Найбільше мене шокувала ваша розповідь про знайому в останній історії. Колись я натрапила на тікток, де дівчина розповідала як тяжко та небезпечно працювати з розумово відсталими і в коментарях інші ділились своїм досвідом, я знаю що не всі такі але це по справжньому дуже моторошно.
дві мої одногрупниці колись поїхали на літню практику в табір для розумово відсталих діток, вони потім описували це, як найгірший досвід у житті, при тому що вони ледь не одразу змилися звідти
Не могла вас толком слухати коли дивилась, постійно перемотувала назад, щоб переслухати. Знаєте чому? Бо ви така яскрава і гарна ❤я постійно вас розглядала😅 не могла зосередитись на словах😊. Ви неймовірна красуня, вам дуже личать такі кольори❤
Ооо і я сьогодні так само не могла зконцентруватись. Роздивлялась макіяж, очі, риси,міміку. Така красива жінка, якщо чоловік не чує вас я його розумію))))))
Бооожечки шо твориться?!!! Момент де ви показуєте Фібі - мій наааайулюбленіший 🔥 а коли почув імʼя - перша думка «Як із «Друзів»😂🔥 АХАХХА я її не знаю - але вже обожнюю ❤️
Дякую за ваші відео і чітку проукраїнську позицію на ютубі. Вам дуже личать такі яскраві кольори в одязі і макіяжі 💖 Приємно було познайомитися з Фібі 😽
40:45 - видали ВСІ фото з оголеними дівчатами з його телефону! По-перше, це убереже тебе та всіх інших дівчат від можливості шантажу, по-друге, якщо шукаєш помсту, то ось і вона.
Перша історія це просто жесть. Женіть таких родичів подалі від себе,у вас є свої власні кордони і ніхто немає права їх порушувати. Щось не подобається? Нехай закриє рот і вийде звідси,це не ваші проблеми. Ще я буду собі нерви робити,через якихось неадекватів які не поважають мене і мою думку,не чують слова ні,думаючи що мають право комусь вказувати і щось вирішувати. За своїм життям нехай дивляться пильніше,не терпить таку неповагу до себе,ви не заслуговуєте такого відношення.
Щодо історії з сусідками та абьюзивним хлопцем, в мене була трохи схожа ситуація. Я дуже близько дружила з однією дівчиною (Ірою), ми жили в одній кімнаті в гуртожитку. І ось, коли вона почала зустрічатися з Артемом (моїм колишнім, лол), в нас дуже швидко зіпсувалися стосунки. Він переконав її, що я намагаюся її контролювати, та практично ізолював від усіх подруг. Ми тижнями ігнорували одне одну, хоча все ще жили та навчалися разом. Поступово ми знову почали розмовляти, але лише за необхідністю та без тої близкості, що була раніше. Ми не обіймалися місяцями, хоча до того дуже часто це робили, і вперше це відбулося лише тому, що вона розповідала якусь історію та відтворила те, як її обійняв незнайомець; це було дуже незручно та дискомфортно. Ще півроку після того вона ніби хотіла знову зблизитися, але це лише викликало в мене нерозуміння, і мені не особливо хотілося бути з нею відвертою, коли десь поруч постійно маячив Артем. В решті решт, через 1,5 роки тих стосунків Іра знову почала проводити весь свій час зі мною. До того часу я вже відпустила цю ситуацію, тому було легко повернутися до старого формату спілкування. Я подумала, що може вони посварилися чи щось таке, але виявилося, що вона таки його кинула. З її подальших розповідей стало зрозуміло, що він був психологічним абьюзером та маніпулятором, та добре, що вона сама дійшла до думки, що такі стосунки не здорові, та закінчила їх
@@voice_irene ми зараз не спілкуємося вже)) Дружили ще десь рік, потім почався ковід, я поїхала в іншу область, і ми поступово припинили спілкування. Навчання закінчилося, наші шляхи розійшлися. Списувалися трохи ще час від часу, дізнавалися, чи все в порядку після повномасштабного вторгнення, але близькими ми знову не стали
Мені колишній хлопець подарував хаскі, я була дуже щаслива, але за рік ми розійшлись, і як мені було важко. Пес підліток з яким потрібно працювати, багато часу займало саме навчання з кінологом. Зараз я найщасливіша людина, що у мене є такий друг як мій Джимі. Це найкраще що зі мною сталося. 9 найкращих років мого життя. Але це у мене так сталося, зараз я розумію що лишитись одній з собакою підлітком було важко Ніколи не даруйте тварин, це не іграшки. Це ваша повна відповідальність
@@voice_irene так, але я не хотіла щоб це був мені подарунок. Ми жили разом, і ми обговорювали спільну відповідальність. Тобто ми разом (коли будемо готові) беремо собаку. А вийшло як вийшло Я своїм коментарем, хотіла донести ту думку, що собаку має брати людина, яка планує нести за неї відповідальність. Звичайно це не дуже стосується першої історії, через те, що там питання стоїть більше в ігноруванні думки партнерки. Це може бути собака, а може бути і щось інше
Я стараюсь, щоб українці могли дивитись та слухати якісний актуальний контент українською 🇺🇦 Буду вдячна за вашу підтримку! Це може бути лайк та підписка ❤
22 วันที่ผ่านมา +3
Дякую за вашу роботу, цікавий був випуск! Фібі така булочка😍
з приводу дарування тварин. подрузі хлопець подарував песика. вона дуже його хотіла. саме цю породу, саме такого кольору, з такими очима, саме хлопчика. вгадав по всім пунктам. окрім одного. час. вона в той момент через роботу була абсолютно не готова до цього. через це він виріс не надто вихованим і постійно потребує кууууупу уваги. коли приходять гості його приходиться закривати на деякий час, щоб мати змогу просто посидіти й поговорити, без постійних наскакувань і покусувань. ми всі його дуже любимо, але інколи це просто пекло. і я впевнена, що якби вона завела цього собаку пізніше, будучи готовою, з ним було б набагато менше проблем. тому так, якщо людина не сказала "хочу щоб ти подарував мені собаку на найближче свято" чи щось типу того. НЕ ТРЕБА
Аааааааа❤ Новий випуск у ідеальний час! Суботнє генеральне прибирання під супер-випуск улюбленого формату! ❤️ Ваш лук та стилізація фону розрив! Дякую за тайм-коди!
Щодо "ніколи не даруйте тварин". Так, є випадки, коли пізніше хазяїн та "подарунок" люблять один одного, але у мене так не сталось. Свою тваринку треба обирати самому. Я дійсно хотіла собаку, та її купили без моєї участі. Я не була до цього навіть морально підготовлена. Я пом'ятаю це розчарування, коли я зайшла, а мені сказали, що це в'яле незрузуміле цуценя вівчарки - моє. Він не сподобався мені з першого погляду. Я сподівалась, що хоч дане мною ім'я трохи змінить моє ставлення, але його теж відхилили. У дорослому віці я частково розумію чому - Дік звучить як певний орган англійською, але яка різниця?! Так Чак, що було компромісом, бо навіть Ніком його не назвали, почав жити з нами. У нас не квартира, а будинок, тож необхідності вигулювати не було, хоча я все одно час від часу це робила. Я не ставилась до нього погано, у нас з ним були нейтральні відносини. Звичайно, періодично я також гралась з ним. Він не винуватий. Але це була татова собака. Він її обрав. Він вирішив виховувати. Я не перешкоджала, бо взагалі не була заінтересована в цьому створінні. Він знав деякі команди, але, чесно, був дурною собакою. Чи погано вихованою - не знаю. У нас до цього було достатньо котів, і ті могли робити висновки що добре, що ні, якось відчували тебе(Мурзилка, яку як раз обрала я ще років у п'ять, назавжди у моєму серці, та була сімейною улюбленицею), а він - зовсім ні. Мені було сумно, що він помер, це було неочікувано, але я все ж не можу сказати, що я мала особливу прив'язаність до нього. Це був татів пес. Не мій. Я ніколи не хочу отримувати у подарунок тварин. Набагато пізніше я купила щура, дівчинку, і обрала її сама. Я прив'язувала її до себе, що було не так просто, бо моя щуринка дуже ляклива, я піклувалася про неї, постійно купувала смаколики, гралась з нею щодня(так, щурики граються, як кошенята), навіть коли була не в настрої та не було сил, бо їй це потрібно і я відповідальна за свою сіру "донечку". Це була насправді наймиліша істота, котра зробила мене центром свого світу і я повинна була цьому відповідати. Був невимовно важкий вибір не взяти її з собою за кордон, обумовлений піклуванням про неї ж. Вона залишилась з мамою, що регулярно відвідувала з неї спеціального щурячого ветеринара - ратолога, та піклувалась про неї не гірше, а може й краще(тут мене жре ревність), ніж я. Моя щуринка була дуже ручна і майже ніколи нікого не кусала, і за весь час нанесла найбільшу невиправну шкоду мені та мамі тим, що повинна була вмерти. Це дуже важко особливо для мами, рак, який довго стримували, + відкрита внутрішня кровотеча - операція продовжила б її життя хіба що дні на 2-3 та й не зрозуміло якої якості, бо моя крихітка вже й так відмовлялась від їжі. Це дуже розбило мою маму. Масі не було боляче вже, її усипили і вона померла на руках у мами. Це було наше маленьке щастя. На неї було неможливо навіть сердитись, хоча вона сама любила ображатись. Я ніколи її не забуду. Вибачте за довгий текст.
Купив для себе, а припідніс під соусом - "це подарунок для тебе". Яке лицемірство! Хоча, я так в дитинстві отримала від старшого брата "подарунок" на Новий рік - ігрову приставку Денді (то була середина 90-х). Мені тільки зрідка давав в неї пограти, коли вже сам награвся :) Сподіваюсь, ви подарували татові на його ДН гарну сукню свого розміру?
Співчуваю Вашій втраті😢 Тяжко відпустити улюбленця, котрий живе в серці, тож добре Вас розумію. Як і в ситуації з псом - також. Ви і Ваша мама подарували щурячій дитині найкраще життя поряд із собою, тож хоч може це вас втішить...
