Бабусі у моєму дитинстві 90х завжди милувались моїм одягом, мол, у нас такого не було. В дитинстві носили ситцеві платтячка, дівчатами плаття-тетянки, такі, на поясі з резинками, бабуся з застрістю згадувала дівчат, яким матері вміли пошити гарні сукні. Перший чоловік моєї бабусі у 60-х поїхав працювати на будівництво в Африку, привіз звідти чорну з синьою блискучою нитку тканину, бабушка пошила з неї сукню, надівала хіба на весілля. Досі ця сукня лежить у шафі в окупованому Токмаку. Я довго на цю тему можу говорити, стільки психотравм у моїй родині, повʼязаних з дефіцитом одягу при совку
Дійсно цікаве відео, дякую. Згадалось що моя мама, за часів совка, теж шукала собі тканини і іноді власноруч шила собі сарафани, бо в магазинах не було чогось цікавого, і взагалі нормального(
В 70-ті роки я була школяркою і добре все пам.ятаю. В магазинах убогий асортимент не тільки одягу, а й всього іншого. На літо мама нам з сестрою купувала 1-2 халатики чи сукеночки з ситцю. Вигляд "більш-менш" такі вироби мали до першого прання. Потім фарба поступово облазила і наприкінці літа воно вже не мало пристойного вигляду. В совку було дуже поширене явище, після носки одягу, мити ним підлоги. На зиму це взагалі був треш, як згадаю ті "інкубаторські" пальтечка для дівчат і хлопців, з цигейковими комірами, жахливими кольорами і на ваті, дуже важкі. Шапки взагалі пародія. Чоботи дітям з шкірзаму. В них постійно мерзли ноги в дитинстві. А на свято !!! був зовсім інший одяг. У багатьох людей з заходу України були родичі в США і Канаді, які виїхали за кордон ще після жовтневого первороту 1917. Так оті родичі нам постійно рази два на рік присилали посилки. Ми малі, мали можливість наяву порівняти якість і красоту товарів. Не тільки одяг и тканини. Присилали все від бритв і лез для гоління до чобіт і курток з замші, постільної білизни. Яка ж то була велика різниця !!! Яскраві хустки, тканини, светри, верхній одяг, взуття. Тканини були настільки гарні, що зайшовши в магазин з подругою, совецькі тканини то були просто шмАти, з дурнуватими розцвітками. Зараз з таких шиють піжами.
Моя бабуся з Сумщини, вона все життя шила одяг для сум'ян, плаття, костюми, пальта, все що просили. Мої мама і її брати були наймоднішими в місті)) А прабабуся в селі завжди носила традиційний одяг.
Дякую за цікаве відео! Уявляю собі реакцію галичанок, коли вони бачили в опері совєцьких баб у нічних сорочках 😆😆😆 Мабуть це виглядало так само неадекватно, як і здивування нинішніх московитів туалетам в хаті, електрочайникам і іншим звичним для цивілізованої людини речам.
У нас вдома ще цілий комод тої тканини і різного мережива ще з 70х лежить. Вся постіль мого дитинства у кожного члена родини була шита вручну (я 2000 року), в моєї мами теж багато елементів одягу, які вона сама зшила або зв'язала, як була підліткою. Я ще досі пам'ятаю цей запах тканини з шафи, його ні з чим не зрівняти, і він мені подобався, до речі. А сама моя бабуся, що виросла в сиротинці в Сибіру, з дитинства працювала десь на кухні чи ще десь, щоб на зароблені кошти купити відрізок тканини і собі одну якусь річ на цілий рік пошити. Взуття їм інколи видавали, і то була одна пара на весь час, і пощастить, якщо підійде по розміру, не порветься і не загубиться десь у лісі, більшість часу босі ходили, як вона розказувала
Розкажу історію яку доповів у свій час мені дід, до 39 року у нашому селищі на Заході України знаходився підрозділ польських уланів, зі спогадів діда він завжди бачив їх у військовій чистій та доглянуті формі, коні теж були завжди доглянуті із начищеною до блиску упряжжю, і ось у 39 році прийшли совєти, це був дійсно культурний шок, всім розказували що СРСР це передова держава, де усюди достаток, але дивлячись на їх так называемых вояк в це було важко повірити, дід розказував що на ногах у них були намотані якісь онучі поверх яких були звичайні черевики, форма була дуже брудна, нерідко аби як підштопана, а про коней це взагалі пісня, упряж була не шкіряна а або брезентова або просто із якихось мотузків. Для совєтськіх солдатів місцевий колорит теж був шоком, як казали, один солдат на весь рынок кричав " что здесь у хахлов яиц больше чєм у ніх дома картошкі" . Особливо кажуть їх вразило як саме одягаються прості люди, що всі ходять у добротрому одязі та взутті.
