Мені 80 років, я киянин у четвертому поколінні, зараз я дуже далеко, у Південній Австралії, і з великою радістю дивлюся програми "з Степанцем", отже, дякую й зичу лише у подальшому успіхів.
Я любила Сінний базар, часто ходила до нього. Я працювала вишивальницею на ф-ці "Художньої вишивки", на Глибочицькій і Житній базар був по дорозі, завжди там скуплювалась. Поділ прекрасний, уютний.@@nikanika938
Я на Подолі жила до 9 років. Найсонячніші спогади мого дитинства - про цей район. Недавно проходила повз садок 120, який і досі функціонує. Така приємна ностальгія огорнула,як я втікала із своїм "нареченим" із садочка на Житній ринок торгувати 😂
Кериле, дякую за цікаву розповідь. Ваша розповідь дала поштовх моїм дитячим споминам. На початку 70-х, в нашому будинку жила баба Лєна. В неї була сильна вада - кульгавість. Одна нога була коротше другої. Це проблема з дитинства. Ногу багато разів оперували, але болі і шрами залишились на все життя. Під час окупації Києва, бабу Лєну не забрали в Німеччину, а забракували в мед. пункті, де оглядали молодих дівчат перед відправкою. Як казала сама баба Лєна: "Это был единственный раз в жизни, когда мне завидовали красивые, молодые и здоровые девушки, когда я хромая выходила из этого мед. пункта." Так от, на початку 30-х років баба Лєна працювала нянею і прислугою в заможній сім'ї, яка жила в центрі Подолу. Постільну білизну вона носила в пральню, поряд з Житнім базаром. В цій пральній працювали тільки китайці. Вони прали білизну в великих чанах. В середину цих чанів залазили 2-3 китаянки і товкли білизну ногами. Ви щось чули про цю китайську пральню?
Старий добрий Поділ. Чотире рочки провчився там. Строкаті початки 90-х... На Житній бігали на перерві за пиріжками, через автостанцію. Потім, з роками, звісно регулярно відвідувся кіоск з Подільским розливним... А зараз - іноді приїзжаю у ностальгічний Жовтень. Дякую, що зберігся. Поділ - то душа міста. Або одна з них...❤
Кириле, дякую Вам за відкритість та щирість у Ваших відео! Дуже часто я проживаю разом з Вами дитячі спогади...Хочу зауважити, що тільки одиниці блогерів мають такий дар інтелігентно по-чоловічому розповідати і про себе у контенті. Ви самий справжнісінький киянин! А киянам справді є що згадати і розповісти, а ось київські нічогісінько не знають про нашу столицю і в більшості випадків їм нічого не шкода...
Ну ти друже красавчик ! Хвилина перегляду , а мене вже переповнюють емоції.... Після попередніх переглядів - думка ..а що можна ще показати ? А ти красава видаєш перли ! Здоров'я тобі , твоїй дружині ! І сімейного щастя !
Поділ-це наша історія.Моя сім'я,як ми збиралися гуляти по місту,завжди їхали не на Хрещатик,а на Поділ.Цікаві подробиці від тебе,Кириле,дякую і дякую.Нехай побільше в тебе буде підписників,дуже цікаві твої ролики.❤👍
Дуже цікаво!!! Чекаємо нових випусків:-) А на збереження Житнього ринку, сам Євген Клопотенко переймається і ходив на сесію КМДА щодо його збереження .... Будемо тримати "кулачки", щоб його таки відстояли:-)
Дуже дякую Вам за роботу! Я народилася і майже все життя прожила на Подолі і про Житній базар можу все підтвердити, бо все дитинство с Бабусею ходила на нього. На жаль, сучасна влада, безжально і тупо «вбивають» Поділ, а Житній базар, таке враження, що особиста мета Кличка. Хочеться закликати усіх киян - «Друзі ,давайте збережемо наше місто від варварів! З такими «хазяями» і ворогів не треба! СЛАВА УКРАЇНІ!🇺🇦
Поділ, на мою думку, найцікавіше й найбільш атмосферне місце у Києві! Сам мешкаю з 1986 на Куренівці, але найяскравіші спогади молодості саме з Подолу! Не дивно бо поруч, а там веселіше) Дякую за розповіді! Про поділ, будь ласка, як найбільше, бо то ж невичерпна та супер цікава тема!!!
