Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша, сила ваша де? На ясні зорі і на тихі води Вже чорна ваша злоба не впаде. Народ росте, і множиться, і діє Без ваших нагаїв і палаша. Під сонцем вічності древніє й молодіє Його жорстока й лагідна душа. Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ! Пощезнуть всі перевертні й приблуди, І орди завойовників-заброд! Ви, байстрюки катів осатанілих, Не забувайте, виродки, ніде: Народ мій є! В його гарячих жилах Козацька кров пульсує і гуде! 24.XII.1962 Василь СИМОНЕНКО
Пророческий стих Василь СИМОНЕНКО НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА! Я зустрічався з вами в дні суворі, Коли вогнів червоні язики Сягали від землі під самі зорі І роздирали небо літаки. Тоді вас люди називали псами, Бо ви лизали німцям постоли, Кричали "хайль" охриплими басами І "Ще не вмерла…" голосно ревли. Де ви ішли - там пустка і руїна, І трупи не вміщалися до ям, - Плювала кров'ю "ненька Україна" У морди вам і вашим хазяям. Ви пропили б уже її, небогу, Розпродали б і нас по всій землі, Коли б тоді Вкраїні на підмогу Зі сходу не вернулись "москалі". Тепер ви знов, позв'язувавши кості, Торгуєте і оптом, і вроздріб, Нових катів припрошуєте в гості На українське сало і на хліб. Ви будете тинятись по чужинах, Аж доки дідько всіх не забере, Бо знайте - ще не вмерла Україна І не умре! *** Джерело: Бібліотека школяра. Поезія. К., "Наукова думка", 1998.
ПРОРОЦТВО 17 ГО РОКУ Гранітні обеліски, як медузи, Повзли, повзли і вибилися з сил - На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місця для могил. Мільярди вір зариті у чорнозем, Мільярди щасть розвіяні у прах. Душа горить. Палає лютий розум. І ненависть регоче на вітрах. Коли б усі одурені прозріли, Коли б усі убиті ожили, То небо, від прокльонів посіріле, Напевно б, репнуло від сорому й хули. Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи! Життя не наліза на ваш копил. Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій Уже немає місця для могил! Уже народ - одна суцільна рана, Уже від крові хижіє земля, І кожного катюгу і тирана Уже чекає зсукана петля. Розтерзані, зацьковані, убиті Підводяться і йдуть чинити суд, І їх прокльони, злі й несамовиті, Впадуть на душі плісняві і ситі, І загойдають дерева на вітті Апостолів злочинства і облуд!
Симоненко дуже гостро відчував трагедію, якої зазнав український народ в умовах жорстокого й нищівного радянського режиму. Він відчував загибель рушіїв української нації як свою власну. Тому і вірші його сповнені невимовного смутку і болю.
НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА! Я зустрічався з вами в дні суворі, Коли вогнів червоні язики Сягали від землі під самі зорі, І роздирали небо літаки. Тоді вас люди називали псами, Бо ви лизали німцям постоли, Кричали "хайль!" охриплими басами, І "Ще не вмерла..." голосно ревли. Де ви ішли - там пустка і руїна, І трупи не вміщалися до ям- Плювала кров'ю "ненька Україна" У морди вам і вашим хазяям. Ви пропили б уже її, небогу, Розпродали б і нас по всій землі, Коли б тоді Вкраїні на підмогу Зі Сходу не вернулись "москалі". Тепер ви знов, позв'язувавши кості, Торгуєте і оптом, і вроздріб, Нових катів запрошуєте в гості На українське сало і на хліб. Ви будете тинятись по чужинах, Аж доки дідько всіх не забере, Бо знайте: ще не вмерла Україна,- I не умре! Василь Симоненко
Стихи патриотические..Автор талантливый человек..Вот только некоторые строчки в этом стихотворении, не понятны. Если он написал произведение в 1959 году..А умер в 1963 году..В это время, когда .он написал стихотворение , шли поиски всех ,кто сотрудничал с оккупантами В лагерях сидели ,даже те, кто был просто в плену .И преследовались даже родственники..И как в такой ситуации поэт мог написать такие строчки..Вы вновь зовёте в гости палачей .Кто тогда мог ,кого звать . Если после войны велась борьба против всех ,кто был против и были суды .над предателями.