@@Ukraine_will_live_forever я розумію, що він зробив це не зі зла, а тому що: 1. Дому потрібна собака-охоронець 2. Це був "сюрприз" 3. Я на момент покупки була у літньому лагері. Планувалось якраз вразити мене по приїзду. Але сюрприз провалився, хоч я і справді була вражена
Ірен, я постійно ігнорувала ваш канал, бо мені важко було слухати американців на фоні з вашим дубляжем. дуже рада, що у вас є сольні відео. ваш голос неймовірний.
Проблема всіх цих історій, що ми знаємо лише одну сторону конфлікту. Бо я інколи натрапляю на історії де потім втручається інша сторона і історія просто видається іншою. За першу історію, бабці за 70 і вона весь час робила лише як хоче вона, не розумію чому авторка здивована і що вона очікувала, знаєте чому я не даю дитину своїй бабусі аби та побула в неї без мене? Бо вона буде давати їй купу "смачної" їжі на яку в дитини не серйозна алергія, долоні стають червоні і шерхне шкіра. Бо на її думку несправедливо не давати дитині солодке через таку дрібницю і я знаю як би вона не обіцяла вона все одно дасть цукерку, і дійсно дивно очікувати що людина за 70 кардинально зміниться. За собаку, погано що хлопець не зважає на думку дівчини. Мій хлопець також любить собак і в їх сім'ї вони входять у будинок, але ми домовились, що коли ми купимо будинок і заведемо вівчарку чи іншу велику собаку то і неї буде гарний вольєр і вона ніколи не буде в будинку це мені принципово. Але тут ми не знаємо іншої сторони, на скільки хлопцю була важлива собака і про що вони домовлялись до того як з'їхались, якщо собака жила б у вольєрі і він повністю сам її обслуговував то з її сторони забороняти заводити улюбленця егоїстично. А от з приводу оренди, блін я знімала квартиру з однією сусідкою, але отримала двох, що точно порушує умови оренди. І навіть якщо той хлопець самий милий і привітний і йому дуже треба десь спати то вона має право вимагати аби він не відвідував їх квартиру бо просто не хоче.
До речі, уже давно хотіла написати... надіюся, що це не буде звучати якось грубо, я зовсім не маю цього на меті ❤ Та мені якось некомфортно від цих вставок з ШІ... це просто штучний інтелект і мені здається, що ці вставки можуть непогано так впливати на думку людей, адже ми часто сприймаємо ШІ не як звичайну машину, а наче як іншу людину, і машина ніколи не зможе зрозуміти почуття людей Я зовсім не проти ШІ і не з тих, хто проти цього або боїться 😅 Та хотілося про це сказати, можливо, ви б спробували без цих вставок? Я розумію, що хочеться мати якусь родзинку, але мені здається, що це не та родзинка... А може я одна така, не знаю, тому не кажу, що моя думка це істина в останній інстанції :) В будь-якому випадку дуже люблю ваші відео і ви величезна молодчинка ❤❤❤
@@metamorphosis1358 дякую за вашу думку. мені здається, що часом ШІ може бути дуже корисним. наприклад, коли в людини не вистачає фінансів чи сміливості звернутися по допомогу до спеціалістів, чи немає з ким поділитися своєю проблемою чи не може це зробити через страх осуду. можна спробувати поділитися з ШІ, тільки не плутаючи з допомогою реального спеціаліста, просто замість того, щоб шукати по крупицям вирішення своєї проблеми в інтернеті, а в одному місці написати свої переживання, а ШІ видасть структуровану відповідь та поради як краще діяти далі. наче телефон довіри. і у своїх відео хотіла показати, що ШІ дає дійсно гарні поради, принаймні не шкодить. і це може бути репетицією перед тим, як звернутися по допомогу до спеціалістів. колись інтернет вважали злом, і що людство з його появою покотиться у прірву, зараз ми не уявляємо своє життя без нього. думаю, що ШІ чекає та сама доля, головне навчитись правильно його впроваджувати в життя, і не давати йому забагато самостійності, щоб він на не поневолив)))
Ооо,це одне з моїх улюблених-старших треба поважати!Я одразу відповідаю,мені завжди казали,що ти старша і показуєш приклад молодшим!Так от таким бабкам і дідам я кажу,ви старші і маєте подавати приклад,покажіть як ви мене поважаєте і я буду вас так само поважати 😛 1 історія Розумію дівчину,це перші пологи і вона хотіла щоб хтось був поряд із близьких,шкода що не було інших варіантів крім цієї тітки.Але дівчина отримала досвід,ці жахливі спогади залишаються,але тепер вона має відправити цю тьотю подалі,навіть якщо вона буде ображатися.Пофіг.Треба вчитися жити самій. 2 історія Дуже люблю тварин.Мопсів ні😅В нас є кіт,я би хотіла щоб була ще собака,але це вже більш відповідально і дорожче ніж кіт.На жаль тут не має компромісів,на мій погляд ці відносини приречені,тим паче що його родичі підтримують його.Чи варто все життя воювати з чоловіком його собакою і його родиною? 3 історія Під@р@с!!!Вибачте,не втрималась😅Це звичний нарц,я вже описувала їх в минулому випуску.Так жертви попадають в капкан нарцисів,як Ешлі,вони мають якусь магічну силу,щось типу гіпнозу.Але добре що Ешлі прозріла,це просто щастя саме для неї,якби вона розірвала стосунки з подругою і почала жити з тим мудлом,їй був би кінець. 4 історія Наступний під@р@с.Хворий збоченець.Так,треба видалити всі фото і інших дівчат теж,але якщо вона впевнена що в нього не має копії.Дівчина молодець! 5 історія Я розумію що керівництву треба був час щоб розібратися.Але коли вони не розбираючись позбавили його членства,я би не пішла поки вони б не передивилися камери.Це не чесно.Але добре що все закінчилось добре😊
я обожнюю собак, але собі не заведу, бо залишати тварину на цілий день в квартирі саму - тортури... Але в батьків завжди були песики (і один раз кіт і папуга, тому я точно знаю що я НЕ кошатниця, а саме собачниця))) Фільм з Джеком Ніколсоном "Краще не буває" - з собакою породи Брюсельський Грифон - наразі ми з сестрою купили батькам такого - за домовленістю після того, як його "попередниця" перейшла веселку... Якраз запитали в батьків яку породу хочуть - обирали між мопсом і грифоном, обрали Грифона, бо батьки дали нам вибір, а я хотіла грифона просто неймовірно))) тільки хвостик йому ніхто не обрізав, звичайно)). Йому вже 7 років, і спочатку на районі всі питале ЩО ЦЕ ЗА ПЕС ТАКИЙ? а потім навіть з'явилося ще парочка грифончиків )))) Але історія про покупку собаки без згоди - це історія зовсім не про собаку, а про відношення... А собака - просто показник. Тим паче що і його рідня не вбачає в цьому нічого поганого... я ще її не дослухала, але сподіваюся, що дівчина втече від них
Про людей з особливостями в тренажерці. Боже, да це триндець! Вони так роблять постійно. Я особисто їх дуже боюсь і одного разу таки отримала по голові вагою, коли такий хлопець почав ходити позаду лавки саме коли я щось на ній робила. Враження так собі і зал не обмежує доступ для таких людей без нагляду. Для мене це тепер особиста проблема.
Я в дитинстві і підлітковому віці була під тиском зразу 2 психічно нездорових людей. В школі - це був однокласник, який пускав слюні і дивився сальним поглядом, від якого було капець бридко і вдома у бабусі це був дядько, якому все було можна, а він кремезний і тупий мужик був. То третя історія так сколихнула ті спогади. Я терпіти не можу психічно нездорових людей. Бо мене змушували запихати свої почуття кудись в ж0пу, терпіти та підлаштовуватись під цих людей. Я не в психлікарні, блін. Якщо опікуни не здатні вплинути на поведінку своїх особливих людей то не треба їх пхати в соціум і вимагати всіх оточуючих "зрозуміти їх ситуацію". Бо я навіть дати відсіч не могла, зразу ставала на їх думку к0нченою 😢. Пройшло так багато років, а так сильно аукнулось від одної історії 😢. Думала спочатку, що треба бути милосерднішою, стишувати себе, а потім зрозуміла, що це працює тільки в 1 сторону: від мене до них. Так не катить. Чувак з 3 історії очевидно постраждав, але він хоча б докази мав і міг вплинути на ситуацію. Молодець, що впорався! 👍
який жах, прекрасно вас розумію, бо саме за це я і говорила. Опікуни мають нести відповідальність за безпеку людей з інвалідністю, і за безпеку оточуючих, якщо для людей є ризик небезпечних ситуацій через поведінку чи дії їхнього піклувальника. Бо мені вже прилетіло в коментарях, що я шеймлю людей з інвалідністю і виступаю за те, щоб вони сиділи вдома і не дратували оточуючих.