Дякую, Кириле, за ,як завжди, шикарний контент! У мене схожа історія) батько та мати народилися на "Соляній горі", а потім родини розселили кого-куди, прабабку з родиною на Оболонь, дідуся з бабусею маминих з дітьми на Лук'янівку, дід та бабуся батька на Лісовому отримали квартиру коли мені років 5 було. І усе дитинство років до 10-12 з Лісового мене на Лук'янівку відвозили батьки бо усі працювали (а бабуся та дід батька померли теж дуже рано), тому дитинство провів у тій місцевості). Дідусь, доречі, до останнього працював м'ясником на Житньому).Наснаги! Розвитку каналу!
А в мене мама на Хоревій,а батько на Жданова. Одна бабуся переїхала на Оболонь ,а ми з батьками на Лісний !!!! Рідна 124 школа . Її і моя мама закінчувала
Мені дуже сподобалось, я люблю коли розповідають щось через призму свого досвіду, своїх спогадів. Все оживає і набуває сенсу. Можливо колись і зніму спогади своєї родини про старе Дніпро. Хочу продовження )))
Люблю ці місця.Зараз працюю недалеко.В 80роках моя подруга жила на В.Вал.60.Отже добре пам'ятаю ці місця в 80тих і зараз....Коли ходиш по старому Подолу іноді таке відчуття що находишся в декораціях на знімальному майданчику якогось фільму.
Як завжди, дуже цікаво. Кириле, ви підкорюєте своєю щирістю і любов'ю до Київа, масивом цікавих фактів. Зазвичай я Ютуб слухаю фоном, коли щось роблю, а тут не могла відірвати очей від монітора. Дякую!!
Намагаюсь з'ясувати де до 1950-х жив мій дідусь Брагинський Михайло Львович. Він розповідав про Хориву, "будинок хазяйки Полякової". Навіть знайшов сторінку з переліком мешканців, така дійсно була. Його сім'я евакуювалась до Сибіру 1941 р., таким чином вони пережили Бабин Яр. Ті з родичів хто залишились -- тих після війни вони в Києві вже не знайшли. Дякую за відео
Моя бабуся теж мешкала в будинку з галереєю на Фролівській. Я пам'ятаю той дворик з сарайчиками та клумбою з флоксами посередині. Будинок знесли щоб побудувати швейну фабрику, яку вже теж знесли...
Дякую дуже, наче в дитинстві побувала, на місці автостанції був базар де продавали живих курей, тітка рідна завжди купувала. Я вчилась в 17 школі, це на Кирилівській 7 (бувша Фрунзе) неподалік від Житнього ринку на перервах бігали на базар.
❤ Дякую щиро! Дуже цікаве в дороге для мене відео. Я теж родом з Подолу . Наш будинок стоїть і дуже пристойно виглядає і зараз на розі вулиць Ярославській та Волоській. Якось заходила у двір нашого будинку . Серце щеміло. Потім жила на теж дорогій для мене Русанівці, а зараз Лісовий. Отака моя географія в нашому улюбленому Києві.
Знав я власника прирізки скла. Здається, Володя , та не впевнений, це ще до 2008-го було. Колоритна особистість. До шахів намагався мене долучити, літературу навчальну підкидав.
Ще на подолi були автомотоклуб аероклуб та морський колуби досаф де пересiкались долi хлопцiв з усiх районiв .А ще була найкраща кавярня де продавали найсмчнiшi перiжки .Щиро дякую.
Клас! Дуже дякую, в Подільському дворику який показують в проміжках колись була дуже крута цирюльня, у нас навпроти був там перший офіс, в іншому дворику, це межигірська вулиця... Шкода що там вже тепер все загадили відвідувачі місцевих закладів....
