріють один і той самий провід.
@@moya-sprava-admin так, справді не палять! Особисто я поки що жодного не спалив....
@@moya-sprava-admin вы разгребание после таких же ламеров как вы. То что человек называет себя электриками совершенно не означает что они ими являются. Развести 220 по розеткам не так сложно - все решения для ламеров уже описаны. А вот когда ламеры начинают лезть туда о чем они понятия не имеют, приходят ламеры следующего уровня, самоуверенные, пиздливые, но безграмотные. Просто когда и после них нужно все восстанавливать их уже не зовут и об своих кладбищах они не в курсе
@@hostra_sokira При таких величинах струму 10 А і частоті 50 Герц чи постіному струмові/напрузі. Втрати енергії в провідниках з міді чи алюмінію будуть на 99,999% однаковими. Бо омічний опір він же активний буде однаковий на 99,999%. Проблеми виникають коли велична струм стає більше 2000 ампер при промисловій частоті в 50 Герц через поверхневий ефект. Цю особливість враховує ПУЄ при рекомендації допустимих струмів по ШИНАХ мало того враховуєтеся яка це шина плоска, кругла , квадратного перетину сторінка 53...55 ПУЕ - nmcpz.ho.ua/document/biblio/pue_13.pdf - Але в побуті таких струмів 2000...30 000 А не буває. Так що немає про що говорити.
Дякую Вам за цікаві і змістовні відео. З задоволенням дивлюсь.
Ні ну а що, веселе відео. Такій собі камінаут ))) Я так розумію скоро буде відео про пласку Землю?
мультимитром опир мерять!!! это пись ДЕЦЦЦ, колхоз
Велика подяка за відео! Вподобайка та коментар для просування.
Почав слухати коли почув що мулитимете/омметр міряє імпеданс 6:00 (6:30) і звісно "внутрішній опір" провідника на цьому можна було вже вимкнути. Бо любий омметр/мультиметр міряє тільки Омічний опір провідника при даній температурі і більше нічого. Так притому при малих значення опору що мріяєтеся є вплив провідників. Для цього щоб цього не відбувалось є вимірні мости опору які підключаються по чотири провідній схемі. При цьому опір провідників які підходять до місця заміру компенсуються і не враховуються. Так чотрипровідну чи спрощену три провідна схема часто використовують при замірі температур за допомогою опорів. Притому повністю виключаєтеся вплив значення опорів яким підключаєтеся до термоопору втім і зміна опору в залежності від температури цих провідників. Жодний омметр/мулитимете і навіть вимірний міст не міряє неємнісної складової ні індуктивної. Тому що вони працюють виключно на постійному напрузі а для них цих параметрів як ємність чи індуктивність не існує. Це є характеристика виключно для змінної напруги. А змінний струм/напруга 6:40 якраз і міряє ІМПЕНДАНС притому враховує індуктивну та ємністю складову а не тільки активну складову чи омічний опір. І цей опір завжди є більший за то що миряться Омметром/мульиметром. Також значення Імпедансу залежить від частоти і немає такого стандарту один кілогерц для заміру імпендансу. Це Китайська вигадка як і пікова потужність інвертора яка є в два а то і втри рази більша від дійсної. На різних частотах значення різні особливо якщо використовуються нелінійні елементи як трансформатори дроселя та інше з феромагнітними осердям. Також на вимір імпедансу впливає величина струму який проускаєш через коло і геометрія провідника і не тільки. Бо є тае явище як "поверхневий ефект" це витиснення електронів відповідно струм на поверхню провідника. Тому провідники на великі струми або високі частоти роблять виді труб та на ВЧ пристроях покривають сріблом. Дречі це дуже добре враховано в ПУЕ при виборі привідників (шин). Там для змінної напруги 50 герц допустим значення струму є менше ніж для постійного. Також даєтеся два при опори. Зиченя яке міряє звичайний омметр і активну складову яка обумовлена якраз цим явищем витиснення чи інакше -скін ефектом ( з англійської шкурний ефект). Дивись таблиці 1.3.45 і 1.3.46, на сторінках 53-55 - nmcpz.ho.ua/document/biblio/pue_13.pdf . Також в ПУЕ враховуються коефіцієнти в залежності від температури 1.3.41 , 1.3.49 та інших табличках.
Автор відео Ніхрена нерозуме що таке внутрішній опір. Це поняття "внутрішній опір" відноситься виключно до джерел живлення. Враховуєтеся тільки в такій формули як Закон Ома для Повного кола. Де заміть Напруги є ЕР,С (Електро Рушійна Сила) та додатково додається окрім опору зовнішньої мережі ще і внутрішній опір джерела. Для джерел постногоструму/напруги це такий самий омічний опір як і попір провідника. Також для постійного струму/напруги не має значення який це провідник феромагнетик, це за звичайна звичайна сталь, чи не феромагнетик зазвичай мідь чи алюмінії, також це може бути срібло чи золото.
А далі через це нерозуміння і китайські прилад для виміру "імпедансу акумуляторів" Остапа понесло. Мов імпеданс менший внутрішній опір провідника. Імпеданс це в першу чергу комплексне число яке розраховуєтеся по трикутнику опорів ( univer.nuczu.edu.ua/e-books/326/320.html чи простіше 3net.org.ua/pruklad/?%D0%AF%D0%BA%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2 ) в якому є як омічна чи активний опір "R" про який учать в школі так і опір індуктивний/ємнісний що позначаються "Х". А сума цих опорів (гіпетинуза) по правилу трикутника Z - і називається імпедансом. Імпеданс завжди має більше значення ніж люба його складова.
Так що ж на справді міряє китайській прилад для тестування акумуляторів на частоті 10000 герц. А насправді він міряє опір провідників пластин акумулятора "Ro" який зазвичай э мікро/нанооми. Це то саме стосується і індуктивної складової. А головне що він міряє це ємнісну складову між пластинами (електродами) акумулятора. І це і є той самий Імпеданс про який мова. По суті це електричний опір координатора. Величина якого залежить від площини пластин конденсатора, вданому випадку електродів "+" і "-" акумулятора та стану діалектика між ними. Це є сам електроліт та особливо має значення повернісний шар яким покритий цей електроліт. Ця величина само пособі практично нічого не говорить і не має прамого відношення до роботи акумулятора. Але якщо мати заводський замір та заміряне значення то можна оцінити на скільки деградувала поверніть електродів. Причому погане любе відхилення як в більшу сторону. Це означає що утворилась додаткова плівка на поверхні. Для кислотного акумулятора це явище сульфітації . Погано і зменшення цього "імендасного опору" бо це свідчить про зменшення поверненого прошарку. Для кислотна це банальне заохочення між електродами банки. А от для літій іонного це небезпека його загорання.
Так чому замір проводитися зміною напругою а не постійним струмом. не тому що тут вмішуєтеся активна складова опору провідників причина інша. Це те саме ЕРС чи напруга холостого ходу акумулятора яка не дає можливості поміряти цю ємність в фарадах між пластинами акумулятора. Тому береться джерело змінної напруги яке вмикається через конденсатор тим самим відсікаєтеся постійна ЕРС. Далі мріяєтеся значення струму яке буде проходити через акумулятор. Це можна робити як на частоті 100 герц як 500 чи 10000 герц. Але для красоти заміру взяли красиве число 1000 Герц. Це дає і прилад зробити компактним і якимось чином стандартизувати виміри. Бо це треба робити приладами на одній частоті щоб якимось чином можна було порівнювати значення. Бо значення буде залежить від частоти джерела.