Моя мама народилася в 1954 му році в маленькому селі на Київщині. У бабуньки окрім моєї мами було ще 4 дітей. І всіх їх потрібно було одягнути. А в колгоспах тоді платили людям копійки. Одяг доносили одне за одним, від старших дітей до меньших. Вже коли дівчата підросли і хотілося якось гарніше одягнутися у клуб на танці то чекали коли в їхній сільмаг завезуть обрізки тканин ( не шовк і парча) і самі шили собі плаття чи спідниці з сорочками. Бо який там був вибір одягу у сільмазі? Бабські халати та чоловічі кальсони.
В колгоспах не платили грошима, а ще до 1974 року не видавали на руки паспорти,люди були кріпаками. В кооперації були лише мило та керосин і якесь засохле печиво - пряники, та може ще духи і крем «сніжинка» . Памʼятаю і досі той затхлий запах магазину. І так, ще були якісь бліді тканини, дуже сумної розмальовки.
При кадрах з порожніми полицями та написами, що нічого немає, - почали душити сльози. Школу закінчила у 1990р. Добре пам'ятаю проклятий совок та шкільну форму: тяжку, чорно-коричневу. Я була високою худорлявою дівчинкою. На мій зріст шили форму на жінок із 3+ розміром грудей, тому в ній я виглядала як язичок у дзв0ні.😢 Про взуття, яке постійно натирало, - згадувати не хочу!
@@SandraLviv помиляєтеся. Вчилася у звичайній сільській школі на Волині. І в школі, й удома говорили українською. Уроки російської мови мала лише в п'ятому й шостому класі, потім відмінили.
@@goldenwife1143 У Львові був поділ (за замовчуванням): українці коричневі, москалики - сині. Можливо, я зі старшого покоління, закінчила школу в 1990р. Тоді було так.
Клас! Дякую, це пояснює як з вишиванки зробили дешеву карикатуру і чому досі так багато людей не розуміються на хороших тканинах. бабусі самостійно шукали що і де пошити, але нажаль, вишиванки у нашій родині зовсім викорінені
В мене був подібний культурний шок, коли виїхав з окупації та вперше за 9 років побачив в Європі вільних українців з підконтрольних територій Солов'їної. Наче знову повернувся в ОРДЛО, прямісінько в кабінет районного відділення поліцаїв - дарма я роками вірив що проблема у Донбасі, а не в 73% українців... 😢
Бабусі у моєму дитинстві 90х завжди милувались моїм одягом, мол, у нас такого не було. В дитинстві носили ситцеві платтячка, дівчатами плаття-тетянки, такі, на поясі з резинками, бабуся з застрістю згадувала дівчат, яким матері вміли пошити гарні сукні. Перший чоловік моєї бабусі у 60-х поїхав працювати на будівництво в Африку, привіз звідти чорну з синьою блискучою нитку тканину, бабушка пошила з неї сукню, надівала хіба на весілля. Досі ця сукня лежить у шафі в окупованому Токмаку. Я довго на цю тему можу говорити, стільки психотравм у моїй родині, повʼязаних з дефіцитом одягу при совку
💔🫂
Дійсно цікаве відео, дякую. Згадалось що моя мама, за часів совка, теж шукала собі тканини і іноді власноруч шила собі сарафани, бо в магазинах не було чогось цікавого, і взагалі нормального(
В 70-ті роки я була школяркою і добре все пам.ятаю. В магазинах убогий асортимент не тільки одягу, а й всього іншого. На літо мама нам з сестрою купувала 1-2 халатики чи сукеночки з ситцю. Вигляд "більш-менш" такі вироби мали до першого прання. Потім фарба поступово облазила і наприкінці літа воно вже не мало пристойного вигляду. В совку було дуже поширене явище, після носки одягу, мити ним підлоги. На зиму це взагалі був треш, як згадаю ті "інкубаторські" пальтечка для дівчат і хлопців, з цигейковими комірами, жахливими кольорами і на ваті, дуже важкі. Шапки взагалі пародія. Чоботи дітям з шкірзаму. В них постійно мерзли ноги в дитинстві. А на свято !!! був зовсім інший одяг. У багатьох людей з заходу України були родичі в США і Канаді, які виїхали за кордон ще після жовтневого первороту 1917. Так оті родичі нам постійно рази два на рік присилали посилки. Ми малі, мали можливість наяву порівняти якість і красоту товарів. Не тільки одяг и тканини. Присилали все від бритв і лез для гоління до чобіт і курток з замші, постільної білизни. Яка ж то була велика різниця !!! Яскраві хустки, тканини, светри, верхній одяг, взуття. Тканини були настільки гарні, що зайшовши в магазин з подругою, совецькі тканини то були просто шмАти, з дурнуватими розцвітками. Зараз з таких шиють піжами.
