Їжа та українці: пишні застілля, травма Голодомору, борщ-війна | Олена Брайченко | БЕЗ БРОМУ
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 10 ก.ย. 2020
- Чому українці так люблять пишні застілля і масові закупи у кризових ситуаціях? Як презентувати українську кухню у світі, коли на неї зазіхає північний сусід? Коли з’явився борщ і що ми знаємо про сало?
У #безброму дослідниця та засновниця проекту “Їжакультура” Олена Брайченко.
‼ Проект є партнером Українського інституту у створенні видання про українську кулінарну дипломатію ‼
---------------------------------------------------------------------------------------------------
Попередні випуски "Без брому" з текстовими інтерв'ю на нашому сайті
localhistory.org.ua/bez-bromu/
---------------------------------------------------------------------------------------------------
"Локальна історія" у соцмережах:
facebook: / lokalnaistoria
instagram: / localhistoryua
telegram: t.me/LocalHistoryUA
![จังหวะนี้ - เม้ก อภิสิทธิ์ [ Official MV ] จอนนี่มิวสิค](http://i.ytimg.com/vi/4gQRZCkRyiU/mqdefault.jpg)
Попередні випуски "Без брому" з текстовими інтерв'ю на нашому сайті
localhistory.org.ua/bez-bromu/
Свиню кололи
Дуже цікаво було слухати пані Олену. Про те, що шкода викидати їжу, то це не лише ірраціонально, а й не екологічно. Хоча я часом цим "грішу", бо дослухаюсь до свого тіла і розумію коли варто зупинитись, щоб потім не страждати від переїдання, тому крайнощі це погано завжди. Має бути бути золота середина і свідомий підхід до всього!
Дякую за передачу! Якось після лекції О. Сокирка, ми з дружиною кинулися готувати борщ за уявленнями про старосвітську кухню. Зорвсім інша страва! Більш легка. Копчені ребра, капуста , мокрва, буряк, пастернак, селера, цибуля.
Дякую за відео
Про недоїдені тарілки, мене не те що бісять ті хто недоїдає, а бісить сам етикет, розроблений судячи з усього саме такими людьми, який забороняє на сухо витерти тарілку хлібом, якщо їжа дійсно смачна авжеж)
Думаю, ірраціональні тут усі сторони)
то позбавте себе або такого оточення або його впливу на вас.
і хоча це може здаватись складним, але ваші уподобання і бажання (які жодним чином не завдають нікому шкоди) - важливіші за чиїсь "етикетні" випендрьожні видумки!
Дякую за чудовий випуск! Із задоволенням послухала інтерв'ю з пані Оленою. Дискусія про українську кухню вельми об'ємна. Дякую, що готуєте матеріали про це!
Один з найцікавіших випусків, дякую за цікавого гостя.
класна тема і цікава співрозмовниця, дякую )
трохи додам:
1) може хто ще не читав, знайдіть в інтернеті стару книжку - Вестон Прайс "Питание и физическая дегенерация" (про вплив сучасної їжі на здоров'я)
2) на ютубі знайшовся канал Олени Брайченко, називається їzhakultura - там ще багато цікавого )
Дякую за інфу🙂🙏❤
Дякую! Чудова тема. Ще стільки необговореного, але то на майбутнє. Цікава гостя, прекрасний ведучий! Задоволення від розмови.🙏❤🇺🇦✌🔥
Справді цікава розмова
Я вас знайшов, і я вас люблю!
Дякую, Local History!
Як писала Гаська Шиян, стокгольмський синдром смакових рецепторів😂
Відкриваю для себе українську кухню дорядянського періоду, нереально цікаво! Дякую за відео❤
дякую! дуже цікаво!!!!
33:55 про невибагливість
вона і зараз спостерігається.
Культура насолодження їжею в Україні тільки розвивається.
Дякую за бесіду з Оленою Брайченко.
Дуже цікава тема, цікава дискусія, цікава гостя!
25:40 про бережне ставлення до продуктів харчування.
Ця звичка не тільки пов’язана з історичною пам’яттю українців (голодомор), а й відповідає важливому європейському екологічному тренду.
Надзвичайно дуже цікаво! Дякую! Гарний гість.
Дякую. Переглядаю вже друге відео з вашого каналу, і мені це подобається. Вам +1 підписник!)
Хотів переглянути пізніше, але з захопленням переглянув усе відразу)
Премного вподобайок!!!,
У мене є книга український рецептів видана у Львові 1913 року. В жодному рецепті борщу немає томатів, зате в кожному є баклажан!
а баклажанами, вірніше "червоні баклажанці" - це і є помідори :)
Завжди більше любив пісний борщ
Я теж не можу викидати продукти, навіть, якщо я вже наїлася і вже не хочу, то я все одно не можу викинути їжу з тарілці, я буду їсти не поспішаючи, щоб доїсти все. У нас була велика сім’я для радянського союзу, це 7 людей, з них 4 дитини, і ми не мали можливість їсти щось особисте кожного дня, тому на свята батьки намагалися дати нам щось таке що ми не їмо кожного дня, і тепер, навіть коли мої вже дорослі діти мають свої сім’ї, а коли вони до мене приходять, то я виставляю на стіл все що я можу смачненького зробити, і це таке, що сидить у мене в голові - нагадувати, як робили мої батьки колись- якщо хтось приходить до тебе в гості, родичі, друзі чи діти -нагодувати! Я і зараз люблю, щоб в мене було багато всього, щоб, якщо несподіване до мене прийдуть друзі або діти, я б мала щось смачненьке для них. І мені дуже тішить, що вони люблять моєї страви і завжди з задоволенням їдять! Дякую вам за дуже цікаву розмову!
