Як склалось життя відмінників | Реддіт українською
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 14 เม.ย. 2024
- Тред з Реддіт: Що сталось з найрозумнішим учнем у вашому класі? - українською!
Друзі, з вас лайк та підписка. Бажаємо гарно провести час з нашими відео!
Підтримати гривнею:
Приватбанк - 4149 6293 1581 6876
Монобанк - 5375 4114 1638 5073
Донат-сервіс - donatello.to/babynealoe
Патреон - / babynealoe
Горнятко кави - www.buymeacoffee.com/babynealoe
Посилання на соцмережі:
Telegram - t.me/babynealoe
УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!
Найсвіжіші треди, найнеймовірніші факти, найхтивіші секрети, найстрашніші історії, видобуті з глибин Reddit
#бабинеалое #реддітукраїнською #історії #україномовний
www.reddit.com/r/AskReddit/comments/1c0qndr/what_became_of_the_most_intelligent_student_in/?sort=top
Це була я. Народилась в маленькому селі на Закарпатті, де всі казали мені виходити заміж і народжувати дітей, але я не піддалась на провокації. Натомість зацікавилась астрономією, вступила в КНУ імені Тараса Шевченка на фізичний факультет, захистила там дисертацію по фізиці атмосфери, була учасницею української антарктичної експедиції знайшла там свою другу половинку в 27, зараз працюю в одному з найкращих університетів Європи, а саме в Мадриді, продовжуючи займатись фізикою атмосфери і чекаючи свого коханого з Антарктиди.
Мега круто)
Радий за вас)
Захоплива історія!
Ви дуже молодец. Я також з Закарпаття і тим паче знаю яке в нас там виховання та менталітет( вийди заміж, народи і надійся на чоловіка) 😢це дуже поганий вплив як на мене, на молодих дівчат, бо багато чоловіків це використовує проти них. Але ви молодец що вибрали собі інший шлях. Я не кажу що мати сімю і вийти заміж це погано( але всеж таки є і інші люди , інші діти і інші жінки які мають потенціал і йдуть по своєму шляху) 🤞🏻
З якого ви села, якщо не секрет? 😊
Кожен день діти в школі повинні переказувати цю міні-історію на першому уроці, змінюючи лише імена та професії.
Порівняв населення Рокосова і свого села) різниця лише в 10 раз - але болячки схожі )
Про себе.
В старших классах трійочник.
Після 9 класу - ПТУ
ПТУ закінчив і двома четвірками, все інше п'ятірки (ПТУ було найкраще в місті, ))) так, такі теж бувають)
Далі армія.
Потім вступив у Інститут Внутрішніх Справ
Закінчив із відзнакою (на курсі нас було 120 чоловік, я був єдиний хто здавав держіспити і писав дипломну - сам, тобто не за гроші)))
Пропрацював не довго, в 2014 нам всім дали пенька під зад.
Далі пішов у IT.
Довелось повністю перекваліфіковуватись із Юриспруденції в точні науки)
Сказати що було не легко, це нічого не сказати.
За два роки досягнув того, що інші досягають за 4 роки.
Мені наразі 43 роки і я продовжую навчатись.
Висновки: самодисципліна та бажання працювати створюють людину.
Надихає!
100%
Хто оплачував ваше навчання в інституті, а потім в ІТ? тільки не пишіть про заочне навчання. Мені 47. І я теж знаю скільки часу для навчання вимагає юриспруденція і іт
@@agatka1141 Ніхто не оплочував.
Інститут Внутрішніх Справ - державний ВУЗ.
У 2016 році я ще вступив у Донецький Національний Університет (філія переїхала у наше місто після окупації) відразу на три напрямки (два міжнародна економіка і один ІТ), але в підсумку не навчався, так-як вже мав одну бюджетну освіту, і повторно на бюджеті навчатись не міг, запропонували контракт, але я відмовився.
В ІТ навчався на безкоштовному місячному курсі.
Гарно їх проїшов, і мене взяла до себе компанія, яка ці курси і проводила.
Вже в компанії перші 6 місяців і навчався (6 атестацій було, по одній кожного місяця)
@@clyde6795тобто ви були на повному державному забезпеченні - житло, одяг харчування - за рахунок коштів платників податків.
А що це за курс ІТ? такий короткий і ефективний. Хто веде такий курс і на яких умовах?
