Чому ми співпереживаємо негідникам?
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 1 พ.ย. 2023
- "Правда у кожного своя. А от істина, кажуть, всього одна... Кіно постійно лине доторкнутися до істини, але дуже часто лишається на боці чиєїсь правди. Кіно ніби постійно нагадує нам - що в кожному є глибина. Воно вчить нас емпатувати злодіям, зрадникам та шукати добро в покидьках. І коли ми бачимо поганця, в якому немає зовсім нічого хорошого - нам це не подобається. Ми звикли до "складних" історій і до "складних" персонажів. Але, хіба зараз не найкращий час в історії аби сказати всьому світу - що чорне - це чорне, а біле - це біле? Чому ті, кого ми би засудили в реальному житті, в кіно змушують нас із цікавістю за ними спостерігати?"
Відеоесе номер два - чому ми співпереживаємо негідникам, та чи дійсно кіно спотворює відчуття добра та зла? Чому фільми про негідників все ж таки треба дивитись та розуміти, але в жодному випадку не можна їх наслідувати?
*Автори випуску вважають певні конкретні публічні виступи фон Трієра зашкваром, але не можуть відмовити собі у можливості згадати деякі його підступні месседжі в контексті даного випуску.
Діліться враженнями в коментарях, нам дуже цінний ваш фідбек.
"Не можна співчувати негідникам, навіть якщо дуже хочеться" це просто 💔
Ні
Але хто такі негідники? Хто визначає це? А якщо негідники вважають інших негідниками, хто тоді негідники? Чому вбити курку це нормально, а займатись сеkсом з дитиною ні? Бути забійником скота нормально, а зоофілом ні? Чо му люди вважають одних друзями, а інших м'ясом?
@@tanoninmishav1.0 ти ідіот
@@tanoninmishav1.0Курку вбивають заради мяса,щоб людина могла її споживати і далі жити
@@tanoninmishav1.0 не намагайтесь донести Вищу матерію стадним істотам )
Неймовірно! Аж до глибини глибин моєї душі! Дуже потужний меседж - не можна співчувати негідникам! Їх можна зрозуміти, та не виправдовувати їх вчинки! Антоніо, ви неймовірно мудра людина! Дякую за це відео!
Я теж над цим думав колись, але не як людина знаюча, а як звичайний глядач.
Окрім того, що Ви описали у відео, тобто явище, де більш детальний опис персоналії і контексту злочинця викликає емпатію до нього, я вважаю, що також є інша, прозаїчніша причина. Зазвичай, на жаль, у багатьох творах - від казок до фільмів - антагоністи, хоч і висвітлюються через призму засудження і з фокусом на їхні аморальні вчинки, але втім... вони є більш розкритими; вони мають як очевидну погану сторону, так і певну хорошу (вбиває людей, але любить котика). Чого не скажеш про протагоністів, 'хороших' героїв, які традиційно показуються нереалістичними, ідеальними і взірцевими (тільки любить котика). Такі персонажі, як я відчуваю, через це і є більш прісними, на відміну від тих 'поганих'.
Людині звичайній набагато простіше асоціювати себе і симпатизувати тим, до кого вона сама є подібною. Ніхто з нас не ідеальний і в кожного з нас є свої скелети у шафі. Оглядаючи фільм, читаючи книгу чи слухаючи дитячу казку, ми завжди стараємося 'вибирати' для себе сторону, яка найбільше відображає наші цінності, переконання чи мрії. Ми (принаймні я) завжди хочемо бути різносторонніми, може навіть для когось контроверсійними особистостями, які є ЖИВИМИ у повному значенні цього слова. Ми хочемо бути харизматичними, розумними, з реальною історією і зі своїми реальними мотивами. Саме тому емпатія і спрацьовує.
При цьому всьому, теж ми можемо тримати в свідомості думку, що обраний нами персонаж не відповідає морально-етичним переконанням, і що насправді 'правильніше' б було симпатизувати іншому. Однак іншому симпатизувати тяжче, бо цей інший, хороший персонаж, просто є недостатньо розкритим, або ж є елементарно занадто простим, неінтелігентним чи несхожим на нас. Тож вибираючи 'сторону зла', ми не симпатизуємо злу, але симпатизуємо щирості і реальності того чи іншого персонажа.