А як же це міряли раніше до КИТАЙЦІВ ?!. Та ніяк це не міряли. бо як казав ця величина немає жодного значення як що не знаєш значень які були початково для цього акумулятора. Подібна ситуація з заміром ємності високовольтних виводів трансформаторів замір якої давно практикують для ізоляторів на напругу 110 і вище кіловольт. На меншу напругу ємність це ніхто не міряє. Навіть є прилад точніше захист який це опосередковано постійно міряє під робочою напругою - КИВ-500. Тільки на практиці від нього жодної користі. Бо на попередження сигнальну ступінь мало хто регаує. А коли доходить до спрацювання вимираючої то тут в 80% випадів разом з цим сигналом від починає вилітати з трансформатора як ракета. після чого спрацьовують основні захисти трансформатора які і так є на вісх трансформаторах.
Правила улаштування електроустановок (далі - Правила) встановлюють вимоги до електроустановок загального призначення змінного струму напругою до 750 кВ та постійного струму напругою до 1,5 кВ.
@@АлексПоддаки Я оновлене ПУЄ піля 2019 року мало зустрічав але це дуже інтересно. І поясню чому. До 2017 року в ПУЕ в було написано - " 1.1.1. Правила улаштування електроустановок (ПУЕ) поширюються на електроустановки до 500 кВ, новоспоруджуванітаті, які реконструюються, у тому числі на спеціальні електроустановки, зазначені у розділі 7 цих Правил. " Тобто максимальна змінна напруга була лише 500кВ. Це рудимент ще з совкового ПУЕ 1960 років. Про постійну взагалі не згадувалось. Так от коли я на Запоріжській АЕС в 2016, якраз налагоджував обладнання на 750кВ. Мені постійно казали що я щось роблю по правилах і маю робити все відповідно до ПУЕ. На той час я вже знав про це й рудимент. Тому перейшов в "режим юриста" і тикнув пальцем в ПУЕ. Подібне я робив і раніше, але що стосується інших нормативних документів. Таким чином я показав що вони так не знають про свою "Незаконність". Після цього я з тим самим приколився вже на підстанції Макарів 750кВ біля Києва. Це були мої бувші колеги по першій роботі, як і на той час вже працювали на цій підстанції Укренерго. Тільки після цього в редакції від 2017 року внесли зміну написали " до 750кВ". А от про постійну якось не звернув увагу. Тут теж повна фігня до 1,5кВ. Бо далі по тесту згадуєтеся клас пасатної напруги 3,3кВ яку використовують на залізниці. Не кажучи про пристрої на вищу постійну напругу . Треба якимось чином це Укренерго звернути Увагу. Зараз це проблематично після березня 2022 року.
Дякую вам за відео про роутери мікротик. Але подивився я його коли вже заказав собі мікротіка. Сподіваюсь ви і далі будете знімати відео про роутери.
Автор помиляється у термінах.
Електричний імпеданс - комплексний опір двополюсника для гармонійного сигналу.(Вікі)
Для постійного струму відсутнє поняття імпеданс. І реактивні складові теж.
Для постійного струму імпеданс рівний активному опору.
Також не може бути внутрішній опір провідника. У провідника є просто опір.
Поняття внутрішнього опору справедливо тільки для джерел струму.
Внутрішній опір двополюсника - імпеданс в еквівалентній схемі двополюсника, що складається з послідовно увімкнених джерела напруги та імпедансу.
Тут не потрібно вищої освіти. Просто потрібно знати закон Ома для повного кола.
Пане, Ваші відео про ІТ мають кращий успіх. Давайте краще про мережу щось.
@@dvke :) добре, не буду більше. Проте раджу вам погортати літературу англомовну, ви для себе відкриєте багато цікавого і виявиться, що радянська фізика трохи відрізняється від фізики інших країн. Імпеданс був придуманий, щоб показати загальний опір всіх складових. Так як в шкільному підручнику фізики вважається, що окрім омічного опору не існує інших складових, то і підручнику вказали, що імпеданс відноситься до постійного струму, а в реальному житті так не буває. Ви легко спіймаєте на дротах постійного струму електромагнітне відлуння змінного струму, бо вони поруч знаходяться, плюс Термонестабільність, плюс нелінійні характеристики опору різному по потужності струму будуть призводити до того, що опір не є константою, хоча підручник вам каже інше. Що для школи гарно, то для життя не дуже.
@@moya-sprava-admin "імпеданс" у нас має термін "комплексний опір", я особисто не проти будь-якого з визначень, головне щоб всім було зрозуміло про що йдеться. Комплексний опір також вимірюється в Омах, але має дві складові: дійсну і уявну, тобто активну і реактивну. Те одне число що ми бачимо на вимірах - модуль комплексного числа.
Наведені струми? Окей вони є, але там де це проблема використовують екранування. Тут воно не потрібно, бо мала довжина кола. Та й фаза і ноль кіль змінного струму мають прокладатися разом, чим майже компенсують поле і відповідно індуковані струми в колах поруч. "Термонестабільність"... Шо воно таке незрозуміло, давайте розбиратись. Є два процеси залежні від температури провідника: зміна активного опору і зміна розмірів.
Залежність опору від температури Rt = R20*(1 + K*(t-20)), де К - температурний коефіцієнт електричного опору (для міді дорівнює 0,0043 1/К, R20 - опір при 20С, t - кінцева температура, Rt - опір при кінцевій температурі. Візьмемо мідний провід перетином 35 кв.мм. (2AWG) довжиною 1 метр. Його питомий опір приблизно 0,5 Ом/км. Тобто для одного метру складатиме 0,0005 Ом при 20С. При 80С його опір буде... 0,00063 Ом. Збільшився? Так. Катастрофічно? Ні. На 26%. Відповідно на ньому так само виростуть і втрати. Але опір контактів завжди буде більше. В рази.
Про теплове розширення я навіть не хочу казати. Так, воно є. Так, воно здатне послабити контакти. Ну гровер підкласти і всі справи. Або раз на півроку підтягувати.
Окремий лайк за донесення інфи за 2:45 хв. 3 пристрої - далі сам. Можливо варто продовжити? Перші пару хв тезісно чому. А кому важливі деталі саме ЧОМУ + приклади - велкам.
9:35 - Змінний струм зменшує опір. Звідки автор таку хирінь взяв. Навпаки опір збільшується особливо поздовжній індуктивна складова Повітряних Ліній Електропередач чи стумо оводів (шин). Це головним обмежувальним фактором по передачі електроенергії на далекі відстані. Тому повернулись до ідеї використання ЛЕП на постіну напругу замість постійну на велику відстань замість змінної. Свого часу працювала ЛЕП постійної напруги ВОЛГА-ДОНБАС з напругою +/- 400кВ працювала поки були придатні до роботи трофейні німецькі ртутні високовольтні іністори на 100кВ. Коли вони своє відпрацювали спроба заміни на совкові кременеві тиристори виявилась провальною.
