О! Ми ще довго будемо відчувати на собі наслідки відсутності власності та знищення індивідуальності. Дуже важливо, щоб ми свідомо змінювали це в собі, а не розраховували на "якось саме зміниться"
Неймовірно важливо, що ми почали про це масово говорити та обговорювати. Саме вже обговорення проблеми є актом декомунізації. За цим прийде і інший важливий крок у напрямку звільнення себе від рашистського ярма. Усвідомлення, обговорення, втілення.
Чомусь всі говорять про совєцьке житло у минулому часі. Мільйони людей продовжують жити в тих же "хрущовках ", готельках та гуртожитках. Хто встиг отримати квартири, ще за срср, тим можна сказати, пощастило. Так, саме тоді, в людей відбили, в прямому та переносному значенні відчуття власності, і це з нами на довго. Можливо лише майбутнім поколінням, за зпиятливих умов, вдасться змінити щось .Почасти, навіть за парком не дешевого маєтку, ростуть непролазні чагарники. Сходові клітини, або навіть майданчики , ліфти , далі, двори, дороги зупинки громадського транспорту у вкрай занедбаному вигляді .Перелік безкінечний. Я залишилася жити в гуртожитку. В сусідніх кімнатах народилися та підростають діти, для яких срср продовжується, в його не найкращому прояві. Маю на увазі брежневські часи. Ти був рабом держави, але вона як твій господар,іноді, давала якийсь "пряник ". Зараз, як найвищу цінність, маємо Свободу, а от можливості надзвичайно обмежені. Старше покоління все родом з срср. Зкалічине ментально, при цьому кого ми могли виховати? В більшості, собі подібних. Поки що продовжується спадок минулих років, ти для держави, а не вона для тебе.
У пана Юліана Чаплінського є чудовий влог. Запрошую дивитись для розширення власних горизонтів щодо архітектури. Ну, і запрошую глядачів, яким сподобалось це відео, ділитись ним з друзями та обговорювати
Я з чотирьох років жив у "хрущовці", тому комунальне дитинство майже не пам'ятаю. Але як одружився, то рік знов потрапив до комуналки (один з будинків над Бесарабкою). Знаєте... незважаючи на високі стелі та еркери, нехай буде навіть суміщений санвузол (в однокімнатній квартирі), але свій. Між іншим зовнішні стіни в тому дореволюційному ще будинку були товсті, а от внутрішні з дранки, навіть цвяха не забити. Так що не ідеалізуйте. Загальні речі. От ми лаємо "Іронію долі", а вона, до речі, починається з мультика про те, як підрізали крила архітекторам, все будівництво стало однаковим, і ми всі стали однаковими (перші слова стрічки). Пам'ятаєте ДБК-1, 2, 3, далі по списку і вантажівки, що розвозили панелі по будмайданчикам? Але при цьому, наприклад, в країнах Балтії все одно примудрялися будувати з урахуванням місцевих традицій. І взагалі неправильно казати, що Москва тисла саме на Україну (не тільки в цьому роліку, в усьому циклі). Москва тисла на всіх, але якщо в країнах Балтії чи Закавказзя місцева влада, як могла, послаблювала цей тиск, то українська, навпаки, підсилювала ("коли в Москві стригуть нігти, в Києві відрубають пальці" воно ж не зі стелі з'явилося). Але це тема для окремої дискусії.
Мені пощастило, бо всі свої роки живу у нових (на той час) будинках, а не в "савєцкіх" халупах "безкоштовних" (як "думають" всі "уССкаязічніє" совкопітеки). Звісно, бував сотні разів в гостях у родичів та приятелів в будинках 1950-1970-хх років. Але без цих "савєцкіх дізагнів" у них в оселях :)
У селі батьківську хату до самого учора було майже неможливо успадкувати. Заплутано, довго, непевно, дорого. Це одна з причин, чому опустілі села. А ще багато з них ще об'явили "неперспективними", щоб побільше рабів.
О! Ми ще довго будемо відчувати на собі наслідки відсутності власності та знищення індивідуальності. Дуже важливо, щоб ми свідомо змінювали це в собі, а не розраховували на "якось саме зміниться"
Вельми дякую, за подану цікаву та важливу інформацію.Натхненя та успіху всій командні 🇺🇦🇺🇦🇺🇦💯🤝❤️🔥
Дякую за Вашу працю ❤
Як завжди хороший, актуальний випуск! Дякую за важливу працю!
Лайк на підтримку вашого каналу 👍
Дякую за вашу працю.