Моя бабуся з Сумщини, вона все життя шила одяг для сум'ян, плаття, костюми, пальта, все що просили. Мої мама і її брати були наймоднішими в місті)) А прабабуся в селі завжди носила традиційний одяг.
Дякую за цікаве відео! Уявляю собі реакцію галичанок, коли вони бачили в опері совєцьких баб у нічних сорочках 😆😆😆 Мабуть це виглядало так само неадекватно, як і здивування нинішніх московитів туалетам в хаті, електрочайникам і іншим звичним для цивілізованої людини речам.
Дуже рекомендую книгу Винничука "Танґо смерті" - там дуже детально описано, як баби носили нічні сорочки поверх синіх байкових майталесів(панталонів)😂
У нас вдома ще цілий комод тої тканини і різного мережива ще з 70х лежить. Вся постіль мого дитинства у кожного члена родини була шита вручну (я 2000 року), в моєї мами теж багато елементів одягу, які вона сама зшила або зв'язала, як була підліткою. Я ще досі пам'ятаю цей запах тканини з шафи, його ні з чим не зрівняти, і він мені подобався, до речі. А сама моя бабуся, що виросла в сиротинці в Сибіру, з дитинства працювала десь на кухні чи ще десь, щоб на зароблені кошти купити відрізок тканини і собі одну якусь річ на цілий рік пошити. Взуття їм інколи видавали, і то була одна пара на весь час, і пощастить, якщо підійде по розміру, не порветься і не загубиться десь у лісі, більшість часу босі ходили, як вона розказувала
Дякую! Історію про одяг галичан, який не знали, як носити, читала твкож у книзі "Танґо смерті" Ю.Винничука:)
Недавно прочитала цю книгу❤ про нічні сорочки в якості вечірніх суконь і панталони під сподом - блискуче😂
Не очікувала почути назву свого рідного міста у відео про моду, дарма, що у Броварах було дуже багато заводів у совітський час. Дякую за відео ❤️
Правда! Я живу у будинку, що будувався для працівників одного з заводів
Цікаве інформативне та пізнавальне відео. Дякую 💜💛
Як завжди чудове інформативне яскраве відео!
дякую))
Коментар-подяка за відео! ❤
Розкажу історію яку доповів у свій час мені дід, до 39 року у нашому селищі на Заході України знаходився підрозділ польських уланів, зі спогадів діда він завжди бачив їх у військовій чистій та доглянуті формі, коні теж були завжди доглянуті із начищеною до блиску упряжжю, і ось у 39 році прийшли совєти, це був дійсно культурний шок, всім розказували що СРСР це передова держава, де усюди достаток, але дивлячись на їх так называемых вояк в це було важко повірити, дід розказував що на ногах у них були намотані якісь онучі поверх яких були звичайні черевики, форма була дуже брудна, нерідко аби як підштопана, а про коней це взагалі пісня, упряж була не шкіряна а або брезентова або просто із якихось мотузків.
Для совєтськіх солдатів місцевий колорит теж був шоком, як казали, один солдат на весь рынок кричав " что здесь у хахлов яиц больше чєм у ніх дома картошкі" . Особливо кажуть їх вразило як саме одягаються прості люди, що всі ходять у добротрому одязі та взутті.
Це ж саме і моя покійна бабуся розповідала. Як і про воші у " визволителів",і карабін,який сам розсмпався 😂😂😂😂
....
Дякую вам за ваші чудові відео )
О, давно не бачив від Вас новинок! ) Дякую!
Пані Дарко, дуже дякую Вам за вашу працю, за ваші цікаві та корисні україномовні випуски!)
Дякую за екскурс до модного минулого! Усі сфери життя були отруєні совєтьськім союзом, нажаль. Навіть одяг і стиль був змінений з приходом совка.
Дуже цікаво, дякую 👍👍👍💙💛♥️
Дякую за цікаве відео!
Дякую вам за відео.