Так в в любому довіднику по Повітряних ЛЕП починаючи від 110 кіловольт індуктина складова є більший за омічний опір провідників в ЛЕП 330...750кВ це значення може бутив п'ятеро більше тому часто при розрахунках струмів короткого замикання звичайний омічний опір(внутрішній) опір проводу не враховують. Це сваме стосуєтся трансформаторів чи струмо обмежувальних реакторів. Реактор в даному випадку це не то що на АЕС а звичайна котушка з дроту чи дросель в електроніці, назва йде від Реактивний опір чи індуктивний котушки. Те саме що і звітам і реактивна енергія в енергетиці.
10:00 Що до пробою окису на контактах. Тут теж не все так просто. Проблема є тільки для постійної напруги до 30 вольт. Пристрої на постійну наднапругу більше 30 вольт прекрасно пробивають цю оксидну плівку та руйнують її. Загалом це стосується малих напруги і струмів в мікроампери. І проблеми окислення є одинакові що дна постіну що на змну напругу. Зазвичай це відбувається на стику (контакту) різних металів, зазвичай мідь-алюміній. Притому окислення відбувається однаково не залежно від роду напруги/струму. З часом перехідний опір і нарнів стає одинаково великим незалежно це постійна чи змінна напруга. Що до ємності на таких контактах. То вона для частоти 50 герц практично є "безмежною" (сотні кілооми) і при напрузі менше до 20 вольт так само не пробиваєтеся як і постійною напругою
І звісно головна наїзд на Священну книгу первописання , білію Енергетиків ПУЕ 10:50 . Так там що до провідників є місця де чітко розділяють допустимі струми між постійним та зміним струмом. Але це в тих місцях де це дійсно має значення, це великі значення струмів сотні і тисячі ампер. В кабелях того немає по одній причині струми набагато менше критичних значень і не виникає явище поверхневого ефекту через їх геометрію. А там де має значення який тип струму протікає все навпаки. Для постійного струм у є більше допустимі значення ніж для змінного. Все через поверхневий ефект витиснення змінного струму назовні. promenergia.com.ua/dopustymyj-tryvalyj-strum-provodiv-ta-shyn/ -
Таблиця 1.3.31. Допустимий тривалий струм для шин прямокутного січення
Струм *, А, при кількості полос на полюс і фазу
числівник - змінний струм, знаменник - постійний струм !!!!!!!
МІДЬ | АЛЮМІНІЙ
кіл. шин 1 2 3 4 1 2 3
60х6 1125/1145 1740/1990 2240/2495 - 870/880 1350/1555 1720/1940 -
80х6 1480/1510 2110/2630 2720/3220 - 1150/1170 1630/2055 2100/2460 -
100х6 1810/1875 2470/3245 3170/3940 - 1425/1455 1935/2515 2500/3040 -
60х8 1320/1345 2160/2485 2790/3020 - 1025/1040 1680/1840 2180/2330 -
80х8 1690/1755 2620/3095 3370/3850 - 1320/1355 2040/2400 2620/2975 -
100х8 2080/2180 3060/3810 3930/4690 - 1625/1690 2390/2945 3050/3620 -
120х8 2400/2600 3400/4400 4340/5600 - 1900/2040 2650/3350 3380/4250 -
60х10 1475/1525 2560/2725 3300/3530 - 1155/1180 2010/2110 2650/2720 -
80х10 1900/1990 3100/3510 3990/4450 - 1480/1540 2410/2735 3100/3440 -
100х10 2310/2470 3610/4325 4650/5385 5300/6060 1820/1910 2860/3350 3650/4160 4150/4400
120х10 2650/2950 4100/5000 5200/6250 5900/6800 2070/2300 3200/3900 4100/4860 4650/5200
13:20 -Ще один без підставний наїзд на священу книгу ПУЕ . "Забивають на Тепрературу".
А теплові коефіцієнти які зменшують допустиме значення протікання струму по кабалю чи провіднику для кого написано . Бо в основних таблиці 1.3.27 чітко написано це при температурі +25 градусів. Якщо температура більша то треба враховувати температурний коефіцієнт. А також в ПУЕ окрім січення враховуєтеся кількість жил в кабелі - чим більше жил в кабелі тим менший допустимий струм. Умови прокладання в землі/повітрі/приміщені - Вземлі більше допустимий струм а в приміщеннях може на 30% менше. Кількість рядом прокладених кабелів і як вони прокладені. Чим біле кабелів тим менше можна завантажувати та багато чого.
ВИСНОВОК - Перед тим як розповідати якісу дич як НЕУК. Спочатку Прочитай таку книжку як ТОЕ - Теоретичні Основи Електротехніки а не тільки обмежена шкільний курс фізики. А як ще була така вчителька як в мене чи племінника були в школі то не дивно що чому НЕУК. І Звісно прочитати хоча розділ 1,3 священного писання ПУЕ. А найкраще щоб ПУЕ лежало на столі поряд з Християнською Біблією, або Какраном чи Талмудом. Що час відчасу освіжати свої знання. І к роблять священики чи інженери краще зробити закладки в ПУЕ в самих відповідальних місцях.
Амплітудне значення змінного струму при діючих 230В приблизно 325В
@@donaldduck4334 і це правда, але пояснити це звичайним людям ще важче, бо розмах буде 650 В :)
@@moya-sprava-admin Взагалі 325В - це і є амплітуда. Які ще 650?
@@moya-sprava-admin100%
Поясню коротко: √2×230В=325В
Uапм=325Вольт 😊
Да он дурак, ему объяснять бесполезно, у него 460)))
Почитайте визначення змінного струму. І яка ж напруга на максимумі синусоїди? Прикинь, "руху" сруму в зворотному напрямку при вимірі ЕРС яка більша за напругу вимірювального приладу ніде не має. Забудь слово "імпеданс". Немає втрат по струму. Є активні та реактивні втрати. 100 А не великі струми. На кожне болтове з'єднання є норма зусилля затяжки. Найбільше споживання "напруги" це ЕРС комірки. Почитай що таке падіння напруги на ділянці кола, необхідно казати правильні визначення.
Лайк за відео, яке зібрало стільки корисних коментарів та коментаторів. Це геніально (без жартів). Воно було того варте ☺️ Додав у обране 🧐
Автор відео покусився на святе - на ПУЕ. Ще й відео вийшло на день енергетика. Хайп забезпечений.
Не траба, от не треба було випускати це відео.... Сьогодні день енергетика... Я сам є енергетиком.... Під час перегляду Вашого відео всю дорогу рукалице...
Вважайте це поздоровлення від стартапу "квартал 2024"...
@@IfidFidc-tt6hc ну хоч хтось потішився і то вже добре.
Да он звездонутый дурачек мнивший что он всезнайка.
Щось дядько намішав в одну купу все що можна і не можна.Передача постійного струму завжди була набагато вигіднішою, за рахунок відсутності реактивного опору та відсутності випромінювання. Саме тому весь цивілізований світ переходить на високовольтні мережі постійного струму. Якщо не вірите, загугліть "високовольтна лінія постійного струму". У змінного лише одна перевага - його легко трансформувати.