Дякую за класний контент. Вже півроку не пропускаю жодного відео. Єдине прохання - припинити рекламувати шкідливі енергетики. Я дуже сподіваюсь, що Ви знайдете іншого спонсора для прекрасного контенту!
Дякую! В будь-якому випадку для існування проєкту потрібні кошти) те, що бачать люди - кінцевий продукт. Але монтаж, навіть картинки для прев'ю - все коштує грошей. додати та монетизація це мізер.
@@STEPANETS я вчусь в університеті на медичній спеціальності - енергетики партнери всіх моїх курсових робіт, без них я не отримаю диплом і не стану класним реабілітологом))) то ж я щоразу веселюсь з ваших рекламних вставочок, для мене вони навіть іронічні, сподіваюсь у вас буде більше рекламних інтеграцій, бо це крутєйший контент
Привіт. Я хозяїн тої самої склодзеркально ї майстерні . Дякую за вашу работу. Дуже приємно що згадали про нашу майстерню в вашому відео. Ми продовжуем працювати для наших Киян. Нажаль у другому місці, но теж на Подолі вул. Новоконстантинівська 1 в .
На прикінці 60-х моя мама казала, що на Подолі можна купити все, і навіть атомну бомбу(коли треба було щось купити, то їздили саме туди, бо крамниць на вулиці Нижній вал та Верхній вал було безліч).
В мене виникає дуже дивне відчуття в будинку музей «Камʼяниця київського війта». Мені там дуже спокійно і здається що в минулому житті я жила там😂 дуже дивне відчуття. А ще неприємне відчуття від Фроловського монастиря. Взагалі поділ викликає дуже різноманітні відчуття.
Я живу на Подолі, бачила вас тут:) а друг мій працює на житньому:) шикарний випуск, дякую! Наче давно тут живу, а стільки нового дізналась. Знесення старих будівель то 💔💔💔 до сліз
оЧЕНЬ ПОНРАВИЛОСЬ---мой род столетиями жил на Подоле на Нижней Юрковской Я родилась в БОЛНИЦЕ зАЙЦЕВА и жила там до восьми лет --потом получиои КВАРТИРУ НА Лесном----ностальгия аж до слез---СПАСИБО!
На початку семидесятих я вчилась в технікумі на Щекавиці біля радіовежі (той технікум в 1975 р. переїхав на Сирець). Бігали в кіно в "Колос". І, хоч я росла не в самому добропорядному районі Києва, та саме на Подолі пізнавала життя, зустрічаючись з найганебнішими явищами суспільства. Дякую вам, Кириле, за такі відео і за київський патріотизм.
Щиро дякую❤❤❤❤ я з дитинства пам‘ятаю поділ і єврейський базар 👍👍👍👍👍ми жили на Лук‘янівці напроти трамвайного депо і ходили на яподіл по Глибочицький❤ ДЯКУЮ ВАМ ЗА ЧУДАВІ ВАШІ ЕФІРИ 👍😊✋️❤️
будь ласка розкажіть про вулицю Притисько-Микільська, на якій розташований Фролівський монастир та аптека музей, така маленька вуличка, але з великою історією, судячи з забудови
Дякую за відео! Моя бабуся жила у тому кутовому двоповерховому будинку про який ви розповідали (будинок, на місті якого зараз недолугий БЦ Булгаков). Там були комуналки, туалет на дворі аж до 70х, гарячою води на 2му (дерев'яному) поверсі не було, бо забороняли ставити газову колонку щоб не сталося займання. Пам'ятаю, як комуналки порожніли й порожніли після чергового переїзду мешканців... Родина мого дядька з'їхала ледь не останнью, будинок знесли за рік по тому. До речі, це відбулось набагато пізніше будівництва Житнього, й ніяк з цим не пов'язано - десь о 2004 чи 2005.
