Шкода, але серед японських лауреатів ви забули згадати Ясунарі Кавабату (1968). Саме після присудження йому премії інший великий японський письменник Юкіо Місіма вирішив, що він, як японець, за життя вже немає шансів на Нобелівське визнання, а тому почав втілювати в життя ідею військового перевороту в країні. Чим закінчилася ця історія, ми всі знаємо.
Виходить, що успіх Кавабати врешті решт привів Місіму до самогубства? Не знала, що між ними був аж такий дух суперництва... Читала, що самогубство Місіми дуже вразило Кавабату, і після нього він довго не прожив.
Навіщо тобі премія якщо тебе і без цього люблять та обожнюють. Неочікував побачити таке відео українською, класний відеоряд, гарна робота. І в той де час мені здалося що ви забагато часу віддали розповіді на тему про нобелівську премію, особисто мені хотілося б більше послухати про самого Муракамі
@@yakibook Яке цікаве запитання, як мнемотична вправа) Насамперед на одеський манер хочу у відповідь запитати, а чи не можна вважати, що ще одним нобелівським лауреатом від Японії є Кадзуо Ішіґуро (2017 рік за «Не відпускай мене»)? Хоча він і підданий Великої Британії (він ще й сер і взагалі у нього багато нагород на літературній ниві), але етнічно японець і народився у Японії. (Читала його, не сподобалося зовсім) Що нового дізналася. Не знала, що у Муракамі були суперечності з батьком з приводу японської літератури. Хоча я нещодавно читала його книгу «Про що я говорю, коли говорю про біг», але він трохи з іншої сторони розповідав про процес написання творів, хоча про англійську мову було, але, якщо не помиляюсь згадки про пані Крістоф не було, а також про тілесність інакше говорилося або я інакше сприйняла. Я не знаю вказаних вами японських письменників. Хоча я читала японську літературу різних жанрів, але вочевидь знаю японську літературу досить поверхнево. Вкотре розчарована Нобелівським комітетом, крім скандалу 22-го року, додався ще й скандал з харасментом 18-го про який я не знала. Муракамі суперечливий письменник для мене, в чомусь його твори поверхневі, як попсові роботи масового вжитку, а в чомусь глибокий у своєму відношенні до життя та дещо юнгініанському погляду на людську психіку. Скільки б західної одежі він на себе не вдягнув, якою б мовою не говорив і як би не хотів триматися осібно від традиційної японської літератури. Він японець, це в нього крізь всі тексти, відчужене медитативне спостереження за життям і за всім, що відбувається, спокійне прийняття страждань, смерті, душевних травм. Все ж таки національна культура просочується дуже глибоко у натуру людини, будь якої. Так мені видається.
ще особисто для мене важливим було дізнатися, що він легко відпускає ті ідеї, які він не запамʼятав, ніби вони живі, щось має народитися, а щось має так і залишитися десь там, у просторі ідей.
@Rosalie_21 я згадав Іщіґуро не просто так, але особисто я вважаю його британцем. Усе таки п'ять років, це не замало для укорінення ідентичності) хоча й виховувався він у японських традиціях іммігрантів)
Вирадково натрапила на це відео Дякую автору за нагадування і цікаву інформацію про Муракамі, читала його багато років тому і не зовсім зрозуміла. Може прийшов час його зрозуміти, піду знову почитаю.
Дивно, буквально кілька годин тому думав про цього автора і тут, випадко (чи не випадково?) дивлюсь цце відео:) Дякую за змістовний та якійсний розбір!
Те що премії по типу Нобелівіської чи Оскара/BAFTA etc остані 5 років вручають в більшості своїй через те, чи політ коректний виконавець той твір написав, зняв фільм чи зіграв роль і чи сам твір підходить до "повісточки" - максимально обесцінює самі ці премії і робить з них клоунаду. Я не кажу, що ці теми не мають бути серед кандедатів - просто не має бути, що тільки через це ви отримуєте премії. Однак зараз навіть, якщо ви написали неймовірну роботу про життя звичайних людей, і цей твір дійсно впливає на інших і є популярним, не значить що ви шось виграєте - бо там немає феміністки, чорношкірих людей чи геїв - а значить мимо каси))) Дякую за відео, люблю твори Харукі Муракамі.
Колись мене дуже зацікавив «Норвезький ліс». В якихось соціальних мережах натрапляла на уривки з цієї книги і так нею зацікавилася. І все ніби не погано, навіть місцями дуже глибоко. Але постійні сексуальні сцени з головним героєм книги, ну дуже схожі були на фансервіс для чоловіків. І саме це псувало настрій книги. Я не маю нічого проти сцен сексу в книгах, але конкретно Муракамі робить таки сцени виключно приємними для чоловічої половини читачів. І через це залишилось не приємне враження від письменника. Хоча маю визнати, що він талановитий письменник безумовно. Думаю подібні сцени зображуються письменниками в угоду читачу (в цьому випадку чоловікам) і по суті не є потрібними для сюжету. Я навіть бы сказала деколи виглядають незграбно і якось без сенсу.
