Between the Droplets | Episode 2: A Literary Bullfight
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 28 ธ.ค. 2022
- Few people know about the censorship battles that were fought around everyday Ukrainian children's books. For example, folk fairy tales could fall under the censorship ban. Only perfect [Soviet] pioneers were permitted to be protagonists in the books. However, authors and publishers still managed to circumvent censorship rules. The most popular Ukrainian children's book for half a century, Vsevolod Nestayko's trilogy "Toreadors from Vasyukivka", was published because the author added "Soviet ingredients”.
The documentary series "Between the Droplets" examines how the culture of Ukraine survived in the Soviet Union. In those dark times, a creative approach helped to circumvent and defeat censorship. Fortunately, not all pro-Ukrainian people were imprisoned in camps and mental institutions. In fact, there were many professionals working to study the rules of the game - and “between the droplets” - preserve Ukrainian culture.
Executive producers: Oleksandr Driz, Olena Driz
Author of the script: Andriy Kokotyukha
Director of Photography: Vofka Solovei
Director: Yuriy Tkachenko
Production: International Production Center "For-Post"
Also participated in the creation of the film from JSC "NSTU":
Lukyan Galkin, Executive Producer
Alyona Golyakova, Project Manager
Other episodes of the series "Between the Droplets":
Episode 2: • Книжкова корида | Між ...
Episode 3: • Партизанські стежки до...
Episode 4: • Архітектурні надмірнос...
Episode 5: • Як гумор був нецензурн...
Episode 6: • Знищити не можна збере...
Episode 7: • З пісні слів не викине...
#суспільнекультура #Між_крапельками #серіал
Subscribe and click 🔔 to receive notifications on new videos and broadcasts.
Our official website: suspilne.media/culture
Culture news in Telegram: t.me/suspilne_culture
We are on Facebook: / suspilne.culture
--
Read all about Suspilne here: corp.suspilne.media/ - ภาพยนตร์และแอนิเมชัน
Всеволод Нестайко- це наша українська міць! Дякувати Господу,що в нас є,був такий автор і твори!
Неймовірний цикл программ, дякую за таку цінну інформацію, за людей в кадрі-окрема подяка.А назва циклу"поміж крапельками"-вау.
Дивлюсь і плакати хочеться, на якій же ідеології виросли наші батьки, як вони могли виховати в нас те, що в них забирали. Ми, а особливо покоління за 30+ настільки маємо бути вдячними нашим Батькам, що ми все ж подорослішали і проливаємо нашу кров.
Не всі батьки були такими як Ваші. Мої батьки виховували нас в ненависті до всього українського, американського, єврейського, татарського. Зараз вони ненавидять і мене за те , що я сплуталася із «фашистами».
Я дякую бібліотеці, де 10 років тому мені порадили почитали «Марія». З того почалася моя українізація
Ви вдячні за те,що проливається кров?Гинуть люди?..…
@@mama7daysaweek648 це всьо ваша Омерика виновата, от був союз, таку страну розвалили... - так у селах старічки і досі поголовно говорять. Сересере це вірус злоби на весь світ. Тут тільки шлях Мойсея, 40 років на зміну поколінь.
@@user-hr1gi6sb8s"Завдяки" кому, пробачте, проливається кров і гинуть люди? "Завдяки" тим, хто, припершись на цю землю, спробував розстріляти пам'ятник Шевченку (Бородянка), а знищений ними ж маріупольський театр відразу обвішав бігбордами з пушкіними і толстими. Невже незрозуміло?
Дякуємо за цікаве висвітлення невідомих сторінок нашої історії. Важливо це знати!
Коментар для підтримки якісного українського контенту
З задоволенням дивилась цю серію! Дякую за вашу працю, українці потребують таких відео, потребують української книги. ПС як побачила барвінка з будяком, згадала, що читала таке в дитинстві!
У мене теж була книжка про Барвинка, дуже мені подобалася, але навряд чи вона була українською, напевно російською мовою((( А от журналу не було, самі лише мурзилки...
Дякую за такий цикл відео. У мене в дитинстві була ця книжка про Барвінок. Дуже рада, що наші видавці змогли зберегти украінську казку, я іх обожнювала.
Дякую мамі, що і "Барвінка" читали , але виключно українські пригоди.
