Дякую за ваші відео! Дивлюсь із задоволенням та чекаю кожного нового випуску! Дуже цікава подача матеріалу та вдалий формат - наглядно, змістовно, коротко про головне.
Оптимальні строки для соняшнику схожі з кукурудзою, але особливістю кукурудзи є те, що вона не здатна після набухання зернівки довго чекати необхідних для проростання температур.
Останнім часом методиці підрахунку листків кукурудзи присвячуються цілі семінари. Вчать як їх правильно рахувати. І у кожного є свої підходи, бачення, рекомендації аргументації. Ми не ставимо за мету аналізувати, деталізувати та визначати чий підхід є коректнішим. Ми завжди опиралися, користувалися класичними напрацюваннями наших відомих центрів досліджень. Тому опираємося на роботи найбільш відомих вчених біологів, селекціонерів і їх праці. Перші дослідження особливості формування листя кукурудзи були опубліковані ще в 1931 та 1955 році Миколою Кулєшовим. Пізніше відомі також роботи академіка Бориса Соколова, 1962 та його учнів, відомих селекціонерів сучасності Павла Домашнєва, Бориса Дзюбецького та Віктора Костюченка, 1992. В їх наукових працях описано детально особливості формування кожного листочка, починаючи з першого і закінчуючи останнім. За їх багаторічними спостереженнями усихання першого листка, в середньому, спостерігається коли рослини досягають фази 7-8 листків. В фазі 11 листка на рослині усихає 3-й листок, в фазу 13-14-го відмирає 4-5-й, 16-го - 6й, 17-18-го - 7-й, 20-21-го - усихає 8-й листок. Ці пов’язані ознаки дуже сильно коливаються залежно від умов вирощування та генетики. Дуже часто цю ознаку використовують при створені стресостійких форм. У стресостійкіших форм нижні листки відмирають повільніше. Вони довше зберігають зелений функціональний стан. І т.д.
По європейській методиці не рахують нижній перший лист, а по американській рахують всі листочки ,включаючи і перший, які обхватили стебло і створили своєрідну оборку. В обох випадках це мінус один, а то й два листочки від тих результатів, які називали в відео
Формування листя є генетично обумовленним біологічним процесом. Кількість листків кожного генотипу є спадковою ознакою. При характеристиці сортозразків кукурудзи кількість листків використовують, як апробаційну ознаку. Її прояв, майже, не коливається під впливом умов вирощування. При морфологічній характеристиці кожного генотипу враховуються усі листки. Технологи різних країн, різних фірм розробляють кожен свої методики для зручного застосування їх розробок, препаратів, агротехнічних операцій, та ін. Кожен рекомендує власний підхід і єдиного загальноприйнятого всесвітнього стандарту по методиці підрахунку листя ми не зустрічали. Якщо у кого є посилання на іншу інформацію, просимо поділитися.
Останнім часом методиці підрахунку листків кукурудзи присвячуються цілі семінари. Вчать як їх правильно рахувати. І у кожного є свої підходи, бачення, рекомендації аргументації. Ми не ставимо за мету аналізувати, деталізувати та визначати чий підхід є коректнішим. Ми завжди опиралися, користувалися класичними напрацюваннями наших відомих центрів досліджень. Тому опираємося на роботи найбільш відомих вчених біологів, селекціонерів і їх праці. Перші дослідження особливості формування листя кукурудзи були опубліковані ще в 1931 та 1955 році Миколою Кулєшовим. Пізніше відомі також роботи академіка Бориса Соколова, 1962 та його учнів, відомих селекціонерів сучасності Павла Домашнєва, Бориса Дзюбецького та Віктора Костюченка, 1992. В їх наукових працях описано детально особливості формування кожного листочка, починаючи з першого і закінчуючи останнім. За їх багаторічними спостереженнями усихання першого листка, в середньому, спостерігається коли рослини досягають фази 7-8 листків. В фазі 11 листка на рослині усихає 3-й листок, в фазу 13-14-го відмирає 4-5-й, 16-го - 6й, 17-18-го - 7-й, 20-21-го - усихає 8-й листок. Ці пов’язані ознаки дуже сильно коливаються залежно від умов вирощування та генетики. Дуже часто цю ознаку використовують при створені стресостійких форм. У стресостійкіших форм нижні листки відмирають повільніше. Вони довше зберігають зелений функціональний стан. І т.д.
Дякую за ваші відео! Дивлюсь із задоволенням та чекаю кожного нового випуску! Дуже цікава подача матеріалу та вдалий формат - наглядно, змістовно, коротко про головне.
дякую.все дуже змістовно.
Я в чера побрискал, ваш совет хороший
А если сеять второй урожай раних гибридов кукурузы после озимых возможно такое в Одесской обл?
Так, звичайно. Якщо є зрошення - це раціональне рішення.
Что посоветуете для подкормку по листу?
Для подкормки по листу? Что подскажите
20 травня посіяли останній строк для дослідів. Чи хтось ще лишився, хто не посіяв?