Щодо останньої історії - недбалі тренери це ризик для життя. Коли я була маленькою, мої родичі з інших міст сміялися з мене бо я не вміла плавати. "Як це, жити біля моря і не вміти плавати?" Тому в 10 років я вмовила батьків записати мене на заняття до басейну. Передісторія: в моєму житті були ситуації коли я ледь не потонула. З тих що я пам'ятаю: В 4 роки ми були на причалі біля лиману. Була пізня осінь, тож всі сиділи в приміщенні, але я тишком втекла половити рачків і впала в воду. Мене витягнув сусід, який як раз вийшов покурити; В 7 років я була в ставку з глухою тіткою, оступилася та провалилася в підводну яму. І сміх і гріх - коли я махала їй і кричала про допомогу, вона помахала у відповідь 😂 Мене витягнув пропливаючий поряд дідо; в 9 років мене хвилею занесло на гостре каміння, я дуже роздряпала ноги та в паніці наковталася води, але тато допоміг. Тож, деякий час в мене був страх води, але бажання навчитися плавати було сильніше. Мої батьки розповіли тренерам про це. Була зима і воду в басейні забули підігріти, вона була крижаною. Тренери ніколи не плавали з нами, тож не слухали коли я і ще декілька дітей казали їм про це. Я тоді плавала з спеціальною досточкою, бо ще не могла триматися на воді. Зазвичай ми так пропливали 15-20 кіл по полосі. Саме коли я пропливала через глубоку частину, в мене схвалили судороги обох ніг, через що я впустила дощечку. ОБИДВА тренери сиділи в протилежному боці басейну в телефонах, тож не помітили що я тону. На свій захист скажу, що через паніку та біль я не могла ані слова вимовити, ані ворохнутися. Я не пам'ятаю що і як, можливо я втратила свідомість, але наступної миті я вже була в медпункті. З того часу пройшло багато років, зараз я вмію плавати і з задоволенням проводжу час у воді. В 16 років ми їздили в Єгипет і я за власним бажанням (і хабарем до провідників) плавала в Червоному морі на глибині більше 40 метрів без спец жилету. Це був неймовірний досвід, адже корали на дні і скелях наче підсвічувались від сонця, піді мною наче був окремий світ. Зараз я хочу пов'язати своє життя і кар'єру з дайвінгом. Мені повезло що в мене немає цього інстинкту самозбереження, але для когось це могло би бути травмою. Наскільки я знаю, тих тренерів так і не звільнили
Ого! Дякую, що поділилися ❤️ Я вас не знаю особисто, але я вами пишаюся! Після такої кількості небезпечних випадків, ви не кинули намагань навчитися, а те що ви хочете повʼязати з цим своє майбутнє, дуже надихає! На мою думку, вам треба десь розгорнуто поділитися своєю історією, бо це дуже цікаво!
Згадала мем. Собачкники люблять собак. Кошатники люблять всіх тварин, як нормальні люди. Я теж кошатниця. Обожнюю чужих собак, але ніколи б не завела собі. Мій хлопець собачник і я йому сказала, що він може заводити кого хоче і я буду його любити, але я не буду з ним гуляти.
Боже, це відео можна використовувати замість психологічного тесту. 8:58 хв витримав мій мозок аби не згоріти вщент. Якби зі мною так хтось поводився то вже під час моменту із шантажем у лікарні ця тітка, за допомогою персоналу лікарні, вилетіла б із палати, а можливо і з лікарні, як корок від шампанського. А після моменту з прибиральницею і хімікатами я б взагалі подала на неї б на судовий припис про заборону наближення. Це ж наскільки треба себе не поважати та наскільки тобі потрібна була хоча б якась людина поряд із тобою, щоб терпіти таке відношення до себе?
Коментар до другої історії (про любов до улюбленця з першого погляду) це історія більшість здається батьків (особливо моїх) що спочатку казали твій кіт = твої проблеми, але потім Коць отримував кращі шматки рибки і корми ніж буть-хто.
Про людей з інвалідністю. Коли мені було 16 я була першокурсницею коледжу і там був чувак 18-ти років з інвалідністю, яка порушувала його ходу, але з розумовим розвитком все ок, наскільки мені відомо. Він до мене дуже наполегливо домагався буквально місяцями. Він був сильнішим за мене і я не могла майже нічого зробити. Я казала про це і скаржилась, але ніхто нічого не робив, бо їм було його шкода...
Дякую за випуск) обожнюю слухати ваші випуски. Одразу скажу що те що я нижче напишу не є хейтом і я не хочу вас образити. Можливо ви просто не знали, але вираз "людина з особливими потребами" є некоректним. Я дивлюся багато подкастів про людей з інвалідністю і людей з аутизмом (саме так вони себе називають). Вони ненавидять вираз "люди з особливими потребами", бо потреби у них звичайні: ходити в заклади і магазини в які ходять всі, мати доступ до соціальних, медичних, юридичних і інших послуг як і всі люди, мати доступ до інформації як і всі люди. Вони не вважають свої потреби особливими, їм просто через інвалідність їх важче досягти. Також вони не люблять вирази (ви їх не вживали, але про всяк випадок напишу)"інвалід" чи "аутист", бо перш за все вони люди. Тобто найбільш коректно називати "людина з інвалідністю" якщо точно не знаєте діагнозу. Якщо цікава ця тема то подивіться подкаст "Літера А" (будь який випуск, але найкраще дивитись з першого) чи шоу "Відвал ніг", а саме випуск де Олександр Терен зібрав конференцію (кінець випуску про Вінницю) P.S: останні секунди відео- це наймиліше що я сьогодні бачила)❤
дуже вдячна вам за розʼяснення. Буду відвертою, я лише досліджую це питання, і для мене лише нещодавно стало відкриттям, що правильно казати "колісне крісло", і не можна казати "інвалідний візок", хоча на багатьох сайтах, де їх продають досі так пишуть. Відносно не так давно дізналась, що слово "інвалід" образливе. Але це виключно моя необізнаність і я працюю над собою та вивчаю це питання, хоч і можу досі допускати помилки. Дякую за пораду подкасту, "Літеру А" обовʼязково перегляну. Щодо "людини з особливими потребами", тут це дослівний переклад посту автора, "a person with special needs", саме так там зазначено. Беручи чиюсь історію для зачитування, я не міняю текст, виключно перекладаю, бо тоді це вже буде не оригінальний пост.
У вас шикарний светр, просто супер, такий яскравий і життєрадісний, те що треба холодною сірою зимою. І вам дуже пасує 🥰 Скажіть, будь ласка, де ви його придбали?
Страшенно прикро читати і слухати про людей з особливими потребами... Про те, що їх бояться. Про сподівання - що їх закриють в дурці. Сподіваюся, що ви всі - емоційно та психічно обстежені та здорові. Ні в кого нема депресії, тривожного розладу, РДУГ, аутизму, дцп, синдрому Дауна, маразму, альцгеймера і т.д.\... я можу продовжувати перераховувати всі діагнози по МКХ-10, які підлягають під статус інвалідності... Дивно це чути в наш час - час війни... Коли купа військових зі статусами інвалідності від контузій. Коли купа дітей не мають здорового сприйняття реальності через обстріли... Це найгірше, що я чула в озвучці редіт за останні місяці... ваші "історіі", невідомо звідки придумані... "Я не знаю чи це правда", але я розкажу на весь ютуб... Краще б в ші запитали, як взаємодіяти з людьми з ООП. Він набагато гуманніший і людяніший за вас!!! ЦЕ ВАШ тягар????? Часто не людину з інвалідністю від суспільства треба ізольовувати... А таке суспільство ізольовувати від людей з потребами... Таку людину, мринаймні, бачили спеціалісти. А вас - ні( Та це історії бабки з під підїзду на лачці - наркоман, простітутка, драчюн, розумововідсталий. Фе. Така гарна дівчина і такий малий мозок. Хтось хайпує в тіктоці, а ти ці плітки розносиш.... Якщо у тебе будуть діти чи внуки з такими особливостями і ти питатимеш в Бога - за що? - то тепер ти точно знатимеш за що!
Фібі така солодка ❤❤❤❤❤ в мене теж такий котик, які вони кохані, дуже хочу котика, бо мій залишився вдома з батьками, але розумію що це велика відповідальність, і гроші 😢
я з дитинства дуже хочу собаку. в мене є порода яку я собі капєц як хочу. мій хлопець нормально ставиться до цієї ідеї, але щоразу як заходить за це мова, повторює, що найближчим часом заводити домашніх тварин, будь-яких, не хоче. я згодна з цим, бо жоден з нас не готовий до такої відповідальності, особливо фінансово. але навіть якщо в якийсь момент я буду готова, я не заводитиму собаку, якщо він ще буде проти. я люблю усіх собак і мені подобається як багато пород, так я й не проти завести двортер'єра. є порода яку хочу давно, дуже сильно і вона добре підходить за "характеристиками" для мого способу життя і т.д. але якщо в розмові виявиться, що він саме цю породу дуже не хоче, то окей. я б всеодно хотіла завести саме цю, але, тоді, можливо, другою, наче собакою саме для себе. і знов таки, це б обговорювалося. у хлопця з історії 0 поваги до бажань і не бажань авторки. фу. я б дуже придивилася до стосунків після такого, якби почуття були надто сильними, щоб просто розійтись
Я маю песика (Джек Расел) люблю собак дуже , хоча кота свого обожнюю так само. Короче до чого я , так само ненавиджу коли ранком зі мною розмовляють 😂хоч і знаю все про свого пса , не дуже рада про то говорити 🤣
Неодноразово слухаю ваші відео, але кожного разу пролистую відповідь ШІ. Я не вважаю доречним таке в відео такого формату - коментарі людини мене більше цікавлять. ШІ збудований по алгоритмах, і його відповідь інколи не може вмістити те, що могла б сказати людина, і через це хочется пройти цей етап і просто дізнатись нормальну реакцію. Враховуючи те, що я слухаю відео з історіями щоб дізнатись думку автора, який викладає такий формат, то якби я хотіла дізнатись відповідь ШІ, то пішла б до нього, а не дивилась відео такого формату з коментарями. Знаю, що це не змінить вашої думки щодо формату та наповнення вашого ж відео, але все ж вирішила поділитись...
Не треба всіх поважати за умовчанням, і я ввжаю лицемірними людьми, які кажуть "я поважаю всіх", або ці люди просто не розуміють значення слова повага. Повага це більше за ввічливість. Ви можете бути ввічливі з вчителем, на роботі, оскільки це офіційна розмова, в ситуації коли вашому життю хтось загрожує ввічливість може врятувати ваше життя (лише в деяких випадках) або принаймні не призвести до погіршення ситуації, і в цей момент ви жодним чином не поважаєте нападника, але ви ввічливі заради себе. Повага, це внутрішнє почуття прихильності до людини, ви не можете відчувати повагу до кожного. З повагою можна ставитися до окремої людини, професії, конкретного вчинку людини.