Дякую за цікавезний і актуальний матеріал. Війна-це час не тільки для виживання і боротьби. Але й для рефлексії. Чому ми проживаємо усе це. І які історичні уроки маємо винести, що змінити в житті і головах.
Боже мій, це ж українські казки , ті, що у вас на заставці, які я малою купляла у нашій книжковій крамниці за свої дитячі кишенькові. Здається ці невеличкі, але яскраво ілюстровані і видані на хорошому папері, коштували по 50 копійок, що було дуже доступною ціною.
Як зараз пам'ятаю цю цікаву серію українських народних казок " Калиточка" ( там де дідусь з бабусею - це збірка побутових казок . Калиточка - то казка про мудру дружину, яка не лаяла свого недалекого чоловіка за його невдалий " бізнес" , що дозволило йому виграти парі в багатія і отримати гроші. Найбільш запам'яталася із цієї збірки " Язиката Хвеська" - дуже весела переповідка про чоловіка, що знайшов глечик з монетами й аби його кохана дружина не розпатякала про це своїм кумонькам та сусідонькам видумував різні ситуації: заєць, що потрапив у вершу замість риби, або бублики на груші...
Не можу промовчати про цю Хвеську, тобто українську Федору. Деякі "видатні знавці" нашої мови насаджують чужу нашій мові орфографію як єдино правильну: за їхнім правилом наша " Язиката Хвеська " має перетворитися на якусь " Веліречівую Теодору" ? А як це зі звуком "ф", що вмить перетворився у звук " Т"??? За що ж його так
"репресували".
"Козак Мамарига" - збірка героїчних казок, що звеличує та оспівує подвиги хоробрих та кмітливих народних героїв .
Остання книжечка " Царівна жаба" є відповідно збіркою фантастичних або чарівних казок.
На жаль мені не вдалося зберегти мою маленьку бібліотеку, що починалася саме з цих трьох книжечок. Але вони були дуже потрібні в моєму міському дитинстві, де " правильно было говорить по -русски". Ба, навіть, у середній групі дитячого садочка я отримала від дівчаток жорстке: " Калхозница!". Бо тілько - но повернулася від бабусі до рідного Миколаєва з україномовного села цієї ж області.
Дякувати Богові за наше село, яке не втрачало СВОЄЇ МОВИ!
Дякую, нагадали, що теж мала томик "Козака Мамариги" з ілюстраціями Чорнухи, і це була чи не єдина книга українських казок вдома; доньці пощастило більше)
Дякую за вашу працю! На щастя, мій батько був великим книгоманом і купував багато книг, принципово, написаних українською мовою. Після прочитання " Барвінка", ми розігрували цілі вистави. А "Тореадори " і " Зайчики" перечитані кілька разів. Своїм дітям вже придбала оновлених "Тореадорів" та інші пригоди від В. Нестайко.
Які ж надважливі теми ви підіймаєте!Наснаги та творчого натхнення!
Слава богу, що наш український ген завжди проросте і дасть свій цвіт!
На заставці відео ( перша зліва) - "Калиточка"!!! У мене така збереглася! Це збірка казок з неймовірними ілюстраціями! Це перлина! А для мене - не просто родинна пам'ятка, а щось набагато більше...
Дякую за вашу працю! Важливо це знати!!!
Дуууже потрібний контент 💔
Успіхів українським письменникам!
Всі частини дуже цікаві та пізнавальні. Надіюсь в України буде надалі світлий шлях в культурних надбаннях
Велика подяка, за Вашу працю! ❤️ Дуже крута серія відео!
Дякую за інформацію, вона важлива та цікава .
Прикро,що Так мало коментарів під якісним українським контентом)
Дуже засмучена😢. Перший раз чую про цю книгу... Мені 50 років
Це має бачити широка аудиторія
Дуже важливо,щоб діти зростали на Правильних,але правдивих книжках.
