“Пророцтво 17-го року”- вірш Василя Симоненка.
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 7 ธ.ค. 2024
- Вірш читають: Василь Голованов, Олексій Курилко, Юрій Тира, Олександр Пікалов, Георгій Тука, Євген Нищук.
Майстрували: Дмитро Галанжа, Марина Статкевич, Пишун Сергій ,Катерина Пташка.
Василь Симоненко - геній, наша совість, наша пам'ять.
Де зараз ви, кати мого народу?
Де велич ваша, сила ваша де?
На ясні зорі і на тихі води
Вже чорна ваша злоба не впаде.
Народ росте, і множиться, і діє
Без ваших нагаїв і палаша.
Під сонцем вічності древніє й молодіє
Його жорстока й лагідна душа.
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!
Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!
24.XII.1962 Василь СИМОНЕНКО
Yura Mysyshyn как сильно!
Один з найкращих віршів Василя Симоненка!
Мурашки по тілу.
Браво!
Дякую, дуже дякую Вам мої друзі й однодумці!!! Щиро, краснє дякую!!!
ПРОРОЦТВО 17 ГО РОКУ
Гранітні обеліски, як медузи,
Повзли, повзли і вибилися з сил -
На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил.
Мільярди вір зариті у чорнозем,
Мільярди щасть розвіяні у прах.
Душа горить. Палає лютий розум.
І ненависть регоче на вітрах.
Коли б усі одурені прозріли,
Коли б усі убиті ожили,
То небо, від прокльонів посіріле,
Напевно б, репнуло від сорому й хули.
Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи!
Життя не наліза на ваш копил.
Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій
Уже немає місця для могил!
Уже народ - одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля,
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля.
Розтерзані, зацьковані, убиті
Підводяться і йдуть чинити суд,
І їх прокльони, злі й несамовиті,
Впадуть на душі плісняві і ситі,
І загойдають дерева на вітті
Апостолів злочинства і облуд!
все правда кожне слово сильно і правдиво!💙💛
Доборолась Україна до самого краю, гірше ляха свої діти її розпинають...
Т. Г. Шевченко
Пророческий стих
Василь СИМОНЕНКО
НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА!
Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.
Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали "хайль" охриплими басами
І "Ще не вмерла…" голосно ревли.
Де ви ішли - там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, -
Плювала кров'ю "ненька Україна"
У морди вам і вашим хазяям.
Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись "москалі".
Тепер ви знов, позв'язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.
Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте - ще не вмерла Україна
І не умре!
***
Джерело: Бібліотека школяра. Поезія. К., "Наукова думка", 1998.
Очень трогательно и суперово!!!
Приберіть чужі мови та рила з України!Все просто.
МОЛОДЦІ !!! ДЯКУЄМО !!!
Мороз по спине пробежал..
ДЯКУЮ 👏🏻❤👋🏻из Крыма
💚✌🏻🌻🌻🌻🌻🌻
Дякую за донесення до душі.
Браво!!!❤❤❤
Цей вірш повинні кожного ранку читати тим, хто там, зверху сидить і нашу кров п'є
Яке "наївне", навіщо їм читати, вони п'ють кров. Вона їм до смаку.
Симоненко дуже гостро відчував трагедію, якої зазнав український народ в умовах жорстокого й нищівного радянського режиму. Він відчував загибель рушіїв української нації як свою власну. Тому і вірші його сповнені невимовного смутку і болю.
одурэний????
Якби не було цього горіння,мабуть люди і не знали,що живуть в темряві!
Слава Україні! Героям слава!
Дивлюсь в 2019 , відеяким пикам хочеться блювати.
НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА!
Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі,
І роздирали небо літаки.
Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали "хайль!" охриплими басами,
І "Ще не вмерла..." голосно ревли.
Де ви ішли - там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям-
Плювала кров'ю "ненька Україна"
У морди вам і вашим хазяям.
Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі Сходу не вернулись "москалі".
Тепер ви знов, позв'язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів запрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.
Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте: ще не вмерла Україна,-
I не умре!
Василь Симоненко
Стихи патриотические..Автор талантливый человек..Вот только некоторые строчки в этом стихотворении, не понятны. Если он написал произведение в 1959 году..А умер в 1963 году..В это время, когда .он написал стихотворение , шли поиски всех ,кто сотрудничал с оккупантами В лагерях сидели ,даже те, кто был просто в плену .И преследовались даже родственники..И как в такой ситуации поэт мог написать такие строчки..Вы вновь зовёте в гости палачей .Кто тогда мог ,кого звать . Если после войны велась борьба против всех ,кто был против и были суды .над предателями.
Задивляюсь у твої зіниці
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе чудуватися повік...
