Зважаючи на крайню самозакоханість Винничука і на його гіпертрофовану любов до фотографій себе в оточенні великої кількості кобіт різного віку, можна дійти висновку, що в якості головного героя роману автор описав себе самого)))
@@pozachas Якщо згадати старий конфлікт "українська літературна богема проти Валерія Маркуса" (де Винничук був одним із найактивніших учасників, разом із Кокотюхою), а ще ознайомитися зі статтями Винничука на "Збручі" (не питайте, нащо я то читав, сам зараз дивуюся), то можна виснувати, що він не здатен на самоіронію. Це надутий індик, апологет галицької зверхності, що вважає усіх інших рагулями, хоча сам таким є
Дуже змістовний аналіз, дякую!
Здалося, що така неординарна книга для свого часу потребує ще однієї адаптації
@@pozachas Так!
Зважаючи на крайню самозакоханість Винничука і на його гіпертрофовану любов до фотографій себе в оточенні великої кількості кобіт різного віку, можна дійти висновку, що в якості головного героя роману автор описав себе самого)))
Оо, це додає чималої пікантності роману. Однак, все ж і цей факт можу вписати в теорію іронії над собою як над громадянином
@@pozachas Якщо згадати старий конфлікт "українська літературна богема проти Валерія Маркуса" (де Винничук був одним із найактивніших учасників, разом із Кокотюхою), а ще ознайомитися зі статтями Винничука на "Збручі" (не питайте, нащо я то читав, сам зараз дивуюся), то можна виснувати, що він не здатен на самоіронію. Це надутий індик, апологет галицької зверхності, що вважає усіх інших рагулями, хоча сам таким є
@@Mazharskyi_Yurii я справді вам щиро дякую за цей коментар, таких нюансів не знала, обов'язково ознайомлюся з усім, що ви подали 🤝