На жаль, прикладів зараз не наведу, бо мені лінь, а ще - це все лише неавторитетна думка якогось коментатора на дивані з інтернету =) можна не сприймати всерйоз, але буде приємно, як хтось прочитає і можливо щось додасть від себе
Я чекала таких коментарів під цим відео) Приємно, що не одна замислилася про це після перегляду.
Чому переживаємо за грабіжників банків, або іноді за гангстерів? Не тільки через "котика". А тому, що несвідомо співпереживаємо, зливаючись з героєм. Якщо він не відразливий і щось знаходимо в ньому своє. Так що ви, напевно, праві.
Це, здається, питання сірої моралі. Ви маєте рацію, тож я думаю, що це непогане послання для кіноробів😄 персонаж не повинен бути закінченим злочинцем з кількома хорошими рисами, щоб йому симпатизували. Треба вже потроху розвивати хороших героїв з кількома негативними рисами)) Бо думка про те, що ти не перестаєш бути "хорошою людиною", вчинивши якусь дрібну помилку, теж важлива і потрібна багатьом людям.
Хоча думаю, такі герої вже десь є.
Я не зовсім згодна з озвученими тезами. Для мене той самий Джокер - не моралізація негідника, а заклик до допомоги психічно хворим. Мовляв, "Наставляйте людей на правильний шлях тоді, коли їх ще можна врятувати. Навчіться бачити негідника ще на самому початку, а не тоді, коли він вже стає вбивцею". Світ потрапив у замкнене коло, де оспівують добро та ігнорують тих, ким заволодіває зло, але хто ще не втратив свою "хорошість" в глибині душі, проте вже не мають голосу, аби кричати, бо їх не чують. Тож вони вдаються до дій, і тоді вже перестають бути "невидимками". Проте допомогати їм уже запізно. Люди кличуть їх божевільними, монстрами тощо, карають і продовжують розповідати, які вони хороші, врятували світ від негідників. І тоді колесо дає оберт. На мою думку, такі фільми створені з метою звернути увагу на те, чому люди стають такими, аби суспільство мало шанс викорінювати проблему в її зародженні. Не щоб поспівчувати, а щоб протидіяти малому злу, поки воно не виросло у велике
Гадаю ви праві оскільки джокер потребує допомоги і єдиний шанс проявити себе та привернути до себе увагу це насильство. Ну по крайній мірі він так вибрав та бачив для себе. Після перегляду людям варто було б поцікавитися скільки в нашій країні таких людей які потребують допомоги та не можуть самі собі допомогти. Читаючи статистику вони б жахнулись
на 100%. Особливо останнє речення про "не можна співчувати поганим людям". Звісно якщо це "я або вони", то треба обирати себе. Але далеко не завжди все зводиться до цього питання, як і у випадку Джокера.
Правильно.
Включив відос, чисто поки хаваю, туди сюди, не дивлюсь на екран, чую "Мене часто запитують як я вирішив стати режисером...", думаю про себе: "О, чєл вірить, що він режисер, у нас один крутий режисер - Лукіч". Повертаючись до екрану, дивлюсь, а там Лукіч. Далі було дивитись цікавіше)
Антоніо чотко пояснив чому росіяни люблять Ларса фон Трієра, а він в свою чергу не менше любить їх. Але навіть їхнє спільне кохання не змусить мене їм співчувати, бо в цю гру можна грати мільярдами.
"Не все так однозначно" і симпатизування в художніх творах не дуже хорошим персонажам було завжди, ще задовго до появи кіноматографу. Одні стародавні міфи чого вартують. Зло і добро, так само як і фізичні величини такі як швидкість і час - відносні і точне визначення можна дати лише встановивши точку відліку. А подобаються людям негідники, бо людям подобаються ті герої, які або мають з ними щось схоже, або якими вони хотіли б бути, але в реальності не можуть. В людях, насправді, більше недоліків, ніж вони думають.
Антоніо, Ви неймовірний майстер не тільки кінооповіді, але і прози! Це парадоксально просте та глибоке кіноесе, яке є дуже зрозумілим навіть мені, людині яка не так занурена в "таїнство". Дякую Вам за Вашу роботу, з нетерпінням чекатиму на наступні ваші роботи на цьому каналі та в кінотеатрах)
Цей канал - це найкраще що створив український ютуб!!! Дякую тобі, Антоніо!!!