Якось прочитав дослідження, хз чи авторитетне, але звучить до біса правдоподібно. Так ось. Успішні люди - це ті, хто не сумніваються в успіху своїх "починань". В українській школі не вчать приймати рішення, не вчать ставити цілі і досягати їх, не прививають самодисципліну, а знімають лише пів бала замість одного за помилку, яку ж сам же і виправив (привіт переконання на все життя що найкраще нічого не робити - тоді точно не облажаєшся)
І так, я був відмінником в школі і мав досить високий середній бал в універі. Але скіл не піддаватися тиску інших ледве розвинув. З запізненням років на 15.
Розумні зазвичай сумніваються. А пробивні середняки - ні, тому й досягають успіху.
Ні в якій школі не вчать приймати рішення, це турбота ваших батьків та вас самих, але інфантілам цього не зрозуміти. Школа вчить вчитися, мати розклад та дотримуватися його, а також це перше місце, де дитина проявляє себе в соціумі без мами та тата, і потроху сама вирішує проблеми, які там виникають. А то щось ви багато хочете з одного вчителя та 30 штук "я не такій як всі, де ваш підхід до мене на хромій козі"
Чим Ви зараз займаєтесь?
@@Marichka008 сиджу на балконі з виглядом на парк і пишу програми) і мене це більш ніж влаштовує - мені не треба дотримуватися розкладу, бути в соціумі і т.д. А до того... Ну якщо без подробиць, то працював за спеціальністю і відчував себе лузером. Покинув ненависну роботу (тут, мабуть, треба сказати, що вчитися мені подобалося, тобто це не на 100% історія про пішов куди батьки сказали) Потім пробував свічнутись, але робив це зі швидкістю равлика і з впевненістю переляканого зайця. Ну і вчився, вчився, вчився новим штукам щоб бути кращим і нарешті мене взяли на роботу. Але зараз бачу, що так це не працює.
Ну хз чи якась державна школа десь таке вчить, це вже більше залежить від сім'ї.
Звісно наша освіта не ідеальна, багато радянщини.
Але школа має давати в основному знання
Серед дівчат всі вийшли заміж, по народжували дітей і тепер ненавидять своє життя кожного разу як з ними спілкуюсь. Я теж була відмінницею, але після випускного переїхала до США. Спочатку працювала на прибиранні, офіціанткою та бебісітером. Назбирала гроші і пішла на курси по ІТ. Зараз працюю в хорошій ІТ компанії інженером. Дуже шкода, що українське суспільство перетворює талановитих та здібних людей на рожальних машин. Дуже шкода за однокласниць, бо вони могли б мати велике майбутнє якби не тиск суспільства щодо сімʼї та дітей.
Якщо не секрет, у якому напрямку працюєте і які курси обрали?
З таким підходом до дітонародження людство приречене
Типічна ліволіберальна чорнильниця котра думає що бути ойтішніком це біг діл. Тупі babi, нічого нового, краще їх просто використовувати як інкубатор, бо як працівники це просто жах
@@dongjuang4196Який жах
@@dongjuang4196 Тільки чомусь нас вже 8 мільярдів. За 20 століття кількість населення виросло вчетверо. Так що трошки займіться освітою, яку, здається, ви так засуджуєте.
Хотіла написати що це я, і не досягла нічого вражаючого. Але зрозуміла, що таких історій безліч і моя історія не буде оригінальною
Ну.. життя ще не закінчене😊
Я була першою в рейтингу в своєму класі, постійно вигравала різноманітні олімпіади. Здала ЗНО на середній бал 198. Вступила на бюджет в ІМВ Шевченка. Спершу було складно звикнути до того, що є люди, розумніші за тебе, але згодом я адаптувалася, освоїла нові предмети. У мене була чудова група, всі більшість вчилися дуже добре і зараз працюють в міністерствах, Червоному Хресті, інших міжнародних організаціях чи в приватних юридичних фірмах. Хтось вступив за кордон на грант, хтось почав свій бізнес. Я отримала грант на навчання в Нідерландах і лишилася там працювати аспірантом. Дуже щаслива, що йшла за своєю мрією і змогла знайти спосіб заробляти на своєму ботанстві)
За червоний хрест краще не розказуйте в житті, якщо не хочете щоб вам в лице плюнули
@@yuriiyarну, це не мені треба в лице плювати, бо я там не працюю)
@@anastasialiulina8819 і правда, вибачаюсь. Побачив Червоний хрест в тексті й тригернувся не прочитавши добре...
