Що змусило вас покинути батьківський дім? | Реддіт українською
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 19 มิ.ย. 2023
- Тред з Реддіт: Що змусило вас покинути батьківський дім? - українською!
Друзі, з вас лайк та підписка. Бажаємо гарно провести час з нашими відео!
Підтримати гривнею:
Приватбанк - 4149 6293 1581 6876
Монобанк - 5375 4114 1638 5073
Донат-сервіс - donatello.to/babynealoe
Патреон - / babynealoe
Посилання на соцмережі:
Telegram - t.me/babynealoe
Tiktok - / babyne_aloe
УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!
Найсвіжіші треди, найнеймовірніші факти, найхтивіші секрети, найстрашніші історії, видобуті з глибин Reddit
#бабинеалое #реддітукраїнською #історії #україномовний
Одна з найбільших насолод в житті - відчувати себе господарем у своєму домі й не відчувати, ніби ти комусь зобов'язаний
💯
Ти щось пишеш під КОЖНИМ відно
*відео
Моΐ мама та вiдчим вирiшили переΐxaти в майже глухе село, десь у чорта на рогах. Я з цим не погодилась. Тож вони мене залишили в зьомнiй квартирi, яку треба було звiльнити за 15 днiв. На той момент в мене не було навiть работи (стару лишила бо була вiдсутня в краΐнi пiвтора мiсяця через змiну дитячого загран.паспорта на звичайний) Як менi потiм сказали, що вони думали, що я не зможу жити сама й поΐду за ними вже через тиждень, але я в впоралась. Знайшла работу, не дуже гарну, але чисту квартиру й почала жити самостiйно... Тoдi менi щойно виповнилось 18. Нiколи про це не пошкодувала, бо ΐх сварки вже забембали.
Найбільше сподобась "дружина вирішила, що я повинен з'їхати від батьків, і ми повинні жити окремо".
Батьків з останньої історії реально поплавило. Так, із дітьми потрібно говорити про секс і показувати приклад здорових відносин, але не так же!
Добре, що вони це хоч не показували вживу, а тільки говорили! Але все одно треш..
Це треш. Ті діти витратять на терапевтів усі свої гроші. Огидно
Вигнали з дому за недостатнью повагу, перед цим зламали ніс... А я всього навсього висловила свою думку і платила за рахунки до речі... Дивно, чому я з ними не хочу спілкуватись...
О боже, я вам співчуваю
З'їхати і жити окремо це просто життєво необхідно для кінцевого дорослішання та становлення себе як самостійної людини і мабуть чим раніше тим краще
Я повернулась додому після універу, бо не знала, куди рухатись далі. Думала пробуду в батьківському домі кілька місяців, а все затяглось на півтора роки :(( Це був дуже важкий час для мене - обов'язки, яких я не просила, але змушена була виконувати... Я визначилась з місцем переїзду за кілька тижнів до 24 лютого.... Потім кілька місяців пішло на сумніви, бо війна ж. Врешті я вирішила переїхати, хай навіть в менш безпечне місце (з маленького села у велике місто), бо хотіла жити своїм життям. Ще кілька місяців пішло на заробляння грошей, владнання всіх справ (звільнення з роботи, документи, здоров'я) і наприкінці минулого року я переїхала в невеличку кімнату в комуналці, де провела важку зиму без світла (вдома його значно рідше вимикали, бо значно менше обстрілів місцевості і село маленьке). Зараз продовжую жити тут, але мрію тепер про оренду квартири)) Маленькими кроками все можливо😉
Ви молодець! Бережіть себе...
@@marsyk15 дякую❤ Ви теж бережіться)
читаю та пишаюсь вами та вашею волею до самостійності. у вас буде гарна квартира, спочатку зйомна а потім і своя. бережіть себе та не припиняйте вірити в себе ❤
@@valntn_one щиро дякую❤
Село ніфіга не безпечне місце. ППО ставлять за містом й збиті ракети їб*шать в села поряд. А під час бойових дій село зона пекла. Більшість геноцидів скоювалося в селах, у всіх війнах так.
Дуже хочу бути незалежною від батьків! Хочу бути самостійною!