Дякую, Антоніо! Ще й за те, що я тепер не почуваю себе відсталою і несучасною. Фільми, які ви вибрали для вашого аналізу - це хіти світового рівня, а от мені згадалася "Бригада" (прости Господи). Так, я представник старшого покоління, і коли ту "Бригаду" почали крутити, я ніяк не могла "врубатись", чому молодь так він неї шаленіє. Як на мене, вони бандити, то для чого їх романтизувати і таким чином пропагувати культ сили? От тепер пожинаємо: хто сильніший, той може прийти в чужу країну, вбивати, гвалтувати і нічого(((( світ просто дивиться і робить вигляд, що ніби як співчуває, "но издалека"(((
Дивилась один серіал, який добряче погрався з оцим почуттям моралі та "не все так однозначно". Дівчина мстилася поліції за смерть батька, долучившись до наркокартелю, а потім виявилося, що її батько сам був копом, і ці ж злочинці-дилери його вбили, коли дізналися про це. Тобто правда все одно завжди була на боці правосуддя, а не "благородних злочинців". Тоді я замислилася про свої моральні орієнтири і те, як ними грається більшість художніх творів. Дякую за це відео, багато цікавих прикладів і хорошу, важливу зараз ідею, яку ви в ньому висловили.
Пане Антоніо, це топовий відос! Заспамив ним чати батальйону і ОСББ
В кінці аж до мурашок! Дуже дякую за таку цікаву думку та за прокладену роботу! З нетерпінням чекаємо нові відео 🌸
Все частіше зустрічаю на ютубі талановиті, цікаві та непересічні українські канали, що дуже радує)) Але Ваш канал це просто мегазнахідка для мене, в саме серденько! Дякую автору та команді за такий фундаментальний підхід до створення контенту, кожен випуск відкриває для мене нові двері у світі кіномистецтва і дає багато ідей для роздумів. Щиро бажаю успіхів у всіх починаннях!❤
Дякую за випуск і дуже важливу тему. Негідників ще часто показують у кіно як в тій чи іншій мірі людей сильних, що кидають виклик системі, грають у життя із найбільшими ставками. Це також виглядає відчайдушно сміливо, нестандартно. Разом із співпереживанням до травм персонажа це дає потужну хвилю симпатії від глядача..
Це щось! 😢 Дуже дякую! Потужна відеоесеїстика. Сподіваюсь випусків буде мінімум 192 😅
Цікаві думки у манері, що заворожує. Особливо нагнітання наприкінці. І закольцованість думки про маніпулятивність.
Особливо ця хвиля стала відчутною, коли майже про кожного Диснеєвського злодія зняли фільм, що відбілює його. І планують ще.
Останнім часом помітив за собою, що звертаю набагато більше уваги на "супутні жертви" у фільмах. Коли герой "йде по головах", вбиває сотні солдатів, бандитів, ще когось, кого фільм представляє як неважливих і просто перешкоди. А ти згадуєш, що це люди, такі самі як головний герой, тільки чиє життя не показали на екрані важливим, хоча навіть їхні історії можуть бути схожі. В такі моменти згадуєш того самого Бетмена, як героя, який ніколи не вбиває, хоча на екрані вбиває. Не вбиває тільки важливих персонажів, а не важливих сотнями. Тотальне знецінення простого життя, тільки особливі мають право на життя, всі, хто не особливий - витратний матеріал
Кіно занадто довго романтизувало злочинців, це правда. Але хіба театр чи книжки не робили те саме? Не впевнений чи було це в таких самих обʼємах і чи під тим самим кутом, але розмивання межі добра та зла - це норма і продукт самого суспільства і відсутності як такої єдиної колективної моралі.
Біле є білим, а чорне - чорним, а що є іншим від лукавого. Тобто 50 відтінків сірого.
Можливо людей так цікавлять злодії та негативні персонажі бо вони чесніші. Вони не приховують своїх демонів, вони прямо демонструють свої бажання та небажання. На відміну від хороших героїв у поганців більше свободи, вони роблять що хочуть і тому навіть можуть дозволити собі якусь добру справу між знищенням світу та обідом, наприклад зняти котика з дерева, за бажанням звісно і виглядатиме це гармонійно (бо відверто). Натомість позитивний герой МАЄ зняти умовного котика з дерева навіть якщо не хоче того, у хороших гг менший вибір бо їх свобода окреслена рамками моралі та принципів і це нормально. Лише коли добрий захоче проявити якось своїх демонів, між порятунком світу та обідом, наприклад наорати на дурного котика подряпавшого його плащ та тріко, то гг буде осуджений і страчений. P.S. Це лише про вигаданих персонажей бо в житті такі поганці- не харезматичні няшки а глибоко хворі небезпечні люди
Клас! Я тепер нарешті розумію чому я сама ніколи не співчувала тому ж Джокеру і завжди таких персонажей вважаю поза моралью яких не можна виправдовувати.