Я жити не можу без котиків, вони моє життя та любов, але мій хлопець їх не дуже любить... разом ми вже вісім років, і у нас була спроба завести котика, але не вийшло, я терпляче чекаю на те що він буде готовий до котусика та поведе мене в притулок за ним... (або ними)
жодних упереджень чи поганого ставлення до людей з інвалідністю. виключно негативне ставлення до горе-опікунів, які шукають виправдання своїй недбалості чи халатному ставленні до своїх обовʼязків, перекладаючи відповідальність на інших
Ну, ні( а я не можу дивитися, якщо знаю, чим закінчиться, особливо, якщо знаю, що хеппі енд. Коли кажуть, що поганий кінець, то мій мозок малює сотні фіналів з різною градацією поганого і тому цікаво дивитися, а коли фінал точно відомий, то ні( точніше може і цікаво, але точно не буду переживати та поакати
Що до 2 історії, вважаю що цим 2 людям не по дорозі! Один любить тварин інша ні, конфронтації з цього приводу будуть постійно і не варто розраховувати що щось зміниться в цьому плані, навіщо такі стосунки потрібні взагалі?! Якщо людина не любить тварин, тут взагалі треба задуматись, що це за людина така!
Сприводу конч родичів, я зі свого боку взагалі ставлю будь-яким родичам презумпцію винуватості і фіговості. Боюсь, мені прийшлось би викреслити взагалі всіх, бо всі мої родичі, в тому числі найближчі - залишились в Криму... Хоча я все одно дуже рідко спілкуюсь з ними, і відчуваю себе відірваним і одиноким човном у відкритому морі, але викреслювати їх зовсім було б мабуть занадто, я поки що не наважилась.
У мене є тільки малесенький шанс витягнути звідти молодшу сестру, але я не уявляю, як це зробити, щоби було безпечно для нас обох. Поки шо просто чекаю на її повноліття і тримаю зв'язок. Сподіваюсь, з часом з'явиться якась визначеність
Вже перша історія - якась фігня. Знаючи норов тітки, ти продовжуєш з нею спілкуватися, й береш на пологи. В розрахунку на що? Я б з такою родичкою взагалі не спілкувалась (навіть розірвала би всякі стосунки). Але автор ридає, але продовжує їсти какту. Чи шкода мені її - ні
Мене вбила фраза " це виключно ваш тягар" щодо людей з інвалідностями. Чому? Бо виходить, що діти з різними формами аутизму не повинні якось вчитися взаємодіяти з соціумом, адже це може спричиняти дискомфорт іншим. Люди в інвалідних візках не повинні вимагати доступності елементарних речей, таких, як проїзд в громадському транспорті, доступ у магазини чи аптеки, бо це виключно їх тягар. Для людей з порушенням зору не повинні були вставляти спеціальні доріжки на пішохідній зоні, най сидять вдома, уе ж їх тягар.... Опікун цього хлопця не зробила нічого кримінального в даній ситуації, навпаки, діяла за правилами. Вина виключно на тренерці. Хлопець в той момент був під відповідальністю саме тренерки. І дико боляче розуміти, що не до всіх доходить така проста, здавалося б, річ. Невже для того, аби розуміти потреби людей з інвалідністю, треба самому стикнутися з тим віч- на - віч? Щоб потім сидіти в чотирьох стінах і боятися кудись вийти, аби не травмувати, не дай боже, якихось сторонніх людей своїм виглядом, своєю поведінкою чи рухами? Мені дико прикро, що я дослухала відео до кінця й почула те, що почула
Мені прикро, що ви зрозуміли це саме так! По-перше, про «виключно ваш тягар», малось на увазі про те, що не варто перекладати відповідальність на інших людей, саме для цього я навела приклад з ситуацією з баристою, яку я бачила в ТТ, де родичі того чоловіка не слідкують за ним і наїжджають при цьому на дівчину. По-друге, я сказала окрім випадків, коли опікуни платять за послуги по догляду, чи от як в самій історії за послуги тренера. Хіба я десь у відео сказала щось про провину опікуна, чи провину хлопця? Мені здається я чітко зазначила про повну провину тренерки. А те, що ви написали про доступність елементарних речей, це те, що навіть не обговорюється і те, що має бути забезпечено державою та відповідними установами, і не тільки зараз, коли питання інклюзивності стало дуже гостро, так мало бути завжди. До чого тут інші люди, які взаємодіють з людьми з інвалідністю та особисті кордони про які я говорю у відео?
@@voice_irene ви навели два приклади з життя, де йдеться про порушення закону, а не особистих кордонів інших. Ці люди з інвалідністю не отримали належного догляду, тож закон порушили, по суті, не лише вони, а й їх опікуни. Але меседж, який ви так емоційно закинули, зчитується саме отак, як я описала. І ще, тут така справа. Не всі, хто порушують закон, мають інвалідність. Люди і в стані сильних емоцій наносять шкоду іншим людям, і в стані алкогольного сп'яніння роздягаються перед іншими людьми на публіці. Про так званих " зайчиків", які самозадовільняються десь в парках чули? Так от, вони не всі мають якусь інвалідність. Але порушують закон. І родичі тих людей також знаходять сотні причин, аби виправдати свою кровиночку.
@@Mari1K6988 не просто чула, але й на мене так самозадовільнялися не раз, навіть коли я була дитиною, і один з них був мій сусід. це ви читали мій меседж саме так. якщо почитаєте деякі коментарі нижче, то побачите приклади людей, які "постраждали" або просто мали негативний досвід від людей з розумовою відсталістю і бездіяльності їхніх опікунів, і считали мій меседж саме так, як я його озвучила. не розумію нащо ви приписали сюди злочинців у стані спʼяніння чи сильних емоцій. моя думка лишається незмінною - нести відповідальність мають опікуни/родичі людини з інвалідністю, а не перекладати відповідальність на оточуючих людей
@@voice_irene почну з кінця. Чому я навела приклади інших злочинів. Бо ви навели два приклади з порушенням закону. Так от, порушення закону - завжди порушення закону і не має значення чи той, хто його порушує має якісь особливості розвитку. І родичі тих, хто порушив закон, завжди шукають їм виправдання. Далі, ваші слухачі також мають неприємний досвід у взаємодії з людьми з інвалідністю. І що? А є ряд людей, яких обікрали руді жінки, є ряд тих, кого били зеленоокі хлопчики. Є немало людей, які порушують закон, чиїсь особисті кордони і тд. Але це не робить взагалі всіх людей з інвалідністю, взагалі всіх рудоволосих жінок чи зеленооких хлопчиків злочинцями. А от вердикт " це лише ваш тягар" він узагальнений. Він стосується всіх опікунів людей з інвалідністю. Він по суті, лишає тих, кому й без того нелегко, наодинці з їх проблемами. І вже неважливо, йдеться про дитину з аутизмом, мама якої просить в туалеті шкільному повісити нагадування про те, що, вибачте, дупу треба підтерти, чи про людину з ПТСР, яка зреагувала на якийсь звук. Ви їх всіх зрівняли з злочинцями, які порушують закон, назвавши це порушенням особистих кордонів.
39-и річна жінка ниє що не може впоратися з престарілою тіткою, що до народження, що після. Співчуваю дитині, адже з такою матусею вигрібати доведеться багато. Нікчема.
Найбільше мене шокувала ваша розповідь про знайому в останній історії. Колись я натрапила на тікток, де дівчина розповідала як тяжко та небезпечно працювати з розумово відсталими і в коментарях інші ділились своїм досвідом, я знаю що не всі такі але це по справжньому дуже моторошно.
дві мої одногрупниці колись поїхали на літню практику в табір для розумово відсталих діток, вони потім описували це, як найгірший досвід у житті, при тому що вони ледь не одразу змилися звідти
Не могла вас толком слухати коли дивилась, постійно перемотувала назад, щоб переслухати. Знаєте чому? Бо ви така яскрава і гарна ❤я постійно вас розглядала😅 не могла зосередитись на словах😊. Ви неймовірна красуня, вам дуже личать такі кольори❤
йой, дякую 🥰
Ооо і я сьогодні так само не могла зконцентруватись. Роздивлялась макіяж, очі, риси,міміку. Така красива жінка, якщо чоловік не чує вас я його розумію))))))
@@tanjat4673 дякую! ❤ та не підказуйте йому виправдання)))
Бооожечки шо твориться?!!! Момент де ви показуєте Фібі - мій наааайулюбленіший 🔥 а коли почув імʼя - перша думка «Як із «Друзів»😂🔥 АХАХХА я її не знаю - але вже обожнюю ❤️
Я їй передам 😸
Дякую за ваші відео і чітку проукраїнську позицію на ютубі. Вам дуже личать такі яскраві кольори в одязі і макіяжі 💖 Приємно було познайомитися з Фібі 😽
😺💜
40:45 - видали ВСІ фото з оголеними дівчатами з його телефону! По-перше, це убереже тебе та всіх інших дівчат від можливості шантажу, по-друге, якщо шукаєш помсту, то ось і вона.
Перша історія це просто жесть. Женіть таких родичів подалі від себе,у вас є свої власні кордони і ніхто немає права їх порушувати. Щось не подобається? Нехай закриє рот і вийде звідси,це не ваші проблеми. Ще я буду собі нерви робити,через якихось неадекватів які не поважають мене і мою думку,не чують слова ні,думаючи що мають право комусь вказувати і щось вирішувати. За своїм життям нехай дивляться пильніше,не терпить таку неповагу до себе,ви не заслуговуєте такого відношення.
дуже незвично і круто, що ви звертаєтесь до штучного інтелекту. це створює ну дуууже особливий вайб.
Щодо історії з сусідками та абьюзивним хлопцем, в мене була трохи схожа ситуація.