Остання історія звісно треш😅 співчуваю автору! Але, в хорошому сенсі, заздрю батькам😂
Я зараз живу разом з самою та бабусею, але з 14 років в мене було бажання спробувати жити самостійно. Тож, коли виповнилося 18, почалась війна, я скоиисталася можливістю та поїхала до Польши. Маму було важко вмовити мене відпустити, незважаючи на те, що в нас доволі небезпечно . Спочатку жила у тітки, поки злавала сесію, пізніше знайшла роботу, працювала десь місяці 3 й одразу переїхала, бо робота знаходилася у іншому місті. Було важко, але досить цікаво, мені подобалося жити одною, я нарешті відчула владу над самою собою, довела мобі, що можу бути самостійною
Я довгий час не з'їжджав від батьків. Мені було комфортно жити так як є, бути в системі, яка мені знайома, ніж натрапляти на нові випробування в незнайомому для мене світі. Так, це страшна правда, в якій важко собі зізнатись. Через це батьки мають на мене великий вплив і не можу сказати, що ментально я від них "з'їхав"
Тотальний контроль з боку мами. Працювала з 2-го курсу, все купувала собі сама, навіть такі дорогі для студентки речі як новий телефон та ноутбук. Вчилася, до того ж доволі добре, працювала допізна, але не могла піти гуляти до тієї ж години, що працювала, бо то вже інше 😂 Офіційною версією завжди було, що вона не може заснути доки я не прийду. Не побувала на жодній студентській тусовці чи в клубі, які тоді були шалено популярними, весь час придумувала якісь банальні відмазки перед друзями. Закінчила універ, пішла на роботу на повний день, контроль не припинився. Кульмінацією стало, коли я у 26 років бачте дозволила собі на корпоративі гуляти до 2-ї ночі. Скандал був такий, що наступні 1,5 міс ми абсолютно не розмовляли, проживаючи в одній квартирі. Після цього зʼїхала і це було найкращим рішенням мого життя!
Варто додати, що стосунки із мамою дуже швидко налагодились, зараз ми дуже близькі, дружимо, підтримуємо одна одну. Тож сепарація - неймовірно важливий процес!
@@svitlana_chi Рада за вас! У мене теж із мамою кращі стосунки, коли ми на відстані))
Якщо ви живете з батьками, які вас сильно контролюють і маєте жахливий режим сна, бо лягаєте о 2й ночі, то після переїзду ви з часом будете лягати спати вчасно і добре висипатись. Просто повірте, навіть в гуртожитку в п'ятницю на кріслі я чудово спав, але не в цьому домі
Я зїхав з батьківського дому з страшним безсонням. Моя мама вічна жертва яка маніпулює на почутті провини і постійно вимагає поваги. Фразочки типу "яка ж ти скотина неблагодарна" були нормою. При тому що я працював, купував продукти і оплачував комунальні.
Мені от щойно стукнуло 20, я вже з'їзжав в гуртожиток, але пожив 5 місяців і довелось з нього виїхати, бо на початку війни вибух виніс вікна, і я планую з'їхати через 2 місяці якомога далі звідси, бажано через пів країни не мешне. Я маю гарну віддалену роботу, ІТ короче, це вже надзвичайно злить батька, бо він всі роки мого навчання і місяці роботи каже, що це не справжня робота, і робити можна тільки фізично, а за комп'ютером на життя не заробиш, і він так дійсно вважає, і дійсно абсолютно не розуміє, як це я не можу посеред робочого дня поїхати в інший кінець містечка щоб порубати комусь дрова. Місяць тому я натякнув, що рано чи пізно я ж з'їду, він кричав так наче я його машину втопив, крики, образи і погрози сипались десь пів години поспіль лише за думку, що я можу мати власне окреме життя і не працювати на нього за їжу (яку я також вирощую і збираю) і комуналку (в яку я докидаю з моменту, як пішов на роботу). Він щиро вважає, що я маю жити тут до його смерті і заводити сім'ю з ним і мамою в одному домі. І щоб своїх дітей теж тут ростив, дякую, сер, в цьому світі достатньо травмованих дітей. Короче я знайшов гарний спосіб сповіщення його про те чого він чути не хоче. Я ставлю перед фактом, коли вже пізно, по типу: "Мені потрібна домова книга, щоб виписатись з дому, бо я переїжджаю в гуртожиток наступного тижня" або "Я не зможу допомогти з картоплею на вихідних, бо буду подорожувати країною два тижні" і з нещодавніх "-Ти де? -В Харкові. -Транспорту додому вже нема, як ти доберешся? -Сьогодні ночую у знайомої". Скандали і крики будуть в будь якому разі, хоч ти за місяць скажеш, хоч вже після, але якщо після то скандал буде один, і з часом батя просто почав приймати долю того, що я можу не бачитись з людьми місяцями, не зістрічатись з друзями і не виходити навіть далі ніж до смітника, і в будь який момент сповістити про те що через пару днів я буду в іншому кінці країни. Сподіваюсь, що це спрацює і з переїздом))))
В принципі єдине що мене тримає, щоб з'їхати від батьків (а точніше від брата і мами) - це відсутність грошей.
