Згоден з Вами, щодо минулої осені і посіву. Проте є тема для роздумів і планування на наступний сезон, а також прийоми можна застосувати для пшениці навесні і для ярих культур. Весняні вебінари плануємо завчасно. Дякую з коментар.
а такой вопрос есть - в нитроаммофоске содержится хлор? Из всего что я видел, только Дробязко прямо и чётко говорит что нитроаммофоска это плохое стартовое удобрение (да и как удобрение в целом плохое). Не нужен хлор возле корней, но всё-же если в нём есть необходимость то с осень под пропашные культуры под почвообработку хлористый калий - хлор за зиму промоется (заряд -), а калий с зарядом + останется.
Наявність хлору часто залежить від джерела калію в продукті. Якщо це хлорид, то хлор, відповідно, присутній в дрбриві, а якщо сульфат, то хлору бутиине повинно і додатково у формуляції вказують наявність сірки. Обирати, чи ні дане добриво для використання - має бути вашим обґрунтованим рішенням. На ринку існує багато комплексних продуктів з умовною назвою "нітроамофоска". З них слід обрати якісний продукт у відповідального постачальника. На мою думку - це виправданий прийом за осіннього застосування. Навесні слід керуватися аналізом ґрунту.
Допустимо сіємо пшеницю, є дефіцит фосфору. Фосфорні добрива в рядок пригнічують мікоризу тому NPK в рядок не давати. Який вихід? Після соняшника - під культивацію NPK. Але можна після соняшника посіяти сидерат на зиму (жито, пшениця), внести бато дешевого але перевіреного PK добрива і посіяти сою. Жито на сидерат збереже сірку та вуглець для сої. Для сої фосфор буде і запас буде. Після сої сіяти пшеницю обробивши насіння мікоризним інокулянтом, фосформобілізуючими бактеріями. Але не давати стартові фосфорні добрива і рядок бо мікориза не приживеться. Крім того насіння сидерата жита, сої та пшениці обробляти azotobacter в нормі 1.5л/га, так для пшениці органічного азоту вистачить. Якщо кислі грунти то кальцієва селітра на пшеницю, небагато або карбамід а кальцій окремо вносити (для розкислення), небагато якщо є волога весною. Сою і сидерат обробити Азотофіт 1л/т. Перед соняшником сіємо зимуючий горох 80кг/га, можна ще вику, обробити Склероцид (і соняшник ним обробити). Краще крім гороху посіяти і пшеницю пізній сорт через рядок або все розкидачем під мілкий обробіток. Якщо раз на 3 роки буде ще суміш сидератів - азотних добрив взагалі не треба, перевірено. Біодеструктори, azotobacter замість азотних добрив. Які переваги. Фосфорні добрива можна вносити дешеві з вищим сольовим (але перевірені). І ще повно переваг, можливостей, економії, покращення прибутковості.
Все, що Ви описали, заслуговує на увагу, але вимагає суворої дисципліни від агронома, гарно окультуреного, вільного від злісних бур'янів, поля, лабораторного контролю ґрунту хоча б на перших етапах. До переліку сидератів добре включати хрестоцвіті культури, вику, пелюшку і, головне, вчасно їх сіяти і заробляти в ґрунт. Інколи ґрунтово-кліматичні умови не дають змоги це зробити. Взагалі, сидерати, мікориза та інші біологічні препарати, сівозміна - це чудові прийоми для збереження і покращення родючості ґрунтів, економічно та екологічно обґрунтовані, проте це вже новий напрямок біологізації землеробства, який дещо не вписувався в мою тематику. Він може стати темою іншого вебінару, більш об'ємного і розділеного на кілька частин. Дякую за запитання і участь в обговоренні.
@serhiit4665 сидерати я сію під мілку дисковку. Після сидератів легше боротися з бур'янами, перевірено. Нічого складного тут нема. Це все застосовують топ холдинги для максимальних врожаїв. Але вони все ще бояться знижувати норми азотних добрив, навіть досліди не закладають з низькими нормами. Але я переконався з нових досліджень і перевірив що зменшення азотних добрив збереже вуглець та органіку. Органіка покращує азотофіксацію якщо звісно робити інокулюцію. Вуглець звязує, зберігає азот. Сидерати посіяні в зиму зберігають ще й сірку. Якщо комусь треба більше врожайності (але малий приріст прибутковості) то треба довносити правильні азотні добрива інжекторним методом, на соняшник і кукурудзу при міжрядному обробітку. Також добавки для захисту від промивання і біопрепарати. Ефективність засвоєння азотних добрив буде не 40% а всі 80%. Мої друзі, колеги перевірили. Цей рік показав що раннє внесення азотних добрив на всі культури дало лише ранній активний розвиток і витрату вологи, а потім стрес через температури, засуху... На зернових регулятори росту не спрацювали. Кукурудза, сонях, соя просто підсмажилась. Думаю не варто відділяти біотехнологію, сидерацію, ефективне використання азотних добрив і загалом збереження ґрунту від масових інтенсивних технологій. Треба суміщати, інтегрувати.
@@ОлександрДаниль4укЗгоден з вами щодо сумісного застосування біологічних методів із конвенційними. До цього слід підходити із врахуванням базових і поточних умов виробництва. Впливає купа вихідних даних: механічний і хімічний склад ґрунту, кліматичні умови, терміни сівби, якість насіння і т.п. Ми працюємо для того, щоб допомогти фермеру знайти оптимальний шлях розвитку. Надалі врахуємо цей напрямок при формуванні тематики. Дякую.
Запоздале відео.