Що до використання ПУЕ відносно аккумуляторів, тут причини невідповідності зовсім інші. А саме втрата напруги на дротах. Якшо для систем на 220 вольт, на першому місці нагрів проводу навіть при втраті на них же, допустимо 10 вольт, то в низьковольтних системах така втрата буде просто недопустима. Бо втративши на слабих проводах по дорозі від 12ти вольтового аккумулятора навіть 3 вольти буд-який безперебійник подумає що аккумулятор сів та вимкнеться. Хлопаки, що займаються професійним автозвуком, від 12ти вольтових аккумуляторів тягнуть до підсилювачів іноді провода і по 75 квадратів, іноді і ще більше, І не тому що провід не витримає, а щоб при тих потужностях жодного вольту не втратити.
Що до вимікювання внутрішнього опору аккумуляторів саме змінним струмом, та ще й 1 кілогерц, вважаю не зовсім корректним. Ще не зустрічав жодного перетворювача, у якого б не стояли по входу аккумулятора конденсатори, які й беруть на себе всі стрибки струму навантаження. там хоч і постійним струмом можна міряти. Похибка буде в межах погрішності приладу вимірювання.
Відчуття як у прєпода електротехніки, який приймає іспит у відсталого студента. Сідай, 3 за старання.
@@androidpasha :) дякую, хоч на 3 вийшло, шара прийшла. Якщо серйозно, мета була геть інша, не людей з дипломами посмішити, а на пальцях всім іншим пояснити що треба і чого не треба робити. 99.9% людей як не більше не відрізнять слова "внутрішній опір" від "опір" і розповідати їм треба не термінами, а пальцями показувати, що я і намагаюся робити. Ви дуже помиляєтеся, якщо вважаєте, що лише дипломовані енергетики підключають акумулятори до інверторів.
@@moya-sprava-admin Ви гадаєте, що у Вас вийшло?
@@moya-sprava-admin На пальцях це чудова мета. Тоді на пальцях і показуцте. Навіщо вживати дивних та хибних пояснень "імпедансів" та "амплітуд"?
@@moya-sprava-admin ні, ТАЛОН. За таке "на пальцях всім іншим пояснити" і такі помилки - ТАЛОН АВТОМАТОМ.
Я гумор зацінив )))
19:00 якщо акумулятор буде під'єднаний самим тонким дротом, то Що зарядне його не зарядить? 😂
Пригадав одну із серій руйнівників міфів, коли вони перевіряли легенду в який в'язень зміг втекти із цугундера перерізавши решітку електричним струмом. Адам взяв проводи встромив у 110v і нічого в нього не вийшло. А Джері з радіо приймача зробив перетворювач на постійний струм та зміг "перепиляти" решітку ( то зайняло багато часу , але факт )
TLDW: Автор прочитав один розділ ПУЕ (як вибирать переріз кабелю, щоб той кабель не згорів) і дуже вражений що в системі напругою 12В такий переріз не проходить по падінню напруги на ньому.
Звичайно ж що все проходить, треба лише перейти на високовольтні акумулятори (як мінімум підглянути до звичайних електромобілів), або прочитати ПУЕ трохи глибше.
А юзери 12В систем - і повинні страждати (від ціни, жорсткості і ваги тих всіх кабелів), тут немає ради.
ПУЕ:
Глава 1.3 вибів провідників за нагрівом
1.3.1: ...Якщо переріз провідника визначений за цих вимог, виявився менше від перерізу, який вимагають інші вимоги ( термічна і електродинамічна стійкість за струмів КЗ, ВТРАТИ ТА ВІДХИЛЕННЯ НАПРУГИ, механічна міцність, захист від перевантаження), то треба приймати найбільший переріз, який вимагають ці умови.
У змінному струму 230В - це середньоквадратичне значення, на піках синусоіди не 230В, а 325В.
3:30 - хвилинка альтернати вної фізики. З загубленими електронами та температурною нестабільністю 😂
Импеданс провода это сильно 😆
шлимазл колхозный
А в мене лише одне зауваження-питання: 19:48 - навіщо мультіметр для виміру напруги, якщо міліомметр більш точно вимірює напругу?
Амплітуда подвійна змінного струму не 460, а приблизно 620в 🙂
Що за маячня? В CC режимі струм буде однаковий у всіх ділянках кола, тобто на клемах зарядного і на проводах та акумуляторі, очевидно! Потім у режимі CV струм почне падати і в кінці кінців, для ліфера, стане близьким до 0, а напруга на клемах зарядного та акумулятора зрівняються - також очевидно.
Чи я щось не так розумію?
розумієте ви вірно, тільки чуєте лише себе. я повторював, що чим більше загальний опір кола, тим більше буде похибка на зарядному пристрої (чи на розрядному), тому що НЕ ВІРНО вимірюється напруга, а це БУДЕ ПРИЗВОДИТИ до не вірного оцінювання стану акумулятора, таким чином заряджання буде розтягнуто в часі, тому що зарядний пристрій зарано скине струм і перейде в режим CV, а розрядний пристрій зарано відключиться від акума при розряді, тому що не вірно виміряє його напругу. Я повторював це не одноразово, але це досі не зрозуміло?
@@moya-sprava-admin Так це ви не чуєте нікого. ПУЕ регламентує мінімально можливий перетин кабеля для заданого струму. Якщо ваш техпроцесс чутливий до падіння напруги на кабелі, то ви повинні збільшувати переріз кабеля. Саме це і вказано в пункті 1.3.1 ПУЕ (принаймі в редакціях до 2020 року, в новіших номер пункту може змінитися). То може ви б краще уважніше почитали би ( і не тільки ПУЕ, а взагалі теоретичні основи електротехніки, щоб не ганьбитися) перш ніж стверджувати, що "по ПУЕ не можна обирати кабель".
Провокаційна назва і протиречивий випуск і веселі коментарі. )))
Зараз спробую розказати, як я (простий електромонтажник, а не аж цілий енергетик) збираю акуми, які працюють як годинник.
Я на усіх своїх акумуляторних збірках підбираю кабель користуючись звичайною таблицею по підбору струму, але завжди, для зменшення опору постійного струму, обираю провідники із запасом у 20-30% відносно рекомендованого перетину для жили яка "лежить окремо в лотку" ну і іще цей запас іноді компенсує жадібність деяких виробників кабелю. Усі контакти змащую антиоксидною мастикою і виходить цілком пристойно по фінішу.
Спочатку не завжди так робив і тепловізор показував збільшення температури на окремих ділянках де я "поекономив" на кабелі при випробуваннях на порогових значеннях потужності. Тепер термограма виглядає цілком пристойно. Але працювати з низькою напругою (12В) важко., на тих самих комірках часто не вистачає площі контактної поверхні, або сили притискання до терміналів (тому я недолюблюю EVE105) Краще мати справу з 24В, або 48В.
А щодо ПУЕ, то воно не тільки про перетин провідника, воно про загальні правила влаштування електроустановок, наприклад там категорично не рекомендують обкладати дровами акумуляторні комірки. ))) Якщо покласти на нього то рано чи пізно побачиш червону машину під своїми вікнами (і це буде не Ferrari), та, або машину з червоним хрестом.
Дякую за випуск, сприймаю його як тему для обговорювання яку корисно було підняти.