Задивляюсь у твої зіниці Голубі й тривожні, ніби рань. Крешуть з них червоні блискавиці Революцій, бунтів і повстань. Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе чудуватися повік... Ради тебе перли в душі сію, Ради тебе мислю і творю, Хай мовчать америки й росії, Коли я з тобою говорю. Одійдіте, недругі лукаві! Друзі, зачекайте на путі! Маю я святе синівське право З матір’ю побуть на самоті. Рідко, нене, згадую про тебе, Дні занадто куці і малі, Ще не всі чорти живуть на небі, Ходить їх до біса на землі. Бачиш, з ними щогодини б’юся, Чуєш - битви споконвічний грюк! Як же я без друзів обійдуся Без лобів їх, без очей і рук? Україно, ти моя молитва, Ти моя розпука вікова... Гримотить над світом люта битва За твоє життя, твої права. Хай палають хмари бурякові, Хай сичать образи - все одно Я проллюся крапелькою крові На твоє священне знамено. Василий Симоненко, 1962 год.
Символічна присутність кварталівця. І те, що йому єдиному весело під час читання. О, ще є місце для могил на цвинтарі розстріляних ілюзій, ці лакузи його все розширяють...
Пророческий стих Василь СИМОНЕНКО НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА! Я зустрічався з вами в дні суворі, Коли вогнів червоні язики Сягали від землі під самі зорі І роздирали небо літаки. Тоді вас люди називали псами, Бо ви лизали німцям постоли, Кричали "хайль" охриплими басами І "Ще не вмерла…" голосно ревли. Де ви ішли - там пустка і руїна, І трупи не вміщалися до ям, - Плювала кров'ю "ненька Україна" У морди вам і вашим хазяям. Ви пропили б уже її, небогу, Розпродали б і нас по всій землі, Коли б тоді Вкраїні на підмогу Зі сходу не вернулись "москалі". Тепер ви знов, позв'язувавши кості, Торгуєте і оптом, і вроздріб, Нових катів припрошуєте в гості На українське сало і на хліб. Ви будете тинятись по чужинах, Аж доки дідько всіх не забере, Бо знайте - ще не вмерла Україна І не умре! *** Джерело: Бібліотека школяра. Поезія. К., "Наукова думка", 1998.
Сильное произведение..Вы бы могли бы объяснить предпоследний куплет ..Вы вновь запрошуете новых катив в гости..В то время ,когда в 1959 году появилось это произведение. В это время соответствующие органы разыскивали, возвращали из-за границы всех, кто был уличен в измене Родине.Даже ,кто в плену просто был и тех судили.. И сколько переселили людей с разных регионов ,в места отдаленные. И кто в такой ситуации и кого мог звать ..Про кого поэт ,мог написать такие строчки.? .
Дед умер Василя Симоненко: th-cam.com/video/LaQPKxXZOew/w-d-xo.html Василь Симоненко - Ты знаешь, что ты человек? stihi.ru/2021/02/25/658 Василь Симоненко - украинский поэт-шестидесятник. Умер в 1965 году 28 лет от роду от воспаления почек, полученного в результате избиения сотрудниками полиции. Ранее он писал о жертвах репрессий, о расстрелах невинных НКВД. Мой перевод знаменитого стихотворения Василия Симоненко: Ты знаешь, что ты - Человек? Знаешь об этом иль нет? Улыбка - едина вовек, Мука оставила след, Глаза твои - сердца огни. Больше не будет тебя. Завтра на этой земле. Другие заявят, любя, О жизни светлой во мгле. Добрые, злые они? Сегодня всё для тебя - Озёра, степи, леса Век завершишь, теребя, Годы любви в небесах. Лишь бы не кончились дни. Ты на земле - человек, Хочешь того или нет - Улыбку запомнят навек, Муки, пронзившие свет, Глаза твои светят одни. 25.02.2021 2-05 оригинал: Ти знаєш, що ти - людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя - єдина, Мука твоя - єдина, Очі твої - одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди - Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе для тебе - Озера, гаї, степи. І жити спішити треба, Кохати спішити треба - Гляди ж не проспи! Бо ти на землі - людина, І хочеш того чи ні - Усмішка твоя - єдина, Мука твоя - єдина, Очі твої - одні.
Василь Симоненко - геній, наша совість, наша пам'ять.
Мурашки по тілу.
Браво!
Де зараз ви, кати мого народу?
Де велич ваша, сила ваша де?
На ясні зорі і на тихі води
Вже чорна ваша злоба не впаде.