Обожнюю Поділ! Любила гуляти пішки в юності і пізніше з донькою. Якийсь час навіть працювала на подолі.. І мені завжди було сумно за захаращеність і обідраність цього району. Житній ринок з однієї сторони подобався як будівля і відвертав як не вдалий менеджмент і загрібання коштів по кишням керівництва хоч можна було б вкладати в розвиток ремонт будівлі.. Моя мама теж колись (1979 рік) жила на подолі вул. Хорива вікна виходили на котлован майбутнього Житнього ринку. Потім обмінювалась кв метрами і виміняла на окрему квартиру на лісовому пр-кті.
Мені 80 років, я киянин у четвертому поколінні, зараз я дуже далеко, у Південній Австралії, і з великою радістю дивлюся програми "з Степанцем", отже, дякую й зичу лише у подальшому успіхів.
😂 "куянен" ты такой же, как Троцкий интернационалист)))
Дай вам,і вашій сім'ї , Бог здоров'я!
Подібно Житньому базару був Сінний ринок - в районі Львівської площі, - шкода, його знесли і побудували багатоповерхівку
Я любила Сінний базар, часто ходила до нього. Я працювала вишивальницею на ф-ці "Художньої вишивки", на Глибочицькій і Житній базар був по дорозі, завжди там скуплювалась. Поділ прекрасний, уютний.@@nikanika938
А додому ніяк?! Щоб не перервалося геніалогічне дерево поколінь
Про Поділ - ще треба! 🙂
Я на Подолі жила до 9 років. Найсонячніші спогади мого дитинства - про цей район. Недавно проходила повз садок 120, який і досі функціонує. Така приємна ностальгія огорнула,як я втікала із своїм "нареченим" із садочка на Житній ринок торгувати 😂
Кериле, дякую за цікаву розповідь. Ваша розповідь дала поштовх моїм дитячим споминам. На початку 70-х, в нашому будинку жила баба Лєна. В неї була сильна вада - кульгавість. Одна нога була коротше другої. Це проблема з дитинства. Ногу багато разів оперували, але болі і шрами залишились на все життя. Під час окупації Києва, бабу Лєну не забрали в Німеччину, а забракували в мед. пункті, де оглядали молодих дівчат перед відправкою. Як казала сама баба Лєна: "Это был единственный раз в жизни, когда мне завидовали красивые, молодые и здоровые девушки, когда я хромая выходила из этого мед. пункта."
Так от, на початку 30-х років баба Лєна працювала нянею і прислугою в заможній сім'ї, яка жила в центрі Подолу. Постільну білизну вона носила в пральню, поряд з Житнім базаром. В цій пральній працювали тільки китайці. Вони прали білизну в великих чанах. В середину цих чанів залазили 2-3 китаянки і товкли білизну ногами. Ви щось чули про цю китайську пральню?
Старий добрий Поділ. Чотире рочки провчився там. Строкаті початки 90-х... На Житній бігали на перерві за пиріжками, через автостанцію. Потім, з роками, звісно регулярно відвідувся кіоск з Подільским розливним... А зараз - іноді приїзжаю у ностальгічний Жовтень. Дякую, що зберігся.
Поділ - то душа міста. Або одна з них...❤
Чекаю нові відео, не пропускаю жодного, ще і друзів підсадила на ваш контент 😉
Кириле, дякую Вам за відкритість та щирість у Ваших відео! Дуже часто я проживаю разом з Вами дитячі спогади...Хочу зауважити, що тільки одиниці блогерів мають такий дар інтелігентно по-чоловічому розповідати і про себе у контенті.
Ви самий справжнісінький киянин! А киянам справді є що згадати і розповісти, а ось київські нічогісінько не знають про нашу столицю і в більшості випадків їм нічого не шкода...
Ну ти друже красавчик ! Хвилина перегляду , а мене вже переповнюють емоції.... Після попередніх переглядів - думка ..а що можна ще показати ? А ти красава видаєш перли ! Здоров'я тобі , твоїй дружині ! І сімейного щастя !