@@yuriiyar саме український ЧХ наче норм
@@freeeng01 в нашому теж хватає дуже поганих історій, твітер вам в поміч. Звісно не настільки зашкварні як міжнародний, але донатити туди теж дно
Я друга по досягненням в класі. Випуск 2013. Закінчила магістратуру у французькому університеті, працюю художником і перекладачем, тож не завжди у відмінників все так погано
Я теж художник і перекладач) і закінчила магістратуру але в Україні.
Я теж була однією з кращих учнів в школі і кращою студенткою на факультеті географії. У мене є сім'я, двоє дітей, один з яких має інвалідність по слуху з народження. 13 років працювала в коледжі психологом та організатором заходів з молоддю, тепер працюю в одній з служб доставки, завідувачем відділення, ЗП середня, самореалізація як така відсутня, бо це - не те, чого я шукаю, я хочу реалізації в творчості, але через війну я маю депресію. І хочу тільки миру та Перемоги України.Загалом шкодую, що надто багато часу тратила на навчання. У моєму випадку воно того виявилося не варте😢
Як показала практика оцінки в школі не гарантують успішне життя після, все залежить від гнучкості мислення і пристосування, ну, і наполегливість не завадить
💪
Як показав мій клас випуск 92 року, як навчались так і пішли по життю. Відмінники стали успішними, а двоєчники по в'язницях. Середняки, як я, живут добре, але відмінники набагато краще. Справа не в оцінках, а в відношенні до навчання. Нам всем по 48-49 років, вже можно зробити висновки.
@@2naturalistВ мене протилежний досвід.Ті хто вчився погано досягли успіху.А ті, що добре ,нічого не досягли, або ще гірше, мали трагічні обставини.
@@user-kx4iy5zq3n коли був ваш випуск?
@@2naturalistце типу, що при совку було інше навчання, чи що?😄
Я найкраща учениця свого класу. Далеко не найрозумніша в університеті (медичний), на перших двох-трьох курсах це мене ламало, з четвертого стало набагато легше. Зараз переживаю за інтернатуру, бо спочатку "оцінки - не головне", а потім виявляється, що оцінки впливають на розподіл 🙃
А ще в мене купа негараздів з макітрою, і я не розумію, як не загриміла до психлікарні
Якби не було з розподілом - не забудь користуватись усіма можливими стажуваннями. В разі чого ти завжди зможеш змінити спеціальність)
Тільки не йди в судмед і патан😅 (тут набагато менше можливостей для розвитку. Я цього не знала коли йшла😔
Я не пішла на інтернатуру) ніобного дня не пожалкувала
@@polinanovostroina1088Виходь за мене😅
@@polinanovostroina1088 з якого Ви міста ? В мене все ідентично коментарю і плюс інтернатура по патану и 3 роки відпрацювання. Зараз здійснила мрію і я гінеколог в Німеччині 😏
P.S. і так, 3 - це чудова оцінка, а все інше повинно бути в голові і бажано знати де знайти те, що не знаеш.
Я теж був найкращим. Пожертвував кукухою заради оцінок, а в результаті не отримав ні кукухи, ні оцінок.
Випуск 2011року. Протік дах ще до цього, але батьки не підтримали і лише зверху додали. Від мене завжди хотіли забагато, досягнення сприймались за належне, не було ресурсів і підтримки, постійно підштовзували "ще трохи", "єщьо чуть-чуть", але після завершення 1 від мене вимагали 100. Жодних винагород. Я втомилася бігати як білка в колесі. Вступила куди зведіли, вчилася на трійки, зараз працюю за мінімалку і стала майстром прокрастинації
Дещо схожа ситуація.
Тримайтеся.
То може у вас просто депресія або яки2сь інший стан. Зверніться до психіатра та психотерапевта.
Скільки можна заробляти майстром прокрастинації?
@@5kopiyok мало
@@5kopiyok ну треба вміти себе продати😅
Випуск 92. Один відмінник в Кремнієвої долині, другий лікар псіхіатр, третій страховщик. І одна відмінниця: слідчий економічних злочинів у США. Двоєчники по в'язницям, мінімум 5 давно не має живих. Ще в 90х канули.
Ви з України?