Ох це ковток свіжої води... Після джокера в мене аж якась депресія була в тому що кіно виправдовує одне зло іншим злом і це стає якоюсь загальноприйнятою нормою, на фоні якої стрічки типу Мандалорець, де є просто хтось з хорошими принципами стають класними і цікавими, але таких стрічок мало(( людям цікавіше зрозуміти біль маньяка і виправдати його ніж захоплюватись чеснотами. Впевнений пройдуть роки і якийсь покидьок захоче зняти фільм про "глибоку душу" путіна і чому світ "примусив" його до війни((
Мандалорець - типовий найманець, який просто пожалів і врятував одну істоту. А скільки до цього він вбив і здав?
Ставити джокера в один ряд з Леоном - дуже велика помилка. Між співчуттям до людям з психічними хворобами та абсолютно свідомим вбивцям - прірва. Ми повинні визнавати свою відповідальність за людей з психічними хворобами. Тут все просто - кожен може опинитися на цьому місці, а також, ніхто не захищений від їхніх жахливих помилок. Тому, таке кіно - це розвиток соціуму, його прогрес.
А, співчуття негідникам, не розуміла ніколи. Навіть, ще сильніше їх ненавиджу, коти фільм їх виправдовує. Я з тих нещасних хто після перегляду в запалі "відкриває" усім друзям очі на цю несправедливість😅
Антонію, дякую за роботу. Дуже цікаві нетипові думки.
Історія кар'єрного вибору - прекрасна. Подяка мамі!
Співчувати негідникам можливо і не треба, але треба памʼятати, що кожне наше слово, кожна дія важлива. Ми люди-найстрашніші створіння за всю історію існування цього світу. Це моя думка. Після перегляду Джокера я плакала. Прийшло болюче розуміння того, що ми, люди, самі створюємо поганців та вбивць. Без висвітлення нещасної сторони Джокера, яка змусила мене включити емпатію на всю міць, не прийшло б розуміння того, що наші дії впливають не лише на наше життя. Ми несем відповідальність.Я ніколи не була віруючою, не ходила по неділям до церкви та не ходила на сповіді. Я вірю в Бога, чи енергію, що є. Але не вірю в церкву. Чи то церква спаплюжила нас, чи то ми самі, нічогенько так справились, але ми чомусь вирішили, що маємо право виносити вироки. Що маємо право ненавидіти. Ми всі рівні. Всі до єдиного. А ще є добро. І є зло. Світ дуальний, як би не хотілось зробити його супер добрим та знищити всіх злих та жорстоких. Він таким був і залишиться. Прощати чи розуміти поганців ми не повинні. І виправдовувати зло теж. Ми повинні усвідомлено ставитися до того що ми робимо та розуміти які це може принести наслідки. Працюючи з людьми, можу сказати, що людина, яка любить тваринок, переводить бабусю через дорогу та засуджує вбивць може бути расистом, лгбт ненависником та насильником. Тому вважаю, що нашу дійсність змінюємо ми самі, навіть якщо перекласти відповідальність на кіно) Коментар не до вашої роботи, а так, думки вголос про вічне. А вам дякую, це дійсно було цікаво та професійно.
В нашій судовій системі передбачено доводити дієздатність людини, що вчиняє жорстокі злочини, про які ви зазначили у самому кінці... Що, якнайкраще демонструє, що співчуття та розуміння до людей, котрі не мають влади над своїми вчинками в нас є.
Але ж не до расистів чи ґвалтівників, як таких... І не до самого злочину. Людина, що не контролювала свою хворобу, чи її гостру фазу, повинна дізнатися, що вчинила тяжкий злочин.
А настільки все перевертати з ніг на голову все ж не варто. Бо, так людський світ, що Ви назвали "найстрашнішим" не зміниться ніколи.