Їх же можно заробити!!!
закінчив 11 клас, поступив в універ, поселився в общагу. 5 років в общазі потім зйомна квартира, потім своя. І ніяких курйозів.
У мене був такий самий план, поки в гуртожитку не винесло всі вікна і двері через бомбу, що прилетіла в сусідній гуртожиток
@@user-kx7cr2oj8fспівчуваю
Я заібався жити в їхніх правилах
Я живу за своїми правилами і собою створеному побуті
Якби я жив з ними їм було б не легко бо я би спільний наш світ підпорядкував під себе ))
Але я не хочу робити їм світ
Вони його вже мають
У 2014 почалась війна. Мені було 22, тільки після університету влаштувалася на роботу. Родина виїхала з Донецьку на дачу, а я за своєю роботою в інше місто. Так я почала жити самостійно.
Я завжди планую своє життя. Звичайно не все вдається, але я не розумію як жити без планування. Тож я планувала знайти роботу на 4-5курсі. І жити самостійно. Насправді, я заїхала від батьків у 17, бо вже жила в гуртожитку, але батьки все рівно допомагали фінансово, і я приїздила кожні вихідні і свята. Лише після того, як я знайшла роботу, змогла повноцінно себе утримувати і навіть допомагати їм. Зараз 15 років потому, я все ще їм допомагаю, бо вони вже дуже в літах. Враховуючи,що я найуспішніша фінансово в нашій родині, допомагати доводиться ще і сестрам. В результаті моє життя це суцільна робота, в інший час це вирішення їхніх проблем.
В лише недавно я зрозуміла,що моя родина маніпулятори, які говорять, що якщо я нехочу допомогти значить я не люблю їх достатньо 😢
щодня сварились з батьком. Благо дісталась квартира і ми з сестрою втікли туди. Прання возили до батьків. Для готування їжі кип"ятильником гріли воду, а речі тримали в тазіках. Але який же то кайф було жити однім)) Нам було 19 і 17 років. Тож згодом пішли на роботу, а до того стипендія та мама допомагала
З'їхав від матері через воєнну агресію клятих росіян, точніше ми виїхали вдвох, я знайшов на новому місці роботу, а коли в моєму населеному пункті стало відносно спокійно - вона повернулася додому, а я лишився тут. В даний момент проживаю з коханою дівчиною, і не дуже то й бажаю повертатися додому
Це так дико для нашої країни, що хтось може просто вишвирнути дитину з дому в притулок для бездомних і взагалі не цікавитись її життям, чи вона там не вмерла з голоду або чи не підчепила якусь хворобу, якесь тваринне ставлення до дитини
це переклад англомовного реддіту, а не наші реалії
у 16 років почав заробляти на власному(на пару) інтернет-проєкті, отримуючи кошти на банківську карту мами(моя була студентська і зарубіжні переводи на неї не йшли), але вона не розуміла чому я так багато часу проводжу за комп'ютером і постійно намагалсь випроводити мене на вулицю "погуляти". у нас з нею чудові стосунки, але з того часу я живу окремо
Дякую за якісний, український контент 🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Витрати на житло, комуналку і їжу на багато менші ніж на психолога, до якого треба буде ходити тим довше, чим довше живеш з батьками
Жесть, як можна залишити фактично дитину біля притулку для бездомних 😢
Просто
це краще, ніж залишити дитину під мостом чи біля сміттєвих баків
@@michaelsinner3058 краще покінчити її життя самотужки 🙄
@@Barvystykкраще користуватись контрацептивами
@@stig6339
Або зробити аборт 😢
Батьки від мене з'їхали самі.
