Чи можна радіти життю, коли в країні війна? Психологія і терапія. Випуск 85.
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 16 ก.ค. 2022
- Хвилинка психологічної грамотності українською🇺🇦 від психологічної студії «Сенс»: ▪️дізнатись більше: www.sens.lviv.ua
▪️консультація психолога: 0674848466
Люди, що знаходяться на відносно безпечних територіях, часто картають себе за те, що мають можливість жити "нормальним" життям, ходити на роботу, займатися хоббі, відвідувати театри чи кіно. Про те, чи маємо ми право бути щасливими, коли в країні війна, розкаже сьогодні психологиня та травматерапевтка Мар'яна Франко.
01:30 - Для чого наші захисники воюють на фронті?
02:00 - Чому важливо визначити межі, де ми займаємося собою, а де війною?
03:40 - Що буде, якщо ми не будемо радіти життю?
Турбота про ментальне здоров'я є надважливою у наш час. Бережіть себе, дбайте про близьких, дбайте про важливе і все буде Україна!🇺🇦
Психологічна студія “Сенс” - дбаємо про Вашу стабільність та розвиток🌱
А якщо ви хочете підтримати розвиток каналу:
З-за кордону
•Paypal: franko.mariana@gmail.com
⠀
По Україні
• Приватбанк: 5375414131556747
⠀
Усі кошти будуть скеровані на реалізацію соціальних проектів, пов’язаних із психологічною підтримкою та захистом ментального здоров'я українців.
⠀
Дякуємо кожному за фінансову та інформаційну підтримку! 🙏💙💛
#сенс
#психологія українською
#5-хвилинки
![แม่กลองสองใจ - ซีแกรม โตเกียว มิวสิค [ OFFICIAL MUSIC VIDEO ]](http://i.ytimg.com/vi/GSQfVjcr_f4/mqdefault.jpg)
Як на мене - то можна, й потрібно. Інакше - депресія, та шлях внікуди.. Ті, хто працює у тилу, має тримати себе у формі. Інша справа - що у нас у суспіьстві є багато моралізаторства.
Ще раз дякую Вам, пані Мар'яно, за Вашу просвітницьку діяльність, та за чудовий вигляд щоразу, тішить очі й душу :)
Дякую
Дякую!!!
Людина сильна, коли в неї надій ний тил. Повністю згодна з вами. Ми повинні зробити все можливе щоб хлопцям на фронті було на кого розраховувати.
Прикольне виправдання для тих, хто бухає по кафешках за кордоном....((((
Щодо одної з перших фраз про «чи з окопу вони це кажуть»: слова у стилі «не можна радіти і жити далі» чула виключно не від військових, бо всі знайомі воїни в кожній переписці кажуть: «Іра, живи, пий каву, ходи на річку!» 🫶 Дякую за нагадування фраз «відновлюватись заради перемоги», «зараз ми маємо відпочивати вдвічі більше»: вони дуже помічні.
Якщо тільки сумувати і страждати, то можна і суіциднутись, я себе зараз загнала в такий кут глухий читанням поганих новин…краще продовжувати жити
Доброго сонячного дня !!! Дякую за професійні , корисні ,вчасні поради . Бажаю успіху вашому каналу .
Вважаємо, що можемо і мусимо, бо зійдемо з розуму. Але мені дисонує «публічна радість», коли виставляють щасливі фотки з Європи на фоні терактів. Можливо через те, що я кожну трагедію сприймаю як свою.
ДЯКУЮ 🙏🙏🙏це зараз ДУЖЕ нагальне питання, люди відчувають провину, що хлопці гинуть, ми тут каву з пивом п'ємо...
ДУЖЕ ДУЖЕ влучна відповідь, та якби це ще більше говорили в наших новинах, в нашому МАРАФОНІ, то і нація була би здоровіша💖
дуже дякую за відео, я відчувала шо якось не правильно ходити на культурні події, але вони мене роблять такою щасливою, і досі соромно постити фото з Лувру, бо думаю що може мої френди теж хочуть в Лувр але чоловіки не можуть поїхати і мені не хочеться їх дражнити, хоча може для когось це стати планами що робити після перемоги
Я от сижу вдома у Києві всі півроку війни і вже криша їде від суму, стресу і відсутності позитиву. Хочу в Лувр, але дитина маленька, а дорога дуже далека без літаків. Як вийду кудись до людей іноді, то і настрій до життя з‘являється, а як день сурка, то вже і жити не сильно хочеться. І новини постійно невтішні зводять з розуму
Вельми вдячна за роз'яснення🥰❤️
Слава Україні 💙💛
Трохи не погоджусь - бо коли в мене великий стрес, не можу змісити себе радіти життю. Тоді найкраще допомагає сон, потім починаю читати книги. А вже аж потім знову маю сили дивитися фільми, чи слухати музику, чи грати в настілки, чи займатися англійською, чи прогулюватися... Раніше важко було уявити, що на радісні події теж потрібен ресурс. Вперше таке усвідомлення було під час весілля.
Розслабитися можуть лиш пенсіонери, каліки і дебіли. Усі решта мають бути в тонусі і готуватися до війни, якщо вже впустили її в Україну.
@@user-jn6rg4iu8nми не впускали. Вона прийшла , завдяки владі кількох країн. Але з вашою теорію про розслабитись-згодна.
Надихаєте!!
Правильно.
Дякую за ваші роздуми!!!
А моя дуика-то дивлячись, як тішитись. Купляти дороге та не дуже необхідне? То краще задонатити. Я так і роблю і вважаю, що всі маємо так робити, бо перша потреба-то перемога!
Дякую, Мар'яна.
Якщо періодично не розслаблятися, то може кукуха полетіти у вирій, і що тоді 🤔
А як бути з тим, що повертаючись, військові починають ненавидіти цивільних за те, що вони всього того не бачили і навіть, як йому здаватиметься, не змінили своє життя
?
Чи могли би ви розібрати питання мови ...я російськомовна в побиту... І зараз відчуваю тиск від людей які вважають таких як я не українцями....не розуміють того що дуже важко змінити мову, на якій ти все життя говорив ...а тим паче змінити мову в своїй голові.
Головне, що Ви на шляху до змін і пробуєте розмовляти, успіху!
Спортом? Тут в туалет не дійдеш
Задовбали. Тут ноги в підвал не ідуть. Кафе?
Дякую
Дякую