Дякую! Дуже все вірно підмічено. Мене завжди дуже у кіно чи літературі зачіпало, коли в кінці фільму/книги зло не було покарано чи залишився якийсь відкритий , незрозумілий фінал. Один з прикладів моєї юності - «Основний інстинкт», де загинула хороша поліцейська, яку підставили , а злодійка залишилась жива/здорова, поза підозрою разом із своїм коханцем. Раніше думала, що це спрацьовує моя «внутрішня дитина» , що наївно бажає завжди справедливості та хепі-енду. Але зараз, особливо під час повномасштабної війни, думаю, що це моє прагнення не таке вже безглузде. Важливо, коли в тебе є принципи, переконання та бажання добра та справедливості. Це «всьо не так однозначно» наша країна вихаркує кровʼю. Є ситуації, коли все однозначно, коли треба не боятись називати речі своїми іменами, відстоювати свої принципи та переконання, не шукати виправдання злу, загравати з ним, намагатись зрозуміти його, а боротись.
На цю тему ще завжди згадую фільми Загублена (2014) і Керрі (1976). Чітко прослідковується чому ці жінки вчиняють так, як вчиняють (якщо коротко, то дуже жорстоко, щоб без спойлерів). Однак, підтримую те, що заохочувати і романтизувати зло - це нісенітниця. Хай краще воно лишається у відполірованих образах на екрані.
Дуже цікаво і вчасно, буквально вчора дивилась фільм Праведник 3
після перегляду якого я подумала, от він той самий американець який всіх врятував (така м'яка пропаганда) той ідеальний образ Месії який нам нав'язували. А по факту справжніми героями для нас прямо зараз є наші чоловіки, колись прості українці ❤ стали супергероями
Дуже круто! Остання фраза у саму душу! Дякую!
Подивилася лише два випуски, а ніби побувала на сеансі психотерапіїї. Це так потужно та так в глибину.......мммм. навіть немає слів. Це якийсь масаж мозоку. Ух!!!
Круто! Дякую за цей канал. Дякую Віталію Гордієнко за рекомендацію 🥰
не знаю, з Волтером Вайтом це не працює, може на початках, але ти ненавидиш його з кожним сезоном більше і більше, хіба ні
з Джокером теж, на мою думку, тобто я розумію, чому він робить, що робить, але за нього не вболіваю
уточню, що Пуститися берега, що Джокера люблю
Браво! 👏🏽👏🏽 Браво! 👏🏽👏🏽 Браво! 👏🏽👏🏽 Браво! 👏🏽👏🏽 Браво! 👏🏽👏🏽 Браво! 👏🏽👏🏽 Браво! 👏🏽👏🏽 Браво! 👏🏽👏🏽
Такий теплий і приємний голос. Дуже подобається слухати і дивитися. Дякую, продовжуйте 🥹
+
Дякую вашій мамі!
Я все життя знав, що хочу бути актором, але моя сказала, що я гімно.
Тому спочатку треба було стати акробатом, а потім юристом.
Розмірковування про природу зла ніяк не пов'язані з побудовою безпечного суспільства. Скажений пес не злий і не винний, але це не важливо, бо його все одно прийдеться приспати. А заборона йому співчувати, і думка що це якось призведе до покращення суспілста це нісенітниця.
ось тільки сьогодні знайшла ваш ютуб-канал і вже щиро захоплююсь ним та вашою роботою!! це дійсно до мурашок, ваші слова вкінці це дійсно те, на що варто опиратись переглядаючи фільми чи серіали з «хорошими» поганцями, це те, про що дійсно варто задуматися. дякую за ваші мудрі думки, які ви несете в український ютуб!!!
Як же я рада знайти це відео серед рекомендацій! Мене зворушило тут все. Сценарій, повністю зрозумілий і чіткий, приклади фільмів, кожен з яких захотілося подивитися, підібрані кадри, озвучка, яка пробиває тебе і думки та ідея, над якими дійсно задумуєшся. Це відео принесло мені багато натхнення і мотивації, як для автора. Після перегляду пройшли мурашки по шкірі і виступили сльози, тому ще це неймовірно, я одразу підписалася. Дякую за вашу працю❤
Гспд, як це неймовірно. Просто чистий захват
Давно задумувалась над природою емпатії до негідників, дякую за есе 🫶🏻
Дякую за це доступне відео. Не раз задумувалася над цим, як у книгах і фільмах ми надягаємо лінзи, які фокусують нашу увагу та думки на прописаних персонажів, часто поганців, сприймаючи як належне страждання тих, хто став масовкою або знаряддям для співпереживання головному герою.