Ідеально)
@@user-hp9do4hv3w сподіваюсь, що майно належить автору. Тоді так - flawless victory
Родичі близько мають бути поряд тільки на фото❤
Після певного віку, так!
П.С. якщо звісно ви прагнете особистої свободи.
Невеличкий коментар для підбадьорення.
Більше десяти років тому я кинула університет в Польщі та мусила повернутися в батьківський дім з якого відчайдушно тікала. Мої батьки сваряться щодня і це доволі складно знаходитись в такому домі. Потім я повернулась в Україну навчалась на стаціонарі працювала та знімала квартиру. Коли гроші закінчувались я ще 3 рази змушена була по декілька місяців жити з батьками. Зараз у мене хороша робота та невеличкий додатковий заробіток, що дає мені можливість волонтерити та жити окремо більше чотирьох років. Зараз мені 28 років та мене дуже трегерить навіть думка про життя з батьками, коли вони заводять цю тему ( бо , по-перше їм сумно, а по друге це додаткові фінанси)
Тому, друзі, це повністю Ваше право жити окремо та бути щасливими ))
"Так це ж було вже"
©Кучма
Коли?
@@babynealoeА,блін,то не у вас було. Чомусь був впевнений що у вас. То було на іншому каналі з відповідями на реддіт,а там зрозуміло що всі беруть питання з одного джерела,тому вони однакові,а я чомусь вважав що у вас це і бачив. Помилився,вибачайте
@@Yasha_Lava..... не вибачаем, на костёр ;)
Один чоловік до 40 років не був одружений, жив з батьками, а коли вони померли, то раптом знайшов собі жіночку і народили дочку, а до того всі думали, що той чоловік імпотент, бо він не хотів і чути про наречених, а йому там сватали різних..
Я з'їхала від батьків у 16 років, коли поступила в універ. До 21 року жила в гуртожитку. Коли закінчила універ, зрозуміла, що не зможу повернутися в батьківський дім, бо мені треба багато особистого простору і я звикла до самостійності. І найняла собі житло. Підробляла, щоб оплачувати квартиру. А потім знайшла хорошу роботу в іншому місті. Не шкодую про своє рішення. Батьки вклали в мене все, що могли. Їм теж треба був особистий простір, відпочити, присвятити час собі. А не забезпечувати дорослу дитину, яка здатна про себе потурбуватися сама.
Ніщо не змусило. Томущо зарплата 10к і оренда квартири 10к.