P.S. Порадьте будь ласка якийсь роутер на заміну гігабітному Кенетику в квартиру. Дякую.
P.P.S. На хамів, особливо болотяномовних не звертайте уваги, вони і так природою ображені.
15:16 наважливо кажеш? 🤣 А нічого що сила струму заряду батареї залежить від різниці потенціалів на БЖ та батареях? При малій різниці напруги просто неможливо досягти високої сили струму постійним струмом.
🧐Струм складається з 2х характеристик: напруги й сили струму. По одинці не буває!
Усе неправильно а дещо навіть навпаки.
Навпаки опір кабелів постійному струму менший ніж змінному.
Термічні коефіцієнти опору мізерні у межах -20 +70 ними можна знехтувати.
Опір акумуляторів міряють змінним струмом 1к тільки для того щоб хімія акумулятора не впливала на значення вимірювання, тобто акумулятор міряється як конденсатор, а частота лише 1к бо на більших частотах починає впливати на результат положення дротів тестера.
Дроти можна і треба обирати за ПУЕ, тільки прочитати треба усю главу, а не тільки першу табличку.
*Розрахунок втрат напруги на дротах* це частина проекту в ПУЕ це теж є. Опір дроту це табличне значення, та і є купа готових калькуляторів. Фактично на струмах до 20 А варто рахувати втрати, на вищих струмах усе перебиває термічний показник. Наприклад 100 А термічний показник - 35 квадратів міддю (при температурі повітря 45 (це максимум для помірного клімату) на температура жили 60 (це щоб ізоляція не осипалася за 1000 годин).
Для зарядки акумулятора використовується чотирипроводна система, або усе покладається на BMS. Усе інше це дрочево з пристроями які за фактом не призначені один до одного.
*Наприклад* є iMAX і подібні зарядки до яких підключається шлейф від усіх комірок, це єдиний тип зарядки яка може реалізувати режим CC-CV сама, без комунікації з BMS, усе інше це самовнушання та прутнеграйство. Їй не потрібні товсті дроти, бо в неї є шлейф.
Інвертор має комунікувати з BMS або працювати на свинці, бо мабуть половина інверторів вибухають, якщо спрацьовують ключі в BMS. Коли інвертор комунікує зі спеціально налаштованою інверторною BMS то вона вимірює напругу та визначає струм заряду, інвертор починає працювати як iMAX. Ключі тоді ніколи не спрацюють, хіба що якщо інвертор чомусь не підкориться наказу BMS.
*Контакти* слабнуть бо є контактна напруга розм'якшення металу (без плавлення, цікавий фізичний процес) суть у тому що після розм'якшення контакти треба дотиснути, для цього має бути пружний елемент у з'єднанні наприклад
- гровер
- тарільчата пружина
- шайба зубастик
- шайба зірочка
Гровер серед них найслабший, тобто сила стиснення мала, але найбільший ход деформації, тарільчата пружина найсильніша - на них як правило крутять високострумові шини. Усі ці шайби одночасно є стопорними.
Усі інші методи стопоріння різьби в електриці до сраки, вони послабнуть см вище (сама конструкція затискача чи дроту може бути пружною, тоді може не бути вище вказаних шайб).
*Окислення* справа не в роді струму а в напрузі (ви неправильно сказали ~220 В це -311 В +311 В тобто перепад в 622 В) Окисні плівки розповсюджених металів в електротехніці пробиваються на напрузі 50+ В. Тому більшість вимикачів, роз'ємів та з'єднань саме на таку чи більшу напругу.
Напруги менше 1 В -- золото; від 1.5 В срібло;
Метали з яких дуже легко зірвати механічно оксидну плівку: срібло; нітрид титану; нікель; олово.
Мідь, латунь від 50 В, механічне зривання тертя з механічним зусиллям 8 кгс на точку. Алюміній - нема даних.
Цинк - від 50 В
На жаль, Ви геть не розбираєтесь в теорії електричних кіл. Постійному струму по барабану на ємність і індуктивність проводу, тобто на імпеданс. Так, при включені/відключенні, виникатиме перехідний процес обумовлений індуктивністю і ємністю, а в тривалому процесі ці параметри не будуть мати жодного впливу. Пульсаціями в масштабі можна знехтувати.
Падіння напруги на проводі dU = I*R (струм на активний опір, В).
Теплові втрати на проводі dP = I*I*R (квадрат струму на активний опір, Вт)
Саме цікаве, що ці формули в першому наближенні можна застосовувати і для змінного струму, але при змінному струмі втрати будуть більшими через ємнісну складову.
Опір постійному струму можна глянути в довіднику чи паспорті, чи поміряти ом-метром. Струм очевидно ви обираєте відповідно до вашого акумулятора. Падіння напруги на проводі не повинно бути більше 5% під час максимального навантаження. Це золоте правило є компромісом між необхідністю і марнотратством. Просто міряйте вольтметром по кінцях включеного провода напругу. Все. Звісно, чим більше переріз і менше довжина проводу, тим менше втрати і відповідно нагрів.
На відтинку заряду CC втрати на проводі будуть найбільшими, буде певне падіння напруги на проводі і контактах. На відтинку CV струм зменшуватиметься, падіння напруги на проводі відповідно теж, і ви, з рештою, зарядите свій акумулятор до бажаної напруги.
Стосовно опору батарей - там ситуація геть інша. Якщо дуже спрощувати, то хімічний елемент можна представити кондесатором. Чим менше його реактивний опір, тим більша ємність: X=1/(j*2*Pi()*f*C). Але щоб виміряти ємність постійним струмом конденсатор (чи батарею) треба розрядити і зарадити (або навпаки - зарядити і розрядити). Це довго, тому легше виміряти опір змінному струму. Тим більше що активна складова повного опору буде додатково вказувати на надмірний струм саморозряду або перехідний опір контактів. Загально прийнято вимірювати опір синусоїдальному змінному струму з напругою амплітудою 1В і частотою 1 кГц. І тут головна проблема що у fnirsi частота не 1 кГц, а 985 Гц. Це вносить певну похибку. Крім того синусоїда неідеальна, але краще ніж у yaorea. Тобто тут вищі гармоніки будуть вноити похибки в обох випадах. Перехід через нуль (тобто наявність складової постійного струму) тут не має жодного впливу, оскільки при вимірюванні опору може легко фільтруватися.
Загалом я розумію що у вас немає відповідного фаху і через брак знань у вас трапляються хибні висновки. Попри це ви робите чудову роботу. З прийдешніми святами, хай буде Різдво веселим, а новий рік щасливим. Бажаю габел північним спасатєлям, хай вони всі повиздихають, а ми будемо тут собі тихенько сваритися про своє.
Автор, конечно, путается в терминах, но с другой стороны, всё это видео можно свести к двум правилам: берите провода потолще и затягивайте их посильнее. И первое и второе правило, если им следовать, никакого вреда кроме пользы не принесёт.
15:50 - Що це за така чотири дротова схема виміру Напруги и Струму. За 40-років навчання і роботи ніколи такої на чув. Такі схеми є тільки при вимірі малих Опорів чи темо опорів за допомогою вимірного моста і чотири провідної схеми. Де опорній парі проводів подається опорний струм а по другій міряєтеся напруга безпосередньо на клемах пристрою опір якого міряємся. Там є навіть певні правила приєднання. А от щоб міряли напругу чотирма окремими дротами ніколи не чув. Навіть мілі/мікоро вольти на струмовому шунті міряються двома дротами. А тут цілих 14 вольт.
