Ви добре виокремили важливі аспекти та зрозуміло розповіли. Два моменти, лише психіатри називають тих хто до них звертається пацієнтами, в психології в будь-якому намямі етично застосовувати слово "клієнт". І друге, я погоджуюсь з психоаналізом ( а там мова про до 5 років, я думаю що все ж і пізніше десь до 10 років) що дитячі травми в нас більш вкорінені і впливають більше аніж травми щавдані у вже сформованому віці. Найперше травма і те як ми з нею впорались це досвід, для мозку кожне звертання до попереднього досвіду формує нейронну систему нового досвіду і так цикл за циклом, що формує вже певну сталу систему, установку ітд, і цим менша дитина тим більше так би мовити циклів буде. Відповідно все що відбулось з нами в дитинстві є з нами довше аніж те що відбулось в 20 років чи 30 років. Це не про важливість чи неважливість, бо бувають травми і в дорослому віці де нам завдали руйнівної шкоди. Але все ж є певні закономірності формування людини і мозку, тому я й притримуюсь цієї логіки.
Дякую за перегляд, коментар та уважність до моїх відео) Завжди вживаю термін клієнт. Його якраз Роджерс вперше і почав застосовувати по відношенню до людей, які звертаються за допомогою. Можливо у відео вжив цей термін, коли говорив за психоаналіз, або ж просто обмовився. Не буду шукати відповіді на це запитання переглядаючи) Я ніколи не говорив, що психоаналіз - це неправильний метод і що дитячі травми неважливі, звісно ж, що все важливо. Втім не завжди травмівний досвід перетворюється на травму і це також варто враховувати. Концепція посттравматичного зростання якраз про це.
І в сучасному психоаналізі, особливо серед клініцистів продовжують вживати термін пацієнт. Стежу за кількома психоаналітиками та клінічними психологами в соцмережах і саме цей термін вони вживають.
@@ІванРудийв відео це було якраз в контексті інших психологів чи психотерапевтів, ви говорили етично. Я про загал, та хай вживають, я ж не лікар, тому не наділяю себе таким правом) Можливо вони окрім психологічної мають ще медичну освіту, хто зна, в інших випадках це навіть не ярлик, коли тебе називають пацієнтом, це певною мірою "якір".
Дякую за відео, було цікаво, вкотре розумію, що це напрям, в який хочеться поринути Підкажіть, де в Україні можна пройти навчання на цей напрям, щоб бути частиною спільноти клієнт-центрованих терапевтів
В Україні навчатися клієнтцентрованій психотерапії можна в Українській спілці психотерапевтів (УСП). Там є секція клієнтцентрованої психотерапії і туди можна записатися на навчання. Також можна навчатися в Харківській школі. Це Всеукраїнський інститут клієнтцентрованої та експірієнтальної психотерапії. Філії школи є в різних областях, куди на навчальні семестри приїжають викладачі. Є проект власного досвіду по клієнтцентрованій психотерапії у Школі розвитку психотерапії в Києві. А ще є навчання роботі клієнтцентрованого методу у групах від Станіславської школи психотерапевтичних мистецтв (м.Івано-Франківськ).
Ви добре виокремили важливі аспекти та зрозуміло розповіли. Два моменти, лише психіатри називають тих хто до них звертається пацієнтами, в психології в будь-якому намямі етично застосовувати слово "клієнт". І друге, я погоджуюсь з психоаналізом ( а там мова про до 5 років, я думаю що все ж і пізніше десь до 10 років) що дитячі травми в нас більш вкорінені і впливають більше аніж травми щавдані у вже сформованому віці. Найперше травма і те як ми з нею впорались це досвід, для мозку кожне звертання до попереднього досвіду формує нейронну систему нового досвіду і так цикл за циклом, що формує вже певну сталу систему, установку ітд, і цим менша дитина тим більше так би мовити циклів буде. Відповідно все що відбулось з нами в дитинстві є з нами довше аніж те що відбулось в 20 років чи 30 років. Це не про важливість чи неважливість, бо бувають травми і в дорослому віці де нам завдали руйнівної шкоди. Але все ж є певні закономірності формування людини і мозку, тому я й притримуюсь цієї логіки.
Дякую за перегляд, коментар та уважність до моїх відео)
Завжди вживаю термін клієнт. Його якраз Роджерс вперше і почав застосовувати по відношенню до людей, які звертаються за допомогою. Можливо у відео вжив цей термін, коли говорив за психоаналіз, або ж просто обмовився. Не буду шукати відповіді на це запитання переглядаючи)
Я ніколи не говорив, що психоаналіз - це неправильний метод і що дитячі травми неважливі, звісно ж, що все важливо. Втім не завжди травмівний досвід перетворюється на травму і це також варто враховувати. Концепція посттравматичного зростання якраз про це.
І в сучасному психоаналізі, особливо серед клініцистів продовжують вживати термін пацієнт. Стежу за кількома психоаналітиками та клінічними психологами в соцмережах і саме цей термін вони вживають.
@@ІванРудийв відео це було якраз в контексті інших психологів чи психотерапевтів, ви говорили етично. Я про загал, та хай вживають, я ж не лікар, тому не наділяю себе таким правом) Можливо вони окрім психологічної мають ще медичну освіту, хто зна, в інших випадках це навіть не ярлик, коли тебе називають пацієнтом, це певною мірою "якір".
Дякую, дуже цікаво й пізнавально
Спасибі 😊
Лайк, хороша інфа ))
Дякую)
Дякую за відео, було цікаво, вкотре розумію, що це напрям, в який хочеться поринути
Підкажіть, де в Україні можна пройти навчання на цей напрям, щоб бути частиною спільноти клієнт-центрованих терапевтів
В Україні навчатися клієнтцентрованій психотерапії можна в Українській спілці психотерапевтів (УСП). Там є секція клієнтцентрованої психотерапії і туди можна записатися на навчання.
Також можна навчатися в Харківській школі. Це Всеукраїнський інститут клієнтцентрованої та експірієнтальної психотерапії. Філії школи є в різних областях, куди на навчальні семестри приїжають викладачі.
Є проект власного досвіду по клієнтцентрованій психотерапії у Школі розвитку психотерапії в Києві.
А ще є навчання роботі клієнтцентрованого методу у групах від Станіславської школи психотерапевтичних мистецтв (м.Івано-Франківськ).