Ради тебе перли в душі сію,
Ради тебе мислю і творю,
Хай мовчать америки й росії,
Коли я з тобою говорю.
Одійдіте, недругі лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!
Маю я святе синівське право
З матір’ю побуть на самоті.
Рідко, нене, згадую про тебе,
Дні занадто куці і малі,
Ще не всі чорти живуть на небі,
Ходить їх до біса на землі.
Бачиш, з ними щогодини б’юся,
Чуєш - битви споконвічний грюк!
Як же я без друзів обійдуся
Без лобів їх, без очей і рук?
Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Хай палають хмари бурякові,
Хай сичать образи - все одно
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне знамено.
Василий Симоненко, 1962 год.
Мороз поза шкірою...
Символічна присутність кварталівця. І те, що йому єдиному весело під час читання. О, ще є місце для могил на цвинтарі розстріляних ілюзій, ці лакузи його все розширяють...
Бред
@@nonamenoname6763 сказав ноунейм )
Пророческий стих
Василь СИМОНЕНКО
НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА!
Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.
Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали "хайль" охриплими басами
І "Ще не вмерла…" голосно ревли.
Де ви ішли - там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, -
Плювала кров'ю "ненька Україна"
У морди вам і вашим хазяям.
Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись "москалі".
Тепер ви знов, позв'язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.
Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте - ще не вмерла Україна
І не умре!
***
Джерело: Бібліотека школяра. Поезія. К., "Наукова думка", 1998.
Сильное произведение..Вы бы могли бы объяснить предпоследний куплет ..Вы вновь запрошуете новых катив в гости..В то время ,когда в 1959 году появилось это произведение. В это время соответствующие органы разыскивали, возвращали из-за границы всех, кто был уличен в измене Родине.Даже ,кто в плену просто был и тех судили.. И сколько переселили людей с разных регионов ,в места отдаленные. И кто в такой ситуации и кого мог звать ..Про кого поэт ,мог написать такие строчки.?
.
Саме про те що треба будувати своє,а не шукати собі пана.
Красиво
Напишіть будь ласка назву мелодії
На жаль це пророцтво не тільки 17 року ...
😭
95квартал вже руки лодочкой зробив. Щоб вмитися нашою кров'ю.
Підкажіть, будь ласка, яка тут фонова мелодія?
И ещё его стихотвогрение: th-cam.com/video/BgrWKBn44gs/w-d-xo.html
Теж декламую поезію Симоненка!
Супер! Дуже сильно! Ось наша робота до уваги th-cam.com/video/LHdwzYUd2GU/w-d-xo.html
Тод! Вас люди наживали псами......також писав Василь чи це другие Василь був.?
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля.
СЛАВА УКРАIНI
Обязательно перевести на русский язык! Прочтя это - многие станут иначе мыслить и ценить свою жизнь!
+Ан Пан чай вчать мову
Не можно брудним язиком це мастити...
Якби ж так😭
Никогда.
Дякую від 95 дшб
❤❤❤❤❤
Зараз дуже боляче стало
голованов ддиз
ЗАБУЛИ вимкнути музику....
фу....це той що потім скаже: "нада пагаваріть"?
З ким?з вами?((,лярва
Клоун на 0:45 детектед
Сам ти клоун
Можна було б вивчити вірш генія,а не читати!
Дед умер Василя Симоненко:
th-cam.com/video/LaQPKxXZOew/w-d-xo.html
Василь Симоненко - Ты знаешь, что ты человек?
stihi.ru/2021/02/25/658 Василь Симоненко - украинский
поэт-шестидесятник. Умер в 1965 году 28 лет от роду от воспаления почек,
полученного в результате избиения сотрудниками полиции. Ранее он писал о
жертвах репрессий, о расстрелах невинных НКВД.
Мой перевод знаменитого стихотворения Василия Симоненко:
Ты знаешь, что ты - Человек?
Знаешь об этом иль нет?
Улыбка - едина вовек,
Мука оставила след,
Глаза твои - сердца огни.
Больше не будет тебя.
Завтра на этой земле.
Другие заявят, любя,
О жизни светлой во мгле.
Добрые, злые они?
Сегодня всё для тебя -
Озёра, степи, леса
Век завершишь, теребя,
Годы любви в небесах.
Лишь бы не кончились дни.
Ты на земле - человек,
Хочешь того или нет -
Улыбку запомнят навек,
Муки, пронзившие свет,
Глаза твои светят одни.
25.02.2021 2-05
оригинал:
Ти знаєш, що ти - людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя - єдина,
Мука твоя - єдина,
Очі твої - одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди -
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе -
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба -
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі - людина,
І хочеш того чи ні -
Усмішка твоя - єдина,
Мука твоя - єдина,
Очі твої - одні.
Так і буде,
❤❤❤❤