Я дуже близько дружила з однією дівчиною (Ірою), ми жили в одній кімнаті в гуртожитку. І ось, коли вона почала зустрічатися з Артемом (моїм колишнім, лол), в нас дуже швидко зіпсувалися стосунки. Він переконав її, що я намагаюся її контролювати, та практично ізолював від усіх подруг. Ми тижнями ігнорували одне одну, хоча все ще жили та навчалися разом. Поступово ми знову почали розмовляти, але лише за необхідністю та без тої близкості, що була раніше. Ми не обіймалися місяцями, хоча до того дуже часто це робили, і вперше це відбулося лише тому, що вона розповідала якусь історію та відтворила те, як її обійняв незнайомець; це було дуже незручно та дискомфортно. Ще півроку після того вона ніби хотіла знову зблизитися, але це лише викликало в мене нерозуміння, і мені не особливо хотілося бути з нею відвертою, коли десь поруч постійно маячив Артем.
В решті решт, через 1,5 роки тих стосунків Іра знову почала проводити весь свій час зі мною. До того часу я вже відпустила цю ситуацію, тому було легко повернутися до старого формату спілкування. Я подумала, що може вони посварилися чи щось таке, але виявилося, що вона таки його кинула. З її подальших розповідей стало зрозуміло, що він був психологічним абьюзером та маніпулятором, та добре, що вона сама дійшла до думки, що такі стосунки не здорові, та закінчила їх
які у вас зараз стосунки з Ірою?
@@voice_irene ми зараз не спілкуємося вже)) Дружили ще десь рік, потім почався ковід, я поїхала в іншу область, і ми поступово припинили спілкування. Навчання закінчилося, наші шляхи розійшлися. Списувалися трохи ще час від часу, дізнавалися, чи все в порядку після повномасштабного вторгнення, але близькими ми знову не стали
Мені колишній хлопець подарував хаскі, я була дуже щаслива, але за рік ми розійшлись, і як мені було важко. Пес підліток з яким потрібно працювати, багато часу займало саме навчання з кінологом.
Зараз я найщасливіша людина, що у мене є такий друг як мій Джимі. Це найкраще що зі мною сталося. 9 найкращих років мого життя.
Але це у мене так сталося, зараз я розумію що лишитись одній з собакою підлітком було важко
Ніколи не даруйте тварин, це не іграшки. Це ваша повна відповідальність
а ви хотіли саме хаскі?
@@voice_irene так, але я не хотіла щоб це був мені подарунок. Ми жили разом, і ми обговорювали спільну відповідальність.
Тобто ми разом (коли будемо готові) беремо собаку. А вийшло як вийшло
Я своїм коментарем, хотіла донести ту думку, що собаку має брати людина, яка планує нести за неї відповідальність. Звичайно це не дуже стосується першої історії, через те, що там питання стоїть більше в ігноруванні думки партнерки. Це може бути собака, а може бути і щось інше
Я стараюсь, щоб українці могли дивитись та слухати якісний актуальний контент українською 🇺🇦
Буду вдячна за вашу підтримку! Це може бути лайк та підписка ❤
Дякую за вашу роботу, цікавий був випуск!
Фібі така булочка😍
з приводу дарування тварин. подрузі хлопець подарував песика. вона дуже його хотіла. саме цю породу, саме такого кольору, з такими очима, саме хлопчика. вгадав по всім пунктам. окрім одного. час. вона в той момент через роботу була абсолютно не готова до цього. через це він виріс не надто вихованим і постійно потребує кууууупу уваги. коли приходять гості його приходиться закривати на деякий час, щоб мати змогу просто посидіти й поговорити, без постійних наскакувань і покусувань. ми всі його дуже любимо, але інколи це просто пекло. і я впевнена, що якби вона завела цього собаку пізніше, будучи готовою, з ним було б набагато менше проблем. тому так, якщо людина не сказала "хочу щоб ти подарував мені собаку на найближче свято" чи щось типу того. НЕ ТРЕБА
Аааааааа❤ Новий випуск у ідеальний час! Суботнє генеральне прибирання під супер-випуск улюбленого формату! ❤️
Ваш лук та стилізація фону розрив!
Дякую за тайм-коди!
Так радію кожному випуску, як дитина. Дякую за вашу працю❤
Ооооо тільки приготувала собі їсти,а тут якраз нове відео,дякую)
Щодо "ніколи не даруйте тварин". Так, є випадки, коли пізніше хазяїн та "подарунок" люблять один одного, але у мене так не сталось. Свою тваринку треба обирати самому. Я дійсно хотіла собаку, та її купили без моєї участі. Я не була до цього навіть морально підготовлена. Я пом'ятаю це розчарування, коли я зайшла, а мені сказали, що це в'яле незрузуміле цуценя вівчарки - моє. Він не сподобався мені з першого погляду. Я сподівалась, що хоч дане мною ім'я трохи змінить моє ставлення, але його теж відхилили. У дорослому віці я частково розумію чому - Дік звучить як певний орган англійською, але яка різниця?! Так Чак, що було компромісом, бо навіть Ніком його не назвали, почав жити з нами. У нас не квартира, а будинок, тож необхідності вигулювати не було, хоча я все одно час від часу це робила. Я не ставилась до нього погано, у нас з ним були нейтральні відносини. Звичайно, періодично я також гралась з ним. Він не винуватий. Але це була татова собака. Він її обрав. Він вирішив виховувати. Я не перешкоджала, бо взагалі не була заінтересована в цьому створінні. Він знав деякі команди, але, чесно, був дурною собакою. Чи погано вихованою - не знаю. У нас до цього було достатньо котів, і ті могли робити висновки що добре, що ні, якось відчували тебе(Мурзилка, яку як раз обрала я ще років у п'ять, назавжди у моєму серці, та була сімейною улюбленицею), а він - зовсім ні. Мені було сумно, що він помер, це було неочікувано, але я все ж не можу сказати, що я мала особливу прив'язаність до нього. Це був татів пес. Не мій. Я ніколи не хочу отримувати у подарунок тварин. Набагато пізніше я купила щура, дівчинку, і обрала її сама. Я прив'язувала її до себе, що було не так просто, бо моя щуринка дуже ляклива, я піклувалася про неї, постійно купувала смаколики, гралась з нею щодня(так, щурики граються, як кошенята), навіть коли була не в настрої та не було сил, бо їй це потрібно і я відповідальна за свою сіру "донечку". Це була насправді наймиліша істота, котра зробила мене центром свого світу і я повинна була цьому відповідати. Був невимовно важкий вибір не взяти її з собою за кордон, обумовлений піклуванням про неї ж. Вона залишилась з мамою, що регулярно відвідувала з неї спеціального щурячого ветеринара - ратолога, та піклувалась про неї не гірше, а може й краще(тут мене жре ревність), ніж я. Моя щуринка була дуже ручна і майже ніколи нікого не кусала, і за весь час нанесла найбільшу невиправну шкоду мені та мамі тим, що повинна була вмерти. Це дуже важко особливо для мами, рак, який довго стримували, + відкрита внутрішня кровотеча - операція продовжила б її життя хіба що дні на 2-3 та й не зрозуміло якої якості, бо моя крихітка вже й так відмовлялась від їжі. Це дуже розбило мою маму. Масі не було боляче вже, її усипили і вона померла на руках у мами. Це було наше маленьке щастя. На неї було неможливо навіть сердитись, хоча вона сама любила ображатись. Я ніколи її не забуду. Вибачте за довгий текст.
Купив для себе, а припідніс під соусом - "це подарунок для тебе". Яке лицемірство!
Хоча, я так в дитинстві отримала від старшого брата "подарунок" на Новий рік - ігрову приставку Денді (то була середина 90-х). Мені тільки зрідка давав в неї пограти, коли вже сам награвся :)
Сподіваюсь, ви подарували татові на його ДН гарну сукню свого розміру?
Співчуваю Вашій втраті😢 Тяжко відпустити улюбленця, котрий живе в серці, тож добре Вас розумію. Як і в ситуації з псом - також. Ви і Ваша мама подарували щурячій дитині найкраще життя поряд із собою, тож хоч може це вас втішить...
дякую, що поділилися 💔 я навіть не знала, що у щуренят свій лікар є , ратолог, цікаво
@@ТеоСюр якщо що, вона прожила 4 роки, що досить довго для домашніх щурів. І мені здається, вона була щаслива з нами
@@Ukraine_will_live_forever я розумію, що він зробив це не зі зла, а тому що:
1. Дому потрібна собака-охоронець
2. Це був "сюрприз"
3. Я на момент покупки була у літньому лагері. Планувалось якраз вразити мене по приїзду.
Але сюрприз провалився, хоч я і справді була вражена
Фібі така гарнюня 🥰 одразу, як почула ім'я, то подумала саме про Фібі Буфе 😅
21:13 Хто любить фільми про тварин подивіться ще "Кіт на ім'я Боб". Історія на реальних подіях, не проста але надихаюча. І в кінці хепі енд❤
Ірен, я постійно ігнорувала ваш канал, бо мені важко було слухати американців на фоні з вашим дубляжем. дуже рада, що у вас є сольні відео. ваш голос неймовірний.
Ну як можна спати коли Ви така красунечка ❤ і історії завжди цікаві! Дуже дякую за вашу працю ❤❤❤
Проблема всіх цих історій, що ми знаємо лише одну сторону конфлікту. Бо я інколи натрапляю на історії де потім втручається інша сторона і історія просто видається іншою. За першу історію, бабці за 70 і вона весь час робила лише як хоче вона, не розумію чому авторка здивована і що вона очікувала, знаєте чому я не даю дитину своїй бабусі аби та побула в неї без мене? Бо вона буде давати їй купу "смачної" їжі на яку в дитини не серйозна алергія, долоні стають червоні і шерхне шкіра. Бо на її думку несправедливо не давати дитині солодке через таку дрібницю і я знаю як би вона не обіцяла вона все одно дасть цукерку, і дійсно дивно очікувати що людина за 70 кардинально зміниться. За собаку, погано що хлопець не зважає на думку дівчини. Мій хлопець також любить собак і в їх сім'ї вони входять у будинок, але ми домовились, що коли ми купимо будинок і заведемо вівчарку чи іншу велику собаку то і неї буде гарний вольєр і вона ніколи не буде в будинку це мені принципово. Але тут ми не знаємо іншої сторони, на скільки хлопцю була важлива собака і про що вони домовлялись до того як з'їхались, якщо собака жила б у вольєрі і він повністю сам її обслуговував то з її сторони забороняти заводити улюбленця егоїстично. А от з приводу оренди, блін я знімала квартиру з однією сусідкою, але отримала двох, що точно порушує умови оренди. І навіть якщо той хлопець самий милий і привітний і йому дуже треба десь спати то вона має право вимагати аби він не відвідував їх квартиру бо просто не хоче.
