Ой не шуми, луже, Зелений байраче! Не плач, не журися, Молодий козаче! Не сам же я плачу Плачуть карі очі, Що нема спокою Ані вдень, ні вночі. Сусіди близькії - Вороги тяжкії: Не дають ходити, Дівчину любити. Я ж буду ходити І буду любити, Ще й до себе візьму Буду з нею жити! "Ой умру я, мила... Як ти будеш жива - Чи згадаєш, мила, Де моя могила? А моя могила - Край синього моря, Де була між нами Тихая розмова. Зійдеш на могилу, Та не сумуй дуже,- Спогадають люди, Що любились дуже! Зійдеш на могилу - Не труси землею, Бо сама вважаєш, Як тяжко під нею! Ой тим воно тяжко - Любилися важко, Тим воно тяженько - Любились вірненько! ☺️
Млію від українського фолькльору
Це прекрасно
Благодарим за чудесную украинскую музыку и пение! Полный просмотр и лайк.
Ця пісня згадується в романі Івана Багряного "Сад Гетсиманський".
Також вона згадується в історичному оповіданні Адріана Кащенка "З Дніпра на Дунай "(оповідання для юнацтва з часів скасування Запорозької Січі )
І в книжці Артема Чеха "Пісня відкритого шляху"
Ой не шуми, луже,
Зелений байраче!
Не плач, не журися,
Молодий козаче!
Не сам же я плачу
Плачуть карі очі,
Що нема спокою
Ані вдень, ні вночі.
Сусіди близькії -
Вороги тяжкії:
Не дають ходити,
Дівчину любити.
Я ж буду ходити
І буду любити,
Ще й до себе візьму
Буду з нею жити!
"Ой умру я, мила...
Як ти будеш жива -
Чи згадаєш, мила,
Де моя могила?
А моя могила -
Край синього моря,
Де була між нами
Тихая розмова.
Зійдеш на могилу,
Та не сумуй дуже,-
Спогадають люди,
Що любились дуже!
Зійдеш на могилу -
Не труси землею,
Бо сама вважаєш,
Як тяжко під нею!
Ой тим воно тяжко -
Любилися важко,
Тим воно тяженько -
Любились вірненько!
☺️
Дякую ❤
ааааааааааааааааааааааааа
ииииииииииииииииииииииииииииии
ууууууууууууууууууууууууу
аааааааааааааааааааааааааа
Рашан сдесь не место
@@дівчина-я2т сосамба