Звісно для того щоб вольт метер вірно міряв напругу на акумуляторі то його треба окремими проводами приєднувати до виводів акумулятора, а не зарядного пристрою. Щоб не враховувати додаткову напругу на провідниках під час заряду чи меншу підчас розряду. Але в режимі холостого ходу це можна робити де завгодно бо опір провідників між акумуляьлром і зарядним пристроєм прицьому не має жодного значення.
П.М. З особистого досвіду ДБЖ який є в мене у домі для правильного заміру напруги під час заряду акумулятора. Раз на 10...15 вимикає заряд чекає хвилину заміряє напругу і далі продовжує заряд. Все якраз щоб компенсувати спад напруги на проводах та на контактах акумулятора від нагріву. До речі такий "відпочинок" акумулятора потрібен після досягнення напруги 13,5 вольта з подальшим струмом підзаряджу 0,05С до напруги в 13,8 вольта. Акумулятори які працюють в режимі очікування тобто ДБЖ ніхто не заряджає до напруги в 14.4...14,8 вольт, це не автомобіль. Знов ЧИТАЙ ІСТРУКЦІЮ та хоча би надписи на самому акумуляторі де це зазначено.
16: 30 - Причому тут фіктивний КИТАЙСКИЙ імпеданс акумулятора, тай до дотів на постійний струм такого поняття теж немає, це тільки для змінної напруги актуально, але і при таких випадках ним теж нехтують. Як про це писав окремо це фіктивний опір який на пряму немає жодного відношенню до роботи акумулятора. Що до спадку напруги на дротах. Між акумулятором та зарядним пристроєм. Коли провідники вибрати відповідно до ПУЕ а не так на око як в нас роблять і заряджати акумулятор струмом не більше 0,2С тобто для стандартного автомобільного акумулятора 60 А/Г це лише 12А максимум, краще взагалі 0,1...0,12С чи 6...7А а не як в нас деякі любителі швидкого зраду заряджають струмом 20 чи 30 А. То спадок на провідниках буде мінімальний порядку 0,1...0,2 вольта. Що не суттєво при початковому заряді до 13,5...13,6 вольта. Далі треба дати відпочити акумулятору хоча 15 хвилин і перейти в режим підзарядку 0,02..0.025 Ампер тобто для 60 АГ акумулятора це лише 1,5 А і підтримувати напругу не більше 13,8 вольта. А не 14,2...14,8 вольти. Бо це не автомобіль а БДЖ. де акумулятор 95% часу працює в режимі очікування. Якщо такий великий педант. То виведи два окремо провідники від схеми вимірювання напруги зарядного пристрою прямо до Акумулятора. Але притому ці провідник мають бути приєднані безпосередньо до виводів акумулятора, до речі як то роблять при наявності БМС.
1. При чому тут імпеданс в колах постійного струму? Ми враховуємо реактивну складову конденсаторів на вході в інвертор? На DC? Брр.. Якщо до того, що міліомметр (конкретно ваш) робить виміри на частоті 1КГц, то все одно не зовсім до контексту клеїться...
2. "230В амплітудв 460В". Хм. 230В це "діюче значееня". Діюче значення напруги для змінного струму це значення, рівне значенню постійної напруги, при якому на тому ж самому активному навантаженні буде виділятись та ж потужність. Для сінуса це значення рівне амплітуді, поділенній на корінь з 2. Тобто амплітудне значення 230В == 325В
Вибачте, мабуть далі не стану дивитись. Шкода. Так у Вас ролики живі... Тут Ви правильний вступ записали. "Людям з освітою саме цей ролик те треба дивитись". Чесно. Поважаю.
Добре, відповім ще вам, але шось набридло казати речі, на які люди не звертають уваги. Ще раз: шкільна фізика розраховує на ідеальні умови, де опір є константа і тоді все легко і просто рахується і пояснюється, на відмінність від змінного. Саме тому в постійному струмі вважається що опір це омічний опір, а загальний опір, тобто імпеданс дорівнює омічному опору, тому що всі інші опори умовно дорівнюють 0...В реальному житті ЦЕ НЕ ТАК. Банальна залежність від температури ломає об коліно всі розрахунки, проте всі закривають очі, мовляв "ну візьму я кабель на одне значеня більше ото і все - вистачить". Далі, коли ми кажемо про опір, то одразу кажемо про виключення - у генераторів (акумуляторів) просто опір не канає, бо там важко НЕ ВРАХОВУВАТИ динамічні зміни омічного опору + інші опори, тому щоб не плутати імпеданс змінного струму видумали новий термін "внутрішній опір", натякаючи що це типу різні речі, хоча сутність слова імпеданс легко вкладається в данному випадку як визначення сукупного опору. Саме тому в термінології на англійській мові ви можете знайти як слово імпеданс (impedance) стосовно внутрішнього опору акумулятора, так і internal resistance. Але в нас люди звикли до шкільної чіткої визначенності і наші академіки вважають це страшною та величезною помилкою. Ну то мені байдуже, я нікого не намагаюся переконати, кожному треба свої мізки мати та читати не тільки шкільні підручники.
@@moya-sprava-admin можливо це саме ви не вчили шкільну фізику? Температурний коефіцієнт електричного опору, електрорушійна сила і внутрішній опір джерела - це все зі шкільної фізики. Почитайте перш ніж сперечатись.
@@moya-sprava-admin Шкільна фізика...
1. Активний опір дроту при зміні температури змінюється, але залишається активним. Тобто, на DC ніякі погонні ємності та індуктивності ніякого впливу не несуть. Жодних імпедансів сюди ліпити не треба.
2. Внутрішній опір джерела має просте фізичне пояснення, - при протіканні струму на ньому падає напруга. От і все.
"Імпеданс" для всіх людей, що не полінились Вам написати, значить суму активного і реактивного опорів. В ланцюгах постійного струму реактивна складова рівна "0".
Ви використали цей термін для пояснення якихось своїх відчуттів. Не варто. Цей термін вже давно має загальноприйняте значення.
@@moya-sprava-admin ні. Внутрішній опір це внутрішній опір, а імпеданс це імпеданс. Скачайте/почитайте книги по теорії електро техніки. Автори - Зевеке, Ионкин, Бессонов. Наприклад "Основы теории цепей", "Теоретические основы электротехники"
@Alexander-mj3jk блін, а наводки це наводки. Ви в якому світі живете, а? Ви не знаєте теорію електромагнітного поля, чи воно у вас окремо працює?