Дякую за цікавий матеріал. Вдячна моїй мамі довіку, що купувала мені дитячі книжки українською мовою, зокрема казку В.Нестайка''В країні сонячних зайчиків'', яку я читала багато разів, і знову хотіла читати. Навіть в дорослому віці я перечитала цю казку і була вражена наскільки сильні алегорії вжив автор для опису режиму совка, адаптовану для дитячого розуму. Також читала інші книги дитячі. За Тореадорів не пам'ятаю, може не читала, але читала ''щоденник Миколи Синицина'', де також в доволі гумористичній формі описано дитячі пригоди. Також любила цю книгу. Ще ''Пригоди барона Мюнхаузена'' українського перекладу'', ''Коник Горбоконик'' в прекрасному перекладі М.Рильського. ''Іліада'' Гомера українською, казки народів СССР і українські, буковинські зокрема. Тому я любила читати саме українською, тому що рідна мова і краще передано всі емоції, гумор і стилістичні звороти. Книг московською не любила, чужа була ця мова, не так цікаво читати. Багато дитячих книжок читала потім в моя дочка.
Велике спасибі за цікавий і пізнавальний фільм про українську дитячу книгу та її авторів. Особлива дяка за кадри з старої документальної кінохроніки. Кілька разів поверталась до їх перегляду, прагнучи впізнати письменників. А обкладинки старих дитячих книг - насолода для очей. Нарешті зрозуміла, чому казки Б.Чалого, публіковані в журналі , ми з сестрою з нетерпінням чекали, а спроба перечитати в дорослому віці викликали несприйняття . А переглядаючи інші твори Б.Чалого взагалі не могла зрозуміти, як він міг написати "Барвінка". Співавторство П. Глазового багато чого пояснює. Як людині, яка читала і перечитувала книги В.Нестайка багато разів, вишукувала все, що було доступне про його творчість, трішки "різали вуха" ляпи щодо його "Тореадорів..." з вуст шанованих авторів ( як то "Ява і Рень", чи "будували курінь в кукурудзі"). Дядечко в сірому костюмі теж здався недоречним. От би дітвору в дитячій бібліотеці зняли - було б веселіше. Обов'язково перегляну весь цикл. Такі фільми дуже потрібні.
Дуже чудова серія репортажів!) дякую усій вашій команді за вашу працю, за ваші цікаві та корисні україномовні випуски!)
Дякую вам
Дякую усім причетним до створення цього цікавого проєкту
Дякую. Суспільне Культура - цьом
Мої батьки виховували нас в ненависті до всього українського, американського, єврейського, татарського. Зараз вони ненавидять і мене за те , що я сплуталася із «фашистами».
Я дякую бібліотеці, де 10 років тому мені порадили почитали «Марія». З того почалася моя українізація
Пройняло до глибини душі.. неймовіні люди в нас, свого не віддали і дивом зберегли!
Чудовий канал ))) дякую всім творцям за створення цього циклу,,між крапельками"
Дякую за таку велику роботу, дуже багато опрацьованого матеріалу, дякую 🙏
Я так кажу мало книжкових магазинів, та ті що є, не такі багаті.у 2020 шукала Тлумачний словник. Відповідь нема,сподіваюся що придбав,
Гарно дякую за розповідь.
В мене було досить файне та цікаве дитинство... Не зважаючи на бабусю православну комуністку та батька трудоголіка, матір "питому росіянку", і це з обома батьками (мої дід та баба по матереній лінії) українцями... До певного часу я навіть думав що живу чи то в совку, чи то в раззєї... Але досить про це - кому цікаво напишу свою автобіографію пізніше. Головне - не знаю кому з батьків дякувати, чи батькові, чи бабусі, але мали ми в домашній бібліотеці досить небагато книжок українською. Серед них мені запам'яталася саме книжка Нестайка про школу звіряток. Хто то читав, той розуміє - постійний "фон" партійної пропаганди, "правильні піонЕри", соціалістичний реалізм (не зважаючи на "сетинг" із антропоморфними звірями)... Але не дивлячись на це все - це було неймовірно на мій п'ятий клас. Ось реально - я прочитав той з збірник за тиждень, я намагався щось за цю книгу родповідати однокласникам (а, это на укрАінском...)... І після цього я за українську "сучасну" літературу забув десь до 2022 року... Так - я піддався впливу оточення. "Фу, алеж російською реально культурніше",- казала навіть моя баба по стороні батька, котра ось реально все життя балакала українською. Але досить з тим. Та... Але, Нестайко то справді явище в нашій літературі
Респект тим хто прочитав останнє й основне твердження.
Дякую за цікавий цикл.