Народ росте, і множиться, і діє
Без ваших нагаїв і палаша.
Під сонцем вічності древніє й молодіє
Його жорстока й лагідна душа.
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!
Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!
24.XII.1962 Василь СИМОНЕНКО
Yura Mysyshyn как сильно!
Один з найкращих віршів Василя Симоненка!
Дякую, дуже дякую Вам мої друзі й однодумці!!! Щиро, краснє дякую!!!
все правда кожне слово сильно і правдиво!💙💛
Очень трогательно и суперово!!!
Приберіть чужі мови та рила з України!Все просто.
МОЛОДЦІ !!! ДЯКУЄМО !!!
Доборолась Україна до самого краю, гірше ляха свої діти її розпинають...
Т. Г. Шевченко
Пророческий стих
Василь СИМОНЕНКО
НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА!
Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.
Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали "хайль" охриплими басами
І "Ще не вмерла…" голосно ревли.
Де ви ішли - там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, -
Плювала кров'ю "ненька Україна"
У морди вам і вашим хазяям.
Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись "москалі".
Тепер ви знов, позв'язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.
Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте - ще не вмерла Україна
І не умре!
***
Джерело: Бібліотека школяра. Поезія. К., "Наукова думка", 1998.
Браво!!!❤❤❤
ПРОРОЦТВО 17 ГО РОКУ
Гранітні обеліски, як медузи,
Повзли, повзли і вибилися з сил -
На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил.
Мільярди вір зариті у чорнозем,
Мільярди щасть розвіяні у прах.
Душа горить. Палає лютий розум.
І ненависть регоче на вітрах.
Коли б усі одурені прозріли,
Коли б усі убиті ожили,
То небо, від прокльонів посіріле,
Напевно б, репнуло від сорому й хули.
Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи!
Життя не наліза на ваш копил.
Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій
Уже немає місця для могил!
Уже народ - одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля,
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля.
Розтерзані, зацьковані, убиті
Підводяться і йдуть чинити суд,
І їх прокльони, злі й несамовиті,
Впадуть на душі плісняві і ситі,
І загойдають дерева на вітті
Апостолів злочинства і облуд!
Дякую за донесення до душі.
Мороз по спине пробежал..
ДЯКУЮ 👏🏻❤👋🏻из Крыма
💚✌🏻🌻🌻🌻🌻🌻
Симоненко дуже гостро відчував трагедію, якої зазнав український народ в умовах жорстокого й нищівного радянського режиму. Він відчував загибель рушіїв української нації як свою власну. Тому і вірші його сповнені невимовного смутку і болю.
одурэний????
Якби не було цього горіння,мабуть люди і не знали,що живуть в темряві!
Цей вірш повинні кожного ранку читати тим, хто там, зверху сидить і нашу кров п'є
Яке "наївне", навіщо їм читати, вони п'ють кров. Вона їм до смаку.
Слава Україні! Героям слава!
Дивлюсь в 2019 , відеяким пикам хочеться блювати.
Мороз поза шкірою...
НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА!
Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі,
І роздирали небо літаки.
Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали "хайль!" охриплими басами,
І "Ще не вмерла..." голосно ревли.
Де ви ішли - там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям-
Плювала кров'ю "ненька Україна"
У морди вам і вашим хазяям.
Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі Сходу не вернулись "москалі".
Тепер ви знов, позв'язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів запрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.
Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте: ще не вмерла Україна,-
I не умре!
Василь Симоненко
Стихи патриотические..Автор талантливый человек..Вот только некоторые строчки в этом стихотворении, не понятны. Если он написал произведение в 1959 году..А умер в 1963 году..В это время, когда .он написал стихотворение , шли поиски всех ,кто сотрудничал с оккупантами В лагерях сидели ,даже те, кто был просто в плену .И преследовались даже родственники..И как в такой ситуации поэт мог написать такие строчки..Вы вновь зовёте в гости палачей .Кто тогда мог ,кого звать . Если после войны велась борьба против всех ,кто был против и были суды .над предателями.
Задивляюсь у твої зіниці
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе чудуватися повік...
Ради тебе перли в душі сію,
Ради тебе мислю і творю,
Хай мовчать америки й росії,
Коли я з тобою говорю.
Одійдіте, недругі лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!
Маю я святе синівське право
З матір’ю побуть на самоті.
Рідко, нене, згадую про тебе,
Дні занадто куці і малі,
Ще не всі чорти живуть на небі,
Ходить їх до біса на землі.
