Я завжди був самотній.В адекватності людей розчарувався повністю. І навіть адаптувався до цього стану просто жив і не заморочувався. З'явилася чудова дівчина тому я з самотності прямо таки випригнув. Але вона втратила інтерес👍🏻 Тепер я розбитий повністю. (Як кажуть і не туди і не сюди) Є бажання прийняти старий стан житя вдягти маску пофігіста і ніколи нікого нізащо не підпускати до себе, як казав дід (я в цей світ прийшов один сам проживу сам і піду )😊ось така цікава історія. Не звертайте уваги 😉
нікого не пускати до себе через гіркий досвід це помилка, це крайність. у багатьох людей спершу йдуть такі перепони в стосунках, а потім приходить людина, яка більше не втрачає інтерес, бажаю вам таку зустріти❤
В 25-35 років я була "самодостатньою" інтроверткою яка не потребує "пустого" спілкування і була впевнена в тому, що потребу в соціальній приналежності цілком і повністю закриваю на рівні спілкування з своїми дітьми і чоловіком. Відсторонилась від своїх друзів, не дуже кортіло заводити нових знайомих, повністю занурилась в сімейні клопоти відмовившись від самореалізації в будь якій іншій сфері окрім сім'ї.... Мені 40.Часом, точніше часто, відчуваю таку самотність, що просто вити як вовк хочеться....дуже сумую за своїми старими друзями, але, нажаль, між нами дистанція в 15 років і сотні кілометрів. Пи.си. - Динозаврику, чого ти плачеш? - Я не маю друзів... - По якій причині? - Я їх з'їв....
Самою самотньою я особисто почувалась коли працювала в офісі та була у шлюбі. Зараз працюю віддалено та не мою стосунків - і вуаля, це паскудне почуття зникло
А якщо дивитися на самотність як на інстинкт пошуку? Тобто проблемою є не відчуття голоду, а не вміння харчуватися. А в плані пошуку з ким розділити життя, необхідно пояснювати що це дуже складне завдання- знайти друзів чи кохану людину. Простіше бути самотнім і просто ходити на роботу. Найчастіше люди не мають поняття ні як знайти друзів практично, ні як бути другом. З духовної точки зору- щоб бути повноцінним важливо відчувати себе частинкою Бога, бути приналежним до вічності і мати відносини з Богом. Можливо варто почати з свого духовного життя і набравшись сил - шукати фізичних друзів.
Я не розумію цього відео, наприклад зворотнє питання, навіщо перестати бути самотнім, що в тому поганого? Якщо світогляд відрізняється від інших, наприклад - не поділяю думку навіть про пиво, тому навіщо знаходитись з людьми на новий рік якщо вони вирішили випити
Самотність - це негативний психологічний стан, і він не залежить від того, скільки людей навколо. Це не просто перебування наодинці. Є люди, які люблять багато бути наодинці, і це нормально. А ось самотня людина страждає. Вона хоче перестати бути самотньою, хоче розділити з кимось час чи думки, але не може або не має з ким. В результаті деякі самотні люди переконують себе, що вони не самотні, а просто люблять бути наодинці, тобто займаються самообманом і уникають реальної причини своїх страждань. Тому дуже важливо розрізняти самотність та потребу бути наодинці
Дякую Вам, Юрій! Наразі поради психолога дуже необхідні багатьом нам!Але ми переможемо!
Я завжди був самотній.В адекватності людей розчарувався повністю. І навіть адаптувався до цього стану просто жив і не заморочувався. З'явилася чудова дівчина тому я з самотності прямо таки випригнув. Але вона втратила інтерес👍🏻 Тепер я розбитий повністю. (Як кажуть і не туди і не сюди) Є бажання прийняти старий стан житя вдягти маску пофігіста і ніколи нікого нізащо не підпускати до себе, як казав дід (я в цей світ прийшов один сам проживу сам і піду )😊ось така цікава історія. Не звертайте уваги 😉
Якщо перестати драматизувати то світ виявляється не такий печальний
нікого не пускати до себе через гіркий досвід це помилка, це крайність. у багатьох людей спершу йдуть такі перепони в стосунках, а потім приходить людина, яка більше не втрачає інтерес, бажаю вам таку зустріти❤
В 25-35 років я була "самодостатньою" інтроверткою яка не потребує "пустого" спілкування і була впевнена в тому, що потребу в соціальній приналежності цілком і повністю закриваю на рівні спілкування з своїми дітьми і чоловіком.
Відсторонилась від своїх друзів, не дуже кортіло заводити нових знайомих, повністю занурилась в сімейні клопоти відмовившись від самореалізації в будь якій іншій сфері окрім сім'ї....
Мені 40.Часом, точніше часто, відчуваю таку самотність, що просто вити як вовк хочеться....дуже сумую за своїми старими друзями, але, нажаль, між нами дистанція в 15 років і сотні кілометрів.
Пи.си. - Динозаврику, чого ти плачеш?
- Я не маю друзів...
- По якій причині?
- Я їх з'їв....
Дякую дуже! Поради, справді, дуже цінні!
Цікава тема, дякую за український контент!
Дякую за таке інформативне класне відео 🙌🔥🔥
Дякую Вам!
Самою самотньою я особисто почувалась коли працювала в офісі та була у шлюбі. Зараз працюю віддалено та не мою стосунків - і вуаля, це паскудне почуття зникло
Дякую😌
Початок був ліпшим.
Крутий відос
Дякую
А якщо дивитися на самотність як на інстинкт пошуку? Тобто проблемою є не відчуття голоду, а не вміння харчуватися. А в плані пошуку з ким розділити життя, необхідно пояснювати що це дуже складне завдання- знайти друзів чи кохану людину. Простіше бути самотнім і просто ходити на роботу. Найчастіше люди не мають поняття ні як знайти друзів практично, ні як бути другом.
З духовної точки зору- щоб бути повноцінним важливо відчувати себе частинкою Бога, бути приналежним до вічності і мати відносини з Богом. Можливо варто почати з свого духовного життя і набравшись сил - шукати фізичних друзів.
Лучше самому чем в стаде😂
💛💙
Це перебільшення самотності
Самотність
= привілегія Сильних
Доброго дня! У вас є консультація?
Доброго дня, зараз немає, коли з'являться я повідомлю
Я не розумію цього відео, наприклад зворотнє питання, навіщо перестати бути самотнім, що в тому поганого? Якщо світогляд відрізняється від інших, наприклад - не поділяю думку навіть про пиво, тому навіщо знаходитись з людьми на новий рік якщо вони вирішили випити
Самотність - це негативний психологічний стан, і він не залежить від того, скільки людей навколо. Це не просто перебування наодинці. Є люди, які люблять багато бути наодинці, і це нормально. А ось самотня людина страждає. Вона хоче перестати бути самотньою, хоче розділити з кимось час чи думки, але не може або не має з ким. В результаті деякі самотні люди переконують себе, що вони не самотні, а просто люблять бути наодинці, тобто займаються самообманом і уникають реальної причини своїх страждань. Тому дуже важливо розрізняти самотність та потребу бути наодинці
Не правда,ми народилися з мамою,завдяки їй вижили... і хочеться не бути самими...😢
Мами бувають різні.
Дякую😍