Вітаю! Дійсно різноманітне прочитане. У мене нажаль в лютому був страшний нечитун. Тільки наприкінці місяця почала знову читати. Це були твори Еліс Осман, "Коли завмирає серце" і її новели, які мені сподобались. Зараз читаю "Усі в моїй родині -- вбивці".
Вітаю! Чудові і цікаві книги. Деякі я навіть читав😁Чую що стиль написання відіграє дуже важливу роль для багатьох. На жаль я повна протилежність😅За життя згадую тільки одну книгу, яка для мене різала вухо стилем це "Шантарам". Я теж в лютому кілька книг прочитав. "Мости округу Медісон" не вразили і не розумію чому так багато шуму навколо неї. Мабуть не моє. "Homo Deus" шикарна книга. Харарі знову приємно здивував. Ну і для мене друга книга Ішігуро "Не залишай мене"😉Хороша історія, але подача мене трошки підбісила. Розумію що це такий стиль, але коли з перших сторінок фігурує донорство, а тема розкривається на протязі всієї книги то мене це трохи підбішує😅Автор ніби грається з читачем. Повільно занурює у світ. Пів книги "нічого не зрозуміло, але дуже цікаво". І я не повірив що всі ці "штучні" люди так легко приймають свою долю. Нема ніяких протестів, повстань, самогубств. Виховання звичайно грає свою роль, але людська натура прагне свободи (виняток наші сусіди недолюди). Якщо вони прототип то я вірю🤣
Насмішили сусідом прототипом 😂 погоджуюсь на всі 100 😁 Не відпускай мене була моєю першою книгою в Ішіґуро і мені стиль написання автора сподобався більше за власне історію. Посил я зрозуміла, але не пройнялась так, як хотілося б.
"Пастку для різника" читав. А перед тим читав ще кілька ретродетективів. "Пастка..." виявилась найслабшою з них. Що поробиш, Проскурів не моє рідне місто.
Вітаю! Дійсно різноманітне прочитане. У мене нажаль в лютому був страшний нечитун. Тільки наприкінці місяця почала знову читати. Це були твори Еліс Осман, "Коли завмирає серце" і її новели, які мені сподобались. Зараз читаю "Усі в моїй родині -- вбивці".
Дякую, що поділились! Сподіваюсь, що в березні нечитун вас не торкнеться і читатимете в задоволення 😊
@@mandrybooks Дякую:)
Вітаю! Чудові і цікаві книги. Деякі я навіть читав😁Чую що стиль написання відіграє дуже важливу роль для багатьох. На жаль я повна протилежність😅За життя згадую тільки одну книгу, яка для мене різала вухо стилем це "Шантарам". Я теж в лютому кілька книг прочитав. "Мости округу Медісон" не вразили і не розумію чому так багато шуму навколо неї. Мабуть не моє. "Homo Deus" шикарна книга. Харарі знову приємно здивував. Ну і для мене друга книга Ішігуро "Не залишай мене"😉Хороша історія, але подача мене трошки підбісила. Розумію що це такий стиль, але коли з перших сторінок фігурує донорство, а тема розкривається на протязі всієї книги то мене це трохи підбішує😅Автор ніби грається з читачем. Повільно занурює у світ. Пів книги "нічого не зрозуміло, але дуже цікаво". І я не повірив що всі ці "штучні" люди так легко приймають свою долю. Нема ніяких протестів, повстань, самогубств. Виховання звичайно грає свою роль, але людська натура прагне свободи (виняток наші сусіди недолюди). Якщо вони прототип то я вірю🤣
Насмішили сусідом прототипом 😂 погоджуюсь на всі 100 😁 Не відпускай мене була моєю першою книгою в Ішіґуро і мені стиль написання автора сподобався більше за власне історію. Посил я зрозуміла, але не пройнялась так, як хотілося б.
Ель Кеннеді дуже сподобалась діалогія Він і Ми)
Беру собі на замітку!
Привіт , це я Тимофій. Зніми щось про круту дитячу книжку.
Я так по вам скучіла!🙂 Хоча б просто послухаю, без нотатків... бо часу останні 2 місяці обмаль...
Навзаєм! 🤗 у вас зараз дуже важливі справи 😊
@@mandrybooks Дякую за розуміння 🙏💛💙
@@mandrybooks До речі "Девіда" я собі занотувала все ж таки 😅🙈🫣🤗
Абсолютно згодна щодо теми яку ви підкреслили в "The deal"👍
"Пастку для різника" читав. А перед тим читав ще кілька ретродетективів. "Пастка..." виявилась найслабшою з них. Що поробиш, Проскурів не моє рідне місто.
Колишні традиції виконували роль теперішньої поліції))
Оооо, українські жінки сидіти за чоловіком не люблять. Якщо не керувати то принаймні давати поради чи просувати своє бачення будь яким способом.
Ви зараз точно про жінок? Давати поради і керувати - це якраз улюблений троп українських чоловіків.