Подивившись це відео, радію, що живу в 21 столітті і можу одягатися так, як я хочу і має дефіциту на одяг!
Є дефіцит грошей, аби одягатися так, як хочеться...
Я цього не застала, але я приїхала в Канаду і тут те саме, що з такою якістю і однотипним дизайном краще самому пошити 😢
Моя мама народилася в 1954 му році в маленькому селі на Київщині. У бабуньки окрім моєї мами було ще 4 дітей. І всіх їх потрібно було одягнути. А в колгоспах тоді платили людям копійки. Одяг доносили одне за одним, від старших дітей до меньших. Вже коли дівчата підросли і хотілося якось гарніше одягнутися у клуб на танці то чекали коли в їхній сільмаг завезуть обрізки тканин ( не шовк і парча) і самі шили собі плаття чи спідниці з сорочками. Бо який там був вибір одягу у сільмазі? Бабські халати та чоловічі кальсони.
В колгоспах не платили грошима, а ще до 1974 року не видавали на руки паспорти,люди були кріпаками. В кооперації були лише мило та керосин і якесь засохле печиво - пряники, та може ще духи і крем «сніжинка» . Памʼятаю і досі той затхлий запах магазину. І так, ще були якісь бліді тканини, дуже сумної розмальовки.
Огидні, лисі) я сміявся щиро! Дарка, ти крута! Так тримати!
При кадрах з порожніми полицями та написами, що нічого немає, - почали душити сльози. Школу закінчила у 1990р. Добре пам'ятаю проклятий совок та шкільну форму: тяжку, чорно-коричневу. Я була високою худорлявою дівчинкою. На мій зріст шили форму на жінок із 3+ розміром грудей, тому в ній я виглядала як язичок у дзв0ні.😢 Про взуття, яке постійно натирало, - згадувати не хочу!
Закінчила школу в 1987, тому чудово вас розумію. І я досі хочу бачити навколо себе людей, одягнутих в різні кольори, а не тільки чорно-сірі-брунатні
А в мене була гарна, синя...
@@goldenwife1143 припускаю, що ви навчались у школі з основною російською мовою.
@@SandraLviv помиляєтеся. Вчилася у звичайній сільській школі на Волині. І в школі, й удома говорили українською. Уроки російської мови мала лише в п'ятому й шостому класі, потім відмінили.
@@goldenwife1143 У Львові був поділ (за замовчуванням): українці коричневі, москалики - сині. Можливо, я зі старшого покоління, закінчила школу в 1990р. Тоді було так.
Люблю ваші інформативні та цікаві відео) дякую за роботу ❤
Клас! Дякую, це пояснює як з вишиванки зробили дешеву карикатуру і чому досі так багато людей не розуміються на хороших тканинах.
бабусі самостійно шукали що і де пошити, але нажаль, вишиванки у нашій родині зовсім викорінені
Чомусь по прев'ю подумала що ще буде про період постсовка. Класно, дякую ❤️
Та нагадайте постсовок і як довго люди виходять з тих злиденних порядків🙏
ееееххх, нове відео, класно, завтра зафігачу базу на 500))
Ідеальний образ з огляду на тему відео 😈😁
Як же я люблю Ваш голос ❤
Лише на третій хвилині роздиилась принт на блузі😈
Я на шостій 😂
Гггг, я спочатку думала "Яка у пані Дарки розкішна сорочка у квітчастий принт". А потім як розгледіла ті "квіточки"... 😂😂😂
Дуже пасує лук! Гарнааааа
гарний кантент робиш))
Де купити таку блузу? Я закохалась в цих чортиків😂❤
все найкраще в секонді))
Я для дочки на Аліекспрессі таку брала.
Став підписником у сервісі mono. Бо в Донатело щось сталося із платіжною системою.
Дякую за підтримку 😌
+
Дарка, помада -вогонь ! Дуже личить
червоний колір вам дуже личить))
коментар
коментар
Сорочка 👍🔥❤️🔥🤌😍
А я лисий мужик:(
В мене був подібний культурний шок, коли виїхав з окупації та вперше за 9 років побачив в Європі вільних українців з підконтрольних територій Солов'їної.
Наче знову повернувся в ОРДЛО, прямісінько в кабінет районного відділення поліцаїв - дарма я роками вірив що проблема у Донбасі, а не в 73% українців... 😢
ви громадянин Солов"їної? це що, пригород росії?
"Огидні лисі мужики" - обєктивізація лисих чи як то називається ?)
Мене це теж зачепило 🥲 (я не мужик)