Хай процвітає український ютуб ❤
Дуже дивно для проєкту, що бориться з совочною спадщиною, брати і вставляти швондера. Це реально хвороба - вважати, що це мають знати українці
З задоволенням переглянула. Потрібну справу робите
Дякую за цікаві факти ❤
Вау, дуже крутий контент! Продовжуйте!❤
Неймовірно важливо, що ми почали про це масово говорити та обговорювати. Саме вже обговорення проблеми є актом декомунізації. За цим прийде і інший важливий крок у напрямку звільнення себе від рашистського ярма. Усвідомлення, обговорення, втілення.
Чомусь всі говорять про совєцьке житло у минулому часі. Мільйони людей продовжують жити в тих же "хрущовках ", готельках та гуртожитках. Хто встиг отримати квартири, ще за срср, тим можна сказати, пощастило. Так, саме тоді, в людей відбили, в прямому та переносному значенні відчуття власності, і це з нами на довго. Можливо лише майбутнім поколінням, за зпиятливих умов, вдасться змінити щось .Почасти, навіть за парком не дешевого маєтку, ростуть непролазні чагарники. Сходові клітини, або навіть майданчики , ліфти , далі, двори, дороги зупинки громадського транспорту у вкрай занедбаному вигляді .Перелік безкінечний. Я залишилася жити в гуртожитку. В сусідніх кімнатах народилися та підростають діти, для яких срср продовжується, в його не найкращому прояві. Маю на увазі брежневські часи. Ти був рабом держави, але вона як твій господар,іноді, давала якийсь "пряник ". Зараз, як найвищу цінність, маємо Свободу, а от можливості надзвичайно обмежені. Старше покоління все родом з срср. Зкалічине ментально, при цьому кого ми могли виховати? В більшості, собі подібних. Поки що продовжується спадок минулих років, ти для держави, а не вона для тебе.
У пана Юліана Чаплінського є чудовий влог. Запрошую дивитись для розширення власних горизонтів щодо архітектури. Ну, і запрошую глядачів, яким сподобалось це відео, ділитись ним з друзями та обговорювати
Я з чотирьох років жив у "хрущовці", тому комунальне дитинство майже не пам'ятаю. Але як одружився, то рік знов потрапив до комуналки (один з будинків над Бесарабкою). Знаєте... незважаючи на високі стелі та еркери, нехай буде навіть суміщений санвузол (в однокімнатній квартирі), але свій. Між іншим зовнішні стіни в тому дореволюційному ще будинку були товсті, а от внутрішні з дранки, навіть цвяха не забити. Так що не ідеалізуйте.
Загальні речі. От ми лаємо "Іронію долі", а вона, до речі, починається з мультика про те, як підрізали крила архітекторам, все будівництво стало однаковим, і ми всі стали однаковими (перші слова стрічки). Пам'ятаєте ДБК-1, 2, 3, далі по списку і вантажівки, що розвозили панелі по будмайданчикам? Але при цьому, наприклад, в країнах Балтії все одно примудрялися будувати з урахуванням місцевих традицій. І взагалі неправильно казати, що Москва тисла саме на Україну (не тільки в цьому роліку, в усьому циклі). Москва тисла на всіх, але якщо в країнах Балтії чи Закавказзя місцева влада, як могла, послаблювала цей тиск, то українська, навпаки, підсилювала ("коли в Москві стригуть нігти, в Києві відрубають пальці" воно ж не зі стелі з'явилося). Але це тема для окремої дискусії.
Де купити такий світшот? Дякую за відповідь і за тему
Це футболки від каналу Хащі - @hushchi
Це мерч Хащі
@@natalkasoiko5335 дякую
Мені пощастило, бо всі свої роки живу у нових (на той час) будинках, а не в "савєцкіх" халупах "безкоштовних" (як "думають" всі "уССкаязічніє" совкопітеки).
Звісно, бував сотні разів в гостях у родичів та приятелів в будинках 1950-1970-хх років.
Але без цих "савєцкіх дізагнів" у них в оселях :)
В доміно, до речі, грають і досі завзяті дідусі на столиках Соборної площі в Одесі.
У селі батьківську хату до самого учора було майже неможливо успадкувати. Заплутано, довго, непевно, дорого. Це одна з причин, чому опустілі села. А ще багато з них ще об'явили "неперспективними", щоб побільше рабів.
Це як московиті кажуть , як окупували Київщину , як це ходити в туалет в кімнаті, в туалет треба ходити на вулицю. Так само і з килимами.
Стосовно гри в доміно на «століках», в Харкові діди грають майже в кожному дворі, через двір, досі
Хрущовка то був успіх після бараків та комуналок.