Була одна із трьох розумніших в класі, після випуску поступила в медичний як хотіли батьки. Зловила депресію і відрахувалась звідтіля після першого семестру. Поступала ще 2 універи і на останньому зупились, нарешті знайшовши своє. Зараз щасливо живу і працюю ветеринаром)
найкраща учениця в моєму гуманітарному класі стала наглядачкою в жіночій колонії.
😂
В дитинстві мене лякали, що якщо я не буду вчитись на відмінно, то закінчу погано+карали за погані оцінки. Я навчалась у 3 різних школах і у всіх ставала найкращою в класі. Не можу сказати що моє життя не склалось взагалі, але сказати що я змогла реалізуватись теж не можу, і від цього почуваюсь нещасливою. На жаль коли розпорошуєшся на всі предмети, то втрачаєш фокус, не помічаєш що тобі справді подобається, йдеш не за покликанням, а за оцінками/досягненнями, боїшся помилитись, і це переслідує все життя
Я закінчив школу зі срібною медаллю в 1988 році. Єдина четвірка була по Труду ))) Здав перший екзамен (математику) на 5 в КПІ і поступив на факультет інформатики. Вчився гарно, але відмінником не був. В голодні дев'яності я 6 років працював ... програмістом в одному з міністерств за $40 на місяць. Потім знайшов роботу в своєму першому банку. Відтоді все життя в сфері ІТ в банківській сфері. Начальник відділу, але зарплата гідна. Вважаю себе щасливим тому що займаюсь улюбленою справою, маю досить великий рівень свободи і творчості на роботі. Двоє дітей. Вже дорослі. Розумні і перспективні. Син вже працює (теж КПІ, інформатика) програмістом в міжнародній компанії. Донька (Могилянка, банківська справа) ще учиться, але теж вже працює в західній компанії. В професійному плані у мене збоїв не було. Лише вперед і вгору. Єдина проблема - розлучення з першою дружиною. Ми оба лідери і локомотиви. За 20 років так і не з'ясували хто був більший лідер у родині... Одружений вдруге і вдало, з дружиною зараз повне порозуміння. У дітей трикімнатні квартири, я зараз будую дачу в середземноморському стилі. У мене все добре. Може тому що я не був чистим відмінником ?
Круто
Було дві відмінниці. Одна завагітніла в 10му класі, інша закінчила магістратуру в Китаї на китайській мові. Та що завагітніла, зараз міняє круті тачки кожен місяць, є багато бізнесів, має свій стомат-кабінет в нашому ж місті, народила другу дитину. Та що магістр, тільки-тільки починає карʼєру і отримує перші гарні гроші, але подорожує світом і ганяє на мотоциклах. (Я друга🤭)
Значить, та, що завагітніла, з забезпеченої сім'ї, та й заміж вийшла за багатого. Була б з бідної, не було б мотоциклів і бізнесів, а тільки думки, як вижити від зарплати до зарплати, і на кого лишити дитину, коли хворіє, а мамі працювати треба
Не знаю, як де, а в СРСР радянська школа вбивала відмінників під корінь. Якщо ти добре вчився, то ти був зобов'язаний бути членом учкому, членом комітету комсомолу, зірковим, допомагати всім ветеранам на районі, обов'язково приймати участь в танцювальному гуртку, хорі чи драматичному гуртку, ходити в Палац піонерів, активно приймати участь в суспільному житті школи і не тільки. І мати гарні оцінки не тільки з того предмету, що любив, але й з усіх. Як результат, ти родився геніальним фізиком, але пройшовши школу, ти став задовбаним простим всезнайкою, який хоче подалі звалити від всієї цієї біснувато-активної без змісту бігаючої маси людей. Ось така історія більшості відмінників радянської школи.
Не варто на основі власного досвіду робити узагальнені висновки. Можна помилитися. Я у школі був відносним відмінником (не круглим), медаль все-таки срібна ))) Я підтвердив своє срібло, здавши перший екзамен з математики на відмінно в КПІ, Факультет інформатики в 1988 р.
Але, так, я був у школі членом учкому, комсоргом, приймав участь у всіх олімпіадах і т. ін. Я нікуди не звалив. Живу і працюю в Україні в моїй улюбленій сфері ІТ, яка дає мені простір для творчості і непогані гроші. У мене все чудово і я настільки щасливий, наскільки це взагалі можливо в умовах війни.