что за гибрид,и чого листя фиолетове?
В даному випадку - реакція на холод
Якими гербицидами працюєте по кукурудзі?Дякую.
Микола, ми застосовуємо Лаудіс, Люмакс, Ацетохлор
Ви не умієте рахувати листочки кукурудзи!!!
Нарешті хтось про це написав)
А для соняшника оптимальні строки???
Оптимальні строки для соняшнику схожі з кукурудзою, але особливістю кукурудзи є те, що вона не здатна після набухання зернівки довго чекати необхідних для проростання температур.
Ті внизу ложні їх не рахують
Останнім часом методиці підрахунку листків кукурудзи присвячуються цілі семінари. Вчать як їх правильно рахувати. І у кожного є свої підходи, бачення, рекомендації аргументації. Ми не ставимо за мету аналізувати, деталізувати та визначати чий підхід є коректнішим. Ми завжди опиралися, користувалися класичними напрацюваннями наших відомих центрів досліджень. Тому опираємося на роботи найбільш відомих вчених біологів, селекціонерів і їх праці. Перші дослідження особливості формування листя кукурудзи були опубліковані ще в 1931 та 1955 році Миколою Кулєшовим. Пізніше відомі також роботи академіка Бориса Соколова, 1962 та його учнів, відомих селекціонерів сучасності Павла Домашнєва, Бориса Дзюбецького та Віктора Костюченка, 1992. В їх наукових працях описано детально особливості формування кожного листочка, починаючи з першого і закінчуючи останнім. За їх багаторічними спостереженнями усихання першого листка, в середньому, спостерігається коли рослини досягають фази 7-8 листків. В фазі 11 листка на рослині усихає 3-й листок, в фазу 13-14-го відмирає 4-5-й, 16-го - 6й, 17-18-го - 7-й, 20-21-го - усихає 8-й листок. Ці пов’язані ознаки дуже сильно коливаються залежно від умов вирощування та генетики. Дуже часто цю ознаку використовують при створені стресостійких форм. У стресостійкіших форм нижні листки відмирають повільніше. Вони довше зберігають зелений функціональний стан. І т.д.
@@ВікторБорисов-и6в д
@@ВікторБорисов-и6в д
По європейській методиці не рахують нижній перший лист, а по американській рахують всі листочки ,включаючи і перший, які обхватили стебло і створили своєрідну оборку. В обох випадках це мінус один, а то й два листочки від тих результатів, які називали в відео
Формування листя є генетично обумовленним біологічним процесом. Кількість листків кожного генотипу є спадковою ознакою. При характеристиці сортозразків кукурудзи кількість листків використовують, як апробаційну ознаку. Її прояв, майже, не коливається під впливом умов вирощування. При морфологічній характеристиці кожного генотипу враховуються усі листки. Технологи різних країн, різних фірм розробляють кожен свої методики для зручного застосування їх розробок, препаратів, агротехнічних операцій, та ін. Кожен рекомендує власний підхід і єдиного загальноприйнятого всесвітнього стандарту по методиці підрахунку листя ми не зустрічали. Якщо у кого є посилання на іншу інформацію, просимо поділитися.
сею сладкую кукурузу с 30 апреля по 25 июня .
и
и всегда имею урожай, уже 15 лет.
Листочки щось всі рахують по різному)
Останнім часом методиці підрахунку листків кукурудзи присвячуються цілі семінари. Вчать як їх правильно рахувати. І у кожного є свої підходи, бачення, рекомендації аргументації. Ми не ставимо за мету аналізувати, деталізувати та визначати чий підхід є коректнішим. Ми завжди опиралися, користувалися класичними напрацюваннями наших відомих центрів досліджень. Тому опираємося на роботи найбільш відомих вчених біологів, селекціонерів і їх праці. Перші дослідження особливості формування листя кукурудзи були опубліковані ще в 1931 та 1955 році Миколою Кулєшовим. Пізніше відомі також роботи академіка Бориса Соколова, 1962 та його учнів, відомих селекціонерів сучасності Павла Домашнєва, Бориса Дзюбецького та Віктора Костюченка, 1992. В їх наукових працях описано детально особливості формування кожного листочка, починаючи з першого і закінчуючи останнім. За їх багаторічними спостереженнями усихання першого листка, в середньому, спостерігається коли рослини досягають фази 7-8 листків. В фазі 11 листка на рослині усихає 3-й листок, в фазу 13-14-го відмирає 4-5-й, 16-го - 6й, 17-18-го - 7-й, 20-21-го - усихає 8-й листок. Ці пов’язані ознаки дуже сильно коливаються залежно від умов вирощування та генетики. Дуже часто цю ознаку використовують при створені стресостійких форм. У стресостійкіших форм нижні листки відмирають повільніше. Вони довше зберігають зелений функціональний стан. І т.д.
Багато "європейських" критиків рахування листків... )) Тоді прохлопають фазу і втрачають врожай... Краще ж раніше оброблять...