Поділ-це наша історія.Моя сім'я,як ми збиралися гуляти по місту,завжди їхали не на Хрещатик,а на Поділ.Цікаві подробиці від тебе,Кириле,дякую і дякую.Нехай побільше в тебе буде підписників,дуже цікаві твої ролики.❤👍
Дуже цікаво!!! Чекаємо нових випусків:-) А на збереження Житнього ринку, сам Євген Клопотенко переймається і ходив на сесію КМДА щодо його збереження .... Будемо тримати "кулачки", щоб його таки відстояли:-)
Дуже дякую Вам за роботу! Я народилася і майже все життя прожила на Подолі і про Житній базар можу все підтвердити, бо все дитинство с Бабусею ходила на нього. На жаль, сучасна влада, безжально і тупо «вбивають» Поділ, а Житній базар, таке враження, що особиста мета Кличка. Хочеться закликати усіх киян - «Друзі ,давайте збережемо наше місто від варварів! З такими «хазяями» і ворогів не треба! СЛАВА УКРАЇНІ!🇺🇦
Да ти, Степанець самий що не на єсть корінний Киянин👍👍👍. Сам Господь велів так гарно знати історію Києва. Пишаюся! Такі влоги дуже цікаві, продовжуй!
Поділ, на мою думку, найцікавіше й найбільш атмосферне місце у Києві! Сам мешкаю з 1986 на Куренівці, але найяскравіші спогади молодості саме з Подолу! Не дивно бо поруч, а там веселіше) Дякую за розповіді! Про поділ, будь ласка, як найбільше, бо то ж невичерпна та супер цікава тема!!!
Дякую, Кириле, за ,як завжди, шикарний контент! У мене схожа історія) батько та мати народилися на "Соляній горі", а потім родини розселили кого-куди, прабабку з родиною на Оболонь, дідуся з бабусею маминих з дітьми на Лук'янівку, дід та бабуся батька на Лісовому отримали квартиру коли мені років 5 було. І усе дитинство років до 10-12 з Лісового мене на Лук'янівку відвозили батьки бо усі працювали (а бабуся та дід батька померли теж дуже рано), тому дитинство провів у тій місцевості). Дідусь, доречі, до останнього працював м'ясником на Житньому).Наснаги! Розвитку каналу!
мясник это был самый уважаемый человек 😊
А в мене мама на Хоревій,а батько на Жданова. Одна бабуся переїхала на Оболонь ,а ми з батьками на Лісний !!!! Рідна 124 школа . Її і моя мама закінчувала
@@marinakisliuk6358 я у 147 навчався)
И я тоже))@@marinakisliuk6358
Всім похуй на тебе і твоїх лоховськіх мамку і папку. Може батько тобі і не рідний, ще треба розбиратися
Мав нагоду брати участь у археологічних розкопках на вул. Хоривій у 1999 році. Було неймовірно цікаво.
Дуже цікаво подорожувати з Вами. Це велика робота. Величезне дякую від киянки 1961 р. Народження. Вас приємно слухати да і дивитися!
Мені дуже сподобалось, я люблю коли розповідають щось через призму свого досвіду, своїх спогадів. Все оживає і набуває сенсу. Можливо колись і зніму спогади своєї родини про старе Дніпро. Хочу продовження )))
Дуже цIкаво❤❤❤Чек продовження. Дякую
Люблю ці місця.Зараз працюю недалеко.В 80роках моя подруга жила на В.Вал.60.Отже добре пам'ятаю ці місця в 80тих і зараз....Коли ходиш по старому Подолу іноді таке відчуття що находишся в декораціях на знімальному майданчику якогось фільму.
найстарі. najstarszy
Дуже люблю Подол, і ваші цікаві розповіді! Чекаємо нових історій про одне з найулюбленіших місць Києва!
Як завжди, дуже цікаво. Кириле, ви підкорюєте своєю щирістю і любов'ю до Київа, масивом цікавих фактів.
Зазвичай я Ютуб слухаю фоном, коли щось роблю, а тут не могла відірвати очей від монітора. Дякую!!