Какой бред
@@ДмитрийМассалитин о, академіки прокинулися
@ ну да, это так удобно отвечать оскорблениям на второе мое сообщение, когда на первое более наполненное ответить нечего. Вам нужно заканчивать читать книжки по физике для школы. Хотя бы электротехнику уровня техникума/пту открыть для себя
Это вам на память повторно. Бля какая каша в голове! 230 вольт это среднеквадратичное напряжение, полная амплитуда 230*корень квадратный из 2. И все полный размах 325 вольт. На от плюс 325 до минус 325= 650, а просто 325. И для этого не нужно оканчивать академий, а просто включить осциллограф, который у вас есть,вы про них также безграмотно рассказывали. Импеданс действительно включает в себя активную и реактивную составляющую и это не рассказываю в учебники по физики для школы. Но причём тут реактивная составляющая для постоянного тока/напряжения? Импеданс имеет разную реактивную составляющую на разных частотах. Так что с этого? Вы планируете измерять импеданс на всей полосе частот? Строить ачх провода? До какой граничной частоты? Не ожидал такого услышать от вас
Кабель (дріт) не має такої характеристики як ВНУТРІШНІЙ ОПІР, на відміну від джерел живлення див швільний підручник фізики :).
Імпеданс існує в колах ЗМІННОГО струму, а в акумах ПОСТІЙНИЙ.
Краще автору випускати відео про роутери та мережі а не про закон Ома😂
Поверьте. Познания по сетям у него такие же глубокие как и в электротехнике. У человека что-то получилось. Теперь он считает что он бог в этом. Пользоваться сиюминутными статьями и видео с ютуба и иметь системные знания о чем-то конкретном … в общем безграмотность и раньше проскакивала, но она не была такая явная как в этом видео.
@@ДмитрийМассалитин та я то з вами повністю згодний, мені от тільки не зрозуміло, що академіки в ютубі роблять?
@ развлекаются. Вы что не знаете что ютуб это для отдыха и развлечения. А системные данные (образование если хотите) получают из литературы чуть выше по сложности чем школьный учебник.
Строго кажучи - внутрішній опір АКБ є частотнозалежним (як і опір якогось іншого кола). Тому, слово :"імпеданс" теж може підходити.
@ ачх будем снимать? Вот только зачем? Как по мне импульсная характеристика полностью описывает поведение аккумулятора, только я например ни где не встречал такой характеристики аккумулятора. Наверно потому что их всегда шунтируют по импульсным нагрузкам высокочастотными, низкоимпендансными конденсаторами. В общем не их это дело.
ох тыж елки палки.. я хоть и не энергетик, и по электротехнике у меня была вымучанная тройка 25 лет назад, но даже у меня от всех этих импедансов и баек про переменный ток (аффтар, амплитудное значение сети 220В - 311В) просто кровь из ушей текла
раджу таки наважитися і почитати як буде час про переклад та тлумачення слова "імпеданс" тільки не від місцевих академіків, але в загальній практиці. А про амплітуду то так, я загнув, там 325
@@moya-sprava-admin вот только импеданс - это исключительно про переменный ток. а переменка у нас только на выходе инвертора, а не на проводах аккумулятора. от инвертора вполне можно и нужно выбирать провода по пуэ. а от аккумулятора - только по сопротивлению.
вот потому я и утверждаю что все эти рассуждения про импеданс применительно к постоянному току - бред и ересь недоучки нахватавшегося по верхам умных слов.
Прошу только не лезь в вч. Там ты точно погоришь. Скоро скажешь что и от акб нужно брать в экран😀
Автор ще з поняттям струм не розібрався. Коли розбереться тоді піде ВЧ
Мабуть якщо не вважати себе самим розумним і не намагатись надурити всесвіт а робити як книжка пише то і проблем буде менше.
Оппа. А я якраз згідно ПУЕ обирав.
@@Leleka2310 знайдіть тестер опору та перевірте все коло і внутрішній опір акума, якщо занадто великий опір, то треба інший кабель
Не закінчували академію? Цікаво. А якщо я скажу що струм в провіднику не переносять електрони - це вас здивує? Можу розказувати днями. Довго? Можу і коротко. В школі і навіть ВУЗах вчили досить не точно, точніше, адаптивно . І коротко потрібно вчитися висловлюватись - струм, а точніше передачу електроенергії в провідниках здійснюють не електрони, а поля. Що в постійному, що в змінному напругах. Як саме? А тут вже коротко не розкажеш.
Та хтозна... на сайті виробника кабелю вказано максимальний струм. Якщо брати, звісно, на крок в більшу сторону то по таблицям нагрів не перевищує 30С
@@nix7705 ви маєте перевіряти опір ланки, бо ви можете взяти і на два кроки вище, а по факту опір за рахунок поганих контактів буде занадто великий. Наше завдання зробити не абияк, а щоб працювало.
@@moya-sprava-admin Не зовсім згоден з Вами, бо поганий контакт то косяк монтажу, а кабель то кабель, який щоб купити треба підібрати спочатку. Не раціонально кабелем намагатися компенсувати опір запобіжника, бмс, чи з'єднань, то варто дивитися в їх сторону
@@moya-sprava-adminні. Треба пояснювати правильно. Такий кабель не загориться (виконання умов ПУЕ) але і не працюватиме (бо 12 В - це дуже низька напруга і падіння напруги на ньому буде завелике)
Не в моїх правилах когось ображати, але автор, просто прийміть той факт, що якщо Ваша справа адмін, то це нормально, що людина може щось не розуміти в інших галузях. Але ви так впевнено розповідаєте, не розуміючи основ, що люди, які далекі від електрики таки ж вам повірять.
Ви принесли поняття імпедансу зі змінного струму в постійний. Ви не існує поняття "внутрішнього опору" кабелю, це відноситься для джерел струму. Для того, щоб заміряти опір кабелю, який буде працювати в колі постійного струму - не обовязково подавати синусоїду один кілогерц :) Взагалі, бачу в коментарях все вже пояснили.
А про тепловізор згоден. Можна взяти кабель і в три рази більшого перерізу, а погоріти на обжимці чи зʼєднані. Але аргументація зайшла трохи не туди :) успіхів.
@@АндрейЦарь-н9я яких основ, шановний? Назвіть мені хоч один доказ того, що існує постійний струм. Не в вашому уявленні, не шкільних підручниках, а в реальному житті. Ви намагаєтесь натягувати сову на глобус з широко закритими очами, а я вам всього лише кажу, що відкривати очі то корисно
@moya-sprava-admin В сенсі? Ви на повному серйозі зараз ставите під сумнів існування постійного струму, чи просто на приколі?
@@АндрейЦарь-н9я ну і що? Як би там не було, відео на цьому каналі піднімають настрій завдяки унікальному баченню законів фізики автором 😄.
Посмотрел 3 мин ухи вянут. Струм в миливольтах, электроны втрачаются - сдохнуть можно ))
Не на півгодини, а на півтори...
Знову води налив на пів години :)
@@dmaraptor так, але завжди ' альтернатива і я розповів що треба мати, щоб не дивитися півгодини
@@moya-sprava-admin це був жарт :)
Ой, що ви тут влаштували гвалт. Автор відео по простому пояснив коротко і ясно і по суті все по ділу, а якщо доколупуватисягце вже називається знаєте як? Буквоїдство.
Щоправда міліомметри Yaorea YR-1035+ та Fnirsi HRM-10 одного поля ягідки, якщо хвалити один, а інших не хвалитигце вже буде предвзятість, там вони обидва на свої гроші і назва їм-цяцьки-бразчалки якщо чесно, але і один і другий гідні екземпляри за свої гроші.