@@volodyakan5111 Я теж не звалив і висновки не узагальнені. Не можна заставляти людину робити те, що їй противить. Якщо вам в кайф було бігти на першотравневу демонстрацію з портретом вождя, то це ваше особисте бачення світу, а розбирати, як комсоргу, на зборах тих, хто не хотів - то це злочин. Ви це робили, вам це в кайф було з тим і живіть.
@@volodyakan5111 Звалити в сенсі не з України, а від таких гіперактивних активістів. Я вважаю, що лікар, наприклад, він тоді лікар, коли на всі сто в справі. Лікар Хаус яскравий приклад. А коли лікар голова батьківського комітету, голова ОСББ, голова спілки і т.д., то він хто завгодно, але не лікар. І тоді в нас і виходить така держава, де безрукі за 1 хвилину проходять ВЛК. Це на злобу дня. А що до минулого, то вас не мучить те, що ви як комсорг заставляли йти на демонстрацію з портретом вождя тих, хто не хотів. А потім приймали рішення про покарання тих, хто все-таки не пішов. Це не заважає бути вам щасливим зараз?
Це зазвичай замучені діти своїми батьками, як тільки вони отримують свободу від контролю, щось йде не за батьківським планом і більшість зривається на всяку дитячу фігню в дорослому віці. Відкладені експеременти з залежностями багато кого відкинули на соціальне дно 😢
На власні очі бачила таку малу, яка зіп'ється, щойно досягне повноліття. Батьки її тиранять і все вирішують замість неї, хоча мала сама нітрохи не дурна й уже вміє думати головою. А ще ці батьки дивуються, чому старші діти, яких вони "надихнули" на дипломи й участь у всякій усячині, не хочуть із ними спілкуватися.
Це була я. Завдяки своїм знанням змогла поступити до найкращого навчального закладу в місті, де вивчила 2 іноземні мови, а після скалала зно на 190+. Поступила в університет на бюджет, пройшла на навчання закордон, тому вчилась на дві країни. Закордоном було дуже багато можливостей залишитися, пропозиції були як і в Європі, і в Америці, але вирішила, що хочу будувати своє майбутнє в Україні. Повернулась, пройшла ще додатково кілька курсів, захистила два дипломи з відзнакою. Зараз вивчаю ще одну іноземну мову, з хлопцем плануємо розпочати свій бізнес, працюю на невеличку, але перспективну ІТ-компанію. Загалом, все складається чудово і було б ще краще, якби не "сусіди" зі сходу. Єдиний мінус бути відмінником: це потім довго доведеться позбуватися перфекціонізму й адекватно сприймати свої помилки.
Нарешті я побачив ще одну не лише розумну, а й активну людину. Бо всі відмінники-невдахи думають, що в дорослому житті хтось принесе їм щастя додому лише тому, що вони колись гарно вчилися.
Удачі вам у ваших справах !
Нехай у вас народяться і виростуть такі ж розумні і впевнені в собі дітки !
Круто! Бажаю успіхів!
Це була я, зі мною нічого не сталось 😅😅 зате вирвалась з забитого села, стала програмісткою, нічого такого
Не кажіть так про село😕 Я не з села, але є бажання жити в селі. Як і у багатьох людей зараз, які переїжджають з міст до сел, бо з появою інтернету та швидкої пошти, там можна повноцінно жити, і для тих хто цінує спокій, а не галас, це точно не «забите» місце.
@@Sleepyphoenix не кажіть так про село) порою це забите місце, бо воно вміє придушувати мрії. Обмежений вибір кола спілкування "вбив" не одного мого талановитого однокласника
Бабине Алоу, Дуже вам вдячний за корисний та інформативний контент! Бажаю вам всього найкращого!
Це я. Не досяг нічого. Хоч я і розумний, але неймовірно зламаний. І мені важко привести своє життя до ладу. Тим паче в Україні. А другий хлопець після мене, став алкоголіком.
Ким Ви зараз працюєте?
@@Marichka008 не працюю зараз
Проблема полягає не в Україні, пане. Анітрохи не в Україні. Якщо сидітимете рівно, скаржачись на обставини, то нічого й не досягнете. Тож не смійте звинувачувати країни у своїх негараздах! Ви не бачили країн, у яких людей узагалі ламають, бо ламають, хай які вони талановиті. Й ні, йдеться не про Африку чи Південну Америку. Якщо маєте таку купу часу, щоб витрачати його на байдикування і скарги, то ліпше зробіть із ним щось корисне!