дякую, я подивилася перший епізод і потім щодня протягом двох тижнів думала, коли наступне відево
мені свого часу дуже сподобався фільм "Джентельмени" Ґая Річі, аж поки один зі знайомих, якому я його радила, сказав: мені він не сподобався. а що саме сподобалося тобі?
я здивувалася і задала зворотнє питання: а чим він тобі не сподобався?
на що знайомий відповів: Річі романтизує покидьків і показує, що їм все сходить з рук.
Ці слова тоді змусили мене задуматися і побачити історію Міккі під іншим кутом
Але ж ми можемо і самі бути негідниками. І якщо сприймати кіно як продовження давньої традиції міфотворчості, то воно не розв'язує руки нашим внутрішнім злочинцям, а навпаки - знімає напругу. Кіно моделює наші «а що як» так само, як раніше це робили міфи про Зевса, Прометея чи Орфея. Звичайно, воно знімається в контексті, де основний глядач - конформний офісний працівник. Я згоден, що українці зараз мають інший контекст, де вчитися співпереживати злодію - смертельно.
Я просто буду ставити лайк кожному вашому відео, тому що це не просто контент, а КОНТЕНТ!
Вмієш знімати чуваче. 8 хв без відволікань дивився о першій ночі. Але тепер точно додивлюсь завтра. Цікаво який наступний фільм створиться під вашим майстерним пером.
Деякі фільми, згадані у відео, викликають в мене гнів. І це навіть не ті, в яких багато невиправданого насильства. А, наприклад, "Розсікаючи хвилі". Як мене вибісила головна героїня - словами не передати. Релігійність на грані фанатизму, наївність і жертовність заради кохання... Зачепило якийсь нерв, ледь додивилась. А потім три місяці розмірковувала про те, чому все так.
Коментар та вподобайка для підтримки вашого каналу.
Неймовірне розкриття теми! Найкращі відео-есе котрі я бачив!
я вражена. Це найкраще що я бачила і чула за остінні пару років. Дякую.
мені здається що Ларс фон Трієр знущається над глядачем і сміється з його емпатії. Я дивилася Танцюючу в темряві двічі. Під час першого перегляду я істерично плакала, а під час другого перегляду мене обурив егоїзм головної героїні. Для мене фільми фон Трієра - це ніби холодний душ. Вони заставляють зупинитись і замислитись.
Хочеться сказати щось глибоке і красиве, але навіщо, коли таке ідеальне резюме випуску в останній фразі.
Дякую, побігла надсилати посилання на випуск друзям.
Найбільший злочин кіно в цьому питанні - викривлення масштабу. Будь-якій людині має бути очевидно, що на суді над вбивцею всім має бути байдуже, що він - доброзичливий сусід. Велике зло затьмарює невеличке добро. Кіно ж у більшості згаданих картин нав'язує нам хибну перспективу. Виносячи велике зло на дальній план, і, водночас, беручи маленьке добро крупним планом, творець виставляє перспективу таким чином, що спотворює розміри в сприйнятті глядача. Джокер - типова історія становлення злодія. Його злочини не можуть бути в фокусі фільму, бо вони ще не відбулися і це руйнує цілісність сприйняття героя, бо оминає найголовніше. Якби замість Джокера Тодд Філіпс зняв сітком про поневіряння молодого Гітлера в художній школі, набагато більше людей відчули б цю фальш. Бо слона в кімнаті ховати було б важче, хоча проблема в обох картин була б одна.
Я плачу, Антоніо, ви до кінця дотисли так, що в мене мурашки пішли по тілу.
Це контент якого я прагла , навіть не усвідомлюючи цього'! Дуже сподобалось! Дякую!
Дякую вам! справді, ми живемо в світі, де колишній солдат рос армії видає книгу спогадів і йому ще й співчувають, він же ж "просто виконував наказ" злочинної системи.
Дякую за таке змістовне відео-есе! Дійсно ми так часто привʼязуємось до поганців. Серіали та фільми про Ганнібала Лектера, різні шоу про серійних вбивць… А ще от скоро вийде «Вбивця» Фінчера, ми точно будемо співпереживати головному герою.