9:29 ранимою - вразливою
я мабуть в майбутньому теж зїду кудись подалі, буду заробляти на віддаленці і подібне. мені 16 майже але я з точки зору батьків: маю стригти нігті на >0.5 мм глибше ніж біла лінія, я маю дивитися наприклад максима каца а не те що мені подобаєтся, я не правильно малюю (так, лінії не професіональні) бо я маю малювати на інщі теми (мої малюнки це скоріше вираження себе чи чогось), я маю займатися спортом 5 разів на тиждень і потім стати хорошим гравцем, я маю отримати УСЕ що треба в життя з колледжу (я знаю все що мені може знадобитися в житті але в колледжі це не преподають), я не правильно роблю ігри на Unity (це хрінові персонажі/лор/сюжет і тп), я не хочу одягати максимально незграбні джинси з купою змійок і не функціональних карманів замість легких шорт коли йду ЗАЙМАТИСЯ СПОРОТОМ В ЛІТКУ, я маю грати в хорощі ігри, наприклад перший квейк і подібне в що грав батько (він то знає), я маю інформацію що не достовірну (99% якої перевіряють і вона є правдою), я маю йти повільно а не бігти чи йти швидким кроком, я не маю мати "довге волосся" яке +- 5см, я маю давати обіцянки які не можно забувати але батьки надававши обіцянок кажуть шо такого не було (я пишу з компа якіий обіцяли в кінець навчального року з 128ГБ найкращою відухою і топ екраном хоча по факту в мене ноут на 4 ГБ на +-500 пікселей і хуйовим усім), 50 - 75% ціни подарунків які мені не потрібні оплачують з мого рахунку і я залишаюся в боргах, на мене купують квитки і в театр і на м'юзікли і подібне бо з їх точки зору мені це подобаєтся, я не чую як +- о 12й батьки щось шепооочуть, мені не заважає гроза/авто/сирена/подібне, Airsoft для дітей 4 - 6 років і тому я не маю в це грати (я дістаю якшо треба приводи іншим шляхом, іноді беру грощі в батьків і ці дурні непомічають що я повернув своє), я маю оплачувати мало не найдорожчі тарифи Київстар, МТС, Мегафон та Lifecell хоча юзаю телефон до 3 разів на рік для вхідних викликів, мені не потрібне зручне взуття, я дивно ходжу, роблю речі по дівчачому (телефон та ключи в барсетці коли в мене нема карманів і подібне), мої розрахунки не вірні (стрибок з 3го поверху вб'є будького і це мені не дають сказати про страховочні системи), при совку було погано а не те як я думаю і давай тобі цікаво почути в 100й раз як було при совку, я нінащо не здатний, я геній, я взагалі і ніби хоча .
ну і головне чому мене не навчили батьки: це соціальна взаємодія, розуміння емоцій, емоціі, повага до них самих, сприйняття відчуттів, сприйняття почуттів.
ну і з їх точки зору я роблю не правильний вибір, наприклад на шоу в Коротичі "Ейрфест" вони мені так і сказали що я маю обрати не нефеличкий політ на АН-2 + постріляти з ДШК + поганяти на БРДМ + пограти 3 години в лазертаг + випити коктейлів а я маю злітати на якомусь літаку який коштував більше ніж я взав СВОЇХ грошей на Ейрфест, я політав і ми ще 5 годин були там поки все не почало закриватися і потім "я був дуже радісний і довольний проведеним часом" (я це чув від мати). щож сказати, я й відмовитися не міг від того шоб витратити 11к гривень (так, в 9 років) і ще 4 в борг. всі грощі окрім тих які "справжні" я перевів зараз туди де батьки їх не знайдуть, ну наприклад пістолет для Airsoft за 30 грн я ніби купив за 3к грн але після декількох таких транзакцій я вже маю +-7к грошей якіх ніби не існує.
Тікай)))
@@s.4e944 покищо ні, назбираю грошей і подібного + може знайду роботу і ізі.
Добре, що маєш внутрішній протест: не гаси його, але й не давай заволодіти собою. Як з'їдеш, то наберешся свого досвіду.
А так, судячи з опису, батьки у тебе більш-менш адекватні
@@Leonfeedb в мене багато знайомих з геть неадекватними батьками, тож я згоден
Якщо вона не могла навіть помитись щоб не бачити картинки як її батьки злягаються, то як вона могла самозадовільнятись з купою іграшок ?
Та да,щось незрозуміле)
Але ситуація крінж як і її батьки😏😂
Якщо людині неприємно чути від своїх батьків щосекунди, як і в яких позах ті спарювались, це означає, що вона не може дрочити? 🤨
@@cheron._. Перечитайте коментар, ви не зрозуміли суті.
Немає сечі терпіти ці борошна
У 16 років з'їхала спочатку до знайомих, а потім на орендовану квартиру. Причин багато: забагато людей у квартирі, токсична мати, в якою я була мішенню номер один і яка смалила пачку цигарок у день не виходячи з квартирі і навіть у спальні. Мені 41, жодного дня не пошкодувала про те, що з'їхала хочь бували дуже важкі часи.
Зі свого досвіду та знайомих, можу сказати, що кращій час почати самостіне життя, це 17-19 років, одразу після школи. Треба вчитися бути дорослим і відповідальним за своє життя.
