6:37 Вот зачем ты людям яйца морочишь? Ст. 50 КПК - носом ткни этого следака! Пусть тебе потом откажет в допуске! Короче, ролик - вода, а людей непосвящённых - ещё больше вгонит в транс.
А нам показалось, что ваш комментарий - вода! )) И это подтверждает судебная практика и тех, кто действительно работает на передовой. Аналізуйте судовий акт: Якщо є ордер - договір не потрібний (ВС/ККС у справі № 201/1058/19 від 13.11.2019) І знову ж суди наступають на ті ж граблі… Касаційна інстанція неодноразово висловлювалась про вид та перелік документів, які підтверджують повноваження адвоката у кримінальному процесі. Проте, судячи із даного рішення, суди продовжують припускатись помилок у вирішенні питань щодо підтвердження повноважень захисника. У принципі, кримінальний процесуальний закон, а саме ч. 1 ст. 50 КПК України передбачає виключний перелік таких документів, а саме - ГОЛОВНЕ свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер, договір із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Однак, у даній справі апеляційний суд вирішив на свій розсуд трактувати закон. Ухвалою судді апеляційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного повернуто у зв’язку із тим, що він на підтвердження повноважень як захисника, додав до своєї апеляційної скарги лише ордер та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, але не додав копію договору про надання правової допомоги адвоката та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, і таким чином не підтвердив свої повноваження на представництво інтересів підзахисного. Така позиція апеляційного суду і стала підставою для внесення стороною захисту касаційної скарги, з якою Касаційний кримінальний суд погодився, оскільки Згідно п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. У цьому випадку використана синтаксична конструкція, в якій однорідні члени речення з`єднані безсполучниковим зв`язком і між двома останніми членами речення стоїть розділовий сполучник «або». Таким чином, пункт 2 ч. 1 ст. 50 КПК України визначає, що повноваження захисника мають вважатися підтвердженими, якщо - на додаток до документу, передбаченого п. 1, - захисник надав хоча б один із документів, передбачених п. 2 ч. 1 цієї статті цього кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 50 КПК України «встановлення будь-яких додаткових умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається». При цьому, долучення до матеріалів кримінального провадження захисником витягу з Єдиного реєстру адвокатів України законодавством не передбачено. Отже, виходячи з наведеного, судом апеляційної інстанцій допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є підставою для його скасування та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Good
Спасибо! Рады, что вам понравилось это видео. Какие еще темы будут вам интересны?
6:37 Вот зачем ты людям яйца морочишь? Ст. 50 КПК - носом ткни этого следака! Пусть тебе потом откажет в допуске! Короче, ролик - вода, а людей непосвящённых - ещё больше вгонит в транс.
А нам показалось, что ваш комментарий - вода! )) И это подтверждает судебная практика и тех, кто действительно работает на передовой.
Аналізуйте судовий акт: Якщо є ордер - договір не потрібний (ВС/ККС у справі № 201/1058/19 від 13.11.2019)
І знову ж суди наступають на ті ж граблі… Касаційна інстанція неодноразово висловлювалась про вид та перелік документів, які підтверджують повноваження адвоката у кримінальному процесі.
Проте, судячи із даного рішення, суди продовжують припускатись помилок у вирішенні питань щодо підтвердження повноважень захисника.
У принципі, кримінальний процесуальний закон, а саме ч. 1 ст. 50 КПК України передбачає виключний перелік таких документів, а саме - ГОЛОВНЕ свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер, договір із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Однак, у даній справі апеляційний суд вирішив на свій розсуд трактувати закон.
Ухвалою судді апеляційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного повернуто у зв’язку із тим, що він на підтвердження повноважень як захисника, додав до своєї апеляційної скарги лише ордер та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, але не додав копію договору про надання правової допомоги адвоката та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, і таким чином не підтвердив свої повноваження на представництво інтересів підзахисного.
Така позиція апеляційного суду і стала підставою для внесення стороною захисту касаційної скарги, з якою Касаційний кримінальний суд погодився, оскільки Згідно п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
У цьому випадку використана синтаксична конструкція, в якій однорідні члени речення з`єднані безсполучниковим зв`язком і між двома останніми членами речення стоїть розділовий сполучник «або».
Таким чином, пункт 2 ч. 1 ст. 50 КПК України визначає, що повноваження захисника мають вважатися підтвердженими, якщо - на додаток до документу, передбаченого п. 1, - захисник надав хоча б один із документів, передбачених п. 2 ч. 1 цієї статті цього кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КПК України «встановлення будь-яких додаткових умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається». При цьому, долучення до матеріалів кримінального провадження захисником витягу з Єдиного реєстру адвокатів України законодавством не передбачено.
Отже, виходячи з наведеного, судом апеляційної інстанцій допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є підставою для його скасування та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.