Рішення. Внести 60кг д.р фосфору розкидачем, посіяти жито на сидерат у жовтні. Можливо пізній сорт пшениці, її один культиватор виріже. Для сої фосфор буде і запас буде. Після сої сіяти пшеницю обробивши насіння мікоризним інокулянтом, фосформобілізуючими бактеріями. Але не давати стартові фосфорні добрива і рядок бо мікориза не приживеться. Крім того насіння сидерата жита, сої та пшениці обробляти azotobacter в нормі 1.5л/га, так для пшениці органічного азоту вистачить. Якщо кислі грунти то кальцієва селітра на пшеницю, небагато або карбамід а кальцій окремо вносити (для розкислення). Які переваги. Фосфорні добрива можна вносити дешеві з вищим сольовим (але перевірені). І ще повно переваг, можливостей, економії, покращення прибутковості.
я суть вопроса не понял, опыта выращивания сои нет вообще, но если можно предложу своё виденье: - под сою азот давать плохо, но там где сильно щелочные почвы с осени/зимой внести немного (возможно 100кг/га) сульфата аммония и вносить его каждый год (но дозу выбирать исходя из культуры). Он будет медленно понижать рН почвы. Тут по дозам лучше говорить с агрономом. - необходимый фосфор внести с посевом. Сеять обычной зерновой сеялкой с междурядьем 15...20см. Да будет потеря качества сева - но таким образом вы внесёт легко 100кг/га при этом дадите большую площадь питания растениям и концентрация фосфора в рядке будет отличная. Думаю найти зерновую сеялку не такая и большая проблема. Посчитайте просто в цифрах : при посеве на 15 см. концентрация в 1 рядке будет 15 кг/га аммофоса, а к примеру на 35 см - 35 кг/га в рядке на 1 га. Про более широкое междурядье даже не говорю. - обработок почвы делать тем агрегатами которые есть в хозяйстве и тем к чему они привыкли. - если сеялки с узким междурядьем нет то приобрести сейчас астра/альфа/сич/ника - они новые и неплохого качества или б.у. там к примеру ДД1590/ДД455/ГрейтПлейнс cph/возможно kuhn и т.д.. Я так понимаю если идёт речь о стрип-тиле то в хозяйстве серьёзная техника и есть возможность такого приобретения. - вот под кукурузу можно больший акцент по азотным удобрениям сметить в сторону сульфата аммония к примеру 200 кг/га и потом добавить 100 кг селитры или карбамида. Но тут полностью работа агронома исходя из плановой урожайности, возможностей предприятия, наличия влаги. Так понижать рН если есть необходимость.
Не бачу сенсу внесення стрічково, оскільки на полі при нормальному розвитку культури на полі не залишається жодного см2 в якому не буде корінець культури, і все добриво буде засвоєне. Питання тільки в правильному внесенні кількості добрива саме в тому місці де його не вистачає. Економічно не доцільно.
Потрібно мабуть на глибину 12+ внести. Крім стрічкового способу мабуть весною способів нема. При культивації воно буде зверху, та і якшо не буде опадів, то воно так зверху до осені і пролежить. Чи я не правий? (в самомго схожа ситуація, думаю шо робить)
@Валерий-э9э по оранці перша культивація, вирішить всі питання. І вирізняє, і змішає, і виріже. Тільки в стріб-тіл, це актуальне, тільки за гідроскопічності добрив
Ви справді так думаєте? У червні місяці спробуйте взяти заступ, копнути в міжрядді кукурудзи й подивитися, як розвивається основна коренева система. Корені спрямовуються вниз, до рівня, де є волога та відповідне живлення. А тепер додайте ще один нюанс - коли фосфор у ґрунті нижче середнього рівня на лужних ґрунтах. У цьому випадку питання засвоєння фосфору та ефективності способу його внесення стає ще більш критичним.
Доброго часу доби. Гарне та пізнавальне відео.
Дякую вам завідео.