Кінематографісти так часто заглиблюють нас у їхній внутрішній світ, що, як не парадоксально, ми починаємо їх розуміти…
Спочатку подивилась ваше відео і сьогодні переглянула "Дракулу" 1992 , і тут головний герой негідник якого від початку показують який він нещасний, щоб йому співчували, а насправді стільки лихого натворив. Тепер на фільми зі схожими героями дивлюсь по новому😊
Дякую, це було дуже цікаво. І кінець супер.
Ми співчуваємо негідникам бо вони йдуть проти системи, яка нас нагинає кожен день справедливо чи ні.
Проблема не в тому що світ не визначився з добром та злом, це якраз не проблема, а розвиток свідомості. Проблема в тому, що ми не знаємо де справедливість.
Кречу вже з самого початку, але далі має бути цікаво. Вмостилась і дивлюсь до кінця
Аматорська зйомка з городу в Ужгороді - це такииий вайб✨
*Не згоден* із кодою.
Покарання негідника/ць › Спокута(опціонально) › Співчуття.
Важлива контекстуальність: співчувати можна виключно після неминучих для цих негідника/ць наслідків.
Співчувати негідникам/цям можна і треба(так само, як і всім іншим), бо ці відчуття - прояв нашої людської суті. Обмежити себе в них = свідомо забрати частку від того, щоб проживати це життя наповненим = відмовитися від того, що воно нам підкидає = не зрозуміти життя.
Але, якщо вчинене зло - то після нього неминуче покарання, а вже тоді роздуми про нього й рефлексія на них.
Дякую!
Коли дивилася, то переживала, аби відео не закінчувалося, бо якась магія тримає, що аж не хочеться відводити погляд і пропускати фрази. Чекаю на 3/92
Дякую за корисний український контент!
Це тепер мій улюблений канал.
«Неможна співчувати негідникам, навіть, якщо дуже хочеться»- це дуже сильно. Нещодавно задумувалася над цим. Чи будуть через декілька десятків років, наші нащадки співчувати путіну, як зараз це роблять з гітлером?
Це дуже цікаво, не думала над цим так глибоко, дякую вам
Дуже дякую за цей канал!!! Успіху!
все таки ютуб очищається, бо саме це відео було десь в рекомендаціях, але увімкнув шось інше і рекомендація загубилась, але ютуб настільки очистився що в рекомендаціях появився подкаст з паном Антоніо і таки я подивився це відево
Дуже хороші роботи. Не зупиняйтеся будьласка
супер цікаво та пізнавально.дякую
Останні слова досі лунають в голові, хоча відео закінчилось вже як декілька хвилин тому.
Вибачте, я зараз не зовсім в силах розписувати великі тексти з доречно побудованними між собою словами, проте хочу подякувати. Ваш монолог, ваші думки, а як я це називаю у себе, "твір роздум", вмістив в собі те, про що я інколи думала уривками, дивлячись те чи інше кіно, відео в ютубі, або слухаю лекцію з філософії на зв'язкані з "хто є злодієм і чи є взагалі" теми. ви ж зібрали це докупи.
Дякую.
Господи Боже, ти не уявляєш наскільки я радий знайти цей канал!!!
Цей контент, думки, цей голос - слухав би цілодобово ❤
дякую дякую дякую
Всього друге відео, а вже найкращий кіно-есеїст українського ютубу!
вау! дуже класне відео. заставляє відрефлексувати багато своїх вражень від улюблених фільмів. дякую!
Браво! Дякую.
Вдячний вам і за ваші фільми, і за новий канал. Сподіваюсь буде справді 92 відео))
Я вкінці аж заплакала. Тепер буду дивитися на подібні фільми з негідниками по-іншому, бо так само піддаюся, як і всі, "добру" вбивць
Зізнаюся, що спочатку відео викликало у мене суперечливі враження. Так, із загальним змістом я згодна - заміна понять штука небезпечна. Чорна піраміда не стане білою, якщо її так назвати. Та фраза «ми зараз живемо в світі, де зло набуло небаченої свободи» викликала запитання. Бо як згадати те, що ми знаємо про минуле, то там і битви гладіаторів на смерть і страта були розвагами народу. І купа іншої жесті вистачало. Звісно, війна яку рашка розвʼязала, - то однозначно зло. І воно банальне. Бо як замислитися, у реальності банальне зло здатне приносити велику біду.
Якщо не брати наш болючий досвід жаху війни, сучасні люди просто стали більше бачити того, що у світи твориться, бо винайшли інтернет.