Намагаюсь з'ясувати де до 1950-х жив мій дідусь Брагинський Михайло Львович. Він розповідав про Хориву, "будинок хазяйки Полякової". Навіть знайшов сторінку з переліком мешканців, така дійсно була. Його сім'я евакуювалась до Сибіру 1941 р., таким чином вони пережили Бабин Яр. Ті з родичів хто залишились -- тих після війни вони в Києві вже не знайшли. Дякую за відео
Мій найулюбленіший район міста! Люблю його з дитинства.Дякую ,Кириле,за спогади❤
Яка велика і велична історія лиш Києва. Дуже цікаво дивитись і слухати.
Пане Кириле, у вас навіть рекламні ролики цікаво дивитися, не кажучи вже про основний контент! Щиро дякую!
Дуже сподобалось. Дякую. Чекаю на продовження розповідей про Подол
Моя бабуся теж мешкала в будинку з галереєю на Фролівській. Я пам'ятаю той дворик з сарайчиками та клумбою з флоксами посередині. Будинок знесли щоб побудувати швейну фабрику, яку вже теж знесли...
Дякую дуже, наче в дитинстві побувала, на місці автостанції був базар де продавали живих курей, тітка рідна завжди купувала. Я вчилась в 17 школі, це на Кирилівській 7 (бувша Фрунзе) неподалік від Житнього ринку на перервах бігали на базар.
❤ Дякую щиро! Дуже цікаве в дороге для мене відео. Я теж родом з Подолу . Наш будинок стоїть і дуже пристойно виглядає і зараз на розі вулиць Ярославській та Волоській. Якось заходила у двір нашого будинку . Серце щеміло.
Потім жила на теж дорогій для мене Русанівці, а зараз Лісовий. Отака моя географія в нашому улюбленому Києві.
Цікаво,змістовно.величезна подяка .пройшло все життя,багато чого не знали й досі.рідні місця.хац вам бог і люди допомагають робити таку важливу працю
Дякую!Чекаємо на нові випуски!
Дякуемо Вам за вашу работу
Про Поділ готові дивитись хоч ь десять серій ваших відео.Там на кожному кроку історія. Продовжуйте будь ласка
Дякую, Кириле за збереження історичної пам'яті про київську старовину. Як завжди цікаво та інформативно.
Лайк до початку перегляду, тому що слухати приємно тому що пізнавально
Дякую ❤❤❤❤❤❤❤❤
❤❤❤Мій найулюбленнійший район.
Поділ весь стоїть на маєтках князівськіх,на похованнях до 13 -го сторіччя.
20.10.24.
❤❤❤❤
Щиро вам вдячна Кириле за таку цікаву доповідь. Будь ласка зробіть випуск про мікрорайон Подолу, там де знаходяться вулиці Борисоглібська і Братська.
Привіт, вдячний за відео та історію. Красавчик 💙💛💪👍👍👍
Знав я власника прирізки скла. Здається, Володя , та не впевнений, це ще до 2008-го було. Колоритна особистість. До шахів намагався мене долучити, літературу навчальну підкидав.
Дуже цікаво. Чекаємо нових випусків про Київ.
Дякую за дуже цікавий матеріал! До речі у Полтаві також є історичний район Подол
Ще на подолi були автомотоклуб аероклуб та морський колуби досаф де пересiкались долi хлопцiв з усiх районiв .А ще була найкраща кавярня де продавали найсмчнiшi перiжки .Щиро дякую.
Дякую за відео! Весь чекаю на нові історії про наш кошерний Поділ!
Дякую Рідний Поділ. Обов'язково роскажіть йше про Поділ . Дякую дуже.
❤дякую пане Кирил за цікаву екскурсію нашого Поділу.Жлем продовження.❤😊
Зі старту вподобайку👍шалом з Одеси🇺🇦✊
Дяка величезно про відос!!!Подол рідненький
Добрий день, Кириле. Дякую за дуже цікаву розповідь. Буду чекати на нові відео про Поділ ))
Всегда смотрю с интересом,спасибо за вашу работу...