Люблю ваші випуски! Дякую вам за вашу працю!❤😊
Ура, нове відео!❤
Дуже рада, що одного разу натрапила на ваше відео в тіктоці, а потім і сюди 🥰
До речі, уже давно хотіла написати... надіюся, що це не буде звучати якось грубо, я зовсім не маю цього на меті ❤
Та мені якось некомфортно від цих вставок з ШІ... це просто штучний інтелект і мені здається, що ці вставки можуть непогано так впливати на думку людей, адже ми часто сприймаємо ШІ не як звичайну машину, а наче як іншу людину, і машина ніколи не зможе зрозуміти почуття людей
Я зовсім не проти ШІ і не з тих, хто проти цього або боїться 😅
Та хотілося про це сказати, можливо, ви б спробували без цих вставок? Я розумію, що хочеться мати якусь родзинку, але мені здається, що це не та родзинка...
А може я одна така, не знаю, тому не кажу, що моя думка це істина в останній інстанції :)
В будь-якому випадку дуже люблю ваші відео і ви величезна молодчинка ❤❤❤
@@metamorphosis1358 дякую за вашу думку. мені здається, що часом ШІ може бути дуже корисним. наприклад, коли в людини не вистачає фінансів чи сміливості звернутися по допомогу до спеціалістів, чи немає з ким поділитися своєю проблемою чи не може це зробити через страх осуду. можна спробувати поділитися з ШІ, тільки не плутаючи з допомогою реального спеціаліста, просто замість того, щоб шукати по крупицям вирішення своєї проблеми в інтернеті, а в одному місці написати свої переживання, а ШІ видасть структуровану відповідь та поради як краще діяти далі. наче телефон довіри. і у своїх відео хотіла показати, що ШІ дає дійсно гарні поради, принаймні не шкодить. і це може бути репетицією перед тим, як звернутися по допомогу до спеціалістів. колись інтернет вважали злом, і що людство з його появою покотиться у прірву, зараз ми не уявляємо своє життя без нього. думаю, що ШІ чекає та сама доля, головне навчитись правильно його впроваджувати в життя, і не давати йому забагато самостійності, щоб він на не поневолив)))
Дякую, цікаві історії)
Ооо,це одне з моїх улюблених-старших треба поважати!Я одразу відповідаю,мені завжди казали,що ти старша і показуєш приклад молодшим!Так от таким бабкам і дідам я кажу,ви старші і маєте подавати приклад,покажіть як ви мене поважаєте і я буду вас так само поважати 😛
1 історія
Розумію дівчину,це перші пологи і вона хотіла щоб хтось був поряд із близьких,шкода що не було інших варіантів крім цієї тітки.Але дівчина отримала досвід,ці жахливі спогади залишаються,але тепер вона має відправити цю тьотю подалі,навіть якщо вона буде ображатися.Пофіг.Треба вчитися жити самій.
2 історія
Дуже люблю тварин.Мопсів ні😅В нас є кіт,я би хотіла щоб була ще собака,але це вже більш відповідально і дорожче ніж кіт.На жаль тут не має компромісів,на мій погляд ці відносини приречені,тим паче що його родичі підтримують його.Чи варто все життя воювати з чоловіком його собакою і його родиною?
3 історія
Під@р@с!!!Вибачте,не втрималась😅Це звичний нарц,я вже описувала їх в минулому випуску.Так жертви попадають в капкан нарцисів,як Ешлі,вони мають якусь магічну силу,щось типу гіпнозу.Але добре що Ешлі прозріла,це просто щастя саме для неї,якби вона розірвала стосунки з подругою і почала жити з тим мудлом,їй був би кінець.
4 історія
Наступний під@р@с.Хворий збоченець.Так,треба видалити всі фото і інших дівчат теж,але якщо вона впевнена що в нього не має копії.Дівчина молодець!
5 історія
Я розумію що керівництву треба був час щоб розібратися.Але коли вони не розбираючись позбавили його членства,я би не пішла поки вони б не передивилися камери.Це не чесно.Але добре що все закінчилось добре😊
чудова відповідь старшим про приклад. взяла собі на замітку
Фібі просто супер мила булочка! хай одужує швидше)❤❤❤
я обожнюю собак, але собі не заведу, бо залишати тварину на цілий день в квартирі саму - тортури... Але в батьків завжди були песики (і один раз кіт і папуга, тому я точно знаю що я НЕ кошатниця, а саме собачниця))) Фільм з Джеком Ніколсоном "Краще не буває" - з собакою породи Брюсельський Грифон - наразі ми з сестрою купили батькам такого - за домовленістю після того, як його "попередниця" перейшла веселку... Якраз запитали в батьків яку породу хочуть - обирали між мопсом і грифоном, обрали Грифона, бо батьки дали нам вибір, а я хотіла грифона просто неймовірно))) тільки хвостик йому ніхто не обрізав, звичайно)). Йому вже 7 років, і спочатку на районі всі питале ЩО ЦЕ ЗА ПЕС ТАКИЙ? а потім навіть з'явилося ще парочка грифончиків )))) Але історія про покупку собаки без згоди - це історія зовсім не про собаку, а про відношення... А собака - просто показник. Тим паче що і його рідня не вбачає в цьому нічого поганого... я ще її не дослухала, але сподіваюся, що дівчина втече від них
мені всі Грифони схожі на Джека Ніколсона, можливо після фільму)
Про людей з особливостями в тренажерці. Боже, да це триндець! Вони так роблять постійно. Я особисто їх дуже боюсь і одного разу таки отримала по голові вагою, коли такий хлопець почав ходити позаду лавки саме коли я щось на ній робила. Враження так собі і зал не обмежує доступ для таких людей без нагляду. Для мене це тепер особиста проблема.
Суботній ранок починається з Вашого відео 😍
Я в дитинстві і підлітковому віці була під тиском зразу 2 психічно нездорових людей. В школі - це був однокласник, який пускав слюні і дивився сальним поглядом, від якого було капець бридко і вдома у бабусі це був дядько, якому все було можна, а він кремезний і тупий мужик був. То третя історія так сколихнула ті спогади. Я терпіти не можу психічно нездорових людей. Бо мене змушували запихати свої почуття кудись в ж0пу, терпіти та підлаштовуватись під цих людей. Я не в психлікарні, блін. Якщо опікуни не здатні вплинути на поведінку своїх особливих людей то не треба їх пхати в соціум і вимагати всіх оточуючих "зрозуміти їх ситуацію". Бо я навіть дати відсіч не могла, зразу ставала на їх думку к0нченою 😢.
Пройшло так багато років, а так сильно аукнулось від одної історії 😢.
Думала спочатку, що треба бути милосерднішою, стишувати себе, а потім зрозуміла, що це працює тільки в 1 сторону: від мене до них. Так не катить.
Чувак з 3 історії очевидно постраждав, але він хоча б докази мав і міг вплинути на ситуацію. Молодець, що впорався! 👍
який жах, прекрасно вас розумію, бо саме за це я і говорила. Опікуни мають нести відповідальність за безпеку людей з інвалідністю, і за безпеку оточуючих, якщо для людей є ризик небезпечних ситуацій через поведінку чи дії їхнього піклувальника. Бо мені вже прилетіло в коментарях, що я шеймлю людей з інвалідністю і виступаю за те, щоб вони сиділи вдома і не дратували оточуючих.
@voice_irene так, це має бути в дві сторони. Трохи розуміння зі сторони сторонніх і трохи направлення і корекції зі сторони опікунів 👍
Щодо останньої історії - недбалі тренери це ризик для життя. Коли я була маленькою, мої родичі з інших міст сміялися з мене бо я не вміла плавати. "Як це, жити біля моря і не вміти плавати?" Тому в 10 років я вмовила батьків записати мене на заняття до басейну. Передісторія: в моєму житті були ситуації коли я ледь не потонула. З тих що я пам'ятаю:
В 4 роки ми були на причалі біля лиману. Була пізня осінь, тож всі сиділи в приміщенні, але я тишком втекла половити рачків і впала в воду. Мене витягнув сусід, який як раз вийшов покурити;
В 7 років я була в ставку з глухою тіткою, оступилася та провалилася в підводну яму. І сміх і гріх - коли я махала їй і кричала про допомогу, вона помахала у відповідь 😂 Мене витягнув пропливаючий поряд дідо;
в 9 років мене хвилею занесло на гостре каміння, я дуже роздряпала ноги та в паніці наковталася води, але тато допоміг.
Тож, деякий час в мене був страх води, але бажання навчитися плавати було сильніше.
Мої батьки розповіли тренерам про це. Була зима і воду в басейні забули підігріти, вона була крижаною. Тренери ніколи не плавали з нами, тож не слухали коли я і ще декілька дітей казали їм про це. Я тоді плавала з спеціальною досточкою, бо ще не могла триматися на воді. Зазвичай ми так пропливали 15-20 кіл по полосі. Саме коли я пропливала через глубоку частину, в мене схвалили судороги обох ніг, через що я впустила дощечку. ОБИДВА тренери сиділи в протилежному боці басейну в телефонах, тож не помітили що я тону. На свій захист скажу, що через паніку та біль я не могла ані слова вимовити, ані ворохнутися. Я не пам'ятаю що і як, можливо я втратила свідомість, але наступної миті я вже була в медпункті. З того часу пройшло багато років, зараз я вмію плавати і з задоволенням проводжу час у воді. В 16 років ми їздили в Єгипет і я за власним бажанням (і хабарем до провідників) плавала в Червоному морі на глибині більше 40 метрів без спец жилету. Це був неймовірний досвід, адже корали на дні і скелях наче підсвічувались від сонця, піді мною наче був окремий світ. Зараз я хочу пов'язати своє життя і кар'єру з дайвінгом.