@@sapriniti моя вам порада. Не давайте більше нікому порад
@@saprinitiа в Україні не ламають? По-моєму, дуже навіть ламають, причому в найбуквальніший спосіб.
Це я. Закінчила школу в 1994. В Україні не досягла нічого. Зараз працюю в Польщі звичайним працівником в меблевій майстерні.
Мій батько теж був найкращим учнем в класі, потім -інженером...а потім алкоголіком в Україні
😢
Україна вбиває найкращих,сусід судиний хірург з досвідом,зараз випасає курей за вікном, взагалі навчання в нашій країні марна справа , на віть шкідлива
@@user-ul7bg3yq7u я б ще назвала навчання в Україні безглуздим, бо 90 % молодих людей отримуватимуть зарплату 200-300 євро, але вони про це чомусь не думають, коли вибирають професійне навчання в Україні
Ви знали що треба бути не розумним, а хитрим, вміти крутитись в житті, ( звідси питання, чому дурням везе? Бо може вони вміють хитрувати і викрутитись з ситуації) Може воно і так а може і ні
@@oksanamolnar дурням везе напевно в Україні, може ще в росії... А в Польщі розумна людина має можливість заробити нормальні гроші без хитрування і вертіння.
Дякую за вашу працю, цікавий контент і дуєе класне озвучення ❤
Злегка поїхала дахом від математики. Усі інші "середняки" - як кому і на скільки в житті пощастило. Один помер- усі інші живі.
Одна з наших відмінниць подалася до професійного спорту і, здається, з нею все гаразд, якщо взагалі щось може бути гаразд під час повномасштабної війни. Друга навчилася на юристку, проте втрапила до піраміди й намагалася затягнути туди всіх, кого знала, тож ми припинили з нею спілкуватися. Це було жахливо й огидно, а вона не хотіла звідти виходити. Схоже, що та піраміда вже зруйнувалася, тож якщо моя краля не вкинулася ні у що инше дурнувате, то нині має непогано давати собі раду. Наш клас загалом був переважно розумний і доволі адекватний, отож скажу трішки про решту. Чуваки, у яких я здирала фізику, нині мають нормальні роботи й сім'ї, дехто пішов у добровольці; один персонаж до повномасштабного вторгнення працював оператором і їздив усим світом, а нині знімає новини. Дівки також переважно мають і доволі стабільні роботи, й сім'ї, дехто волонтерить. Щодо мене (маю право, бо частина класу здирала в мене українську мову й майже всі консультувалися щодо літератури), то працюю на мінімалку, керуючи технічним відділом ув одному з інститутів НАН України, а раніше працювала на УР-1. Намагаюся нарешті дописати книжку, яку почала в університеті й мусила двічі переписувати, бо наплела була дурниць. Якщо зумію втілити свої плани, то це помітять і зацінять усі.;)
Щодо зарплати: по-перше, маю підробіток, а по-друге, час на ту-таки книжку. Коли мусила доглядати бідолашну маму (Царство їй Небесне) на четвертій стадії раку, то на роботі мені дали того часу стільки, скільки потребувала. Жодна фірма б на це не погодилася. Тож хто хоч півслова бовкне про невеликі гроші, той зловить проклін!
На державній службі, що і можна вкрасти, то це час)
Гарна історія. Нарешті дочитав до коментаря, що мала зп не є підставою вважати себе нереалізованим!
Удачі в книжці.
P.s. прокльони не працюють, хіба на тих, хто їх шле
Випуск с/ш 1991 року. Усі наші відмінниці, улюблениці вчительок, розумниці, котрих нам давали за приклад, стали медсестрами і фіг шо осягнули в житті. Школа нічого надто потрібного не вчить.
Як гарно ви описали мій випуск 2014 року. Я навчався в спеціалізованому ліцеї, група біолого-хімічного напрямку, всі хотіли бути лікарями, особливо відмінниці, але лихе ЗНО дало їм тільки змогу вступити до медичних коледжів. Лікарями стали тільки 2-ві людини: одна дівчинка - вона не була відмінницею, і я. Я був тим хлопчиком, якого за не успішність хотіли вигнати з ліцею в 9-му класі, в 10-му класі було трішки краще, але вже не виганяли. А в 11-му, коли вже треба було вступати в якийсь університет, я підтягнув успішність і завершив навчання з середнім балом атестату 10.5 (деякі предмети з 9-го та 10-го класу також йшли в атестат). Здав добре ЗНО... і через 10 років досі навчаюсь, але вже в аспірантурі, а також працюю ортопедом-травматологом (оперуючим). Оцінки в школі то таке, вони не є об'єктивними, головне мати розум та ціль, ну і звичайно вміти пристосовуватись до різних умов і виходити з нестандартних ситуацій.