@@yakibook Боб Ділан писав хороші тексти для своїх пісень, які вагомо впливали на соціум. Муракамі пише захоплюючі романи, але, як я вказував, сенсу в них дуже мало.
![วันเกิดเธอ (TO YOU) - PHUWIN [ OFFICIAL MV ]](http://i.ytimg.com/vi/_ROx1Bj3T0Y/mqdefault.jpg)
Підтримати автора кавою:
www.buymeacoffee.com/yakimelin
Шкода, але серед японських лауреатів ви забули згадати Ясунарі Кавабату (1968). Саме після присудження йому премії інший великий японський письменник Юкіо Місіма вирішив, що він, як японець, за життя вже немає шансів на Нобелівське визнання, а тому почав втілювати в життя ідею військового перевороту в країні. Чим закінчилася ця історія, ми всі знаємо.
Господи, точно... Дякую за доповнення, моя хиба 🙏
Виходить, що успіх Кавабати врешті решт привів Місіму до самогубства? Не знала, що між ними був аж такий дух суперництва... Читала, що самогубство Місіми дуже вразило Кавабату, і після нього він довго не прожив.
Дякую за увагу до неповторного Харукі) Улюблені "День, денс, денс" та " Кафка на пляжі"❤
Дякую за підтримку)
Дякую за розповідь, дуже цікаво! Я обожнюю Муракамі ❤
Дякую за перегляд))
Муракамі це❤! Щиро дякую,я довго чекав на цей контент українською❤
Приємного перегляду)
@@yakibook Щиро дякую!
Дякую на нове цікаве відео. Харукі Муракамі по-справжньому видатний письменник.
🙏
Мені зайшов Мураками. Маю його книжки у своєї бібліотеці.
Він топ)
Муракамі поєднав все те, що він любить в своїй творчості: в його текстах дійсно багато джазу, Муракамі пишучи книгу - джазує 🎷
Обожнюю!
У яблучко🎯
Муракамі шикарний❤
Навіщо тобі премія якщо тебе і без цього люблять та обожнюють.
Неочікував побачити таке відео українською, класний відеоряд, гарна робота.
І в той де час мені здалося що ви забагато часу віддали розповіді на тему про нобелівську премію, особисто мені хотілося б більше послухати про самого Муракамі
Дякую! Дуже цікаво і пізнавально, багато чого не знала, поповнили мої знання 👍🏻
Дякую вам)) а чого наприклад не знали? Може ми теж цього не знали, але дізналися при підготовці до випуску?
@@yakibook
Яке цікаве запитання, як мнемотична вправа)
Насамперед на одеський манер хочу у відповідь запитати, а чи не можна вважати, що ще одним нобелівським лауреатом від Японії є Кадзуо Ішіґуро (2017 рік за «Не відпускай мене»)? Хоча він і підданий Великої Британії (він ще й сер і взагалі у нього багато нагород на літературній ниві), але етнічно японець і народився у Японії. (Читала його, не сподобалося зовсім)
Що нового дізналася.
Не знала, що у Муракамі були суперечності з батьком з приводу японської літератури. Хоча я нещодавно читала його книгу «Про що я говорю, коли говорю про біг», але він трохи з іншої сторони розповідав про процес написання творів, хоча про англійську мову було, але, якщо не помиляюсь згадки про пані Крістоф не було, а також про тілесність інакше говорилося або я інакше сприйняла. Я не знаю вказаних вами японських письменників. Хоча я читала японську літературу різних жанрів, але вочевидь знаю японську літературу досить поверхнево. Вкотре розчарована Нобелівським комітетом, крім скандалу 22-го року, додався ще й скандал з харасментом 18-го про який я не знала.
Муракамі суперечливий письменник для мене, в чомусь його твори поверхневі, як попсові роботи масового вжитку, а в чомусь глибокий у своєму відношенні до життя та дещо юнгініанському погляду на людську психіку. Скільки б західної одежі він на себе не вдягнув, якою б мовою не говорив і як би не хотів триматися осібно від традиційної японської літератури. Він японець, це в нього крізь всі тексти, відчужене медитативне спостереження за життям і за всім, що відбувається, спокійне прийняття страждань, смерті, душевних травм. Все ж таки національна культура просочується дуже глибоко у натуру людини, будь якої. Так мені видається.
