ไม่สามารถเล่นวิดีโอนี้
ขออภัยในความไม่สะดวก

Науковий диспут: Скрипка та гармонь - традиція чи імпорт?

แชร์
ฝัง
  • เผยแพร่เมื่อ 18 พ.ค. 2019
  • У диспуті взяли участь два непримиренних наукових опоненти - доктор мистецтвознавства, професор Михайло Хай, який вважає гармошку руйнатором традиційної української інструментальної музики, насаджувану радянською тоталітарною системою для знищення звукоідеалу українців та гармоніст Ілля Фетисов, керівник фольклорного ансамблю «Божичі», фасілітатор ЮНЕСКО з Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини, який вважає гармошку музичним інструментом, що природнім чином увійшов у музичний побут українського села та витворив тут свою оригінальну виконавську традицію.

ความคิดเห็น • 8

  • @chornoshlychnyk
    @chornoshlychnyk ปีที่แล้ว +1

    Михайло Йосипович молодець! Шкода що пішов рано.. Царство Небесне

  • @AprilHunter-fg8ct
    @AprilHunter-fg8ct 5 ปีที่แล้ว +2

    дякую Іллі за науковість, бо від Михайла Йосиповича було його малувато...

  • @bozhychi
    @bozhychi  5 ปีที่แล้ว +1

    Хочу внести деякі уточнення стосовно своєї частини виступу. 1) У першому блоці, коли я говорив про подібність принципу "вдування-всмоктування" у губній гармошці та фісгармоні, малося на увазі, що є фісгармонь німецької системи, в якій повітря поступає шляхом вдування, та американської системи, в якій повітря поступає шляхом всмоктування, а не те, що на фісгармоні змінюються звуки в залежності від зміни напрямку повітря. 2) У третьому блоці, коли я сказав, що скрипка - це інструмент у Ре-мажорі, малося на увазі, що це інструмент з основним тоном "Ре", просто по факту в українській народній інструментальній скрипковій музиці - це, дійсно, переважно "Ре-мажор". 3) Так само, в третьому блоці, коли я сказав, що старосвітська бандура та гармонь диктують терцеве співвідношення між частинами танців, малося на увазі, що терцеве співвідношення між частинами танців зустрічається і може бути виконане на цих обох інструментах (йшлося про "Козачок №3" у виконанні кобзаря Гната Гончаренка з книги Філарета Колесси "Мелодії українських народних дум", Київ, 1969. - с.545).

    • @telychkomykola
      @telychkomykola ปีที่แล้ว

      які майстри зараз можуть виготовити українську гармонь ?

  • @user-eg7by9zu4h
    @user-eg7by9zu4h 5 ปีที่แล้ว +4

    Зі всіею повагою до профессора Михайла, але мож йому до психолога треба?
    Що в ньйого кожен раз як гармонь, так матерні частушки? Як будто під інші інструменти їх не співали.
    Якщо нам закортить, ми матерні частушки і під колісну ліру заспіваем.
    Якщо ж говорити про музику, то є особливості інструмента. У гармоні особливость - гучність та можливість грати однією рукою мелодію, а іншою - аккорди. Це поєднання і зробило гармонь вбивцею більшості інших інструментів.
    Ну і якщо говорити про вбивць - зараз ті ж гармошки ніде не звучать. Звучать колонки. З репом та попсою.
    Увесь цей спір стар як гумно мамонта. І такий же корисний.

    • @RusskiHohol
      @RusskiHohol 4 ปีที่แล้ว +1

      Це ж про традыцийну инструментальну музыку. Украйинську.
      Тоди по цией логике уся традыцийна музыка - така ж стара "як гумно мамонту" и така ж "корысна".
      Видимо, деяки фольклористы-збирачи саме так и вважають, бо починають "улучшать"-поганить фольклор всяким там электронным "тынц-тынц", "эмбиентом" и прочим псевдомузыкальным мусором. Я про пана "мэтра" С-на и про панов Г.Г. та инших.

  • @AndriiPetrov
    @AndriiPetrov ปีที่แล้ว

    Гармонь вже увійшла в українську народну музику, максимально адаптувавшись. То для чого збіднювати широту досліджень? Це як з бузукі, яку в 1960-х перевезли в Ірландію з Греції, перелаштували і теперь важко ірландський фолк усвідомити без цього інструмента. І сві ттепер має цілих два схожих інструмента: грецьку бузукі та ірландську бузукі. Так і з гармонями. Є російські, є грузинські. Є французький акордеон, який часом і репрезентує французьку музику для багатьох жителів планети.