Дякую за відео
Наскільки я знаю, ця дівчина стала військовим лікарем та отримала недавно пропозицію руки та серця.
Щож, нас таких було двоє.
Я, та мій однокласник.
Він закінчив з золотою медаллю і зараз навчається в Шевченка на медика здається відмінник, паралельно волонтерить в госпіталі.
Я, закінчив зі срібною і вступив на інженера, зараз комбіную роботу і навчання намагаючись втриматись відмінником.
Нещодавно бачились, обговорювали минуле і плани.
Можливо років через 10 зможу поділитись розширеними історіями, але поки що життя важке)
Це була я🤣 в мене все добре. Привіт з Харкова
Я нацкраща учениця. Дві вищих освіти, сім'я, дитина, середня робота. Не мінімалка, але нічого видатного. Серед хлопців в класі найрозумніший - в секті пастора Аделаджі.
Рада за американців, у яких реалізуються відмінники
Нічого такого, але дівчинка з мого класу, яка була відміннецею, отримала золоту медаль, завжди тряслась над оцінками, закінчила школу і пішла вчитись на тренера по фітнесу :D але їй наче подобається те, чим вона займається, це головне
Закінчила школу із золотою медаллю, брала участь у різних олімпіадах, найрозумніша в класі. Звалила з села і поступила в універ у незнайоме місто на професійну освіту(цифровий дизайн та smart-технології). Ще 1 курс, вчусь нормально, не працюю, може вийду знов на стипендію. В цілому все не так погано))
а я вчу граф дизайн,але з дому) бажаю вам успіхів)
@@fighter2499 дяк)
Удачі в навчанні, але перший курс то рано) проблеми нас, відмінників, часто починаються саме через 3 роки після універу
Почав варити мет, бо добре знався на хімії, сів років на вісім. Вже, думаю, вийшов, шо наразі робить, не знаю.
Коментарі надихають, аж сльози накочуються немов після перегляду комедійної мелодрами, з'явилось натхнення, але разом з тим й мільйон сумнівів як розпочати свою освіту практично з 0 в 25 років, куди йти яка спеціальність, як перездати ЗНО, як платити за освіту та відмінно навчатись одночасно та ще тисячі відкритих та моторошних питань для мене, але маю розуміння що мушу щось переоцінити в своєму житті та переступити через різні апатично-невротичні загони та вийти з цього омуту нерішочості й почати робити хоч щось, ви надихнули своїми розповідями❤❤❤
Головне щось робити та не зупинятись при невдачі. Все буде добре.
В школі до 9-го класу це був я. Був наймолодший від всіх, бо перескочив зразу в другий клас. Завжди їздив майже на всі олімпіади, ставав найрозумнішим учнем школи в змаганнях і т.д. Зараз працюю простим заступником керуючого в АТБ, маю сім'ю. І судячи з даного відео, я, напевно, трагічно помру, можливо на війні...бо священиком я навряд чи стану 😁
Ще можна "клоуном " у них бронь 😂😂😂
Не був я особо відмінником.
Маю ступінь бакалавра та магістра (американський диплом) живу в Канаді.
А відмінники… поїхала вчитись в Запоріжжя і… і все власне.
Показник оцінок або тощо не є гарантією і запорукою успіху в майбутньому.
Наївні люди вірять, що розумніші живуть найгірше. Все навпаки: розумніший випливе.
Одна має власну компанію, інша працює в дбр я працюю рядовим клерком
В мене в класі були дві однокласниці, які постійно отримували медалі і брали участь у всіх можливих олімпіадах, обидві вивчились на вихователей дитсадка. Одна вийшла заміж і працює в сільському дитсадку за копійки, інша хз.
Він закінчив школу став стоматологом а потім почав пити втратив сімю роботу зараз бідний пє одинокий.