наша батьківська квартира була тісною, також мене сильно контролювали і окрім цього мені доводилося бути кухаркою та прибиральницею за всіми а коли цього я не робила мене називали ледацюгою...я просто зїхала до свого майбутнього чоловіка бо мій дім був вже мені не милим
Я пішов з будинку, через початок проживання з жінкою на 20 років старшою від мене, батькам це м'яко кажучи не сподобалось....
Це був незабутній досвід
Конкуренція..
Спасибі
Як з'їхати?)
Останнє 😳
Батьки стверджували що я не зможу поступити в університет. Я переїхав і довчився до бакалавра. Далі набридло.
Поки живу з мамою, так як досі залежний від неї. Але маю надію що зможу переїхати кудись щоб не слухати постійних упрьоків і уроків, про те як мені треба жити і що і як робити. Але є варіант шо там де я зараз живу, то буду жити сам, а мама переїде в її батьківську хату. Але у всякому випадку важко коли тебе попрікають
Та запам'ятайте вже нарешті, що не до сих пір, а ДОСІ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
🇺🇦
Тілько одне слово - війна
Останні історія це тупо батькі мерзотні покидьки 🤢🤢
Я ригаю
Подорослішання?
Це відео 😅
Шкода ,що мене батьки не виперли,у свій час з дому.Жив з батьками до 35 років,зараз 45років ні сім'ї ні дітей ні дівчини ніколи не було. Секс інколи і то тільки з повіями. Життя не має сенсу
Мабуть справа в іншому. Я живу сама з 16 і в мене також, ні сім'ї, ні дітей, ні дівчини жодного разу не було. А сексом я взагалі не займаюсь. Тому не все так погано.
Співчуваю.
Сенс життя не знаходиться у нормативному стані речей. Якщо б він був у цьому то був би якимось примітивним і занадто легким для знаходження. Плюс не думаю що це через ваше життя батьками. Я знаю купу людей які все життя з батьками живуть і у них є сім'ї і діти. Усі разом живуть щоправда але як бачите в плані створення сім'ї у них все вдалося. Я думаю ви не туди дивитеся.
"дурнику" радiй. я 46 рокiв, доросла донька, жiнка с якою я прожив 25 рокiв кинули мене наступного дня як я поховав останнього родiтеля. уяви, вчера порохон, сегоднi з ранку на цвинтар вiдвiз "снiданок" чi як воно там, а ввечерi вони менi кажуть "ми iдемо вiд тебе". селявi. а тебе нiхто не зрадить, нiколи. i коли будешь померати, пить ты хотеть не будешь, поверь.
@@whiteinsomnia Просто я занадто,патологічно сором'язливий був.Думаю як би почав жити сам, можливо зміг би побороти свої комплекси.
1:19 - с 15 лет платить за жильё
Как это? Где это?
В 15 даже школу не окончить!
Куда, кто, где, на работу приймут несовершеннолетнего?
Є фріланс + так, приймуть, можуть навіть на повний робочий день.
є країни, де неповнолітнім можна працювати
В штатах права отримують з 14 років і працювати теж можливо з 14ти, але не повний робочий день.. фастфуди залюбки беруть молодь на роботу.. якось так..
Ду ю спік інґліш?
Моя племінниця поїхала через війну і працює з 14 років по кілька годин, ходить в школу
дiти яким батьки вказали нa дверi, це слiдство, причина в iньшому, а саме, во всему виннi лише ви самi. ну хоть вбийте мене, але я не вiрю, що там батьки несповна розуму.
Батьки теж колись були дітьми. І часом дуже складними й проблемними дітьми. І дехто з таких виріс і став проблемними батьками. Тому не завжди діти винні. Батьки значно частіше стають причиною конфліктів і створюють нестерпні умови і дітям, і собі.
Там повно таких батьків
В Америці це дуже часто відбувається, вони думають ще це навчить їх дитину реального життя,а насправді просто ломають життя дитині
Ооо, та тут такі батьки, що від них нете що з'їхати, а рвати з ними всі зв'язки, не батьки а шматки смердючого лайна.