Бачиш, з ними щогодини б’юся,
Чуєш - битви споконвічний грюк!
Як же я без друзів обійдуся
Без лобів їх, без очей і рук?
Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Хай палають хмари бурякові,
Хай сичать образи - все одно
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне знамено.
Василий Симоненко, 1962 год.
Красиво
Символічна присутність кварталівця. І те, що йому єдиному весело під час читання. О, ще є місце для могил на цвинтарі розстріляних ілюзій, ці лакузи його все розширяють...
Бред
@@nonamenoname6763 сказав ноунейм )
Пророческий стих
Василь СИМОНЕНКО
НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА!
Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.
Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали "хайль" охриплими басами
І "Ще не вмерла…" голосно ревли.
Де ви ішли - там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, -
Плювала кров'ю "ненька Україна"
У морди вам і вашим хазяям.
Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись "москалі".
Тепер ви знов, позв'язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.
Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте - ще не вмерла Україна
І не умре!
***
Джерело: Бібліотека школяра. Поезія. К., "Наукова думка", 1998.
Сильное произведение..Вы бы могли бы объяснить предпоследний куплет ..Вы вновь запрошуете новых катив в гости..В то время ,когда в 1959 году появилось это произведение. В это время соответствующие органы разыскивали, возвращали из-за границы всех, кто был уличен в измене Родине.Даже ,кто в плену просто был и тех судили.. И сколько переселили людей с разных регионов ,в места отдаленные. И кто в такой ситуации и кого мог звать ..Про кого поэт ,мог написать такие строчки.?
.
Саме про те що треба будувати своє,а не шукати собі пана.
Теж декламую поезію Симоненка!
95квартал вже руки лодочкой зробив. Щоб вмитися нашою кров'ю.
СЛАВА УКРАIНI
На жаль це пророцтво не тільки 17 року ...
😭
Напишіть будь ласка назву мелодії
Дякую від 95 дшб
Підкажіть, будь ласка, яка тут фонова мелодія?
❤❤❤❤❤
Обязательно перевести на русский язык! Прочтя это - многие станут иначе мыслить и ценить свою жизнь!
+Ан Пан чай вчать мову
Не можно брудним язиком це мастити...
Якби ж так😭
Никогда.
Супер! Дуже сильно! Ось наша робота до уваги th-cam.com/video/LHdwzYUd2GU/w-d-xo.html
Тод! Вас люди наживали псами......також писав Василь чи це другие Василь був.?
И ещё его стихотвогрение: th-cam.com/video/BgrWKBn44gs/w-d-xo.html
ЗАБУЛИ вимкнути музику....
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля.
голованов ддиз
Зараз дуже боляче стало
фу....це той що потім скаже: "нада пагаваріть"?
З ким?з вами?((,лярва
Клоун на 0:45 детектед
Сам ти клоун
Можна було б вивчити вірш генія,а не читати!
Дед умер Василя Симоненко:
th-cam.com/video/LaQPKxXZOew/w-d-xo.html
Василь Симоненко - Ты знаешь, что ты человек?
stihi.ru/2021/02/25/658 Василь Симоненко - украинский
поэт-шестидесятник. Умер в 1965 году 28 лет от роду от воспаления почек,
полученного в результате избиения сотрудниками полиции. Ранее он писал о
жертвах репрессий, о расстрелах невинных НКВД.
Мой перевод знаменитого стихотворения Василия Симоненко:
Ты знаешь, что ты - Человек?
Знаешь об этом иль нет?
Улыбка - едина вовек,
Мука оставила след,
Глаза твои - сердца огни.
Больше не будет тебя.
Завтра на этой земле.
Другие заявят, любя,
О жизни светлой во мгле.
Добрые, злые они?
Сегодня всё для тебя -
Озёра, степи, леса
Век завершишь, теребя,
Годы любви в небесах.
Лишь бы не кончились дни.
Ты на земле - человек,
Хочешь того или нет -
Улыбку запомнят навек,
Муки, пронзившие свет,
Глаза твои светят одни.
25.02.2021 2-05
оригинал:
Ти знаєш, що ти - людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя - єдина,
Мука твоя - єдина,
Очі твої - одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди -
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе -
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба -
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі - людина,
І хочеш того чи ні -
Усмішка твоя - єдина,
Мука твоя - єдина,
Очі твої - одні.
Так і буде,
❤❤❤❤