Більш цікавить, що сталося з найтуп@шими учнями
Ну тут дві крайнощі: або мутить нормальний таки бізнес або вже зпився))
якщо коротко -він одягнув петлю у перший рік після закінчення школи , от такий був розумникі і нема
😢
Найкращій учень нашого випуску, після школи навчався економіці та фінансам, тоді модно було. Вершиною його кар'єри стала посада голови правління банку, потім при ньому банк було ліквідовано.
Банк КІПР чи що?
працює вчителькою в школі, веде «блог» про це з помилками в реченнях 😅
4 дівчини-відмінниці усі пішли на англійську філологію, бо знали англійську 😅 Дві всительки у приватних школах в маленьких містах, хз чи це успіх. Одна виїхала за якоюсь програмою в Німеччину і там вже осіла, але чим займається не ясно. Четверта вчилась на перекладача іспанської на платному, жодного разу не працювала за навчання, тож повернулась в маленьке місто, якось продавала овочі на базарі, а потім вивчилась на полісвумен, займається в залі, виглядає чудово.
Це в Україні возвеличують кращих учнів, в Німеччині, наприклад, ставляться ніби ті досягнення буденність і кажуть батькам шукати гімназію, де дитині не було би нудно. В Україні - грамоти, медалі, дошка пошани, гордість класу 😲 😱 Відповідно у дітей виростає непотрібна корона на голові, і потім є проблеми з неадекватною самооцінкою та падіння з небес на землю😊
Я працюю у німецькій школі. Не все так чарівно як Ви описуєте...далеко не так
@@MFriday13 в якій землі? Я не про чарівність, а про різний підхід
@@SmartPhoneEvh-ip1si Баварія. І тут я б зауважила,що Україна виграє у підході
@@MFriday13 Баварія - то ж не Німеччина) Там все не як у людей;) я так і думала. Пс. Без образ, транслюю те шо кажуть про Баварію в інших землях.
@@SmartPhoneEvh-ip1si дивно від Вас таке чути. Доросла людина, знаєте,що це частина Німеччини, у якій найвищі зарплати і т д.
Була в мене однокласниця, закінчила школу з золотою медаллю, поступила в Київ і завагітніла на 2 курсі, більше про неї ніхто нічого не чув
Розкажіть як правильно збудувати бомбосховище під будинком?
"Отримав Нобелівську премію"😊
"Стрибнула з мосту"💀
Така швидка зміна емоцій в цьому моменті
Мій найрозумніший однокласник втопився через необдуманий вчинок : пішов сам плавати на човні невміючи плавати 😢 . Човен перекинувся і він втопився ...
Сумно це чути😢
У меня тоже одноклассник был самым лучшим и спортом занимался. Сбила машина и всё.
Я пішла на моушн дизайн
Служить, вже капітан. До війни майже два роки нічого не робив.
Це був типовий за......т зубрила. Після школи пішов у пту, контрольно-вимірювальні прилади, потім закінчив виш, хімія. У 23 рокіи одружився з одногрупницею, така собі страшненька, але мізкой......на баба, народилася в них дитина. Потім він працював у іншому місті автоелектриком, а дружина з дитиною жила в його матері. Й тому іншому місті він собі іншу бабу намотав, а цю кинув, й вона так й жила з його матір'ю. А зо з ними було далі, не знаю
Такого і не придумаєш. Життя жахливіше за будь-які драми. Так сумно від цих історій 😢
Депресія. Пігулки. Все погано.
Зрадив Україну
Якщо розумний у школі, не значить, що розумний в житті
+
Він помер. Були проблеми із серцем.
Цікаво що майже всі коменти про себе люди пишуть.
почти все коменты про кто как устроился и про деньги. беда.
Твій батькоф@ршик ще не на фронті?
Про влаштувався не погоджуюсь, робота має приносити задоволення.
А от про гроші здивований. Хоча є коментатори, що не прив'язували щастя до розміру ЗП
@@user-gc1up4yy2h я про критерии. самый умный живет в свое удовольствие , не рвет жилы на работе, не тратит нервы. занимается спокойно своим делом, отдыхает , путешествует. но стандарты общества - геморрой , инфаркт , всю жизнь с высунутым языком, как загнанная лошадь. но зато карьера , бабки. у общества сбиты ориентиры, но никто не задумывается , привыкли и даже считают что это успех.
Спився
Хрень какая-то, на украинские реалии не похоже