Олеже Сазонтовиче, дуже хочеться більше про "співпереживати, а не оцінювати". Зіткнувся з тим, що в нашій культурі люди не вміють правильно підтримати один одного. Навіть коли бачиш це зі сторони і намагаєшся пояснити людині про "знецінення емоцій іншої людини", там в очах просто падає завіса. Багато людей дійсно думають, що "все буде добре", "головне, що ти живий" або "просунутий" варіант "я розумію, у мене було таке саме" - єдиний можливий та правильний варіант підтримки.
Не знаю, хорошо это или плохо - эмпатия...Наверное, у меня её много, и люди это чувствуют...Почему-то всегда ко мне подходят незнакомые люди и начинают исповедываться...Дело иногда заканчивается слезами с обеих сторон...Сколько раз говорила себе, что не надо так глубоко вникать в рассказы незнакомых мне людей...Но всегда начинаю переживать и т.д. Уже поздно меняться, за плечами 80 лет...Но очень горько, когда у родных тебе людей отсутствует эта самая эмпатия...Я столкнулась с этим...Спасибо вам!
Доброго вечора! Яка гарна, затишна і делікатна розмова. Дякую, що нагадали про обережність в стосунках. Іноді, слухати і співчувати, навіть не поділяючи відчуттів та чужого досвіду важливіше ніж розумні поради та швидкі дії.
Мій друг розповідав, що у його знайомої загинули батьки, але вона на наступний день жартувала про це в компанії друзів з КВН. Чи варто в такому випадку разом з нею сміятись, чи якось по іншому на таке реагувати? P.s.: друг був єдиним, хто сміявся з її жартів
я бачив подібне. але це називалося алекситимією. потім була відтермінована реакція горя. не думаю що така поведінка логічна і доречна. але це моя думку.
Дякую, неймовірна делікатність, коли описуєте, торкаєтесь питання чужої реальності, чужого світу, чужих ємоцій. ❤
Цей процес має бути навзаєм
Дякую з Вами легше думається та ще й під хорошу музику😊
Олеже Сазонтовиче, дуже хочеться більше про "співпереживати, а не оцінювати". Зіткнувся з тим, що в нашій культурі люди не вміють правильно підтримати один одного. Навіть коли бачиш це зі сторони і намагаєшся пояснити людині про "знецінення емоцій іншої людини", там в очах просто падає завіса. Багато людей дійсно думають, що "все буде добре", "головне, що ти живий" або "просунутий" варіант "я розумію, у мене було таке саме" - єдиний можливий та правильний варіант підтримки.
Дякую. Надзвичайно актуально і важливо - допомагаючи, не завдати шкоди
Дуже Вам вдячна Олег за Вашу працю🙏🙏🙏
Не знаю, хорошо это или плохо - эмпатия...Наверное, у меня её много, и люди это чувствуют...Почему-то всегда ко мне подходят незнакомые люди и начинают исповедываться...Дело иногда заканчивается слезами с обеих сторон...Сколько раз говорила себе, что не надо так глубоко вникать в рассказы незнакомых мне людей...Но всегда начинаю переживать и т.д. Уже поздно меняться, за плечами 80 лет...Но очень горько, когда у родных тебе людей отсутствует эта самая эмпатия...Я столкнулась с этим...Спасибо вам!
Ви перебрали на себе всю родову емпатію, не залишивши рідним... Так буває.
Доброго вечора! Яка гарна, затишна і делікатна розмова. Дякую, що нагадали про обережність в стосунках. Іноді, слухати і співчувати, навіть не поділяючи відчуттів та чужого досвіду важливіше ніж розумні поради та швидкі дії.
Дякую, якщо буде натхнення ❤буду дуже вдячна ще проглянути відео Ваші для психологів
Які правильні слова - спілкуватися з іншими, мов у них в гостях.
Якщо вони не залізли на твою територію.
Дякую Вам!!!
Дякую.
дякую...
Дякую Вам!!! 🙂
❤
🙌🏻
Мій друг розповідав, що у його знайомої загинули батьки, але вона на наступний день жартувала про це в компанії друзів з КВН. Чи варто в такому випадку разом з нею сміятись, чи якось по іншому на таке реагувати?
P.s.: друг був єдиним, хто сміявся з її жартів
я бачив подібне. але це називалося алекситимією. потім була відтермінована реакція горя. не думаю що така поведінка логічна і доречна. але це моя думку.
В неї міг бути такий шоковий стан, реакція навпаки. Так буває.