Успіхів Вам,хай родить і жито,пшениця і всяка пашниця!🌱☘️🌾🌾🌾🌻🌻🌻
Рішення. Внести 60кг д.р фосфору розкидачем, посіяти жито на сидерат у жовтні. Можливо пізній сорт пшениці, її один культиватор виріже.
Для сої фосфор буде і запас буде. Після сої сіяти пшеницю обробивши насіння мікоризним інокулянтом, фосформобілізуючими бактеріями. Але не давати стартові фосфорні добрива і рядок бо мікориза не приживеться.
Крім того насіння сидерата жита, сої та пшениці обробляти azotobacter в нормі 1.5л/га, так для пшениці органічного азоту вистачить. Якщо кислі грунти то кальцієва селітра на пшеницю, небагато або карбамід а кальцій окремо вносити (для розкислення).
Які переваги. Фосфорні добрива можна вносити дешеві з вищим сольовим (але перевірені).
І ще повно переваг, можливостей, економії, покращення прибутковості.
я суть вопроса не понял, опыта выращивания сои нет вообще, но если можно предложу своё виденье:
- под сою азот давать плохо, но там где сильно щелочные почвы с осени/зимой внести немного (возможно 100кг/га) сульфата аммония и вносить его каждый год (но дозу выбирать исходя из культуры). Он будет медленно понижать рН почвы. Тут по дозам лучше говорить с агрономом.
- необходимый фосфор внести с посевом. Сеять обычной зерновой сеялкой с междурядьем 15...20см. Да будет потеря качества сева - но таким образом вы внесёт легко 100кг/га при этом дадите большую площадь питания растениям и концентрация фосфора в рядке будет отличная. Думаю найти зерновую сеялку не такая и большая проблема. Посчитайте просто в цифрах : при посеве на 15 см. концентрация в 1 рядке будет 15 кг/га аммофоса, а к примеру на 35 см - 35 кг/га в рядке на 1 га. Про более широкое междурядье даже не говорю.
- обработок почвы делать тем агрегатами которые есть в хозяйстве и тем к чему они привыкли.
- если сеялки с узким междурядьем нет то приобрести сейчас астра/альфа/сич/ника - они новые и неплохого качества или б.у. там к примеру ДД1590/ДД455/ГрейтПлейнс cph/возможно kuhn и т.д.. Я так понимаю если идёт речь о стрип-тиле то в хозяйстве серьёзная техника и есть возможность такого приобретения.
- вот под кукурузу можно больший акцент по азотным удобрениям сметить в сторону сульфата аммония к примеру 200 кг/га и потом добавить 100 кг селитры или карбамида. Но тут полностью работа агронома исходя из плановой урожайности, возможностей предприятия, наличия влаги. Так понижать рН если есть необходимость.
Не бачу сенсу внесення стрічково, оскільки на полі при нормальному розвитку культури на полі не залишається жодного см2 в якому не буде корінець культури, і все добриво буде засвоєне.
Питання тільки в правильному внесенні кількості добрива саме в тому місці де його не вистачає. Економічно не доцільно.
Потрібно мабуть на глибину 12+ внести. Крім стрічкового способу мабуть весною способів нема.
При культивації воно буде зверху, та і якшо не буде опадів, то воно так зверху до осені і пролежить.
Чи я не правий?
(в самомго схожа ситуація, думаю шо робить)
@Валерий-э9э по оранці перша культивація, вирішить всі питання. І вирізняє, і змішає, і виріже. Тільки в стріб-тіл, це актуальне, тільки за гідроскопічності добрив
Ви справді так думаєте? У червні місяці спробуйте взяти заступ, копнути в міжрядді кукурудзи й подивитися, як розвивається основна коренева система. Корені спрямовуються вниз, до рівня, де є волога та відповідне живлення. А тепер додайте ще один нюанс - коли фосфор у ґрунті нижче середнього рівня на лужних ґрунтах. У цьому випадку питання засвоєння фосфору та ефективності способу його внесення стає ще більш критичним.
@@Валерий-э9э У вас правильний хід думок.