Історію української кухні , як не парадоксально варто вивчати в зв'язку з еврейською кухнею. Були евреї і сільські, і міські з маленьких містечок ( а клейне штетеле) і великих промислових міст. Крім того, кухня українських євреїв мала значний вплив на кухню українців і зрозуміло українська кухня впливали на кулінарні смаки евреїв. Я зрозумів чим відрізняються українці від росіян лише в Ізраїлі на прикладі сусідів вихідців з України і Росії. З подивом зрозумів, що навіть у євреїв з цих країн різні і кулінарні смаки і погляди на життя, ба, навіть поведінка в компанії😁 До речі про панування торбів. Дочка сусіда, вихідця з України, повертаючись в свою частину на службу ЗАВЖДИ везла з собою домашню пайку харчів. До речі в ізраїльській армії годують не те що добре, а дуже добре. Але ж... Сімочка дуже любить мамині налисники....😉
Дякую, цікаве спостереження!
Ще один коментар для просування контенту.✌🇺🇦
👍💛💙
Дякую за цікаву розмову. Нарешті зрозуміла, навіщо мама досі видає мені торби з їжею, хоча я вже 18 років не студентка.
Щодо експериментів. Можливо, в буденній домашній кухні великих експериментів нема, бо їжа на винос стала доступнішою (піца, суші, круасани, бургери, картопля-фрі, лаваші і все що схочете), але консервація, мені здається, щороку переживає різні експерименти. Щоразу якісь незвичайні салати, помідори й огірки, замариновані з різними екзотичними продуктами чи спеціями, апельсиново-яблучні варення та багато інших витребеньок.
+ 100 ДО НАТХНЕННЯ ! ДЯКУЮ)))
Про Голодомори мені розповідала мама зі слів бабусі,,та батько про 46-47 як очевидець,родина якого вижила тільки завдяки народженню його молодшої сестри, моєї тітки. На народження дитини давали півпуда муки,тому змогли притягнути до весни.і все це мої батьки оповідали на початку 2000х.
Моя мама й досі заквашує буряковий сік для борщу )
36:50 про романтичну наївність, простоту, безпосередність їжакультури 90-х
Потягло нафталіном.
Хоча з іншого боку ми ж захоплюємося часами веймарської республіки у виконанні Ремарка. У «Трьох товаришах» також звучала думка про Простоту/наївність як дар божий, який необхідний для кохання.
це об'єктивний погляд. Так все і було. Ми навіть оті порошки на свята водою розводили. Юпі, чи як його там. Відкрився цілий світ, і ми дійсно радісно інтегрували його в сіру пострадянську повсякденність.
Старі люди, особливо в селах досі люблять все "нове", шкідливе, але яскраве і "добре".
@Zurnadzhy хахах)
🤘🇺🇦
14:20 про культуру «вбивства»
свиню/кабана _колють_ традиційно в Україні у домашніх умовах великим ножем у серце, коли тварина за 1...1,5 роки досягає ваги 150...250 кг. До нанесення удару ножем у серце її зв’язують за ноги та перевертають пара дужих дядьків.
У масовому виробництві свиней вагою 100...120 кг оглушають електричним струмом чи газом, підвішують за задні ноги та перерізають аорту. Щоб оглушити електродами на час до 1хв. необхідно надзвичайно точно до 1см притиснути їх до голови тварин в області вух. Неправильна подача струму призводить до довгих мук. Коли усипляють вуглекислим газом, тварини протягом 10...20 секунд знаходяться в паніці.
Цікаво 🤔😯
Книга Українські страви 1959 року-2 видання-містить 19 рецептів борщу
Так це було гарне видання, більшість рецептів туди перекочувало зі сторінок Зиновії Клиновецької, дореволюційного видання. Але звісно, цього у книзі ви не знайдете, автори делікатно промовчали, інакше я думаю у світ цю книгу ніхто б не випустив.
Olena Braichenko дякую за відповідь
Я цього не знала
Тис цікавіше тепер гортати книгу
Я навіть пекла печиво за рецептами з цієї книги,аде вийшло не дуже-деякі інгрідієнти ,напевно,змінили характеристики
А що означає слово "борщ"? Цікаво почути.
Борщ наш, а щі московії.
+++
Будь ласка, не перебивайте співрозмовника поки він не закінчив свою думку!!! ДУЖЕ відштовхує. Не вірю в те що за стільки випусків Вам не робили цього зауваження. Дякую!
Ви, мабуть, дивились якусь іншу передачу.
@@user-bm8vd1uo3q Ні, шановний, я дивився цю і не тільки цей випуск. Я хочу як краще, тому і пишу це зауваження. Мені подобається контент і я бажаю каналу та інтерв'юеру тільки усього найкращого, успіху, натхнення і розвитку. Заперечувати зауваження від цільової аудиторії так собі стратегія, краще все-таки прислухатися. Дякую.
це не перебивання - то монтажні склейки дають такий ефект (щоб динамічніше було)
Будь ласка, менше збивайте викладача! Якщо вона має що сказати, то нащо її перебивати?(
Перепрошую, але якщо це Вам важливо, то очі заплющують, а закривають мерцям