Клас! Дуже дякую, в Подільському дворику який показують в проміжках колись була дуже крута цирюльня, у нас навпроти був там перший офіс, в іншому дворику, це межигірська вулиця...
Шкода що там вже тепер все загадили відвідувачі місцевих закладів....
Чекала ваш випуск
Дякую за класний контент.
Вже півроку не пропускаю жодного відео.
Єдине прохання - припинити рекламувати шкідливі енергетики.
Я дуже сподіваюсь, що Ви знайдете іншого спонсора для прекрасного контенту!
Дякую! В будь-якому випадку для існування проєкту потрібні кошти) те, що бачать люди - кінцевий продукт. Але монтаж, навіть картинки для прев'ю - все коштує грошей. додати та монетизація це мізер.
@@STEPANETS я вчусь в університеті на медичній спеціальності - енергетики партнери всіх моїх курсових робіт, без них я не отримаю диплом і не стану класним реабілітологом))) то ж я щоразу веселюсь з ваших рекламних вставочок, для мене вони навіть іронічні, сподіваюсь у вас буде більше рекламних інтеграцій, бо це крутєйший контент
Та багато людей пʼють енергетики. Я теж. Жити взагалі шкідливо))
Класс! Чекаємо продовження про бабусю
Дякую за відео! Пам‘ятаю майстерню нарізки скла, дуже живописний дворик !
Привіт. Я хозяїн тої самої склодзеркально ї майстерні . Дякую за вашу работу. Дуже приємно що згадали про нашу майстерню в вашому відео. Ми продовжуем працювати для наших Киян. Нажаль у другому місці, но теж на Подолі вул. Новоконстантинівська 1 в .
@@ОлегГаркановОй, як добре,що відгукнулись і розказали😊.
Було дуже цікаво. Дякуємо. Успіхів Вам та натхнення, пане Кирило😉
Дякую ,Кириле, за цікаве відео❤.Чекаємо нових випусків💥💛💙
Дякую за досить вичерпну і систематизовану розповідь про Київ. Дуже мені подобаються ваші відео!
Дуже люблю Поділ. Він особливий, затишний, зовсім не схожий на Верхнє місто.
Надзвичайно цікаво та емоційно. Вдячність за цікаву розповідь
На прикінці 60-х моя мама казала, що на Подолі можна купити все, і навіть атомну бомбу(коли треба було щось купити, то їздили саме туди, бо крамниць на вулиці Нижній вал та Верхній вал було безліч).
Дуже вам вдячна за вашу працю, було ц1 Каво.
Прям в ♥ Дякую за любов до Подолу!
Дякуємо за вашу роботу)
А про майстерню не просто пам'ятаємо, у нас досі висить велике дзеркало у ванній кімнаті саме з цієї майстерні.
Дякую, дуже цікаво і щемно. Ви прекрасний оповідач.
Шикардос!! Дякую!! Було дуже цікаво!!!
Дякую за випуск! Podil one love ❤️
Дякуємо за чудове відео❤ Тепер чекаємо про рідний Лісовий😊
Дуже сподобалося! Чекатиму з нетерпінням наступних відео! Дякую ❤
Дякую вам,тут пройшла моя юність.🥰👍👍👍
Велика подяка вам, Кириле за вiдео про мiй улюблений Подiл!!! Давно чекала на це вiдео!❤
В мене виникає дуже дивне відчуття в будинку музей «Камʼяниця київського війта». Мені там дуже спокійно і здається що в минулому житті я жила там😂 дуже дивне відчуття. А ще неприємне відчуття від Фроловського монастиря. Взагалі поділ викликає дуже різноманітні відчуття.
Дуже відчувається, як все що Ви створюєте глибоко душевно і ніжно....
Друже, кожен твій ролик - це дуже цікаво!
Дякую, за те, що ти робиш!
В підтримку Україномовного ютюбу! З повагою!
Я живу на Подолі, бачила вас тут:) а друг мій працює на житньому:) шикарний випуск, дякую! Наче давно тут живу, а стільки нового дізналась. Знесення старих будівель то 💔💔💔 до сліз
Щиро дякую ща таку цікаву історію!)