"Моя справа - адмін", перелогінься
Справа не в буквоїдстві, Люди заходять та дивляться відео, щоб набратися досвіду, якого в них бракує, А від цього відео навіть в мене каша в голові. Тут одна невідповідність на іншій. Подібні відео лише шкодять. Бо якби то все було розказано правильно, людина то все одно запамятає. І нехай не одразу, а через місяць, але це все одно допомогло б створити правильну картину в голові, і як себе струм поводить, і як напруга. Це ж відео тільки каші в мізки починаючим добавило. Порівняння міліомметрів дешевих... Купіть в інтернеті самий дешевий токовий шунт на 75 мілівольт та перевірте ним свої прилади.
Ми знаємо, що справжні мікроомметри роблять в умані, ПрАТ "мегомметр". Але коштують вони умовно х10, і струми вимірювання там значно більше - можна і спалити вимірювальний опір. Про флюк навіть не згадуємо.
Да-а-а…🤷♂️
Ламер.
Боже шановний, що за маячня???? Фізику трохи повчити не пробували??? Дурниця за дурницею. Саме зі збільшення частоти емність та індуктивність кабелю починають себе проявляти але для частоти що 50Гц, що 1кГц ними можна знехтувати якщо ви не розглядаєте лінії великої протяжності. Якась маячня про змінний струм, для вимірювання опору не має жодного значення має змінний струм постійну складову чи ні. Все що ви намагаєтесь пояснити ( явно не виходить) зводиться до наступного: системи постійного струму зазвичай низьковольтні ( є і високовольтні аж до 1ГВ але зараз не про них), відповідно для тих же потужностей струми більші, відповідно більші і омічні втрати на кабелі, тому треба обирати кабель товщий настільки щоб по-перше не грівся, по-друге можна було знехтувати втратами на ньому, по-третє щоб це було экономічно доцільно. От і все.
Не треба так. Якщо автор вивчить фізику, його відео перестануть бути смішними.
Назва відео треш. Ні я не не зрозуміло. Таймкодів не чули.
Какой же противный чувак. Налепил чего попало лишь бы запугать. Тот кто плавает в теме и правда побежит смотреть все его видосы подряд. Только туман меньше не станет он половину выдумывает.
А яка у вас спеціальність? Так, при протіканні струму в дроті, на дроті щось падає. І так, для зараджання літій-полімеру треба контролювати напругу в другому знаку. І судя по відео ви дійшли до цього самі, тож ви дійсно талановита людина. При протіканні 100А в дроті с опіром 1мОм, на дроті впаде 0.1 вольт. Але якщо дріт 10мОм, то на дроті впаде 1 вольт, що при заряджанні багато.
А от змінний струм в цієї історії ні до чого. І майже 50% того, що ви сказали про змінний струм не є вірним, тому морально-готуйтеся, що в каментах вас будуть чморити.
Доречі, дріт, що складається із купи тонких жил має відносно велику індуктивність в порівнянні з дротом, що складається з однієї товстої жили. При великих струмах може навіть спалити мосфети (в точковій сварці цей ефект проявляється досить часто).
@@Alexander-mj3jk нікому цього не кажіть, бо люди вас не зрозуміють. Я по життю з палати номер 7, помиляюся і свої помилки визнаю, але так виходить що мені доводиться вирішувати помилки інших людей, які живуть по підручниках... Про змінний струм мені треба буде зняти окреме тому що люди впевнені що в колах постійного струму ніколи не буває змінного. І саме тому я завжди наголошую, що кабелі треба на акуми дуже ретельно обирати саме з мінімальним опором, залужені і так далі, а краще шини, бо з ними проблем ще менше. Але, селяві.
Ты дурачок. Кого ты можешь обидеть. Тебя природа обидела. Зачем ты меряешь сопротивление на частоте если собрался использовать в постоянке? Это риторический вопрос!
чому не на фронтi?
Рекламировать всякую херню от фнирси и от xtar у вас получается лучше. Это ваш уровень. Выше подыматься вам не следует
колхозная распальцовка словоблуда))))))))))))
на пальцах то не умом...
И без откровений автора на первых минутах ролика понятно, что он очень далёкий от энергетики и вообще электрики. Почти всё, что он тут говорит - полная противоположность реалиям и бред. Постоянное напряжение на много проще и лучше применять в быту, и сдерживающий фактор здесь - только повышение и понижение его величины для передачи на расстояния. Про действующее напряжение учат ещё в 10 классе, но это не про автора. А ахинея про оксидные плёнки на местах контактов могла бы касаться клемм, например, но точно не сечения проводов.
Напряжение на аккумуляторе меряет не зарядное устройство, а BMS, непосредственно на самих ячейках, поэтому сечение и длинна силовых проводов существенно не повлияет на процесс зарядки - BMS всё скорректирует.
Раз 100 повторяет слово "импеданс", которому нет места на постоянном напряжении ))
У Фнирси нет синусоиды, а "DC-ток в виде синусоиды" - определение, изобретённое автором.
Такие малограмотные "учителя" ещё и пытаются учить и давать советы другим. Ужас!
А в общем, для технически грамотного человека, монолог автора выглядит как речь сумасшедшего :(
скоріше виринайте на поверхність життя, дядьку, може щось нове знайдете. Я повторював, що в шкільній фізиці вважається опір константою, не залежно ані від сили струму, ані від температури, ані від зовнішнього середовища. В рельному житті це не так, тому і далі можете себе тішити своїми знаннями, які на практиці дають збій. Про фнірсі я взагалі мовчу, бо вам влом було подивитися що там відбувається, тим не менше ви таки вирішили проявити свій інтелект, ну флаг вам в руки.
@@moya-sprava-admin це ви скоріше виринайте та перечитуйте шкільний підручник фізики. Можливо ганьбитись перестанете... Я чесно кажучи спочатку подумав, що ви почитаєте коментарі, та замислитесь, перечитаєте теорію. А ні, продовжуєте стверджувати маячню...
@EugeneC-kp7eo фізика це життя, яке постійно змінюється :) фізичні закони висмоктуються з пальця, щоб пояснити що ми бачимо і не більше. тому ніколи не кажіть ніколи
@@moya-sprava-admin А, ось воно що... То може ви тоді додайте цю вашу фразу про фізичні закони в опис каналу, чи в опис кожного відео, яке ви публікуєте? Просто щоб люди одразу розуміли з ким мають справу
на постоянке лучше горит дуга. Так что, там с коммутацией тоже проблемы есть. Про фнирси он, по всей видимости, подразумевал, что у него в синусоиде есть постоянная составляющая, и у него синус в пределах [0..Umax] а не [-Umax..+Umax]. Я без понятия, так ли это, но если так - то фнирси, конечно, мудаки.
Какой же противный чувак. Налепил чего попало лишь бы запугать. То кто плавает в теме и правда побежит смотреть все его видосы подряд. Только туман меньше не станет он половину выдумывает.
Ты дурачок. Кого ты можешь обидеть. Тебя природа обидела. Зачем ты меряешь сопротивление на частоте если собрался использовать в постоянке? Это риторический вопрос!
современные блоки питания потребляют ток не постоянкой, не синусоидой - а импульсами. Хотя, смотря что подключено к аккумулятору.