Мені повезло що в мене немає цього інстинкту самозбереження, але для когось це могло би бути травмою. Наскільки я знаю, тих тренерів так і не звільнили
Ого! Дякую, що поділилися ❤️ Я вас не знаю особисто, але я вами пишаюся! Після такої кількості небезпечних випадків, ви не кинули намагань навчитися, а те що ви хочете повʼязати з цим своє майбутнє, дуже надихає! На мою думку, вам треба десь розгорнуто поділитися своєю історією, бо це дуже цікаво!
Малюється під Ваші відео теж гарніше ! )
так і допишу в характеристики відео))
Згадала мем. Собачкники люблять собак. Кошатники люблять всіх тварин, як нормальні люди.
Я теж кошатниця. Обожнюю чужих собак, але ніколи б не завела собі. Мій хлопець собачник і я йому сказала, що він може заводити кого хоче і я буду його любити, але я не буду з ним гуляти.
Яка Фібі красунечка! 🥰 і справді схожа на Фібі з друзів! Дякую!
На початку історії про собаку мені здалось що ви додали звукову доріжку дихання собаки, коли то був надпис😭 Але це було круто)
❤❤❤❤❤дякую за відео ! Щотижня дивлюся з задоволенням!
дуже люблю коментарі від Вас, завжди дуже влучно❤
ваш голос відчувається як якісна аудіокнига ❤
Дякую за випуск🫶🏻обожнюю Вас дивитись)😊
Боже, це відео можна використовувати замість психологічного тесту. 8:58 хв витримав мій мозок аби не згоріти вщент. Якби зі мною так хтось поводився то вже під час моменту із шантажем у лікарні ця тітка, за допомогою персоналу лікарні, вилетіла б із палати, а можливо і з лікарні, як корок від шампанського. А після моменту з прибиральницею і хімікатами я б взагалі подала на неї б на судовий припис про заборону наближення. Це ж наскільки треба себе не поважати та наскільки тобі потрібна була хоча б якась людина поряд із тобою, щоб терпіти таке відношення до себе?
в мене знатно підгоріло від того, що вона ще й змусила авторку за це заплатити 600 доларів
Дуже дякую вам за нове відео ❤
❤❤❤❤🎉🎉🎉🎉 обожнюю Вас!
Коментар до другої історії (про любов до улюбленця з першого погляду) це історія більшість здається батьків (особливо моїх) що спочатку казали твій кіт = твої проблеми, але потім Коць отримував кращі шматки рибки і корми ніж буть-хто.
Шкода що багато історій без продовження(
Дякую вам за вашу працю❤
Про людей з інвалідністю. Коли мені було 16 я була першокурсницею коледжу і там був чувак 18-ти років з інвалідністю, яка порушувала його ходу, але з розумовим розвитком все ок, наскільки мені відомо. Він до мене дуже наполегливо домагався буквально місяцями. Він був сильнішим за мене і я не могла майже нічого зробити. Я казала про це і скаржилась, але ніхто нічого не робив, бо їм було його шкода...
Цікаві історії, прекрасна подача, гарна ведуча. Я задоволена, дякую)
Дякую за відео ! Було б дуже класно , якщо б було більше оновлених історій , як в історіі з орендою хлопця подруги
Чудово, якраз лягаю спати☺️
Дякую за випуск) обожнюю слухати ваші випуски. Одразу скажу що те що я нижче напишу не є хейтом і я не хочу вас образити. Можливо ви просто не знали, але вираз "людина з особливими потребами" є некоректним. Я дивлюся багато подкастів про людей з інвалідністю і людей з аутизмом (саме так вони себе називають). Вони ненавидять вираз "люди з особливими потребами", бо потреби у них звичайні: ходити в заклади і магазини в які ходять всі, мати доступ до соціальних, медичних, юридичних і інших послуг як і всі люди, мати доступ до інформації як і всі люди. Вони не вважають свої потреби особливими, їм просто через інвалідність їх важче досягти. Також вони не люблять вирази (ви їх не вживали, але про всяк випадок напишу)"інвалід" чи "аутист", бо перш за все вони люди. Тобто найбільш коректно називати "людина з інвалідністю" якщо точно не знаєте діагнозу. Якщо цікава ця тема то подивіться подкаст "Літера А" (будь який випуск, але найкраще дивитись з першого) чи шоу "Відвал ніг", а саме випуск де Олександр Терен зібрав конференцію (кінець випуску про Вінницю)
P.S: останні секунди відео- це наймиліше що я сьогодні бачила)❤
дуже вдячна вам за розʼяснення. Буду відвертою, я лише досліджую це питання, і для мене лише нещодавно стало відкриттям, що правильно казати "колісне крісло", і не можна казати "інвалідний візок", хоча на багатьох сайтах, де їх продають досі так пишуть. Відносно не так давно дізналась, що слово "інвалід" образливе. Але це виключно моя необізнаність і я працюю над собою та вивчаю це питання, хоч і можу досі допускати помилки. Дякую за пораду подкасту, "Літеру А" обовʼязково перегляну. Щодо "людини з особливими потребами", тут це дослівний переклад посту автора, "a person with special needs", саме так там зазначено. Беручи чиюсь історію для зачитування, я не міняю текст, виключно перекладаю, бо тоді це вже буде не оригінальний пост.
Котусик такий милий 😍Порода висловухий чи не так? Я просто обожнюю цю породу кішок)
Так, клаповуха шотландка 😸
@voice_irene Вона красунечка,як і ви)
Це так дико, коли дівчина двадцяти років тримається за стосунки з хлопцем, який просто плювати хотів на стосунки. Це огидно. Жах
У вас шикарний светр, просто супер, такий яскравий і життєрадісний, те що треба холодною сірою зимою. І вам дуже пасує 🥰 Скажіть, будь ласка, де ви його придбали?
Теж дивилася на нього, дуже класний 😅
Це Sinsay, позаминула зима ❄️
Якраз недавно дивилася Артур ти Король))
і як вам? 😇
як раз завжди засинаю під ваші відео 🥰
Страшенно прикро читати і слухати про людей з особливими потребами...
Про те, що їх бояться. Про сподівання - що їх закриють в дурці.
Сподіваюся, що ви всі - емоційно та психічно обстежені та здорові. Ні в кого нема депресії, тривожного розладу, РДУГ, аутизму, дцп, синдрому Дауна, маразму, альцгеймера і т.д.\... я можу продовжувати перераховувати всі діагнози по МКХ-10, які підлягають під статус інвалідності...
Дивно це чути в наш час - час війни... Коли купа військових зі статусами інвалідності від контузій. Коли купа дітей не мають здорового сприйняття реальності через обстріли...
Це найгірше, що я чула в озвучці редіт за останні місяці... ваші "історіі", невідомо звідки придумані... "Я не знаю чи це правда", але я розкажу на весь ютуб... Краще б в ші запитали, як взаємодіяти з людьми з ООП. Він набагато гуманніший і людяніший за вас!!!
ЦЕ ВАШ тягар????? Часто не людину з інвалідністю від суспільства треба ізольовувати... А таке суспільство ізольовувати від людей з потребами... Таку людину, мринаймні, бачили спеціалісти. А вас - ні(
Та це історії бабки з під підїзду на лачці - наркоман, простітутка, драчюн, розумововідсталий. Фе.
Така гарна дівчина і такий малий мозок. Хтось хайпує в тіктоці, а ти ці плітки розносиш....
Якщо у тебе будуть діти чи внуки з такими особливостями і ти питатимеш в Бога - за що? - то тепер ти точно знатимеш за що!
Мдауж, оце вас понесло, шановна. Навіть не буду відповідати на цю єресь. Залишусь при своєму маленькому мозку, а вам залишаю ваші ж прокльони
Остання історія😅
Ваша українська крута, особливо для уродженки Криму! Ви супер!!!
Насправді я народилася у Франківську, проте ніколи там не жила. Майже з народження в Криму) Але Франик дуже люблю
Фібі така солодка ❤❤❤❤❤ в мене теж такий котик, які вони кохані, дуже хочу котика, бо мій залишився вдома з батьками, але розумію що це велика відповідальність, і гроші 😢
Як звати вашого котуську?
Smelly cat, smelly cat😂😂😂❤❤❤ чудова у вас Фібі❤
😺
В мене теж кішечка Фібі, такої ж породи, тільки чорна)
чорні кішки це моя любов!!!!
Бозееее фибии 21:47
я з дитинства дуже хочу собаку. в мене є порода яку я собі капєц як хочу. мій хлопець нормально ставиться до цієї ідеї, але щоразу як заходить за це мова, повторює, що найближчим часом заводити домашніх тварин, будь-яких, не хоче. я згодна з цим, бо жоден з нас не готовий до такої відповідальності, особливо фінансово. але навіть якщо в якийсь момент я буду готова, я не заводитиму собаку, якщо він ще буде проти. я люблю усіх собак і мені подобається як багато пород, так я й не проти завести двортер'єра. є порода яку хочу давно, дуже сильно і вона добре підходить за "характеристиками" для мого способу життя і т.д. але якщо в розмові виявиться, що він саме цю породу дуже не хоче, то окей. я б всеодно хотіла завести саме цю, але, тоді, можливо, другою, наче собакою саме для себе. і знов таки, це б обговорювалося. у хлопця з історії 0 поваги до бажань і не бажань авторки. фу. я б дуже придивилася до стосунків після такого, якби почуття були надто сильними, щоб просто розійтись
мені аж стало цікаво, що за порода, про яку ви мрієте
Я маю песика (Джек Расел) люблю собак дуже , хоча кота свого обожнюю так само. Короче до чого я , так само ненавиджу коли ранком зі мною розмовляють 😂хоч і знаю все про свого пса , не дуже рада про то говорити 🤣
Неодноразово слухаю ваші відео, але кожного разу пролистую відповідь ШІ. Я не вважаю доречним таке в відео такого формату - коментарі людини мене більше цікавлять. ШІ збудований по алгоритмах, і його відповідь інколи не може вмістити те, що могла б сказати людина, і через це хочется пройти цей етап і просто дізнатись нормальну реакцію.