Згоден з Вами, щодо минулої осені і посіву. Проте є тема для роздумів і планування на наступний сезон, а також прийоми можна застосувати для пшениці навесні і для ярих культур. Весняні вебінари плануємо завчасно. Дякую з коментар.
а такой вопрос есть - в нитроаммофоске содержится хлор? Из всего что я видел, только Дробязко прямо и чётко говорит что нитроаммофоска это плохое стартовое удобрение (да и как удобрение в целом плохое). Не нужен хлор возле корней, но всё-же если в нём есть необходимость то с осень под пропашные культуры под почвообработку хлористый калий - хлор за зиму промоется (заряд -), а калий с зарядом + останется.
Наявність хлору часто залежить від джерела калію в продукті. Якщо це хлорид, то хлор, відповідно, присутній в дрбриві, а якщо сульфат, то хлору бутиине повинно і додатково у формуляції вказують наявність сірки. Обирати, чи ні дане добриво для використання - має бути вашим обґрунтованим рішенням. На ринку існує багато комплексних продуктів з умовною назвою "нітроамофоска". З них слід обрати якісний продукт у відповідального постачальника. На мою думку - це виправданий прийом за осіннього застосування. Навесні слід керуватися аналізом ґрунту.
Допустимо сіємо пшеницю, є дефіцит фосфору.
Фосфорні добрива в рядок пригнічують мікоризу тому NPK в рядок не давати. Який вихід? Після соняшника - під культивацію NPK.
Але можна після соняшника посіяти сидерат на зиму (жито, пшениця), внести бато дешевого але перевіреного PK добрива і посіяти сою. Жито на сидерат збереже сірку та вуглець для сої.
Для сої фосфор буде і запас буде. Після сої сіяти пшеницю обробивши насіння мікоризним інокулянтом, фосформобілізуючими бактеріями. Але не давати стартові фосфорні добрива і рядок бо мікориза не приживеться.
Крім того насіння сидерата жита, сої та пшениці обробляти azotobacter в нормі 1.5л/га, так для пшениці органічного азоту вистачить. Якщо кислі грунти то кальцієва селітра на пшеницю, небагато або карбамід а кальцій окремо вносити (для розкислення), небагато якщо є волога весною.
Сою і сидерат обробити Азотофіт 1л/т.
Перед соняшником сіємо зимуючий горох 80кг/га, можна ще вику, обробити Склероцид (і соняшник ним обробити).
Краще крім гороху посіяти і пшеницю пізній сорт через рядок або все розкидачем під мілкий обробіток.
Якщо раз на 3 роки буде ще суміш сидератів - азотних добрив взагалі не треба, перевірено.
Біодеструктори, azotobacter замість азотних добрив.
Які переваги. Фосфорні добрива можна вносити дешеві з вищим сольовим (але перевірені).
І ще повно переваг, можливостей, економії, покращення прибутковості.
Все, що Ви описали, заслуговує на увагу, але вимагає суворої дисципліни від агронома, гарно окультуреного, вільного від злісних бур'янів, поля, лабораторного контролю ґрунту хоча б на перших етапах. До переліку сидератів добре включати хрестоцвіті культури, вику, пелюшку і, головне, вчасно їх сіяти і заробляти в ґрунт. Інколи ґрунтово-кліматичні умови не дають змоги це зробити. Взагалі, сидерати, мікориза та інші біологічні препарати, сівозміна - це чудові прийоми для збереження і покращення родючості ґрунтів, економічно та екологічно обґрунтовані, проте це вже новий напрямок біологізації землеробства, який дещо не вписувався в мою тематику. Він може стати темою іншого вебінару, більш об'ємного і розділеного на кілька частин. Дякую за запитання і участь в обговоренні.
@serhiit4665 сидерати я сію під мілку дисковку. Після сидератів легше боротися з бур'янами, перевірено.
Нічого складного тут нема.
Це все застосовують топ холдинги для максимальних врожаїв.
Але вони все ще бояться знижувати норми азотних добрив, навіть досліди не закладають з низькими нормами.
Але я переконався з нових досліджень і перевірив що зменшення азотних добрив збереже вуглець та органіку. Органіка покращує азотофіксацію якщо звісно робити інокулюцію. Вуглець звязує, зберігає азот.
Сидерати посіяні в зиму зберігають ще й сірку.
Якщо комусь треба більше врожайності (але малий приріст прибутковості) то треба довносити правильні азотні добрива інжекторним методом, на соняшник і кукурудзу при міжрядному обробітку.
Також добавки для захисту від промивання і біопрепарати. Ефективність засвоєння азотних добрив буде не 40% а всі 80%. Мої друзі, колеги перевірили.
Цей рік показав що раннє внесення азотних добрив на всі культури дало лише ранній активний розвиток і витрату вологи, а потім стрес через температури, засуху... На зернових регулятори росту не спрацювали. Кукурудза, сонях, соя просто підсмажилась.
Думаю не варто відділяти біотехнологію, сидерацію, ефективне використання азотних добрив і загалом збереження ґрунту від масових інтенсивних технологій. Треба суміщати, інтегрувати.
@@ОлександрДаниль4укЗгоден з вами щодо сумісного застосування біологічних методів із конвенційними. До цього слід підходити із врахуванням базових і поточних умов виробництва. Впливає купа вихідних даних: механічний і хімічний склад ґрунту, кліматичні умови, терміни сівби, якість насіння і т.п. Ми працюємо для того, щоб допомогти фермеру знайти оптимальний шлях розвитку. Надалі врахуємо цей напрямок при формуванні тематики. Дякую.