чекаю нові випуски про Поділ
дякую за цікаву розповідь!
Обожнюю Поділ! Дякую за роботу!
Дуже подобається ваш канал.
Дуже цікаві відео. Велика подяка. Вдачі вам у всьому.
Дякую, Кириле, за цікаву розповідь про Поділ.
Кириле, ти молодець!
Дякую!❤
оЧЕНЬ ПОНРАВИЛОСЬ---мой род столетиями жил на Подоле на Нижней Юрковской Я родилась в БОЛНИЦЕ зАЙЦЕВА и жила там до восьми лет --потом получиои КВАРТИРУ НА Лесном----ностальгия аж до слез---СПАСИБО!
А кто из киевлян не родился в больнице Зайцева. У меня таких знакомых нет(((
Дякуємо за дуже цікаву подорож
❤❤❤❤❤Дякую!! Як завжди цікаво!!!
На початку семидесятих я вчилась в технікумі на Щекавиці біля радіовежі (той технікум в 1975 р. переїхав на Сирець). Бігали в кіно в "Колос". І, хоч я росла не в самому добропорядному районі Києва, та саме на Подолі пізнавала життя, зустрічаючись з найганебнішими явищами суспільства.
Дякую вам, Кириле, за такі відео і за київський патріотизм.
Це ви про індустріальний технікум говорите,то я теж там вчилася ,то його зараз там не має?гарна будівля ,такі спогади
Дякую за працю ! Багато цікавого дізнаюсь з Ваших відео.
Щиро дякую❤❤❤❤ я з дитинства пам‘ятаю поділ і єврейський базар 👍👍👍👍👍ми жили на Лук‘янівці напроти трамвайного депо і ходили на яподіл по Глибочицький❤ ДЯКУЮ ВАМ ЗА ЧУДАВІ ВАШІ ЕФІРИ 👍😊✋️❤️
Поділ то любов❤❤❤! Чекаємо на продовження!!!
будь ласка розкажіть про вулицю Притисько-Микільська, на якій розташований Фролівський монастир та аптека музей, така маленька вуличка, але з великою історією, судячи з забудови
Дякую за відео! Моя бабуся жила у тому кутовому двоповерховому будинку про який ви розповідали (будинок, на місті якого зараз недолугий БЦ Булгаков). Там були комуналки, туалет на дворі аж до 70х, гарячою води на 2му (дерев'яному) поверсі не було, бо забороняли ставити газову колонку щоб не сталося займання.
Пам'ятаю, як комуналки порожніли й порожніли після чергового переїзду мешканців... Родина мого дядька з'їхала ледь не останнью, будинок знесли за рік по тому. До речі, це відбулось набагато пізніше будівництва Житнього, й ніяк з цим не пов'язано - десь о 2004 чи 2005.
Чудовий випуск! Дякую )
Дяка.Як завжди цікаво і по темі.
Дякую!дуже цікаво.
Дуже сподобалось
ми живемо на Подолі вже 12 років. Закохуємося в район з кожним роком все міцніше і відданіше. Атмосферне місце❤️
Чудово знято,дякую вам
Обожнюю Поділ! Любила гуляти пішки в юності і пізніше з донькою. Якийсь час навіть працювала на подолі.. І мені завжди було сумно за захаращеність і обідраність цього району. Житній ринок з однієї сторони подобався як будівля і відвертав як не вдалий менеджмент і загрібання коштів по кишням керівництва хоч можна було б вкладати в розвиток ремонт будівлі.. Моя мама теж колись (1979 рік) жила на подолі вул. Хорива вікна виходили на котлован майбутнього Житнього ринку. Потім обмінювалась кв метрами і виміняла на окрему квартиру на лісовому пр-кті.
Дякую!Дужу цікава розповідь!!!!!
Дякуємо ❤❤❤
За традіцію лайк авансом.
Дякую!!!
Дякую! Багато для мене нового, хоча майже все життя живу в Києві і цікавлюся його історією