Враховуючи те, що я слухаю відео з історіями щоб дізнатись думку автора, який викладає такий формат, то якби я хотіла дізнатись відповідь ШІ, то пішла б до нього, а не дивилась відео такого формату з коментарями.
Знаю, що це не змінить вашої думки щодо формату та наповнення вашого ж відео, але все ж вирішила поділитись...
Не треба всіх поважати за умовчанням, і я ввжаю лицемірними людьми, які кажуть "я поважаю всіх", або ці люди просто не розуміють значення слова повага. Повага це більше за ввічливість. Ви можете бути ввічливі з вчителем, на роботі, оскільки це офіційна розмова, в ситуації коли вашому життю хтось загрожує ввічливість може врятувати ваше життя (лише в деяких випадках) або принаймні не призвести до погіршення ситуації, і в цей момент ви жодним чином не поважаєте нападника, але ви ввічливі заради себе. Повага, це внутрішнє почуття прихильності до людини, ви не можете відчувати повагу до кожного. З повагою можна ставитися до окремої людини, професії, конкретного вчинку людини.
🔥🔥🔥🔥🔥🔥
Початок 😁😁
Можна ще перевірити чи впливають ваші відео на атмосферу на роботі, якщо слухати в на обідній перерві ?))
обід смачніший, продуктивність зростає 💪
З таким початком в мене точно буде диплом на 5А)))
гарантовано
вирішила подивитись відео щоб відволіктись, бо вже око сіпається від цього буремного життя...
Сподіваюся сильніше сіпатися не почало)
Я жити не можу без котиків, вони моє життя та любов, але мій хлопець їх не дуже любить... разом ми вже вісім років, і у нас була спроба завести котика, але не вийшло, я терпляче чекаю на те що він буде готовий до котусика та поведе мене в притулок за ним... (або ними)
дуже сподіваюсь, що цей момент скоро настане ❤
Від авторки відчувається якась стигматизація і упереджене ставлення до людей з особливими потребами. Просто особисте відчуття, стало якось не по собі
жодних упереджень чи поганого ставлення до людей з інвалідністю. виключно негативне ставлення до горе-опікунів, які шукають виправдання своїй недбалості чи халатному ставленні до своїх обовʼязків, перекладаючи відповідальність на інших
Ну, ні( а я не можу дивитися, якщо знаю, чим закінчиться, особливо, якщо знаю, що хеппі енд.
Коли кажуть, що поганий кінець, то мій мозок малює сотні фіналів з різною градацією поганого і тому цікаво дивитися, а коли фінал точно відомий, то ні( точніше може і цікаво, але точно не буду переживати та поакати
🎉🎉🎉🎉🎉🎉
❤️🔥❤️🔥❤️🔥😁
Що до 2 історії, вважаю що цим 2 людям не по дорозі! Один любить тварин інша ні, конфронтації з цього приводу будуть постійно і не варто розраховувати що щось зміниться в цьому плані, навіщо такі стосунки потрібні взагалі?! Якщо людина не любить тварин, тут взагалі треба задуматись, що це за людина така!
Я заснула під ваше відео страшилки с редіту, всю ніж жахи снилися хоч я і геть не памʼятаю відео
а я, до речі, люблю коли мені снять кошмари. бо люблю відчуття, коли усвідомлюю, що це був лише сон
Сприводу конч родичів, я зі свого боку взагалі ставлю будь-яким родичам презумпцію винуватості і фіговості. Боюсь, мені прийшлось би викреслити взагалі всіх, бо всі мої родичі, в тому числі найближчі - залишились в Криму... Хоча я все одно дуже рідко спілкуюсь з ними, і відчуваю себе відірваним і одиноким човном у відкритому морі, але викреслювати їх зовсім було б мабуть занадто, я поки що не наважилась.
У мене є тільки малесенький шанс витягнути звідти молодшу сестру, але я не уявляю, як це зробити, щоби було безпечно для нас обох. Поки шо просто чекаю на її повноліття і тримаю зв'язок. Сподіваюсь, з часом з'явиться якась визначеність
Як я вас розумію 🫂
Поділіться , яким основним світлом користуєтесь ,гарна картинка у вас )
Звичайний софтбокс з тему
Вже перша історія - якась фігня. Знаючи норов тітки, ти продовжуєш з нею спілкуватися, й береш на пологи. В розрахунку на що?
Я б з такою родичкою взагалі не спілкувалась (навіть розірвала би всякі стосунки). Але автор ридає, але продовжує їсти какту. Чи шкода мені її - ні
Мені не подобають поради ші як частина відео( особиста нелюбов до ші
Мене вбила фраза " це виключно ваш тягар" щодо людей з інвалідностями. Чому? Бо виходить, що діти з різними формами аутизму не повинні якось вчитися взаємодіяти з соціумом, адже це може спричиняти дискомфорт іншим. Люди в інвалідних візках не повинні вимагати доступності елементарних речей, таких, як проїзд в громадському транспорті, доступ у магазини чи аптеки, бо це виключно їх тягар. Для людей з порушенням зору не повинні були вставляти спеціальні доріжки на пішохідній зоні, най сидять вдома, уе ж їх тягар.... Опікун цього хлопця не зробила нічого кримінального в даній ситуації, навпаки, діяла за правилами. Вина виключно на тренерці. Хлопець в той момент був під відповідальністю саме тренерки. І дико боляче розуміти, що не до всіх доходить така проста, здавалося б, річ. Невже для того, аби розуміти потреби людей з інвалідністю, треба самому стикнутися з тим віч- на - віч? Щоб потім сидіти в чотирьох стінах і боятися кудись вийти, аби не травмувати, не дай боже, якихось сторонніх людей своїм виглядом, своєю поведінкою чи рухами? Мені дико прикро, що я дослухала відео до кінця й почула те, що почула
Згодна з вами на всі 100%
Мені прикро, що ви зрозуміли це саме так! По-перше, про «виключно ваш тягар», малось на увазі про те, що не варто перекладати відповідальність на інших людей, саме для цього я навела приклад з ситуацією з баристою, яку я бачила в ТТ, де родичі того чоловіка не слідкують за ним і наїжджають при цьому на дівчину.
По-друге, я сказала окрім випадків, коли опікуни платять за послуги по догляду, чи от як в самій історії за послуги тренера. Хіба я десь у відео сказала щось про провину опікуна, чи провину хлопця? Мені здається я чітко зазначила про повну провину тренерки.
А те, що ви написали про доступність елементарних речей, це те, що навіть не обговорюється і те, що має бути забезпечено державою та відповідними установами, і не тільки зараз, коли питання інклюзивності стало дуже гостро, так мало бути завжди. До чого тут інші люди, які взаємодіють з людьми з інвалідністю та особисті кордони про які я говорю у відео?
@@voice_irene ви навели два приклади з життя, де йдеться про порушення закону, а не особистих кордонів інших. Ці люди з інвалідністю не отримали належного догляду, тож закон порушили, по суті, не лише вони, а й їх опікуни. Але меседж, який ви так емоційно закинули, зчитується саме отак, як я описала.
І ще, тут така справа. Не всі, хто порушують закон, мають інвалідність. Люди і в стані сильних емоцій наносять шкоду іншим людям, і в стані алкогольного сп'яніння роздягаються перед іншими людьми на публіці. Про так званих " зайчиків", які самозадовільняються десь в парках чули? Так от, вони не всі мають якусь інвалідність. Але порушують закон. І родичі тих людей також знаходять сотні причин, аби виправдати свою кровиночку.
@@Mari1K6988 не просто чула, але й на мене так самозадовільнялися не раз, навіть коли я була дитиною, і один з них був мій сусід. це ви читали мій меседж саме так. якщо почитаєте деякі коментарі нижче, то побачите приклади людей, які "постраждали" або просто мали негативний досвід від людей з розумовою відсталістю і бездіяльності їхніх опікунів, і считали мій меседж саме так, як я його озвучила. не розумію нащо ви приписали сюди злочинців у стані спʼяніння чи сильних емоцій. моя думка лишається незмінною - нести відповідальність мають опікуни/родичі людини з інвалідністю, а не перекладати відповідальність на оточуючих людей
@@voice_irene почну з кінця. Чому я навела приклади інших злочинів. Бо ви навели два приклади з порушенням закону. Так от, порушення закону - завжди порушення закону і не має значення чи той, хто його порушує має якісь особливості розвитку. І родичі тих, хто порушив закон, завжди шукають їм виправдання. Далі, ваші слухачі також мають неприємний досвід у взаємодії з людьми з інвалідністю. І що? А є ряд людей, яких обікрали руді жінки, є ряд тих, кого били зеленоокі хлопчики. Є немало людей, які порушують закон, чиїсь особисті кордони і тд. Але це не робить взагалі всіх людей з інвалідністю, взагалі всіх рудоволосих жінок чи зеленооких хлопчиків злочинцями.
А от вердикт " це лише ваш тягар" він узагальнений. Він стосується всіх опікунів людей з інвалідністю. Він по суті, лишає тих, кому й без того нелегко, наодинці з їх проблемами. І вже неважливо, йдеться про дитину з аутизмом, мама якої просить в туалеті шкільному повісити нагадування про те, що, вибачте, дупу треба підтерти, чи про людину з ПТСР, яка зреагувала на якийсь звук. Ви їх всіх зрівняли з злочинцями, які порушують закон, назвавши це порушенням особистих кордонів.
39-и річна жінка ниє що не може впоратися з престарілою тіткою, що до народження, що після. Співчуваю дитині, адже з такою матусею вигрібати доведеться багато. Нікчема.