Якраз читаю Нестайка зараз! ❤
Дякую ❤
Дякую за чудове і змістовне відео про нашу літературу, наших письменників і книговидавців💛💙
Дякую за науку.
Дякую за хорошу документалку. Контент топ.
Дякую за просвіту! Зараз як ніколи важливе знання про нашу історію культури😍💙💛
дякую щиро!
Пречудовий випуск ;) красно дякую
Дякую✋🏽❤️🤚🏽
А ще у Нестайка десь фігурувала лісова школа з ведмежою мовою викладання. Тролінг кількасотого левелу; і як цензура пропустила))
Це "Незвичайні пригоди у лісовій школі". Зайчик Кося Вухань, їжачок Колько Колючка, рисеня Раїска Мняу - уся ця весела компанія звірят... І директор школи Бурмило Михайлович Ведмідь і його колеги-вчителі "із столичного зоопарку". Такі соковито-гумористичні казкові шедеври справді не забуваються... А згадайте "чаклуна Ледарила Дуриндаса" з цієї ж книжки. Або "грайлика Трататолю Сміюнця"... Ну і, нарешті, дракончика Жахоб'яка з підземного царства :)
Підтримка украі'нському каналу . Підтримка книжкам украі'нським , читачам , видавцям книжок !
В ті часи Нестайко,мабуть,читали всі,бо це була така близька і зрозуміла книжка
Дай Боже, щоб часи цензури пішли в минуле назавжди. Цікава розповідь.
"тореадори з Васюківки" дуже подобались у дитинстві, а от від книги "У країні Сонячних зайчиків" було моторошно, мабуть тому, що мені її прочитали дуже рано.
Навіть популярніша ніж Гарі Потер? Але не сперечаюсь, дуже крутий дядько.
дякую за роботу))))
Цікаво. Дякую. Шкода, що не висвітлили пласт перекладної дитячої літератури. Як Мокроаольський дімігся, щоб у нас був Гобіт, а не Хобіт як в росіян. Як Ольга Сенюк залишила Малого і Карлсона європейцями, які п'ють гарячий шоколад з булочками і їдять тюфтельки... Там теж все між крапельками було.
25:20 Дозвольте зазначити, що окрім таланту автора та майстерності видавця, також головну роль тут відіграють і читачі, - адже саме вони вирішують, чи будуть взагалі читати певну книгу. Це називається "вільним ринком" (якщо кажемо про книги)
Чомусь казки Нестайка, я не знала. Але в нас була книжка з українськими народними казками.
👍🇺🇦❤️
До речі "Пригоди капітана Врунгеля", якщо зануритися, то й зовсім не для дітей, а дата написання, здається 1937.
І тому й читати теж маємо "проміж строчок". Не помітили там, наприклад, італійського фашиста, що на міжнародному форумі з порятунку китів запропонував: " Давайте знищимо всіх китів, тоді вони й не будуть гинути"...
Важкі часи були. Люди жили й писали " між крапельками"...
Розкажіть про Василя Сухомлинського. Чи він комуніст, чи українець?
8:15 Трублаїні, на жаль, досі вивчають у сучасній українській школі...
для чого там чмир у сірому піджаку та фіолетовій сорочці? типу для створення колориту? виглядає так собі
У мене були всі ці книги. Ненавиджу радянську владу!
Хто ще плаче за совком?
Совки і плачуть, совок головного мозку не виліковний, тільки реінкарнація ще так сяк може вилікувати.
десовєтизація десересеризація
дерадянізація
а якщо одним словом
то - дератизація!!!!!!
Нарешті про Кукурузо ,ще таке у моєму дитинстві було круто що жах ,бестселлер джаз ,ото знаєте бз вз дудль будль бум бем буга га ,іржали так що жах ,смішно ,інтересно просто красота ,задовбували піонєрамі гєроямі і остальною лабудою ,ото щє інтересно було син таращанського полку ,там я вперше узнав що в петлюрівського офіцера були виделки на комірі ,а вобшє крайнє рідко було таке ,для душі дитини ,приходилося ниряти в одней теж незнайка ,чиполіно ,буратіно нуй звісно Врунгель ,особливо там такі прикольні ілюстрації були ,а в основному ,в масі було саме настоящє ,совкове сміття