Не дивилася Джокера, але щодо Гри престолів, то там показують на контрасті добро і жорстокість. Джофрі як персонаж отримав ненависть аудиторії. Джон Сноу має більше симпатії ніж Серсея. Поганці там закінчили не хеппі ендом.
Питання симпатії до негідників, то люди шукають у кіно сильних відчуттів (сучасна заміна боям гладіаторів). Джокер мав своїх фанатів і до фільму про нього. Коли ніхто сильно глибоко не копав у його мотиви. Люди багато чого пробачать персонажу на екрані, але не нудьгу.
Адекватну аудиторію історії негідників спонукатимуть замислитися і робити висновки. Люди, які вміють співчувати, не побіжать робити погано іншим, бо у кіно так показали.
Мені сподобалося Ваше відео, шановний авторе. Ви підіймаєте цікаві питання і дилеми. Продовжуйте! Хай росте і квітне український контент! Дякую за відео і корисний матеріал для роздумів.
Пояснили доволі доступно із передісторією моралі що диктували в кіно та лаконічним висновком. Трохи прикро що більша частина пересічних жителів цього світу є простими які потребують настанов щодо їх життєвих орієнтирів замість того аби самим міркувати і через це завжди міряють на себе ідеали видуманих світів із книжок, кіно, компютерних ігор і на жаль судять реальність через цю призму, постійна клішованість у такому змісті твору робить його більш легкодоступним та заодно породжує у мас неофобію щодо кардинально іншої стилістики подачі.
Яка я щаслива, що знайшла цей канал, бомбезне відео
Дуже дякую
Це дійсно геніально. Антоніо, дуже дякую за цей канал - будь ласка, продовжуйте!
Але у мене виникло одне питання наприкінці: що ж нам робити? як рятувати світ і все ж поширювати інші ідеї, поширювати добро? На превеликий жаль, не всі, хто можуть знімати касове кіно, думають, як ви...
дякую за відео, нарешті озвучують мої думки! я ось з дитинства не могла отямити, як після перегляду браттеріади можна було записати багрова у герої, а зараз ці данілкіни за все добре та проти всього поганого «особаждають» українські землі від українців😢
Дуже дякую 👏
Дуже класний канал 👍водночас глибоко, але разом з тим простими словами. А скільки класних посилань на фільми! Антоніо, дякую! Продовжуйте далі, будемо з нетерпінням чекати оновлень! ❤
Це офіційно найкращий канал, який я тільки бачила
Дякую вам величезне ❤️❤️❤️❤️
Неймовірне відео, дякую!
Вау.
Неочікуваний формат візуального есе. Дуже сподобалося
Дуже сильно. Не очікував чогось настільки контркультурного від кінематографу, який постійно просуває людське розбещення та втрату самоопанування. Дуже дякую за гідний матеріал 👏🏻
Браво! Як чудово, що Ви робите ці передачі❤️ Будь ласка, продовжуйте. Зараз коли здається, що ми заходимо у все глухіший кут як людство, такі меседжі з такою подачею дають надію на повернення здорового глузду і елементарної людяності
Дякую❤обожнюю відеоесе, ще і про кіно🔥крутяк
Ваааау😭😭🥺😭. Мені так сильно сподобалася ваша робота. Дякую❤
Дуже круте відео-есе! Все в ньому прекрасно. І думки, і оформлення цих думок.
«На моїх очах вбивають кохання» - те що потрібно знати про кіно
Я готовий писати коментарі та ставити вподобайки під всі 90 наступних випусків! Дякую
герой фільму Таксист дійсно хороший. так, він психопат, але зрештою він дає злочинцям те, на що вони заслуговують. тому порівнювати його з "дотепними фашистами" чи бонні і клайдом - неправильно. він не поганець, він антигерой. а антигероям ми співпереживаємо тому, що вони безстрашні - вони роблять те, що ми самі мріємо зробити, але боїмося.
Антигерої різні бувають, в тому числі вони можуть бути і злочинцями, а Тревіс він не хороший, фільм "Таксист" не про поганих і хороших, це більш складний твір.
Прекрасно, очікую нових відео
Я вважаю ця програма має стати кращим проєктом цього року, а може і наступного! Надзвичайно цікаво!
Супер, дякую
Я далека від цих роздумів, та і від кіно також
Але це було дуже цікаво, дякую!