ще особисто для мене важливим було дізнатися, що він легко відпускає ті ідеї, які він не запамʼятав, ніби вони живі, щось має народитися, а щось має так і залишитися десь там, у просторі ідей.
Так, це крута порада, бо я теж дуже люблю все нотувати, а Муракамі наполягає на силі пам'яті, а не не силі паперу та чорнил)
@Rosalie_21 я згадав Іщіґуро не просто так, але особисто я вважаю його британцем. Усе таки п'ять років, це не замало для укорінення ідентичності) хоча й виховувався він у японських традиціях іммігрантів)
Дякую за крутий пізнавальний контент. Народна любов до Муракамі набагато цінніша за усілякі премії.
🙏
Вирадково натрапила на це відео Дякую автору за нагадування і цікаву інформацію про Муракамі, читала його багато років тому і не зовсім зрозуміла. Може прийшов час його зрозуміти, піду знову почитаю.
У мене так само було з ним) а зараз перечитую, і кайфую)
Дякую за відео(дуже сильно на нього чекав))))
Дякую за перегляд та коментар) і за підтримку)
Дивно, буквально кілька годин тому думав про цього автора і тут, випадко (чи не випадково?) дивлюсь цце відео:)
Дякую за змістовний та якійсний розбір!
Ютуб за вами слідкує))
Те що премії по типу Нобелівіської чи Оскара/BAFTA etc остані 5 років вручають в більшості своїй через те, чи політ коректний виконавець той твір написав, зняв фільм чи зіграв роль і чи сам твір підходить до "повісточки" - максимально обесцінює самі ці премії і робить з них клоунаду. Я не кажу, що ці теми не мають бути серед кандедатів - просто не має бути, що тільки через це ви отримуєте премії. Однак зараз навіть, якщо ви написали неймовірну роботу про життя звичайних людей, і цей твір дійсно впливає на інших і є популярним, не значить що ви шось виграєте - бо там немає феміністки, чорношкірих людей чи геїв - а значить мимо каси)))
Дякую за відео, люблю твори Харукі Муракамі.
Підписуюсь під кожним словом) дякую)
Люблю Муракамі. Читав кілька книг, до яких підійшов дуже упереджено, думав, це бульварна писанина, типу Брауна. Але як же я помилявся...
Яка улюблена?)
@@yakibook поки що Безбарвний Цкуру Тадзакі, але не читав його основні тексти, типу 1Q84
На вас чекає дуже багато емоцій)
Тільки подумав, що треба перечитати його книжку про біг , іншого нічого не читав, бо люблю Гранже , Несьбо і все )
Після роману "Кафка на пляжі" я зрозумів що Муракамі не мій письменник.
Колись мене дуже зацікавив «Норвезький ліс». В якихось соціальних мережах натрапляла на уривки з цієї книги і так нею зацікавилася. І все ніби не погано, навіть місцями дуже глибоко. Але постійні сексуальні сцени з головним героєм книги, ну дуже схожі були на фансервіс для чоловіків. І саме це псувало настрій книги. Я не маю нічого проти сцен сексу в книгах, але конкретно Муракамі робить таки сцени виключно приємними для чоловічої половини читачів. І через це залишилось не приємне враження від письменника. Хоча маю визнати, що він талановитий письменник безумовно. Думаю подібні сцени зображуються письменниками в угоду читачу (в цьому випадку чоловікам) і по суті не є потрібними для сюжету. Я навіть бы сказала деколи виглядають незграбно і якось без сенсу.
Згоден, і саме це, є однією з причин, чому зараз Муракамі не актуальний у світі рівноправності)
На мій погляд, не вартий. Прочитав два романи. Написані добре, але без усякого сенсу.
А Боб Ділан?)
@@yakibook Не читав. Це теж Муракамі?
Ні, я про те, що Боб Ділан має Нобелівську, а дід Муракамі - ні)
@@yakibook Боб Ділан писав хороші тексти для своїх пісень, які вагомо впливали на соціум. Муракамі пише захоплюючі романи, але, як я вказував, сенсу в них дуже мало.
Але погодьтеся, останнім часом логіки у нагородженні лауреатів дуже мало)
Ну, не такий вже і "Великий". Це перебільшення.
Писати він уміє, але точно не на рівні Джойса, Дебліна, Маркеса, Гессе, Ганса Хенні Янна.
Нобелівська премія в літературі як і Рскар в кіно.🤢🤢🤢
Її теж усі хочуть отримати?)
@@yakibook вона теж лицемірна, як і Оскар.
Але все ж чимало достойних письменників її отримали...
@@ОлегХарченко-э1бале, все ж, чимало достойних письменників не отримали. Але ж і не достойні отримали...